Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 34 статті
Шукати «самодерж*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Автокра́тия – автокра́тія, самодержа́вство.
Госуда́рь –
1) воло́да́р (р. -ря́), держа́вець, госпо́да́р (р. -ря), сокращ. спода́р, пан; (неточно) цар, ці́сар (гал.). [Держа́вці не мо́жуть се́рця слу́хатись свого́ (Грінч.). За Неро́на-спо́даря (Шевч.)].
• Самодержавный -да́рь – самовла́дник (гал.);
2) (обращение) пан, добро́дій.
• Милостивый госуда́рь – па́не, па́не-добро́дію, шано́вний (ве́льми шано́вний, високопова́жний) добро́дію; (иронич.) мосьпа́не.
• Милостивые -да́ри – шано́вні пано́ве, добро́дійство, пано́ве-грома́да. Срвн. Господи́н.
Единодержа́вие – єдинодержа́вність (р. -ности), одновла́дство, самодержа́вство, самовла́дство.
Единоде́ржец, -державец – єдинодержа́вець (р. -вця), одноде́ржець, самовла́дець (р. -дця), самоде́ржець (р. -жця).
Клевре́т – клевре́т, прибі́чник, спі́льник (у нечи́стій спра́ві); срвн. Приве́рженец, Сторо́нник, Прислу́жник. [Наха́бний офіце́р, ото́й самодержа́вний прибі́чник (Крим.)].
Ниспроверже́ние – ва́лення и валі́ння, зва́лювання, скида́ння, перекида́ння, оконч. пова́лення, зва́лення, ски́нення, переки́нення; срв. Ниспроверга́ть. [Пова́лення цара́ту (Київ). Зва́лення азія́тського христия́нства пе́рсами (Павлик)].
• -ние самодержавия – пова́лення самодержа́вства.
Потряса́ть, потрясти́ –
1) трясти́, с[по]тряса́ти, потрясти́, стрясти́ що, чим, стру́шувати, струси́ти що, чим, (колебать) хита́ти, за[по]хита́ти що, чим, (однократ.) струсну́ти, хитну́ти, (сильно) струсону́ти що, чим. [Бу́ря трясла́ ха́тою (ха́ту). Струмо́к стру́шував ці́лим млино́м (Дн. Ч.). Зда́влене рида́ння потряса́є все її́ ті́ло (Л. Укр.). Пра́вили же́ртву бо́гу, що зе́млю хита́є (Пот.). Світова́ війна́ захита́ла всю Евро́пу. Грі́зний Зеве́с-самоде́ржець струсну́в не́бом і земле́ю. Нечи́стий дух стряс його́ (Св. П.). Грім струсну́в всіма́ ві́кнами в ха́ті].
• -са́ть государственные устои – хита́ти держа́вні підва́лини;
2) (душевно) звору́шувати, звору́шити, збу́рювати, збу́рити, вража́ти, врази́ти кого́ чим.
Потрясё́нный –
1) по[с]тря́сений, захи́таний;
2) вра́жений, зво́рушений, збу́рений.
• Сильно -сё́нный таким зрелищем – тя́жко вра́жений таки́м видо́вищем.
• Общественный строй -сё́н – суспі́льний (грома́дський) лад захи́тано.
Проявле́ние –
1) ви́яв (-ву), ви́явок (-вку), вия́ва, про́яв, про́явок (-вку), проя́ва, о́б’яв, об’я́ва, (выражение) ви́раз (-зу), (обычно действие) проя́влення, вия́влення, ви[про]явлі́ння. [Наро́дня пое́зія єсть ви́яв наро́дньої душі́ (Єфр.). Про́яви класово́ї боротьби́ (Азб. ком.). Висо́кі про́яви лю́дяности й саможе́ртви (Єфр.). Ви́яви селя́нського самосу́ду (Франко). Ви́явок самодержа́вних тенде́нцій (Н. Рада). О́б’яв ене́ргії та непохи́тної во́лі (Коцюб.). Письме́нство ма́є вагу́, як ви́раз тво́рчої си́ли на́ції (Єфр.)].
• -ние радости, горя, сострадания – ви́яв, про́яв ра́дости, го́ря, співчуття́ (спочуття́). [Ви́яв го́ря (Куліш). Про́яви спочуття́ (Кониськ.)];
2) хим.-фот. – вия́влення.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Двуглавый – двоголовий, (рус.) двоглавий:
• двуглавая мышца – двоголовий м’яз;
• двуглавый орёл – двоголовий орел, (рос. герб, ещё) двоглавий орел.
[Самодержавний двоглавий орел — щоправда, не з коронами, а з серпочками й молоточками — став двоглавим горобцем на смітниках Європи й Азії — так це бачиться нині (Д. і Т.Креміні). Напевне, Надюша намагалася сказати Іллічу, що світ досконалий. І що світ належить не тільки першому чи другому Інтернаціоналу. Хоча з її базедовими очима і з висохлим мозком вождя світового пролетаріату нікуди було подітися,— довелося скинути двоголового орла, замінити цього калікуватого бройлера на зірку (О.Ульяненко). Це ж символізує і двоголова російська птиця — одна її голова, повернена на Схід, страждає на діярею і символізує «просрати», друга, що на Захід, хвора на булімію, і означає «зжерти». Саме так відбувається цикл обороту доларов у китайські гаджети (Горький Лук)]. Обговорення статті
Задний – за́дній, поза́дній, зати́льний:
• без задних ног – не чуючи ніг; без задніх ніг, як після маківки;
• задние двери – зати́льні, задвірко́ві две́рі;
• выходящий на задний двор – задві́рковий, зати́льний;
• дать задний ход – зрушити назад, дати задній хід, (попятиться) позадкувати;
• заднее число – за́дня (попере́дня), мину́ла да́та;
• задние колёса – за́дні коле́са;
• задние комнаты (окнами во двор) – зати́льні кімна́ти, хати́ очи́ма в двір;
• задний двор – задві́рок (-рку);
• задний мост – (техн.) задній міст;
• задний план – задній план;
• задний проход – відхі́дник (-ка), калю́х (-ха́), гу́зно, (опис.) дупе́льце, вікно́, кагла́;
• задний ход – за́дній хід (хо́ду), хід наза́д;
• задним умом крепок – мудрий по шкоді; пізно до розуму дійшов; якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав (Пр.); привів коня кувати, як кузня згоріла (Пр.); як загнав на слизьке, то за (про) підкови згадав (Пр.); підіткалась тоді, як задрипалась (Пр.);
• задним числом – мину́лою да́тою, мину́лим число́м;
• задняя мысль – потайна́ (за́дня) ду́мка;
• задняя сторона, часть (строения, двора) – зати́льна сторона́, тил, зати́лок (-лка), зати́лля;
• задняя часть головы – поза́дня части́на голови́, зати́лля голови́;
• задняя часть тела, туши – зад (-ду), оза́ддя, оза́док (-дка).
[Доктрина — се формула, супроти якої уступають на задній план живі люди й живі інтереси… Доктрина — се зроду централіст, що задля абстрактних понять не пощадить конкретних людей і їх конкретного добробуту. Ми, українці, бачили досі мільйони прикладів, як знущався над живими людьми й націями абсолютизм, узброєний трьома доктринами: православіє, самодержавіє й обрусеніє (І.Франко). Затильні подвір’я — це кам’яні мішки будинків серійного виробництва (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Самодержавие – самодержа́вство, самовла́дство, -ва; -вный – самодержа́вний, самовла́дний, -а, -е.
Самодержец – самоде́ржець, -жця, самодержа́вець, -вця, самовла́дник, -ка; -жица – самоде́ржиця, самодержа́виця, самовла́дниця, -ці.
Единодержавие – єдинодержа́вність, -ности, самодержа́вство, -ва.
Единодержавный – єдинодержа́вний, самодержа́вний, -а, -е.
Единодержец – одноде́ржець, -жця, самоде́ржець, -жця.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Самовла́дність, -ности – самовластие, самодержавие.
Самовла́дно, нар. – самовластно, самодержавно.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

самодержа́вний, -на, -не
самодержа́вство, -ва, -ву, -вом
самоде́ржець, -де́ржця, -жцеві, -жцю! -де́ржці, -жців

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Самовла́дний, -а, -е. Самовластный, самодержавный. К. ПС. 135. Князювати над самовладними князьми й панами. К. ЦН. 200.
Самовла́дник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Самовла́дність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.
Самовла́дно, нар. Самовластно, самодержавно. Желех.
Самодержа́вець, -вця, м. Самодержецъ. Шевч. II. 245.
Самодержа́вний, -а, -е. Самодержавный. К. Кр. 14. Прикриває своє самодержавне чоло чернечим клобуком. Морд. II. 32.
Самодержа́вність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія. Желех.
Самодержа́вство, -ва, с. = Самодержавність. К. Бай. 141.
Самоде́ржець, -жця, м. = Самодержавець. К. Кр. 19. К. Бай. 27. Московський самодержець. К. ПС. 128.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Самодержа́віе = самодержа́вство.
Самодержа́вный = самоде́ржний (С. Жел.), самовла́дний.
Самоде́ржецъ = самодержа́вець.
Абсолюти́змъ = 1. безумо́вність. 2. самодержа́вство.
Автокра́тія, автокра́тъ = самодержа́вство, самодержа́вець.