Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «самолов»
Шукати «самолов» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Капка́н – (звероловный снаряд) самоло́в (-ва), капка́н (-на́), ум. капкане́ць (-нця́), (деревянный) ступи́ця, (на мелкого зверя) ха́пка, ла́пка, па́стка; (силок) сі[и]льце́. [Жи́ти вже не мо́жна за тхора́ми, поста́вив я скрізь капкани́ (Звин.)].
Кляпцы́ –
1) капка́н (-на́), самоло́в, ступи́ця, лабе́ти (-тів); срвн. Капка́н.
• Попасться в -цы – попа́стись у лабе́ти;
2) см. Кляп 2.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Лето – (время года) лі́то, (умен.) лі́тко, лі́течко:
• бабье лето – бабине літо, погожа (погідна) підосінь;
• благоприятное лето, урожайное лето – сприятливе, урожайне літо;
• в будущем лете – насту́пного (прийде́шнього) лі́та, на той рік улі́тку;
• в начале лета, ранним летом – на початку літа, напролітку;
• в прошлое, прошедшее лето, прошедшим летом – того́ лі́та, торі́шнього лі́та;
• в разгаре лета – в гаря́чу лі́тню по́ру, в ро́згарі лі́та, в розпо́вні лі́та;
• в это лето – цього́ лі́та, цього́річного лі́та;
• жаркое, дождливое лето – палю́че, дощови́те (мо́кре, мочли́ве) лі́то;
• засушливое, бездождное лето – посу́шне (засу́шливе, сухе́) лі́то, сухолі́ття;
• каждое лето – щоліта, лі́то крізь лі́то, (умен.) щолі́тка;
• лето красное – лі́то (лі́течко) кра́сне (лю́бе);
• начало лета – проліток, поча́ток лі́та, (будущего) за́лі́ток, (чаще во мн. ч.) за́лі́тки;
• остаться на лето (до нового урожая и т. п.) – зоста́тися на лі́то, залітува́ти (залітува́тися);
• погода в это лето была благоприятна – годи́на цього́ ро́ку була́ погі́дна (пого́жа), (для растительности) цього́ ро́ку було́ до́бре полі́ття;
• проводить, провести лето – перебува́ти, перебу́ти лі́то;
• середина лета – полови́на лі́та, ме́жінь;
• сколько лет, сколько зим! – скі́льки літ, скі́льки зим!;
• урожайное, благоприятное лето – (до́бре) полі́ття, (до́брий) полі́ток;
• этого лета, прошлого лета – сьоголі́тній, тоголі́тній.
[Лі́течко моє́ святе́ мину́ло хма́рою (Т.Шевченко). Не зоставля́й сі́на на за́лі́тки, а то бува́ ми́ші перегризу́ть (М.Вовчок). Придба́ли дров на зи́му, а вони́ й заліту́ються (М.Вовчок). Лі́течко лю́бе на то (щоб співа́ти) (Л.Глібов). Цього́ лі́та суни́ці соло́дші за тоголі́тні (АС). Щораз тужніше було йому уявляти, що ціле літо, коли настане перерва в інституті, він буде прикутий до своєї кухні, бо на село він не почував жодної потреби з’являтись (В.Підмогильний). А заготовляють і кладуть на місце ці всі причандали заздалегідь, ще з літа або з ранньої осени, щоб вони там облежались, щоб набрали місцевого духу, щоб потім звірок не сахався, як самолов наставлять. Це все розповідав Грицько своєму помічникові, щоб знав, що й до чого (І.Багряний). Сонце пада, як дощ, Сонце пада, як злива, Сонце плавиться І стікає ринвами хмар. Пий Крізь соломинку променя Літа Червоне вино! (В.Стус). На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки. Непогашені марки — біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки. Я там теж пролітаю, я теж пролітаю там (Л.Костенко). За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне диво з-поміж дивних див (М.Вінграновський). Вгадувалося, що до скону йшло літо (О.Ульяненко). Літо меншає, і звужується коло — нині площа провінційна і тісна. Відцвіла, немов остання скрипка соло, пізня липа, неспокійна і рясна (Ю.Андрухович). пісок і літо дощі та райдуги цілунки легко стають укусами наскрізний струм у потоках патоки… твоя порядність така спокуслива не я ловлю тополині пестощі не я життя вимірюю курсами (чужі конспекти і зайві ревнощі) твоя порядність така спокуслива твоя відсутність така заплутана твої приходи такі наповнені ти недочута ти переслухана ти божевільна ти некерована (Дмитро Лазуткін). В торбі нема навіть запаху сала. Зоряний протяг гуляє в душі. Посмішку в соняха літо украло, День мій осінній степами спішить. Гей, запряжу я перекотиполе! Вітром останню я витру сльозу. Нумо, тримайся на ритвинах доле, Я тебе, вражу, тепер провезу… (Л.Талалай). Я прийшла із втомленого вересня Схмеленого терпким іще праведним літом Із дня який може Тобі ще повернеться М’ятним запахом спогаду Між долонь розігрітого З-поміж вітру і степу З-поміж сонця і простору Знов з’явилась до тебе Довгождана й непрошена (Ю.Джугастрянська). Жаль мені, та ще й дуже, що жолуді в нас сього літа не зародили, та все-таки посилаю вашій високості з півмірки, сама в ліс ходила і брала-вибирала, котрі більшенькі: ех, думаю, якби ж вони були вбільшки як струсячі яйця! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Рано-пораненьку напролітку плем’я вийшло на берег річки (Дмитро Щербина, перекл. В.Бикова). Було раннє літо, найастматичніша пора року (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Весна, літо, осінь, зима, Весна, літо, осінь, зима, Весна, літо, осінь, зима, Весна, літо… І нас нема (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дли́нникъ = 1. довжени́к, довжина́, довжни́к. С. Л. — Коноплянка у нас сїм сажнїв довжника та пъять ширника. Сум. Ох. 2. ба́лка, сволок (що кладеть ся вдовж). 3. переме́т (довгий самолов з кільконадцятю удками).
Капка́нъ = самоло́в, ступи́ця, лабе́ти (С. З.), на дрібного зьвіра — ха́пка, ла́пка, па́стка, на птиць — сїльце́. — Піймав ся в лабети. н. пр.
Кляпцы́ = лабе́ти, самоло́в, ступи́ця. — Попасться въ кляпцы́ = попа́стись в лабе́ти. — А що! попав ся в лабети!

Запропонуйте свій переклад