Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «святкування»
Шукати «святкування» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Акт –
1) акт (р. -ту), ді́я, чин;
2) акт, докуме́нт, гра́мота. [Юриди́чні і дипломати́чні а́кти];
3) акт, святкува́ння. [Урочи́стий, рокови́й акт];
4) (в драматическом произведении) ді́я, спра́ва. [Коме́дія на 4 ді́ї].
II. Занима́ть, заня́ть –
1) (должность, пост) обійма́ти, обня́ти, обсіда́ти, обсі́сти поса́ду, уря́д, (иметь) посіда́ти, держа́ти поса́ду, уря́д.
• -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) – займа́ти, зайня́ти що, опосіда́ти, опосі́сти що (дім, кімна́ту). [Він зайня́в мі́сце серед найвидатні́ших люде́й того́ ча́су. Дво́рище займа́ло десяти́н де́сять по́ля (Мирн.). Зайняли́ по́стать і почали́ копа́ти рів (Коц.). Світли́цю мені́ да́но, та я ще її́ не опосі́в (Крим.)].
• -ня́ть под поселение (колонизировать) – осі́сти що.
• -ть под жильё (заселять) – заме́шкувати, заме́шкати. [Ніхто́ не заме́шка опусті́лого обійстя́ (Свидн.)].
• -ть много места – бра́ти, сов. взя́ти, засягти́, займа́ти, за(й)ня́ти бага́то мі́сця. [За-для на́шої кімнати́ ця кана́па ду́же вели́ка – бага́то мі́сця забере́. Перелі́чування праць його́ заняло́-б ду́же бага́то мі́сця (Єфр.)].
• -ть место, положив что-либо – заклада́ти, закла́сти мі́сце.
• -ть место, сидя на нём – засіда́ти, засі́сти, запосі́сти, (лёжа) заляга́ти, залягти́ мі́сце. [Засіда́йте шви́дше місця́, а то по́тім стоя́ти доведе́ться, як усі́ поприхо́дять (Київ). Не заляга́й мі́сця повз край – там я ля́жу. Вели́ка худі́бонька все подві́р’я заля́же.(Чуб.)].
• -ма́йте, -ми́те свои места – сіда́йте, ся́дьте на свої́ місця́, засіда́йте, зася́дьте свої́ місця́.
• -ть место чего (заменить) – заступа́ти, заступи́ти що.[ Мрі́ю брате́рського єдна́ння в боротьбі́ з спі́льним во́рогом заступи́ла запе́кла взає́мна ворожне́ча (Стебн.)].
• -ть позицию – по́стать, пози́цію бра́ти, узя́ти; (о войске) займа́ти, зайня́ти пози́цію, стоя́ти, ста́ти на пози́ції. [По́стать воро́жу до святкува́ння взяла́ найви́ща вла́да (Р. Край)].
• -ня́ть церковный приход – ста́ти на пара́фію.
• -ма́ть очередь – засто́ювати че́ргу.
• -ть землю правом первого занятия – займа́ти, зайня́ти займанщи́ну;
2) -ть несколько дней, лет – бра́ти, узя́ти (забра́ти) кі́лька день, ро́ків. [Відбува́ння того́ свя́та ві́зьме не оди́н день (О. Пчілка). Ця робо́та забра́ла в ме́не два мі́сяці (Крим.)];
3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. – запоро́жнювати и запорожня́ти, запорожни́ти по́суд, мішо́к, поме́шкання и т. д. (посуду ещё) запосу́дити, (о мн.) позапоро́жнювати и -жня́ти що. [Усі́ мішки́ позапоро́жнювано,— нема́ куди́ ви́сипати (Харківщ.). Ді́жку запосу́дила капу́стою (Черкащ.)];
4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. – займа́ти, зайня́ти, здобува́ти, здобу́ти, осяга́ти, осягти́, поня́ти, (овладеть) опано́вувати, опанува́ти мі́сто, форте́цю, шпиль. [Ві́йсько осягло́ форте́цю. По́ки-б ви тут суди́ли його́, а тим ча́сом вороги́ все мі́сто поняли́-б (Грінч.)];
5) -ма́ть скот – займа́ти (перейма́ти) това́р;
6) -ть кого – ціка́вити, заціка́влювати, заціка́вити кого́, притяга́ти, притягти́ чию́ ува́гу; см. Интересова́ть. [Це пита́ння зда́вна заціка́влювало розуми́ лю́дські].
• Этот вопрос -ма́ет всю Европу, все умы – ця спра́ва ціка́вить усю́ Евро́пу, усі́х.
• -ть кого чем – ба́вити, забавля́ти, заба́вити кого́ чим. [Іди́, Степа́не, бав тим ча́сом го́сті (Л. Укр.). Ді́вчину забавля́є ня́нька, пока́зуючи, як соро́ка вари́ла ді́тям ка́шу (Коцюб.)];
7) -ть дух – дух перехо́плювати, перехопи́ти; срвн. Захва́тывать.
• От быстрой езды дух -ма́ет – від швидко́ї їзди́ дух перехо́плює.
• Не -ма́ть стать чего – подоста́тком чого́.
• Занима́емый – (о должности) де́ржаний, обі́йманий.
• За́нятый, прич. – (о должности) о́бнятий, (о крепости) здобу́тий, (о месте) зайня́тий, (о комнате) заме́шканий, зайня́тий.
Относи́ться, отнести́сь –
1) відно́ситися, відне́стися;
2) матем. – стосува́тися, бу́ти супроти́. [Два стосу́ється до чотирьо́х, як три до шістьо́х; или два супроти́ чотирьо́х те са́ме, що три супроти́ шістьо́х];
3) см. Обраща́ться к кому;
4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) – стосува́тися до ко́го, до чо́го, нале́жатися до ко́го, до чо́го. [Такі́ пита́ння стосу́ються до археоло́гії. Ця спра́ва нале́житься до вас].
• Это ко мне не -сится – це до ме́не не стосу́ється (не нале́житься).
• Не к тебе -сится – не до те́бе річ, (шутл.) не твоє́ ме́леться, не до те́бе п’ють.
• Относя́щийся к чему – нале́жний до чо́го.
• Неотнося́щийся к делу – сторо́нній. [Тре́ба спини́тись тут ще на одні́й ні́би сторо́нній дета́лі (Єфр.)].
• Село -сится к такой-то волости – село́ тя́гне, нале́жить до тако́ї во́лости. [Село́ Токарі́ тя́гне до Бешки́нської во́лости];
5) к кому, чему – ста́витися, поста́витися до ко́го, до чо́го; прийма́ти, прийня́ти що; (редко) по́стать узя́ти до чо́го. [До ме́не ста́вляться як до рі́дного. Як поста́вилася до тіє́ї зві́стки? По́стать воро́жу до святкува́ння взяла́ найви́ща вла́да (О. Пчілка)].
• -ся к чему с уважением – шанува́ти, пошанува́ти кого́, ста́витися, поста́витися з поша́ною (з пова́гою) до ко́го.
• -ся пренебрежительно, отрицательно – не́хтувати кого́, що, помі́тувати ким, чим.
• -ся легкомысленно – легкова́жити, злегкова́жити що. [Спра́ви ціє́ї не злегкова́жено].
• -ся хладнокровно, спокойно – ста́витися спокі́йно до чо́го, холо́дним о́ком диви́тися, погляда́ти на що. [Холодні́шим о́ком погляда́є чита́чка на «Тара́сову ніч» (Грінч.)].
• -ся несправедливо к кому – кри́вдити кого́; (свысока) згори́ позира́ти; (враждебно) ворогува́ти на ко́го, проти ко́го, става́ти во́рожо проти ко́го, чо́го, о́ко на ко́го ма́ти, проти ко́го зуб ма́ти. [Во́рожо стаю́ть проти прав украї́нської мо́ви (О. Пчілка)].
• -ся с любовью, заботливо – жа́лувати кого́. [Ба́тько жа́лував нас обо́х рі́вно: і бра́та, і мене́ (М. Вовч.)]; (добродушно) до́бре се́рце ма́ти до ко́го; (с отчуждённостью) чужи́м о́ком позира́ти на ко́го.
• К вам -сятся, как к людям – вас за люде́й ма́ють.
• -ся каким-л. образом к делу – бра́ти спра́ву як. [А́втор бере́ спра́ву зана́дто серйо́зно (Єфр.)].
Пра́зднество и -ство́ – свя́то, святкува́ння (-ня), урочи́стість (-ости), (пиршество) у́чта, [Сього́дні наро́днє свя́то (Коцюб.). Ішли́ весе́лі пи́шні у́чти (Крим.)].
Пра́здничанье –
1) святкува́ння, празникува́ння; гуля́ння, гу́лі (-дів, мн.), байдикува́ння;
2) см. Бра́жничание.
Пра́зднование – святкува́ння, празникува́ння.
• -ние праздника, свадьбы, новоселья и т. п. – справля́ння, (реже) відбува́ння, обхо́діння свя́та, весі́лля, вхі́дчин и т. п. [Відбува́ння-ж того́ свя́та ві́зьме не оди́н день (Рідн. Край). Обхо́діння Шевче́нкового свя́та (Рідн. Край)].
• -ние храмового дня – храмува́ння. [Верну́лась на́ша Пара́ска з храмува́ння до госпо́ди (Г. Барв.)].
Проведе́ние –
1) прове́дення, переве́дення, перепрова́дження кого́ через що, (дела) пере[про]ве́дення (спра́ви), (неок.) про[пе́ре]во́діння и про[пере]во́дження, перепрова́джування;
2) (черты) прове́дення (ри́си), (дороги) прокла́дення, (неок.) проклада́ння (доро́ги).
• -ние, Прово́дка электричества, воды – прове́дення, (неок.) прово́діння и прово́дження еле́ктрики, води́.
• -ние выборов, мероприятий – переве́дення вибо́рів, за́ходів.
• -ние в жизнь законности – прове́дення в життя́, заве́дення в житті́, (осуществление) переве́дення зако́нности;
3) (рукою) прове́дення, пове́дення (руко́ю) по чо́му;
4) (времени) прове́дення, (неок.) прово́дження и прово́діння, перебува́ння (часу́) де, (непродуктивное) марнува́ння часу́, (в праздности) гуля́ння, (шутл.) святкува́ння;
5) (обманывание) підве́дення, зве́дення, обду́рення, ошука́ння, (неок.) підво́дження, зво́дження, обду́рювання, ошу́кування ко́го (оттенки см. Проводи́ть).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ёлки-палки, ёлы-палы, эвфем. – бляха-муха, йосип драний, йо́пересете, йо́келемене, йо́перний театр, (рус.) йолки-палки, йопсіль-мопсіль, японський городовий.
[Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? На щастя, ця держава, як і будь-яка інша, цілком справедливо заслуговує на ліквідацію, у всякому разі — на поступову ліквідацію, і чергове святкування її дня народження має сприйматись як чудесний спосіб ще раз нагадати одне одному про те, що в нормальному суспільстві, суспільстві, що не страждає на запори національної самоідентифікації, армію потрібно розпустити, клерків потрібно депортувати, футбольні клуби потрібно експропріювати, міліцію потрібно навчити виконувати хоч щось для суспільства корисне, а державу потрібно просто валити. З днем народження, Україно! (С. Жадан). …йолки-палки, ми ж були вродливим народом, леді й джентльмени, відкритозорим, дужим і рослявим, самовладно-міцно вкоріненим у землю, з якої нас довго видирали з м’ясом, аж нарешті таки видерли, і ми розлетілись, розтрусились по всіх широтах обстрапаним пір’ям із розпоротих багнетами подушок, наготованих, було, на придане, — ми-бо все чекали свого весілля, вишивали собі пісень, хрестиком, слово до слова, і так упродовж всенької історії, — ну от і довишивалися (О. Забужко). «Йокелемене» — тільки й думав я, а вона забігала то зліворуч, то справобіч, змушуючи мене до маневру (Б. Жолдак). Йопересете! Та скоро вже буде ранок! (А. Дністровий)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Празднество – святкува́ння, -ння, свя́то, -та.
Празднование – святкува́ння, -ння.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Акт –
1) (деяние) – чин (-ну), акт (-ту), дія;
2) (документ) – акт (-ту), лист (-та́); а. бракоразводный – розлу́чний лист, акт на розлу́ку; а. домашний – дома́шній акт; а. досмотровый – оглядо́вий акт, акт на о́гляд; а. займа – акт на по́зику; а. заклада – акт на заста́ву; а. закрепительный – акт на закрі́плення, закріпний акт; а. запродажный – акт на запро́даж; а. о смерти – акт про смерть; а. обвинительный – акт винува́чення, акт вини; а. передаточный – відступний акт; акты состояния – а́кти про стан; а́кти ста́ну; а. укрепительный – акт на утве́рдження, утве́рдний акт (Н); (акт. укрепл. в собствен.) – акт на увла́снення (Н), увласний акт; совершать акт – уклада́ти, укла́сти а́кт(а);
3) (празднования) – акт святкува́ння;
4) (театральный) – ді́я, спра́ва.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

святкува́ння, -ння, -нню, -нням

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ко́нсулка, ко́нсулок; ч. ко́нсул
посадовиця, яка представляє і захищає інтереси своєї держави та її громадян на території іншої держави. [Серед хворих двоє наших співвітчизників. Але українців звідти поки не будуть евакуйовувати. Про це ТСН повідомила консулка України в Токіо. (ТСН, 17.02.2020). Консулка Канади приїхала у «Львівську політехніку» на святкування Дня рідної мови. (galnet.fm, 21.02.2019).]
// генера́льна ко́нсулка – очільниця консульства якоїсь країни. [Генеральна консулка у Львові Еліза Дзвонкєвич, з рук якої у Львові отримали обладнання, наголосила, що співпраця, солідарність та взаємопідтримка у нинішніх умовах є особливо важливими. (naszwybir.pl, 28.04.2020). Як сказала тоді пресі генеральна консулка України у Франкфурті-на-Майні Алла Польова: «Свого часу тут було заборонено не лише друк українською мовою, але й вжиток у широкому, літературному сенсі <...>». (dt.ua, 17.05.2019). На урочистому вечорі із вступним словом виступила Генеральна консулка України в Пряшеві Ольга Бенч. (zakarpattya.net.ua, 28.03.2012).]
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 231.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)