Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 2 статті
Запропонувати свій переклад для «світич»
Шукати «світич» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Світа́ч, -ча́, м.
1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божни́к, съ трубочкой для свѣчи. Волк. у. См. Світич.
2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину. Чуб. VII. 390.
Сві́тич, -ча, м.
1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66.
2) Подсвѣчникъ. Угор.
3) = Світлач.
4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62.
5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.