Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «секрет»
Шукати «секрет» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Принимать, принять
1) (включать в состав) приймати, прийняти;
2) (
матем., техн.) (приобретать) набувати, набути, брати і набирати, набрати;
3) (
матем., наук.) (условно допускать) брати, узяти;
4) (
наук.) уживати, ужити:
дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе; душа не принимает чего (разг.разг– душа не приймає чого, з душі верне що;
за кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маете?;
не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу);
принимать за единицу – брати (узяти) за одиницю;
примем эту величину за единицу – приймімо, що ця величина – одиниця; домовимося (вважаймо), що ця величина буде за одиницю;
принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне;
принимать значение – приймати (набувати) значення;
принимать кого за кого – вважати, мати, визнавати кого за кого;
принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що;
принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого;
принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; враховувати що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що;
принимать, принять вправо, влево – брати, взяти праворуч, ліворуч;
принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що;
принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (иногда) ураховувати, урахувати що; (устар. брати, узяти до рахуби що;
принимать, принять в шутку что –  брати, узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що;
принимать, принять что за чистую монету – брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за ширу правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за ширу правду;
принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що;
принимать, принятьь лекарство – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки;
принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (иногда напрямку);
принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що;
принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому;
принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого;
принимать, принять участие в ком – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким;
принимать, принять участие в чём – брати, узяти участь у чому;
принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…;
принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого;
принимать решение – вирішувати, ухвалювати, постановити що, покла́сти, ура́дити, прира́дити (що роби́ти);
принимать, принять роды – приймати, прийняти пологи (диал.) злоги, (устар.) родиво (родини);
принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію;
принять вид – набрати вигляду, прибрати вигляд;
принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що;
принять за основу что – узяти за основу (як основу) що; (иногда) покласти основою (підвалиною) що;
принять за правило – взяти за правило;
принять резолюцию – ухвалити резолюцію;
принять меры – вжити заходів;
принимая во внимание – беручи до уваги;
у меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися.
[Треба було проїхати якусь милю битим Уманським шляхом, а потім на перехресті біля корчми взяти праворуч і гін троє проїхати на Вільшану путівцем, попід узліссям (М.Старицький). Село вкотре здивовано подивилося в бік їхньої з Михайлом хати: ніхто Матронки з черевом не видів, ні з ким вона про злоги не радилася, повитухи не кликали, а дитина плаче — аж надвір чути. І як той Михайло приймав пологи? І як пуп сам різав? Чого-чого, а такого незнання сільські молодиці пробачити не могли. Прийшла пора обертати Матронку язиками дужче (М.Матіос). Клайв сів, намацав нічник і винишпорив з-під часопису снодійне, яке зазвичай вважав за краще не вживати (Ольга Смольницька, перекл. І.Мак’юена). — Я боюся, що вона присниться. — Не присниться, якщо заживеш лікареву таблетку (О.Король, перекл. Ґ.Ґріна). Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість відрізнити одне від другого (Х.Ф.Ойтінґер). Сприймати бажане за дійсне — це і є секрет щастя].
Обговорення статті
Сказывать, сказать – казати, сказати, мовити, промовляти, промовити, вимовляти, вимовити, висловлювати, висловити, відповідати, відповісти, виголошувати, виголосити, розповідати, розповісти, оповідати, оповісти:
всё, что можно сказать – усе, що можна сказати;
[да] и то сказать – та й те сказати;
достаточно сказать, что – досить (достатньо) сказати, що;
забегая вперед, следует сказать, что – забігаючи наперед, треба (потрібно, слід) сказати, що;
как сказать – як сказати, дивлячись по тому, як; побачимо;
короче сказать – коротко кажучи;
лучше (вернее, точнее) сказать – краще (точніше) сказати;
можно сказать – можна сказати;
не сказал ни слова – не сказав (не мовив) ні (і) слова; (сниж.) і губи не розтулив (не роззявив);
нечего сказать (ничего не скажешь) – нічого не скажеш;
нужно правду сказать – треба правду сказати; ніде правди діти;
по правде (по чести) сказать – сказати правду, правду (по правді) кажучи;
прежде чем сказать – перед тим, як сказати; перш ніж сказати;
скажем – скажімо, наприклад, приблизно, припустімо, припустимо;
скажешь курице, а она всей улицесекрет – далі базару не піде (Пр.); сказав кумі, а вона всій слободі (Пр.); скоро з воріт, а тут і ріт (Пр.); ніхто не знає, тільки дід, баба і ціла громада (Пр.);
скажи(те) на милость, скажи(те), пожалуйста – скажи, скажіть на Бога (на милість); скажи, будь ласка, скажіть, будьте ласкаві; ото [яке] диво; чи [ти] ба; диви-но;
сказав эти слова, он ушел – по цій мові він пішов;
сказал бы словечко, да волк недалечко – я б сказав, та огірки за пазухою (Пр.); я б сказав, та піч у хаті (Пр.);
сказал, как отрубил – сказав, як зав’язав (Пр.); сказав, як цвяхом (як гвіздком) прибив (Пр.);
сказал что-то несообразное – сказав щось неподібне (безглузде); нісенітницю якусь сказав; (образн. разг.) таке сказав, що ні пришити, ні прилатати; притулив горбатого до стіни;
сказано — сделано – сказано — зроблено; як сказав, так і зробив (учинив);
сказано — як зав’язано;
сказать в шутку – на сміх (на жарт, жартом, жартома) сказати;
сказать невпопад – не до ладу сказати; не до речи мова; (шутл.) утяти до гапликів;
сказать нечто – сказати дещо;
сказать складно, удачно, хорошо – до ладу (до ладу та до прикладу) сказати;
сказать с ударением – сказати з притиском;
смело (с уверенностью) можно сказать, что – можна сміливо (з певністю) сказати, що;
стыдно сказать – стидно (соромно) сказати; без сорома казка;
так сказать – мовляв, так би мовити, як говорять, як кажуть, сказати б, (иногда) сказав би;
чтобы не сказать больше – щоб не сказати більше;
что еще можно сказать – що ще можна сказати, що ще можна додати до сказаного, більше нічого сказати, більше нічого додати до сказаного. Обговорення статті
Читать
1) читати, зачитувати;
2) (
излагать, преподавать) викладати, читати:
приговор читался пять часов – присуд читано п’ять годин;
читать в университете физику – викладати в університеті фізику;
читать в чьей душе, в чьём сердце – читати в чиїй душі, в чиєму серці;
читать громко вслух – читати голосно, вголос;
читать лекцию – читати лекцію.
[Вдень тут водять дітей з м’ячами та обручами, дихають свіжим повітрям стомлені урядовці і студенти читають у холодку мудрі книжки. Ввечері це обітована земля любові для покоївок, військових, юнаків та всіх тих, що не усвідомили ще переваг кімнатного кохання і його вигод (В.Підмогильний). Наша школа прищеплює дітям ненависть до читання взагалі, а особливо до читання української класики. Як це вдається — секрет, але діти, які ідуть до школи і хочуть навчитися читати, вийшовши зі школи, припиняють читати взагалі (брати Капранови). Сьогодні нарікають на те, що українці, мовляв, «розучилися читати». Але чи так вони вже й вміли? Не в останню чергу славнозвісна радянська «культура читання» ґрунтувалася на тому, що в тій країні більше особливо нічим було зайнятися. Книжка була дешевою та доступною, а інші життєві блага — в колосальному дефіциті. Книжка, по суті, заміняла життя, яке для абсолютної більшості радянських громадян складалося з монотонних щоденних ритуалів, такої собі «тюрми поліпшеного типу». Залишалося читати, жити позиченим життям. Із розпадом радянської системи відкрилося безліч інших можливостей, раніше недоступних, і відповідно, відсіявся отой «читач мимоволі» (О.Забужко). — Мене вчили: не читай усіх книжок, а читай тільки кращих. Читати треба тільки те, що вже оправдалося, що вже три покоління читає і тим тішиться. А не тільки щоб бути в курсі справи, що там вчора видрукували (Любомир Гузар). Коли звідкись утікають українці, книги — це остання річ. Ніколи не чув, щоб у нас книги рятували. Так, засновувалися університети, в еміграції — теж. Але це така есенційна річ — читати. І читати — то остання наша справа (Ю.Андрухович). Стендаль, який помер 1842 року, вважав, що його читатимуть лише у 1934-му. Він міг би докинути одне-два століття. Письменнику навіть не спало на думку засумніватися, чи тоді хтось іще вмітиме читати (А.Рєпа, перекл. Філіпа Солерса). Уміти читати — це жити в безупинному розшифруванні світу, історії та власного існування. Вміння читати — це свобода (А.Рєпа, перекл. Філіпа Солерса). — Я не знаю, звідки в нашої доньки такий характер. Думаю, від того, що вона читає багато. І нас попереджали про це черниці. А мій батько, царство йому небесне, казав: у той день, коли жінки навчаться читати й писати, світ стане з ніг на голову (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Будь-хто, хто надто багато читає і надто мало користується своїми мізками, набуває кепської звички багато думати і нічого не робити (А.Айнштайн). Люди перестають мислити, коли перестають читати (Д.Дідро). Читаймо, бо деградуємо].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАВИ́СЕТЬ, фраз. лежа́ти [секре́т успе́ха зави́сит от чего = секре́т у́спіху лежи́ть у чому];
не зави́сеть, ма́ти ві́льні ру́ки;
зави́сящий/зави́симый, що зале́жить, узале́жнений, пов'я́заний з чим, прикм. зале́жний, несамості́йний, /хто/ підпорядко́ваний /підле́глий/ кому, образ. у (ста́лій) зале́жності;
всеце́ло зави́сящий, цілко́м підвла́дний;
ни от кого не зави́сящий, сам собі́ пан; всё, от кого зави́сящее, все, що в чиїх си́лах.
ОТКРЫВА́ТЬ (воду) пуска́ти, (рот) розтуля́ти, (сезон) почина́ти, розпочина́ти, (секрет) вика́зувати, (руди) знахо́дити, (перед ким що) розкрива́ти кому о́чі на що;
открывать те́ло взо́рам світи́ти ті́лом;
открывать глаза́ кому зніма́ти полу́ду з чиїх оче́й;
открывать ду́шу кому укр. звіря́тися пе́ред ким;
открывать но́вую страни́цу ПЕРЕН. почина́ти нову́ сторі́нку;
открывать та́йну (не лише всупереч присязі) зра́джувати таємни́цю;
открывать широ́кие горизо́нты пе́ред кем виво́дити на ши́рші во́ди кого;
широко́ открыва́ет глаза́ кто фаміл. о́чі ро́гом /на лоб/ лі́зуть кому;
ОТКРЫВА́ТЬСЯ (кому) виклада́ти ка́рти, зізнава́тися /сповіда́тися, зра́джуватися/ пе́ред ким, (про сезон) розпочина́тися;
открываться глаза́м става́ти пе́ред очи́ма;
открыва́ющий що /мн. хто/ відкрива́є тощо, зда́тний відкри́ти, за́йня́тий відкриття́м, зви́клий /ста́вши/ відкрива́ти, відкрива́ч, відчиня́йло, прикм. відкрива́вчий, книжн. евристи́чний, тех. відкрива́льний, розгорта́льний, відкрива́льний, відту́лювальний, відсло́нювальний, відчи́нювальний, розплю́щувальний, викрива́льний, вика́зувальний, зра́джувальний, /збірку в СССР: ‘паровоз’/ заспівни́й, стил. перероб. відкрива́ючи, раз і на́встіж; складн. відчиня́й- [відчиня́й-две́рі];
открыва́ющий глаза́ кому зда́тний розв’яза́ти о́чі;
открыва́ющий дверь відчиня́й-две́рі;
открыва́ющий ду́шу ви́лий-ду́шу;
открыва́ющий ого́нь відкри́вай-вого́нь;
открыва́ющий перспекти́ву панора́мний;
открыва́ющий перспекти́вы для чего з широ́кими перспекти́вами чого;
открыва́ющий сезо́н (виступ) дебю́тний;
открыва́ющий счёт ра́ди́й відкри́ти раху́нок;
открыва́ющий та́йну зра́дник таємни́ці;
открыва́ющий широ́кий просто́р перспекти́вний;
открыва́ющийся/открыва́емый розго́ртаний, відкри́ваний, відту́люваний, відсло́нюваний, відчи́нюваний, розплю́щуваний, викри́ваний, вика́зуваний, зра́джуваний;
открыва́ющийся зго́дний зізна́тися, стил. перероб. ста́вши зізнава́тися, (сезон) нови́й, гото́вий до відкриття́;
ОТКРЫ́ТЬ (секрет) галиц. зра́дитися з чим;
открыть Аме́рику ПЕРЕН. знайти́ соки́ру під ла́вкою;
открыть взо́ру яви́ти зо́ру;
открыть глаза́ (кому) розв’яза́ти о́чі;
открыть доро́гу перен. да́ти зеле́не сві́тло;
открыть ду́шу /открыть се́рдце/ ви́сповідатися /зра́дитися/ пе́ред ким;
открыть секре́т кому зра́дитися пе́ред ким;
открыть та́йну ви́явити таємни́цю;
ОТКРЫ́ТЬСЯ (кому) = открыть секре́т, (про потайне) об’яви́тися, (про двері) живомовн. ри́пнути;
откры́вшийся відкри́тий, розкри́тий, ви́кри́тий, розго́рнутий, відчи́нений, відту́лений, відсло́нений, розплю́щений, поча́тий, розпоча́тий, прикм. відве́ртий, щи́рий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Секретсекре́т, -ту, таємни́ця, -ці.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Полишинель
Секрет полишинеля
(перен.)секрет полішинеля.
Сказать
• [Да] и то сказать
– та й те сказати.
• Не сказал ни слова
– не сказав (не мовив) ні (і) слова; (зниж.) і губи не розтулив (не роззявив).
• Ничего не скажешь
– нічого не скажеш.
• Нужно правду сказать
– треба правду сказати; ніде правди діти.
• Скажешь курице, а она всей улице
секрет — далі базару не піде. Пр. Сказав кумі, а вона всій слободі. Пр. Скоро з воріт, а тут і ріт. Пр. Ніхто не знає, тільки дід, баба і ціла громада. Пр.
• Скажи(те) на милость; скажи(те), пожалуйста
– скажи, скажіть на Бога (на милість); скажи, будь ласка, скажіть, будьте ласкаві; ото [яке] диво; чи [ти] ба; диви-но.
• Сказал бы словечко, да волк недалечко
– я б сказав, та огірки за пазухою. Пр. Я б сказав, та піч у хаті. Пр.
• Сказал, как отрубил
– сказав, як зав’язав. Пр. Сказав, як цвяхом (як гвіздком) прибив. Пр.
• Сказал что-то несообразное
– сказав щось неподібне (безглузде); нісенітницю якусь сказав; (образн. розм.) таке сказав, що ні пришити, ні прилатати; притулив горбатого до стіни.
• Сказано — сделано
– сказано — зроблено; як сказав, так і зробив (учинив); сказано — як зав’язано.
• Сказать в шутку
– на сміх (на жарт, жартом, жартома) сказати.
• Сказать складно, удачно, хорошо
– до ладу (до ладу та до прикладу) сказати.
• Стыдно сказать
– стидно (соромно) сказати; без сорома казка.
• Так сказать
– сказати б (іноді сказав би); мовляв; (рідше) так би мовити.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Тає́мністьтайна, секрет.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

секре́т, -ту, в -ті; -ре́ти, -тів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Секре́т, -ту и -та, м.
1) Секретъ.
Десь мій милий, чорнобривий з иншою секрети має. Мет. 33.
2) Рыба Lucioperea volgensis. Браун. 22.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Секрет — таємни́к, -ка́; таємни́ця, -ці.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Секре́тъ = секре́т, та́йність (С. Ш.), таіна́. — Будеш держать в тайности, то я скажу. С. Ш.
Суда́къ, риба Реrса Lucioperca = суда́к, на Дону і в де-яких иньших місцях — сула́ (С. З.), розпла́таний — сула́, Lucioperca Sondra Cuv. L. volgensis — секре́т, секре́тик. Ряб. — Вісїм хур провадив риби: там був оселедець, лящ, сула. Макар. — Сула бува пластова. Маркович. С. З.

Запропонуйте свій переклад