Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «сельбище»
Шукати «сельбище» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Населё́нный, прлг. – осе́лений, залю́днений.
• -ное место, -ный пункт – осе́лене (залю́днене) мі́сце, се́л(ьб)ище, осе́ля, оса́да.
Поселе́ние, посё́л –
1) оса́да, осе́ля, се́лище, се́льбище, сели́тьба, жилля́.
• Водворять на -ние – оса́джувати, осади́ти;
2) засла́ння́, поселе́ння. [Його́ присуди́ли на ві́чне засла́ння].

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Се́льбище – поселение, место поселения.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Место –
1) мі́сце; м. дворовое – дво́рище; м. для лежания – мі́сце лежа́ти; м. для поселения – се́лище, се́льбище; м. для сидения, сидячее – мі́сце сиді́ти; м. жесткое (в вагоне) – тверде́ мі́сце; м. назначения кого – призна́чене кому́ мі́сце; м. новозаселенное – новосе́лиця; м. общее, выражение (в речи) – зага́льник (-ка); м. отхожее – вихо́док (-дку), відхо́док (-дку); м. платежа – мі́сце виплати; м. постоянного жительства – мі́сце (пості́йного) прожива́ння; м. председательское – мі́сце (для) голови; м. присутственное – урядо́ва устано́ва; м. проезда – проїзд (-ду), пере́їзд (-ду); -ста развлечения – місця розва́ги; м. сохранное – схо́ванка, безпе́чне мі́сце; м. спальное – мі́сце (щоб) спа́ти; места судебные (о здании) – судовий будинок; (об учреждении) – судо́ві́ устано́ви, суди; м. торговое – мі́сце торго́ве; м. усадебное – садиба, ґрунт (-нту), мі́сце під садибу, садибне мі́сце; м. хранения – схо́ванка; в места не столь отдаленные (сослать) – в не ду́же дале́кі мі́сця; в подлежащих местах (искать) – в нале́жних місцях; местами – де́-не-де, місцями, поде́куди; не к месту – не до ре́чі; занимать место – займа́ти мі́сце; иметь место (быть) – бу́ти; на видном месте вывесить – вивісити на видно́ті; на месте постоянного жительства Н. не оказалось – на мі́сці, де Н. пості́йно прожива́є, його́ не знайшли; определить Н. место постоянного жительства в г. Киеве – призна́чити Н. пості́йно прожива́ти в м. Києві; освобождать место – звільняти, звільнити мі́сце; отправлять по месту назначения – посила́ти (надсила́ти) до призна́ченого мі́сця; по местам (кое-где) – місцями; по местам (разослать) – на місця; по всем местам – скрізь, всюди; по месту жительства, рождения: а) (на вопрос «куда?») – в (на) мі́сце прожива́ння, наро́дження; б) (на вопрос – где) – в мі́сці, на мі́сці прожива́ння, наро́дження; с указанием места нахождения – зазнача́ючи, зазна́чивши, де вони є; это имело место (происходило) – це відбува́лося; (случилось, было) – тра́пилося, ста́лося, було́;
2) (должность) – поса́да; м. секретарское – секрета́рство, секрета́рська поса́да; м. штатное – шта́тна поса́да; занимать место – ма́ти поса́ду, бу́ти на у́ряді; занимать видное место – бу́ти на визначні́й поса́ді; занять место (должность) – діста́ти поса́ду, ста́ти на поса́ді; искать места – шука́ти поса́ди; лишиться места – втра́тити поса́ду; освобождать место – звільняти, звільнити поса́ду; отчислять от места – звільняти, звільнити з поса́ди; получать место – дістава́ти, діста́ти поса́ду; поступать на место – дістава́ти, діста́ти поса́ду, става́ти, ста́ти на поса́ду; предоставлять место – дава́ти, да́ти поса́ду; хлопотать о месте – клопота́тися за поса́ду, шука́ти собі́ поса́ди;
3) (о вещах) – паку́нок (-нка); сдано на хранение три места багажа – зда́но до схо́ву три паку́нки багажу́.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

се́льбище, -ща, -щу, -щем; -бища, -бищ

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Се́льбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мѣ́сто = 1. мі́сто, мі́сце, міст(ц)и́на. — Въ одно́ мѣ́сто = до гу́рту, до мі́ста, у мі́сто, до ку́пи. — Клади усе до купи, у місто. С. Л. — Въ друго́мъ мѣ́стѣ, въ друго́е мѣ́сто = де-и́нде, в и́ньшому мі́стї. — Шукай, Ринде, де-инде. н. пр. — Пошукай де-инде, бо тут нема. С. Л. — Матку стареньку з двора вигонили: іди ти, мати, де-инде пробувати. н. д. — Во всѣ́хъ мѣста́хъ = скрізь, по всїх усю́дах. — Въ иныхъ мѣста́хъ = поде́куди. — До э́того мѣ́ста = до сю́ди (С. Л.), по́ти, до сьо́го мі́сця. — От по́ти твій горо́д, а далї вже мій. Чайч. — Защищённое мѣ́сто = за́хист (С. Л.), за́хисток, за́куток, од вітру — за́тишок. – Ходїм курить у затишок, а то тут вітер. Чайч. — Къ мѣ́сту = до ре́чі (про розмову), до мі́ста, к строцї. — Сказав до речі. — Постав цього чавуна к строцї, а то стирчить на дорозї. Чайч. — Мѣста́ми = де́-де, де-не-де́, місця́ми, місте́нькою. — І блїдий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав. К. Ш. — Місцями й гарна трава, а по сугробках погана. Чайч. — Мѣ́ста не дава́ть = не дава́ти споко́ю. — А ті ясні очі не дають спокою анї в день, нї в ночі. н. п. — Мѣ́сто би́твы = бо́їще (С. Л.), бойо́вище. — Мѣ́сто проѣ́зда = про́їзд, пере́їзд, прого́н. — Мѣ́сто въ тѣни́ = за́тїнок. холодо́к. — Баба у затїнку стане за дївку. н. пр. — Ходїм у холодок, а то сонце дуже пече. — Мѣ́сто для поселе́нія = се́лище, се́льбище, посе́лля. — На мѣ́стѣ происше́ствія, преступле́нія = на гаря́чому вчи́нку. — Хто би на гарячому вчинку поймав. Ст. Л. — Не умѣ́ста = не до ре́чі, не до ладу́, не го́же. — Сказав зовсїм не до речі. — Ни съ мѣ́ста! = анї руш! С. Л. — Новозаселённое мѣ́сто = новосе́лиця. — Откры́тое мѣ́сто (коло села) = бе́лебень, голоте́ча. — Хата стоїть на белебнї. С. Аф. Хата стоїть на самій голотечі без захисту. Фр. — Отхо́жее мѣ́сто = паску́дник, срач (С. З.). — По мѣста́мъ! = на мі́сто! — Почетное мѣ́сто (в хатї) = по́куть, для молодих — поса́д. — Посадили на покутї. — Ой загули голубоньки на водах, час тобі, Марійко, на посад. н. п. — А всї дружечки за столом сїли, молода на посадї. н. п. — Укры́тое мѣ́сто = за́куток, схо́ванка, криївка. – Сяду десь в такім закутку, щоб мене нїхто не бачив. Хр. — У такій то схованцї вигребла собі качечка кубельце. Ан. Стар. — А мінї з моєї криївки усе видно, як на долонї. Фр. — Уса́дебное мѣ́сто = грунт, ґрунт, в Слобідській Українї — плець. С. Л. — Чий грунт, того і будування. Ст. Л. — Хата згоріла, а плець оддав людям. Сум. Ох. — Стра́шное мѣ́сто = страхо́вище. Сп. — Де що було: буда — бу́дище, го́род — городи́ще (С. Л.), гута — гу́тище, двір — дво́рище (С. Л.). Обгорілі дворища чорнїють. (К. Д.), за́мок — за́мчище, замкови́ще (С. Л.), лїс зрубаний — зруб, викорчований — теребі́вля, випалений — лїсови́ння, мак — макови́ще, макове́ць, міст — мости́ще, озеро — озеря́вина, кладовище або погріб — погреби́ще, сад — садови́ще, село — се́лище (С. Л.), се́льбище, став — стави́ще, стави́дло, стави́сько, стоги — сто́жище, стожа́рня (Сп.), сто́жисько. — Різні місця́: на водї або коло води — зато́н, зато́ка (що заливаєть ся водою. С. Л.), о́дміть (тихе, між скелями на порогах. Ев.), о́парь (на болотї, що не заростає і не замерзає), пле́со, чистова́ (чисте, не заросле на водї місце. — На силу вибрались з латаття, і виїхали на чистову́), пра́ло, пра́тва, кладки́ (над водою, до миють білизну), прогно́й (між річками, де Запорожцї перетягали човни. Ев.), сїдло (де рибалки сїдають ловити рибу), сте́лище, стли́ще (над водою, де білять полотно або льон), те́рло, терло́вище (де риба треть ся. С. Ш.). —В дворі: підсто́жжя, стожа́р, стожа́рня, сто́жище, сти́ртище (де ставлять стоги й стирти), перела́з (де перелазять через тин. — За поповим перелазом там стояли троє разом. н. п.), садови́ще (місце на сад), свинори́я (порите свинями), сїдало (де сїдають кури на ніч, сьмі́тник (де викидають сьміття), попі́льник, попели́ще (де зсипають попіл), д. ще під сл. Дворъ: За́дній, Ско́тный дворъ. — В лїсї: майда́н (де гонять смолу), гуща́вина, гущина́ (густо заросле), га́лява (мало заросле), чисти́на (чисте). Д. ще під сл. Лѣсъ. В полї: вереща́к (що поросло вереском), гли́нище (де копають глину), гречківка (де росте гречка. Сп.), гри́ще (де одбувають ся грища), пе́чище (випалене сонцем), жи́тнище (де росте жито), капу́стник (де росте капуста), коно́плище, підме́т (де ростуть коноплі), о́мшарь, омша́рина (що поросло мохом. С. Л.), розви́лина, розви́лка, розви́лля (де росходять ся шляхи), ре́вище (залите кровію, що худоба реве на такому містї), станови́ще, табори́ще (де стан, табор), ти́рло (де спочиває худоба коло водопою), хмільни́к (де росте хміль). — В ха́тї: відни́к (де дїжка з водою), за́пічок (за пічкою), опі́чок (коло печі), присло́н (для покійника), д. ще цід сл. Изба́: части́ни ха́ти і під сл. Мѣ́сто: Почетное м. 2. мі́сто, поса́да (Гал.). — Кандидат на учительску посаду. Бар. 3. паку́нок, па́ка, па́чка. 4. д. Блона́ 2.
Селе́ніе = село́, се́лище, се́льбище.

Запропонуйте свій переклад