Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «сказа»
Шукати «сказа» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Из’я́н, Из’я́нец
1) (
убыток) шко́да, втра́та, ум. втра́тка; см. Убы́ток, Поте́ря;
2) (
недостаток, повреждение) ва́да, ум. ва́дка; (порок, порча) ґа́нджа и га́нжа, ґанч (-чи, ж. р. и -чу, м. р.), ґандж (-джи), (реже) гань (-ни), щерб (-бу), щерби́на, (зап.) ска́за, диалект.: швару́нок (-нку), з’яна́ (ззяна́), гальмо́; (в ткани) бли[е]зно́ (-на́), бли[е]зна́ (-ни́), сказ (-зу). [Недо́брий, ка́жеш, борщ? А яка́-ж йому́ (у него) ва́да? (Звин.). Щось ду́же де́шево він продає́ ту́ю сви́ту, пе́вне єсть яка́сь ґа́нджа (Звин.). Я не мо́жу того́ вола́ купи́ти, бо ма́є в нога́х вели́кий ґанч (Верхр.). У коро́ви нема́ нія́кої ґа́нчі (Кан. п.). Бува́ють лю́ди з приро́дженою га́нжею (Н.-Лев.). Вся ти га́рна, моя́ ми́ла, нема́ в тобі́ ска́зи (Пісня Пісень). На́че дзе́ркало без ска́зи (Франко). Зна́єте ви, у яко́му та́лярі яки́й щерб (М. Вовч.). Ото́ ті́льки їй (коня́ці) і ззяна́, що хвіст тро́хи коро́ткий (Новом. п.)].
С -ном – з ґа́нджею, з ва́дою, ґанджови́тий, (диал.) зя[е]нни́й. [Ця коня́ка зянна́ (Кат. п. Яворн.)].
Иметь из’я́н – ма́ти ва́ду, ґа́нджу, ґанджува́ти, ґанчува́ти на що. [Ґанчу́є на но́гу коби́ла (Кан. п.)].
Плена́
1) (
трещина или наслоение на металле или камне) ска́за, щерби́нка;
2) (
плёнка) пліва́, ум. плі́вка, шку́рка, кожушо́к (-шка́).
Поро́к
1) поро́к, опоро́к (-ку), гріх (-ха́).

Бедность не -ро́к – бі́дність не опоро́к.
Он коснеет в -ке – він мерзі́є в гріха́х;
2) (
недостаток) ва́да, ґа́нджа (-джу), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), хи́ба, дога́на, прига́на, (гал.) ска́за. [А що мені́ за дога́на, що я руда́ та пога́на (Чуб.)].
Лошадь без -ка – кінь без ва́ди, без хи́би і без ва́ди, без дога́ни.
Бичевать -ки и недостатки – карта́ти ва́ди й хи́би. [Ювена́л вогне́м обу́рення карта́в ва́ди свої́х суча́сників (Єфр.)].
Иметь -ро́к – ма́ти ґандж, ґандж[ч]ува́ти на що. [Кінь як со́кіл і ґа́нчу не ма́є (Рудан.). Ґанчу́є на но́гу коби́ла (Канів.)].
Пятно́
1) (
место иного цвета или замаранное) пля́ма, плями́на, (замаранное) петьмо́ (диалект.), (замаран. жидким) ля́пка, (крапинка, точка) ця́та. [Де-не-де те́мними пля́мами червоні́ла на траві́ запеклая́ кров (Стор.). Розгорну́в бі́лу з руди́ми пля́мами серве́тку (Черкас.). Зачорні́ли чо́рною пля́мою одчи́нені две́рі (Неч.-Лев.). У па́ні Ната́лі ви́ступили на ли́цях черво́ні пля́ми (Коцюб.). Лице́ у пля́мах (Мирн.). Со́нце па́дає золоти́ми пля́мами на її́ руся́ву го́лову (Неч.-Лев.). Десь ще чорні́ло сельце́, що здава́лось ку́пою те́мних плями́н (Корол.). На мо́рі ані човна́, ні ця́точки нема́є (Л. Укр.). Невели́кі ця́ти рум’я́нців вира́зно почервоні́ли на бі́лому змарні́лому обли́ччі (Л. Укр.). Я́йця на́че всі чи́сті були́, а тепе́р на одно́му яке́ петьмо́ (Черніг. п.)].
Родимое -но – луни́на; см. Ро́динка, Роди́минка.
-на на солнце – пля́ми на со́нці.
-на на стекле (из’ян, пузыри) – сказ (-зу), ска́за (-зи) (на склі); (замаран. место) пля́ма (на склі).
Чернильное -но – чорни́льна пля́ма, ля́пка или пля́ма, ля́пка з чорни́ла.
-на (жёлт. и синие) на теле умирающего, на трупе – мурави́ця.
-на на чем-л. от прикосновения грязных рук – за́мазні (-нів), пля́ми.
-но белое на лбу у животн. – ли́сина.
С белым -ном на лбу (о животн.) – ли́сий, (сущ.) лиса́н (-на́), лиса́к (-ка́); (о корове, собаке) ли́ска. [Ли́сий кінь. Ли́са коро́ва].
В -нах – плями́стий, плямува́тий, плямови́тий, цятко́ваний, цяцько́ваний (см. Пятни́стый I).
Выделяться -нами – плями́тися. [На ли́цях плями́вся рум’я́нець (Корол.)].
Выводить -на – вибавля́ти, зво́дити пля́ми, (о мн.) повибавля́ти, позво́дити пля́ми. Покрыть -на́ми – обплями́ти, поплями́ти що;
2) (
бесчестие) пля́ма. [Без стра́ху й пля́ми ли́цар запоро́зький (Куліш)];
3)
см. Клеймо́, Тавро́.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сказ, -зу
1)
бешенство, водобоязнь; 2) см. Ска́за;
3)
сглаз, чары;
4)
раковина.
Ска́заиз’ян.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Изъя́нъ = 1. шко́да, втра́та, утра́та, в(у)би́ток С. Ш. — Брат не брат, а шкоди не роби. н. пр. — Не сто кіп утрати. н. пр. — Спиток не збиток. н. пр. 2. ва́да (С. Ш.), га́нжа́, ґанч, ска́за, бли́зна. — Як нема болота без жаби, так нема чоловіка без вади. н. пр. — Кінь без жадної вади. — Без слїпоти і иньших. вад. Б. Н. — Кінь з ганжо́ю. Лев. — Купець повинен ознаймити, єжелї би тая вещ, которую продаєть, міла якую сказу. Б. Н. — Съ изъя́номъ = з ва́дою, з ганжо́ю, з ска́зою, ка́лїч.
Переслѣ́жина = 1. д. Кривизна́ (деревини, колоди). 2. дроска́, ска́за, ска́лина, близно́. С. Пар. Д. ще під сл. Изъянь.
Плена́ = 1. ска́за, щерби́нка (на пр. на марморі, на металю). 2. пліва́, здр. плївка, на молоцї — шку́рка, кожушо́к.

Запропонуйте свій переклад