Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «складка»
Шукати «складка» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бга́нка, -ки, ж. Складка. Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились. Пирят. у.
Бри́жа, -жі, ж.
1) преимущ. во мн. ч.
Бри́жі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2а У нашої баби золотії брижі. Чуб. ІІІ. 429. Ой на молодій Теклі високії брижі. Гол. І. 52. Бри́жа набіга́. Образуется складка. За бри́жі схопи́ти, держа́ти. Схватить, держать сзади за шею. Ай! скрикнув Антосьо. Та не зміг і оглянуться, чия то рука так цупко схопила його за брижі. Св. Л. 140. Все держить його за брижі, аж йому в’язи затерпли. Св. Л. 172.
2) мн. Складки на голенищѣ сапога. Вас. 161.
3) Морщина.
На виду у неї чимало брижів, але ще бадьорна.
4) Оборочки возлѣ тонкихъ кишекъ. Mesenterium.
5) Зыбь (на водѣ).
6) Гудокъ у бумажнаго змѣя. О. 1862. VII. 75. Ум.
Бри́жка, бри́жечка, мн. бриженя́та, бриженя́тка. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, — ні притулитися. Гол. I. 252.
За́кладка, -ки, ж.
1) Отрѣзокъ отъ другого колеса, надѣваемый на ось, если колесо коротко въ рукавѣ. НВолын. у.
2) Складка.
3) Закладка (въ книгѣ). Ум.
За́кладочка.
Рі́зка, -ки, ж.
1) Вѣтка тонкая, прутъ.
Чухрає різки з берізки, кидає конику під ніжки. МУЕ. III. 115. Ой різко, різко гільчаста. О. 1862. IV. 26.
2) Розга.
Битому і різку покажи, то він боїться. Ном. № 5801.
3) Сѣчка, рубленная солома для скота.
4) Мѣра земли: 21/2 морга. Валт. у.
5) Раст. Najas major АН. ЗЮЗО. І. 129.
6) Складка, сгибъ, сборка, морщина. Шух. І. 13.
7)
мн. Родъ игры. Ив. 36. Ум. Рі́зочка.
Ряси́ця, -ці, ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.
Скла́дка, -ки, ж. Складчина. На й моїх пять грошей до складки, щоб було десять. Ном. № 6436.
Фалд, -ду, м. и фалда́, -ди́, ж.
1) Складка. Желех.
2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. См.
Хвалда.
Хва́лда, -ди, ж.
1) Фалда, складка въ платьѣ.
2)
Присі́сти хва́лди. Усидчиво работать. А правда, добре присів’їсь хвалди. Ном. № 13166. См. Фалд.

Запропонуйте свій переклад