Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «скользкий»
Шукати «скользкий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Путь
1) (
в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), доро́га, шлях (-ху) (ум. шляшо́к), (стезя) сте́жка, тропа́, тропо́к (-пка́); см. Доро́га. [Перед вікно́м широ́ка би́та путь (Л. Укр.). Так ви́вся-ж той шляшо́к куди́сь да́лі за те мі́сто… І поверзло́сь мені́, що отсе́ і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діяма́нт дороги́й на доро́зі лежа́в, – тим вели́ким шля́хом люд уся́кий мина́в і ні́хто не пізна́в діяма́нта того́ (Сам.). Пішо́в собі́ чолові́к то́ю тропо́ю, що розказа́ла жі́нка (Мирн.). Не спини́ти украї́нства ні тим перети́кам, що настано́влено на шляху́ перед ним, ні добро́діям Стру́ве (Єфр.). До Бо́га важки́й шлях, а до пе́кла прямі́сінький (Приказка). Вона́ не ма́ла яки́м шля́хом уда́тися до вас (Грінч.). Мо́же-б Лука́ був і ви́вів його́ на яку́ до́бру путь, так-же смерть не дала́ (Кон.). Не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (Куліш). Як підросте́ш, то терпи́ усе, що на тропку́ спітка́ється (Г. Барв.). Перед не́ю простягли́ся нові́ стежки́, знайшла́сь нова́ пожи́ва для се́рця (Коцюб.)].
Путь-дороженька – путь-дорі́женька.
Путь к освобождению, ко спасению – шлях, доро́га (сте́жка) до ви́зво́лення, до спасі́ння.
П. к свободе, к счастью – шлях, доро́га, сте́жка до во́лі, до ща́стя.
П. планет – шлях, доро́га плане́т.
П. правды – путь пра́вди (Єв.), доро́га пра́вди (Куліш), сте́жка, шлях пра́вди.
П. чести, добродетели – сте́жка (шлях) че́сти, доброче́сности.
-тё́м традиции, навыка – шля́хом тради́ції, на́вички. [Все це виро́блювалось ступі́нь по ступеню́, віка́ми, шля́хом безупи́нної тради́ції (Єфр.)].
-тё́м агитации, дипломатии – шля́хом агіта́ції, диплома́тії или агіта́цією, диплома́тією.
-тё́м жизни – шля́хом життя́.
-тё́м-дорогой – шля́хом-доро́гою. [Завда́в я сво́го клумачка́ на пле́чі й побра́вся шля́хом-доро́гою (Звин.)].
-тё́м расследования – ро́зслідом.
-ти́ сообщения – шляхи́ сполу́чення, (обычно) шляхи́.
-ти́ к социализму – шляхи́ до соціялі́зму.
-ти́ распространения книг – шляхи́ поши́рення (розповсю́дження) книг.
На -ти́ к богатству – на шляху́ до бага́тства.
На -тя́х к столице – на шляха́х до столи́ці.
По -ти́ – по доро́зі, (в дороге) доро́гою; (с руки) з руки́. [Мені́ з ва́ми по доро́зі. Заї́хав до йо́го по доро́зі, верта́ючись додо́му (Сл. Ум.). Доро́гою він мені́ ка́же, що змори́вся].
Не по -ти́ – не по доро́зі, не в шляху́, не в за́вороті, не по руці́. [Мені́ не по доро́зі з тобо́ю или мені́ не доро́га з тобо́ю].
То село нам не по -ти́ – те село́ нам не в шляху́, не по доро́зі.
Верный, правильный путь – правди́вий шлях.
Водный путь, -дным -тё́м – водяни́й шлях, водо́ю.
Возвратный путь – поворо́тна путь (доро́га), доро́га наза́д.
Дыхательный, пищеводный путь – ди́хальний, стра́вний шлях, про́від.
Железнодорожный путь – залі́зна ко́лія, или просто ко́лія, (железн.) под’ездной п. – рука́в (-кава́).
Жизненный путь – життьова́ (життє́ва) ни́ва, -ва́ сте́жка, життьови́й шлях, -ва́ путь. [На твоїй до́вгій тисячолі́тній ни́ві життьо́вій не одна́ стріва́лась істо́та… (Коцюб.)].
Законный путь – пра́вний, зако́нний шлях, (способ) спо́сіб (-собу).
Зимний путь – зимова́ доро́га, зимня́к.
Историческим, научным -тём, -тём истории, науки – істори́чним, науко́вим шля́хом, шля́хом істо́рії, нау́ки, істори́чно, науко́во.
Ложный путь (в перен. зн.) – крива́ доро́га. [Криви́ми доро́гами ходи́ти (Приповідка)].
Мирным -тё́м – ми́рним шля́хом, -ним спосо́бом, по-добро́му.
Млечный путь – чума́цький шлях, чума́цька доро́га, небе́сна (бо́жа) доро́га.
Мощенные -ти́ – мо́щені, (камнем) бруко́вані шляхи́, доро́ги.
Морской путь – морськи́й шлях.
Морским -тё́м – мо́рем.
Об’ездной путь – о́б’їздка. [На моє́ ви́йшло: ра́яв ї́хати о́б’їздкою, до́сі-б давно́ приї́хали (Кониськ.)].
Обратный путь – поворо́тна путь, -на доро́га, доро́га наза́д.
На обратном -ти́ – по́ве́ртом, поворітьма́, наповорітьма́, з поворо́том, верта́ючи(сь).
Окольный путь, -ные -ти́, -ным -тё́м – маніве́ць (-вця́), манівці́ (-ці́в), манівця́ми, манівце́м, стороно́ю, повзагорі́дно. [Бери́, се́стро, срі́бло-зло́то та йди манівця́ми, щоб ми тебе́ не догна́ли (Чуб. V). Що ти піде́ш да дорі́жкою, а я піду́ манівце́м (Пісня)].
Ошибочный путь – хи́бний, помилко́вий шлях, хи́бна (зми́льна) путь, доро́га.
Первый санный путь – пе́рший сніг, первози́м’я.
Санный путь – са́нна путь, доро́га.
Скользкий путь (в переносн. зн.) – похи́ла сте́жка, -лий шлях, (образно) слизьке́, слизька́. [Зво́дить (претенсі́йність) цього́ таланови́того пое́та на похи́лу сте́жку рискови́тих з худо́жнього по́гляду експериме́нтів (Єфр.). На слизьке́, на слизьку́ попа́сти (ступи́ти)].
Сухой путь – сухопу́ть (-пу́ті).
Сухим -тё́м – суходо́лом (сухопу́ттю). [До́вга-ж туди́ доро́га і мо́рем, і сухопу́ттю (Звин.)].
Торный путь (большая дорога) – би́тий шлях, би́та доро́га.
Каким -тё́м
а) (
дорогой) кудо́ю (куда), яко́ю доро́гою, яки́м шля́хом. [Лаго́вський показа́в жи́дові, кудо́ю ї́хати (Крим.)];
б) (
как) як, (способом) яки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом, по́битом.
Таким -тё́м
а) (
дорогой) тако́ю доро́гою, таки́м шля́хом;
б) (
способом) таки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом.
Тем -тё́м – (туда) тудо́ю, то́ю доро́гою, тим шля́хом. [Лю́ди з Сиваше́вого кутка́ ча́сто тудо́ю ходи́ли, бо було́ бли́жче, ніж вули́цею (Грінч.)].
Этим -тё́м
а) (
сюда) сюдо́ю, ціє́ю доро́гою, цим шля́хом;
б) (
способом) цим чи́ном, спо́собом, ро́бом. [Чи не ба́чив па́рубка і ді́вки, чя не йшли́ сюдо́ю? (Рудч.). Сим ро́бом єдна́лися усі́ ста́ни (сословия) на Украї́ні (Куліш)].
Никаким -тём – (никуда) нікудо́ю, (никак) нія́к. [Не мо́жна нікудо́ю було́ ши́нку обійти́ (Кониськ.)].
Все -ти́ (дороги) ведут в Рим – усі́ стежки́ до Ри́му йдуть.
Всеми -ми́ прошёл – би́та голова́.
Готовиться в путь – ла́годитися, лаштува́тися, (снаряжаться) риштува́тися, рихтува́тися в доро́гу.
Держать путь – верста́ти доро́гу, (направляться) прямува́ти, простува́ти. [До́брий день, лю́ба па́ні! А куди́ се верста́єте доро́гу? (Куліш). До ге́тьмана Налива́йка доро́гу верста́ли (Макс.)].
Зайти, заехать к кому по -ти́ – зайти́, заї́хати по доро́зі до ко́го.
Итти в путь – іти́ в путь, в доро́гу. [В дале́ку путь іду́ (Грінч.)].
Итти тем же -тё́м – іти́ тіє́ю-ж доро́гою, тим-же шля́хом, (стезей) тіє́ю-ж тропо́ю. [Тропо́ю ва́шою йшов я (Черк. п.)].
Итти по -ти́ долга – іти́ доро́гою (сте́жкою) обо́в’я́зку.
Куда вам путь лежит – куди́ вам доро́га?
Найти верный путь – тропи́ вхопи́ти, найти́ правди́вий шлях. [Коли́ пощасти́ть робітника́м, як то ка́жуть, тропи́ вхопи́ти та зрозумі́ти, де їх си́ла… (Єфр.)].
Наставлять (направлять), наставить на путь – напу́чувати, напу́тити кого́, наво́дити, навести́ на пуття́ кого́ (дать указание) да́ти на́від. [Молоді́ хазяї́, ду́має, – чому́ й на пуття́ не наве́сти (Свидн.)].
Направлять на истинный путь – наставля́ти на до́бру путь, на ро́зум, на до́брий ро́зум.
Сбить с -ти́
а) зби́ти з доро́ги кого́;
б) (
с толку) зби́ти з пуття́, знепу́тити кого́. [Знепу́тив мене́ (Вовч. п.)].
Сбиться с -ти́
а) зби́тися з доро́ги, зми́лити доро́гу;
б) (
с толку) зби́тися з пуття́, знепу́тити. [Знепу́тив наш па́рубок, ні на що зві́вся (Луб. п.)].
Проложить путь – прокла́сти, прове́сти доро́гу (см. Прокла́дывать).
Пролагать себе путь куда-либо (образно) – топта́ти (собі́) сте́жку куди́. [Украї́нська кни́жка почина́є топта́ти сте́жку і під сі́льську стрі́ху (Єфр.)].
Пусть твой путь будет усеян цветами – неха́й тобі́ цві́том сте́литься доро́га (Маков.)];
2) (
самая езда (ходьба, плавание) и время) – путь, доро́га, (пеший) хода́, (путешествие) по́дорож (-жи). [В дале́ку путь іду́ (Грінч.). Моє́ ти со́нце! Світи́ пові́к мені́ в путі́ мої́й (Сам.). Здоро́в’я ва́ше ще не таке́, щоб мо́жна було́ ру́шити в таку́ дале́ку доро́гу, як до Ки́їва (Кониськ.). Ісу́с, утоми́вшись з доро́ги, сів при крини́ці (Єв.)].
Доброго, счастливого -ти́, добрый путь (приветствие) – щасли́вої доро́ги.
Дальний путь – дале́ка доро́га, -ка путь.
Отправляться, -виться (двинуться) в путь – руша́ти, ру́шити (вируша́ти, ви́рушити) в доро́гу.
Сколько ещё нам -ти́ – скі́льки нам ще доро́ги?
Осталось три дня -ти́ – лиши́лось три дні доро́ги;
3) (
способ) (без дополнения) спо́сіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду́), (с дополн.) шлях чого́. [Тим-же ладо́м із старо́го ко́реня вироста́ла нова́, наро́дня во́ля на Украї́ні (Куліш)].
Каким -тё́м (образом) это сделать – яки́м чи́ном (спо́собом, ро́бом) це зроби́ти?
-тё́м подкупа, измены – шля́хом пі́дкупу, зра́ди или просто пі́дкупом, зра́дою.
-тё́м голосования – голосува́нням.
-тё́м подписи – пі́дписом.
-тё́м привлечения – притяга́ючи, притяга́нням.
-тё́м умножения, вычитания – мно́женням, відніма́нням, мно́жачи, відніма́ючи.
Судебным -тё́м – судо́м, через суд, судо́вно;
4) (
прок, успех, толк) пуття́, лад (-ду́); см. Прок, Толк. [Не бу́де з йо́го пуття́ (Гр.)].
-тё́м
а) (
толком) до пуття́, до ладу́, ладо́м;
б) (
хорошенько) до́бре, гара́зд, як слід. [Не вмі́є розказа́ти до пуття́ (Сл. Ум.). Хто ка́же до ладу́, то у́хо наставля́й, а хоч і без ладу́, то й тож не затика́й (Приказка). Та ви ладо́м кажі́ть (Номис). До́бре його́ ви́лаяв (Сл. Ум.)].
-тё́м ему досталось – до́бре йому́ перепа́ло.
Не удалось и пообедать -тё́м – не вдало́сь і пообі́дати як слід.
Не -тё́м делаешь – не гара́зд, не до пуття́, не до ладу́ ро́биш.
Без -ти́ – без пуття́. [Він без пуття́ працю́є].
Он без -ти́ наказан, он без -ти́ строг – його́ без пуття́ покара́ли, він без пуття́ (без тя́ми) суво́рий.
Будет ли путь в этом деле – чи бу́де пуття́ з ціє́ї спра́ви.
В нём нет -ти́ – з йо́го нема́ пуття́.
В нём не будет -ти́ – з йо́го не бу́де пуття́.
Ему ничто в путь не идёт – йому́ ніщо́ на ко́ристь, на ужи́ток не йде (см. Прок).
Что в том -ти́ – яка́ ко́ри́сть з то́го.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СКО́ЛЬЗКИЙ (про мило) порськи́й;
ско́льзкий путь хи́бна /слизька́/ сте́жка, маніве́ць.
ВСТУПА́ТЬ (у стосунки) захо́дити;
вступать в бой става́ти до бо́ю;
вступать в борьбу́ става́ти на прю;
вступать в де́йствие почина́ти ді́яти;
вступать в диа́лог див. вступать в разговоры;
вступать в до́лжность заступа́ти на поса́ду;
вступать в до́лю пристава́ти до спі́лки;
вступать в единобо́рство /вступать в поеди́нок/ става́ти на двобі́й /герць/, схре́щувати мечі́;
вступать в единобо́рство с зако́ном почина́ти перего́ни з зако́ном;
вступать в компа́нию пристава́ти до спі́лки;
вступать в насле́дство обійма́ти спа́дщину;
вступать во владе́ние чего посіда́ти що, дістава́ти у вла́сність;
вступать в права́ чего перебира́ти права́ на що;
вступать в пререка́ния почина́ти ги́ркання /спереча́тися/, фаміл. ги́ркатися, огриза́тися, заїда́тися;
вступать в противобо́рство ки́датися в бій;
вступать в разгово́ры става́ти до розмо́ви, захо́дити в ре́чі;
вступать в си́лу набува́ти чи́нности, набира́ти си́ли, става́ти чи́нним;
вступать в сноше́ния захо́дити в стосу́нки;
вступать в сою́з пристава́ти до спі́лки, става́ти до спі́лки;
вступать на престо́л заступа́ти на ца́рство;
вступать на ско́льзкий путь схо́дити на манівці́;
вступа́ющий, що вступа́є тощо, гото́вий /зго́дний, зда́тний/ вступи́ти, вступни́к, прикм. вступни́й, фраз. сві́жий, нови́й, для всту́пу;
вступающий в бой що́йно ки́нутий у бій;
вступающий в брак одру́жуваний, новоже́нець;
вступающий в до́лжность призна́чений на поса́ду, нови́й урядо́вець;
вступающий в компа́нию нови́й спі́льник;
вступающий в о́бласть /вступающий в пери́од/ стил. перероб. зайшо́вши в ца́рину /пері́од/;
вступающий во владе́ние нови́й /майбу́тній/ вла́сник;
вступающий в перегово́ры зго́дний на перегово́ри;
вступающий в пререка́ния = огрызающийся;
вступающий в разгово́р сві́жий бе́сідник;
вступающий в реа́кцию схи́льний вступа́ти в реа́кцію;
вступающий в си́лу с чи́нний з;
вступающий в сноше́ния зго́дний /гото́вий/ зайти́ у стосу́нки;
вступающий в сою́з нови́й спі́льник;
ПУТЬ (короткий) фраз. хо́дка;
ско́льзкий путь маніве́ць, фраз. переваж. мн. манівці́;
и в обра́тный путь і гайда́ наза́д;
путь сле́дования шлях, доро́га;
тем и́ли ины́м путём так чи іна́к; (не)зако́нным путём /лега́льным путём, ми́рным путём/ (не)зако́нно /лега́льно, ми́рно/;
морски́м путём /во́дным путём/ мо́рем /водо́ю/;
путём аванси́рования авансу́ючи, авансува́нням;
счастли́вого пути́! уроч. помага́й-бі!;
по пути́ (при нагоді) принагі́дно;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Скользкий – слизьки́й, сковзьки́й, ковзьки́й, -а́, -е́; -ко – сли́зько, ско́взько, ко́взько.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Путь – путь; шлях; дорога; (жел. дор.) – колія. Пути сообщениясм. Сообщение. Верный путь (показать) – правдивий шлях (показати). Законным путем – правним способом. Наводить на путь – давати навід. Проторенный путь – битий шлях. Двинуться в путь – рушити, вирушити. Обратный путь – дорога, шлях назад. На обратном пути – вертаючись. По пути – по дорозі; з руки. Вступить на скользкий путь – на слизьке стати. Попутно – принагідне. Путем авансирования, расследования… – авансуючи, розслідуючи; авансуванням, розслідуванням. Путем надписи – написуючи; через напис.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Скользкий – ковзьки́й.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Скользкий
• Счастье скользко
(перен.) – щастя непевне (нестале).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ско́льзкий слизьки́й, ковзьки́й, сковзьки́й

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ковзки́йскользкий.
Плавки́й
1) (
о предмете) хорошо плавающий;
2)
плавный;
3)
гладкий, скользкий.
Плавки́й шлях – ровная, гладкая санная дорога.
Плавкі́ са́ни – сани легкие на ходу.
Порськи́й
1)
резвый, быстрый;
2)
скользкий, юркий;
3)
легко раскалывающийся.
Сковзьки́йскользкий.
Слизьки́йскользкий.
Загна́в на слизьке́ – поставил в затруднительное положение.
Ховзки́йскользкий.
Ховзки́й на язи́к – болтливый, несдержанный.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ковзки́й, -а́, -е́. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає. Чигир. у.
Плавки́й, -а́, -е́.
1) Хорошо плавающій.
2) Плавный.
3) Ровный, гладкій, скользкій.
У панів усе плавке за що не візьмешся: чи стіл, чи ослінчик, — таке все плавке, гладеньке.шлях. Ровная, гладкая санная дорога. Полт. г. Плавкі́ са́ни. Сани легкія на ходу. Черк. у.
Порски́й, порськи́й, -а́, -е́.
1) Рѣзвый, быстрый. О. 1862. V. Кух. 38.
Порськенький хлопчик. Черк. у. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався. Греб. 354.
2) Легко раскалывающійся.
Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена. Брацл. у.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій.
Той хлопець порський як в’юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Кіев. у. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Кіев. у. Мило таке порське — не вдержиш. Кіев. у. Ум. Порске́нький, порське́нький. Котл. Ен. III. 72.
Сковзьки́й, -а́, -е́. Скользкій. У Марисі сковзький двір, не втримаєся ворон кінь. О. 1862. IV. 25.
Слизьки́й, -а́, -е́. Скользкій. Погода не тая, дорога слизькая. Чуб. V. 766. Зогна́в на слизьке́. Поставилъ въ затруднительное положеніе. Ном. № 4183. Ум. Слизьке́нький, слизе́нький. Тепер ніченька темненька, дорога слизенька. О. 1862. IV. 25.
Ховзки́й, -а́, -е́.
1) Скользкій.
Намокли, та й ховзкі стали. Каменец. у.
2)
Ховзки́й на язи́к. Болтливый, несдержанный. Каменец. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Кла́дка, -ки, ж. *Слизька́ кла́дка. Скользкий путь. Хай ступає на слизьку кладку. Мирн. І. 101.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Скользкий — ковзьки́й, слизьки́й.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ско́льзкій, ско́льзко = сковзьки́й, ковзьки́й, ско́взько (С. Л.); слизьки́й, сли́зько, склизький, скли́зько (С. Л.); порськи́й. — Як въюн слизький. н. пр. — Бо гадюка сливька і влїзла їй у горло, п. о. Гр. Чайч. — До церкви слизько, а до шинку близько. н. пр, — Рад би піймати, та слизький. н. пр. — Загнав на слизьке́. н. пр. — Хоч близько, та склизько. н. пр. — Ско́льзкимъ дѣ́лать = слизи́ти.
Путь = 1. путь, доро́га, шлях. — В. С. поблагословив мене в далеку путь. Скл. — Та заходить ся рештувать вози в далекую дорогу. К. Ш — До Бога великий шлях, а до пекла маленький. н пр. — І не верстовиї, а вольниї, широкиї скрізь шляхи сьвятиї простелють ся. К. Ш. — На обратномъ пути́ = верта́ючись, поворітьма́, пове́ртом. — По пути́ = по доро́зї. — Заїхав до його по дорозї, вертаючись до дому. — Водяны́мъ путёмъ = водо́ю. — Сухи́мъ путёмъ = суходо́лом, по землї, ру́мом. — Їхали суходолом, плили водою, знов суходолом. Кн. — Виправлені були румом против нас. Коніс. С. З. — Мле́чный путь = д. Мле́чный. Пе́рвый путь = первозїмля. – Ступи́ть на ско́льзкій путь = на слизьке́, на слизьку́ попа́сти. — Пан Турн тут на слизьку попав. Кот. — Сби́ть, ся съ пути́ = зби́ти ся з доро́ги; збити, ся з пли́гу (С. Л.), з пантели́ку, зпантели́чити ся. 2. пуття́ (С. З.) і д. Прокъ. — Нема Енеєві пуття. Кот. — Довести до пуття. С. З. — Не буде пуття з його. Кн. — Не веде до пуття. Кн. — Безъ пути́ = даре́мне, без пуття́, да́рма; на́дто. — Він робить без пуття́. С. З. — Він дарма сердить ся. — Бу́детъ ли како́й путь въ э́томъ? = чи ви́йде з цьо́го що пу́тнє? — Что въ томъ пути́ = яка кори́сть з то́го? — Путёмъ = до́бре, хороше́нько, до пуття́. — Добре його вилаяв. — Наста́вить на пу́ть = навчи́ти, напути́ти. — Напутив його, як треба між людьми поводитись. 2. спо́сіб. — Тільки таким способом і можна зробити. — Мо́крий, сухо́й путь = спо́сіб обробі́тки мета́лїв водо́ю чи огне́м.

Запропонуйте свій переклад