Человечище – чоловічисько, чоловічище, чолов’яга. [— Добрий чоловічище той Юдка,— говорили про нього бориславські господарі (І.Франко). Добрий чоловічисько той доктор, жаль тільки, що психології ані крихіточку не знає (І.Франко). Земський начальник Михайло Денисович Самоцвіт, вигодований опецькуватий чолов’яга з підстриженими, мов стріха, чорними вусами й розтопірченими вухами, що дуже нагадують ліхтарі біля брички, вийшов із душних покоїв надвір і поволі ходить собі біля ганку, балакаючи з гостем (В.Винниченко). Праворуч на узгірку стовбичила скульптура «До зірок» — мозолястий чоловічисько замахувався у небо супутником, затиснутим у долоні неприродно викрученої руки, неначе Микола Джеря серпом на розлютованого урядника. Саме так, дослівно подумав Шлойма й одразу ж засоромився своїх думок: «Ну що це за порівняння?.. Суцільна літературщина…» (О.Ірванець). — Люди, людоньки! Здурів чоловічище! Ти, медведю! Слоне ти! То ти хочеш нас позабивати! А руки б тобі відняло! Заціпнув би ти! Янчав би ти, як та дитина! Дубище западенний, щоб тебе лихе повітря забрало!.. (У.Самчук)]. |
Скульптура – скульпту́ра, -ри. |
Скульптура – скульпту́ра, різьба́[я́]рство. |
скульпту́ра скульпту́ра,-ри |
Різьбя́рство – искусство резчика, скульптура. |
скульпту́ра, -ри, -рі; -ту́ри, -ту́р |
Скульпту́ра = різбя́рство, різба́рство, сница́рство. С. Жел. — Я не гадав, щоб в Ермитажі була така сила давнього різбарства. Кн. |