Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Шукати «смертоносн*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мертвоно́сныйсмертоно́сний, смерте́нний, смерте́льний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Несущий – (свойство) носі́йний, несни́й; (в акт. действ.) що несе; (акт. субъект действ.) носій; трима́льний; (винт самолёта, корабля и т. п.) тягови́й:
куры, несущие яйца – курки-несучки;
несущая балка (конструкция) – опорна (тримальна) балка (конструкція);
несущая волна – хвиля-носій;
несущая поверхность самолёта – носійна (несна) поверхня літака;
несущая способность – тримкість;
несущая стена – опорна (тримальна, основна) стіна;
несущая частота – частота-носій;
несущее крыло – крило-носій;
несущий винт – тягови́й ґвинт, несни́й ґвинт;
несущий кабель – несний жильник (кабель);
несущий каркас – тримальний каркас;
несущий смерть – смертельний, (реже) смертоносний;
несущий убытки – збитковий, обтяжений збитками.
[[«Уран, це, як ви знаєте, не тільки античний бог підземного світу, а й досить конкретний метал, хімічний елемент, номер 92! І він, цей елемент може бути використаний не тільки в західних, наскрізь прогнилих, буржуазних атомних електростанціях і бомбах, але і в наших, передових, прогресивних, таких, що несуть… пардон, ви самі знаєте, як важко в українській мові з герундієвими формами, я ж не можу сказати «несучих», тому кажу — «таких, що несуть», а несуть вони світові добро і благо, всім і кожному» (О.Ірванець). Все обернулося в суцільний шалений вир. Речі літали в повітрі, мов смертоносні ядра, якась повія стояла на столі й верещала (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста)].
Обговорення статті
Слепень, энтом. – сліпень, сліпий овід, сліпак, ґедзь, (диал.) бомок.
[Влітку козак блукав у велетенських травах, якими в той час було покрито увесь степ: залягали у високих очеретах, де їх кусали комарі, мошка, гедзі, сліпні, котрі раніше водилися незліченою кількістю в очеретах; часто, ховаючись од ворогів, козак забирався до глибоких печер, де безліч кишіли гадюки, де повзали смертоносні чорні павуки-мармуки; щоб уникнути смерті, козаки кидалися в річку і просиджували там по декілька годин у воді, дихаючи через очеретинку (Д.Яворницький). До того ж, як жалючі оси, як кусючі сліпні, мало-не-мало, коли-не-коли, а таки нерідко напосідали його розмисли… (Левко Різник). Зранку налетіли бомки. Так тут називають гедзів. Кусають вони однаково, гедзями їх називай, сліпаками, чи бомками (Ірина Шевцова)].
Обговорення статті
Смертельный – смертельний, смерте́нний, (смертоносный) смертоно́сний, (убийственный) убивчий:
смертельная болезнь – смертельна хвороба;
смертельная скука – смертельна (нудезна, убивча) нудьга (нудота);
смертельный враг – смертельний ворог;
смертельный, летальный исход (мед. Exitus lethalis) – смерте́льний (летальний) кіне́ць, ви́слід;
смертельный номер, трюк – смертельний номер, трюк (викрутас);
смертельный случай – смертельний випадок;
смертельный удар – смертельний (убивчий) удар.
[Чує лицар серед бою, що смертельна рана в грудях (Л.Українка). З тюремних стін винесе зароди смертельної недуги, котра перед часом зажене його в могилу (І.Франко). Лазар побачив поле й почув тишу, якусь незвичайну, смертельну тишу (М.Коцюбинський). Корінці чисті, здорові, не знають ще свого смертельного ворога (М.Коцюбинський). На зневагу чужинця відповідає смертельним ударом (Г.Хоткевич). Тепер у квітчастих долинах, що чекають їх, він дивитиметься без краю в її очі, де бачитиме світ і життя, братиме її за руку в радісній покорі й почуватиме на долоні своїй невичерпне тепло її тіла, до якого не наблизиться ніколи! Вночі стерегтиме її сни, чудові сни заколисаної краси, і розумітиме їх, як розуміють мову людей. І питиме, питиме щохвилини насолодної отрути її обожнення, і вмиратиме поволі коло її ніг у смертельній сп’янілості (В.Підмогильний). Від цього брав розпач. І від цього ж огортала нудьга смертельна (І.Багряний). — В сміливих щастя завжди є!.. От хоч би й ми. Приїхали сюди… Боже! Яка страшна і дика пуща була! І нудьга смертельна. І лихо скрізь навколо, і злигодні, і смерть… Чужа чужина… А бач, оббулися… (І.Багряний). Треба славно, раз судилося вмерти — перебути вік свій, а не покон. Треба щедро — серцем одним, устами ледь розпуклими — розпелюстити втіхи гін, всевідради! Сонце бо йде — за нами. Набирай же — свій смертельний розгін. Треба щиро — день за днем перебути. Треба ніжно — вилоскотати шал серця! Треба виринути зі скрути, як із рури — срібногорлий хорал (В.Стус). Півроку  вбік  — і  все  це  піде  прахом. І  цілий  всесвіт  вміститься  в  сльозу. Дрімотні  міни — круглі черепахи — в  землі  шорсткій  ворушаться,  повзуть. О  піруети  вимушених  танців! Хто йшов  по  полю  мінному  хоч  раз, той  мимохіть  і  на  паркетних  глянцях пригадує смертельний  падеграс (Л.Костенко). У групі, крім мене та неї, було дві сімейні пари з дітьми підліткового віку — всього сім осіб, дві дами бальзаківського віку та кінодокументаліст із донькою. Нудьга смертельна! (І.Роздобудько). — Оце ж воно і є,— відказав Амбросіо.— На цьому самому місці мій нещасливий друг не раз оповідав мені про свою недолю. Саме тут, за його словами, він уперше побачив ту смертельну ненавидницю роду людського, вперше освідчив їй свої щирі й вірні почуття і тут же дізнав од Марсели останньої зневаги і наруги, що й примусило його дати кінець трагедії цього мізерного життя (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Хто з нас не знає цієї надії, що з кожною хвилиною згасає, цієї мовчанки, що стає дедалі важчою, мов смертельна хвороба (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Смертельна нудьга екзекуції (С.Є.Лєц). Смертельний номер: факір сідає на дошку, утикану гострими цвяхами. Глядач: «Скажіть, а вам не боляче?» Факір: «Та, загалом, ні. Боляче тільки вперше. А потім — головне в старі дірки потрапляти»]
Обговорення статті
Убиенный, книжн., церковн. – убитий, забитий, (редко, высок.) убієний:
невинно убиенные – невинно убиті (забиті, побиті, убієні);
панахида по убиенным – панахида по убитим (забитим, убієним).
[Весною, коли розтаяли сніги і зм’якла глина, чути було виразно якісь рухи в землі, щось немов тихий  віддих, немов пульсування гарячої крові в глибоких, невидимих жилах. Поміж народ ходили слухи, що на тім місці, де стоїть Борислав, були давніми часами великі братобійчі війни, що тут поховано багато люду, невинно побитого, і що трупи щороку силуються встати на світ і силуватися будуть доти, доки не прийде їх час (І.Франко). Ой, упали ж та впали криваві роси На тихенькі-тихі поля… Мій народе! Темний і босий! Хай святиться твоє ім’я! Хай розквітнуть нові жита Пишним цвітом нової слави! Гей, ти, муко моя свята, — Часе  кривавий! Убієнним синам твоїм І всім тим, Що будуть забиті, Щоб повстали в безсмертнім міті, Всім Їм — Осанна! (Є.Плужник). — Скажи, хай відправить заупокійну молитву за убієнних, а молебень — за живих… (Володимир Малик). І ми покарані за безпам’ятство. І до нас озвалося лихо. Нагодовано і нас смертоносним плодом, горить і над нами лиховісна непогасна свіча. Прости ж нас, роде наш замордований, лише сирою землею зігрітий. Царствіє небесне вам, Душі убієнні! (Катерина Мотрич)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СМЕРТОНО́СНЫЙ ще смертяни́й, смерте́льний.
ВСЕСОКРУША́ЮЩИЙ розтро́щувальний, смертоносний, зда́тний потрощи́ти все, страшни́й-як-сме́рч, поет. широкозгу́бний, ім. цуна́мі.
КА́ИНОВ (задум) душогу́бний, зарізя́цький, смертоно́сний.
НЕСТИ́ ще перено́сити, вно́сити, зано́сити, вино́сити, (затяжке) тараба́нити, пе́рти, (обов’язки) справля́ти;
нести ахине́ю /нести вздор, нести околе́сицу, нести чушь/ Хи́мині ку́ри пра́вити /гони́ти/, прова́дити на вербі́ гру́ші, ку́лі ли́ти, розка́зувати сон рябо́ї коби́ли, тю́льку гна́ти;
нести мора́льную отве́тственность за что ма́ти що на со́вісті, стил. перероб. лежа́ти на со́вісті [он несёт мора́льную отве́тственность за что він ма́є що на со́вісті, на його́ со́вісті лежи́ть що];
нести наказа́ние (нести незаслу́женное наказа́ние) (безневи́нно) кара́тися;
нести расхо́ды тра́тити, витрача́ти, покрива́ти вида́тки, ма́ти ви́трати;
несу́щий що /мн. хто/ несе́ тощо, зму́шений не́сти́, носі́й, несу́н, з но́шею, прикм. /про опо́ру/ підтримко́вий, хребе́тний, реконстр. плечови́й [несу́щая ба́лка плечова́ ба́лка], (струм) тягови́й, головни́й, стрижне́вий, складн. -но́сець [несу́щий зна́мя прапороно́сець], -носі́й [несу́щее крыло́ крило́-носі́й. плечове́ крило́], -но́сний [несу́щий смерть смертоно́сний];
несу́щий что з чим у рука́х /на пле́чах, на та́ці тощо/;
высоко́ несу́щий го́лову з ви́соко підне́сеною голово́ю;
несу́щий заря́д насна́жений заря́дом;
несу́щий изде́ржки обтя́жений ви́тратами;
несу́щий информа́цию наси́чений інформа́цією;
несу́щий нагру́зку тех. реконстр. хребе́тний;
несу́щий наказа́ние стил. перероб. відбува́ючи ка́ру;
несу́щий обя́занность викона́вець обо́в’язку /пови́нности/;
несу́щий вздор /несу́щий околе́сицу тощо/ дурноля́п;
несу́щий отве́тственность відповіда́льний;
несу́щий убы́тки обтя́жений зби́тками, стил. перероб. зазнаючи́ зби́тків;
несу́щий эне́ргию носі́й ене́ргії;
несу́щая пове́рхность підтримко́ва по́ве́рхня;
ПОНЕСТИ́, понести наказа́ние діста́ти ка́ру, бу́ти пока́раним;
понести убы́тки ще ма́ти зби́тки, безпідставно забуте утра́титися, фаміл. нагрі́тися;
не понести убы́тку зоста́тися при свої́х інтере́сах;
ОПУСТОША́ТЬ ще ходи́ти по́топтом, підсил. сі́яти смерть;
опустоша́ющий що /мн. хто/ пусто́шить тощо, ста́вши сі́яти смерть, покли́каний спусто́шити, пустоши́тель, плюндрій, плюндрува́льник, прикм. спусто́шливий, смертоно́сний, спусто́шувальний, плюндрува́льний, споро́жнювальний, образ. спусто́шливої дії;
опустоша́ющийся/опустоша́емый пусто́шений, спусто́шуваний, плюндро́ваний, споро́жнюваний;
ОПУСТОШИ́ТЕЛЬНЫЙ ще смертоно́сний.
ПОРАЖА́ТЬ ще рази́ти, трощи́ти, (виглядом) впада́ти в о́ко, (вогнем) військ. накрива́ти, (органи тіла) ушко́джувати;
поража́ть в права́х позбавля́ти прав;
поража́ть на́ смерть ще убива́ти;
ПОРАЖА́ТЬСЯ (дивуватися) н.з. нетя́митися;
поража́ющий 1. що /мн. хто/ вража́є тощо, маста́к вражати, зда́тний врази́ти, прикм. разю́чий, вразли́вий /для кого/, приголо́мшливий, засліпу́щий, дивови́жний, (про вістку) оказ. землетру́сний, (виглядом) феєри́чний див. ще удивляющий, 2. що /мн. хто/ уража́є тощо, ста́вши трощити, зда́тний розтрощи́ти, прикм. нищівни́й, руйнівний, розтро́щувальний, разю́чий, фраз. уда́рний, аґреси́вний, ура́жувальний, розбива́льний, побива́льний, розтро́щувальний, (ефект) з род. відм. калі́чення;
поража́ющий воображе́ние захо́пливий, гостроціка́вий;
поража́ющий на́ смерть уби́вчий, смертоно́сний;
поража́ющийся/поража́емый 2. ура́жуваний, розби́ваний /поби́ваний/, тро́щений, розтро́щуваний, прикм. діткли́вий;
поража́ющийся 1. ди́вом диво́ваний, приголо́мшуваний, захо́плюваний, прибл. вра́жений, здиво́ваний, незда́тний ви́йти з ди́ва;
СРАЖА́ТЬСЯ ще воюва́ти [сража́ться с ветряны́ми ме́льницами воюва́ти з вітряка́ми];
сража́ться с чем побо́рювати що;
сража́ющий 1. що /мн. хто/ /мн. хто/ зва́лює тощо, зви́клий побо́рювати, зда́тний звали́ти, прикм. разю́чий, смертовби́вчий, смертоно́сний, смерте́льний, нищівни́й, 2. що тя́жко вража́є тощо, зда́тний приголо́мшити, прикм. приголо́мшливий, прибива́льний, пригні́чувальний, приголо́мшувальний;
сража́ющийся/ сража́емый 1. зва́люваний, підко́шуваний, 2. приби́ваний, пригні́чуваний, приголо́мшуваний;
сража́ющийся що бо́реться тощо, побо́рювач, гото́вий боро́тися, образ. в огні́, в борні́, у боротьбі́ з, прикм. фраз. польови́й, бойовий, фронтовий;
сража́ющийся со страстя́ми побо́рювач при́страстей;
УБИВА́ТЬСЯ ще впада́ти у відча́й, (за ким) жури́тися ким;
убива́ющий 1. що /мн. хто/ вбива́є тощо, охо́чий вбива́ти, зго́дний /рі́шений/ уби́ти, уби́вця, душогу́б, зарізя́ка, прикм. уби́вчий, душогу́бний, смертоно́сний, смертовби́вчий, смерте́льний для кого, оказ. убиву́щий, 2. трамбующий;
убивающийся/убива́емый 1. уби́ваний, заби́ваний, приголо́мшуваний, пригні́чуваний, засму́чуваний, марно́ваний, гайно́ваний, 2. трамбо́ваний, уто́птуваний, торо́ваний;
убивающийся по ком стил. перероб. ставши побива́тися за ким;
УБИ́ТЬ ще обірва́ти життя́, образ. ки́нути під коле́са, вульг. ви́пусти-кишки́;
убить двух за́йцев ще спекти́ дві пече́ні на одно́му вогні́, спекти́ і свою́ пече́ню при то́му ж вогні́;
меня́ чуть не уби́ли мене́ тро́хи не вби́то;
уби́вший, уби́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
уби́вший уби́вця, душогу́б, зарізя́ка;
уби́вшийся уби́тий, заби́тий, розби́тий;
УБИ́ЙСТВЕННЫЙ ще смертоно́сний, (про умови) душогу́бний.
УНИЧТОЖА́ТЬ образ. пуска́ти під ніж, (впень) стира́ти на по́рох, (бліх) виво́дити;
уничтожа́ть до основа́ния ни́щити до тла, стира́ти з (лиця́) землі́;
уничтожа́ющий що /мн. хто/ ни́щить тощо, наста́влений ни́щити, ра́ди́й зни́щити, за́йня́тий ни́щенням, зни́щувач, вини́щувач, руйнівни́к, уроч. нищи́тель, прикм. нищівни́й, руйнівний, смертоно́сний, зни́щувальний, вини́щувальний, вигу́блювальний, ліквідува́льний, поет. широкозгу́бний;
уничтожающийся/уничтожаемый ни́щений, зни́щуваний, вини́щуваний, вигу́блюваний, ліквідо́ваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Смертоносный – смерте́льний, смертяни́й, -а́, -е́.
Ядовитость
1) (
смертоносность) отру́йність, -ности;
2) (
язвительность) ущи́пливість.
Ядовитый
1) (
смертоносный) отру́йний, -а, -е; (язвительный) ущи́пливий, -а, -е.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Смерте́льний
1)
смертельный, смертоносный;
2)
смертный.
Смертяни́йсмертоносный.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Смерте́льний, -а, -е.
1) Смертельный, смертоносный.
Смертельний меч того минає. АД. І. 187. Помалу, братці! Не вразьте моїх смертельних ран. Мет.
2) Смертный.
Од гріхів смертельних душу одкупляє. АД. І. 188. Лежить на смертельній постелі. НВолын. у.
Смертяни́й, -а́, -е́. Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. К. ХП. 103. Смертяний бій. К. МХ. 27.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Смертоносный — смертяни́й; С. полоса — смертяна́ сму́га.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Смертоно́сный = смерте́льний.