Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «снага»
Шукати «снага» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возмо́жность – змо́га, спромо́га, спромо́жність, можли́вість, мо́жність, змо́жність, мо́га, (только о физич. -ности) снага́, (средство) спо́сіб. [Ро́бимо, ма́мо, до крива́вого по́ту і вже снаги́ не стає́ (Квітка). Не було́ спо́собу через Біг перепра́витися (Свидн.)]; беспрепятственная -ность – до́бра змо́га.
По возмо́жности (по мере возмо́жности, в меру возмо́жности) – по змо́зі, по спромо́зі, по можли́вості, я́ко мо́га.
Нет -ности – не змо́га, не спромо́га, не си́ла, ані спо́собу, ні́як [Ні́як мені́ тебе́ взя́ти (Грінч.)], нема́ хо́ду.
Не было -ности – не було́ змо́ги, не було́ спромо́ги, не було́ можли́вости, не було́ як, не си́ла була́.
Иметь -ность – ма́ти спромо́гу, зду́жати, спромага́тися; получить -ность чего – спромогти́ся, спомогти́ся на що; давать, дать -ность – спомага́ти, спомогти́ на що.
Предвидится, возникает -ность чего-л. – зано́ситься на що-не́будь. [Це-ж був тоді 1890-ий рік; зано́силося на війну́ між Росі́єю й А́встрією (Крим.)].
Имеющий -ность – спромо́жний; не имеющий -ности – неспромо́жний.
Могота́ – (возможность) мо́га, змо́га, спромо́га, спромо́жність (-ности), (реже) (з)мо́жність, (диал.) мого́та; (сила) си́ла, міць (р. мо́ци), (только физич.: мочь) снага́.
Каждому придётся работать по -те́ и силе его – ко́жному доведе́ться працюва́ти так, як його́ спромо́га та си́ла, відпові́дно до спромо́ги (спромо́жности) його́ та си́ли.
Не в -ту́ кому – не під си́лу, не си́ла, (редко) не в мо́гу, (диал.) не мого́та кому́ що; (сил нет выдержать) не ви́держка кому́. [Не си́ла терпі́ти лихо́ї напа́сти (Л. Укр.). Спро́бував сі́сти, – не в мо́гу (М. Вовч.). Їй-бо́гу, да́лі не ви́держка! (Крим.)].
I. Мочь, сщ. – си́ла, міць (р. мо́ци), (реже) міч (р. мо́чи); срв. Могота́, Мощь, Си́ла. [Як мала́ у те́бе си́ла, то з гурто́м єдна́йся ти (Грінч.)].
Сколько, что есть -чи, во всю мочь – з усіє́ї си́ли (мо́ци), що-си́ли, чим-ду́ж, на всю ви́тягу.
Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи – роби́ти з усіє́ї снаги́, працюва́ти з усіє́ї си́ли (мо́ци).
Бежать изо всей -чи – бі́гти в усіє́ї си́ли (мо́чи), чим-ду́ж, на всю ви́тягу, що-ду́ху (в ті́лі). [Он чолові́к біжи́ть з усе́ї мо́чи (Грінч.). На всю ви́тягу – в яро́к (Житом.). Біжу́ що-ду́ху в ті́лі (М. Вовч.). А ну, ко́ню! що-ду́ху! (Стар.)].
Грести изо всей -чи – гребти́ що-си́ли, з усіє́ї си́ли (мо́ци).
Кричать что есть -чи, изо всей -чи – що-си́ли, з усіє́ї си́ли (мо́ци) крича́ти; срв. II. Мат 5.
Нет -чи – не си́ла, нема́(є) си́ли, нема́(є) снаги́. [З тобо́ю жить не довело́сь, без те́бе жить не си́ла (Франко). Нема́ си́ли такі́ дурни́ці слу́хати (Київщ.). Роби́в-би, дак нема́є снаги́ (Козелеч.)].
Нет -чи терпеть, выдержать кому – не си́ла терпі́ти кому́, не ви́держка (терпі́ти) кому́. [Не си́ла терпі́ти лихо́ї напа́сти, волю́ я в широ́кому по́лі пропа́сти (Л. Укр.). Не переси́дів пани́ч і двох хвили́н, як поба́чив, що да́лі йому́ сиді́ти не ви́держка: геть по всій хаті чу́ти було́ яки́йсь гнили́й смо́рід (Крим.)].
Не в мочь мне, нам – не си́ла моя́ (мені́), не на́ша си́ла, нам не си́ла. [Голу́бчики, ка́же, не на́ша си́ла (ЗОЮР I). Я ду́маю, що з ним боро́тись нам не си́ла (Самійл.)].
Это мне не в мочь – це не на мою́ си́лу (не на мою́ міч).
-чи нет, как он мне надоел – не си́ла моя́, як він мені́ уві́рився.
Задор берёт, да -чи нет – літа́в-би, та крил нема́; якби́ жа́бі хвіст, вона́-б по́ле ви́толочила.
Выбиться из -чи – ви́битися з си́ли (з мо́ци, снаги́), знемогти́ся вкрай. [Ви́бивсь із мо́ци (Звин.)].
Пока была мочь – по́ки було́ си́ли, по́ки була́ снага́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Возможность – змога, спромога, спроможність, можливість, можність, зможність, мога, (только о физич. возможности) снага, (средство) спосіб:
беспрепятственная возможность – добра змога;
давать, дать возможность – давати, дати змогу (можливість), спомагати, спомогти зробити що;
до последней возможности – до останньої змоги (можливості), поки змоги (сили), поки змога (сила), до останку;
если нет возможности – коли (якщо) нема (немає) змоги (можливості), коли не змога (не спромога, не сила), (иногда) коли не спосіб;
иметь возможность что-либо сделать – мати змогу (спромогу, спроможність, зможність, можливість) що зробити, бути у змозі (у спромозі) що зробити, бути спроможним що зробити, на що, спромагатися, спромогтися що зробити; здужати;
имеющий возможность – спроможний;
исключать, исключить возможность чего – знеможливлювати, знеможливити (унеможливлювати, унеможливити) що;
исключаю (исключая) возможность чего – не припускаю (не припускаючи) можливість;
не было возможности у кого – не було змоги (спромоги, спроможності, можливості) у кого, не мав змоги (спромоги, можливості) хто, не було як кому, несила була кому;
не имеющий возможности – неспроможний;
не исключаю (исключая) возможность чего – припускаю (допускаю) (не припускаючи, не допускаючи) можливість;
неограниченные возможности – необмежені можливості;
нет возможности – незмога (неспромога, неспроможність), несила, ніяк, нема як, (иногда) нема ходу; ані способу; немає можливості (змоги);
нет возможности возвратить долг – нема можливості повернути борг, нема звідки повернути борг;
обеспечить возможность чего-либо – уможливити що;
он не имеет возможности – він не має змоги (спромоги, спроможності), можливості), несила (незмога, неспромога, неспроможність) йому;
по возможности (по мере возможности, в меру возможности) – по змозі, по спромозі, по можливості); що мога; яко мога;
получить возможность – мати змогу; дістати, одержати змогу змогу (спромогу, спроможність), спромогтися, спомогтися на що;
предвидится, возникает возможность чего-либо – заноситься на що-небудь;
при первой (при ближайшей) возможности – при першій нагоді;
творческие возможности – творчі можливості, творча спроможність;
это даёт (открывает) возможность – це уможливлює, це дає (відкриває) можливість (змогу), це спомагає на що;
это исключает возможность – це унеможливлює, це не дає змоги;
явилась возможность – настала [добра] змога, настала можливість.
[Робимо, мамо, до кривавого поту і вже снаги не стає (Г.Квітка-Основ’яненко). Не було способу через Біг переправитися (А.Свидницький). Це ж був тоді 1890-ий рік; заносилося на війну між Росією й Австрією (А.Кримський). Ніяк їй з дому піти, бо ні на кого дитину кинути (Сл. Гр.). Поруч шафи, одбираючи їй змогу вільно відчинятись, стояв великий горорізьблений буфет, прихилившись верхівкою до стіни, що без неї він втратив би рівновагу (В.Підмогильний). — Ні, пане, не піду, незмога моя,— одмагався Санчо. — Скоро я од вашої милості одійду, зразу всяке страховіття на мене лізе, всяке марево мріється. Вже хоч гнівайтесь, хоч ні, а я од вашої парсони зроду-звіку ні на ступінь не віддалюся (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Треба будувати майбутнє. Не маю сил терпіти. Треба їхати звідси. Можливості: Переїхати до сестри. Знайти чоловіка. Прострелити собі голову. Переїхати до сестри, знайти чоловіка і прострелити йому голову (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). Останнім часом Миляга провадив у кабінеті дні й ночі, завдаючи по змозі шкоди собі й Вітчизні (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). У концентраційних таборах, наприклад, у цій лабораторії життя і на цьому полігоні, ми спостерігали, що деякі з наших товаришів поводилися наче свині, у той час як інші поводилися наче святі. Людина має обидві можливості; яку з них вона реалізує, залежить від її рішень, а не від обставин (О.Замойська, перекл. В.Франкла). Було дві можливості: або встати на їхню платформу, або повиснуту над нею (С.Є.Лєц). Досягнувши стелі своїх можливостей, марно намагатися пробити її головою].
Обговорення статті
Сила – сила, міць, снага, енергія, могутність, потужність, інтенсивність, глибина, здатність, спроможність, влада, вплив, вага, (действенность) чинність, правочинність, (сущность, значение) суть, сенс:
брать, взять (забирать, забрать) силу – набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць);
быть в силах (в силе), не в силах (не в силе) – здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути;
взять силой – здобути; опанувати;
в меру, по мере сил – у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (иногда) як посилля;
в (на) полную силу – повноси́ло;на всю силу;
вооруженной силой (подавать помощь) – збройно (допомагати);
в полную силу работать – на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати;
в силу (устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу);
в силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств (устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини;
в силу (закона) – силою (закону);
в силу привычки – через звичку; призвичаївшись;
в силу чего – через що, внаслідок (в результаті) чого, з огляду на що, на підставі чого; тому; завдяки чому; залежно від чого;
в силу этого – через це;
вся сила в том, что… – [уся] сила (суть) у тому, що…;
входить в силу, войти в силу, вступать в силу, вступить в силу (о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним;
входить в силу, приобретать силу (делаться сильным) – набирати сили; убиватися в силу, в потугу;
выбиться из сил – знемогтися на сили;
выше чьих сил что – над (понад) чиї сили що;
где силой взять нельзя, там надобна ухватка – треба розумом надточити, де сила не візьме (Пр.); де сила не може, там спритність поможе (Пр.); як сили не стає, берися за розум (Пр.);
движущая сила – рушійна сила; сила тягова;
изо всех сил (силы) – щосили; з усієї сили; чимдуж; щосили; якомога (якмога); щомога;
и сила уму уступает – перед розумом і сила в’яне (Пр.); сила перед розумом никне (Пр.);
истратить силу (на работе) – виробитися з сили;
лошадиная сила – кінська сила; (устар.) паровий кінь;
набираться, набраться сил – убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (иногда) употужнюватися, употужнитися;
насколько сил хватит – скільки буде сили (снаги);
находить, найти в себе силы – спромагатися, спромогтися;
не в силах кто – не має сили хто, несила (неспромога) кому;
не в этом сила – не в цьому сила (суть, сенс);
не под силу – не до снаги;
не по силам кому (устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто;
нет сил – несила; неспромога; не під силу;
нет силы терпеть что – нема (немає) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що;
никакими силами – жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом);
общими силами – спільно, гуртом;
он ещё в силах, в силе – він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу;
ослабевать силами – підупадати на силі (на силах);
оставаться в силе – залишатися в силі;
от силы – щонайбільше;
по мере сил – в міру сил; як посилля;
по силам – під силу;
по силе возможности – якщо можна, по можливості, по змозі, у міру можливості;
рабочая сила – робітна, робоча сила;
сверх сил чьих – понад (над) силу чию; через силу;
своими (собственными) силами – своїми (власними) силами; самотужки; сил [моих] нет;
не достаёт сил (силы) – несила [мені]; снаги не стає;
сила солому ломит – сила солому (силу) ломить (Пр.); де сила, там і міць (Пр.);
сила сопротивления – відпорна сила; (техн.) сила опору;
сколько хватит сил – скільки стане снаги;
собраться с силами – змогтися; поєднати сили;
собственными силами – на власні сили (власними силами), самотужки;
с силой полететь, броситься, упасть – шугонути;
терять, потерять силу – втрачати, втратити силу; збувати, збути (иногда знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність);
употреблять, употребить [все] силы – докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу);
центробежная сила – відбіжна, відцентрова сила;
центростремительная сила – центротяжна, доцентрова сила;
через силу (делать что-либо) – над (понад, через) силу; (иногда) понад (над) міру;
что есть силы (сил) – щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж;
чувствовать себя в силах – чутися (почуватися) на силі.
[Старий батько З усієї сили З молодицями танцює (Т.Шевченко). — Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький (Л.Глібов). Годі тепера! ні скарг, ані плачу, Ні нарікання на долю, — кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь (Л.Українка). Ти одібрав мені остатню силу тим спогадом… (Л.Українка). В грудях у неї радісно билась хвиля нової сили (М.Коцюбинський). Родюча сила землі, що проймала його жили і мозок, могутні вітри степів, що його породили, надавали пристрасної яскравості його маренню про блискучу прийдешність землі (В.Підмогильний). Дай, Боже, сили — віддаль перебути, об мури не оббивши кулаків. Ця ніч ночей, як паровоз зітхає, ані в одному оці сну нема. Маліє світ, планета сновигає, і бродить Мефістофель крадькома (В.Стус). Він тільки крадькома спостерігав, як дівчата, відчинивши шафу, перевдягалися в інші вбрання, геть при цьому не соромлячись. Відвести очі було несила, так само як і зімкнути докупи щелепи (Б.Коломійчук). Попри сліпуче сяєво софітів і те, що доводилося силувати себе їсти, я спромагався стежити за роботою гарненької офіціантки, що ходила неподалік, я не хотів пропустити жодного з її милих рухів (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Сила завжди приваблює людей з низькими моральними якостями (А.Айнштайн). Сила завжди краде у багатьох, для небагатьох (Вендел Філіпс). Була б у мене більша сила волі, я б зміг її пересилити (С.Є.Лєц). Сила волі здатна виконувати тільки один вид роботи — насилля над собою].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МОЧЬ 2 ім. ще снага́, спромо́га;
что есть мочи ще чимду́ж, щомога;
мочи нет ще незмо́га, снаги́ не стає́.
СИ́ЛЫ фраз. змо́га, спромо́га, снага́ [нет сил нема́ змо́ги /спромоги, снаги́/];
быть в си́лах могти́, ма́ти си́лу, зду́жати, бу́ти го́дним /спромо́жним/, ма́ти спромо́гу;
свои́ми силами самоту́жки;
о́бщими силами гурто́м, спі́льно;
не в силах не в си́лі, незда́тен, неспромо́жен;
не́ было сил (зробити) фраз. го́ді було́;
и́зо всех сил ще на всю си́лу.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Плечо
• Взваливать, взвалить (класть, положить) на плечи чьи, кому
– складати, скласти (класти, покласти, звалювати, звалити) на кого (на плечі чиї, кому).
• Висеть на плечах у кого
– висіти на плечах у кого.
• Все лежит на моих плечах
– усе лежить на моїх плечах; уся відповідальність (увесь клопіт) [лежить] на мені.
• Выносить (нести), вынести на [своих (собственных)] плечах
– виносити (нести), винести на (своїх) плечах (на собі).
• Голова на плечах у кого; имеет голову на плечах кто
– має голову на в’язах (на в’язях) хто; є голова на плечах у кого; знається (розуміється) на дечому хто.
• За плечами (быть, иметься, иметь…)
– за плечима (за собою) (бути, мати…).
• Как (будто, словно, точно…) гора с плеч [свалилась] у кого
– як (мов, немов, наче…) камінь із серця (з плечей, з плеч) [звалився, скотився]; наче (мов) камінь від серця відпав.
• Косая сажень в плечах
– сажневі плечі (рамена).
• Лежать (быть) на плечах кого, чьих, у кого
– лежати (бути) на плечах чиїх (нагорбі чиєму), у кого.
• Ложиться, лечь на плечи чьи, кому
– лягати, лягти на плечі чиї, кому.
• Не по плечу кому что
(разг.) – не до снага (не під силу) кому що; понад силу кому що; (іноді) не доріс до того хто.
• Перекладывать, переложить на плечи чьи, кому
– перекладати, перекласти на плечі чиї, кому.
• Плечом к плечу, плечо [о] плечо
– пліч-о-пліч, плече до плеча (іноді плече у в плече); опліч (попліч).
• Пожимать, пожать плечами
– низати, знизувати, знизати плечима; стенути плечима; стискати, стиснути плечима.
• По плечу кому
– до снаги (під силу) кому.
• Сваливаться, свалиться с плеч кого, чьих
Див. сваливаться.
• Сидеть на плечах у кого
– сидіти на плечах у кого.
• Со всего плеча
– навідліг; з усієї снаги (з усієї сили); щосили (щодуху).
• С плеч долой
– та й край (мороці); тай квит; та й по всьому; збувся (позбувся) клопоту (халепи).
• С плеч сбросить (свалить, скинуть…)
– скинута з плечей.
• С чужого плеча костюм
– убрання (костюм, одіж) після когось, з чогось; з чужого плеча костюм (одіж).
Порох
• Держать порох сухим
(перен. разг.) – тримати порох сухим; бути завжди напоготові до боротьби; бути завжди у бойовій (по)готов(н)ості.
• Есть ещё порох в пороховницах
– є (маємо) ще порох у порохівницях (у порохівниці); ще є сила (снага).
• Как (будто, словно, точно) синь порох в глазу
– як (мов, немов, наче, неначе…) сіль у оці.
• Пахнет порохом
(перен.) – порохом (війною) пахне.
• Пороха не выдумает
– пороху не видумає (не вигадає, не винайде).
• Пороху не нюхал кто
(перен.) – пороху (і) не нюхав хто; і близько не був коло бою хто.
• Пороху не хватает кому, у кого
(перен. разг.) – пороху не стає (не вистачає) у кого, кому.
• Сухой как порох, порох порохом
– сухий як порох (як перець).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Снага́сила, физическая возможность.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Снага́, -ги́, ж. Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ЗОЮР. І. 43. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. Кв.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Си́ла = си́ла, міць (С. З. Л.), снага́ (С. Л.), кріпота́, мо́га, змо́га. — Вое́нная си́ла = ві́йсько, поту́га (С. З. Л.). — Боже милий! не має сили. н. пр. — Тодї на кров я не вважав, останню міць в собі зібрав, та й знов лугами почвалав. Пч. — Лиш не маю тої моцї тебе рятувати. н. п. Б. — Де сила (багато), там і міць. н. пр. — Ходи по сьвіту, поки снага, а потім ляж та і вмри мовчки. К. З. Ю. Р. — Бувало в кого є снага, обійде хат 20 чи 30. н. о. — Коли ж не стане в нас снаги твоїй слїдом простувати. К. Ос. — Тепер потуга наша у козацстві, а честь у простолюдному лицарстві. К. Б. — Турчин під Київ конечне з своїми потугами бути міл. Самойлович. С. З. — Ой я ляхів не бою ся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю. н. п. — Со́бственными си́лами = самоту́жки, С. Жел. — Дви́жимый человѣ́ческою си́лой = самоту́жний. — Треба було мінї самотужки віз тягти. н. о. Гр. Чайч. — Поволокла його самотужки у хату. Кв. — Си́лою = си́лою, живоси́лом, наси́лком, гва́лтом, си́ломіць, си́ломіццю. — Затяг він силоміць на бучний бенкет. К. X. — Але вона насилком, гвалтом взята. Ст. Б. X. (Д. Наси́льно). — Быть въ си́лахъ, не въ си́лахъ = зду́жати, здола́ти, здолїти, примогти́, примі́ти, не зду́жати, не здолїти, не ма́ти си́ли, спромо́ги, не спромо́жно. — Як би примів, усе б для його зробив. — Не здужаю вже й їсти добути, п. к. — Не здужаю, брате, на волів гукати, не здужаю, брате, цїпа піднїмати. н. п. — Поворушитись не здужа. Кв. — Цього я піднести не здужаю. Кр. — Коли сам рубать я ворога не здужаю, за те є другі справи. К. К. — Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, душі ж не здолїють вбити. К. Св. П. — Въ си́лу, подъ си́лу, по си́лѣ, по мѣ́рѣ силъ = по си́лї, під си́лу, по змо́зї, як поси́лля (С. Л.). — Роби, сину, як посилля. С. Л. — Не подъ си́лу = не вмоготу́. — Быть въ си́лѣ = ма́ти си́лу, вагу́. — Він має силу у панів. — Въ си́лахъ = а) при си́лї, б) д. Быть въ си́лахъ. Въ си́лу зако́на = по си́лї зако́на. — Всѣ́ми си́лами = з усїї, з усїє́ї си́ли. С. Л. — Ско́лько силъ, со всѣ́хъ силъ = яко мо́га, як мо́га (С. З. Л.), чим ду́ж (С. Л.). – Чере́зъ си́лу = над си́лу. — Теря́ть, потеря́ть си́лу = безси́лїти, ви́сильнити ся, ви́снажити ся.
Сре́дство = спо́сіб (С. Пар.), за́сіб, за́соб; спромо́га (С. Пар.) мо́жність, снага́; ярми́с. — Се певний спосіб добутись од його правди. — Доти старець плохий, доки собаки не обступлять — тодї ярмис найде. н. пр. — Сре́дства къ жи́зни = доста́тки, за́соби, ко́шти, пожи́ток. — У нас достатків було тільки що на прожиток. Кн. — Не вважаючи на свої убогі засоби, він вдовольняв усїм своїм потребам. Ст. Ап. — А тут засобам убогим вже прийшов кінець. Мова. — На таку силу людей коштів не стане прохарчувати. Кн. — Дасть Бог день, дасть і пожиток. н. пр. — Сре́дства изы́скивать = спо́собу, спо́собів добіра́ти, прибіра́ти. — І бурчить і ворчить, проти дїда не мовчить. Дїд способу прибірає, як ту бабу поповчить. н. п. — Употреби́ть всѣ сре́дства = всїх спо́собів зажи́ти.

Запропонуйте свій переклад