Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «сновигати»
Шукати «сновигати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Колобро́дить –
1) (шляться, слоняться) ника́ти, сновиг[ґ]а́ти, блука́ти, тиня́тися, ве́штатися, снува́тися;
2) (проказить) колобро́дити, колобро́їти, бро́їти, пустува́ти, штука́рити, витворя́ти, чмутува́ти. [Ці́лу ні́чку колобро́дить, за собо́ю че́лядь во́дить (Пісня). Ене́й тут до́бре колобро́див (Котл.). Не ма́ло-ж ма́буть вони́ й бро́їли; згада́ймо-ж іще́, що витворя́в князь Влади́мир у Ки́їві (Куліш)];
3) белькота́ти (-кочу́, -ко́чеш), говори́ти безла́дно, верзти́ (нісені́тницю).
Колобро́дничать – за́вжди, ввесь час или раз-у-раз ника́ти, сновиг[ґ]а́ти, колобро́дити, бро́їти и т. д.; см. Колобро́дить 1 и 2.
Мы́згать, мы́згивать, мы́згнуть –
1) (шататься) шве́ндяти, сновиґа́ти, ша́статися, тиня́тися, шмигля́ти, ганя́ти, волочи́тися, (насм.) шве́нді справля́ти, однокр. гайну́ти, чкурну́ти. [Не ша́стайся як ми́ша в па́стці (Приказка). Із льо́ху та в ха́ту знай шмигля́є (Шевч.)];
2) -гать, -ся (об одежде) – зано́шувати, -ся, ша́рпати, -ся, де́рти, -ся и дра́ти, -ся, ми́зкати, -ся; бу́ти зано́шуваним, ша́рпаним и т. п.
Наколобра́живать, наколобро́дить –
1) (наслоняться) ника́ти, наника́ти, сновиг[ґ]а́ти, насновиг[ґ]а́ти, блука́ти, наблука́ти, натиня́тися, наве́штатися, наснува́тися;
2) (проказить) колобро́дити, наколобро́дити, (коло)бро́їти, на(коло)бро́їти, пустува́ти, напустува́ти, штука́рити, наштука́рити, чмутува́ти, начмутува́ти.
-диться –
1) наника́тися, насновиг[ґ]а́тися и т. п.;
2) наколобро́дитися, на(коло)бро́їтися и т. п.;
3) набелькота́тися. Срв. Колобро́дить.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Тревога –
1) тривога, (беспокойство, ещё) неспокій, непокій, невпокій, занепокоєння, тривожність, (взволнованность) стривоженість, збентеженість, бентега, (волнение) хвилювання, тривоги;
2) (переполох, суматоха) переполох, ґвалт, паніка, трусанина, трус;
3) (сигнал) тривога, ґвалт:
• боевая тревога – бойова тривога;
• ложная тривога – фальшива тривога;
• ударить, бить тревогу – дзвонити, бити на сполох, на ґвалт, залярмувати;
• учебная тривога – навчальна тривога.
[Турн осушивсь після купання І ганусною підкрепивсь, З намету виїхав зарання, На кріпость сентябрем дививсь. Трубить в ріжок! — оп’ять тривога! Кричать, біжать, спішать якмога; Великая настала січ! (І.Котляревський). Красне личко серцю непокій (Номис). Закипіла по Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляхту піднялася Сірома убога (П.Куліш). Дізнала Таля теж усякі., тривоги та радощі, та тугу, та щастячко, невідомісінькі їй до того часу (М.Вовчок). Уранці гомін та тривога по двору. Тетянка плаче, старий Тримач без шапки ходить, розхристаний та все питає: — Де моя Катря? Де моя дитина люба? (М.Вовчок). Затрубили в труби, забили в бубни по всьому таборі. Тривога пішла по цілому таборі (І.Нечуй-Левицький). Дзвін сумно бевкав на гвалт (І.Нечуй-Левицький). Далі схопивсь і почав сновигати по хаті. Неспокій усе більший та більший обнімав його (Б.Грінченко). 3 самого світу у нас трусанина, приїхав мировий (Сл. Гр.). Невпокій опановував Семеном. Він зробився уразливим, нетерплячим (М.Коцюбинський). Раїса усе поглядала туди, з тривогою думаючи, чи втечуть вони од бурі (М.Коцюбинський). Я вигадав, що заслаб, що боюся вживати м’ясо. Підняв тривогу, мусив приймати краплі од живота (М.Коцюбинський). Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Л.Українка). В Генуї переночувала, щоб не виявитись до Садовських серед ночі та не збивати тривоги (Л.Українка). Мім, німий раб, стирає порох з сонячного дзиґаря, придивляється, де стоїть на ньому тінь, потім раптом б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвалт, але сам при тому має дуже спокійне обличчя, немов пробуває в найглибшій тиші (Л.українка). З боязню й непокоєм у серці слідкувала мати за кожним словом і рухом сина (Н.Кобринська). Село моє, спокою мій улюблений, Далекий від тривог земних! (М.Зеров). Якийсь невпокій сполохав її душу, і вона то поринає в спогади, то в далечінь неясних надій (М.Стельмах). Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко). І не минає, не минає! І вже, напевно, не мине. Тривога душу розпинає: а що, як любиш не мене? (Л.Костенко). Не одлюби свою тривогу ранню, — той край, де обрію хвиляста каламуть, де в надвечір’ї вітровії тчуть єдвабну сизь, не віддані ваганню (В.Стус). Якщо ви вимірюєте свій успіх мірою чужих похвал і осуду, ваша тривога буде нескінченною (Лао-цзи). Деколи мене поймає тривога: а раптом ми вже в раю? (С.Є.Лєц). Пожежна тривога в установі — це коли біля входу з’являється інспектор пожежної охорони]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Слоняться – тиня́тися, -ня́юся, -ня́єшся, сновиґа́ти, -ґа́ю.
Сновать –
1) (пряжу) снува́ти (сну́ю, снує́ш);
2) (ходить) сновиг(ґ)а́ти, -г(ґ)а́ю, -г(ґ)а́єш, ника́ти, -ка́ю, -ка́єш.
Шнырять – сновиґ[г]а́ти, -ґ[г]а́ю, -ґ[г]а́єш, ша́стати, -таю, -таєш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бегать
• Бегает как угорелый – біга як опарений (ошпарений).
• Бегать, бежать наперегонки, взапуски – бігати, бігти наввипередки (навзаводи); перебігатися. [За ним фрігійські воєводи Щотьху навзаводи летять. Котляревський.]
• Бегать за начальством – крутитися (увихатися) перед начальством.
• Бегать туда и сюда – снувати(ся); га(й)сати; ганяти; (іноді) сновигати. [Снуюся по хаті, тиняюсь. Барвінок. Чого ти ганяєш як навіжений! Сл. Гр.]
• Вечно бегать из дому (шутл.) – справляти побігуці (побігеньки).
• От дела не бегай – від праці (роботи) не тікай; праці не минай (не уникай).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сновига́ти, -га́ю, сновиґа́ти, -ґаю – слоняться, мыкаться.
Сновида́ти, -да́ю, см. Сновига́ти.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сновига́ти, -га́ю, -га́єш і сновиґа́ти, -ґа́ю, -ґа́єш

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Сновига́ти, -гаю, -єш, сновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає. Рудч. Ск. І. 137.
Сновида́ти, -да́ю, -єш, гл. = Сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Болта́ть ся = 1. бо́втати ся, колоти́ти ся. — Вода бовтаєть ця в бочцї. 2. броди́ти, тиня́ти ся, ве́штати ся, сновиґа́ти. — Так без дїла тиняєть ся. — Посновиґала там по всїм куткам. Б. Г. 3. телїпа́ти ся, мота́ти ся, тїпати ся, колиха́ти ся. — А китицї то сюди то туди телїпають ся. Кв.
Броди́ть = 1. броди́ти, ве́штати ся, волочи́ти ся, тиня́ти ся, туля́ти ся, шве́ндяти, шва́ндяти, (не знаючи дороги) — блука́ти, (швидко, неспокійно) — шмигля́ти, (без пристановища) — ми́кати ся, тиня́ти ся, (зазираючи скрізь) — никати, сновиґа́ти, ни́шпорити. С. Аф. Л. З. Ш. — Чи я живу, чи доживаю, чи так по сьвіту волочусь. К. Ш. — Піди ж ти, нещасна доле, в морі утопи ся, а за мною, молодою, та не волочи ся. н. п. — Як бачиш, бурлака в сьвітї.... тиняю ся од села до села. Кот. — Тиняєть ся, як злодїй по ярмарку. — Не знав Троянець нї один, куди се так вони швендяють, куди, про що вони мандрують. Кот. — Посновиґала там по всїм куткам. Б. Г. — Сюди пик, туди ник, та й день невелик. н. пр. — Блукає, як приблудний. С. Ш. 2. д. Брести́. 3. броди́ти, ки́снути, ква́сну ти (про тїсто, буряки то що), гра́ти, виграва́ти шумува́ти, мусува́ти (про горілку, вино тощо). — Росквас став бродити. С. Ш. — Шпилять і кваснуть буряки. Кот. — Горілка шумує. С. З. — Наварили ляхи пива та не зшумували, мали вони собі військо, та не шанували. н. п. — Вино вже мусує.
Лавирова́ть = кружи́ти, крути́ти ся, бардїжа́ти (вживаєть ся на Днїпрі); сновига́ти. — Сновигає між людьми й між панами, щоб не зачепить ся за кого. Кн.
Мы́згать = 1. шва́ндяти, шмигля́ти, сновиґати. — Із льоху та в хату знай шимгляєв, наливає. К. Ш. 2. ша́рпати, дра́ти (одежу).
Мы́каться = 1. шмигля́ти, гаса́ти, сновиґа́ти, ша́стати ся. — Не шастай ся, як миша в пастцї. н. пр. 2. бідува́ти, тиня́ти ся. — Тиняю ся по сьвіту. Кот.
Ходи́ть = 1. ходи́ти, ступа́ти, похожа́ти, швидко і дрібно — тю́пати (С. Л.), дріботїти, дробцюва́ти, поспішаючи — чимчикува́ти (С. Л.), шкандиба́ючи — шкандиба́ти (С. Л.), шкитильга́ти, важко — тягти́ ся, пха́ти ся, пле́нтати ся, плуга́нити ся, ча́пати, челе́пати, не твердо — ди́бати, широко ступаючи — ци́бати, ледве — брести́, чвала́ти (С. Л.), опіраючись — о́пірцї ходи́ти, навкруги́ — кружа́ти, кружля́ти, просто — простува́ти, про́сто йти́, то сюди то туди — сновиґа́ти і д. під сл. Идти́. — Похожає, як пава.— X. по́ міру = проси́ти ми́лостиню, попід вікнами ходи́ти, простяга́ти ру́ку, старцюва́ти, же́брати. – X. по чьи́мъ стопа́мъ = 1. уступа́ти у слїд, перейма́ти і д. Подража́ть. 2. слїдкува́ти, сте́жити, пантрува́ти, зори́ти і д. Слѣди́ть 3. — X. дозо́ромъ = дозира́ти. 2. пла́вати, ходи́ти (про риби і судна). — Оселедцї ходять табунами. 3. ходи́ти (в грі в карти і дамки). 4. шумува́ти, гра́ти, мусува́ти і д. Броди́ть 3. 5. клопота́ти, ся, стара́ти ся, дба́ти. — X. за кѣмъ = догляда́ти. — Х. за чѣмъ = по́рати ся (коло чого). — X. по суда́мъ = клопота́ти в судї.
Шата́ться = ві́яти ся, хиля́ти ся, блука́ти (С. Ш.), тиня́ти ся (С. Ш.), ни́кати, ве́штати ся, сновига́ти (Сп.), ба́йдики бити, ви́трішки лови́ти, кива́ти ся і д. Слоняться. — Пъяний киваєть ся.

Запропонуйте свій переклад