Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «сочити»
Шукати «сочити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Высле́живать, вы́следить – сочи́ти, присочи́ти, ви́сочити кого́, вислі́джувати, ви́слідити кого́, слідкува́ти за ким, ви́слідкувати кого́, сте́жити, ви́стежити кого́, ви́тропити (сов.), достерега́ти, достерегти́ кого́, пильнува́ти, допильнува́ти кого́, пантрува́ти, ви́пантрувати кого́.
• Вы́следил бы даже в земле спрятанное – ви́нюхав-би зе́мне се́рце.
Зашпио́нить – зашпигува́ти, поча́ти сочи́ти кого́.
Наблюда́ть, наблюсти́ –
1) что – спостерега́ти, спостерегти́, (редко) постерега́ти, постерегти́ що, (примечать) приміча́ти, примі́тити що. [Перегля́нувши украї́нське письме́нство, ми могли́ спостерегти́ ціка́вий проце́с (Єфр.). Диві́ть! Як дити́на приміча́є! (Звин.).
• -да́ть природу, течение светил небесных – спостерега́ти приро́ду, рух світи́л небе́сних. Астроно́м, що спостірега́є зо́рі (Кониськ.). Спостерега́ючи, з одного́ бо́ку, життя́ приро́ди, а, з дру́гого,— суспі́льне та особи́сте життя́ люде́й (Наш)];
2) (надсматривать за кем, за чем) нагляда́ти, назира́ти, надзира́ти за (над) ким, за (над) чим и кого́, що (чого́), (следить) сте́жити за ким, за чим и чого́, досте́жити чого́, кмі́тити, приміча́ти за ким, за чим, (сторожить) пильнува́ти кого́ и за ким, чого́, допильнува́ти кого́, чого́, достерега́ти, достерегти́ кого́, що и чого́, (смотреть, надзирать) доглядати́, догля́нути кого́, чого́ и за ким, за чим, дозира́ти кого́, чого́ и що, за ким, за чим; срв. Присма́тривать 2, Надсма́тривать. [Бу́ду пи́льно нагляда́ти – кни́жку ти яку́ чита́єш, з ким гово́риш, де бува́єш (Крим.). Обі́даю собі́ десь у куто́чку, прислуха́юсь, назира́ю за го́стями (Васильч.). Ціка́ва Масюкі́вна назира́ла го́стя з вікна́ (Н.-Лев.). Надзира́ю, надслу́хую, що ста́неться з Хомо́ю (Франко). Шля́ху їх не сте́жить нія́кий во́рог (Франко). Чого́ ти за дру́гими пригляда́єшся? знай себе́, я за тобо́ю не приміча́ю (Квітка). Сів про́ти не́ї уп’я́вся очи́ма в її́ вид і вва́жливо кмі́тить за не́ю (Н.-Лев.). Улі́тку вона́ ї́здила сама́ на по́ле до косарі́в, до грома́дільників, до женці́в і кмі́тила за ни́ми, як до́брий осаву́ла (Н.-Лев.). Ну, хо́чеш: я догляда́тимусь, пильнува́тиму їх обо́х (Грінч.). За таки́м Трохи́м більш усього́ пильнува́в (Квітка). Допильнува́в того́ я вра́нці сам (Грінч.). Про що мене́ що-дня́ достерега́ти і ці́литись на ме́не що-годи́ни? (Куліш). Чи се-ж на́ше ді́ло? чи нам ве́лено за дру́гими догляда́ти? (Квітка). Коли́сь ще сам я на по́лі й у лі́сі їх пи́льної робо́ти догляда́в (Грінч.). Тре́ба пи́льно тих лука́вих хо́дів дозира́ти (Куліш)].
• -дать за движениями неприятеля – сте́жити (назира́ти) за ру́хами во́рога, пильнува́ти ру́хів во́рога.
• -да́ть за детьми – нагляда́ти (догляда́ти) діте́й и за ді́тьми, дозира́ти діте́й.
• -да́ть за работами – нагляда́ти (назира́ти) за (над) робо́тами, пильнува́ти робо́ти, сте́жити за робо́тами.
• -да́ть за чьим поведением – догляда́ти (пильнува́ти) чийо́го пово́дження (чиє́ї поведі́нки).
• -да́ть за порядком – догляда́ти (дозира́ти, пильнува́ти) поря́дку. [Військо́вого поря́дку дозира́ли січовики́ до́бре (Куліш)].
• -да́ть за самим собою – сте́жити за сами́м собо́ю, пильнува́ти себе́, уважа́ти на се́бе.
• За ним надо -да́ть – за ним тре́ба нагляда́ти (сте́жити), його́ тре́ба пильнува́ти, на йо́го тре́ба уважа́ти, його́ тре́ба ма́ти на о́ці. [Це́зарю, остерега́йся Бру́та,.. пи́льно вважа́й на Мете́лла Ці́мбра (Куліш)].
• -да́ть украдкой (тайком) за кем – по́тай нагляда́ти (назира́ти) кого́ и за ким, по́тай сте́жити за ким, сочи́ти (присо́чувати) кого́. Коли́ постереже́ш ще що-не́будь, скажи́ мені́; звели́ тако́ж і жі́нці присо́чувати (Куліш)];
3) (соблюдать) догляда́ти, догля́нути, доде́ржувати, держа́ти, доде́ржати що и чого́, берегти́, зберегти́ що.
• -да́ть закон, -ны – догляда́ти, доде́ржувати зако́ну, -нів.
• -сти́ правосудие – догля́нути (доде́ржати, допильнува́ти) правосу́ддя (пра́вого су́ду).
• -да́ть пост – доде́ржувати по́сту, доде́ржати піст.
• Наблюдё́нный – спостере́жений, примі́чений;
2) догля́нутий, доде́ржаний, збере́жений.
-ться –
1) спостерега́тися, бу́ти спостере́женим.
• Высота солнца – тся снарядом – висо́кість со́нця спостерега́ють при́ладом;
2) (соблюдаться) держа́тися, доде́ржуватися, бу́ти доде́ржуваним, доде́ржаним.
• Посты теперь не -тся – пості́в тепе́р не доде́ржують (не доде́ржуються).
Подкарау́ливать, подкарау́лить кого – пристерега́ти, пристерегти́, сочи́ти, присочи́ти кого́, чига́ти, чатува́ти на ко́го, назори́ти кого́, засіда́ти на ко́го. Срв. Высле́живать.
Подсле́живать, подследи́ть – підслі́джувати, підсліди́ти, під[при]стерега́ти, під[при]стерегти́ кого́, сочи́ти, присочи́ти. [Підсліди́ли його́ – куди́-то він несе́ (Рудч.)].
• -ди́ть волка – підстерегти́ во́вка.
Подстерега́ть, подстере́чь кого, что – підстерега́ти, стерегти́, підстерегти́, при[ви,на]стерега́ти, при[до,на]стерегти́, ви́стерегти кого́, що, чига́ти на ко́го, на що, чатува́ти на ко́го, на що, (реже) кого́, що, ви́чатувати кого́, що, сочи́ти, присочи́ти кого́, що, пантрува́ти кого́. [Підстережу́ я тебе́ (Мирн.). На бусурма́н у по́лі чатува́ли (Куліш). В куща́х чату́ють на звірину́ (Куліш). На йо́го там чига́ють. До́вго чига́є на хвили́ну, коли́ лі́кар бу́де вільні́ший (Коцюб.). Кіт ми́шу сочи́ть. Я достережу́ зло́дія (Звин.)].
• Домашнего вора не -жё́шь – ха́тнього (свого́) зло́дія не достереже́ш (не встереже́шся).
• Подстережё́нный – підстере́жений, при[до]стере́жений, ви́стережений, ви́чатуваний, присо́чений.
• -ся, стр. з. – підстерега́тися, при[ви]стерега́тися, бу́ти підстере́женим, ви́стереженим, ви́чатуваним, присо́ченим.
Просле́живать (прослежа́ть), проследи́ть –
1) что (пройти по следам) – прослі́джувати, просліди́ти. [На цій землі́ прослі́джую свій слід (Черн.). За не́ю ходи́в ґре́чний молоде́ць, сліди́в-просліди́в аж до світло́ньки (Чубин.)];
2) (переносно) прослі́джувати, просліди́ти, прислі́джувати, присліди́ти, (выследить) вислі́джувати, ви́слідити кого́, що, за ким, дохо́дити, дійти́ слі́ду чому́, сте́жити, просте́жити, досте́жити, ви́стежити, постерега́ти, постерегти́, сочи́ти, присочи́ти кого́, що, пильнува́ти, допильнува́ти кого́, чого́, перейти́ що; срв. Следи́ть, Высле́живать. [Отже́-ж ми її́ (істо́рію) і прослідимо́ (Куліш). Щоб поба́чити, що́ він ро́бить, присліди́в за ним (Новомоск. п.). Ви́слідити, чи нема́ тако́ї причи́ни, що… (Кониськ.). Ду́же ле́гко ви́стежити цей моти́в у тво́рчості Коцюби́нського (Єфр.). Не мав ча́су допильнува́ти ціє́ї по́милки за оста́нні ро́ки (Грінч.). Пере́йдемо у двох, у трьох гла́вах ті літопи́сні споми́нки (Куліш)].
• -ди́ть аргументацию – просте́жити аргумента́цію.
• -ди́ть исторически – про[ви́]сліди́ти, просте́жити істори́чно.
• -ди́ть по документам – про[ви́]сліди́ти, просте́жити в (по) докуме́нтах.
• Просле́женный – про[и]слі́джений, ви́сліджений, просте́жений, досте́жений, ви́стежений, допильно́ваний.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРОНИКА́ТЬ реконстр. просяга́ти, прорина́ти, засяга́ти, фаміл. вла́зити, (углиб) сяга́ти вглиб, загли́блюватися /вгли́блюватися/, (куди) добува́ти, дістава́ти, продістава́ти, пробира́ти, інфільтрува́ти що, (про світло) просо́чуватися, сочи́ти, (про запах) пересяка́ти що, (про холод) наплива́ти, (про дим) ти́снутися;
проника́ть во что (шукати суть) осяга́ти що;
проника́ть взо́ром сяга́ти зо́ром, прозира́ти, пройма́ти /прошива́ти/ о́ком;
проника́ть в суть дістава́тися (до) су́ті, доко́пуватися су́ті, осяга́ти суть;
проника́ть мы́слью сяга́ти ду́мкою;
проника́ющий/проника́емый що /мн. хто/ сяга́є тощо, мастак сягати, зда́тний промкну́тися /сягну́ти, осягну́ти/, прикм. прони́кливий, глибокося́жний, інфільтраці́йний, /про радіяцію, рану тощо/ глиби́нний, зала́зистий /улазистий/, реконстр. сягу́щий, ім. інфільтра́нт, складн. -прося́жни́й [легкопроника́ющий легкопрося́жни́й], пор. ПРОНИЦАЕМЫЙ;
проникающий вглубь глиби́нний;
проникающий в су́щность /проникающий в та́йны/ зда́тний збагну́ти суть /таємни́ці/;
ПРОНИ́КНУТЬ ще діста́тися, продіста́тися, добу́ти, пролі́зти, фраз. проли́нути, втереби́тися, просота́тися, (крізь що) промкну́ти, (в душу) залі́зти і похідн.;
проникнуть во что оказ. збагну́ти що;
проникнуть взо́ром во что прогля́нути /прозирну́ти, прогле́діти/ що;
проникнуть в тайники́ души́ залі́зти в ду́шу;
прони́кший залі́злий /пролізлий/, прося́глий, втере́блений, просо́талений, промкну́тий, ОКРЕМА УВАГА
ПРОСТУПА́ТЬ (крізь що) прозира́ти, прогляда́ти, прокльо́вуватися, лі́зти, вила́зити, оказ. прозна́чуватися, (про воду) сочи́ти;
проступа́ющий що прозира́є тощо, ста́вши прозирати, щора́з видні́ший, прикм. помі́тний, реконстр. прозиру́щий, пор. ВЫРИСОВЫВАТЬСЯ;

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сочи́ти, -чу́ –
1) подстерегать;
2) кого́, на ко́го – выслеживать, шпионить кого, за кем.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Следить за кем, за чем –
1) (наблюдать) – сте́жити, слідкува́ти за ким, за чим; следить за ходом дела – сте́жити, як іде́ спра́ва;
2) (присматривать) – догляда́ти, нагляда́ти, пильнува́ти кого́, чого́, назира́ти кого́, що;
3) (выслеживать) – сте́жити за ким, сов. – сочити, сов. – присочити кого́ (Г), слідити, вислі́джувати, сов. – вислідити кого́.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Сочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Подстерегать, выслѣживать. Я буду сочити: тільки ви заснете, я зараз усі обірву горіхи. Наш кіт мишу сочить. Черниг. г.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Подкарау́ливать, подкарау́лить = підстерега́ти (С. Л.), пристерега́ти, засїда́ти (С. Л.), чига́ти (С. Л.), пантрува́ти, сочи́ти, підстерегти́, пристерегти́, засїсти, попантрува́ти, присочи́ти. — Хто-ж це його дом приглядає? — А ну, каже, давай підстережу я його. н. п. Гр. Чайч. — Нехай присочить його. К. З. о. Ю. Р. — Засїдають два стрельчики, хочуть його вбити. н. п.
Подмѣча́ть, подмѣ́тить = підгляда́ти, постерега́ти, виміча́ти, пристерега́ти, назнава́ти, поміча́ти, сочи́ти, підглядїти, по(при)стерегти́, помі́тити, запримі́тити. (Д. Замѣ́тить 2, Подгля́дывать і Подсма́тривать). — Сочи ж його добре, чи не носить він висївок до шинку. Кн.
Подстерега́ть, подстере́чь = вистерега́ти, пристерега́ти, вартува́ти, чатува́ти (С. З. Кр.), пантрува́ти, сочи́ти, чига́ти (С. З. Л.), ви́стерегти, пристерегти́, призо́рити, припантрува́ти. — Я таки пристережу, хто мої динї переводить. н. к. Руд. — Ми на тебе давно вже чигаєм. К. Д. — Злобу свою криючи, Дорошенко начав на винищення Запорожцїв чигати. Л. В. — Чатує на його. С. З.
Слѣди́ть = 1. (наслѣди́ть) — слїди́ти, роби́ти слїди́, нароби́ти слїду, натопта́ти. 2. (ослѣди́ть) — шука́ти слїду, сте́жити, стежкува́ти, слїдкува́ти, ви́слїдити (С. Аф.), ви́стежити. 3. слїдкува́ти (С. З.), сте́жити, догляда́ти, нагляда́ти, назира́ти, підгляда́ти, пильнува́ти, пантрува́ти, зори́ти, па́сти, па́сти о́чі (Фр.), сочи́ти, (на засїдах, на чатах — засїда́ти, чатува́ти. (Д. Наблюда́ть 2.) — Слїдкуючи за нею. С. З. — Зїнька допитливими очима слїдкувала за Соломією. Лев. — Мотрі стало легше, що свекрушинї очі не слїдкують за нею. Лев. — Слїдкуй за мною скрізь Ти, Господи мій милий! Чи де уста мої неправду говорили? Гул. Ар. — Як він отам за мною стежкував. Фр. — І поки не зник він за дверима, його погляд все зорив на мене. Ст. Г. — Куди я не піду — його стрічаю. Зорить за мною він, чи так ненароком стрічаюсь? К. К. — Казали, що й уряд підсилає пантрувати, чи хлопи справдї не бунтують? Фр. — Агент тільки сочив Шевченка. Кн. — Одійшов чоловік та й пасе того старця. Чигир. — Чатували козаченьки у зеленім гаю. н. п. — Ловець засїдає в овсї та й чатує, поки ведмідь не піде. н. к.

Запропонуйте свій переклад