Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «справдешній»
Шукати «справдешній» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бо́лдырь – по́круч. [То не справде́шній хірт, а по́круч].
Действи́тельный – ді́йсний, спра́вжній, справде́шній, правди́вий, і́сний, істо́тний; (юрид.) ді́йсний, чи́нний, правоси́льний, важни́й. [Ді́йсні чле́ни Акаде́мії Нау́к, або ордина́рні акаде́мики. Той зако́н ще й до́сі чи́нний. Ви́знали його́ нака́з за правоси́льний. Перевіря́ючи результа́ти голосува́ння, комі́сія одки́нула три го́лоси, як неважні́].
Действи́тельный залог, грам. – стан дія́льний.
Запра́вдашний – (с)правде́шній, спра́вжній. [Справде́шній коза́к. Він правде́шній букови́нець (Федьк,)].
Запра́вский (настоящий, подлинный) – спра́вжній, справде́шній, правде́шній, правди́вий, і́сний. [Я не міща́нка яка́сь, а спра́вжня па́ні (Н.-Лев.). Правди́ві воло́ські гарбузи́ (Сим.). І́сний ні́мець].
В -скую – спра́вді, спра́вжки, навспра́вжки́. [Не розберу́, чи гра́ються, чи навспра́вжки б’ю́ться].
И́стинный
а) (
содержащий истину, верный) і́стинний, правди́вий, справедли́вий;
б) (
подлинный, настоящий) і́стинний, спра́вжній, справде́шній, правди́вий, справедли́вий, щи́рий, чи́стий;
в) (
действительный, реальный) ді́йсний, спра́вжній; срвн. Правди́вый 3, По́длинный, Су́щий. [Ось розкажу́ і́стинну пра́вду (Квітка). Нема́ на сві́ті правди́вої при́язні, ані правди́вих при́ятелів (Франко). Вихо́вувати справедли́вих громадя́н (Крим.). Це справедли́вий чума́к (М. Вовч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Щи́рий коза́к (Номис). Чи́сте пе́кло з тобо́ю жи́ти (Поділля). Вважа́ла на се́бе, як на справде́шню аристокра́тку (Н.-Лев.)].
-ное учение (содерж. истину) – і́стинна, правди́ва нау́ка, і́стинне, правди́ве вче́ння.
-ное происшествие – ді́йсна приго́да (приключение), поді́я (событие).
-ный путь – правди́вий шлях.
Наставлять кого на -ный путь – наверта́ти кого́ на до́бру (пра́ву) путь, на до́брий ро́зум.
И́стый – і́сний; обычно: спра́вжній, справде́шній, правди́вий, щи́рий; см. И́стинный, Настоя́щий. [Щи́рий коза́к зза́ду не напада́ється (Номис)].
-тый дурак – спра́вжній ду́рень.
Настоя́щий
1) (
нынешний) тепе́рішній, (современный) суча́сний, сьогоча́сний, (этот) цей, сей. [Ва́ша до́ля – це до́ля молоди́х че́сних люде́й тепе́рішнього ча́су (Н.-Лев.). Він уважа́в за профана́цію рівня́ти да́вніх аске́тів до тепе́рішніх черці́в (Крим.). Забува́єш про суча́сне життя́ (Крим.)].
В -щее время – тепе́р, (пров. тепе́речки), тепе́рішнього ча́су, в тепе́рішній час, в тепе́рішніх часа́х, за тепе́рішніх часі́в, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) ни́ні. [Тепе́р я про це не ду́маю (Київ). Там тепе́речки нови́й база́р (Квітка). Не був ще тоді́ тим, чим був тепе́речки (Крим.). Ді́я, котра́ ді́ється в тепе́рішній час (Н.-Лев.). Нема́ кра́ще в тепе́рішніх часа́х, як бу́ти орендаре́м (Франко). Про о́діж ма́ло дба́ють ни́ні (Франко)].
В -щее время я работаю на фабрике – тепе́р (на цей час) я працю́ю на фа́бриці.
До -щего времени – до цьо́го (до тепе́рішнього) ча́су, дотепе́р, до́сі, (зап.) дони́ні. [Довгота́ в цих склада́х заде́ржалася й до цьо́го часу (В. Ганцов). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’янеч.)].
До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) – дотепе́рішній. [Всі дотепе́рішні до́сліди не дали́ вели́ких на́слідків (Крим.)].
В -щем году – цього́ (в текущем: пото́чного, біжу́чого) ро́ку.
В начале -щего года – на (з) поча́тку цього́ (пото́чного, біжу́чого) ро́ку.
-щее положение – тепе́рішній (суча́сний, сьогоча́сний) стан, -нє (-не) стано́вище.
В -щем своём виде эта вещь мне не нужна – в тепе́рішньому (в цьому́) своє́му ви́гляді ця річ мені́ не потрі́бна;
2)
грам. -щее время – тепе́рішній час (-су);
3) (
этот, находящийся перед кем) цей, (данный) да́ний.
По -щему делу – в цій (в да́ній) спра́ві.
-щий случай – цей (да́ний) ви́падок (-дку).
-щим удостоверяется, что… – цим сві́дчу (сві́дчимо), що..;
4) (
подлинный, истинный) спра́вжній, правди́вий, справедли́вий, (действительный) ді́йсний, (неподдельный) щи́рий, (сущий) су́щий, су́тий, (истый) і́сний, і́стий, істо́тний, (точь-в-точь, чистейший) чи́стий, досто́тний, (всамделишный) справде́шній, пра́вий, прями́й; срв. По́длинный. [Се наш спра́вжній друг (Коцюб.). (Він) спра́вжній був пое́т (Самійл.). Тепе́р ви спра́вжнє своє́ обли́ччя показа́ли, до́сі-ж була́ то ма́ска (Грінч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Незаба́ром той шипу́чий ка́шель перехо́див у спра́вжній (Коцюб.). З весно́ю, коли́ розпочали́ся спра́вжні робо́ти (Коцюб.). Йшли відва́жно, як правди́вії геро́ї (Франко). Правди́ві воло́ські гарбузи́ (Сим.). Фальши́ве зо́лото – для вас правди́ві гро́ші (Самійл.). Знахо́дять своє́ правди́ве призна́чення (Корол.). Справедли́вий чума́к був (М. Вовч.). Хліб, оде́жа, па́ливо то́що, – оте́ все й є справедли́вий доста́ток, спра́вжнє бага́тство (Рада). Ді́йсна столи́ця Да́нії – не Копенга́ген а Га́мбург (Грінч.). Щи́рий коза́к зза́ду не напада́ється (Номис). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Там упоко́ю люди́на зазна́є, ті́льки де во́ля є щи́ра (Грінч.). Красу́ня щи́рого класи́чного ти́пу (Н.-Лев.). Су́ща дра́ма, не ви́гадана, не підмальо́вана (Кониськ.). Су́ща причи́на супере́чки прояви́лася я́сно (Павлик). Ото́ було́ су́ще ща́стя моє́ (Кониськ.). І́сний моска́ль (М. Вовч.). На обли́ччя істо́тний Степа́н, але́ не він (Звягельщ.). Чи́стий ба́тько, – от як уда́вся сино́к! (Чигиринщ.). Ходи́в чи́стим босяко́м (Виннич.). Справде́шній коза́к (Сл. Гр.). Сиді́ла собі́ ві́льно, як справде́шня пта́шка (М. Вовч.). Відчу́ла справде́шній апети́т (Н.-Лев.). Я не міща́нка яка́сь там, а справде́шня па́ні (Н.-Лев.). Пра́вий ри́цар, ще молоди́й, а вже не ма́є рі́вні (Куліш). То моя́ пра́ва жі́нка (Яворськ.). Як поба́чиш, так прями́й запоро́жець! (Мирний). Пряме́є пе́кло там було́ (Греб.)].
Самый -щий – справжні́сінький, щирі́сінький, існі́сінький, чисті́сінький. [Щирі́сінький матеріялі́ст (Рада). Існі́сінька щи́рість (Основа 1862). Чисті́сіньке пе́кло (Крим.)].
-щее золото – щи́ре (су́те) зо́лото.
-щая стоимость – ді́йсна (спра́вжня) ва́ртість.
-щая цена – спра́вжня (правди́ва, справедли́ва) ціна́.
Теперь -щая пора садить деревья – тепе́р са́ме час сади́ти (садови́ти) де́рево.
По -щему
а) по-спра́вжньому, по пра́вді, спра́вді, (
искренно) щи́ро, щиросе́рдно, по щи́рості; (как следует) як слі́д, наспра́вжки́, ді́йсно[е]. [Не вмі́є нічо́го як слід зроби́ти (Київ). Посвари́тися наспра́вжки не могли́ (Крим.). Дові́даємось ді́йсне, поба́чимо його́ – яки́й (М. Вовч.)].
Я вас по -щему люблю – я вас правди́во люблю́ (коха́ю), я вас по пра́вді (таки́ спра́вді, щи́ро, щиросе́рдно) люблю́ (коха́ю);
б) (
сказать правду) напра́вду; пра́вду (напра́вду, по пра́вді) ка́жучи, по щи́рості, (в сущности) су́ще. [Напра́вду вам не тре́ба було́ втруча́тися в цю спра́ву (Київ). Вона́ су́ще не була́ черни́цею, по́стригу не бра́ла (Кониськ.). Продражни́ли його́ «Зимо́ю», а су́ще він прозива́вся Гу́ркалом (Кониськ.)].
-щим образом – по-спра́вжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде – показа́ти себе́ в спра́вжньому своє́му ви́гляді.
Неподде́льный – непідро́блений, не(з)фальшо́ваний, нефальши́вий, (непритворный) невда́ваний, нелука́вий, (истинный) спра́вжній, правди́вий, справде́шній, (чистый) щи́рий, (сильнее) су́то-щи́рий. [З непідро́бленим здивува́нням (Крим.). Му́жність правди́ва (Грінч.). Щи́ре зо́лото (Полт.). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II)].
-ное вино – непідро́блене (натура́льне) вино́.
По́длинный – спра́вжній, справде́шній, правди́вий, автенти́чний, досто́тній, щи́рий, су́тий, су́щий, нестеме́нний, чи́стий, настоя́щий, і́сний, і́стий, віру́тний. [Справде́шня грани́ця землі́ ру́ської. Щи́рий патріо́т. Пе́рстінь су́того зло́та. Кость оце́й, чи́ста боля́чка на о́ці (Крим.). І́ста ма́ма. Вся ма́мина вро́да і вда́ча (Неч.-Лев.)].
С -ным верно – з оригіна́лом згі́дно.
В -ном виде – (о людях) живце́м.
-ный источник – автенти́чне джерело́.
-ная причина – су́ща (спра́вжня причи́на).
-ная правда – су́ща (щи́ра) пра́вда.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Форменный
1) фо́рмовий, (
об одежде) формений;
2) (
подлинный, действительный, самый настоящий, разг.) справжній, справжнісінький, справдешній, достеменний, цілковитий, прямий, чистий, (редко) формений;
3) (
полностью подобный кому-л., чему-л.) точний, точнісінький, стопроцентний, типовий, сущий;
4) (
официальный, ещё) офіційний;
5) (
соответствующий принятому порядку, ещё) формальний:
сделать форменное предложение – зробити формальну пропозицію;
форменная одежда – форма, уніформа, формений одяг, однострій;
форменные элементы крови – формові елементи крові;
форменный дурак – справжній (справжнісінький, формений) дурень.
[Тужу́рка з фо́рменними фитіля́ми на пле́чах (АС). Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г.Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (І.Вільде). Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І.Нечуй-Левицький). Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка). — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д.Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт… Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний). Не розумію я отих вегетар’янців, Силосожуїв, травоїдів, квітковбивць. Та це ж юрба розбійників і ланців, Справжнісіньких рослинних кровопивць (Гнат Голка). Дитячі співи, крила матерів, гортанна дума, щедра й достеменна, й над порохном чужинних упирів — полотна, сорочки, плащі, знамена (Ю.Андрухович). Метро. В вагон заходить чоловік у форменому одязі: — Пасажири, вибачте, що я до вас звертаюся. Я машиніст цього потяга, збираю гроші на відчинення дверей на інших станціях].
Обговорення статті
Юдоль – юдоль, долина, паділ:
юдоль печали, плача… – юдоль (паділ, долина) смутку, плачу…
[Юдоль плачу, земля моя, планета, блакитна зірка в часу на плаву, мій білий світ, міцні твої тенета — страждаю, мучусь, гину, а живу! (Л.Костенко). Якби Маріо, залишаючи цей паділ плачу, мав розум, він, либонь, пішов би з життя не надто втішений. Він недовго жив серед нас: мовби нюхом відчув, яка рідня на нього чекає, і віддав перевагу товариству безневинних немовлят у царстві небеснім (С.Борщевський, перекл. К.Х.Сели). Отаку гордовитку промову виголосила Енн, не маючи й гадки про юдоль приниження, що чекала на неї (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Вона завжди говорить тоненьким, жалісним голоском — так, що ти стривожено чекаєш, що вона от-от розплачеться. І складається враження, що життя для неї — то справдешній паділ сліз, а усмішка — навіть не сміх — це гідна осуду непристойність (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). На мене погляд свій ясний, прихильний кинь І розкажи, хто ти: чи з власної ти волі, Чи з чарів, чи з чудес живеш у цій юдолі? (М.Рильський, перекл. А.Міцкевича). Він казав «паділ плачу», маючи на увазі нашу грішну землю, про людину, що, на його думку, допустилася наукових помилок, висловлювався так: «Цей шалапут загруз у болоті гнилослів’я», а про людину неморальну — «сидить по вуха в лайні, як свиня» (Є.Попович, перекл. Т.Мана)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВСАМДЕ́ЛИШНЫЙ навспра́вжній, справде́шній.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Справде́шній, -ньогонастоящий.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Подлинный (о причине) – спра́вжній, спра́вдешній; (о произведениях, документах) – первотві́рний, автентичний; (настоящий, неподдельный, о правде) – су́тий, щирий; с -ным верно – з первотво́ром (ориґіна́лом) згі́дно; утверждать за -ное – стве́рджувати, що так спра́вді було́.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

справде́шній, -ня, -нє = спра́вжній

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Паню́га́, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Справде́шній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бо́лдырь = су́ржик, помі́сок, по́круч. — То не справдешнїй хорт, а по́круч. С. Л.
И́стинный = спра́вжнїй, спра́жнїй (С. З.), дїйсний; правди́вий, справде́шній (С. З. Л.), справедли́вий; пе́вний, щи́рий.
Настоя́щій = 1. тепе́рішній, сей, цей, суча́сний. — Сей день. — Се лїто. — Теперішнїй час. — Сучасна година не сприяє простому шляху. Кн. — Въ настоя́щее вре́мя = тепе́р, в сей час. — Въ, настоя́щую мину́ту = в сю хвили́ну. — Въ концѣ́ настоя́щаго го́да = в кінцї сього́ ро́ку. — Тепе́рь настоя́щая пора́ = тепе́р са́ме час. 2. спра́вжнїй, спра́жнїй (С. З.), справде́шнїй (С. З. Л.), правди́вий (С. З. Л.), щи́рий (С. З.), пе́вний (С. Л.), су́щий, су́тий (С. З.), и́стий (Кн.). – Се не мара, а спражнїй чоловік. С. З. — Кохання справжнє — соромливе. К. К. — Був вже сущим парубком. Кн. — Чоловік з його — сущий патріота. Кн. — Настоя́щее зо́лото — щи́ре, су́те зо́лото. — Настоя́щая причи́на = спра́вжня, дїйсна причи́на. — Н. цѣна́ = спра́вжня цїна́.
Правди́вый, во = 1. правди́вий (С. Л.), справедли́вий, во, щи́рий, ро. — Він чоловік справедливий — по правдї розсудить. 2. правди́вий (С. З.), справедли́вий, спра́вжнїй, справде́шнїй (С. З. Л.), пе́вний (С. З.). — Справжнїй козак. — Правдива звістка. — Певна чутка.
Факти́ческій = факти́чний, надїльний, справде́шнїй.