Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «справджувати»
Шукати «справджувати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Исполня́ть, испо́лнить – 1
а)
что – вико́нувати, ви́конати, чини́ти, учини́ти, роби́ти, зроби́ти, сповня́ти (зап. повни́ти), сповни́ти, виповня́ти, ви́повнити, (точно) певни́ти, спевни́ти що, (до конца) (зап.) доко́нувати, докона́ти чого́;
б) (
исправлять) пра́вити, справля́ти, спра́вити що (яке́сь ді́ло);
в) (
отбывать) відбува́ти, відбу́ти що (рі́зні пови́нності);
г) (
осуществлять) зді́йснювати, здійсни́ти, спра́вджувати, спра́вди́ти що;
д) (
держать, соблюдать) доде́ржувати и держа́ти, доде́ржати що и чого́ (напр. зако́н, постано́ви и зако́ну, постано́в). [Цю вели́чну ро́лю на́ше письме́нство і по сей день вико́нує (Єфр.). Перед ці́лим сві́том він не побої́ться ви́конати при́суд (Грінч.). Він спита́в, чи я зако́н сповня́ю й не грішу́? (Л. Укр.). Не злама́ти прийшо́в я, а сповни́ти (зако́н) (Єв.). Коли́-б Госпо́дь сповни́в моє́ жада́ння (Куліш). Своє́ ді́ло пра́вив: коли́ тре́ба подзво́нить, свічки́ посві́тить (Кон.). Вони́ справля́ли незмі́рної ваги́ грома́дську фу́нкцію (Єфр.). Не мо́жна не спра́вити його́ нака́зу (Кон.). Співа́ли ду́же серйо́зно, на́че одбува́ли яку́сь святу́ пови́нність (Крим.). Оте́цький запові́т справди́в я че́сно (Куліш). Ро́зказ (приказание) мій учині́те, ви́губіть всі ді́ти в мойо́му ца́рстві (Чуб. III). Докона́вши сего́ ді́ла, робітники́ подали́ся геть (Франко)].
-нять, -нить приговор постановление, приказ, долг, поручение и т. д. – вико́нувати, ви́конати при́суд, постано́ву, нака́з, обо́в’я́зок, дору́чення и т. д. -ня́ть служебные обязанности – вико́нувати службо́ві обо́в’я́зки.
-нять намерение – вико́нувати, зді́йснювати на́мір.
-нять заповеди – вико́нувати, чини́ти, справля́ти, сповня́ти за́повіді, запові́ти. [Вони́-ж твою́ за́повідь чини́ли (Св. П.)].
-ня́ть, -нить обещание, слово – вико́нувати, ви́конати, справля́ти, спра́вити, спра́вджувати, спра́вди́ти обі́цянку, сло́во, (сдержать) доде́ржувати, доде́ржати, докона́ти обі́цянки, сло́ва [Ра́бини спра́вили свою́ обі́цянку (Кон.). Вже де доста́в, то доста́в, а свого́ сло́ва доде́ржав (Н.-Лев.). Справди́ти обі́тницю поспіша́йсь (Грінч.)].
Не -ня́ть обещания – не доде́ржувати обі́цянки, (насм.) роби́ти з гу́би халя́ву.
-нить пьесу – ви́конати п’є́су.
-нить угрозу – здійсни́ти, спра́вди́ти погро́зу.
-нить условие – ви́конати умо́ву.
-ня́ть обычай, обряды – вико́нувати, справля́ти зви́ча́ї, обря́ди, (с оттенк. сохранять, блюсти) доде́ржувати, пильнува́ти звича́їв, обря́дів.
-ня́ть, -нить чью-л. волю, желание – уволя́ти (-ля́ю, -ля́єш), уво́ли́ти (-лю́, -лиш), чини́ти, учини́ти, роби́ти, зроби́ти, вико́нувати, ви́конати чию́ во́лю, бажа́ння. [Ма́ти й не поду́мала вволя́ти си́нову во́лю (Крим.). Вволі́ть мою́ во́лю в оста́нній цей час (Грінч.). І він отсе́ тепе́р вволи́в мої́ бажа́ння (Самійл.). Чини́-ж мою́ во́лю (Шевч.). Вчині́ть мою́ во́лю (Липовеч.). Ой, ви чумаче́ньки, ой, ви молоде́нькі, зробі́ть мою́ во́лю (Пісня)].
-ня́ть, -нить повинности – відбува́ти, відбу́ти пови́нності (відбу́тки);
2)
чем (наполнять) сповня́ти, спо́вни́ти, виповня́ти и випо́внювати, ви́повнити чого́ и (реже) чим; срвн. Наполня́ть. [Сповни́в їх се́рце му́дрощами (Св. П.). Сму́ток сповни́в ва́ше се́рце (Св. П.)].
Исполня́емый – вико́нуваний, спра́влюваний, зді́йснюваний, спра́вджуваний, доде́ржуваний.
Испо́лненный
1) ви́конаний, спра́влений, відбу́тий, зді́йснений, спра́вджений, спо́внений, спе́внений; доде́ржаний; (
о воле, желании ещё) уво́лений, учи́нений.
Это будет -нено в точности – це бу́де ви́конано досто́тно.
Это не может быть -нено – цього́ не мо́жна ви́конати, зроби́ти; це не здійсне́нна річ;
2)
чем – спо́внений, ви́повнений, по́вний чого́ и (реже) чим. [Душа́ його́ була́ спо́внена пое́зії (Крим.)].
-ный скорби, радости – спо́внений скорбо́ти, ра́дости.
Опра́вдывать, оправда́ть
1) випра́вдувати, ви́правди[а]ти, о[ви]правдо́вувати, оправда́ти, виправля́ти, ви́правити. [Цього́ вчи́нку ви́правдити не мо́жна. Ко́жен свій нега́рний учи́нок він умі́є ви́правити (ви́правдити)].

Суд -да́л подсудимого – суд ви́правдив підсу́дного, суд ви́правив (ви́зволив) підсу́дного з вини́.
Цель -ет средства – мета́ виправдо́вує спо́соби (за́соби);
2) (
надежды, ожидания и т. п.) спра́вджувати, справди́ти, зді́йснювати, здійсни́ти (наді́ї, споді́ванки). [Син справди́в наді́ї ба́тькові. Поді́ї справди́ли мої́ слова́. Життя́ зді́йснювало його́ мрі́ї].
Не -да́ть чьего-либо доверия – не ви́правдати чиє́їсь ві́ри.
Опра́вдываемый – випра́вдуваний, опра́вдуваний.
Опра́вданный, -дан – ви́правданий, опра́вданий, ви́правлений.
Подсудимый опра́вдан – підсу́дного ви́правдано.
Осуществля́ть, осуществи́ть – зді́йснювати и здійсня́ти, зді́йсни́ти, спра́вджувати, справди́ти, до вчи́нку, до ді́ла дово́дити, (сов.) дове́сти, перево́дити, переве́сти (в життя́), (исполнять) ви[до]ко́нувати, ви́конати, докона́ти. [Так сказа́ти зміг-би я, але́ де си́ла, щоб оте́ справди́ти? (Сам.)].
Эту мысль не трудно -ви́ть – цю ду́мку не ва́жко зді́йснити.
Осуществля́емый – зді́йснюваний, спра́вджуваний.
-ля́емый проект – зді́йснюваний проє́кт.
Осуществлё́нный – зді́йснений, спра́вджений.
-ные мечты – зді́йснені (спра́вджені) мрі́ї.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Жизнь – життя, (устар.) живо́ття; (время жизни) вік (ум. вічок), (время или образ жизни) життя, (устар.) живот, живність, житів’я, прожиток, буття, (образ жизни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування:
борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба до загину; боротьба смертельна;
бороться не на жизнь, а на смерть – боротися на життя і на смерть; боротися до загину;
будничная жизнь – буденне життя; буденщина (щоденщина);
вводить, проводить в жизнь (постановление, закон) – переводити в життя; запроваджувати в життя;
вести жизнь – провадити життя; жити;
вести тяжёлую, безрадостную жизнь – безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати;
в жизни – за життя (у житті); на віку; живши; (устар.) за живота;
влачить жизнь – бідувати (животіти, скніти, гибіти); дні терти; (образн.) тягти нужденний жереб;
вокруг кипела жизнь – навкруги (навколо) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя;
воплощать, воплотить в жизнь что – утілювати, утілити в життя що; здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати, справджувати, справдити) що;
в первый раз в жизни, впервые в жизни – уперше на віку (у житті);
всю жизнь, в продолжение всей жизни – протягом цілого життя; усе (ціле) життя; через усе життя; [через] увесь (цілий) вік; поки (покіль) віку (життя); до віку;
вызвать к жизни – покликати до життя; (иногда) сплодити;
дать жизни, перен. – завдати гарту (бобу, чосу); дати затірки (перцю з маком);
доживать, дожить жизнь – доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити) віку; довікувати; зійти з світу;
до конца жизни – довіку (поки віку); довічно; до смерті-віку, [аж] до [самої] смерті; до віку і до суду, (устар.) до живота;
долгая, долговременная жизнь – довге (довгочасне) життя; вік довгий;
дорогая, дешёвая жизнь – дороге, дешеве прожиття, все дорого, дешево;
дорожить жизнью – дорожити життям, шанувати життя;
достичь лучшей жизни – добиться ліпшого (кращого) життя; здобутися на краще (на ліпше) життя;
жизни не рад кто (разг.) – світ немилий (знемилів) кому;
жизнь барская – панування;
жизнь без событий – безподієве життя;
жизнь беспросветная, безрадостная – безпросвітне життя; безпросвітна доля; безпросвіття;
жизнь бродячая – волоча́ще (волоцюжне) життя;
жизнь бьёт ключом – життя буяє (вирує, нуртує, клекотить);
жизнь довольная, спокойная – життя безпечне, спокійне; спокійний прожиток;
жизнь дорогая, дешёвая – прожиток дорогий, дешевий;
жизнь загробная – тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік;
жизнь земная – сей світ, життя сьогосвітнє;
жизнь моя! (разг.) – щастя (щастячко) моє!; доленько моя!;
жизнь на волоске – життя на волосинці (на волоску, на павутинці, на ниточці);
жизнь пошла на убыль – життя пішло на спад;
жизнь прожить — не поле перейти – вік прожити, не дощову годину перестояти (пересидіти) (Пр.); вік ізвікувати — не пальцем перекивати (не в гостях побувати) (Пр.); на віку як на довгій ниві — всього побачиш (Пр.); життя прожити — не поле перейти (Пр.); на віку — як на току: і натопчешся, й намусюєшся, і начхаєшся, й натанцюєшся (Пр.); всього буває на віку: і по спині, і по боку (Пр.);
жизнь райская – раювання;
жизнь семейная идёт согласно, хорошо – в сім’ї гарно ведеться; на віку, як на довгій ниві
[: і кукіль, і пшениця];

жизнь совместная – життя (пожиття) спільне;
жизнь современная – сучасність, сучасне життя;
жизнь супружеская – життя (пожиття) подружнє, шлюбне;
жизнь так и кипит в нём – життя так і кипить (шумує, вирує, буяє) в нім;
жизнь холостяка, бобыля – бурлакування;
за всю жизнь – за все (за ціле) життя;
загубить, испортить чью жизнь – (образн.) світ (вік) зав’язати кому;
замужняя жизнь – заміжнє (молодиче) життя; заміжжя; жіноцтво;
заплатить, пожертвовать, поплатиться жизнью за что – наложити голову (життям, душею) за що; заплатити життям за що; душі позбутися за що;
заработать на жизнь – заробити (здобути) на прожиток (на прожиття);
как жизнь? – як життя (життя-буття), як ся маєте?;
лишать, лишить жизни кого, себя – страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку (життя) кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; заподіювати, заподіяти смерть кому, [самому] собі; наложити на себе руки;
на всю жизнь – на все (на ціле) життя; на вік вічний;
на склоне жизни – на схилі (схилку) віку (життя);
не на жизнь, а на смерть – до загину;
ни в жизнь не, в жизнь не, в жизни не (разг.) – ні за що [в світі] не; ніколи [в світі] не; зроду-віку не;
никогда в жизни – зроду-віку (зроду-звіку);
образ жизни – спосіб життя (побуту); (иногда) триб життя;
оканчивать жизнь (доживать) – віку доживати, добувати;
он живёт хорошей, праведной жизнью (перен.) – він живе правдивим (праведним) життям; (устар.) він правим робом ходить; (образн.) його свічка ясно горить;
осмыслить жизнь чью – дати зміст (смисл, сенс, розум) життю чиєму; осмислити життя чиє;
по гроб жизни (нар.) – до скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку; поки сонця (світ-сонця);
по жизни — по життю;
покончить жизнь самоубийством – смерть самому собі заподіяти; покінчити життя самогубством (самовбивством); накласти на себе руки; кінець собі зробити;
покушаться на жизнь чью – важити (важитися) на чиє життя, на кого; робити (чинити) замах на чиє життя, на кого;
полагаться, положить, отдавать, отдать жизнь за кого, за что – головою накладати, накласти, наложити за кого, за що; трупом лягти за кого, за що;
пользоваться жизнью – уживати (зазнавати) світа (світу, життя);
поплатиться жизнью за что – наложити (накласти, приплатитися) життям за що;
портить жизнь кому – заїда́ти вік чий;
пощадить жизнь кому – подарувати (дарувати) життя кому; (образн.) пустити рясту топтати;
право жизни и смерти (книжн.) – право над життям і смертю;
претворять, претворить в жизнь – здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати) що; справджувати, справдити що; (иногда) запроваджувати, запровадити що;
при жизни – за життя (за живота, за живоття); заживо;
проводить, провести в жизнь – запроваджувати, запровадити (проводити, провести, переводити, перевести) в життя;
проводить, провести всю жизнь – вік вікувати, звікувати;
прожигать жизнь – марнувати (марнотратити) життя; прогулювати (сниж. проциндрювати) життя;
прожить всю жизнь – вік звікувати; провікувати; збути (зжити) вік;
прожить девичью жизнь – відбути дівочий вік (дівоцтво); віддівувати;
радости жизни – життьові розко́ші;
рисковать жизнью – важити (ризикувати) життям;
скверная жизнь – погане (ледаче, згруб. собаче) життя;
скитальческая жизнь – бурлацьке (блукацьке, мандрівне) життя; мандри;
средства к жизни – засоби до життя (існування);
счастливая жизнь – щасливе життя; (образн.) заквітчаний (уквітчаний) вік;
тяжёлая жизнь – важке життя; (образн.) бідування;
уйти из жизни – піти з життя;
укоротить жизнь кому – укоротити (змалити, умалити) віку кому;
уклад, строй жизни – лад;
устроить весёлую жизнь кому – влаштувати веселе життя кому;
хватает, не хватает на жизнь – вистачає, не вистачає на прожиток;
ход жизни – триб життя.
[Чи для того ж нам Бог дав живоття? (І.Нечуй-Левицький). Ох, Боже, Боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (М.Коцюбинський). Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (І.Нечуй-Левицький). За всенький час мого житів’я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (А.Кримський). Тихий, спокійний прожиток (І.Франко). Добра жилба, коли кварки нема (Номис). Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (І.Нечуй-Левицький). Трудно думи всі разом сплодити (Руданський). З ким дожить? Добити віку вікового? (Т.Шевченко). Ірина знала вже, що батьки її бідніють… хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють (М.Коцюбинський). І турка ряст топтать пустив (І.Котляревський). Але ж там було небезпечно! Я не міг важити вашим життям (Ю.Яновський). Шануй здоров’ячко! Бо не шанувавши, сама змалиш собі віку… (М.Вовчок). Оце тобі наука, не ходи надвір без дрюка – свиня звалить і віку умалить (Номис). Я зроду-звіку не оженюся (І.Нечуй-Левицький). Ще за живоття батькового (Б.Грінченко). Я вам за живота (життя) добро своє оддаю (В.Самійленко). Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г.Барвінок). У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Б.Грінченко). Зав’язала собі світ за тим ледащом (М.Коцюбинський). Це все діялося ще за батькового живота. Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Йому три дні до віку зосталося. Сором в пітьмі духа вік ізвікувати (АС). Життя — це суцільна мука, але треба його любити (О.Ульяненко). Не так уже й багато мені стрічалося людей, котрі мають мужність жити свої власне життя. Своє — а не те, яке попід руку трапилося (О.Забужко). Жінка твого життя та, хто повертає тобі твоє життя. Твоє власне, таке, яким воно мало б бути — якби ти, мудило, його не просрав (О.Забужко). Життя — вода: крізь пальці протікає, щоб напоїти траурну ріллю (Іван Низовий). Життя — взагалі мило. Спочатку запашне, «Полуничне», а потім — жалюгідний обмилок сподівань, утрачених можливостей, надій, сил, розуму, здорового глузду, пам’яті. Потім залишається тільки піна, мильні бульбашки… (І.Роздобудько). Виїхати в Росію — це така ж спокуса, як накласти на себе руки (В.Рафєєнко). Не було ранку, щоб Папуга Лерріт, прокинувшись, не побачив за вікном річку й не подумав би, який чудесний триб життя він провадить (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Хто не цінує життя, той його не заслуговує (Леонардо да Вінчі). Життя — надто серйозна штука, щоб говорити про неї серйозно (О.Вайлд). Людина повинна вбирати барви життя, але не тримати в пам’яті його подробиці (О.Вайлд). Життя, навіть найважче, – це найкращий скарб у світі. Вірність обов’язку — другий скарб, який робить життя щасливим і дає душі сили не зраджувати своїх ідеалів. Третя річ, яку я пізнав, полягає в тому, що жорстокість, ненависть і несправедливість не можуть і ніколи не зуміють створити нічого вічного ні в інтелектуальному, ні в моральному, ні в матеріальному сенсах (Пітірім Сорокін). Кожна людина дістає від життя те, що вона хоче. Але не кожен після цього радий (Клайв Льюїс). Життя відбирає у людей надто багато часу (С.Є.Лєц). 1. Життя — це хвороба, що передається статтєвим шляхом. 2. Життя дається людині лише один раз, і то у багатьох випадках — випадково. 3. Таке життя: вчора було зарано, завтра буде запізно, а сьогодні — нема коли. 4. Життя — це боротьба!: до обіду — з голодом, після обіду — зі сном. 5. Життя надто коротке, щоб витрачати його на здоровий спосіб життя. 6. Коли життя екзаменує, першими здають нерви. 7. Життя дається один раз, а вдається ще рідше. 8. Життя — це рух: одні ворушать звивинами, інші ляскають вухами. 9. Не всяке життя закінчується смертю; інколи воно закінчується весіллям… 10. — Ви єврей по матері, чи по батькові? — Я єврей по життю!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Осуществлять, осуществить
1) зді́йснювати, -нюю, -нюєш, зді́йснити, -сню, -сниш, спра́вджувати, -джую, -джуєш, справди́ти, -джу́, -диш;
2) (
исполнять) вико́нувати, -ную, -нуєш, ви́конати, -наю, -наєш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Надежда – надія; сподівання; сподіванки. Поддерживать надежды – гріти надії. Слабая надежда – мала надія. Питать надежду – держати, мати, покладати надію. Потерять надежду – втратити надію. Быть в надежде – мати надію. Полагать, возлагать надежды – покладати надію на кого, на що. Льстить себя надеждой – мати милу надію на що. Оправдывать надеждысправджувати, здійснювати надії, сподівання. Твердая надежда – певна надія.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Желание
• Возыметь желание
– захотіти (забажати).
• Выражать, выразить, высказать желание
– висловлювати, висловити (виявляти, виявити) бажання; охотитися, заохотитися; (іноді про участь у чомусь) зголошуватися, зголоситися.
• Гореть, пылать желанием
– палко бажати (жадати, прагнути); палати (горіти) бажанням; жадати.
• Делать против чьего желания
– робити (чинити) проти чийого бажання (проти чиєї волі); іти на супереки з ким.
• Изъявлять, изъявить желание
– виявляти, виявити бажання (охоту, хіть); (лок.) охотитися, захочатися, захотитися.
• Исполнять, исполнить желание чьё
– уволяти, уволити волю (бажання) чиє; чинити, учинити чию волю (чиє бажання); виконувати, виконати чиє бажання (чию волю); здійснювати, здійснити (справджувати, справдити) бажання чиє.
• Освободиться от желания
– позбутися охоти (бажання); знеохотитися до чого.
• Помимо моего желания
– проти мого бажання; не зважаючи на моє бажання; (іноді) попри моє бажання.
• По моему (по вашему…) желанию
– на моє (на ваше…) бажання (жадання); з мого (з вашого…) бажання (жадання); на мій (на ваш…) вибір.
• По собственному, по своему желанию сделать что
– з власного бажання зробити що; з власної, з своєї волі ([своєю] волею, по своїй волі) зробити що; з своєї охоти ([своєю] охотою, самохіть, самохіттю) зробити що.
• По собственному желанию или по принуждению
– чи по волі, чи по неволі; волею чи неволею; з бажання чи з принуки.
• При всём моём желании сделать что-либо
– хоч і як хотів би (бажав би) я зробити що; попри все моє бажання зробити що; з усім моїм бажанням зробити що.
• При желании
– якщо є охота (бажання); якщо (коли) маєш (маєте) бажання (охоту).
• Против желания
– проти (мимо) волі; неволею; через силу; проти бажання (всупереч бажанню); не хотячи (не хотівши).
• Сделать по чьему желанию
– зробити на чиє (іноді з чийого) бажання; учинити чию волю; уволити волю чию.
• Удовлетворить желание
– удовольнити (задовольнити) бажання; загодити бажанню чиєму.
Жизнь
• Бороться не на жизнь, а на смерть
– боротися на життя і на смерть; боротися до загину.
• Будничная жизнь
– буденне життя; буденщина (щоденщина).
• Вести жизнь
– провадити життя; жити.
• Вести тяжёлую, безрадостную жизнь
– безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати.
• В жизни
– за життя (у житті); на віку; живши. [Перший раз за мого життя чую, що я щасливий. Н.-Левицький.]
• Влачить жизнь
– бідувати (животіти, скніти, гибіти); дні терти; (образн.) тягти нужденний жереб.
• Вокруг кипела жизнь
– навкруги (навколо) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя.
• Воплощать, воплотить в жизнь что
– утілювати, утілити в життя що; здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати, справджувати, справдити) що.
• В первый раз в жизни
– уперше на віку.
• Всю жизнь, в продолжение всей жизни
– протягом цілого життя; усе (ціле) життя; через усе життя; [через] увесь (цілий) вік; поки (покіль) віку (життя); до віку.
• Вызвать к жизни
– покликати до життя; (іноді) сплодити. [Трудно думи всі разом сплодити. Руданський.]
• Доживать, дожить жизнь
– доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити) віку; довікувати; зійти з світу. [З ким дожить? Добити віку вікового? Шевченко.]
• До конца жизни
– довіку (поки віку); довічно; до смерті-віку; [аж] до [самої] смерті.
• Долгая, долговременная жизнь
– довге (довгочасне) життя; вік довгий.
• Дорожить жизнью
– дорожити життям; шанувати життя.
• Достичь лучшей жизни
– добиться ліпшого (кращого) життя; здобутися на краще (на ліпше) життя.
• Жизни не рад кто
(разг.) – світ немилий (знемилів) кому.
• Жизнь беспросветная, безрадостная
– безпросвітне життя; безпросвітна доля; безпросвіття.
• Жизнь бьёт ключом
– життя буяє (вирує, клекотить).
• Жизнь дорогая, дешёвая
– прожиток дорогий, дешевий.
• Жизнь моя!
(разг.) – щастя(чко) моє!; доленько моя!
• Жизнь прожить — не поле перейти
– вік прожити, не дощову годину перестояти (пересидіти). Пр. Вік ізвікувати — не пальцем перекивати (не в гостях побувати). Пр. На віку як на довгій ниві — всього побачиш. Пр. Життя прожити — не поле перейти. Пр. На віку — як на току: і натопчешся, й намусюєшся, і начхаєшся, й натанцюєшся. Пр. Всього буває на віку: і по спині, і по боку. Пр.
• Жизнь так и кипит в нём
– життя так і кипить (шумує, вирує, буяє) в нім.
• За всю жизнь
– за все (за ціле) життя.
• Загубить чью жизнь
– (образн.) Світ (вік) зав’язати кому.
• Замужняя жизнь
– заміжнє (молодиче) життя; заміжжя; жіноцтво.
• Заплатить, пожертвовать, поплатиться жизнью за что
– наложити голову (життям, душею) за що; заплатити життям за що; душі позбутися за що.
• Заработать на жизнь
– заробити (здобути) на прожиток (на прожиття).
• Лишать, лишить жизни кого, себя
– страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку (життя) кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; заподіювати, заподіяти смерть кому, [самому] собі; наложити на себе руки.
• На всю жизнь
– на все (на ціле) життя; на вік вічний.
• Ни в жизнь не, в жизнь не, в жизни не
(разг.) – ні за що [в світі] не; ніколи [в світі] не; зроду-віку не.
• Образ жизни
– спосіб життя (побуту); (іноді) триб життя. [Ірина знала вже, що батьки її бідніють… хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють. Коцюбинський.]
• Он живёт хорошей, праведной жизнью
(перен.) – він живе правдивим (праведним) життям; (давн.) він правим робом ходить; (образн.) його свічка ясно горить.
• Осмыслить жизнь чью
– дати зміст (смисл, сенс, розум) життю чиєму; осмислити життя чиє.
• По гроб жизни (
нар.) – до скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку; поки [світ-] сонця.
• Покончить жизнь самоубийством
– смерть самому собі заподіяти; покінчити життя самогубством (самовбивством); накласти на себе руки; кінець собі зробити.
• Покушаться на жизнь чью
– важити (важитися) на чиє життя, на кого; робити (чинити) замах на чиє життя, на кого.
• Полагаться, положить, отдавать, отдать жизнь за кого, за что
– головою накладати, накласти, наложити за кого, за що; трупом лягти за кого, за що.
• Пользоваться жизнью
– уживати (зазнавати) світа (світу, життя).
Исполнение
• В исполнение не приводить
– виконувати не треба.
• Во исполнение чего
– виконуючи що; щоб виконати що; на виконання чого.
• К исполнению
– до (на) виконання.
• Не подлежит исполнению что
– не треба (не належить) виконувати чого.
• Об исполнении доложить
– виконавши (про виконання), повідомте.
• Побуждать к исполнению
– (ласкою, нагородою) Заохочувати до виконання; (загрозою, карою) спонукати до виконання.
• Подлежит исполнению что
– треба (належить) виконати що.
• Приводить, привести в исполнение своё намерение, замысел
– доводити, довести до діла (здійснювати, здійснити, справджувати, справдити) свій намір, задум.
• Приводящий в исполнение
– виконувач.
• Принудить к исполнению
– змусити, щоб виконав.
Исполнять
• Исполнять, исполнить обещание, слово
– виконувати, виконати (справляти, справити, справджувати, справдити) обіцянку, слово.
• Исполнять, исполнить чью волю, желание
– чинити, учинити (уволяти, уволити, виконувати, виконати) чию волю, чиє бажання; здійснювати, здійснити (справджувати, справдити) чиє бажання.
• Исполнять обычаи, обряды
– додержувати (пильнувати) звичаїв, обрядів; держатися (триматися, іноді розм. не кидатися) звичаїв, обрядів.
• Не исполнить данного слова
– не дотримати слова; (розм.) відскочити свого слова (від слова). [Хто від слова одскочить, коло того шкура обскочить. Номис.]
• Не исполнять, не исполнить обещания
– не дотримувати (додержувати), не дотримати (подержати) обіцянки; (образн. зниж.) робити, зробити з губи халяву.
• Это не может быть исполнено
– цього не можна виконати (зробити); це нездійсненна річ.
Обещание
• Давать, дать кому-либо клятвенное обещание
– (за)присягати(ся), (за) присягти(ся) ((за)присягнути(ся)) кому; (іноді) заклинатися, заклястися [клятьбою] кому.
• Давать, дать кому-либо обещание сделать что-либо
– давати, дати кому обіцянку зробити що; обіцяти, пообіцяти (іноді, тільки докон. помінитися) кому зробити що. [Помінився дочку за мене дати. Сл. Гр.]
• Дав обещание, не отступайся
– мовивши слово, треба бути паном. Пр. Краще (лучче) не обіцяти, як слово ламати (як слова не держати). Пр.
• Исполнять, исполнить обещание
– дотримувати, дотримати обіцянки; справджувати, справдити обіцянку.
• Кормить обещаниями кого-либо
(разг. перен.) – годувати обіцянками кого.
• Не исполнять, не исполнить обещания; не сдержать обещания
– не дотримувати, не дотримати обіцянки, зробити з губи (з писка) халяву.
• По обещанию делать, сделать что-либо
– як обіцяно (за обіцянкою), робити, зробити що; як обіцяв (-ла, -ли) робити, зробити що.
• Прельщать обманчивыми обещаниями кого-либо
– вабити (манити, спокушати) кого марними (облудними) обіцянками (надіями); (розм.) вабити (манити, спокушати) обіцянками-цяцянками кого; (образн. розм.) кози в золоті показувати кому.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Спра́вджувати, -джую, спра́вдити, -джу (що) – исполнять, осуществить, оправдать (надежды, слово); спра́вджуватися, спра́вдитисясбываться, сбыться, исполниться, осуществиться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Исполнять, -нить – (обязанности) вико́нувати, виконати, робити, зробити; (слово) – доде́ржувати, доде́ржати, спра́вджувати, справдити; и. волю, желание – учинити во́лю, вволити во́лю, бажа́ння; и. должность – а) заступа́ти поса́ду; б) (замещать кого по должности) – заступа́ти кого́ на поса́ді, уряд справува́ти за кого.
Оправдывать, оправдать, -ся
1) випра́вдувати, виправдати, виправдити, опра́вдувати, оправда́ти, -ся
; затраты -ются – витрати не пі́дуть на ма́рне, витра́ти опла́тяться; не оправдать чьего-либо доверия – не виправдати (не спра́вдити) чиє́їсь дові́ри; суд оправдал подсудимого – суд виправдив підсу́дного;
2) (
осуществлять, -ся) – спра́вджувати, справдити, зді́йснювати, зді́йснити, -ся.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Спра́вджувати, -джую, -єш, сов. в. спра́вдити, -джу́, -ди́ш, гл. Исполнять, исполнить, осуществлять, осуществить. Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Осуществлять, осуществить — зді́йснювати, зді́йснити; спра́вджувати, спра́вдити.

Запропонуйте свій переклад