Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 134 статті

Запропонувати свій переклад для «справжній»

Шукати «справжній» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Действи́тельный – ді́йсний, спра́вжній, справде́шній, правди́вий, і́сний, істо́тний; (юрид.) ді́йсний, чи́нний, правоси́льний, важни́й. [Ді́йсні чле́ни Акаде́мії Нау́к, або ордина́рні акаде́мики. Той зако́н ще й до́сі чи́нний. Ви́знали його́ нака́з за правоси́льний. Перевіря́ючи результа́ти голосува́ння, комі́сія одки́нула три го́лоси, як неважні́]. • Действи́тельный залог, грам. – стан дія́льний.

Допо́длинный – спра́вжній, пе́вний, ді́йсний.

Замеща́ть, замести́ть – 1) (заменять) заступа́ти, заступи́ти кого́. [Як я пої́ду, то мене́ помічни́к заступа́тиме. А на господа́рстві заступи́ти мене́ ні́кому (Мова)]. • Приглашённый (на время) -ти́ть кого-либо – запро́ханий на засту́пника, (неоффиц.) про́ханий. [Я ти́тар не спра́вжній, а про́ханий (Харківщ.)]. • -щё́н кто кем – заступи́в хто кого́; 2) -ть (должность) – обса́джувати, обсади́ти, заміща́ти, замісти́ти поса́ду, (о мн.) пообса́джувати, позаміща́ти (поса́ди). [Там усі́ поса́ди обса́джують (заміща́ють) свої́ми ро́дичами та при́ятелями]. • Все должности -щены́ – усі́ поса́ди обса́джено, замі́щено. • Замещё́нный – засту́плений; обса́джений, замі́щений.

Запра́вдашний – (с)правде́шній, спра́вжній. [Справде́шній коза́к. Він правде́шній букови́нець (Федьк,)].

Запра́вский (настоящий, подлинный) – спра́вжній, справде́шній, правде́шній, правди́вий, і́сний. [Я не міща́нка яка́сь, а спра́вжня па́ні (Н.-Лев.). Правди́ві воло́ські гарбузи́ (Сим.). І́сний ні́мець]. • В -скую – спра́вді, спра́вжки, навспра́вжки́. [Не розберу́, чи гра́ються, чи навспра́вжки б’ю́ться].

Изворо́тливый – вивертки́й, викрутни́й, (юркий) в’юнки́й, метки́й, промітни́й, (пронырливый) проно́зуватий. • -вый человек – ви́крутень (-тня). [Оги́дна це че́сність, гнучка́ та в’юнка́ (Єфр.). Спра́вжній юри́ста: метка́, викрутна́ й вига́длива голова́ (Ор. Лев.). А промітни́й він: оце́ поверну́всь, купи́в горшкі́в, пої́хав у база́р, прода́в та купи́в обі́ддя, – ото́ вже й зароби́в 15 карбо́ванців (Канів. п.). Бач, яки́й ви́крутень! (Номис)].

И́стинный – а) (содержащий истину, верный) і́стинний, правди́вий, справедли́вий; б) (подлинный, настоящий) і́стинний, спра́вжній, справде́шній, правди́вий, справедли́вий, щи́рий, чи́стий; в) (действительный, реальный) ді́йсний, спра́вжній; срвн. Правди́вый 3, По́длинный, Су́щий. [Ось розкажу́ і́стинну пра́вду (Квітка). Нема́ на сві́ті правди́вої при́язні, ані правди́вих при́ятелів (Франко). Вихо́вувати справедли́вих громадя́н (Крим.). Це справедли́вий чума́к (М. Вовч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Щи́рий коза́к (Номис). Чи́сте пе́кло з тобо́ю жи́ти (Поділля). Вважа́ла на се́бе, як на справде́шню аристокра́тку (Н.-Лев.)]. • -ное учение (содерж. истину) – і́стинна, правди́ва нау́ка, і́стинне, правди́ве вче́ння. • -ное происшествие – ді́йсна приго́да (приключение), поді́я (событие). • -ный путь – правди́вий шлях. • Наставлять кого на -ный путь – наверта́ти кого́ на до́бру (пра́ву) путь, на до́брий ро́зум.

И́стый – і́сний; обычно: спра́вжній, справде́шній, правди́вий, щи́рий; см. И́стинный, Настоя́щий. [Щи́рий коза́к зза́ду не напада́ється (Номис)]. • -тый дурак – спра́вжній ду́рень.

Каза́ться – 1) (являться) явля́тися, з’явля́тися, пока́зуватися; срвн. Пока́зываться 2. И на глаза не -жи́сь – і на о́чі мені́ не наверта́йся. • Стыдно людям -за́ться – со́ром і на лю́ди ви́йти (перед лю́ди ста́ти); 2) (иметь вид) пока́зуватися, видава́тися за що, на що, чим; срвн. Представля́ться 7 (чем) и Пока́зываться 4. [Він як народи́всь, то пока́зувався ду́же слабко́го здоро́в’я (Крим.). Оддалеки́ все видає́ться ме́ншим (Комар). Дя́дькові за́киди видаю́ться йому́ на́дто слаби́ми (Борд.). Ця річ ті́льки видає́ться на вели́ку]; 3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здава́тися, видава́тися, увижа́тися, удава́тися кому́, для ко́го за що, чим; срвн. Пока́зываться 4. [Ко́жна хвили́на здава́лась за ці́лі роки́ (Коцюб.). Цей про́стий зви́чай здава́вся для не́ї коме́дією (Н.-Лев.). Світ йому́ здава́вся чудни́й і непе́вний (Ніков.). Шко́ла видава́лась їй и́ноді домови́ною (Коцюб.)]. • -ться на вид – пока́зувати. [Хліб з весни́ пока́зував нічо́го (Звин.)]. • -жется на вид – пока́зує кому́. [З обли́ччя більш двадцяти́ літ їй не пока́зувало (Свидн.)]. • -за́лся (каким) – вигляда́в на ко́го, ким, немо́в хто, подава́в на ко́го. [Син вигляда́в немо́в ви́нний (Крим.)]. • -ться странным, удивительным (что) – ди́вно здава́тися кому́. [Ди́вно ті́льки здало́сь йому́, що Черева́нь про те ані́ га́дки (Куліш)]. • Как вам -жется? – як вам здає́ться? як на вас? як вам видає́ться? як гада́єте? • -жется, он вздорлив – здає́ться, (що) він колотли́вий. • Он мне -жется вздорным – він мені́ здає́ться люди́ною недола́дною; про ме́не (для ме́не) він вигляда́є на люди́ну недола́дну. • Как мне -жется – як на ме́не. • -жется молодым – вигляда́є на молодо́го, мо́лодо гляди́ться. • При заходе солнце -жется больше – навза́ході со́нце здає́ться бі́льшим; 4) (мерещиться) здава́тися, увижа́тися, уви́джуватися, ви́дітися, убача́тися, видава́тися, ма́ритися, верзти́ся, уздріва́тися, вигляда́ти, придава́тися кому́ чим, на що; срвн. Пока́зываться 3. [Йому́ все ввижа́ється, що до ха́ти зло́дій лі́зе, – то він спа́ти не мо́же (Звин.). А він усе́ перед мої́ми очи́ма уви́джується (Г. Барв.). Хоч ви́диться, що гуса́к промовля́є ти́хо, а мо́же то й не гуса́к (Рудан.). Все йому́ ба́тько покі́йний убача́ється (ЗОЮР). Все йому́ вигляда́ло, що він тоті́ ді́ти но́сить (Стеф.). Як надиви́лася я на те страхіття́, то й тут мені́ придає́ться (Звин.)]. • Как -жется (кому) – як здає́ться (кому́, для ко́го). • -жется мне – видає́ться, ба́читься, ви́диться мені́. • Это только с первого взгляда так -жется – то ті́льки на пе́рший по́гляд так (таке́) увижа́ється (видає́ться). • Это вам только так -жется – то вам так ті́льки здає́ться (увижа́ється); 5) ка́жется (безлично) – здає́ться, ба́читься, вигляда́є. [Здає́ться так-же са́мо гуля́ють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Ба́читься, в ти́ші глибо́кій кри́лами ма́є весна́ (Вороний)]. • -за́лось – здава́лося, ба́чилося. • -жется, верно – здає́ться, ві́рно. • -жется (утвердительно) – (та) здає́ться!; 6) -жется, как нрч., см. Кажи́сь 2, 3. • Ка́жущийся – на по́гляд, на о́ко, ні́би-то таки́й, ні́би-то спра́вжній, га́даний, позі́рний, на по́зір, (гал.) ілюзори́чний. • Ошибка лишь -щаяся – по́милка лиш на о́ко така́. • -щийся результат – ілюзори́чний на́слідок. • -щийся сильным – на по́зір си́льний (ду́жий).

Клад – скарб (-ба и -бу). [Під оти́м гілля́стим ду́бом скарб лежи́ть (Грінч.)]. • Это имение клад – ця має́тність – скарб вели́кий. • Этот человек сущий клад – ця́я люди́на спра́вжній скарб.

Коми́зм – комі́зм (-му). [Про́ста пу́бліка ба́чила комі́зм ті́льки в п’я́ному сві́дкові (Грінч.)]. • -ми́зм положения, см. Коми́чность. • Истинный -ми́зм – спра́вжній комі́зм.

Комме́рческий – комерці́йний, торгове́льний, (зап.) гандльо́вий. • -ский агент – комерці́йний аге́нт, відпору́чник. • -ские дороги – торгове́льні шляхи́. • -ские обороты – комерці́йні оборо́ти, (дела) комерці́йні опера́ції. • -ская сделка – комерці́йна обору́дка. • -ские суда – торгове́льні кораблі́. • -ское училище – торгове́льна шко́ла. • -ский (оборотистый) человек – комерці́йник, гандля́р (-ра́), (в дерев. быту) хазя́їн, курку́ль. • По -ски – по-комерці́йному, по-купе́цькому, як спра́вжній купе́ць. • -ски – з комерці́йного бо́ку.

Красноба́й – (до́брий) балаку́н (-на́), (поро́жній) красномо́вець (-вця), балаклі́й (-лія́). [Не балаклі́й він, а спра́вжній речни́к (Сл. Уман.)].

Лекари́шка – лікаре́ць (-рця́), лікарчу́к (-ка́). [Не спра́вжній лі́кар, а так – лікаре́ць погане́нький (Харківщ.)].

Мана́ – 1) (обман чувств) мана́, ома́на. [Се мана́, не спра́вжній салда́т, а ті́льки його́ парсу́на (Квітка)]; 2) прина́да. [Чи ти мені́ прина́ду дала́? (Пісня)].

Мешо́к – 1) мішо́к (-шка́), (побольше) міх (-ха), (большой пяти-шестипудовый) ла́нтух (-ха), (вост.) чува́л (-ла), (малый) то́рба, торби́на; (большой кожаный, пров.) гура́ра. [Сього́дня з мішко́м, а за́втра з торби́нкою (Номис). Збу́вся ба́тько ли́ха: збу́вся гро́шей з мі́ха (Номис). Укра́в торі́к ла́нтух жи́та з то́ку (Коцюб.). Не си́плеться зе́рно з чума́цьких чува́лів доще́м золоти́м (Олесь). Стої́ть дід з то́рбою на пле́чах (Коцюб.). На ко́ждому через пле́чі ви́сить по торби́ні (Рудан.). У їх мо́да була́ перево́зити крам у шкуратяни́х гура́рах (Яворн.)]. • Бумажный -шо́к – паперя́ний міше́чок (-чка), паперя́на́ торби́нка. • Денежный -шо́к – калита́, кали́тка; (перен. ещё) мішо́к з грі́шми; срв. Мошна́. • Дорожный -шо́к – (по)доро́жній мішо́к, -ня торби́на (двойной: через плечо или седло) сакви́ (-ко́в), бе́саги (-гів). • Каменный -шо́к – тюре́мна (в’язни́чна) ка́мера; тюрма́. • Платье пошито, сидит -шко́м – убра́ння (женское ещё: су́кня, пла́ття) поши́то мішко́м, нао́хляп стої́ть. [Мате́рія га́рна, а поши́то – мішо́к-мішко́м (Л. Укр.). На ній пла́ття нао́хляп стої́ть (Сл. Гр.)]. Шила в -шке́ не утаишь, см. Ши́ло; 2) анат., биол. – мішо́к, міше́чок (-чка), торби́нка. • -шки́ анальные, голосовые – торбинки́ (-но́к) ана́льні, голосові́. • -шо́к желточный, слёзный – мішо́к жовтко́вий, слі́зний. • -шо́к зародышевый – зародко́вий міхуре́ць (-рця́). • -шо́к пыльцевой – пилко́вий міше́чок; 3) см. Мех 2; 4) (мех на шубу) см. Мех 1б; 5) техн. – (в фермах) закапе́лок (-лка); (в мельничн. крыле) па́зуха; 6) (мешковатый человек) ла́нтух (м. р.), ла́нтушка (ж. р.), вайло́ (общ. р.); срв. Мешкова́тый 2. [Ото́ ще ла́нтушка – аж диви́тися ну́дно, як вона́ танцю́є! (М. Грінч.)]. • Он настоящий -шо́к – він спра́вжній ла́нтух.

Мухомо́р – 1) бот. – а) (Amanita muscaria Pers.) мухомо́р (-ра) (спра́вжній), мори́мух(а), (диал. маре́мух(а)), муша́рка, мушни́к (-ка́); б) (Amanita phalloides Quel.) гадю́чка борода́вчата, мухомо́р; 2) (бумага, отрава) мухомо́р, му́шача (муши́на) смерть, му́шача отру́та.

Настоя́щий – 1) (нынешний) тепе́рішній, (современный) суча́сний, сьогоча́сний, (этот) цей, сей. [Ва́ша до́ля – це до́ля молоди́х че́сних люде́й тепе́рішнього ча́су (Н.-Лев.). Він уважа́в за профана́цію рівня́ти да́вніх аске́тів до тепе́рішніх черці́в (Крим.). Забува́єш про суча́сне життя́ (Крим.)]. • В -щее время – тепе́р, (пров. тепе́речки), тепе́рішнього ча́су, в тепе́рішній час, в тепе́рішніх часа́х, за тепе́рішніх часі́в, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) ни́ні. [Тепе́р я про це не ду́маю (Київ). Там тепе́речки нови́й база́р (Квітка). Не був ще тоді́ тим, чим був тепе́речки (Крим.). Ді́я, котра́ ді́ється в тепе́рішній час (Н.-Лев.). Нема́ кра́ще в тепе́рішніх часа́х, як бу́ти орендаре́м (Франко). Про о́діж ма́ло дба́ють ни́ні (Франко)]. • В -щее время я работаю на фабрике – тепе́р (на цей час) я працю́ю на фа́бриці. • До -щего времени – до цьо́го (до тепе́рішнього) ча́су, дотепе́р, до́сі, (зап.) дони́ні. [Довгота́ в цих склада́х заде́ржалася й до цьо́го часу (В. Ганцов). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’янеч.)]. • До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) – дотепе́рішній. [Всі дотепе́рішні до́сліди не дали́ вели́ких на́слідків (Крим.)]. • В -щем году – цього́ (в текущем: пото́чного, біжу́чого) ро́ку. • В начале -щего года – на (з) поча́тку цього́ (пото́чного, біжу́чого) ро́ку. • -щее положение – тепе́рішній (суча́сний, сьогоча́сний) стан, -нє (-не) стано́вище. • В -щем своём виде эта вещь мне не нужна – в тепе́рішньому (в цьому́) своє́му ви́гляді ця річ мені́ не потрі́бна; 2) грам. -щее время – тепе́рішній час (-су); 3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) да́ний. • По -щему делу – в цій (в да́ній) спра́ві. • -щий случай – цей (да́ний) ви́падок (-дку). • -щим удостоверяется, что… – цим сві́дчу (сві́дчимо), що..; 4) (подлинный, истинный) спра́вжній, правди́вий, справедли́вий, (действительный) ді́йсний, (неподдельный) щи́рий, (сущий) су́щий, су́тий, (истый) і́сний, і́стий, істо́тний, (точь-в-точь, чистейший) чи́стий, досто́тний, (всамделишный) справде́шній, пра́вий, прями́й; срв. По́длинный. [Се наш спра́вжній друг (Коцюб.). (Він) спра́вжній був пое́т (Самійл.). Тепе́р ви спра́вжнє своє́ обли́ччя показа́ли, до́сі-ж була́ то ма́ска (Грінч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Незаба́ром той шипу́чий ка́шель перехо́див у спра́вжній (Коцюб.). З весно́ю, коли́ розпочали́ся спра́вжні робо́ти (Коцюб.). Йшли відва́жно, як правди́вії геро́ї (Франко). Правди́ві воло́ські гарбузи́ (Сим.). Фальши́ве зо́лото – для вас правди́ві гро́ші (Самійл.). Знахо́дять своє́ правди́ве призна́чення (Корол.). Справедли́вий чума́к був (М. Вовч.). Хліб, оде́жа, па́ливо то́що, – оте́ все й є справедли́вий доста́ток, спра́вжнє бага́тство (Рада). Ді́йсна столи́ця Да́нії – не Копенга́ген а Га́мбург (Грінч.). Щи́рий коза́к зза́ду не напада́ється (Номис). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Там упоко́ю люди́на зазна́є, ті́льки де во́ля є щи́ра (Грінч.). Красу́ня щи́рого класи́чного ти́пу (Н.-Лев.). Су́ща дра́ма, не ви́гадана, не підмальо́вана (Кониськ.). Су́ща причи́на супере́чки прояви́лася я́сно (Павлик). Ото́ було́ су́ще ща́стя моє́ (Кониськ.). І́сний моска́ль (М. Вовч.). На обли́ччя істо́тний Степа́н, але́ не він (Звягельщ.). Чи́стий ба́тько, – от як уда́вся сино́к! (Чигиринщ.). Ходи́в чи́стим босяко́м (Виннич.). Справде́шній коза́к (Сл. Гр.). Сиді́ла собі́ ві́льно, як справде́шня пта́шка (М. Вовч.). Відчу́ла справде́шній апети́т (Н.-Лев.). Я не міща́нка яка́сь там, а справде́шня па́ні (Н.-Лев.). Пра́вий ри́цар, ще молоди́й, а вже не ма́є рі́вні (Куліш). То моя́ пра́ва жі́нка (Яворськ.). Як поба́чиш, так прями́й запоро́жець! (Мирний). Пряме́є пе́кло там було́ (Греб.)]. • Самый -щий – справжні́сінький, щирі́сінький, існі́сінький, чисті́сінький. [Щирі́сінький матеріялі́ст (Рада). Існі́сінька щи́рість (Основа 1862). Чисті́сіньке пе́кло (Крим.)]. • -щее золото – щи́ре (су́те) зо́лото. • -щая стоимость – ді́йсна (спра́вжня) ва́ртість. • -щая цена – спра́вжня (правди́ва, справедли́ва) ціна́. • Теперь -щая пора садить деревья – тепе́р са́ме час сади́ти (садови́ти) де́рево. • По -щему – а) по-спра́вжньому, по пра́вді, спра́вді, (искренно) щи́ро, щиросе́рдно, по щи́рості; (как следует) як слі́д, наспра́вжки́, ді́йсно[е]. [Не вмі́є нічо́го як слід зроби́ти (Київ). Посвари́тися наспра́вжки не могли́ (Крим.). Дові́даємось ді́йсне, поба́чимо його́ – яки́й (М. Вовч.)]. • Я вас по -щему люблю – я вас правди́во люблю́ (коха́ю), я вас по пра́вді (таки́ спра́вді, щи́ро, щиросе́рдно) люблю́ (коха́ю); б) (сказать правду) напра́вду; пра́вду (напра́вду, по пра́вді) ка́жучи, по щи́рості, (в сущности) су́ще. [Напра́вду вам не тре́ба було́ втруча́тися в цю спра́ву (Київ). Вона́ су́ще не була́ черни́цею, по́стригу не бра́ла (Кониськ.). Продражни́ли його́ «Зимо́ю», а су́ще він прозива́вся Гу́ркалом (Кониськ.)]. • -щим образом – по-спра́вжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде – показа́ти себе́ в спра́вжньому своє́му ви́гляді.

Неизве́стно, сказ. безл. предл. – невідо́мо, не зна́ти, (невесть: не зна́ти[ь], незві́сно, нема́(є) ві́дома. [Втік невідо́мо куди́ (М. Вовч.). Що то було́ за божи́ще, – невідо́мо (Л. Укр.). Ну, не, зна́ти ще, що воно́ бу́де (Франко). Що з їм ста́лося, – не зна́ти (Грінч.). Не зна́ти, скі́льки в цих оповіда́ннях було́ пра́вди (Грінч.). Не зна́ти куди́ пої́хав (Вінниччина). Не зна́ти в яку́ по́ру (Рудан.). Не знать по-яко́му гово́рять (Сл. Гр.). Незві́сно, чи бага́то люде́й прихили́лося до шту́нди (Крим.). Обцілува́ла мене́, незві́сно чому́ диву́ючись (Крим.). Нема́є ві́дома, чим вам годи́ти! (Л. Укр.)]. • -но, кто, что – невідо́мо, хто, що; невідо́ма річ, хто, що. [Невідо́мо, хто спра́вжній руші́й життя́ (В. Підмог.)].

Неподде́льный – непідро́блений, не(з)фальшо́ваний, нефальши́вий, (непритворный) невда́ваний, нелука́вий, (истинный) спра́вжній, правди́вий, справде́шній, (чистый) щи́рий, (сильнее) су́то-щи́рий. [З непідро́бленим здивува́нням (Крим.). Му́жність правди́ва (Грінч.). Щи́ре зо́лото (Полт.). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II)]. • -ное вино – непідро́блене (натура́льне) вино́.

По́длинный – спра́вжній, справде́шній, правди́вий, автенти́чний, досто́тній, щи́рий, су́тий, су́щий, нестеме́нний, чи́стий, настоя́щий, і́сний, і́стий, віру́тний. [Справде́шня грани́ця землі́ ру́ської. Щи́рий патріо́т. Пе́рстінь су́того зло́та. Кость оце́й, чи́ста боля́чка на о́ці (Крим.). І́ста ма́ма. Вся ма́мина вро́да і вда́ча (Неч.-Лев.)]. • С -ным верно – з оригіна́лом згі́дно. • В -ном виде – (о людях) живце́м. • -ный источник – автенти́чне джерело́. • -ная причина – су́ща (спра́вжня причи́на). • -ная правда – су́ща (щи́ра) пра́вда.

Подоплё́ка, Подопле́чье – 1) (подкладка на плечах в мужской сорочке), підо́[і́]плічка, підо́пліка, підоплі́ччя; 2) -ка (перен.) – пі́дклад (-ду). • Действительная -ка этого дела – спра́вжній пі́дклад ціє́ї спра́ви (у цій спра́ві).

По́месь – 1) (смесь животн. или веществ) мі́шанка, мішани́на, мішани́ця, пере́міш (-ши). [Це не чи́ста гли́на: пере́міш із піско́м]; 2) (самое животн. или человек: ублюдок болдырь) по́круч (-чи и -ча), підту́мок (-мка), пере́водня́, (только челов.) мі́шанець (-нця), переві́дник. [Чужи́нці ва́рварської кро́ви, уся́ка темношку́ра по́круч (Л. Укр.). Тибета́нці-мі́шанці монго́лів з і́ндами (Кал.). То не спра́вжній хорт, а по́круч (підту́мок, переводня́)]. • По́месь собаки с волком – по́круч від соба́ки (пса) й во́вка.

При́сный, церк. – 1) спра́вжній, ді́йсний, правди́вий, і́стинний; 2) завсі́дній, повсякча́сний, ві́чний; 3) бли́зький, бли́жній. • -сные – бли́жня рідня́, бли́жні при́ятелі.

Прямо́й – 1) (некривой, простой) прями́й, прости́й, прави́й. • -менький (ум.-ласк.) – пряме́нький, просте́нький, праве́нький, пряме́сенький, просте́сенький, праве́сенький. [Руба́йся, де́рево, і пряме́ й криве́ (Рудч.). Я зна́ю сам, що про́сте, що криве́є (Куліш). Ви́зволь, Го́споди, нево́льника з нево́лі на про́стії доро́ги (Дума). Руба́йся, де́рево, криве́ і праве́ (Чуб. II). Стан праве́нький, мов топо́ля (Глібів)]. • -ма́я линия, мат. – пряма́ (проста́) лі́нія. • -мо́й угол, мат. – прями́й (прости́й) кут. • -ма́я дорога – пряма́, проста́ доро́га, прями́й, про́стий шлях. • -ма́я кишка – ку́тня ки́шка, кутня́чка; 2) (искренний) про́стий, щи́рий, прями́й. [Десь Бог мене́ покара́в – лиху́ до́лю мені́ дав; лиху́ до́лю, про́сту ду́шу (Чуб. V). А му́рин (негр), щи́рий і прями́й з приро́ди, вважа́є че́сним ко́жного (Куліш)]. • -мо́й человек – щи́ра (відве́рта) люди́на, щи́ра душа́; 3) (истый, настоящий) чи́стий, спра́вжній, ді́йсний; см. Настоя́щий, По́длинный. [Чи́стий бо́вдур (болван) (Липовеч.)]. • Друзья -мы́е – братья родные – при́ятелі (дру́зі) спра́вжні – що брати́ рі́дні; 4) (непосредственный) безпосере́дній. [Безпосере́днє голосува́ння. Зане́пад туте́шньої торго́влі був безпосере́днім на́слідком тих за́ходів (Єфр.)] -мы́е налоги – безпосере́дні пода́тки. • -мы́е наследники – безпосере́дні спадкоє́мці. • -мо́й смысл, значение – безпосере́днє розумі́ння, -нє зна́чення. • -мо́е понимание (смысл) этих слов – власти́ве розумі́ння цих слів. • -мо́й ответ – про́ста ві́дповідь. • -мо́е сообщение – пряме́ сполу́чення. • -мо́й образ действий – одве́рте пово́дження. • -мо́й характер – відве́рта, пряма́ вда́ча. • -ма́я речь, грам. – пряма́ мо́ва.

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Автогонщик – автого́нець, автоперегонець, пілот. [Якби Ґабі знала номер Фатіхи, обов’язково подзвонила би на мобільний, та їй ніколи не спадало на думку записати номер подруги. Розмови на борту пікапа, яким Фатіха керувала, мов справжній автогонець, були настільки цікаві й завзяті, що про якесь продовження зустрічей вони і не думали (Іван Рябчій, перекл. Жан де Декера). Збігло чимало часу, поки я втямив, чому автоперегонці й подібні до них люди мають хворобливу пристрасть до швидкої їзди. Бо ніколи не бачать смерти перед собою, натомість відчувають, що вона завжди ззаду (О.Король, перекл. Д.Фаулза)].

Аристократ, аристократка – (греч.) аристократ, аристократка, вельмо́жний пан, вельможна пані, великий (високий) пан, велика (висока) пані, ду́ка, дукиня. [Непевне  видумали  свято  Патриції-аристократи  І  мудрий  кесарів  сенат.  Вони,  бач,  кесаря  хвалили  На  всі  лади,  що  аж  остило  Самим  їм  дурня  вихвалять,  То,  заразом  щоб  доконать,  Вони  на  раді  й  присудили,  Щоб  просто  кесаря  назвать  Самим  Юпітером,  та  й  годі (Т.Шевченко). — Останній бал в княгині зрівняється з балами наших вищих і багатіших варшавських аристократів, — промовила Теодозя, неначе вона й справді гуляла на тих балах (І.Нечуй-Левицький). Трапляється в аристократа Такий момент, коли він спить, Коли життя — суцільна втрата Бажання жить. Коли не радує шампанське І не бентежить дамський сміх, Коли він може не по-панськи Послать усіх (Ю.Позаяк). Дослухавши таку доброзичливу відповідь, Санчо, перейнятий захватом, повернувся до свого пана і передав йому все, що сказала та висока пані; при цьому він немудрою та щирою мовою підняв угору над усяку міру велику її красу, обіхідливість і ґречність. Дон Кіхот збадьорився, осадився в стременах, поправив на собі забороло, підострожив Росинанта і з невимушеною зграбністю рушив цілувати дукині ручки; дукиня ж, поки Дон Кіхот їхав, покликала свого чоловіка дука й розповіла йому про посельство; обоє вони частину першу Дон Кіхотової історії читали й з неї про химороди нашого гідальга знали, тож очікували його з щонайбільшим нетерпінням і бажанням познайомитися, ухваливши потурати усім його вередам, притакувати йому і весь той час, поки у них гостюватиме, трактувати його як мандрованого рицаря, додержуючись усіх церемоній, ними у рицарських романах вичитаних, а читати їх були великі охотники (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Сократ був типом аристократа не в банальному смислі належності до певного класу, а за своїми інтелектуальними ознаками — єдиним, що відповідає цьому поняттю. Філософ був бідним, ходив голодранцем… Як громадянин Сократ поважав закони Афін, однак як філософ вимагав, щоб вони відповідали духові справедливості, й зобов’язував своїх послідовників ретельно стежити за дотриманням цієї вимоги (Ю.Педан, перекл. Індра Монтенелі). Вони знали, що́ для аристократа означає виграш, тож увічливо забезпечили йому перемогу. Минула ціла вічність, поки бочка розлетілася на друзки, і тоді він замовив усім шампанське, щоб відсвяткувати (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Мешканці ближніх місць нас уникали; аристократичні іноземці гребували нашим знайомством і тримались осібно, як і належить аристократам (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана). Справжній аристократ скромний і ніколи не підкреслює, що він аристократ. Він тільки натякає, що решта — бидло].

Беспородный – безпорідний, (непородистый) непородистий, (несортовой) несортовий: • беспородное зерно – несортове зерно. [Але звільнення прийшло не відразу. Певний час ти маєш цього безпорідного лошака поряд у стійлі (Євгенія Кононенко). На гвалт собак вигулькнув господар, кремезний, зарослий як гайовик-щезник, борода до грудей. Викотилися чотири собаки — білявий, на високих лапках песик, його побратим — чорнющий, кудлатий, і дві собачі молодиці — вишукана пінчерка з крислатими вухами і безпорідна, руда, підсліпувата, зі сточеними вже зубами і величезною грижою під черевом, аж до землі (Марина Меднікова). Китайська обслуга — у білих нейлонових сорочках і чорних камізельках. Усі вони — прудкі, низенькі та несортові. Видно, що втікачі не з Гонконгу чи Тайваню, а з глибин материка (Володимир Діброва). У ветеринара: — Кличка? — Олігарх. — І як він? — Справжній оліхарх. Безпорідний, нахабний і весь дім обжер].

Вращающийся – (способн. пас.) обертний, поворітни́й; (в пас. действии) обертаний; (способн. неперех.) обертовий, (легко) оберткий; (в неперех. действии) що обертається: • вращающаяся часть машины – обертова частина машини; • вращающаяся дверь – обертові двері; • вращающийся анод – обертний анод. [— Ні ж бо, — вела далі тітка Кейт, — вона нікого не слухалася й чути не хотіла нічиєї ради. Гарувала в тому хорі день і ніч, день і ніч. Різдво, шоста ранку, а вона вже там. І яка їй за все це дяка? — Може, вона трудилася задля слави Господньої, тьотю Кейт? — з усмішкою запитала Мері-Джейн, повернувшися кругом на обертовій табуретці (Р.Скакун і Е.Гончаренко, перекл. Д.Джойса). Ось і вхід до готелю, навколо нього справжній вихор. Обертові двері, щомиті викидаючи людей на тротуар, підхопили мене й затягли досередини, я опинивсь у великому вестибюлі (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Світло ліхтарів залітало у вікна таксі, немов промінь обертового маяка в темряву корабельної каюти (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка)].

Гибрид – (от лат.) гібри́д; (смесь животн. или веществ) мі́шанка, мішани́на, мішани́ця, пере́міш; (животн. или человек: ублюдок) по́круч, підту́мок, пере́водня́, (только челов.) мі́шанець, переві́дник. [То не справжній хорт — підтумок. Ні швець, ні мнець, ні чор-зна-що: ото підтумок (Сл. Гр.). Чужи́нці ва́рварської кро́ви, уся́ка темношку́ра по́круч (Л.Українка). А як же суржик? Де він цей милий покруч, химерний мішанець, кровозмісне дитя білінгвізму? (Ю.Андрухович). — Сердита, видимо, у вас сусідка? — Та як вам сказати? Характер правильний — гібрид кобри з ящіркою (О.Вишня). Суржик заполонив екран: мішанина в подачі текстів і мікротекстів українською та російською мовами у співвідношенні часто не на користь мови державної; такою мішаниною заповнено наш звуковий простір; мовний дискомфорт супроводжує нас у столиці та в інших великих містах сходу й півдня (О.Сербенська). Цвітуть іще ті вишняки, за обрій стелиться пшениця, і йде у школу навпрошки маленький хлопчик мішаниця (Л.Костенко). — Мій перший велосипед — це жахлива мішанина. Основа в нього чеська, всі деталі італійські, докуплені — все я майже сам збирав, і з нього я витис все що хотів (О.Ушкалов). — Одне слово, вони в мене прості селяни, чистокровні, мовляв, християни, а не якісь там мавританські чи ще які підтумки, ще й до того тяжко багаті, у таких розкошах, що куди там іншому полупанку або й панові (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). От він і заговорив до мене тим суржиком, що то ним по всій Берберії аж до самого Стамбула маври з нашим невольником розмовляють (воно таке — ні арабщина, ні кастільщина, ані жодна інша мова, а мішаниця з усіх потроху, аби якось порозумітись), заговорив, кажу, і спитав, чого я тут у нього в саду шукаю та чий я єсть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Пес Балтазар обнюхав його штани; приязний і цинічний покруч, який уродився від випадкової зустрічі пуделя і фокстер’єра, відчув — сталося щось незвичайне (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Я гібрид гримучої змії з лісовим дзвіночком (Ф.Ранєвська). 1. Слон — це гібрид довгоносика, товстолобика і чебурашки. 2. Ідеальний чоловік — це гібрид банкомату й посудомийної машини. 3. Науковці винайшли новий гібрид кавуна й вишні. Маючи розмір вишні, диво-фрукт має стільки ж насіння, скільки й кавун].

Грабёж – 1) грабіж, грабіжка, грабунок, (редко) рабунок, (действие) грабування, гарбання,  (разграбление) плюндрування, шарпанина; 2) (обирательство) здирство, здирщина, дряпіжництво: • вооружённый грабёж – збройний грабіж (грабунок), збройна грабіжка; • грабёж среди (сердь) бела дня – грабіж (грабунок, грабіжка) серед білого дня (за дня); • это сущий грабёж – це справжній (справжнісінький) грабунок (грабіж); це справжнє (справжнісіньке) здирство; це просто здирство (здирщина). [Ідуть турки на рабунки (Сл. Гр.). Сотник відкинув свою чуприну назад і замислився; якийсь сум охопив його душу, викликавши тим часом в голові елегійні думи: «І коли минеться ця братерська різня, грабіжка та розбій на Україні?!…» (М.Старицький). — Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М.Кропивницький). — Що ти вдієш? Здирство, скрізь здирство, одно слово, — грабіж! Нема честі, у яму честь закопали! (М.Кропивницький). По своїх далеких войнах Граф привчився до грабунку, А потому вже і вдома Він шукав у тім рятунку (Л.Українка). — От, Мусію Степановичу, четвертий, — казав через стіл до Швачки Кушнір, — год пройшов, як ви комуні бика, спасибі вам, взяли в мене, а я не забув. Умру — не забуду: грабіж… (Г.Косинка). —  Наслано забісованих, і вони в немовлят з губи крихту хапають. Був я в дворі Касяненка:  там  діти грудні, а ці прилізли, риються в колисках… дітей викидають просто додолу і дошукуються під пелюшками, чи нема крупинок, бережених на кашку; все чисто забирають. Ви собі мріть із немовлятами! Так це — що, скажіть? Всі ж головні начальники обшуків і грабунків, хто? — саранча з столиці (В.Барка)].

I. Джин – (араб.) джин. [Зляканий Орхан відповів йому отим дурнувато-бравим тоном, який появлявся в нього після того, як випорожниться: — Бо в домі джини, шелепо! (О.Кульчинський, перекл. О.Памука). Сусід — справжній джин. Варто пляшку відкрити — він як тут].

Доходяга, прост. –  доходяга, здохля́ка, здохля́тина, здохлі́й. [Старший партієць, надумавши, подав шоферові знак — стати. Вискочив на обочину і підступив до селянина. З першого ж погляду, кинутого зблизька, переконався: він! Той самий, хто знає, де чаша; хто зневажливо посвічує очима, мов сова, — він!.. До чого дійшов?.. Погас! Погас остаточно, він — доходяга, йому кінець (В.Барка). Діди казали, що це не біда, що здоровий; вперше за сто років з’явився справжній мужик. Бо ж довкола — одні доходяги, що рвали печінку самогоном, який в народі прозвали «колотівкою» (гнали з жіночих колготок) (О.Ульяненко). Спробуй собі когось нормального знайти. Та нереально. Або алкаш, або доходяга, або тупий, як валянок (Василь Насипаний)].

Интеллигент, интеллигентка – (от лат.) інтелігент, інтелігентка: • мягкотелый интеллигент – м’якоду́хий (хистки́й, безво́льний) інтеліге́нт, ми́ршавий (нікче́мний) інтеліге́нт, інтеліге́нт-м’якоду́х. [Він був гидливим страшенно тому, що був інтелігентом, відколи закінчив обласний музпед по класу баяна (О.Жовна). …всі вони, ті совкові «блискучі інтеліґенти», на волі скисли й розтеклися, як медузи, вийняті з глибоководдя, весь їхній підводний блиск при світлі дня виявився просто оптичною злудою, побічним ефектом тодішньої атмосфери суспільного паралічу, в якій тільки й можна було прийняти імпотенцію за вид духовного аристократизму… (О.Забужко). І ґуля, і ґава, і ґандон — це все є в слові з “ґ” посередині, — “інтеліґент”. Він вміщає в собі всі три попередні слова (О.Ірванець). Відтоді у старого (сорок років з гаком) Аристарха Людинюка, як і в більшості тогочасних українських так званих інтелігентів, тобто у першому коліні (інтелігентів у другому, третьому і решті колін на той час уже було винищено як клас), а також напівінтелігентів-самозванців, ідейної каші в голові побільшало. Там кипіло, шумувало і булькало вариво, в яке було всипано: трохи стихійного націоналізму; дрібку побутового марксизму; частку колінкування перед недосяжним у споживчому сенсі Заходом; крихту збоченського радянського патріотизму; жменю «американської мрії», адаптованої до рівня фабрично-заводських та колгоспно-радгоспних курилок з її (мрії) головним фетишем у вигляді авта за одну зарплату; якусь «толіку» слов’янофільства і сором’язливого оглядання на Москву, стихійно зародженого впродовж століть національного гноблення Буковини різними чужинськими імперіями і королівствами; порцію центральноєвропейського маєстату, що виявляв себе у презумпції ґречності (звертання на «Ви» до кожного, хто того вартий і навіть не вартий, дякування за питання про здоров’я, торкання крисів капелюха при вітанні), у звичаї пити каву з підсмажених зерен, змелених на млинку, та в сталій моді знати, хоча б на побутовому рівні, кілька мов, зокрема — циганську та ідиш; дещицю побожності, що передбачала не так регулярне відвідування церкви, як запопадливе дотримання усіх православних свят, коли заборонено працювати, а на Різдво, Великдень та Храм (у Джерелеві — на Першу Пречисту) щедрі застілля з горілкою і пивом у простих та винами й лікерами у підпанків; пучку забобонів дохристиянського походження, що приписували боятися чорної кішки, жінки з порожнім відром та циганки, які переходять дорогу; кілька грамів нерозбірливої начитаності, яку забезпечували за Австрії видання «Руської бесіди», за Румунії — газети «Час», а за москалів — більш-менш ліберальні «товсті» літературні журнали, в тому числі московський «Новый мир» (В.Кожелянко). Бездуховні та лицемірні американські «мідли» донедавна, поки дозволяли закони РФ, стояли в черзі по право на всиновлення дітей-інвалідів, від яких відмовилися в російських пологових будинках духовні російські мамусі. А російські інтелігенти, нащадки Чехова, навперегін кидаються підписувати вірнопідданські листи верховному правителю на підтримку війни в Україні (Ю.Макаров). Він мав ваду, властиву всім інтеліґентам: був нікчема. Знав дуже багато й заплутавсь у тому знанні (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Важко повірити, що один святий шахрай на момент, коли маршали США запізніло заарештовували його, встиг накопичити дев’яносто три «роллс-ройси»! Далі ще гірше — вісімдесят три відсотки з тисяч ошуканих ним американців училися в університетах і, отже, відповідають моєму улюбленому означенню інтелігента: «Людина, освіта якої перевищує її розумові здібності» (В.Ракуленко, перекл. А.Кларка). 1. Справжній інтелігент ніколи не скаже: «Як був дурнем, так ним і залишився». Справжній інтелігент скаже: «Час над ним не владний». 2. Черга часів перебудови. Через чергу пропихається здоровений бугай з криками: «Пропустіть інваліда, …! Та я недоношений! Я семимісячним народився!!! Пропустіть інваліда!!!» Худющий інтелігент (протираючи окуляри): «Товариші, думаю, не помилюсь, висловивши загальну думку — послати товариша в … ще на два місяці». 3. — Ти що, інтелігент?! — Що ви, що ви. Таке ж бидло, як і ви].

Кагэбист – кагебіст (кадебіст), (презр.) гебіст (ґебіст), (презр., собр.) гебня (ґебня). [Кубло бандитів, кагебістів злодіїв та ґвалтівників у стольному засіли місті як партія більшовиків (В.Стус). Начальник п’ятого управління обласного каґебе (боротьба з антисовєтчиками, націоналістами, дисидентами та іншими підривними елементами) майор Тодоріка Швец мав у свого начальства репутацію ліберала. Ні, ніхто не сумнівався, що Федч Швец — справжній чекіст із повним набором необхідних атрибутів, як от чисті руки, гаряче серце, холодна голова і що він переконаний комуніст-брежнєвець, до того ж випускник-відмінник вищої школи каґебе, але місцевого походження, смішне метричне балканське ім.’я Тодоріка, а також його вільнодумні висловлювання за чаркою («мені хоч кіл до голови теши, а я впевнений, що профілактика більш ефективна, ніж репресії») щодо роботи з «ентузіастами», як каґебісти називали той-таки підривний елемент, давали привід для деяких напівжартівливих натяків (В.Кожелянко)].

Козёл – 1) козел, (животн.) цап, (диал.) цапу́р, (ласк.) цапу́сенько, (собир.) цапня́; 2) (о глупом человеке) цап, кзел; 3) (козлиная кожа) козли́на, козля́тина, козло́ва шку́ра; 4) (ворот) ручни́й ко́ло́ворот; 5) (скамейка, на которой секли школьников) коби́лка, лавка; 6) (спорт.) козел: • взять на козла́ (ребёнка) – взя́ти (дити́ну) на ко́пки, підійня́ти собі́ на пле́чі (дити́ну); • дать козла́ – стрибну́ти, ско́кнути, ки́нутися (пусти́тися) бі́гти стри́бом, пли́гом; • доить козла́ – мочитися; • забивать козла – (играть в домино, рус.) забивати козла; • козёл отпущения (разг.) – козел відпущення (розгрі́шення); жертовне ягня; цап спокути, офірний (жертовний) цап, цап-відбувайло; • козла драть, петь козлом (разг.разгпрезр.) – пускати цапа, козлякува́ти, цапиним голосом (на цапиний голос, глас) співати; по ко́зу (козли́) де́рти; • от козла ни шерсти, ни молока; как от козла молока – як з цапа вовни (Пр.); не буде з цапа вовни (Пр.); як з бика молока (Пр.); як з бика — ні лою, ні молока (Пр.); як з козла молока (Пр.); • прыгать козло́м – стриба́ти (плига́ти), як цап; • пустить козла в огород – пустити цапа в капусту (Пр.); приставити вовка до отари (Пр.); • пустить козла́ (скозлоголосить) – підпусти́ти (ви́вести) ца́па; • стать козло́м (на четвереньки) – ста́ти ца́пки, ра́чки. [Ву́са — честь, а борода́ і в ца́па, єсть (Приказка). Дурни́й, як цап (АС). Ой, цап з ме́не, цап! (АС). Козел меле, козел меле, коза насипає (Г.Барвінок). Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис). Стриба, як цап на городі (Номис). — Що з вашої науки? Як з козла молока! (П.Мирний). Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л.Українка). Чужі пішли, але з Бекіром трудна була рада: він уперся, як цап, і лишився на ніч (М.Коцюбинський). Із нього науки, як з цапа вовни (І.Франко). Через марність свого чуття до дівчини він фатально почав зазнавати втіхи від приниження. А що його постійне зринання з соробкопівського небутгя в ту хвилину, коли Марта лишалась самотня, ïï не могло не дратувати, то й крику та гдирання в ïх розмовах, отже, й таємноï радості для хлопця було досить. Отак Льова робився добровільним козлом відпущення для Мартиного чорного настрою, послужливою метою для проявів ïï гніву (В.Підмогильний). Тут Кутузов шарпнувся, стрибнув убік і панічно побіг, подався стрімголов, вистрибом, як козел (І.Багряний). Зашепотів весняний сніг, забелькотав, задзюрив, навергав геть забутих снів до дна всю душу збурив. Пронозисто чалап-талап ясними калюжами на кладці із козою цап побуцькався рогами (В.Стус).  Він міг працювати невтомно і методично. А міг, полишивши працю, бігти на футбольний стадіон «Динамо», — адже був запальним уболівальником цієї команди. Або міг годинами газардно «забивати козла» (грати в доміно) чи спостерігати, як інші грають (Г.Кочур). — Коротше, вони з мене вже готували цапа-відбувайла. Хотіли як агнця заколоти (О.Ульяненко). Якийсь час Карл-Орса не з’являвся до нас, а тоді прийшов і сказав, що хоче, аби Ева пішла з ним до крамниці, мовляв, треба багато що з’ясувати і зробити, куди ділася його ґуля під пупом, ми так і не довідалися, а мати тільки сказала, що таких цапів, як він, не бере жодна хвороба, вони найживучіші на світі (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). Якби козла відпущення можна було ще й доїти! (С.Є.Лєц). 1. Я з’їв сметану «Президент», але президентом так і не став. Викурив пачку цигарок «Аташе», але аташе з мене також не вийшов. І тільки випивши пиво «Козел», я відчув: процес пішов. 2. Якщо чоловік козел, то роги йому — прикраса. — Хай цього козла ґрінпіс захищає. 3. Жінки називають козлом того, кого не вдалося зробити бараном. 4. — Вчора возив дочку в село, показував козла. — Нащо? — Щоб знала, як виглядає справжній козел. А то вона зі слів матері неправильно його уявляє].

Малоросс, малоросска, малороссиянин, малороссиянка – украї́нець, украї́нка, (диал.) ру́син, ру́синка, русна́к, русна́чка, (ирон. или пренебр.) малоро́с, малоро́ска, (устар.) малору́син, малору́синка. [Я справжній малорос, я в дитинстві не говорив інакше, як по-малоросійськи (А.Чехов). Знаєте, що таке малорос? Ні? Паршивець, просто кажучи, ні те ні се. Він, бачите, собі з походження — українець, з виховання — руський, з переконань — неук у всьому, що торкається рідного народу, по вдачі — боягуз, себелюб, раб. От це — малорос (В.Винниченко). Що ж таке малорос? Це — тип національно-дефективний, скалічений психічно, духово, а — в наслідках, часом — і расово (Є.Маланюк). Як індивіди українці могли вижити – за умови беззастережного прийняття нової-старої ідентичности, яку насаджувала імперія: ідентичности малороса чи, як каже Андрухович, совоукра, такого собі хохлацького П’ятниці, що покірно приймає мовну, культурну і політичну вищість великоруського Робінзона (М.Рябчук). На покосах стоять бур’яни, нетямущі немов малороси (Любомир Стринаглюк). Малороси — не орли. І не Орлики. Малороси й новороси, малоновороси й недороси — та ж німа риба, котра ніколи не заговорить, як понесе її орел понад моря і пустить в своє старе гніздов’я (Д. і Т.Кремені). Серпневий вітер від сльози солоний На рідних землях — як в чужім полоні Надії попідтинню розбрелись Майбутнє, як завжди, лише здалося Вкраїнцями назвались — малороси Сумний Мойсей сумний зібравсь кудись (Віктор Мельник). Чи живеш біля моря синього, Чи в степу, чи обіч гори, Ти не будь малоросом, сину мій, Українською говори (Валентина Бондаренко). Чолобитна челядь кров зі столу змила. Сутінками стелить сатанинська сила. Підніміть повіки Вія-малороса! Маски і музики… Via Dolorosa (І.Римарук)].

Мужик – 1) мужик, чоловік, (зап., гал.) хлоп, (крестьянин) селянин, (стар.) посполитий; 2) (пренебр.: • неуч, невежа) селюк, простак, сіряк, чубрій, очкур, ціпов’яз, мазниця, (вахлак) ґевал, (зап.) мудь; 3) (народн.) мужик, чоловік: • мужик сиволапый – мужлай, мугир, мурло, мужло; быть мужиком – бути мужиком, мужикувати, мужичити. [Коли б не мужик (не хлоп) та не віл, не було б панів (Пр.). Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать (Пр.). До панів — пан, а до мужиків — мужик (Номис). Доля, як лихоманка, не розбира, на кого насідається: чоловік, чи пан — їй все однаково (Основа). Міщанин називає селянина — очкур, чубрій, а селянин міщанина — салогуб (Основа). Пан на троні, а хлоп на ослові (Номис). Мудя масти лоєм, а він смердить гноєм (Номис). Ой, задумав селянин міщаночку брати, вона ж йому відказала: «я не вмію жати» (Пісня). Нас хлопами взивали, канчуками сікли нас (І.Франко). Для нас ви ворог, зрадник і простак (І.Франко). Сам крепак, неодукований сіряк (Т.Шевченко). Чи ти ж, мазнице, вчився в школі? (І.Нечуй-Левицький). З виду він і по одежі не ґевал, а щось не просте (О.Стороженко) Хлоп хлопом! мудь мудьом! – Не дай Боже з хлопа пана! (І.Франко). Треба, каже, вас, мужлаїв, провчити, щоб ви знали, як слухатися (Б.Грінченко). Тут мужикував, там пануватимеш (П.Мирний). Бо він, бачте, пан, а ми мугирі (АС). З’явились сірі мужички, що стоять по базарах та на рогах з пилами й сокирами, чекаючи покупців на свою робочу силу (В.Підмогильний). …є культура сільська, а є суто «селюцька» (О.Вергеліс). І не лякайсь, як крізь спів солов’я Прорветься горилячий рик: Адже лиш той, хто кохає, як я, Кохає, як справжній мужик (Ю.Позаяк). — Чи, може, я, будучи рицарем, зобов’язаний знати всі на світі звуки і розрізняти, котрі од валюші, а котрі ще од чого? Та, може, я тих валюш ізроду в вічі не бачив, не так, як ти, мужло репане, що серед них народився й виріс (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Не взяв же тебе враг! — здивувався Дон Кіхот.— Хлоп хлопом, а часом щось таке розумне скаже, мовби по всяких школах учився (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — А мені подобається, як синиці линуть до квітів і викльовують насіння, а тим часом інші птахи, птахи-мужлаї, із заздрістю дивляться на них, сидячи на землі й порпаючись у гної в пошуках хробаків (В.Вишневий, перекл. О.Гакслі). Цими холодними вечорами йому вже не знайти місця на лавці чи в кузні поруч із отупілими від жару мужлаями, що знай перемивають кісточки під дзижчання останніх цьогорічних мух (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). — Чоловіки всі однакові, кожен думає, якщо він народився з черева жінки, то він знає все про жінок (В.Шовкун, перекл. Ж.Сарамаґо). — Посполиті обдаровані чимось більшим, ніж учені мужі, які надто часто забувають про все у пошуках універсальних законів (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Усі чоловіки однакові. Різні обличчя в них тільки для того, щоб жінки могли їх розрізняти].

Охотно, охотливо – залюбки́, ра́до, охо́че, охо́чим се́рцем, (диал.) охі́тно: • охо́тнее – радні́ше, ра́дше, охо́чіше, охітні́ше; • охотнее всего – найохочіше, найрадні́ше, найра́дше, найохітні́ше; • очень охотно – з дорого́ю (ра́дою) душе́ю, (вприпрыжку) з ви́скоком, з ви́стрибом; • охотно сделаю это – залюбки́ (ра́до) це зроблю́ или я ра́дий це зроби́ти; • я охотно приду – я охоче прийду. [Мліє дівчина й циганку Слуха приязно й охоче (Я.Щоголів). Чула колись іще од батька-покійничка, що в Дем’янівці живуть якісь родичі наші: матусина небога була оддана туди за коваля Ляща. «Піду собі до їх, — думаю, — все мені буде охітніше служити, де мій рід ведеться» (М.Вовчок). Піднялась охочим серцем Ївга до підпомоги (Г.Барвінок). Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (І.Франко). — Та й зоставайся,— каже,— дочко, будемо тут удвох жити. Літом я буду в пасіці сидіть, а ти тут займеш собі огородець та будеш куйовдиться й на зиму дбати всячину; а зимою хоч бджоли й забирають додому, а я все-таки тут живу,— то й буде нам с тобою охітніше, аби твоя охота (Казка). Дівчина червоніла, але розмовляла з ним залюбки.  Та Зінько був дуже несміливий з дівчатами і все боявся зайняти Левантину так, як парубки займають тих дівчат, що люблять (Б.Грінченко). Він залюбки згодився б тепер одбути кару за Грицька (С.Васильченко). Радо і привітно зустріли школярі свого вчителя (С.Васильченко). Хлопець залюбки розписався про одержання, радий би й без кінця розписуватись, коли б цього вимагала пошта, величезний здобуток людської культури, що не тільки дає змогу далеким людям листуватись, не тільки пересилає журнали з надрукованими оповіданнями, а ще й гроші переказує (В.Підмогильний). Ми радо полишаєм власні гнізда і, випускаючи бажання в лет, все квапимось до самопочезання, мов шлях од себе — справжній для душі (В.Стус). Якісь пташки шиширхають у нетрях… Десь виє вовк у хащах лісових,.. Ну що ж, ту ніч були ми серед мертвих, а цю ніч будем між напівживих. Все ж охітніше. Не підійде звір. Та й перебудем до холодних зір (Л.Костенко). Вона не мала Джезового голосу на диску, ось. І ніколи не слухала голосу свого чоловіка, поки той був відсутній. Вона радше слухала італійця, що казав їй непристойності, ніж власного чоловіка, що нашіптував солоденькі дурниці. Так, досить! (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Дон Кіхот не хотів до села заїжджати, хоть і як припрохували його селянин з бакаляром: вимовився тим (і та причина була, на його думку, більш ніж достатня), що мандровані рицарі мають звичай спати радше десь у полі чи в лісі, аніж у якій оселі, хоч би й під золотою крівлею; тим і звернув він трохи з дороги на превелику досаду Санчові, якому вбилося в тямку розкішне гостювання у дон Дієговому замку, чи нехай і будинку (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я не міг не помітити його дурости, вона очевидна, але радше я назвав би це простодушністю і наївністю (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Але не такі думки розвіювали смуток Артиса. Ні, його настрій радше підіймався від споглядання якої-небудь чорної довгоногої красуні з повними губами — і не лише настрій, на радість згаданій красуні (Д.Петрушенко, перекл. Ф.Флеґ). Розмову продовжив солодкавий обмін компліментами — гра, у якій і вдова, і вдівець цілковито пасували одне одному. Не записуючи цієї сентиментальної бесіди достемено, ми радше поговоримо  про неї і докладніше змалюємо те, що за інших обставин уважали б за кричущу слабкість французової вдачі (В.Панченко, перекл. Е.Катон). 1. В стаді за баранами слідують охочіше, ніж за геніями. 2. — Слухай, моя дочка стала охоче їсти солоні огірки. Я думаю, в організмі чогось не вистачає. — Ага. Мізків. А думати треба було раніше].

Память – 1) (способность помнить) па́м’ять, (реже) тя́мка; 2) (воспоминанье) па́м’ять, па́м’ятка, пам’ята́ння, зга́дка, спо́мин, спо́минок, спо́гад: • без памяти (сознания) – непритомно, не пам’ятаючи; не тямлячи, без по́мку; • без памяти любить кого, без памяти влюблённый в кого, влюбиться без памяти в кого – шалено (до нестями) кохати (любити) кого, шалено (до нестями) закохатися в кого; шалено (до нестями) закоханий в кого; • блаженной (незабвенной, светлой) памяти (устар.) – блаженної (святої, незабутньої, світлої) пам’яті; • больной лежал без памяти – хворий лежав непритомний (без пам’яті); • быть без памяти от кого, от чего – бути в захваті (в захопленні, без пам’яті) від кого, від чого; бути захопленим ким, чим; • вечная память кому – вічна (довічна) пам’ять кому; • в здравом уме и твёрдой памяти – при розумі й у добрій пам’яті (бувши); в добрій пам’яті і при розумі бу́вши; в ці́лому і по́вному ро́зумі бу́вши; • в память кого, чего – на пам’ять (на спогад, на спомин, на згадку, на незабудь) про кого, про що; • вреза́ться, вре́заться в память кому – у тямку даватися (удаватися), датися (удатися) кому; у тямки́ (тя́мку) убиватися, убитися кому, у голову (у мозок) уїдатися, уїстися кому; у пам’ять (у пам’ятку) упадати, упасти кому; укарбуватися (урізатися) в пам’ять; в по́мку дава́тися (да́тися); • выбрасывать, выбросить из головы, из сердца, из памяти кого, что – викидати, викинути з голови (спускати, спустити з думки) кого, що; викидати, викинути з серця кого, що; викидати, викинути з пам’яті (з тямки) кого, що; • выживать из ума, из памяти (разг.) – втратити (утратити) здоровий розум (глузд), пам’ять від старості; вистаріти розум (ум), пам’ять; відстаріти ум (розум), пам’ять; на дитячий розум перейти (зійти); розумом здитиніти; • выпадать, выпасть (улетучиваться, улетучиться) из памяти – випадати, випасти (зникати, зникнути) з пам’яті; • выучить, знать на память – (те саме, що) выучить, знать наизусть – знати напам’ять (з голови); • дай Бог память (памяти) – дай, Боже, на пам’ять; • дать кому о себе память –пригада́тися кому; • держать в памяти что – мати на пам’яті (у тямці) що; тримати (держати) в голові що, пам’ятати (тямити) що; • для памяти – на пам’ятку; на па́м’ятку, на не́забудь; • дурная, слабая память – леда́ча па́м’ять; • дырявая память – дірява пам’ять; непам’ятуща голова; (образн. разг.) голова як решето; голова як дірявий (розбитий) горнець; • если не изменяет мне память, то это случилось… – коли́ (як) не зра́джує мене́ па́м’ять, то це ста́лося…; • за мою память, на моей памяти – за моє́ї па́м’яті; • запечатлевать, запечатлеть в памяти – відбива́ти, відби́ти (закарбува́ти) в па́м’яті, в па́м’ятку; • запечатлеться в памяти – відбитися в пам’яті; запасти (упасти) в пам’ять (в пам’ятку); бу́ти в тямку́; • записать для памяти что – записати на пам’ять (на пам’ятку) що; записати на незабудь що; записати, щоб не забути що; • зараниваться, зарониться в память – запада́ти, запа́сти в па́м’ятку; зрительная память – зорова пам’ять; • изглаживаться (изгладиться), выпадать (выпасти), исчезать (исчезнуть), вылетать (вылететь) из памяти – вихо́дити (ви́йти) з па́м’яти, випада́ти (ви́пасти) з па́м’яти, зника́ти (зни́кнути) з па́м’яти, викида́тися (ви́кинутися) з па́м’яти, виліта́ти, ви́летіти з па́м’яти, кому́, голови́ не держа́тися; • изощрять, изощрить память – виправля́ти (гостри́ти), ви́правити па́м’ять; • короткая (куриная) память у кого – коротка (куца, ледача, куряча) пам’ять у кого; коротку (куцу, ледачу, курячу) пам’ять має хто; • лишаться, лишиться памяти – тра́тити, утра́тити па́м’ять, позбува́тися, позбу́тися па́м’яті; • на памяти чьей – за чиєї пам’яті; • на свежей памяти у кого – на свіжій пам’яті у кого; свіже (живе) у пам’яті у кого; свіже (живе) у пам’яті чиїй; • на свежую память – на свіжу пам’ять; • не в память кому что (устар.) – не в пам’ятку; (розм. лок.) не в помку кому що; • не выходит из памяти, из головы, из ума – не йде (не сходить, не виходить) з думки (з пам’яті, думок, з голови, з тями) кому, в кого; стоїть на думці (гадці) кому; оперативная память – оперативна пам’ять; • на памяти вертится – на ду́мці кру́титься; • на память (дать, подарить, получить…) – на па́м’ять, на па́м’ятку, на спо́мин (споминок), на спо́минку, на спо́гад, на зга́дку, на зга́дування, на пам’ята́ння, на не́забудь про ко́го, про що дати (подарувати, отримати…); • не задержалось в памяти – не втрималося в голові (голови); не впало в пам’ятку; • оставить по себе добрую память – залишити (лишити) про себе (по собі) добру згадку (пам’ять, добрий спогад, спомин); • оставаться, остаться в памяти – пам’ята́тися, запам’ята́тися; в пам’ять упасти кому; • отшибло память кому – памороки забило кому; викинуло (вибило) з пам’яті кого; • память изменила кому – па́м’ять зра́дила кого́; • память к чему – пам’ять на що, до чого; • память к числам – па́м’ять на чи́сла, до чи́сел; • память ослабевает – пам’ять слабне; • память притупилась – пам’ять притерлася; • перебирать, перебрать в памяти (в мыслях, в голове) – перебирати, перебрати (перетрушувати, перетрусити) в пам’яті (в думці, в думках, в голові); • печальной (недоброй) памяти – сумної (недоброї) пам’яті; • по памяти (читать, рисовать…) – з пам’яті (з голови); • плохая, короткая память – ледача пам’ять; • по памяти, с памяти (говорить) – по пам’яті; з голови; • по свежей памяти – за свіжої пам’яті; поки не забув (-ла, -ло, -ли); • по старой памяти – старим (давнім) звичаєм (за старим (давнім) звичаєм); за давньою звичкою; як колись [було]; по-давньому; • приводить, привести на память кому что – нагадувати, нагадати (пригадувати, пригадати) кому, що; • приводить, привести в память кого – опам’ята́ти кого́; • притуплять, притупить память – притира́ти, прите́рти па́м’ять; • приходить, прийти в память, в себя – до пам’яті приходити, прийти́, опам’ята́тися; • приходить, прийти на память – прихо́дити (прийти́) на зга́дку, ставати (стати) на пам’яті; наверта́тися (наверну́тися) на па́м’ять (на думку); спадати (спасти) на думку; на пам’ять приходити; дава́тися (да́тися) на зга́дку, устава́ти (уста́ти) в ду́мці; • сказать, прочитать по (с) памяти – по па́м’яті, з голови́ проказа́ти; • стёрлась память о ком – згла́дилася па́м’ять про ко́го, слід загу́в на ким; • твёрдая память – добра пам’ять; • удержать в памяти что – зберегти (заховати, затримати) у пам’яті що; запам’ята́ти, запам’ятува́ти; • удерживаться в памяти – зберігатися у пам’яті (в голові); триматися (держатися ) голови; • это совсем вон у меня из памяти – це зо́всім (геть) ви́пало ме́ні з па́м’яти. [— А вам, Олимпські зубоскалки, Моргухи, дзиги, фіглярки, Березової дам припарки, Що довго буде вам в тямки (І.Котляревський). До́бре Московщи́на в тя́мку їй дала́ся (Т.Шевченко). Громадою при долині Його поховали І долину і криницю На пам’ять назвали Москалевою (Т.Шевченко). Вона́ ніко́ли в ме́не з па́м’яти не вихо́дила і до ві́ку не ви́йде (О.Кониський). Гай-гай! стареча пам’ять! Виразно ж тут стоїть, що жаден майстер на судьбищах не має промовляти (Л.Українка). В якійсь далекій стороні… В Німеччині… В Туреччині… Та ні! Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю (Л.Глібов). Пам’ята́ння про те́бе час у ме́не не відні́ме (П.Куліш). Колись давно, ще не за нашої пам’яті, приїхав на Волинську Україну десь з-під Варшави один польський пан-дідич в свій куплений на Волині маєток (І.Нечуй-Левицький). Пригорнув Іван до серця Олесю востаннє та й побіг. Тоді Олеся, як до пам’яті прийшла, схопилась — уже нема, далеко; тільки пил слідом клубочиться (М.Вовчок). Як же заспівали «вічную пам’ять», так і сам почувся, що йому якось-то стало легше на душі (Г.Квітка-Основ’яненко). Старий батюшка наприкінці парастасу підняв голос і голосніше покликнув «вічную пам’ять» небіжчикові (І.Нечуй-Левицький). — Ти ще собі тото май у тямці, що ти найліпша газдиня в селі (Л.Мартович). Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій в пам’ять Адоніса (Л.Українка). Юзя лежала в своїй кімнатці і без пам’яті ридала (Л.Українка). Прилучаю до сього й «Декілька пісень про Гайявату», що поміщено у збірникові на пам’ять Котляревському (П.Мирний). Пітьма заступила очі, пам’ять покинула мене… (І.Франко). Я вам на не́забудь спишу́ думки́ сумні́ (Л.Українка). Раїса почувала себе добре, немов викинула з пам’яті все неприємне (М.Коцюбинський). Його я по пам’яті пізніше написав українською мовою під назвою «Антін Вова» (С.Васильченко). Не можу забути одного образу, який врізавсь мені у пам’ять (М.Коцюбинський). Ще така в мене собача натура, що як п’яний, то зараз добрішаю: хочеться що-небудь доброго зробити… і покійний тато, царство їм небесне, приходять на пам’ять… (М.Коцюбинський). Я не хотів, щоб пам’ять про мене була скаламучена для тебе почуттям якоїсь вини за собою (Л.Українка). Підіймалася золота сонячна пляма все вище й вище, ронячи багатства в дорозі, і де пройшла,— лишила звуки і пам’ять по собі (Г.Хоткевич). Чимсь вона́ йому́ в тямки́ вби́лася. Їх давно́ на сві́ті нема́, і слід за ни́ми загу́в. Він до́бре запам’ятува́в ко́жне сло́во. Плив без по́мку. Запишу́ собі́ на па́м’ятку. Прийшла́ йому́ на зга́дку да́вня розмо́ва (АС). Як у друзів не заробиш згадки — може, не забудуть вороги (Є.Плужник). Той спогад: вечір, вітер і печаль пронизливого тіла молодого, що в двері уступилося, халат пожбурило на спинку крісла — й тонко пішло, пішло, пішло по смертній лінзі, аж понад стелю жальний зойк завис (В.Стус). Сьогодні сніг іти вже поривавсь. Сьогодні осінь похлинулась димом. Хай буде гірко. Спогадом про Вас. Хай буде світло, спогадом предивним (Л.Костенко). А це така любовна гра: кружіння, дзеркало і промінь! — ти все одно підеш за грань, у чистий спомин, чистий спомин (Ю.Андрухович). Пам’ять мовчала, як справжній радянський партизан (П.Чорний, В.Шило). Не треба затримувати в обіймах офіроване вже минулому для того існує пам’ять почуттів скарбниця вибраних спогадів пам’ять дотиків пам’ять вуст голонерва пам’ять любові (Ю.Джугастрянська). — З того воно й запало мені в помку (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хай краще ваша милость перепише листа в цій-таки книжечці кілька разів та й дасть мені так, я зроду не згублю, а щоб я його з голови читав, то шкода й гадати. Пам’ять у мене як дощечка, де був сук, там дірочка — часом забуваю, як мене дражнять, не то що. А листа ви мені таки прочитайте, залюбки послухаю, бо то, мабуть, чудо, а не лист (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І так наш гідальго у те читання вкинувся, що знай читав, як день, так ніч, од рання до смеркання, а од смеркання знов до рання, і з того недосипу та з того перечиту мозок його до решти висох — ізсунувся бідаха з глузду. Його уява переповнилась різними химерами, вичитаними з тих книжок: чарами та чварами, битвами та боями, викликами та ранами, зітханнями та коханнями, розлуками та муками і всякими такими штуками. Всі ті несосвітенні вигадки так убились йому в тямку, що він мав їх за щирісіньку правду (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Уставши, кинувся Санчо зразу ж до бурдюга і непомалу засмутився, як побачив, що той проти вчорашнього значно схуд, а по такій дорозі хтозна, чи швидко поповніє. Дон Кіхот не хотів снідати — був, певно, ситий своїми розкішними споминками (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Усі нарікають на свою пам’ять, але ніхто не скаржиться на свій розум (Ф. де Лярошфуко). Як тренувати пам’ять, щоб уміти забувати? (С.Є.Лєц). Чиста совість — ознака поганої пам’яті (М.Жванецький). Пам’ять подібна до мускулів ніг. Якщо перестанеш її тренувати, стане млявою, а ти перетворишся на ідіота (У.Еко). 1. Масні плями від осетрини або чорного кав’яру найкраще не виводити. Залиште їх на пам’ять. 2.  — У моєї дружини жахлива пам’ять. — Все забуває? — Все пам’ятає!].

Партийный – партійний. [А в газеті було про різні події, що відбуваються на волі, головне ж про з’їзд ВКП(б), що відбувся недавно, та про виступ Сталіна. Ціла його доповідь була надрукована, а в тій доповіді були таємничі слова про те, що «вороги народу пролізли в апарат НКВД й перебили чесних партійних і безпартійних большевиків». Люди захвилювалися. А потім почали сміятися і злословити. Лицемір’я цієї фрази вразило всіх після того, як всі знали напевно, що вказівки щодо мордування та нещадної поведінки з тими ж самими «чесними партійними й безпартійними большевиками» давалися секретарями обкомів, крайкомів та республіканських ЦК партії, а значить, — були відображенням генеральної лінії того самого Сталіна (І.Багряний). Багацько води втекло відтоді, як я покинув цю одороблувату червону кам’яницю, а й досі нудить мене від одного тільки спомину про його величезні аудиторії, в яких немов би на віки вічні завис їдкий чад марксизму-ленінізму з його теорією класової боротьби та партійністю літератури; й зараз мені сняться його похмурі темні галереї, де так і жди, що з-за рогу вискочить партійна почвара, озброєна госрою ідеологічною сокирою; і інші бачу кабінети, в яких, неначе тхори в норах, сидять партійні фюрери зі здоровезними вгодованими рилами і божевільними очима (Л.Кононович). Людинюк мовчки вийняв із холодильника тричвертьлітрову пляшку горілки Bodunoff і поклав на стіл. Сіли пити. Того дня у політичного діяча Григорія Маузера з партійним будівництвом не склалося. Бо, крім першого, пішли ще два Bodunoff’u. Назавтра він хворів і зміг повернутися до повноцінної партійної роботи щойно на третій день (В.Кожелянко). — Чи треба з хабарів платити партійні внески? — Якщо ви справжній комуніст, то треба].

Подкожный – підшкі́рний, (редко) підшку́рний, зашку́рний, позашку́рний: • подкожная клетчатка – підшкірна клітковина, (редко) підшку́ра, ніздра́, підскі́рень (-рня); • подкожное впрыскивание – підшкірне упорскування (уприскування). [Вся кров скипі́лася зашку́рня (І.Котлляревський). …ціле українське відродження в ленінському СРСР було — «незаконнонародженою», «прийнятою» чужою дитиною, супроти якої народився справжній син — російсько-комуністичний імперіял-шовінізм. Неодмінною ознакою клярнетичного вітаїзму була текуча підшкірна свідомість «короткого часу», пристрасне бажання навіть ціною життя чи свободи зробити якомога більше, перш ніж прийде трагічна розплата за вирвану радість творчости (Юрій Лавріненко)].

Полновесный – правди́вої ваги́, по́вної ваги́, повнова́гий, повноси́лий, вагови́тий, (о снопах, ещё) рясни́стий; (тяжёлый) важкий, (перен.: веский, значительный) вагови́тий, пова́жний, солі́дний, повнова́гий; (убедительный) переко́нливий; (настоящий) спра́вжній; (полный) повний: • полновесная монета – моне́та правди́вої ваги́; • полновесная пощёчина – до́брий (ви́важений) ля́пас.

Полный, полон, полн – 1) (содержащий сколько может вместить) по́вний, по́вен чого́, напо́внений, запо́внений, спо́внений; 2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) по́вний, зупо́вний, ці́лий, уве́сь, весь, все́нький, (ещё) вичерпний, необмежений, найвищий; 3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілкови́тий, дове́ршений, по́вний, цілий, остаточний; 4) (в лице) повнови́дий; (в теле) гладки́й, огрядни́й, опа́систий, по́вний, товсти́й, тлу́стий, опа́листий, тіли́стий, дебе́лий, (диал.) грубий, (насм.) бари́лькуватий; 5) (об одежде) рясни́й: • ведро полно́ воды – у відрі́ по́вно води́; відро́ по́вне води́; • взгляд полный муки – по́гляд по́вний му́ки; • в полной безопасности – у цілковитій безпеці; цілком (зовсім) безпечно; • в полной мере – цілком, повністю, повною мірою (на повну міру, у повній мірі); (иногда) до повної, повні (у повній повні, уповні); • в полной памяти – при повній пам’яті; • в полном (во всём) параде – при повному (при повнім) параді; у всьому (у повному) уборі (убранні); • в полном ли ты уме? – чи ти сповна розуму (при повному, повнім розумі)?; • в полном объёме – до кра́ю, цілко́м; • в полном рассудке – при повному розумі; сповна розуму бувши; • в полном смысле слова – у повному розумінні (значенні) слова, справжній (-ня, -нє, -ні); • в полном уме – при по́вному ро́зумі, спо́вна ро́зуму бу́вши; • в полную силу – на повну (всю) силу; • глаза полны слёз, полные слёз глаза – в оча́х по́вно сліз; о́чі сліз по́вні; • голова полна́ дум – у голові́ по́вно думо́к; • двор полон людей – у дворі́ по́вно люде́й; • дом их — полная чаша – їх господа — повна чаша; у їх (їхній) господі всього вдосталь; є в них що їсти й пити; • дышать, вдыхать полной грудью – дихати, удихати на повні груди; • ему полных тридцать лет – йому́ спо́вна (всі) три́дцять ро́ків; • изучить в полном объёме – вивчити (простудіюва́ти) цілко́м (до кра́ю); • испить полную чашу – випити (спити, скуштувати) добру повну; • комната полна народу – у кімнаті повно людей; • на полном газе (газу) (разг.) – на повному газі; • на полную мощность – на всю (повну) потужність; • полная вода – повнові́ддя, вели́ка вода́; • полная заурядность – сіряк сіряком, сірятина; • полная луна, полный месяц – мі́сяць упо́вні, по́вня, по́вний мі́сяць; • полная (ответственность, неосведомленность…) – цілковита (відповідальність, необізнаність…); • полная победа – повна (цілковита) перемога; • полная тишина – повна (цілковита) тиша; • полное затмение – повне затемнення; • полное лицо – повне обличчя (лице), повний вид; • полное собрание сочинений – по́вна (редко компле́тна) збі́рка тво́рів (редко писа́ннів); • полный возраст – повнолі́ття; • полный до краёв – по́вний уще́рть, по́вний аж по (са́мі) ві́нця; • полный звук – повний звук; • полный интереса к чему – по́вний ціка́вости до чо́го, ду́же ціка́вий до чо́го; • полный надежд – по́вний наді́й; • полный (полон) до краёв – повний ущерть; повний [аж] по [самі] вінця; • полный пансионер – пансіоне́р (пожиле́ць) на всьому́ гото́вому; • полный рабочий день…, полная сумма… – цілий робочий (робітний) день…, ціла сума…; • полный с верхом – по́вний з ве́рхом (з на́спою); • полный сирота – круглий сирота; • полный тупица – тупак тупаком; • полный успех – цілковитий успіх; • полным-полно (полна, полно) (разг.) – повний-повнісінький (повнісінький, повна-повнісінька, повнісінька, повне-повнісіньке, повнісіньке); повно-повнісінько (повнісінько); • полным ходом; на полный ход – повним ходом; на повний (на повен) голос; • по полной – по повній; • предоставить полную свободу – да́ти (надати) по́вну (цілкови́ту, всю) во́лю; • при полном собрании – при по́вному збо́рі; • совершенно полный, полны́м полный – повні́сінький, повні́ненький, (преимущ. в песнях) по́вна-повни́ця; • с полным основанием можно утверждать – є всі підстави стверджувати, з цілковитою певністю (цілком певно) можна стверджувати; • становиться полным – сповня́тися, виповня́тися; • хлопот (забот) полон рот у кого – клопоту (турбот) повна голова кому, в кого. [Та-ж ко́жний за́дум наш у цій юдо́лі свої́х наді́й зупо́вних не дохо́дить (П.Куліш). Хіба́ реву́ть воли́, як я́сла по́вні? (П.Мирний). Нарва́ла грушо́к по́вен фартушо́к. Цілкови́те розумі́ння спра́ви. Цілкови́тий бе́злад. Цілкови́та ілю́зія. Дове́ршене безглу́здя. По́вна ра́дість. Рясна́ спідни́ця, рясна́ сви́та (АС). Саме на світ почало благословлятись, як Дон Кіхот виїхав із корчми вже зуповним рицарем, і такий же був радий, та веселий, та втішний, так у ньому серце грало, що на Росинантові аж попруги тріщали (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Декому для повного щастя бракує тільки щастя (С.Є.Лєц). Товсті люди живуть коротше. Але їдять довше (С.Є.Лєц). Тлустій людині завжди є що втрачати].

Поэзия – (греч.) поезія. [Спиніться люди. Хоч поставте кому. Поезія потрібна дивакам. Поети не потрібні вже нікому (Л.Костенко). Поезія — це справа серця, бути дуже розумною в поезії погано (Л.Костенко). Поезія — це щось неминуче. Як Смерть. Як не втечеш від смерті, так і від поезії не втечеш, якщо вона тебе обрала своєю жертвою (Т.Мельничук). Наїдаємось, і я дістаю збірочку поезій одного з сучасних письменників. Читаю хлопцям про все те, що їхньому життю ще не загрожувало і — навряд чи світить. Мене розпирає на плач, але стримуюсь, усвідомлюю — не варто (Б.Редінґ). Коли її чоловік увійшов у кімнату, вона підвела очі й уста її розтулились. Повіки в неї затремтіли, немов (хай простить нам Поезія!) хвостик у вірного песика, і вся вона затріпотіла, як плакуча вербичка під легеньким повівом вітру (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Під час короткої церемонії Френ, подруга Конні, прочитала поезію Томаса Стернза Еліота, яка звучала красиво, але хотілося попросити когось із присутніх переказати її звичайною мовою (Юлія Костюк, перекл. Д.Ніколза). Завдання поезії не полягає в осягненні того стану, до якого можна дійти після кількох добрих чарчин (С.Є.Лєц). В певному віці поезія подібна на підліткові прищі. Це етап, без якого не можна. Віршування у 15 чи 16 — це мастурбація. Легко відрізнити поганого поета від хорошого. Справжній спалює всі свої ранні починання, поганий — друкує (У.Еко)].

Принц, принцесса – (нем. от лат.) принц, принцеса; королевич, королівна. [Нема вже принців, залишилися тільки коні, та й то біля кожного — якась кобилка крутиться (О.Слоньовська). Гадаю, що то насправді найдавніша й найзагальніша з усіх дурних мрій, якими живляться жінки: бажання втекти від огидної хатньої роботи, змінити буденність на щось неземне, довіритися незнайомому принцові, який викраде її мов принцесу (Олена Поманська, перекл. Герберта Ернеста Бейтса). Поки цей нікчема дон Пабло, котрий усе перекручує, сміючись, розповідає про свою пригоду з мадам Піментон, сеньйорита Ельвіра кидає на підлогу недопалок і затоптує його. Сеньйорита Ельвіра часом поводиться як справжнісінька принцеса (С.Борщевський, перекл. К.Х.Сели). Але тієї ночі вона довго не склепила повік — та їй і не хотілося спати. Її фантазії були солодші й привабливіші за будь-яке марево із царства сновидінь. Невже нарешті прийшов справжній принц? Згадуючи ті прекрасні очі, що так глибоко проникали поглядом у її власні, Енн дуже схиьна була вірити, що таки прийшов (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). 1. …в 25 років виходить заміж за принца вже пізно, а за кого попало ще рано… 2. Оголошення: Принц на білому «Ауді» шукає принцесу з гаражем. 3. — Що, чекаєш принца на білому «Лексусі»? — Ні. Головне, щоб чоловік був хороший… І не має значення, на якому він «Лексусі»… 4. — Дівчата, принців немає, до нас доходять самі коні… 5. Всім дівчатам, що чекають принца на білому коні, повідомляю: кінь здох, йду пішки, тому затримуюся …].

Психушка, прост. – божеві́льня, (диал.) дім вар’ятів, (рус.) психушка, дурка. [— Чим вас так зацікавила Верховна Рада? — здивувався бургомістр. — То є справжній дім вар’ятів, — відповів дідок, а всі гості аж затряслися від реготу. — І я гадаю, аби вони менше пашталакали, треба би їм щодня клізми вставляти. Бо я все після клізми такий розморений і добрий-добрий… Я би тому Симоненкові власноручно двадцять літрів напомпував (Ю.Винничук). У дурці шизофреники їдять вареники (В.Недоступ). Невістка таки висунула ідею запакувати стару до психушки (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].

Работяга, разг. – роботяга, роботяй, (умен.) роботя́ка, роботя́жечка, (трудяга) трудяга, трудяка, трудар. [Всього надбав роботяга, та не придбав долі (Т.Шевченко). Роботяга, що не п’є, — така ж рідкість, як кенґуру в наших лісах (В.Слапчук). Принишкнувши, руку поклала йому на плече, пальці, міцні пальці трудяги, чіпко стиснула… (Г.Колесник). Повертаючись після обіду в столовці, я сів у тритонку в кабіну до шофера Н…Це був справжній трудяка (О.Довженко). — Ти, я бачу, не любиш городян, а даремно. Це прекрасні, хороші люди, великі трударі! (Григорій Тютюнник). Мене затоплювало невиразне бажання покохатися з Моллі, але я не мав уже сили. Молі добре розуміла, як виснажує виробництво, бо вже звикла до роботяг (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].

Ухажёр – залиця́льник, кава́лір, кава́ле́р, (ухаживатель, несерьезный) зальо́тник, (диал.) ла́бус, ла́бусь. [Легесенький сніжок — ласкавий залицяльник, Терплячий гаптувальник Дерев, стовпів, стежок (Василь Мисик). Глядіть, не присуньте на здибанку тверезі! А то ще кохана подумає: «Не п’є, бо, мабуть, каліка». Коли ж кавалір під газом, то це засвідчує, що він — справжній хлоп! (Леся Бернакевич). Вони брали в облогу серце молодої "Santita". Їхній метод (що не витримав би конкуренції розумніших залицяльників) полягав у тому, що вони випинали груди, набирали войовничого виляду та викурювали силу-силенну сигарет. Навіть святі з делікатно-апельсиновою шкірою воліють, щоб до них залицялись як-небудь інакше (В.Мисик, перекл. О.Генрі). — Ну, як твій новий кавалер? — Відвернувся і захрапів ще в ресторані].

Фея – (франц. от лат.) фея. [— У всякому разі, в кожній пристойній пивниці, як і наша, є три-чотири дами, що спілкують з хазяїном, а той усуває, часом дуже примусово, всіх їхніх конкуренток із своєї зали. В глибі помешкання є кілька комірок, де вони вправляються на своєму, мовляв, за Гейне, поземому ремеслі. Платня відрядна — від З до 5 карбованців за одну насолоду, крім оплати вечері, де заробляє вже хазяїн. Тепер ви розумієте суть цього симбіозу? Але в світі нема нічого світлого без тіні, в даному разі — без міліції. Хазяїн ризикує штрафом 500 карбованців і закриттям закладу. Але є вже вироблена сигнальна система, і феї зникають чорним ходом із своїх притулків надзвичайно казково. От, прошу — ваша приятелька вже пішла за портьєру (В.Підмогильний). Обидві були в однакового крою плащах з різницею, зрозуміло, лише у розмірах і мали страшенно подібні зачіски. Тому нетверезий Артур Пепа подумав, що перед ним фея зі своєю ученицею (Ю.Андрухович). Гладесенькі ніжки молочної феї, Розквітлій у ніжному соромі снів, В’їзджають у мозок в нескромній ідеї… Признатися сором, що він уже сплів. Гидкі ці інстинкти, незграбне кохання — Старий, лисий пень, і достигла цнота… Любов, чи лиш фальші дешеве бажання — Побавити тіло старого кота (Тарас Іванів). Сумна Фея виливала Елайджі душу. Точніше не так: Сумна Фея була надто мудрою, щоби виливати душу. Вона, сьорбаючи коньяк, артикулювала проблему. Проблема Сумної Феї полягала у тому, що усі її бойфренди були надзвичайно успішні. Після того, як розлучалися із Сумною Феєю (О.Форостина). Тремтка радість, мерехтлива, мов вутле світло, грала навколо нього зграйкою фей (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). То був справжній музичний янгол, фея зі скрипкою, але, як я згодом побачив, фея надто корислива (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Ви хто? — Добра фея. — А чому з сокирою? — Та щось настрій не дуже…].

Форменный – 1) фо́рмовий, (об одежде) формений; 2) (подлинный, действительный, самый настоящий, разг.) справжній, справжнісінький, справдешній, достеменний, цілковитий, прямий, чистий, (редко) формений; 3) (полностью подобный кому-л., чему-л.) точний, точнісінький, стопроцентний, типовий, сущий; 4) (официальный, ещё) офіційний; 5) (соответствующий принятому порядку, ещё) формальний: • сделать форменное предложение – зробити формальну пропозицію; • форменная одежда – форма, уніформа, формений одяг, однострій; • форменные элементы крови – формові елементи крові; • форменный дурак – справжній (справжнісінький, формений) дурень. [Тужу́рка з фо́рменними фитіля́ми на пле́чах (АС). Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г.Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (І.Вільде). Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І.Нечуй-Левицький). Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка). — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д.Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт… Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний). Не розумію я отих вегетар’янців, Силосожуїв, травоїдів, квітковбивць. Та це ж юрба розбійників і ланців, Справжнісіньких рослинних кровопивць (Гнат Голка). Дитячі співи, крила матерів, гортанна дума, щедра й достеменна, й над порохном чужинних упирів — полотна, сорочки, плащі, знамена (Ю.Андрухович). Метро. В вагон заходить чоловік у форменому одязі: — Пасажири, вибачте, що я до вас звертаюся. Я машиніст цього потяга, збираю гроші на відчинення дверей на інших станціях].

Фельдфебель – (нем.) фельдфебель. [Во дні фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п’яний Долгорукий Украйну правили. Добра Таки чимало натворили, Чимало люду оголили Оці сатрапи-ундіра (Т.Шевченко). «Хочете лишитися при війську?». Перукар Ґартерштайн мав жінку з дитям і добру крамницю в Ольмюці і вже двічі пробував симулювати ревматизм суглобів, аби якнайшвидше звільнитися з армії. Але він не міг сказати цісареві — ні. «Так, величносте», — сказав він і тієї ж миті усвідомив, що спаскудив ціле своє життя. «Ну й добре. В такому разі ви — фельдфебель» (Є.Горева, перекл. Й.Рота). Поруч стоять санітари, беруть омліле закривавлене тіло, ллють солдатові в обличчя воду і, щойно він приходить до тями, фельдфебель — цей символ шкуродерства — продовжує процедуру. З цим вони хочуть виграти війну! (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). — Я думаю, десь годину всі будуть зворушені, а потім почнеться педагогіка. Моя матуся — о брате! З неї вийшов би справжній фельдфебель! У старенької золоте серце, хоч і в гранітній оправі! (Н.Сняданко, перекл. Е.М.Ремарка). Штабний фельдфебель ляпав далі язиком щось таке, в чому не було ні голови, ні хвоста (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). Фельдфебель Мюкке поворушив у чоботях пальцями ніг. Він не міг терпіти ротного командира. Щоправда, він і зараз стояв перед ним струнко — дисципліна понад усякі там особисті почуття, але, щоб виявити своє презирство, непомітно ворушив пальцями ніг у чоботях. «Йолоп, — думав він. — Базікало!» (Ю.Петренко, перекл. Е.М.Ремарка)].

Солдат – (нем. от итал.) солдат, (устар.) салдат. [— Та й хіба ж ти знаєш хазяйство? Був у салдатах, служив десь швейцаром, а до хазяйства пнешся! — І вправитель повернувсь було до свого діла, але зараз же знов озвався: — Хіба що… От у контору мені треба одного чоловіка… (Б.Грінченко). Бій скінчено, і ми його програли! А через що — це зрозуміло всім: У нас були всілякі генерали, Але солдатів не було зовсім (Є.Плужник). Нарешті лейтенант і салдат стали збиратися в дорогу (І.Багряний). Навчився сачкувати так майстерно, немов солдат, що добуває строк (В.Стус). Звання, і прізвища, і дати. Печалі бронзове лиття. Лежать наморені солдати, а не проживши й півжиття! (Л.Костенко). Солдатам узагалі не варто жалітися. Якщо ти солдат — не жалійся. Хочеш жалітися — не будь солдатом. Солдат може пожалітися лише самому собі й тільки на самого себе (В.Слапчук). Все позаду. Спи солдате! Вже домовились сини, як дорожче збути хату, де продати ордени (Л.Талалай). Мені шкода солдатів — байдуже, на чиєму боці вони воювали. Але мені зовсім не жаль штабних генералів, які кидали війська у нелюдський вир вибухів і пожарищ заради нової зірочки на своїх широких погонах. А потім було наказано жити й мовчати (Володимир Вакуленко-К.). Але тепер я починаю розуміти, чому для цієї худенької, виснаженої жінки я не такий, як усі солдати світу: я — її дитя. Для неї я завжди залишався її дитиною, навіть тоді, коли був солдатом (Н.Сняданко, перекл. Е.М.Ремарка). Я тоді не розумів, що добрий солдат не той, що може бозна-що укоїти, а той, що може все витерпіти (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Якби наші солдати розуміли, через що ми воюємо, не можна було б вести жодної війни (Фрідріх Великий). Я змушував чекати імператорів та імператриць, та ніколи солдата (Ш.-Ж. де Лінь). 1. Солдати — це ті ж діти, тільки щось там уже виросло і автомат справжній. 2. Вислів “Розмір не має значення” придумали люди, що видають солдатам черевики].

Бомба – (франц. от лат.) бомба: • бомба замедленного действия – бомба сповільненої дії; • влететь бомбой, влететь как бомба – влетіти бомбою (кулею, як бомба, як куля); • водородная бомба – воднева бомба. [Затримавши м’яча, що випадково підкотився йому до ніг, хлопець так високо підкинув його, врівень з будинками, що дітвора весело заплескала й загукала, крім власниці, що не сподівалась уже дістати свою цяцьку з лона небес. Але м’яч бомбою упав з-під хмар, викликавши новий вибух божевільних радощів (В.Підмогильний). Мовчиш, як покинена вагітна? Мовчиш, як бомба? Мовчиш? Думаєш — од чекання розтрісну? Думаєш — збожеволію? (В.Стус). І слухав місяць золотистим вухом страшні легенди про князів і ханів. І пропливав старий рибалка Трухан. Труханів острів… острів Тугорханів… А потім бомби влучили у спокій. Чорніли крокв обвуглені трапеції. А потім повінь позмивала попіл моєї дерев’яної Венеції (Л.Костенко). Безкнижна нація — бомба, закладена під майбутню (О.Забужко). У справжній бомбі з часовим механізмом вибухова речовина – час (С.Є.Лєц)].

Идеалист, идеалистка – ідеаліст, ідеалістка: • неисправимый идеали́ст – непопра́вний ідеалі́ст. [— Ти, як я бачу, ідеаліст аж прозорий, аж світишся наскрізь, неначе ті Платонові прозорі споконвічні ідеї, — сказав Кованько, — а я от стою коло реальної фабрицької праці, трусь коло усяких людей, то й не свічусь так наскрізь, як оце ти, Павле Антоновичу (І.Нечуй-Левицький). Миколо, мій друзяко давній, Ідеалісте непоправний! (І.Франко). — Ти романтик, поет і ідеаліст, — поблажливо відмахувався Костик. — А я біолог. І бачу, що павучі танці нічим не поступаються людським вальсам (К.Москалець). У Кораліо його називали волоцюгою, але насправді він був невиправний ідеаліст — з прагненням вивернути навиворіт нудну правду життя з допомогою горілки та рому(В.Мисик, перекл. О.Генрі). — Щоб жити, — заперечив я, — справжній ідеаліст прагне грошей. Гроші — це втілена в монетах свобода. А свобода і є справжнє життя (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Тьфу! Я думав, що ти ідеаліст. — Я й є ідеаліст. Тому й хочу мати тисячу доларів. Ідеалізму мені не треба бажати. Я й так його маю більш ніж досить. А грошей мені бракує (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Він поморщився. Я вдарив його туди, де боліло, в сонячне сплетіння совісті, вразливе в усіх ідеалістів. Роззброїти ідеаліста було просто. Треба було лише спитати, чому ідеаліст не на передньому фронті тієї конкретної битви, яку він обрав для себе  (О.Оксенич, перекл. В.Т.Нґуєна). Ідеалісти прагнуть до матеріалізації духів (С.Є.Лєц)].

Атеист, атеистка – (греч.) атеїст, атеїстка, безбожник, безбожниця, безвірник, безвірниця, невіра, недовірок. [А тая безбожниця йому, під вікном нашим стоячи, вигукнула: «Бурлакуй увесь вік, Якове, та люби тільки мої очі ясні!» І з реготом пішла собі — у долоні плеще; а він за нею услід біжить, як дитина, а він, як дитина, плаче… (М.Вовчок). — А що, чули? У його розуму більше, ніж у всіх слобожан разом, — жартує Кравченко. — Чого ви його звете Невірою? — поспиталася Христя. — Невірою? Того, що татарської породи. Невіра, значить, і є. Но!.. село недалеко! (П.Мирний). — повернувся до коня.Це ж під Жаботином, в тім Холоднім Яру… Як пак воно вийшло? Ага… Той пес рудий, недовірок, партійний, кинув гранату йому під ноги, він її підхопив і… Ха-ха!.. їх було четверо… Як воно і його зачепило?.. (І.Багряний). Й тоді збагнув Майстер, що то наступав на нього з минулого лютий ворог – безбатченко, гомункулус, духовна смерть. Це той самий безвірник, що плює на розп’яття, це той вуличний крамар, який за алтин продає Сатані душу, сатир, що глузує зі святощів, перевертень у червоній перуці з косичками, вовкулака, який дихає смородом імперських румовищ (Р.Іваничук). І от, наче ненароком, я ввертав заборонене слово: «Дякувати Богові…», або ще простіше — «Господи!» Ви знаєте, наші атеїсти сором’язливі, мов діти. Після такого неподобства всі приголомшено замовкали, вражено переглядалися, а потім раптом здіймалася буря: одні вискакували з кав’ярні, інші обурено горлали, нікого не слухаючи, і всі корчилися, як диявол у свяченій воді (О.Соловей, перекл. А.Камю). «Як таке можливо, хіба тато не невіра?» (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). — Станьте атеїстом, — радить Курт Бах. — Коли людина ні в що не вірить, вона ніколи не почуває себе дуже погано. І не почуває себе смішною. — Але й не почуває себе добре, — каже Вільке (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Я не можу собі уявити, як може справжній атеїст бути науковцем (Роберт Мілікен). Хто говорить, що вивчення наук робить людину атеїстом, ймовірно, якісь смішні люди (Макс Борн). Навіть етеїстам можна запродати душу (С.Є.Лєц). Я атеїст, але я православний атеїст (Аляксандр Лукашенко). Приймальня раю. — Господи, до тебе атеїсти. — Скажіть їм, що мене немає].

Кретинизм – (франц.) кретинізм. [Я попивав коньяк, справжній дорогий французький арманьяк, за багато років намагався не думати, і це вдавалося, досить щасливо виходило, і вершина того кретинізму піднімалася великою новорічною ялинкою на майдані Незалежності (О.Ульяненко). Танцювати до пуття так і не навчилась, і, скажімо, вальсувати зі мною — то для партнера, припускаю, десь так само, як би по лаврських сходах із Бабою-Уродіною, тільки без меча, — але в танці, нівроку, завжди присутній сексуальний елемент, і це мене рятує: секс — по суті, єдина сфера, де я можу цілком компенсувати свій вимушений пластичний кретинізм. До такої міри, що досі про мій кретинізм так ніхто й не здогадався (О.Забужко)].

Мобильный – мобільний, (подвижный, ещё) рухливий, рухомий: • мобильная гвардия – (ист.) мобільна гвардія; • мобильные части – (воен.) мобільні частини; • мобильный телефон – мобільний (сотовий) телефон. [— Про телефонний мобільний зв’язок, — мерехтливий господар знову кивнув у бік моніторів, звідки клоунсько демонські голоси вмить заверещали як на замовлення «Спілкуйся Вільно — Живи Мобільно!». А тоді, з усіх моніторів нараз, одне одного перекривлюючи: «Спілкуйся Вумно — Живи Бездумно! Спілкуйся Гідно — Живи Фригідно! Спілкуйся Стильно — Живи Дебільно! Спілкуйся Чемно — Живи Нікчемно!», після чого все це моніторівське кодло зайшлося безецним реготом і реготалось доти, аж поки господар не змахнув своїм насичено жовтим променем (Ю.Андрухович). Масового поширення набули сотові телефони, й рагулі знову почали мордувати публіку своїми дурнуватими півгодинними балачками (М.Рябчук). Якби Ґабі знала номер Фатіхи, обов’язково подзвонила би на мобільний, та їй ніколи не спадало на думку записати номер подруги. Розмови на борту пікапа, яким Фатіха керувала, мов справжній автогонець, були настільки цікаві й завзяті, що про якесь продовження зустрічей вони і не думали (Іван Рябчій, перекл. Жан де Декера). Весна мовила: ось, бачиш, навіщо нам потрібний мобільний телефон, чи я тобі не казала, що його треба купити, та він нічого не відповів, ніколи йому на думку не спадало щось подібне купувати, просто дурниця, людина сьогодні вже і у власних думках не сама, тільки цього йому ще не вистачало (Оксана Микитенко, перекл. Михайла Пантича). Краля за кермом джипа. Даївець: — А що це за номери на машині?! — Спереду — мобільний, а ззаду — домашній].

Фрак – (франц.) фрак. [Ці торгаші і їхні кралі! Ці фіжми, фраки у кареті. О болю мій, я бачу в залі одне обличчя, друге, трете! (Л.Костенко). Пан Зеньо насадив на лису голову вицвілого дірявого капелюха, зодяг колись чорного, а нині облізлого і висмальцюваного до блиску фрака з обстрипцяними фалдами, що сягали мало не землі, взяв паличку з вигнутим руків’ям і, обвівши оком Бумблякевича, сказав: — Мешти… Мусите витерти мешти, бо йдемо на візиту до самого пана маґістра, а не до кнайпи на пиво (Ю.Винничук). Раптом бачу чийсь блискучий білий живіт і величний ластівчин хвіст: це вбраний у фрак Віллі. Засліплений, я не можу відвести зачарованого погляду: фрак чорний, жилет білий, волосся руде — справжній тобі німецький прапор на двох ногах (Н.Сняданко, перекл. Е.М.Ремарка). Форестьє геть здивувався. — Немає фрака? Отаке! А це ж річ конечна. В Парижі, бачиш, краще ліжка не мати, ніж фрака (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана)].

Мазохист – мазохіст. [Справжній мазохіст не може вдовольнитися тим, що погано тільки йому одному, треба, щоб інші люди теж страждали (Р.Мардер, перекл. М.Уельбека). Ось вона — сила мистецтва — фільм допоміг йому впізнати в героєві себе, допоміг себе зрозуміти і пробачити. Він ніколи не вважав себе за мазохіста, але, здається, ним виявився (Д.Кушнір, перекл. Ф.Проуз). Мазохіста в житті чекає тільки хороше].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

АУТЕНТИ́ЧНЫЙ автенти́чний, непідро́бний, першоджере́льний, спра́вжній.

СООТВЕ́ТСТВОВАТЬ ще бу́ти під стать чому /відпові́дним до чого/, узго́джуватися /йти в па́рі/ з чим, пристава́ти до чого; пор. СОГЛАСОВЫВАТЬСЯ; соответствующий що відповіда́є тощо, зро́блений під стать, відпові́дник, прикм. відпові́дний до чого, згі́дний з чим, фраз. відпові́дно до; соответствующий действи́тельности ді́йсний, спра́вжній, правди́вий; соответствующий значе́нию чего рівнозна́чний чому; соответствующий интере́сам /соответствующий представле́ниям/ згі́дний з інтере́сами /уя́влення/; соответствующий и́стине і́стинний, правди́вий; соответствующий слу́чаю принагі́дний; соответствующий тре́бованиям (цілко́м) на рі́вні вимо́г; соответствующий у́ровню відпові́дний до рі́вня.

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Действительный – ді́йсний, -а, -е, спра́вжній, -я, -є.

Доподлинный – спра́вжній, -я, -є, ді́йсний, -а, -е.

Истинный – спра́вжній, -я, -є, ді́йсний, -а, -е; (верный) правди́вий; (искренний) щи́рий.

Истый – спра́вжній, -я, -є, ді́йсний, -а, -е.

Настоящий – 1) (о времени) тепе́рішній, -нього; 2) (действительный) спра́вжній, -е, правди́вий.

Подлинный – спра́вжній, автенти́чний, -а, -е; с подлинным верно – з ориґіна́лом згі́дно.

Сущий (настоящий) – су́щий, су́тий, -а, -е, спра́вжній, -я, -є.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Настоящий – справжній; (этот) – цей; (о драгоценных металлах) – щирий. Настоящим удостоверяется, что… – цим свідчимо, що…

Подлинный – справжній; правдивий. С подлинным верно – з оригіналом згідно.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Азимут – а́зимут (-ту); • а. истинный – а. спра́вжній; • а. магнитный – а. магне́тний.

Горизонт (линия) – о́брій (-рію); • г. (воды) – рі́вень (-вня); • г. (плоскость) – по́зем (-му); • г. высокий (воды) – р. висо́кий; • г. искусственный – п. шту́чний; • г. истинный – п. спра́вжній; • г. ледоходный – р. кригопла́вний; • г. меженный – р. меже́ний; • г. низкий – р. низьки́й; • г. нормальный – р. норма́льний; • г. нулевой – р. нульови́й; • г. подпертый – р. підпе́ртий; • г. средний – р. пересі́чний; • г. средне-низкий – р. пересі́чно-низьки́й; • г. судоходный – р. суднопла́вний; • г. условный – п. умо́вний; • г. эксплоатационный – п. експлоатаці́йний.

Истинный – спра́вжній; • и. (реальный) – ді́йсний.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Барбос • Барбос барбосом (вульг.) – мурло мурлом (мурмило мурмилом); барбос барбосом; мурляка; барбосяка; справжній грубіян.

Готовый • Готов все для вас сделать – ладний (ладен, -на, -не) усе (за)для вас зробити; радніший усе (за)для вас зробити; (образн.) і неба вам прихилив би. • Готов простить, помочь – готовий (ладен) пробачити (простити), допомогти (запомогти)… • Готовый к услугам – готовий до послуг (на послуги). • Жить на всём готовом – жити на всьому готовому; жити (брати) з готового. • Легко за готовым хлебом на полатях спать – добре з готового брати. Пр. Якби хліб та одежа, то їв би чоловік лежа. Пр. Добра то річ — попоїв та й на піч. Пр. • Это сущий грабёж – це справжній (справжнісінький) грабунок (грабіж); це справжнє (справжнісіньке) здирство; це просто здирство (здирщина).

Качка • Морская качка – хитавиця (гойданиця, колисанка) [морська]; гойданина (хитанина) на морі. […Коли так було й під Севастополем, то могла бути не то колисанка, а й справжній шторм. Українка.]

Наказание • В виде наказания – за кару (як кара). • В наказание за что – на кару (як кара) за що (за віщо). • Вот наказание; просто наказание; сущее наказание; наказание мне (тебе) с кем – от мука (клопіт, морока, заморока); просто якась кара (мука); просто клопіт (морока, заморока); справжня мука (заморока, морока, справжній клопіт); мука (клопіт, морока, заморока, наслання) мені (тобі) з ким. • Высшая мера наказания – найвища кара. • Жестокое наказание – люта кара (покара); люте покарання. • Заслужить наказание – на кару заслужити; кари заслужити (заробити). [Не тямлю, чим на кару заслужив. Франко.] • Наказание смертью – кара на смерть (давн. на горло); покарання смертю; (давн.) скарання горлом. • Налагать, наложить наказание на кого – накладати, накласти кару на кого; давати, дати кару кому. • Не избегнуть наказания – не втекти [від] кари; не минути кари. • Подвергать, подвергнуть наказанию кого – карати, покарати кого; накладати кару на кого; завдавати кари кому (на кару кого). • Подвергаться, подвергнуться наказанию – підпадати, підпасти під кару; зазнати, зазнавати кари. • Под страхом наказания – під загрозою кари.

Полный • В полной безопасности – у цілковитій безпеці; цілком (зовсім) безпечно. • В полной мере – повною мірою (на повну міру, у повній мірі); (іноді) до повної, повні (у повній повні, уповні). • В полном (во всём) параде – Див. парад. • В полном ли ты уме? – чи ти сповна розуму (при повному, повнім розумі)? • В полном рассудке – при повному розумі; сповна розуму бувши. • В полном смысле слова – у повному розумінні (значенні) слова; справжній (-ня, -не, -ні). • Дом их — полная чаша – їх господа — повна чаша; у їх [ній] господі всього вдосталь; є в них що їсти й пити. • Дышать, вдыхать полной грудью – дихати, удихати на повні груди. • Испить полную чашу – випити (спити, скуштувати) добру повну. • На полном газе (газу) (разг.) – на повному газі. • Полная луна, полный месяц – місяць уповні; повня; повний місяць. • Полный (полон) до краёв – повний ущерть; повний [аж] по [самі] вінця. • Полный с верхом – повний з верхом (з наспою). • Полным-полно (полна, полно) (разг.) – (повний-)повнісінький ((повна-)повнісінька, (повне-) повнісіньке); (повно-)повнісінько. • Полным ходом; на полный ход – повним ходом; на повний (на повен) голос. • Хлопот (забот) полон рот у кого – клопоту (турбот) повна голова кому, в кого.

Положительный • Положительный невежда, положительный дурак (разг.) – справжній (справжнісінький) неук, дурень.

Форма • Во (по) всей форме (устар.) – як годиться (як належить); (іноді) цілком у формі (у всій формі); типовий; справжній; достеменний.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

а́зимут а́зимут,-та а. и́стинный а́зимут спра́вжній а. магни́тный а́зимут магне́тний

аутенти́чный автенти́чний [ді́йсний, спра́вжній]

горизо́нт горизо́нт,-ту, о́брій,-рію, рі́вень,-вня, позе́м,-му г. ви́димый горизо́нт ви́димий [ви́дний], видноко́ло,-ла г. водоно́сный горизо́нт [рі́вень] водоно́сний, рі́вень води́ г. водоотливно́й горизо́нт водовідливни́й г. газонапо́рный горизо́нт газонапі́рний г. газоно́сный горизо́нт газоно́сний г. грунто́вых вод рі́вень ґрунто́вих вод г. и́стинный горизо́нт спра́вжній г. истощённый горизо́нт ви́черпаний [ви́снажений] г. отка́точный горизо́нт відкотни́й г. усло́вный горизо́нт умо́вний

действи́тельный ді́йсний, спра́вжній

и́стинный і́стинний, ді́йсний, спра́вжній; пра́вильний (про результат)

оригина́льный 1. оригіна́льний, спра́вжній, перви́нний 2. своєрі́дний, самобу́тній, ди́вний

по́длинный оригіна́льний, спра́вжній, і́стинний

румб румб,-ба (1. поділка на шкалі компаса, як одиниця, що відповідає 1/32 частині видимого обрію; 2. геод. кут між даним напрямом і географічним меридіяном) р. и́стинный румб спра́вжній р. магни́тный румб магне́тний

факти́ческий факти́чний, ді́йсний, спра́вжній, ная́вний

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Спра́вжній – действительный, настоящий, истый.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Действительный – 1) (о факте) – ді́йсний; (подлинный) – спра́вжній, правдивий; 2) (юридич. о документе) – чинний, правосильний, ва́жний; быть -ным – ма́ти силу, бу́ти ва́жним; перестать быть -ным – втра́тити силу; (удостоверение); действительно до… – має силу до…

Настоящий – 1) (действительный) – спра́вжній, щирий, су́тий; 2) (теперешний) – тепе́рішній, (современный) – суча́сний; в -щее время – тепе́р; во время -щей кампании – за тепе́рішньої кампа́нії; 3) (этот) – цей, оце́й; -щий закон – цей зако́н; по -щему делу – в цій спра́ві.

Подлинный (о причине) – спра́вжній, спра́вдешній; (о произведениях, документах) – первотві́рний, автентичний; (настоящий, неподдельный, о правде) – су́тий, щирий; с -ным верно – з первотво́ром (ориґіна́лом) згі́дно; утверждать за -ное – стве́рджувати, що так спра́вді було́.

Подпись – пі́дпис (-су); п. подделанная – підро́блений підпис; п. подлинная – спра́вжній пі́дпис; п. подложная – підро́блений, (з)фалшо́ваний пі́дпис; п. собственноручная – власнору́чний пі́дпис, пі́дпис вла́сною руко́ю; за надлежащей -сю – з нале́жним пі́дписом; за собственноручною -сью – з власнору́чним пі́дписом; к -си, на подпись – на пі́дпис, підписа́ти.

Член: (о лице, участвующем в чем-либо) – уча́сник (-ка), член (-на); (о женщине) – уча́сниця, членкиня, чле́нка; ч. академии наук – акаде́мік (-ка); ч. артели – арті́льник (-ка); ч. артели трудовой – трударті́льник (Н); (о женщ.) – трударті́льниця; ч. братства – бра́тчик (-ка); ч. горсовета – член місько́ї ра́ди, міський ра́дник (-ка); ч. действительный – спра́вжній член; ч. клуба – клуб’янин (-на) (Н); (о женщ.) – клуб’янка; ч. коллектива – уча́сник (член) колективу, колективник (-ка) (Н); (о женщ.) – колективниця (Н); ч. коммунистической партии – член комуністичної па́ртії, парті́єць-комуні́ст, (р. п.) – парті́йця-комуні́ста; ч. кооператива – пайовик кооперативу, кооперативник (-ка) (Н); (о женщ.) – кооперативниця (Н); ч. корреспондент – уча́сник-кореспонде́нт; ч. кружка – уча́сник гуртка́, гуртянин (-на); (о женщ.) – гуртянка; ч. непременный – неодмі́нний уча́сник; ч. общества (гражданин) – громадянин (-на); (о женщ.) – громадянка; ч. паевого общества, товарищества – пайовик (-ка́); (о женщ.) – пайовичка; ч. партии – партіє́ць (-і́йця), парті́йник (-ка); (о женщ.) – парті́йниця; ч. подпольной организации – підпі́льник (-ка) (Н); (о женщ.) – підпі́льниця (Н); ч. пожизненный – дові́чний уча́сник; ч. постоянный – пості́йний уча́сник; ч. почетный – поче́сний уча́сник; ч. правления – виділо́вий; ч. президиума – уча́сник президії; ч. секретариата – уча́сник секретаріяту; ч. совета – ра́дник (-ка); ч.-соревнователь – уча́сник-співстара́нник, співстара́нець (Н); (о женщ.) – уча́сниця (членкиня)-співстара́нниця (Н); ч. сотрудник – уча́сник-співробі́тник; (о женщ.) – співробі́тниця; членкиня – співробі́тниця; ч. союза – спілча́нин (-на); (о женщине) – спілча́нка; ч. староста – ста́роста; ч. товарищества – спі́льник, това́риш, уча́сник товариства; ч. цеха портняжного – краве́ць-цеховик (р. п. – кравця-цеховика́); (о женщ.) кравчиня-цеховичка.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

справде́шній, -ня, -нє = спра́вжній

спра́вжній, -ня, -нє

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид. Кв. II. 172.

Запра́вжній, -я, -є. = Справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.

Настоя́щий, -а, -е = Справжній. Настояща козачка. МВ.

Підту́мок, -мка, м. Помѣсь; ублюдокъ. То не справжній хорт — підтумок. Ні швець, ні мнець, ні чор-зна-що: ото підтумок. Кобел. у.

Спра́вжній, -я, -є. Дѣйствительный, настоящій. Се вже бабі справжні радощі. Г. Барв. 501.

Спра́жній, -я, -є = Справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха. Чуб. V. 224.

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

*Ви́панок, -ка, м. Выскочка. Хіба він справжній пан? Це випанок, вибився в пани з наших таки простих мужиків. Якийсь випанок сміє мені отаке говорити. Крим.

*Ви́піритися, -рюся, -решся, гл. Опериться, вырасти. Це справжній орлик, з нього колись може випіриться орел. Лепкий.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

*Горизонт — (линия) о́брій, -рію; (плоскость) — позе́м, -му; Г. истинный — справжній позе́м; математический Г. — математи́чний позе́м; Г. места — позе́м мі́сця; Г. оружия — позе́м збро́ї.

*Истинный — спра́вжній; И. горизонт — спра́вжній по́зем.

 Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) 

Arctium lappa L. — лопу́х вели́кий (Сл; Мс — СТ); лопу́х бі́льший (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), лопух звичайний (Во), лопу́х спра́вжній (Ру, Оп); бидля́к (Мг — ЗК), бода́к (Мг — ЗК), бодня́к (Мг — ЗК), будя́к (Мс — СТ), вовки́ (Гб — ПЗ), вопух гіркий (Км), ву́ші свинє́чі (Гб — ДС), дідівни́к (Ів), дідови́к (Мс — СТ), дідо́вни́к (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, Сл, См — СД), дра́ча (Мг — ЗК), капелю́шник (Лс2 — ПЦ), лапу́х (Бк — БУ), лепу́х (Вх, Жл, Rs, Mk, Коб — СД, ПД, ВЛ, ДС), липу́х (Ан, Ів, Mk, Ос, Мс — СД, СТ, ПД, ДС), ло́пу́х (Гв, Чн, Нв, Вх, Рг1, Ср, Лч, Ln, Пс, Жл, Мн2, Hl, Mj, Ум, Гр, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Лс2, Ос, Ук, Гт, Он, Рм, Гб, Мг — ЗАГ), лопух гіркий (Км, Ос — ВЛ), лопу́х зеле́ний (Мс — СТ), лопу́х колю́чий (Мс — СТ), лопуха́ (Hz, Мс — СТ, ГЛ), лопу́ш(а) (Он, Км — БО), лопуши́на (Жл, Сл — ПС), лопу́шник (Рг1, Ln, Пс, Сл, Лс2 — СТ, ПЦ), лопушня́к (Жл, Ук), опу́ша (Ду), осетни́к (Мг — ЗК), оста́ча (Мг — ЗК), репі́(и́)й (Мг — БО, ЗК), репля́х (Мс, Мг — СТ, ЗК), реп’я́к (Ан, Гб — ДС), реп’я́х (Гв, Го1, Ум, Гр, Ду, Ів, Сл, Лс2, Ос, Ук, Мс, Мг, Сал — ЗАГ), реп’я́х колю́чий (Мс — СТ), реп’яхи́ (Ан, Ів, Мс — СТ), реп’я́шник (Мс — СТ), рипі́й (Мг — ЗК), рипля́к (Гд, Мг, Мал — БО, ГЦ, ЗК), рип’я́к (Нв, Мг — ГЦ, ЗК), ріпейник (Км), ріп’є́к (Жл), ріп’є́х (Жл), ріпля́к (Mk, Гт, Мг — ГЦ, ЗК), ріп’я́к (Во, Жл, Mk, Он — БО, ГЦ), ріп’я́х (Жл), уши циганські (Гб — ЛМ), чіпля́к (Гд — БО), щавій кінський (Ан — ПД, ВЛ).

Castanea sativa Miller — кашта́н їстівни́й (Оп; Сл); каштан з’їдомий (Вх1), каштан істий (Во), каштан їдомий (Вх2, Вх6), каштан солодкий (Вх3; Mk — ПД), кашта́н спра́вжній (Ру); кашта́н (Жл, Ум, Гр, Ду, Ів, Сл, Mk, Пч — ЗК), каштан благородний (Сл).

Cichorium endivia L. — цико́рій горо́дній (Ру); ендивій (Оп), придорожник щербак (Вх1), цикорій справжній (Оп); ендивія (Mk), індівія (Сл), цико́рія (Ів), щербак (Во, Mk).

Cornus mas L. — дере́н звича́йний (Вх1, Вх6, Мл, Сл; Mk); дерен жовтоцвітий (Во), дере́н спра́вжній (Ру, Оп; Сл); де́ре́н (Вх, Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн, Hl, Шм2, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Мг2 — ЗАГ), дере́н черво́ний (Mj, Ос — ПД), дере́нка (Мг2 — ЗК), деренки́ (Гт — ЗК), де́рень (Сл, Mk, Мг2 — ЗК), дерень справедли́вий (Mj — ПД), дрінки́ (Мг2 — ЗК), кизи́л (Чн, Ln, Мн, Mj, Ос, Ук, Мг2 — СТ, ПД, СЛ, ГЦ, ЗК), кизи́ль (Шм2, Гт, Мг2 — ЗК), кизильчак (Ск — СТ), кизі́л (Ск, Ум, Мг2 — СТ, ГЦ, ЗК), кизі́ль (Сл, Гт, Мг2 — ЗК), кізі́л (Рг1, Мг2 — ЗК), кізі́ль (Ср, Пс, Ян4, Сл, Мг2 — СТ, ЗК), кізі́лька (Мг2 — ЗК), кісіль (Пс), когу́тики (Мг2 — ЗК), корнє (Пс), красний дерен (Ос — ПД), те́рен (Гб — ПЗ), терн (Ск — СТ), терни́к (Мал — ЗК), ти́рня (Мал — ЗК), шон (Мг2 — ЗК).

Erythronium dens-canis L. — соба́чий зуб спра́вжній; еритро́ній соба́чий зуб (Ру, Оп), собачки́ (Сл; Пс, Ум, Ду, Ів, См — ПД); жалубок (Hl — БУ).

Galium verum L. — підмаре́нник спра́вжній (Ру, Оп), медівни́к (Сл, Ру; Вх, Жл, Вх2, Ду, Ів, Mk — ДС); діву́нка жо́вта (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), сиворотка іста (Во); апис (Ос — СД), багно (Сл — ПЦ), батіжки́ (Ан, Ів — СД), бобачик (Нв, Вх1 — ВЛ), буркун (Ан — СТ), бурку́н-зілля(є) (Ан, Ів, Сл — СД), вітренник (Ос — ВЛ), гірчак (См — СД), горілочка (Сл — ПС), громове зіллє (Нв, Вх1 — ВЛ), грудник (Ан), гусятник (Ан — СЛ), дереза́ (Ан, Ів, Сл — ПС), діву́нка (Нв, Ду — ДС), дри́сля (Гр), дрібненьке зілля (Ос — ВЛ), дрібноцві́т (Ан, Ів, Mk — ВЛ), жей-зілля (Км), жовтий цвіт (Ан — СТ), жовтяниці (Ос — ПЦ), жовтянка (Пс), жолдь (Ан — СЛ), за́тай (Вх7 — ВЛ), зата́й-зі́ллє (Вх, Жл, Вх6 — ВЛ), зибовник (Ан — СЛ), зілля від памороків (Ос — ВЛ), золотничек (Ос — СД), іван (купала) (Сл — ПС), іва́нчик золоти́й (Шх, Ду — ГЦ), інща (Ан — СТ), ка́шка (Сл, Ос, Сал — СД, ПД, ПС), ка́шка жо́вта (Ан, Ln, Шс2, Ів, Сл — СД, СТ), ка́шка жовте́нька (Ав, Рг1, Кр, Ум, Ду, Ів, Сл — СД), кріп дикий (Ос — ПД), лижовник (Км), лотай (Ан — ВЛ), лушкобо́їна (Гб2 — ГЦ), марена медова (Ан — СЛ), медавник (Mj — ВЛ), медо́ва трава́ (Ан, Ів, Сл — СТ, ПД), медовик (См — СД), медови́ця (Пч — ЗК), медовни́к (Rs, Mk — ПД, ВЛ), медунка (См — СТ), медявни́к (Вл, Ум, Ду, Сл), медяни́к (Рг1, Жл, Mj, Ум, Ду, Ів, См — ПД), межовик (Ан — СД), парасочки (Сл — ПД), парівник (Км), петрів цвіт (Ос — ПД), підсосенник (Ан — СЛ), подмаренник (Ln — СТ), простудник (Ос — ВЛ), пше́нка (Рг1, Жл), пшінка (См — ДС), рай-зіллє (Ан — СЛ), рамон (Ан — СЛ), різик-дризляк (Ан — СТ), ройник (Gs — ДС), самора (Км), си́воротень (Ан, Ів), сичужник (Го1 — СЛ), смолина (Ан — СЛ), сосенка (См — СЛ), тай-зілля(є) (Сл, Mk — СД, ВЛ), тайник (Mk — ВЛ), ту́я (Гб — ДС), цінто(у)рія (Сл — БУ), червенець (Ан — СЛ), чер(е)вишник (Ан, Ос — ВЛ, СЛ), черемиця (Ан — СТ), чистотіл (Ос — ПД), яд пчелиний (Ос — СД).

Galium verum L. subsp. verum — підмаре́нник спра́вжній типо́вий.

Galium verum L. subsp. wirtgenii (F.W.Schultz) Oborny — підмаре́нник спра́вжній Ві́ртґена.

Nicotiana tabacum L. — тютюн спра́вжній (Сл, Ру, Оп); тютю́н звича́йний (Вх1, Вх2, Вх6, Мл); довга́н (Гд, Mk, Мал — БО, ЗК), доган(ь) (Во, Сл, Mk), дуга́н (Вх, Вх7, Сл, Гб — ЗК, ЛМ), таба́к (Ср, Лч, Ln, Мн2, Ум, Шс2, Ян4, Ів, Гб — СТ), табак вірґін(ій)ський (Мн2, Шм2), тютін (Сл), тютю́н (Вл, Лч, Жл, Hl, Mj, Ум, Дб, Ів, Сл, Mk, Он — СД, ПД, БУ, БО), шнурівка (Сл). \ Сорти: мажо́рка (Гр — ПС), росля́к (Мо — СТ), тютюн американський (Сл), т. віргинський (Сл), т. гаванський (Сл), т. турецький (Сл, Mk — ПД, ВЛ).

Pseudorchis albida (L.) Á. & D.Löve ** (Leucorchis albida (L.) E.H.F.Meyer) — білозозу́линець спра́вжній; били́нець біля́вий (Мл, Сл), левкорхіс білуватий (Оп), леуко́рхіс білува́тий (Ру).

Rosmarinus officinalis L. — розма(й)ри́н ліка́рський (Вх1, Вх6, Мл, Сл, Ру, Оп); розмай лікарський (Вх2), розмари́н спра́вжній (Ру, Оп); марія (Гб — ЛМ), розма́й (Вх1, Вх6, Mk, Ук, Он, См — ДС, БО), розма́й-зі́лля (Ук), розма́йра́н (Mj, Ду, Ів — ПД), розмайри́н (Вх, Пс, Gs, Вх3, Ум, Ду, Mk — ПД, ДС), розмари́н (Gs, Жл, Гр, Mk, Ос — ПД, ГЛ, ЛМ), розма́рі́я (Жл, Ум, Гр, Ів), росмарин (Во).

Vitis vinifera L. — виногра́д спра́вжній (Сл, Оп); виногра́д (Вх3; Чн, Рг1, Ср, Ln, Жл, Mj, Ум, Rs, Шс, Гр, Ян4, Ів, Гд, Mk, Ук, Мс, Гб — ЗАГ), виногра́д звича́йний (Вх1, Ру), виноград істий (Вх2, Вх6), виногра́д правди́вий (Мл); ви́нниця (Вх7 — ЗК), вино (Вх1, Дб, Mk), виногра́дець (Он — БО), віноград (Во), гро́зно (Гр), лоза́ (Мс — СТ), лоза́ ви́(і́)нна (Во, Вх7, Hl, Mk — БУ, ЗК), лоза виноградна (Шс, Сл — СТ), циці-ка́при (Пс).

Vitis vinifera L. subsp. sylvestris (C.C.Gmelin) Hegi — виногра́д спра́вжній лісови́й; виноград дикий (Рг1, Мн2 — СД).

Vitis vinifera L. subsp. vinifera — виногра́д спра́вжній садо́ви́й; виноград садовий (Шм). \ Сорти: капшу́н (Бк — БУ), ке́дрик (Бк — БУ), ко́ндир (Гб — СТ), куде́лька (Бк — БУ), падипарма́к (Дз — ПД).

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

спові́дниця, спові́дниць; ч. спові́дник 1. та, якій зізнаються в чомусь, повіряють заповітні думки і т. ін. [Турботливо, ніби мати, вона спонукала його до кінця вилити свою душу: вона стала його сповідницею. (Джеймс Джойс «Нещасний випадок», пер. Роман Скакун, 2002). Для гетьмана була ігуменя Магдалина найвірнішим другом, сповідницею його що раз, то нових намірів і планів, учителькою і наставницею. (Богдан Лепкий «Мотря», 1926). Мавра і сповідниця і дорадниця дитини <…> (Ольга Кобилянська «В неділю рано зілля копала», 1908).] 2. та, хто прийшла на сповідь до священника. [«Ксьондз із Носом», справжній граф, з парафії найсвятішої діви Марії на Лешні, мав би бути задоволений своїми сповідницями. (Поля Гоявічинська «Дівчата з Новолипок», пер. Валентин Струтинський, 1988). Наставник духовний чув не чув, підгортав полтиничка ближче до себе й поспішав накрити епартихелею чергову сповідницю [Ліду Жеглову. (Олександр Ковінька «Як мене купали і сповивали»: збірка, 1958).] 3. послідовниця, прибічниця. [Це Йоланді точно сподобається, адже вона – одна з найпалкіших сповідниць саєнтологічного вчення, як і її батьки. (Україна молода, 2012). Якщо не зважати на цю таку важливу для мами й незнану їй причину, мама, з одного боку, вдаючи вільнодумку бабусю, шанувальницю Жорж Санд і сповідницю того, що кожна шляхетна душа неодмінно доброчесна, а з другого – збита з пуття моїм згубним упливом, ставилася вже поблажливо до жінок, чиє поводження суворо засуджувала колись <…> (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. Полонянка», пер. Анатоль Перепадя, 2001). <…> жінка, яка цього наказу не виконує, проголошується сповідницею поганської віри і карається «кнутами» <…> (Лев Силенко «Мага Віра», 1979).] див.: послідо́вниця, прибі́чниця Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 550. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)

шахі́стка, шахі́сток; ч. шахі́ст гравчиня в шахи. [Українка Музичук визнана найкращою шахісткою світу в 2015 році. (Високий замок, 2016). Безглуздя дурнуватих речень, які писала шахістка, було лише вдаваним, а справжній зміст приховувався за кодом <…> (Марек Краєвський «Числа Харона», пер. Божена Антоняк, 2011). Ярина Сенчишин із Хирова — професіональна шахістка <…> (Дзвін, 1991, №11). Тут було багато шахістів та шахісток. (Микола Носов «Незнайко в Сонячному місті», пер. Федір Маківчук, 1978). Немалого «супротивника» вбачають київські шахісти в робітниці трикотажної фабрики Голуб, не кажучи вже про чемпіонесу Києва по шахах інженера-економіста Артем’єву, чи відому шахістку Добровольську. (Соціалістичний Київ, 1936, №5).] див.: гросме́йстерка (гросма́йстерка) Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 830. Словник української мови: в 11 томах, Т. 11, 1980, с. 423.

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Дѣйстви́тельный = дїйсний, спра́вжній, правди́вий, пе́вний. — Дѣйстви́тельная жизнь, цѣна́ = правди́ве, спра́вжнє життя́, спра́вжня цїна.

И́стинный = спра́вжнїй, спра́жнїй (С. З.), дїйсний; правди́вий, справде́шній (С. З. Л.), справедли́вий; пе́вний, щи́рий.

И́стый = спра́вжнїй, спра́жнїй, дїйсний, щи́рий, са́ме той. — Справжнїй козак. — Щирий Українець.

Красноба́й, ка = балакливи́й, ва, балаку́н, ха, балаклїй, ка, щебету́н, ха. – Щебетун він у нас такий щебетун; цїлий вечір язиком грає, хоч часом і не теє, а слухаєш його бесїду. Кн. — Не балаклїй він, а справжнїй речни́к.

Ку́колка = 1. ля́лечка, ля́лька (д. Ку́кла). 2. Pupa — ля́лечка (в змінах комах), у мурашок — поду́шка, поду́шечка (Степ.). — З гробачка оцього робить ся лялечка, а через 20 день з лялечки вилупить ся справжнїй жучок. Степ. — Цїх біленьких та кругленьких мурашиних лялечок люди взивають подушками. Степ. — Комашки, комашки, ховайте подушки, он татари йдуть і всі заберуть. н. пр.

Настоя́щій = 1. тепе́рішній, сей, цей, суча́сний. — Сей день. — Се лїто. — Теперішнїй час. — Сучасна година не сприяє простому шляху. Кн. — Въ настоя́щее вре́мя = тепе́р, в сей час. — Въ, настоя́щую мину́ту = в сю хвили́ну. — Въ концѣ́ настоя́щаго го́да = в кінцї сього́ ро́ку. — Тепе́рь настоя́щая пора́ = тепе́р са́ме час. 2. спра́вжнїй, спра́жнїй (С. З.), справде́шнїй (С. З. Л.), правди́вий (С. З. Л.), щи́рий (С. З.), пе́вний (С. Л.), су́щий, су́тий (С. З.), и́стий (Кн.). – Се не мара, а спражнїй чоловік. С. З. — Кохання справжнє — соромливе. К. К. — Був вже сущим парубком. Кн. — Чоловік з його — сущий патріота. Кн. — Настоя́щее зо́лото — щи́ре, су́те зо́лото. — Настоя́щая причи́на = спра́вжня, дїйсна причи́на. — Н. цѣна́ = спра́вжня цїна́.

По́длинный = спра́вжнїй (С. Пар.), су́щий, справде́шний, щи́рий (С. Л), правди́вий, вла́сний. — Се його власні слова.

Правди́вый, во = 1. правди́вий (С. Л.), справедли́вий, во, щи́рий, ро. — Він чоловік справедливий — по правдї розсудить. 2. правди́вий (С. З.), справедли́вий, спра́вжнїй, справде́шнїй (С. З. Л.), пе́вний (С. З.). — Справжнїй козак. — Правдива звістка. — Певна чутка.

Прямо́й = 1. прями́й, про́стий, пра́вий. — Проста дорога. С. Л. — Правий, як кочерга. н. пр. — І виросла бузининка та така гарна, така правенька. н. к. Ман. 2. правди́вий, щи́рий, спра́вжнїй. — П. христіани́нъ = правди́вий христия́нин. (Д. И́стинный і Настоя́щій).

То́чный = 1. спра́вжнїй, дїйсний, то́чний (С. Ш.), достоме́нний, нестеме́нний, істо́тний. 2. спра́вний. 3. одна́ковий, поді́бний, пе́вний.

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)