Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «спускати»
Шукати «спускати» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відлива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. відли́ти, -діллю́, -ллєш, гл.
1) Отливать, отлить.
2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
3) Только сов. в. Хорошо сдѣлать. Мир. Пов. II. 120. Найпервійший кравець (корсет) пошив, так і одлив під дев’ять усів. Г. Барв. 205.
Луг, -гу, м.
1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Шевч. 233. Через темні високі луги ясним соколом перелини. КС. 1882. XII. 496. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Мет. 92. У зеленім темнім лузі червона калина. Мет. 97.
2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17.
3) = Луговина. Вх. Зн. Ум. Лу́женько, луже́чок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Рк. Макс. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає. Чуб. V. 254.
Пожа́р, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. На пожа́р спуска́ти. Сжигать. А галеру на пожар спускали. АД. І. 219. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. Ум. Пожа́рець, пожа́речок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки коле. АД. І. 24. Да повів же його да пожаречком. АД. І. 26.
Ра́да, -ди, ж.
1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. Ра́да в ра́ду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. Да́ти ра́ду кому́, чому́. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. Не дам собі ра́ди. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. Нема́є ра́ди. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887.
2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». Ра́ду ра́дити, радува́ти. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. XII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. Чо́рна ра́да. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. Су́дна ра́да. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ-либо. К. Бай. 97. Гороб’я́ча ра́да. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9.
3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. Ра́дка, ра́донька, ра́дочка, ра́диця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Рів, ро́ву, м.
1) Ровъ. ХС. III. 56. Є груша в лісі і рів коло неї. Драг. 80. Така правда, як у рові вовк іздох. Ном. № 6887.
2) Каналъ. Прийшла жидова рови копати, море спускати, Христа шукати. Чуб. III. 349. Ум. Ріве́ць, рівча́к, рі́вчик. Рівець невеличкий прокопаний. Мир. ХРВ. 2 4.
Спуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. спусти́ти, спу́щу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Грин. III. 96. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Ном. № 2696. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Шевч. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Чуб. V. 363. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. Мет. 37. Спусти́ти во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? Шевч. Спуска́ти луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17. — ці́ну. Сбавлять, сбавить цѣну. Левиц. I. 107. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть. Ном. № 12838.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума. Ном. № 5787.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожа́рі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана. АД. І. 210.
Спусти́ти, -ся. См. Спускати, -ся.
Стрі́л, -лу, м. Выстрѣлъ. За їдним стрілом убив дві качки. НВолын. у. Велів гармати нарихтувати, на Вирвингород стріли спускати. АД. I. 19.

Запропонуйте свій переклад