Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «старшинувати»
Шукати «старшинувати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Верхово́дить – верхово́дити ким, ору́дувати ким, старшинува́ти над ким, замишля́ти ким, ґолдува́ти ким. [Що я собі́ три сестри́ ма́ю і всіма́ трьома́ замишля́ю. Там ба́ба! От ґолду́є кутко́м, як вовк ві́вцями].
Главе́нствовать – головува́ти, старшува́ти, старшинува́ти, проводирюва́ти, пе́ред ве́сти́, верхово́дити, ватажкува́ти; (шутл.) ве́рхи ї́здити на ко́му.
Госпо́дствовать
1) панува́ти, старшинува́ти над ким. [Непра́вда пану́є на землі́];
2) (
преобладать, брать верх) горува́ти, домінува́ти. [Скрізь гору́ють руї́нницькі інсти́нкти].
Госпо́дствует где-л. тревога деморализация и т. д. – пану́є десь триво́га, демораліза́ція, то-що.
Нача́ло
1) (
в пространстве) поча́ток (-тку) и (зап.) почато́к (-тку́). [От поча́ток до́шки, а от кіне́ць її́ (Київщ.). Нитки́ так попереплу́тувалися, що й не зна́йдеш ні поча́тку, ні кінця́ (Київщ.). Поча́ток (Шевче́нкової) пое́ми «Княжна́» (Доман.)].
В -ле книги – на поча́тку кни́жки (кни́ги).
От -ла до конца – від поча́тку (від кра́ю) до кінця́ (до кра́ю). [Перейді́мо по́ле від поча́тку до кінця́ (від кра́ю до кра́ю) (Київщ.)].
-ло долины – верхі́в’я (поча́ток) доли́ни.
Брать -ло – почина́тися, (реже) зачина́тися. [На́ша рі́чка зачина́ється десь ду́же дале́ко (Звин.)];
2) (
во времени) поча́ток и (зап.) почато́к, почи́н (-ну), почи́нок (-нку), нача́ток (-тку), (зачало) зача́ло, зача́ток (-тку). [Поча́ток і не мо́жна знать, відкіля́ взя́вся (Номис). Був поча́ток о́сени (Грінч.). Перед поча́тком уче́ння (Васильч.). Ти́хо ли́ну до я́сного кра́ю, де нема́ ні сме́рти, ні почи́ну (Грінч.). Почи́нок слове́сности ру́ської (Куліш)].
Не иметь ни -ла, ни конца – не ма́ти ні поча́тку (ні почи́ну), ні кінця́ (ні краю, ні кінця-краю).
Нет ни -ла, ни конца – нема́(є) ні поча́тку (ні почи́ну), ні кінця́ (ні кра́ю, ні кінця́-кра́ю), нема́(є) поча́тку (почи́ну) і кінця́ (кра́ю, кінця́-кра́ю). [Душі́ почи́ну і кра́ю нема́є (Шевч.)].
В -ле, см. Внача́ле.
В -ле чего – на поча́тку чого́. [На поча́тку ново́го семе́стру (Київ)].
В самом -ле чего
а) на са́мому поча́тку, наприпоча́тку чого́;
б) з почи́ну, з почи́нку;
срв. ниже С самого -ла а) и Снача́ла;
в) (
в зародыше) в за́родку, в за́роді, (в корне) в ко́рені. [Уда́р, що мав їх усі́ (наді́ї) в за́роді розби́ти (Франко)].
В -ле жизни – на поча́тку (свого́) життя́.
В -ле своего поприща – на поча́тку свого́ життьово́го шля́ху (своє́ї кар’є́ри).
-ло весны – поча́ток весни́, про́весна, про́весень (-сни).
В -ле весны – на поча́тку весни́, на про́весні.
-ло года – поча́ток ро́ку.
В -ле года, месяца – на поча́тку ро́ку, мі́сяця.
-ло мира – поча́ток (первопоча́ток) сві́ту. [До поча́тку сього́ сві́та, ще до чолові́ка (Рудан.). Допи́тувався про первопоча́ток сві́ту (Крим.)].
От -ла мира – від поча́тку сві́та, відко́ли світ наста́в (зача́вся).
-ло пятого (часа) – поча́ток на п’я́ту (годи́ну).
В -ле пятого – на поча́тку п’я́тої.
Для -ла (для почина) – на поча́ток, на почи́н, для почи́ну. [Дав йому́ п’ятсо́т карбо́ванців на поча́ток господа́рства (Грінч.). Да́йте нам на почи́н (Грінч. III). Коли́ до́сі не бив ні ра́зу, то ви́б’ю для почи́ну (Мова)].
О -ле этого ещё и не думали – про поча́ток цього́ ще й не ду́мали, ще й заво́ду того́ нема́(є) (не було́).
От -ла – з поча́тку, з почи́ну; срв. Искони́. [Не за́повідь нову́ пишу́ вам, а за́повідь стару́, котру́ ма́єте з почи́ну; за́повідь стара́, се сло́во, котре́ ви чу́ли з почи́ну (Біблія)].
От -ла до конца – від (з) поча́тку (з почи́ну) до кінця́, (диал.) з поча́тку до оста́нку. [Чолові́кові не зрозумі́ти всього́ з почи́ну та й до кінця́ (Куліш). З поча́тку до оста́нку він ці́лий вік не вила́зить з чужо́ї робо́ти (Звин.)].
По -лу – з поча́тку, з почи́ну. [З почи́ну зна́ти, яки́х нам тре́ба жда́ти справ (Самійл.)].
Судить по -лу о чём – роби́ти з (на підста́ві) поча́тку ви́сновок про що, висно́вувати (сов. ви́снувати) з (на підста́ві) поча́тку що.
С -ла существования чего – відко́ли існу́є що.
С -ла существования мира – відко́ли існу́є світ, як світ стої́ть (наста́в), як світ сві́том.
С самого -ла
а) з (від) са́мого поча́тку (почи́ну), з почи́ну, з почи́нку, з (са́мого) зача́ла, з са́мого пе́ршу;
см. ещё Снача́ла. [З са́мого поча́тку ви́явився іроні́чний по́гляд на діячі́в у коме́дії (Грінч.). Росі́йська держа́ва від са́мого почи́ну була́ заразо́м азі́йською держа́вою (Куліш). З почи́ну були́ самови́дцями (Куліш). Він щось поча́в був говори́ти, да су́дді річ його́ з почи́нку переби́ли (Греб.). Тре́ба усе́ з зача́ла і до ладу́ вам розказа́ти (М. Вовч.). Якби́ я знав (це) з са́мого пе́ршу, то я-б тоді́ сказа́в (Квітка)];
б) (
прежде всего) з са́мого поча́тку, наса́мперед, вса́мпере́д, передусі́м, передовсі́м. [Насампере́д я перекажу́ вам зміст кни́жки (Київ)];
в) (
сразу, немедленно) з са́мого поча́тку, зра́зу, відра́зу. [Ми ті́льки-що наткну́лись, він та́к-таки зра́зу і поча́в ла́ятись (Новомоск.)].
Начать с самого -ла – поча́ти з са́мого поча́тку (від са́мого кра́ю). [Я почну́ від са́мого кра́ю (Кониськ.)].
С -лом двадцатого столетия – з поча́тком двадця́того столі́ття (Вороний).
Брать (вести) -ло – бра́ти поча́ток (почи́н), (роз)почина́тися.
Иметь -ло в чём – ма́ти поча́ток (почи́н) у чо́му, почина́тися в чо́му и з (від) чо́го.
Полагать, положить, давать, дать -ло чему – поклада́ти (роби́ти), покла́сти (зроби́ти) поча́ток чому́ и чого́, дава́ти, да́ти поча́ток (почи́н) чому́, (редко) скла́сти (закла́сти, зложи́ти) поча́тки чого́, (основывать) засно́вувати, заснува́ти, заклада́ти, закла́сти що; (показывать пример) дава́ти, да́ти при́від. [Шекспі́р покла́в поча́ток сьогоча́сної коме́дії (Рада). Я не скупи́й на подя́ку і, щоб зроби́ти поча́ток, пора́джу… (Куліш). Ле́ся Украї́нка дає́ почи́н індивідуалісти́чній пое́зії (Рада). Я ді́ла вла́сного зложи́в поча́тки (Біл.-Нос.). Дру́гу ти́сячу докла́в, а хліб прода́м, то з бариші́в закладу́ тре́тю (Тобіл.). Як ви дасте́ при́від, то й и́нші ся́дуть на ко́ней (Н.-Лев.)].
Получать, получить -ло от чего – почина́тися, поча́тися, става́ти, ста́ти з (від) чо́го, похо́дити, піти́, вихо́дити, ви́йти, по(в)става́ти, по(в)ста́ти з чо́го; срв. Происходи́ть 2. [З то́ї коня́ки і почали́ся на́ші ко́ні (Рудан.). Як і від чо́го все ста́ло? (Самійл.)].
-ло этого идёт от чего – це бере́ поча́ток (почи́н) (це почина́ється) з (від) чо́го.
-ло этого рода идёт от такого-то – цей рід похо́дить (іде́) від тако́го-то.
Доброе -ло полдела откачало (– половина дела) – до́брий поча́ток – полови́на спра́ви (ді́ла); до́брий поча́ток (почи́н) до кінця́ доведе́; до́бре поча́в, добре́ й скінчи́в.
Не дорого -ло, а похвален конец – не хвали́сь почина́ючи, а похвали́сь кінча́ючи.
Лиха беда -ла – ва́жко розгойда́тися, а да́лі ле́гко;
3) (
причина) поча́ток, причи́на, (источник) джерело́. [В цих оповіда́ннях зе́млю пока́зано, як невиче́рпне джерело́ ві́чної астрономі́чної ка́зки (М. Калин.)].
Нача́ло нача́л – поча́ток поча́тків, причи́на причи́н, джерело́ джере́л, первопоча́ток (-тку), первопричи́на, перводжерело́.
-ло света (оптич.) – (перво)джерело́ сві́тла.
Вот -ло всему злу – от поча́ток (причи́на, ко́рінь) всього́ ли́ха (зла);
4) (
основа) осно́ва, (возвыш.) нача́ло, (принцип) при́нцип (-пу), заса́да. [Життьова́ осно́ва люди́ни є той са́мий при́нцип, що надиха́є приро́ду (М. Калин.). Охопи́ти в статті́ ці́нності вели́кої культу́ри, щоб у ти́сячі рядкі́в нерозри́вно сплели́ся порі́знені нача́ла (М. Калин.)].
Доброе, злое -ло – до́бра, недо́бра осно́ва, (возвыш.) до́бре, недо́бре нача́ло.
Духовное и плотское -ло – ду́хо́ва (духо́вна) і матерія́льна осно́ва, ду́хо́вий (духо́вний) і матерія́льний при́нцип.
-ла жизни – життьові́ осно́ви (заса́ди).
-ло возможных перемещений – при́нцип можли́вих перемі́щень;
5)
-ла (мн. ч.) –
а) (
основные принципы науки, знания) осно́ви, заса́ди чого́.
-ла космографии, математики – осно́ви (заса́ди) космогра́фії, матема́тики.
Основные -ла – основні́ заса́ди (при́нципи);
б) (
первые основания, элементы) поча́тки (-ків) чого́; срв. Нача́тки 2 а.
-ла знания – поча́тки знання́;
в) (
основания) осно́ви, підста́ви (-та́в), заса́ди (-са́д), при́нципи (-пів). [Перебудува́ння сві́ту на розу́мних осно́вах (М. Калин.). Ми збудува́ли нову́ а́рмію на нови́х заса́дах, для нови́х завда́нь (Азб. Комун.)].
-ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные – заса́ди (реже підста́ви) колегія́льні, комісі́йні, компані́йські (товари́ські), корпорати́вні, парите́тні (рі́вні, одна́кові), повнопра́вні.
На коллегиальных, комиссионных -лах – на колегія́льних заса́дах (колегія́льно), на комісі́йних заса́дах.
На -лах хозрасчета – на підста́ві госпрозраху́нку.
Вести дело на компанейских -лах – прова́дити підприє́мство (спра́ву) на компані́йських заса́дах;
6) (
коренное вещество) осно́ва, (материя) речовина́, мате́рія, наді́б’я (-б’я).
Горькое -ло – гірка́ осно́ва (речовина́), гіркота́.
Красящее -ло – фарбовина́, фарбни́к (-ка́ и -ку́), краси́ло.
Коренное -ло кислоты – корінна́ осно́ва кислоти́;
7) (
химич. элемент) елеме́нт (-та);
8)
а) (
власть) вла́да, уря́д (-ду), зве́рхність (-ности); срв. Нача́льство 1.
Быть, находиться под -лом кого, чьим – бу́ти (перебува́ти) під вла́дою (руко́ю) в ко́го, чиє́ю, бу́ти під уря́дом (про́водом) чиї́м, бу́ти під зве́рхністю чиє́ю, бу́ти під ким.
Держать -ло, править -лом – пере́д вести́; (править) керува́ти, пра́вити ким, чим, де, старшинува́ти над ким, над чим, де; см. Нача́льствовать 1; б) см. Нача́льник;
9)
церк.
а) (
начальные слова, -ные молитвы) поча́ток моли́тви, початко́ві моли́тви́, (возвыш.) нача́ло.
Творить -ло – пра́вити нача́ло;
б) (
первая ступень иночества) новонача́ло, новопоча́ток (-тку).
Положить -ло – закла́сти новопоча́ток, взя́ти по́стриг, постри́гтися в ченці́ (о женщ.: в черни́ці).
Быть под -лом – бу́ти (перебува́ти) під чиє́ю руко́ю, бу́ти під керува́нням (під на́глядом) у ко́го, чиї́м, бу́ти на поку́ті. [Під руко́ю того́ ста́рця перебува́ло тро́є послушникі́в (Крим.)].
Отдать кого под -ло кому́ – зда́ти кого́ під чию́ ру́ку (під чиє́ керува́ння);
10)
-ла (чин ангельский) церк. – нача́ла (-ча́л), поча́тки (-ків).
Нача́льствовать
1)
над кем, над чем, где (управлять) – керува́ти ким, чим, пра́вити ким, чим, де, порядкува́ти, правува́ти, старшинува́ти, урядува́ти, стоя́ти над ким, над чим, де, ору́дувати чим, (не только верховодить) верхово́дити ким, чим и над ким, над чим, де, (командовать) кома́ндувати ким, чим, (предводительствовать) отаманува́ти над ким, (быть во главе) бу́ти на чолі́ кого́, чого́, (властвовать) панува́ти над ким. [На́шою окру́гою керува́в тоді́ Воли́нець (Брацл.). Озарі́ф, що старшинува́в над ни́ми, зрі́кся свого́ йме́ння (Л. Укр.). Хто бі́льше з нас ї́стиме, так той над на́ми бу́де старшинува́ть (Рудч.). Вони́ в кла́сі старшину́ють і їм ніхто́ нічо́го, бо ко́жен бої́ться (Свидн.). Вата́га ва́ша вели́ка, а чи розу́мний хто стої́ть над ва́ми? (Звив;). Нема́ Сі́чи, пропа́в і той, хто всім верхово́див (Шевч.). Коли́ я змій, а ти про́змій, так ти над на́ми бу́деш верхово́дить (Рудч.). Отаману́є на́ша па́нночка над дівча́тами (Квітка)].
-вать над войском – кома́ндувати ві́йськом;
2) (
быть начальником) начальникува́ти, головува́ти, старшинува́ти, урядува́ти, бу́ти нача́льником, (за нача́льника) и т. п.; срв. Нача́льник. [Вже дру́гий рік старшино́ю, а начальникува́ти не навчи́вся (Грінч.)].
Не́видаль и Невида́льщина – дивови́жа, (диво) ди́во, проди́во, (диковинка) дивина́, дико́вина, (новинка) новина́. [Що-ж тут за дивови́жа? де́сять раз на день, трапля́ється, ба́чиш це зі́лля, – яке́-ж тут чу́до? (Гоголь). Ото́ іще́ ди́во, за до́зволом сказа́вши! (Корол.). Яка́ дико́вина, що свиня́ неко́вана! (Приказка). Не яка́ там і дико́вина старшинува́ти (Кониськ.)]. Какая (эка, экая, что за) -даль (-щина)! – яка́ (оце́ так) дивови́жа (дивина́, новина́)! ото́ не ба́чили! овва́, яке́ невида́льце! (Свидн.) (насм.) вели́ке ді́ло опе́ньки! [Оце́ так новина́! а хто́-ж таки на віку́ та не зна́вся з нечи́стою си́лою? (Гоголь)]. Что за -даль такая ваш сын! – а що то за ди́во таке́ (за ця́ця така́) ваш син!
Прика́зывать, приказа́ть
1)
кому что – нака́зувати, наказа́ти, каза́ти, сказа́ти, розка́зувати, розказа́ти, зага́дувати, загада́ти, зака́зувати, заказа́ти, (велеть) велі́ти, звелі́ти (звелі́ти часто употр. в знач. приказа́ть), (о мн.) понака́зувати, позага́дувати кому́ що, що роби́ти. [Він щось нака́зував різки́м го́лосом, ко́ротко й вла́дно (Коцюб.). І наказа́ла взя́ти ка́мінь (Л. Укр.). Що загада́єш – геть-усе́ зроблю́ (Крим.). Я так розка́зую (кажу́), так ма́є бу́ти. Каза́в собі́ наси́пати висо́ку моги́лу (Пісня). Умира́ючи ба́тько сказа́в мені́ не ки́дати вчи́тися. Звелі́в йому́ прийти́ за́втра (Звин.)].
Строго -за́ть – го́стро (при́кро) наказа́ти.
Что -жете? – що звелите́? що ска́жете? яки́й нака́з бу́де?
Как -жете – як звелите́, як ска́жете, як схо́чете.
-зал вам кланяться – каза́в (велі́в) вам кла́нятися, каза́в вас віта́ти.
-каза́л доложить о себе – каза́в допові́сти про се́бе;
2)
-зывать где, кем – верхово́дити ким и над ким, старшинува́ти над ким, ору́дувати ким, чим, де; см. Верхово́дить, Управля́ть, Нача́льствовать;
3)
что кому, см. Поруча́ть;
4)
см. Завеща́ть;
5)
-за́ть (позволить) – дозво́лити кому́ що.
-жи́те мне сесть – дозво́льте мені́ сі́сти.
-жете мне продолжать – дозво́лите мені́ да́лі вести́.
-зал долго жить (умер) – (на)каза́в до́вго жи́ти.
Прика́занный, -зан – наказа́ний, зага́даний, зве́лений. [Нака́зано (зве́лено) ї́хати нега́йно].
-ться – нака́зуватися, зага́дуватися, бу́ти нака́заним, зага́даним кому́ від ко́го.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Начало
1) (
в пространстве) поча́ток (-тку);
2) (
во времени) поча́ток, почи́н (-ну), почи́нок (-нку), нача́ток (-тку), (зачало) зача́ло, зача́ток (-тку); починання;
3) (
причина) поча́ток, причи́на, (источник) джерело́;
4) (
основа) осно́ва, (возвыш.) нача́ло, (принцип) при́нцип, засада, корінь, початок, першопочаток;
5) (
начала) а) (основные принципы науки, знания) осно́ви, засади чого́; б) (первые основания, элементы) початки, ази чого́; в) (основания) осно́ви, підста́ви, заса́ди, при́нципи;
6) (
коренное вещество) осно́ва, (материя) речовина́, мате́рія, наді́б’я (-б’я);
7) (
химич. элемент) елеме́нт (-та), первень;
8) (
власть) вла́да, уря́д (-ду), зве́рхність (-ности); начальник;
9) (
церк.) а) (начальные слова, начальные молитвы) поча́ток моли́тви, початко́ві моли́тви́, (возвыш.) нача́ло; б) (первая ступень иночества) новонача́ло, новопоча́ток;
10) (начала,
чин ангельський, церк.) нача́ла (-ча́л), поча́тки (-ків):
брать (вести) своё начало – починатися (зачинатися, розпочинатися); брати свій початок (почин, зачин); коренитися;
быть, находиться под началом чьим, у кого – бути (перебувати) під керівництвом (орудою, проводом, зверхництвом, зверхністю, владою, керуванням, наглядом) чиїм, кого, під рукою чиєю, кого; бу́ти під ким;
в начале весны – на поча́тку весни́, на провесні;
в начале года, месяца, книги – на початку року, місяця, книжки (книги);
в начале пятого – на початку п’ятої;
в начале своего поприща – на поча́тку свого́ життєво́го шля́ху (своє́ї кар’є́ри);
вот начало всему злу – от поча́ток (причи́на, ко́рінь) всього́ ли́ха (зла);
в самом начале чего – а) на са́мому поча́тку, наприпоча́тку чого́; б) з почи́ну, з почи́нку; в) (в зародыше) в за́родку, в за́роді, (в корне) в корені;
всякое начало трудно – усе трудно починати (Пр.); кожний початок тяжкий (Пр.); у всьому (усьому) початок найтрудніший (Пр.);
горькое начало – гірка́ осно́ва (речовина́), гіркота́;
давать, дать, полагать, положить начало чему – поклада́ти (роби́ти), покла́сти (зроби́ти) поча́ток чому́, чого́, дава́ти, да́ти поча́ток (почи́н) чому́, починати, почати (розпочинати, розпочати) що; (редко) скла́сти (закла́сти, зложи́ти) поча́тки чого́, (основывать) засно́вувати, заснува́ти, заклада́ти, закла́сти що; (показывать пример) дава́ти, да́ти при́від;
держать начало, править началом – пере́д вести́; (править) керува́ти, пра́вити ким, чим, де, старшинува́ти над ким, над чим, де;
для начала – для початку (почину); на початок (на почин), почнімо (почнемо) з того, що; передусім; насамперед;
доброе, злое начало – до́бра, недо́бра осно́ва, (возвыш.) до́бре, недо́бре начало;
доброе начало – полдела откачало – добрий почин (початок) – половина діла (справи) (Пр.); добрий початок (почин) до кінця доведе (Пр.); добре почав, добре й скінчив (Пр.); як добре почнеш, то й діло добре піде (Пр.);
духовное и плотское начало – ду́хо́ва (духо́вна) і матерія́льна осно́ва, ду́хо́вий (духо́вний) і матерія́льний принцип;
жизненное начало – життьова (життєва) основа;
иметь начало в чём – ма́ти поча́ток (почи́н) у чо́му, почина́тися в чому, з (від) чого;
коренное начало кислоты – корінна́ осно́ва кислоти́;
красящее начало – фарбовина́, фарбни́к, красило;
к самому началу – саме на початок, на сам (самий) початок;
лиха беда – начало – за початок діло становиться (Пр.); найтяжче зачати, а потому вже легше йде (а далі як хліб з маслом) (Пр.); аби й, а там воно й піде (Пр.); важко розгойдатися, а далі легко (Пр.);
на коллегиальных, на коллективных началах – на колегіяльних засадах (колегіяльно); на колективних засадах (колективно);
на началах (хозрасчета) – на підставі (госпрозрахунку);
на началах чего – на підставі чого;
на общественных началах – на громадських засадах;
на паритетных началах – на паритетних підставах;
начала жизни – життєві́ осно́ви (заса́ди);
начала (знания) – початки (знання);
начала культуры – джерела культури;
начала математики – початки (засади, основи, елементи, ази) математики;
начало весны – поча́ток весни́, про́весна, про́весень (-сні), про́весінь;
начало долины – верхі́в’я (поча́ток) долини;
начало мира – поча́ток (первопоча́ток) світу;
начало начал – поча́ток поча́тків, причи́на причи́н, джерело́ джере́л, первопоча́ток, первопричи́на, перводжерело́;
начало работы – початок роботи;
начало этого идёт от чего – це бере́ поча́ток (почи́н) (це почина́ється) з (від) чого;
начать с самого начала – поча́ти з са́мого поча́тку (від са́мого кра́ю);
не дорого начало, а похвален конец – не хвались починаючи, а хвались кінчаючи (Пр.);
не иметь ни начала, ни конца – не ма́ти ні поча́тку (ні почи́ну), ні кінця́ (ні краю, ні кінця-краю);
нет ни начала, ни конца – нема (немає) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця-краю); нема (немає) початку (почину) і кінця (і краю, і кінця-краю);
организующее начало – організаційна основа;
основные начала – основні́ заса́ди (при́нципи);
отдать кого под начало кому́ – зда́ти кого́ під чию́ ру́ку (під чиє́ керува́ння);
от начала – з поча́тку, з почи́ну;
от начала мира – від поча́тку сві́та, відко́ли світ наста́в (зача́вся);
от (с) начала до конца – від краю до краю; від (з) початку (почину) до кінця (останку);
под началом чьим, у кого – за (під) проводом (під керівництвом чиїм, під орудою чиєю); під рукою (владою) чиєю, у кого; під зверхністю чиєю, під ким;
положить начало чему – покласти (зробити) початок чому, чого; започаткувати що; заснувати (закласти) що;
положить начало – закла́сти новопоча́ток, взя́ти по́стриг, постри́гтися в ченці́ (о женщ.: в черни́ці);
получать, получить начало от чего – починатися, початися (ставати, стати з (від) чого; походити, піти (виходити, вийти, постати, повстати, поставати, повставати) з кого, з чого; брати, узяти [свій] початок від чого;
по началу – з початку (з почину);
при начале чего – на початку чого;
путное начало приводит к путному концу – як зачалося, так і скінчилося (Пр.); як добрий почин (початок), то й кінець буде добрий (Пр.);
с начала работы учреждения… – відколи [працює] установа;
с начала существования мира – відколи постав (існує) світ; як світ стоїть (настав), як світ світом;
с начала существования чего – відколи є (існує) що, відколи що;
с самого начала – а) з (від) са́мого поча́тку (почи́ну), з почи́ну, з почи́нку, з (са́мого) зача́ла, з са́мого пе́ршу; б) (прежде всего) з са́мого поча́тку, наса́мперед, вса́мпере́д, передусі́м, передовсі́м; в) (сразу, немедленно) з са́мого поча́тку, зра́зу, відра́зу;
судить по началу о чём – роби́ти з (на підста́ві) поча́тку ви́сновок про що, висно́вувати (сов. ви́снувати) з (на підста́ві) поча́тку що;
творить начало – пра́вити начало;
чему было начало, тому будет конец – що має початок, те має й кінець (Пр.).
[Душі́ почи́ну і кра́ю нема́є (Т.Шевченко). Росі́йська держа́ва від са́мого почи́ну була́ заразо́м азі́йською держа́вою (П.Куліш). З почи́ну були́ самови́дцями (П.Куліш). Він щось поча́в був говори́ти, да су́дді річ його́ з почи́нку переби́ли (Є.Гребінка). Тре́ба усе́ з зача́ла і до ладу́ вам розказа́ти (М.Вовчок). Почи́нок слове́сности ру́ської (П.Куліш). Я почну́ від са́мого кра́ю (А.Кониський). Чолові́кові не зрозумі́ти всього́ з почи́ну та й до кінця́ (П.Куліш). До його ніхто й не думав про це: він перший початок зробив (П.Мирний). Мені невідомо, на яких початках Ви думаєте постановити своє видавництво (П.Мирний). Тепер хочу щось написати про Капрі. Не знаю ще, чи вийде що з того, але вже зробив початок (М.Коцюбинський). — Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Л.Українка). Поча́ток і не мо́жна знать, відкіля́ взя́вся (Номис). Уда́р, що мав їх усі́ (наді́ї) в за́роді розби́ти (І.Франко). Був поча́ток о́сени (Б.Грінченко). Я ді́ла вла́сного зложи́в поча́тки (П.Білецький-Носенко). Дру́гу ти́сячу докла́в, а хліб прода́м, то з бариші́в закладу́ тре́тю (І.Тобілевич). Як ви дасте́ при́від, то й и́нші ся́дуть на ко́ней (І.Нечуй-Левицький). Перед поча́тком уче́ння (С.Васильченко). Ти́хо ли́ну до я́сного кра́ю, де нема́ ні сме́рти, ні почи́ну (Б.Грінченко). Допи́тувався про первопоча́ток сві́ту (А.Кримський). Під руко́ю того́ ста́рця перебува́ло тро́є послушникі́в (А.Кримський). Дав йому́ п’ятсо́т карбо́ванців на поча́ток господа́рства (Б.Грінченко). Да́йте нам на почи́н (Сл.Гр.). З са́мого поча́тку ви́явився іроні́чний по́гляд на діячі́в у коме́дії (Б.Грінченко). Якби́ я знав (це) з са́мого пе́ршу, то я-б тоді́ сказа́в (Квітка). Коли́ до́сі не бив ні ра́зу, то ви́б’ю для почи́ну (В.Мова). З то́ї коня́ки і почали́ся на́ші ко́ні (С.Руданський). Як і від чо́го все ста́ло? (В.Самійленко). Охопи́ти в статті́ ці́нності вели́кої культу́ри, щоб у ти́сячі рядкі́в нерозри́вно сплели́ся порі́знені нача́ла (М.Калинович). З почи́ну зна́ти, яки́х нам тре́ба жда́ти справ (В.Самійленко). Нитки́ так попереплу́тувалися, що й не зна́йдеш ні поча́тку, ні кінця́ (АС). Перейді́мо по́ле від поча́тку до кінця́ (від кра́ю до кра́ю) (АС). На́ша рі́чка зачина́ється десь ду́же дале́ко (АС). Попри цей справді космополітичний дух Одеси вона, бувши оточена монолітом українського степу, мала глибинно українські первні (І.Кошелівець). Власне недорозвинення «емотивного» первня було якраз причиною наших останніх катастроф. (Д.Донцов). Кончало всіх начал (В.Цибулько). З української термінології в 30-ті роки під гаслами інтернаціоналізації повилучали питомі українські слова, яким у російській мові відповідали запозичення: двозвук (дифтонг), дієйменник (інфінітив), наросток (суфікс), приросток (префікс), первень (елемент), південник (меридіян), рівноденник (екватор), підсоння (клімат), поземний (горизонтальний), прямовисний (вертикальний) (О.Пономарів). І кожна мить то може буть кінцем, то може буть початком перемоги (Л.Костенко). У таку промерзлу провесінь, у такій гнітючій реальності, це наше пізнє чаювання, ця тиха розмова, цей перламутровий полиск чашок і терпкий аромат цейлонського чаю, — може, це й маленьке щастя, але воно наше (Л.Костенко). І ще одне: хотів би я подати тобі сюю повість голою наголо, не оздобивши її ані прологом, ані безконечною плетеницею сонетів, епіграм та панегіриків, що їх заведено вміщати на припочатку кожної книги (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У злих початках треба шукати причину лукавого кінця (Ростислав Паранько, перекл. Елоїзи). Тоді новоженці найняли будиночок навпроти цвинтаря і влаштувалися в ньому: наприпочатку гамак Хосе Аркадіо правив їм за всі меблі (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Щоб стати безсмертним, для початку треба померти (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЛА́СТВОВАТЬ ще влади́чити, (в домі) старшува́ти, старшинува́ти;
властвующий що владарю́є див. ще владычествующий.
ГЛАВЕ́НСТВОВАТЬ ще верхово́дити, старшинува́ти, прибл. гра́ти пе́ршу скри́пку;
главенствующий що верховодить тощо, зви́клий верховодити тощо, верхово́да, провідни́к, ватажо́к, ота́ман, зве́рхник, прикм. провідни́й, головни́й, чі́льний, ключови́й, ста́рший, фраз. кома́ндний, /про ролю/ галиц. пра́порний, стил. перероб. на чолі́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Командовать
1) (
начальствовать) кома́ндувати, -дую, -дуєш, отаманува́ти, -ну́ю, -ну́єш, старшину́вати, -ну́ю, -ну́єш;
2) (
делать приказание) кома́ндувати.
Начальствоватьстаршинува́ти, -ну́ю, -ну́єш.
Старшинствоватьстаршинува́ти, -ну́ю, -ну́єш, головува́ти, -ву́ю, -єш.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Старшинува́ти, -ну́ю, -єшначальствовать.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Начальствовать – бу́ти за нача́льника, начальникува́ти, старшинува́ти.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

старшинува́ти, -ну́ю, -ну́єш, -ну́є

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Старшинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Начальствовать. Ну, каже змій, тепер хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать. Рудч. Ск. II. 186.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кома́ндовать = кома́ндувати, старшинува́ти, начальникува́ти.
Нача́льствовать = начальникува́ти, старшинува́ти, батькува́ти, пра́вити, верхово́дити. — Вже другий рік старшиною, а начальникувати не навчив ся. Чайч. — Нема Сїчі, пропав і той, хто всїм верховодив. К. Ш.
Распоряжа́ть, распоряди́ть, ся = ряди́ти, порядкува́ти (С. Л.), ору́дувати (С. Л.), заправля́ти (С. Л.), господарюва́ти, хазяїнува́ти, верхово́дити (С. Л.), старшинува́ти, обла́дувати, розпоряди́ти, розпорядкува́ти, напорядкува́ти, наору́дувати. — Треба ж комусь порядкувати в хатї, щоб лад давати. Лев. — Коли ж тепер жінка стала старша і вона всїм порядкує. н. о. Яст. — Трохи переходом вийшов на двір і почав порядкувати біля воза та біля коней. О. Мир. — Треба ж розпорядкувати, кому держати в церкві ставники, кому носити. Лев. — Орудуй з обох шахвів книжками. Кн. — Не йдїть до його: там вона вже обладує, а не він. Кр.
Старшинствова́ть = старшинува́ти, головува́ти.

Запропонуйте свій переклад