Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 57 статей
Запропонувати свій переклад для «строк»
Шукати «строк» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

II. Догова́риваться, договори́ться (условливаться) – договоря́тися, договори́тися з ким, домовля́тися з ким [Ка́жуть: «Мо́жна й на мі́сяць ізгодитись». Тай почали́ договоря́тись (Марко Вовчок: «Сестра»). Договори́лась вона́ так, щоб мені́ о́чі зав’яза́ти, і вона́ мене́ вела́ (Рудч. Казки, т. II (1870), ст. 149)], го́ди́тися, пого́ди́тися, єдна́тися, поєдна́тися, умовля́тися, умо́витися, домовля́тися, домо́витися, поряджа́тися, ряди́тися, поряди́тися, законтракто́вуватися, законтрактува́тися, (гал.) пактува́ти, -ся. [Дівча́та у строк го́дяться. Погоди́лися бра́ти ху́ру, та підві́д нема́. А що, Опана́се, – єдна́йся на год! Прийшли́ старости́ єдна́тися за ві́нчання. Поряди́лися (змо́вилися) за ціну́. Поряди́всь одве́зти́ на вокза́л].
Догова́ривающиеся стороны – догові́рні, ря́дні сто́рони, контраге́нти.
Долгосро́чный – довгострокови́й, на до́вгий строк. [Оре́нда на до́вгий строк].
Жи́дко – рі́дко (ум. ріде́нько, ріде́сенько), то́нко. [Учини́ла діжу́ рі́дко. Підхо́дить строк плати́ти, а гро́шей ма́буть то́нко (Васильч.)].
Исполне́ние
1) вико́нування
и викона́ння, справля́ння, оконч. ви́конання чого́ (напр., при́суду, постано́ви, обо́в’я́зків, програ́ми, п’є́си и т. д.); (чьей-либо воли, желания) вволя́ння и вво́лювання, оконч. вволі́ння, вво́лення чиє́ї во́лі, чийо́го бажа́ння; (отбывание) відбува́ння, оконч. відбуття́ чого́ (пови́нностей); (осуществление) зді́йснювання, спра́вджування, оконч. зді́йснення, спра́вдження, спо́внення чого́ (напр. проро́цтва, снів, бажа́нь); (соблюдение) доде́ржування, оконч. доде́ржання чого́ (напр. зви́ча́їв, сло́ва). [Тим ча́сом при́суд без викона́ння зостава́тись бу́де (Грінч.). Вво́лювання во́лі ста́ршого (Наш)].
-ние обещания, намерения – ви́конання обі́цянки, на́міру.
-ние желания, сна – зді́йснення, спра́вдження бажа́ння, сна.
-ние слова – ви́конання, доде́ржання, доко́нання сло́ва.
-ние договора – ви́конання, неок. вико́нування и викона́ння умо́ви.
-ние пророчества – спра́вдження, зді́йснення проро́цтва.
-ние религиозных обрядов – вико́нування, відбува́ння, (соблюдение) доде́ржування релігі́йних обря́дів.
-ние года, известного времени, срока – спо́внення (упли́в (истечение)) ро́ку, пе́вного ча́су, те́рміну (стро́ку).
По -нии года, известного времени, срока – як ви́йде (як ви́йшов) рік, пе́вний час, те́рмін (строк); по ро́ці, по те́рмінові.
Моего -ния (изделия) – мого́ ви́робу що, мого́ ви́конання що.
Приводить, привести в -ние что – вико́нувати, ви́конати що (напр. при́суд, постано́ву), (зап.) доко́нувати, докона́ти чого́, (осуществлять) зді́йснювати, зді́йсни́ти що (мрі́ї, бажа́ння); см. Исполня́ть 1.
Во -ние предписания, приказа, приговора, постановления – вико́нуючи при́пис, нака́з, при́суд, постано́ву; щоб ви́конати при́пис, нака́з, при́суд, постано́ву.
Для -ния чего – щоб ви́конати що.
К -нию – до (на) ви́конання.
Подлежит -нию что – тре́ба ви́конати що.
Не подлежит -нию что – не тре́ба вико́нувати чого́;
2)
чем – спо́внення, ви́повнення чого́ и (реже) чим (напр. го́ря, ра́дости и го́рем, ра́дістю).
Истека́ть, исте́чь
1)
откуда, из чего (вытекать, изливаться) – витіка́ти, ви́текти, виплива́ти, ви́пливти; см. Вытека́ть 1. [З о́зера витіка́є рі́чка (Ком.)];
2) (
в отвл. знач.) виплива́ти, ви́пливти, (происходить) вихо́дити, ви́йти, виника́ти, ви́никнути; см. Вытека́ть 2, Происходи́ть 2.
Из этого -ка́ют важные последствия, -ка́ет много следствий – з цьо́го вихо́дять, виплива́ють важли́ві на́слідки, з цьо́го вихо́дить, виника́є бага́то ви́сновків;
3)
кровью (истощаться) – стіка́ти, стекти́, сплива́ти, спливти́, схо́дити и зіхо́дити, зійти́ кро́в’ю; срвн. Исходи́ть 5 (кровью). [Лю́ди стіка́ли кро́в’ю (Коцюб.). Голова́ Алі би́лась об го́стре камі́ння і сплива́ла кро́в’ю (Коцюб.). Ти́хо, ти́хо схо́див бі́лий ле́бідь кро́в’ю (Олесь)];
4) (
приходить к концу) ви́ходити, ви́йти, схо́дити, зійти́, кінча́тися, (с)кінчи́тися, (проходить) мина́ти(ся), мину́ти(ся). [Сього́дні вихо́дить як-раз два мі́сяці, відко́ли він попа́всь у нево́лю (Грінч.)].
Срок его найма -ка́ет на Иванов деньстрок (те́рмін) його́ на́ймам вихо́дить на Іва́на.
Срок векселя -ка́ет завтра – те́рмін ве́кселеві вихо́дить за́втра.
Уже год -тё́к с того времени, как … – уже рік мину́в з то́го часу, як …
Исте́[ё́]кший – що ви́тік, ви́плив; що ви́ник, ви́йшов; (кровью) сте́клий, зі́йшлий, спли́лий кро́в’ю; (о времени) мину́лий (ти́ждень, рік), (о сроке) ви́йшлий, зі́йшлий, мину́лий (те́рмін).
В -шем году – мину́лого ро́ку; см. Про́шлый.
Истече́ние
1) (
неок.) витіка́ння; см. Истека́ние; оконч. ви́течення; ви́плив (-ву).
-ние воды – витіка́ння води́.
-ние крови, материи – ви́плив, витіка́ння кро́ви, мате́рії.
-ние лучей, энергии, физ. – ви́плив промі́ння, ене́ргії з чо́го;
2) (
о времени, сроке) скі́нчення, упли́в (-ву).
-ние срока, года – скі́нчення те́рміну (стро́ку), ро́ку.
До -ния срока, года – до те́рміну, до ро́ку, (книжн. оборот) до скі́нчення те́рміну, ро́ку.
За -нием срока дело прекращается – через скі́нчення те́рміну (через те, що мину́в, ви́йшов те́рмін) спра́ва припиня́ється.
По -че́нии года, срока – як (коли́) ви́йде, (с)кінчи́ться, мине́ (як ви́йшов, скінчи́вся, мину́в) рік, те́рмін (строк), після́ ро́ку, після́ те́рміну, по ро́кові, по те́рмінові (стро́кові), (книжн. оборот) по скі́нченні ро́ку, те́рміну.
По -чении некоторого времени, я возвращусь – як мине́ яки́й(сь) час (за яки́йсь час), я пове́рну(ся).
По -нии стольких, многих лет – по стілько́х, по багатьо́х ро́ках. [Ми по стілько́х віка́х таки́ знайшли́ його́ (ро́зум) (Самійл.)];
3) (
жидкость; что истекает) ви́пливи (-вів); (ток, струя) стру́мінь (-меня).
Коне́чный
1) скінче́нний, мину́щий;
срвн. Преходя́щий.
-ное существо – сме́ртна істо́та.
-ная величина, мат. – скінче́нна величина́;
2) (
концевой) кінце́вий, прикінце́вий; (крайний, окончательный) оста́нній, остато́чний, доконе́чний. [Істори́чний проце́с ді́йде до свої́х кінце́вих форм (Єфр.)].
-ный срок – оста́йній строк (те́рмін, речене́ць).
-ная гибель – кінце́ва заги́бе[і]ль.
-ные заботы – оста́нні турбо́ти.
-ная цель, -ная причина – кінце́ва мета́ (ціль).
-ный звук, грам. – (при)кінце́вий звук, кінці́вка.
-ная морена, геол. – кінце́ва море́на.
Коро́ткий
1) коро́ткий (
ср. ст. коро́тший, пр. ст. найкоро́тший).
-кие волосы – коро́тке воло́сся.
-кое платье – коро́тке убра́ння, (женское) коро́тка су́кня.
Юбка -ка́ – спідни́ця коро́тка (ку́ца).
Он -ток, в солдаты не годен – він мали́й (при́земок, фам. ку́ций), до військо́вої слу́жби не прида́тний.
-кий дух, -кое дыхание – коро́тке ди́ха́ння.
-кое зренье – коро́ткий (близьки́й) зір (р. зо́ру), короткозо́рість, близькозо́рість (-рости).
-кая память – коро́тка па́м’ять (-ти).
Ум -ток у кого – на ро́зум небага́тий хто, мали́й ро́зум у ко́го.
Руки -ки́! – ру́ки коро́ткі! не твоя́ (не ва́ша и т. п.) си́ла! тобі́ зась! а зась!
-кий ответ – коро́тка ві́дповідь.
В -ких словах – короте́нько, небагать(о)ма́ слова́ми, в небагатьо́х слова́х.
-кий звук, слог, грам. – коро́ткий звук, склад.
Делать, сделать -ро́че, см. Короти́ть и Укора́чивать.
Делаться, становиться, сделаться, стать -ро́че – коро́тшати, покоро́тшати;
2) (
о расстоянии) недале́кий, бли́зьки́й (ср. ст. бли́жчий, пр. ст. найбли́жчий).
-кий путь – недале́ка (близька́) доро́га (путь);
3) (
непродолжительный) коро́ткий, недо́вгий, мали́й. [Коро́ткий той весе́лки вік діво́чий (Н.-Лев.)].
Жизнь -ка́ – вік коро́ткий (недо́вгий), життя́ коро́тке.
-кий срок – недо́вгий (бли́зьки́й) строк (те́рмін, речене́ць (-нця́)).
-кое время – мали́й час, мала́ часи́на, часо́чок (-чку), часи́нка.
В (за) -кое время – за мали́й (не за вели́кий) час, за малу́ часи́ну, не за до́вгий час.
На -кое время – на мали́й (на недо́вгий) час, на (малу́) часи́ну, на часи́нку, на часо́чок.
В самом -ком времени – найбли́жчого ча́су, найбли́жчим ча́сом, у найбли́жчім ча́сі;
4) (
о близких отношениях) бли́зьки́й.
-кое знакомство – бли́зька́ знайо́мість (-мости).
-кие отношения, связи – бли́зькі́ відно́сини (стосу́нки).
Они очень -ки́ между собой – між ї́ми бли́зькі відно́сини (стосу́нки), вони́ приятелю́ють (дру́жать, о женщ. также подругу́ють), (фам.) панібра́таються.
Быть на -кой ноге с кем – бу́ти у бли́зьких відно́синах (стосу́нках), (гал.) бу́ти на коро́ткій (бли́зькій) стопі́, приятелюва́ти, дружи́ти, (о женщ. также) подругува́ти, (фам.) панібра́татися з ким.
Краткосро́чно – на коро́ткий те́рмін (строк), короткотерміно́во, короткостроко́во.
Краткосро́чность – коро́ткий те́рмін (речене́ць, строк), короткотерміно́вість, короткостро́ко́вість (-вости).
Краткосро́чный – короткотерміно́вий, короткостроко́ви́й, на коро́ткий (мали́й) те́рмін (речене́ць, строк).
-ное обязательство – короткотерміно́ве зобов’я́за́ння; зобов’я́за́ння на коро́ткий те́рмін.
-ный кредит – короткотерміно́вий (короткостроко́ви́й) креди́т.
-ные курсы – недовгоча́сні (короткоча́сні) ку́рси.
-ный отпуск – ві́дпустка недовгоча́сна (на коро́ткий час).
Ме́жду, предл.
1)
с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п.
а)
на вопр.: где? – між, поміж, проміж, межи, поме́жи, проме́жи ким, чим и (реже) чо́го, поміж, межи, поме́жи ко́го, що, (редко) міждо, помі́ждо, промі́ждо ким, чим; (среди) серед, посере́д ко́го, чо́го; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-поме́жи ко́го, чо́го. [І зра́зу вста́ла стіна́ між мно́ю й товариша́ми, між мно́ю й життя́м (Коцюб.). Поміж не́бом і земле́ю (Франко). Халу́пка стоя́ла поміж заки́нутих, з заби́тими ві́кнами, осе́ль (Коцюб.). Чу́тка, розійшла́ся поміж лю́ди (М. Грінч.). Він залюбки́ попаса́є проміж лі́ліями (Біблія). Ти́хі по́шепти розхо́дились по селу́ межи жіно́цтвом (Єфр.). Межи бі́лих хато́к (Основа). Межи гу́си сі́рі оре́л сизокри́лий ви́вівсь (М. Вовч.). Ой, літа́в я ко́жну ні́чку поме́жи гора́ми (Рудан.). Ходи́в чума́к з мазни́цею поме́жи крамни́ці (Рудан.). Отаке́ як завело́сь міждо ста́ршими го́ловами, то й козаки́ пішли́ оди́н про́ти о́дного (Куліш). Хто стоя́в помі́ждо мужико́м та па́ном (Грінч.). З-поміж саді́в ви́дко це́рков (Федьк.)].
Речка течёт -ду гор – рі́чка тече́ (по)між, (по)межи го́рами.
Я нашёл -ду своими книгами вашу – я знайшо́в між (межи, поміж) свої́ми книжка́ми ва́шу.
Ударить -ду глаз – уда́рити межи́ о́чі.
-ду ногами – проміж (поміж) нога́ми. [Йому́ пробі́г соба́ка проміж нога́ми (Номис)].
Он очутился -ду двух огней – він опини́вся межи (між) двома́ огня́ми; йому́ і зві́дси гаряче́ і зві́дти пече́.
Пройти -ду Сциллой и Харибдой – пройти́ між (проміж, межи, проме́жи) Сци́ллою і Хари́бдою.
Находиться -ду страхом и надеждой – перебува́ти (бу́ти, жи́ти) між (межи) стра́хом і наді́єю.
Колебаться -ду кем, чем, см. Колеба́ться 2.
Читать -ду строк – чита́ти між (поміж) рядка́ми.
Бывать -ду людьми – бува́ти серед люде́й.
Жить -ду добрыми людьми – жи́ти серед до́брих люде́й, між до́брими людьми́.
Разделить что -ду кем – поділи́ти що кому́ или між ким, поділи́ти що на ко́го.
Что за счёты -ду своими! – та які́ раху́нки між свої́ми! та що там свої́м рахува́тися!
-ду прочим – між и́ншим. [Між и́ншим, свою́ найкра́щу о́ду написа́в ибн-Сі́на по-ара́бськи, а не по-пе́рськи (Крим.)].
-ду тем
1) (
тем временем) тим ча́сом. [Зінько́ тим ча́сом протисну́вся до рундука́ (Б. Грінч.). Тим ча́сом кухарі́ дали́ вече́рю (Крим.)].
А -ду тем (а) – а тим ча́сом.
Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала – ми розмовля́ли, а тим ча́сом ніч надхо́дила.
-ду тем как – тим ча́сом як.
Он веселится, -ду тем как мы работаем – він розважа́ється, тим ча́сом як ми працю́ємо;
2) (
однако) проте́, одна́че, одна́к, тимча́сом, аж, (диал.) аже́нь. [Між людьми́ хоч і бага́то спочува́ло, проте́ ніхто́ не поква́пився залучи́ти чужени́цю до се́бе (Єфр.). Я ду́мав так, аж воно́ ина́кше (Сл. Гр.)].
А -ду тем (б) – а проте́, а тимча́сом, а о́тже. [Каза́ли недо́брий борщ, а проте́ уве́сь ви́їли (Сл. Гр.). Здає́ться одна́кову ні́би-то нау́ку вино́сять (вони́) перед лю́ди, а тимча́сом вражі́ння од них цілко́м протиле́жне (Єфр.). Осві́ти філологі́чної я жа́дної не здобу́в, а о́тже взяв пообгорта́всь уся́кими словаря́ми (Крим.)].
Знала, что он лгун, а -ду тем поверила – зна́ла, що він бреху́н, а о́тже (а проте́) поняла́ ві́ри;
б)
с твор. п. для обозначения взаимн. действия – між (межи), поміж, проміж ки́м, проміж, поміж ко́го. [Розказа́ла про сва́рку поміж не́ю та ді́дом (Грінч.)].
Говорить, шептаться и т. п. -ду собою – говори́ти проміж (поміж) се́бе, між, проміж, (редко) промі́ждо собо́ю. [Вони́ до молоди́х промовля́ли підсоло́дженими голоса́ми, але́ проміж се́бе напророкува́ли молоди́м уся́кого ли́ха (Єфр.). Ді́ти шепта́лись поміж се́бе (Коцюб.). Вони́ гово́рять промі́ждо собо́ю щи́рою украї́нською мо́вою (Крим.)].
Дети совещались -ду собой – ді́ти ра́дилися поміж се́бе, між (проміж) собо́ю.
-ду ними начались ссоры – між ни́ми (у них) пішли́ (почали́ся, зайшли́) чва́ри.
-ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами – між на́ми ка́жучи, хай це (за)ли́шиться між на́ми;
в)
с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? – з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи ко́го, з ко́го, з чийо́го гу́рту. [Цар обібра́в з-поміж свої́х вельмо́ж люди́ну мо́вну (Крим.). Хто зумі́є з-проміж нас співа́ти за тобо́ю? (Самійл.). Найбли́жчий до ха́на з-між ра́дників (Леонт.). Хто з вас негрі́шний, неха́й пе́рший ки́не на не́ї ка́мінь (Біблія). Ми оберемо́ гла́сних, а гла́сні з свого́ гу́рту оберу́ть го́лову (Крим.)].
Лучший -ду ними – найлі́пший (найкра́щий) з-поміж (з-проміж,
з) них, з-поміж ї́хнього гу́рту. [Зінько́ з-проміж них був найрозумні́ший (Грінч.)].

Выбирать -ду кем – вибира́ти з-поміж, з-проміж ко́го.
Выбирайте -ду мной и им – вибира́йте з-поміж нас котро́го;
2)
с вин. п. на вопр.: куда? – між, межи, (реже) поміж, поме́жи, проміж, проме́жи ко́го, що. [И́нше (зе́рно) упа́ло між терни́ну (Біблія). Вліз межи мо́лот і кова́(д)ло (Номис)];
3) (
в сложных словах) см. Меж 2.
Ме́сячный
1) (
лунный) мі́сячний. [Мі́сячна ніч (Сл. Гр.). Мі́сячне сві́тло (Грінч.)];
2) (
длящийся месяц) мі́сячний, місяце́вий; (ежемесячный) що-мі́сячний. [Мі́сячна платня́ (Київщ.)].
-ный срок – мі́сячний те́рмін (строк).
-ное очищение, см. Менструа́ция.
-ная трава, бот. Campanula sibirica L. – дзво́ник (-ка) сибі́рський.
Минова́ние
1) (
действие) –
а) мина́ння, помина́ння, о(б)мина́ння, промина́ння,
оконч. минуття́ кого́, чого́;
б) мина́ння, промина́ння, помина́ння, пропуска́ння,
оконч. пропу́щення чого́; срв. Минова́ть 1 и 2;
2) (
о времени) мина́ння, промина́ння, збіга́ння, сплива́ння, оконч. (з)минуття́; (истечение) скі́нчення, упли́в (-ву).
По -нии надобности – як мине́ (о прошлом: як мину́ла) потре́ба.
По -нии срока – як (коли́) ви́йде, (с)кінчи́ться, мине́ (о прошлом: як ви́йшов, скінчи́вся, мину́в) те́рмін (речіне́ць, строк), по те́рмінові, по стро́кові, (книжн. оборот) по скі́нченні те́рміну.
Минова́ть, мино́вывать, мину́ть и минова́ть
1)
кого, что (обходить, об’езжать, оставлять в стороне) – мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, о(б)мина́ти, о(б)мину́ти, промина́ти, промину́ти кого́, що. [Я на ті діво́чі голоси́ просто́ й пішо́в, мина́ючи ха́ти (М. Вовч.). Нема́ чого́ стриба́ти нам в ого́нь, коли́ його́ і обмину́ти мо́жна (Грінч.). Пе́вне не додо́му йдеш, бо свій прову́лок промину́в (Грінч.)]. Да -нё́т (-ну́ет) нас чаша сия! – хай мине́ нас ця гірка́ (лиха́) до́ля, ця лиха́ годи́на, (возвыш.) ця ча́ша;
2)
что (пропускать, оставлять без внимания) – мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що. [Богоро́дицю так було́ по́спіль прокажу́, не мину́ й сло́ва (Г. Барв.). Не чита́й цього́, промини́ (Брацлавщ.)].
Мину́я, Минова́в что (за исключением, кроме) – помина́ючи, ви́ключивши що, за ви́нятком, за ви́їмком, крім, о́крі́м чо́го;
3)
не -ва́ть (не избежать) чего – не мину́ти, не обмину́ти чого́, не втекти́ чого́ и від чо́го.
Не -ва́ть ему тюрьмы – не мину́ти йому́ в’язни́ці, не втече́ він від ка́ри.
Этого не -ва́ть – цього́ не (об)мину́ти (не (об)мине́ш), від цьо́го не втече́ш.
Как ни беречься, а не -ва́ть ожечься – хоч як береже́шся (стереже́шся), а наре́шті впече́шся.
Чему быть, того не -ва́ть – що ста́тися ма́є, те ста́неться.
Двум смертям не бывать, одной не -ва́ть – сме́рти не відпе́рти; раз ма́ти роди́ла, раз і вмира́ти (Приказки);
4) (
о времени) мина́ти, мину́ти и змину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, перехо́дити, перейти́, прохо́дити, пройти́, схо́дити, зійти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и спли́сти́; срв. Проходи́ть 10. [Мину́ла весна́, лі́то мина́є (Грінч.). Змину́ло ще скі́лькись днів (Крим.). Час іде́, мина́ється (М. Вовч.). І обі́д, і по́лудень мину́всь, а Левка́ нема́ (Квітка). Весна́ на́шої при́язни промину́ла безповоро́тно (Крим.). Уже́ петрі́вочка помина́є (Мил.). Пере́йдуть віки́, світ зава́литься (Рудан.). Зійшло́ і лі́то (Борзенщ.). Збі́гло кі́лька ро́ків (Коцюб.)].
Зима ещё не -ва́ла – зима́ ще не мину́ла(ся), не промину́ла, не перейшла́, не перезимува́лася.
Вся беда -ва́ла – все ли́хо мину́лося. [Згада́й ли́хо, та й байду́же: мину́лось, пропа́ло (Шевч.)].
Срок уже -ну́л – те́рмін (речіне́ць, строк) уже (про)мину́в, ви́йшов, (истёк) упли́в.
Опасность -ва́ла – небезпе́ка мину́ла(ся).
Ему -ну́ло двадцать лет – йому́ мину́ло (ви́йшло, перейшло́) два́дцять ро́ків, йому́ дійшо́в, йому́ помину́в двадця́тий рік.
Минова́вший – що мину́в(ся), промину́в и т. п.; мину́лий, перебу́тий. [Страшни́й та остато́чно щасли́во перебу́тий епізо́д (Франко)].
Назнача́ть, назна́чить
1) (
обозначать, отмечать что) значи́ти, визнача́ти и визна́чувати, ви́значити, зазнача́ти и зазна́чувати, зазначи́ти, на[по]знача́ти и на[по]позна́чувати, на[по]значи́ти, відзнача́ти и відзна́чувати, відзначи́ти, (о мног.) позначи́ти, повизнача́ти, повизна́чувати и т. п. що. [Визна́чує доро́гу блискави́цям (Куліш)].
-чить границы чему – ви́значити ме́жі чого́.
-чить север и юг на карте – зазначи́ти (позначи́ти) пі́вніч і пі́вдень на ма́пі (на (географі́чній) ка́рті).
-на́чь верх на тюке – на[по]значи́ верх на па́ці;
2) (
определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) признача́ти и призна́чувати, призначи́ти, визнача́ти и визна́чувати, ви́значити, приділя́ти, приділи́ти, (наметить) назнамена́ти, (о мног.) попризнача́ти, попризна́чувати, повизнача́ти, повизна́чувати, поприділя́ти що кому́, чому́, (за-)для ко́го, (за-)для чо́го, на що. [Делега́ціям від селя́н призна́чено ці місця́, а від робітникі́в – оці́ (Київ). Я призначи́в чита́ння на оди́н ве́чір (Грінч.). Шевче́нко, пи́шучи свої́ тво́ри, не признача́в їх за-для чита́ння наро́дові (Грінч.). Части́ну свого́ заробі́тку він призначи́в на пе́вну мету́ (Київ). Я ви́значила розписа́ння таке́, що на росі́йську мо́ву йде небага́то годи́н (Крим.). У ту ба́шточку вкида́ли дівча́т і замика́ли там чи на два тижні, чи на два ро́ки, – то вже як пан приді́лить (М. Вовч.). Діточка́м мої́м пан щось приді́лить за мою́ смерть (М. Вовч.). Брахмані́зм обеззбро́їв стихі́йність цих по́ривів, назнамена́вши, як час для їх зді́йснення, два оста́нні перего́ни на життьово́му шляху́ (М. Калин.)].
-чить заседание на пятницу – призначи́ти засі́да́ння на п’я́тницю.
-чить награду – призначи́ти нагоро́ду.
-чать наказание – визнача́ти (признача́ти) ка́ру.
-чить опеку над кем – призначи́ти опі́ку над ким.
-ча́ть, -чить плату – визнача́ти, ви́значити, признача́ти, призначи́ти, кла́сти, покла́сти пла́ту (платню́). [Пла́ту кладу́ть чималу́ їй за рік (Грінч.)].
-чить в продажу, к продаже что – призначи́ти до про́дажу що.
-ча́ть работу кому – признача́ти (визнача́ти) пра́цю кому.
-чить себе сделать что – призначи́ти собі́ (сказа́ти собі́) зроби́ти що. [Як чого́ не скі́нчить у ти́ждень, що каза́ла собі́ скінчи́ти, то… (М. Вовч.)].
-чить свидание кому – призначи́ти поба́чення кому́.
Мне -чили притти в понедельник – мені́ призна́чено прийти́ в понеді́лок.
-ча́ть следствие – признача́ти слі́дство.
-ча́ть срок – признача́ти (визнача́ти) те́рмін (строк, речіне́ць).
-ча́ть, -чить цену – визнача́ти, ви́значити, кла́сти, покла́сти, станови́ти, постанови́ти, наряди́ти ціну́. [Ці́ну на зе́млю визнача́ли вони́ всі гурто́м (Грінч.). База́р ці́ну стано́вить (Богодух.). Взяли́ тому́ коню́ ці́ну наряди́ли – півтора́ста карбо́ванців та й чоти́ри (Пісня)];
3) (
на должность, для исполнения какой-либо обязанности) признача́ти, призначи́ти, настановля́ти и настано́влювати, настанови́ти, наставля́ти, наста́вити, ста́вити, поста́вити, станови́ти, постанови́ти кого́ ким, на ко́го, за ко́го, на яку́ поса́ду, приділя́ти, приділи́ти кого́ за ко́го, наряди́ти кого́ ким, (гал.) іменува́ти, на(й)менува́ти кого́ ким, на яку́ поса́ду, (о мног.) попризнача́ти, понастано́влювати, понастановля́ти, понаставля́ти, поприділя́ти; (только куда, кому, к кому) надава́ти, нада́ти (о мног.) понадава́ти кого́ куди́, кому́, до ко́го. [Неписьме́нних не признача́ють на відповіда́льні поса́ди (Київ). Його́ козаки́ злюби́ли, до се́бе в курі́нь пусти́ли, ще й ота́маном настанови́ли (ЗОЮР I). Щоб воєво́дами настанови́ти, того́ не бу́де зро́ду (Л. Укр.). Князя́ми нас понастановля́є (Куліш). Нас ніхто́ не обира́в, нас настанови́ли на пара́фії (Н.-Лев.). Його́ ски́нули з при́става й настанови́ли на стра́жника (Васильч.). Вони́ його́ постави́ли собі́ лаке́єм (Грінч. I). Соргі́я поста́вив пан за клю́чника (Основа 1862). Постанови́ли на дяка́ (М. Вовч.). Постанови́ли її́ за цари́нного (Кониськ.). Пан приділи́в ба́тька за лісника́ (М. Вовч.). До́ти чолові́к до́брий, до́ки його́ деся́тником не наряди́ли (Приказка). Агроно́мів надаю́ть нам з Ки́їва (Київщ.)].
-чить наследника – призначи́ти спадкоє́мця.
-чить кого опекуном над кем – призначи́ти (настанови́ти) кого́ опікуно́м (на опікуна́, за опікуна́) над ким. [Грома́да настанови́ла над ї́ми опікуно́м Пана́са Мо́мота (Грінч.)].
-чить себе преемника – призначи́ти собі́ насту́пника.
-чить сына в военную службу – призначи́ти си́на до військо́вої слу́жби.
-ча́ть, -чить кому какую-либо роль в чём – признача́ти, призначи́ти, приділя́ти, приділи́ти кому́ яку́ ро́лю в чо́му. [Салко́ві, що мав гра́ти старшину́, приділи́ли роль сві́дка (Грінч.)];
4) (
о судьбе: предопределять) суди́ти, присуди́ти, признача́ти, призначи́ти, приділя́ти, приділи́ти, надава́ти, нада́ти, наріка́ти, наректи́, назнаменува́ти кому́ що. [Мені́ літа́ ті́ї до́ля присуди́ла (Рудан.). Хто змо́же ухили́тись, що нам боги́ всеси́льні присуди́ли? (Куліш)].
Назнача́емый – визна́чуваний, зазна́чуваний; настано́влюваний, призна́чуваний и т. п. Назна́ченный
1) ви́значений, зазна́чений, на[по]зна́чений, відзна́чений, повизна́чуваний
и т. п.;
2) призна́чений, ви́значений, приді́лений, покла́дений, поприді́ляний
и т. п. [Тво́рчі си́ли, – ті гна́тимуть вас у призна́чене мі́сце (Франко). Зако́ване в залі́зні обручі́ письме́нство незаба́ром переросте́ призна́чену йому́ мі́рку (Рада). Гро́ші, від грома́ди призна́чені на шко́лу (Грінч.)].
-ная цена – ви́значена ціна́.
В -ный час, в -ное время – у призна́чену годи́ну (призна́ченої годи́ни), у призна́чений час (призна́ченого ча́су);
3) призна́чений, настано́влений, наста́влений, поста́влений, постано́влений, приді́лений, наря́джений, імено́ваний, нада́ний, попризна́чуваний
и т. п. Вновь -ный – новопризна́чений, новонаста́влений ким, на ко́го, за ко́го, на яку́ поса́ду, новонада́ний кому́, до ко́го;
4) су́джений, прису́джений, призна́чений, приді́лений, на́да́ний, наре́че́ний, назнамено́ваний. [До своє́ї мети́, назнамено́ваної йому́ од бо́га, ді́йде (Куліш)].

-ться
1) визнача́тися
и визна́чуватися, бу́ти визна́чуваним, ви́значеним, повизна́чуваним и т. п.;
2) признача́тися
и призна́чуватися, бу́ти призна́чуваним, призна́ченим, попризна́чуваним и т. п. [Речінця́ по́бутові на Запорі́жжі не визнача́лося ніко́му (Куліш). Щоб пола́годити спір, визна́чується губернія́льна комі́сія (Франко). Її́ ще зда́вна призна́чено мені́ (Грінч.). Почала́ лічи́ти йому́ ліні́йкою в доло́ню, скі́льки було́ то вже йому́ призна́чено (Васильч.)].
Деньги -ча́лись на одно, а пошли на другое – гро́ші призна́чено було́ на одно́, а пішли́ на и́нше.
Срок -чался длинный, а теперь его сократили – те́рмін (строк, речіне́ць) призна́чено (ви́значено) було́ до́вгий, а тепе́р скоро́чено.
Срока не -чалось никому – те́рміну (стро́ку, речінця́) не стано́влено (не визнача́ли, не визнача́лося) ніко́му;
3) признача́тися, настановля́тися
и настано́влюватися, бу́ти призна́чуваним, настано́влюваним, призна́ченим, настано́вленим, попризна́чуваним, понастано́влюваним и т. п. ким, на ко́го, за ко́го, на яку́ поса́ду. [Па́нна настановля́ється на вчи́тельку в село́ С. (Коцюб.). Ті батюшки́, що вчи́лися в акаде́мії й були́ понастано́влювані на пара́фії (Н.-Лев.). Інстру́ктора від нас за́брано, а нам нада́но и́ншого (Київщ.). Полко́вники і со́тники нада́ні теж із по́льського па́нства (Куліш)].
Он -ется инструктором – його́ призна́чено (настано́влено, признача́ють, настановля́ють) на (за) інстру́ктора.
-ется комисия для рассмотрения дела – признача́ється комі́сія (признача́ють комі́сію), щоб розгля́нути спра́ву.
-ется следствие по этому делу – признача́ється (признача́ють) слі́дство в цій спра́ві;
4) суди́тися, признача́тися, приділя́тися, бу́ти призна́ченим, приді́леним, нада́ним, назнамено́ваним, наре́че́ним. [Щоб не було́ одни́х, яки́м ні́би призна́чено ті́льки працюва́ти, і дру́гих, яки́м призна́чено з чужо́ї пра́ці живи́тися (Рада). Шлях без мі́ри, вік без лі́ку їй нада́но від творця́ (Самійл.). Та вже коли́ наре́чено вмира́ти, і зна́хури не відше́пчуть (ЗОЮР I)].
Нанима́ться, наня́ться
1) (
о людях) найма́тися, на(й)ня́тися и (зап.) найми́тися, (о мног.) понайма́тися, (поступать на службу по найму) става́ти, ста́ти (піти́), (о мног.) постава́ти в на́йми, (договариваться) єдна́тися, поєдна́тися, ряди́тися, поряди́тися, підряди́тися, годи́тися, згоди́тися, договоря́тися, договори́тися; бу́ти на́йманим, на́(й)ня́тим, (о мног.) пона́йманим и т. п.; срв. Нанима́ть. [Найня́вся – прода́вся (Приказка). Ра́яла до па́на наня́тися (Грінч.). Найми́вся в одного́ склепаря́ (Франко). Приму́шені блука́ти, щоб де-не́будь в на́йми ста́ти (Олесь). Він був зго́джений носи́ти з місте́чка до ча́ю сві́жі паляни́ці (Н.-Лев.)].
-ться (служить) кем, в качестве кого – найма́тися, на(й)ня́тися, понайма́тися, става́ти, ста́ти, постава́ти за ко́го. [Найма́вся за чередника́ і пас ві́вці (Крим.). Найня́лася (ста́ла) за ня́ньку (Канівщ.)].
Он -ня́лся в подёнщики – він на(й)ня́вся (став) за поде́нного.
-ться на известный срок – найма́тися, на(й)ня́тися, става́ти, ста́ти на пе́вний те́рмін (строк, у строки́, у строка́х). [На́ші дівча́та в строки́ понайма́лися до Покро́ви (Слов’яносербщ.)].
Он для этого -нят – його́ на це (для цьо́го) на́(й)ня́то;
2) (
о вещах) найма́тися, бу́ти на́йманим, на́(й)ня́тим, пона́йманим.
Этот дом -ется каким-то частным лицом – цей буди́нок (цього́ буди́нка) найма́є яка́сь прива́тна осо́ба;
3) (
сдаваться в наём) винайма́тися, найма́тися, бу́ти вина́йманим, ви́найнятим, на́йманим, на́(й)ня́тим, (о мног.) пона́йманим.
Наступле́ние
1) (
на кого, на что) на́ступ (-пу), (действие ещё) наступа́ння; (нападение) на́пад (-ду), (действие ещё) напада́ння на ко́го, на що. [Тяжкі́ гріхи́ впини́ли пре́дків на́ших від на́ступу на христия́нські зе́млі (Куліш). На́ступ на всьому́ фро́нті на капіта́л (Пр. Правда). Не боя́лися наступа́ння зоко́лу (Рада)].
При -нии, во время -ния – під час на́ступу, за на́ступу; наступа́ючи.
Вести, повести -ние – наступа́ти, ве́сти́ (прова́дити, роби́ти), пове́сти́ на́ступ, (начинать, начать) почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) на́ступ.
Переходить, перейти в -ние на кого, на что – перехо́дити, перейти́ до на́ступу, почина́ти, поча́ти на́ступ, наступа́ти, руша́ти, ру́шити на ко́го, на що.
Переход в -ние – перехі́д до на́ступу.
Генеральное -ние – зага́льний на́ступ, зага́льна ата́ка [Ті́ні немо́в-би чека́ли га́сла, щоб поча́ти зага́льну ата́ку на ві́льні просто́ри сві́ту (Кінець Неволі)];
2) (
о времени, сроке) настава́ння, оконч. наста́ння́ (-ння́), (редко, диал.) настаття́ (-ття́), (приход) надхо́дження, оконч. надхі́д, прихі́д (-хо́ду), (начало) поча́ток (-тку). [В Йо́сифа-ж роди́лося два си́ни, до наста́ння семи́ год голо́дних (Біблія). Мрі́ї про настання́ на землі́ золото́го ві́ку (М. Калин.)].
При -нии, с-нием чего – коли́ (як) настає́ (надхо́дить, захо́дить, в прошлом: настава́ло, наста́ло и т. п., в будущем: наста́не и т. п.; срв. Настава́ть) що, (о времени, но не о сроке ещё) з чим, з прихо́дом (редко з настава́нням, з наста́ння́м, з надхо́дом) чого́, (с началом чего) на (при) поча́тку чого́.
При -нии весны – коли́ (як) настає́ и т. п. весна́, об весні́, (с -нием) з весно́ю, з прихо́дом весни́.
При -нии, с -нием ночи – коли́ (як) настає́ и т. п. ніч.
При -нии опасности – коли́ захо́дить (настає́ и т. п.) небезпе́ка.
При -нии срока – коли́ (як) настає́ и т. п. те́рмін (строк, речіне́ць).
Неаккура́тный
1) неакура́тний, (
небрежный) недба́лий, (неточный) нерете́льний, (неисправный) неспра́вний. [Неакура́тний чолові́к, неспра́вний: ніко́ли гро́шей у строк не пла́тить (Київ). Неакура́тне (недба́ле) вико́нування свої́х обо́в’язків (Київ)];
2) (
неопрятный) неакура́тний, неоха́йний, нечепурни́й.
Неопределё́нный
1) неозна́чений, неви́значений, неокре́слений; (
неясный) нез’ясо́ваний, невира́зний, (сомнительный) непе́вний. [Ме́тод вирахо́вування неозна́чених кі́лькостей (Павлик). В житті́ нові́ фо́рми ма́ють ще зо́всім невира́зний і неокре́слений хара́ктер (Гр. Думка). Па́нна Кла́ва мовча́ла, по́вна невлови́мих, нез’ясо́ваних пережива́нь (Черкас.). Дія́льність Шевче́нкова ви́вела спра́ву з невира́зного стано́вища (Рада). Невира́зною по́статтю уявля́ється той «Нови́й рік» (Р. Край). Глухі́ невира́зні звістки́ доли́нули й до йо́го (Грінч.). Їй му́лило се́рце яке́сь невира́зне почуття́ (Л. Укр.). Зві́дти несли́сь які́сь невира́зні, змі́шані згу́ки (Коцюб.)].
-ное местоимение, грам. – неозна́чений займе́нник.
-ное наклонение, грам. – дієйме́нник.
-ное положение – невира́зне стано́вище, непе́вне стано́вище, невира́зний (непе́вний) стан. [Мо́же-б ми до́вго перебува́ли в тако́му непе́вному ста́ні, коли́-б на нас не почали́ зверта́ти ува́гу робітники́ (Кирил.)].
-ное уравнение, мат. – неозна́чене рі́вня́[а́]ння.
-ный член, грам. – неозна́чений член.
На -ный срок, на -ное время – на неозна́чений (неви́значений) те́рмін (строк, речіне́ць), час.
Человек -ного возраста – люди́на неви́значеного (невира́зного) ві́ку;
2)
см. Неопредели́мый.
По, предл.
1)
с дат. п.
а)
на вопрос: где, по чему – по ко́му, по чо́му (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.).
Ходить по комнате, по саду, по двору – ходи́ти по кімна́ті (по ха́ті), по саду́, по дво́ру́ и по дворі́.
Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) – ходи́ти по лі́сі (и по лісу́, по гаю́), по по́лю, по горі́ (и реже лі́сом, га́єм, по́лем). [По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Ой чиї́ то воли́ по горі́ ходи́ли?].
Плавать по́ морю, по реке, по воде – пла́вати по мо́рю, по рі́чці, по воді́ (Срв. п. 1 б.).
Гулять по городу, по улице – гуля́ти по мі́сту (по го́роду), по ву́лиці.
Путешествие по Италии – по́дорож по Іта́лії (и Іта́лією).
Смерть (болезнь) не по́ лесу ходит, а по людям – смерть (по́шесть) не по лі́сі (по лісу́) хо́дить, а по лю́дях.
Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге – ве́зли́ хліб та й порозтру́шували його́ по всій доро́зі. (Срв. п. 1 б).
Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам – порозсила́ти нака́з по волостя́х, ї́здити по знахаря́х, піти́ по рука́х, рости́ по рова́х (по рівчака́х).
По селениям и по городам – по се́лах і по міста́х. [По степа́х та хутора́х (Д. Марк.). Служи́ла вона́ по свої́х, служи́ла по жида́х, служи́ла й по купця́х (Мирн.). Тру́дно ста́ло старе́нькій по лю́дях жи́ти].
По горах и по долам – по го́рах і по доли́нах, го́рами й доли́нами.
Ударить по голове, по лицу, по зубам – уда́рити по голові́, по лиці́ и по лицю́, по зуба́х. [Не по чім і б’є́, як не по голові́].
Пойти по́-миру – піти́ з торба́ми, попідві́конню.
По всей Украине гремела его слава – на всю Украї́ну, по всій Украї́ні голосна́ була́ (луна́ла) його́ сла́ва.
По всему свету пошёл слух – на ввесь світ, по всьо́му сві́ту пішла́ чу́тка.
Ударить по рукам – уда́рити по рука́х.
Сковать кого по рукам и по ногам – скува́ти кого́ на ру́ки і на но́ги, скува́ти кому́ ру́ки й но́ги.
Стол стоял посредине комнаты – стіл стоя́в посеред (посере́дині) ха́ти.
По обеим сторонам улицы – по оби́два бо́ки ву́лиці, по оба́біч ву́лиці.
По праздникам, по праздничным дням – в свя́та, в святні́ дні, свя́тами, святни́ми дня́ми.
Он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівті́рками, (еженедельно) що-вівті́рка.
Заседания происходят по пятницам – засі́дання відбува́ються у п’я́тниці, п’я́тницями, (еженедельно) що-п’я́тниці.
По зимам мы дома, по летам на заработках – у зи́му ми вдо́ма, а в лі́то на заробі́тках.
По временам – часа́ми, ча́сом.
Растёт не по дням, а по часам – росте́ не що-дни́ни, а що-годи́ни, росте́, як з води́ йде;
б) (
Для обозначения направления движения, пути следованияна вопрос: вдоль чегоупотребляется конструкция с твор. пад.).
Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке – йти ву́лицею; доро́гою, але́єю, сте́жкою. [Ой, ішо́в я ву́лицею раз, раз (Пісня). Ой ходи́ла ді́вчина бережко́м].
Проходить итти по полю – прохо́дити, йти́ по́лем.
Дорога пролегала по горе, по болоту – доро́га йшла́ горо́ю, боло́том.
Ехать по железной дороге – ї́хати залі́зни́цею.
Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) – пливти́ Дніпро́м, мо́рем.
Плавание по Днепру и его притокам – плавба́ Дніпро́м та його́ до́пливами.
Переслать по почте, по телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом;
в) (
согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чо́го, за ки́м, за чи́м, (реже) по ко́му, по чо́му; через що, відпові́дно до чо́го.
По приказанию, по декрету – з нака́зу, за нака́зом, за декре́том.
По повелению тирана – за тира́нським велі́нням, з тира́нського нака́зу.
По определению суда – за ви́роком су́ду.
По поручению – з дору́чення, за дору́ченням.
Я сделал это по совету отца, по его совету – я зроби́в це за пора́дою ба́тьковою, за його́ пора́дою.
По рассеянности, по недоразумению – з неува́жности, з непорозумі́ння и через неува́жність, через непорозумі́ння.
По ошибке – по́милкою, через по́милку.
Это произошло по ошибке – ста́лося це по́милкою (через по́милку, за о́бмилки).
Он сделал это по ненависти ко мне – він зроби́в це з нена́висти до ме́не.
Высказаться, писать по поводу чего-либо – ви́словитися, писа́ти з при́воду чого́.
По какому поводу вы пришли ко мне? – з яко́го при́воду (за яким при́водом) ви прийшли́ до ме́не? [Приї́хав я до Ки́їва за тим при́водом, щоб…].
По этому случаю (= поводу), по какому случаю – з ціє́ї наго́ди, з яко́ї наго́ди.
По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження…
По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель – ви́падком (випадко́во) де́шево продаю́ться ме́блі.
По счастливой случайности – щасли́вим ви́падком, через щасли́вий ви́падок.
По несчастному случаю, по несчастию – через неща́сний (нещасли́вий) ви́падок, неща́сним ви́падком (случа́єм), через неща́стя, (к несчастию) на неща́стя.
По несчастью виноват в этом я – на неща́стя я цьому́ (в цьо́му) ви́нен (причи́ною).
Товарищ по несчастью – това́риш неща́стям.
По лицу, по глазам его было видно, что… – з ви́ду (з тва́ри), з оче́й його́ було́ зна́ти (ви́дно), що… (и по виду́, по о́чах). [Ви́дно ми́лу по ли́ченьку, що не спа́ла всю ні́ченьку, ви́дно ми́лу по бі́лому, що жу́риться по ми́лому].
По его голосу было слышно – з го́лосу його́ чу́ти було́. [З го́лосу його́ чу́ти, що він на́че чого́сь зраді́в (Кониськ.)].
По тому тону, каким сказаны эти слова – з того́ то́ну, яки́м ска́зано ці слова́.
По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… – з тіє́ї ува́ги, з яко́ю він ви́слухав мене́, ви́дно було́…
Узнать кого по голосу – пізна́ти кого́ з го́лосу (по го́лосу).
По когтям и зверя знать – з па́зурів (и по па́зурях) зві́ря зна́ти. [Ви́дно па́на по халя́вах].
По платью встречают, по уму провожают – по оде́жі стріча́ють, а по уму́ виряджа́ють.
По Сеньке и шапка – по Са́вці сви́тка, по па́ну ша́пка.
По одёжке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку.
Судить по наружности, по внешнему виду – суди́ти з о́кола, з зо́внішнього (з око́лишнього) ви́гляду.
По прошению, по просьбе, по ходатайству – на проха́ння, на про́сьбу (редко з про́сьби), на клопота́ння.
Он уволен в отставку по прошению – він зві́льнений в відста́вку на проха́ння.
По моей просьбе – на моє́ проха́ння, на мою́ про́сьбу.
По требованию – на вимо́гу.
По предложению министра – на пропози́цію (вне́сення) и за пропози́цією (за вне́сенням) міні́стра.
По моему соображению – на мою́ га́дку (ду́мку).
По принуждению, по охоте – з (при)му́су, з прину́ки, з охо́ти. [Не з му́су я прийшла́ так, а з охо́ти (Куліш). Як не даси́ з про́сьби, то даси́ з гро́зьби (Номис)].
По своей (собственной) воле, по неволе – з своє́ї (вла́сної) во́лі, своє́ю (вла́сною) во́лею, з нево́лі (нево́лею).
По наущению – з намо́ви.
По вашей милости – з ва́шої ла́ски.
По чьей вине (по моей вине) это произошло – з чиє́ї причи́ни (з моє́ї причи́ни, через ме́не) це ста́лося.
По той причине – з тіє́ї (з то́ї) причи́ни.
По многим причинам – з багатьо́х причи́н.
По болезни – через х(в)оро́бу, за х(в)оро́бою.
По незнанию, по непониманию, по глупости – з незна́ння (зне́знавки), з нерозумі́ння, з дурно́го ро́зуму (через незна́ння, через нерозумі́ння, через дурни́й ро́зум). [Ті́льки зне́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национа́льную» у́зость (Єфр.)].
Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий.
Судя по этому, по тому, что… – су́дячи з цьо́го, з то́го, що…
Книга уже по тому одному заслуживает внимания – кни́га вже через те́ саме́ (тим сами́м) ва́рта ува́ги.
По несогласию – через незго́ду.
По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены – за лю́тими моро́зами навча́ння (нау́ку) в шко́лі тимчасо́во припи́нено.
По принципиальным соображениям, мотивам – з принципо́вих (принципія́льних) мірко́ваннів (моти́вів). [А́втор ціє́ї промо́вистої тира́ди за́раз-же зріка́ється – пра́вда, з моти́вів не принципія́льних – свого́ за́міру (Єфр.)].
По старинному обычаю – (за) стари́м (да́внім) зви́ча́єм и по старо́му (да́вньому) звича́ю. [По старо́му звича́ю – до ча́ю].
По своему обыкновению – свої́м зви́ча́єм.
Служить по выборам – служи́ти з ви́бору (ви́бором).
По примеру своих предшественников – за при́кладом свої́х попере́дників.
По всем правилам (требованиям) науки – за всіма́ пра́вилами (при́писами, вимо́гами) нау́ки.
По приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к.
Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания – дода́ти по одному́ зразко́ві (примі́рникові) ко́жного вида́ння.
Одет по последней моде – вдя́гнений за оста́нньою мо́дою.
Высчитать по формуле – ви́рахувати за фо́рмулою.
Распределять, классифицировать по каким-л. признакам – поділя́ти, класифікува́ти за яки́ми озна́ками.
Становиться по росту – става́ти за зро́стом (відпові́дно до зро́сту).
По очереди, по старшинству – за черго́ю, за старши́нство́м.
По порядку – по́ряду.
Рассказывай все по порядку – усе́ по́ряду розпові́дуй.
Считать по порядку – рахува́ти (лічи́ти) з ря́ду, від ря́ду, вряд.
Заплатить по счёту – оплати́ти раху́нок.
Выдать по чеку – ви́дати на чек.
Получить по счёту, по ордеру – оде́ржати на раху́нок, на о́рдер.
По рассказам старожилов – за оповіда́ннями старожи́тців.
По донесениям корреспондентов – за до́писами кореспонде́нтів.
По закону, не по закону – за зако́ном, за пра́вом, проти зако́ну, проти пра́ва.
Наследовать по праву – спадкува́ти пра́вом (з пра́ва).
По общему согласию – за спі́льною зго́дою.
Жениться на ком по любви, по расчёту – ожени́тися (одружи́тися) з ким з любо́ви, з інтере́су.
Он мне родня по жене – він мені́ ро́дич через жі́нку (по жі́нці).
Наши братья по Адаму – наші́ брати́ по Ада́му (через Ада́ма).
Назвать кого по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння (на імено́), на прі́звище. [Єсть у Ки́їві чолові́к на йме́ння Кири́ло, на прі́звище Кожом’я́ка. Був чолові́к на ім’я́ Заха́рія (Св. П.)].
Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… – схі́дньо-слов’я́нську сім’ю́ звуть ина́кше ру́ською за йме́нням тіє́ї ру́ської дина́стії…
Немец по происхождению – ні́мець ро́дом, з ро́ду.
В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению – в анти́чній пое́зії розрі́знювано склади́ до́вгі з приро́ди (з нату́ри, приро́дою, нату́рою) і пози́цією.
Итти по следам за кем-либо – іти́ слі́дом (сліда́ми) за ким, іти́ в чий слід (в чиї́ сліди́).
По течению – за водо́ю, упли́нь за водо́ю.
Пустить, пойти по ветру – пусти́ти, піти́ за ві́тром.
Ходить, обращаться по солнцу – ходи́ти, оберта́тися за со́нцем.
По шерсти, против шерсти – за ше́рстю, проти ше́рсти.
Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки – зареєструва́тися, відпові́дно до мі́сця, при мі́сці, на мі́сці пробува́ння (ме́шкання), з’яви́тися на мі́сце припи́су.
По месту назначения – до призна́ченого мі́сця.
По месту службы – (на вопрос: куда) на мі́сце слу́жби, (где) на мі́сці (при мі́сці) слу́жби, на слу́жбі. [Опові́щення про суд по́слано їм на місця́ слу́жби. Пеню́ ви́вернуть з йо́го на слу́жбі].
Он арестован по доносу – він заарешто́ваний за до́казкою, через до́казку.
По обвинению в убийстве – за обвинува́ченням (обвинува́чуючи) в уби́встві (душогу́бстві).
По подозрению в измене – за підо́зренням (при́здру ма́ючи) в зра́ді.
Мучили людей по одному подозрению в чём-л. – му́чили люде́й на саме́ підо́зрення в чо́му.
На деле и по праву – ді́лом і пра́вом (з пра́ва).
По чести – по че́сті.
По совести – по со́вісті.
По справедливости – по пра́вді.
По правде сказать – ка́жучи напра́вду, як по пра́вді каза́ти.
Будет по слову твоему – бу́де за сло́вом твої́м.
По свидетельству историков – за сві́дченням істо́риків.
По словам вашего брата – як ка́же (мовля́в) ваш брат.
По моим, по его наблюдениям – за мої́ми, за його́ спостере́женнями.
По моей теории – на мою́ тео́рію.
По моему мнению – на мою́ ду́мку.
По моему – по мо́єму, як на ме́не.
Высказаться по вопросу о чём-л. – ви́словитися в які́й спра́ві, в спра́ві про що.
Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны – комі́сія для склада́ння словника́, для землевпорядкува́ння, для дослі́джування продукці́йних сил краї́ни.
Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей – робо́ти (пра́ця) коло збудува́ння мо́сту, коло ви́сушення болі́т, коло обсі́яння полі́в.
Лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри (письме́нства).
Литература по этнографии, по этому вопросу – літерату́ра що-до етногра́фії, що-до цьо́го пи́та́ння про етногра́фію, про це пи́та́ння.
Обратиться к кому по делу – зверну́тися (уда́тися) до ко́го за ді́лом (за спра́вою, в спра́ві).
По этому делу – за цим ді́лом (за ціє́ю спра́вою), в цій спра́ві.
Обратиться по адресу – зверну́тися на адре́су.
По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму – до се́рця, до любо́ви, до душі́, до смаку́ (до вподо́би), до ро́зуму. [Уче́ння те було́ і не до се́рця, і не до ро́зуму (Яворн.)].
По плечу, не по плечу – до плеча́, не до плеча́, (по силам) до снаги́, не до снаги́.
Не по моим зубам – не на мої́ зу́би, не про мої́ зу́би.
Специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на вну́трішні х(в)оро́би, на вну́трішніх х(в)оро́бах.
Смотря по погоде, по погоде глядя – як яка́ пого́да, як до пого́ди.
По нынешним временам – як на тепе́рішній час (-ні часи́).
Плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти.
Награда мала по его заслуге – нагоро́да мала́ як на його́ заслу́гу.
По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го.
По направлению к чему – до чо́го.
По отношению к кому, к чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно ко́го, чо́го, о́біч ко́го, чо́го, проти ко́го, чо́го.
По отношению ко мне это несправедливо – що-до ме́не (відно́сно ме́не) це несправедли́во; срв. Относи́тельно, Отноше́ние.
Расставить столбы по дороге – порозставля́ти стовпи́ уздо́вж (уподо́вж) доро́ги.
Итти, ехать по столбам – іти́, ї́хати стовпа́ми (уподо́вж стовпі́в).
По дороге, по пути (= в дороге) – доро́гою.
Мне с тобою не по дороге – мені́ не по доро́зі (не доро́га) з тобо́ю.
Спуститься по верёвке – злі́зти по (и на) мотузку́, мотузко́м.
Взобраться по трубе – ви́лізти ри́нвою.
По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. – по-украї́нському, по-францу́зькому, по-туре́цькому и т. п. По-христиански, по-царски, по-барски – по-христия́нському, по-ца́рському, по-па́нському.
По рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного (з душі́, вульг. з но́са, з чу́ба).
Мы ехали по десяти вёрст в час – ми в’їзди́ли по де́сять версто́в на годи́ну.
По уменьшённой цене – за зме́ншену ці́ну.
По первому, по пятому, по десятому разу – упе́рше, уп’я́те, удеся́те;
в) (
на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чо́го, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… – фо́рмою, ко́льором, своє́ю будо́вою вони́ нага́дують…
По красоте нет ей равной – красо́ю (вро́дою), на красу́ (на вро́ду) нема́ їй рі́вні. [Були́ (шовко́виці) вся́кі: і черво́ні і бі́лі на ягідки́].
Сложный по своему составу – складни́й свої́м скла́дом (на свій склад, що-до свого́ скла́ду).
По виду (по наружности) он очень симпатичен – ви́глядом (на ви́гляд, на взір) він ду́же симпати́чний.
По виду ему около тридцати лет – на ви́гляд (на по́гляд, на о́ко, на взі́р, на по́зір, з ви́гляду, з ви́ду, з лиця́) йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків.
По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные – си́лою і безпосере́дністю почуття́, оригіна́льністю сюже́та цей твір переважа́є всі и́нші, над усіма́ и́ншими виви́щується.
И по форме и по содержанию это прекрасная вещь – і фо́рмою (і що-до фо́рми, і на фо́рму) і змі́стом (і що-до змі́сту, і на зміст) це чудо́ва річ.
По существу своего содержания – що-до істо́ти свого́ змі́сту.
По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране – число́м (що-до числа́) лю́дности це мі́сто займа́є пе́рше мі́сце (стої́ть на пе́ршому мі́сці) в краї́ні.
По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… – свої́ми географі́чними і клімати́чними озна́ками (особли́востями) или що-до свої́х географі́чних і клімати́чних озна́к (особли́востей) ця терито́рія нале́жить…
По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… – свої́ми антропологі́чними озна́ками (що-до свої́х антропологі́чних озна́к) лю́дність ціє́ї краї́ни ді́литься на…
Измерять по длине, по ширине, по высоте – виміря́ти на довжиню́, на шириню́, на височиню́;
2)
с вин. пад.
а) (
на вопрос: во что на сколько) – по що.
Сукно по́ два рубля аршин – сукно́ по (в) два карбо́ванці за арши́н.
Они получили по́ два рубля – вони́ здобули́ по два карбо́ванці. [Дає́ на рік по сто черво́них. У жнива́ ча́сом пла́тять косаря́м по карбо́ванцю в день або й по два карбо́ванці (Н.-Лев.)].
Сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два́ пи́та́ння ко́жному.
Строиться по́ два, по́ три, по четыре – шикува́тися по два́ (по дво́є), по три́ (по тро́є), по чоти́ри,
б) (
на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чо́го, по що, по ко́го.
По сие время – до́сі, до цьо́го ча́су и по сей час.
С 1917 по 1925 год – з 1917-го аж до 1925-го ро́ку.
По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг – до сме́рти тебе́ не забу́ду, до сме́рти (до гро́бу) твій друг (при́ятель).
Высотою по локоть, по грудь – завви́шки по лі́коть, по гру́ди (до лі́ктя, до груде́й).
По шею – по ши́ю, до ши́ї.
По колена – по колі́на, до колі́н. [Уже́ ді́да вода́ по колі́на поняла́].
Увяз по колена, по пояс – угру́з по колі́на, по по́яс.
Он по́ уши в долгах – він в борга́х, як в реп’яха́х.
По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша – аж до тіє́ї гори́, до того́ ліска́ (гайка́), до тіє́ї рі́чки (аж по ту го́ру, по той лісо́к, по ту рі́чку) земля́ все на́ша.
По эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по оби́два бо́ки, оба́поли чого́ (срв. О́ба).
По одну, по другую сторону – по оди́н, по дру́гий бік, (реже) (по) при оди́н, при дру́гий бік. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік (Звин.)]
3)
с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) – за ким, за чим и по ко́му, по чо́му.
Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём – пла́кати, нудьгува́ти, тужи́ти, жури́тися, скуча́ти, зідха́ти за ким, за чим (реже по ко́му, по чо́му). [Дурна́ ді́вчина нерозу́мная за козаче́ньком пла́че. Кого́ коха́є, за тим і зідха́є].
Плакать по брате, по сетре – пла́кати за бра́том, за сестро́ю.
Звонить по ком, по чьей душе – дзвони́ти по ко́му, по чиї́й душі́. [Подзвони́ли по дитя́ті у вели́кий дзвін].
Носить траур по родителям – носи́ти жало́бу по батька́х.
По смерти отца – по сме́рті ба́тька, після сме́рти ба́тька.
По заходе солнца – по за́ході со́нця.
По обеде – по обі́ді, після обі́д(у).
По окончании праздников – по свя́тах.
По истечении, по прошествии срока – по скі́нченні стро́ку, як ви́йде (ді́йде, скі́нчи́ться) строк.
По возвращении его из путешествия – після поворо́ту з по́дорожи.
По возвращении его в отечество – після поворо́ту до рі́дного кра́ю.
По истечении трёх недель – по трьох ти́жнях, в три ти́жні після чо́го. [Одна́ уме́рла на зеле́ну неді́лю, а одна́ – як ячмі́нь жа́ли, в три неді́лі після тіє́ї (Борз. п.)].
По мне, по нём, по ней (пожалуй) – про ме́не, про ньо́го, про не́ї, як на ме́не, як на ньо́го, як на не́ї.
По мне, по нём хоть трава не расти – про ме́не (про ньо́го) хоч вовк траву́ їж.
По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно – по ньо́му (по ній) ви́дно було́, що до́ма не все гара́зд. [Хіба́-ж ти не помі́тив по їй, що вона́ й зда́вна навіже́на? (М. Вовч.)].
Дочь по отце пошла, сын по матери – дочка́ в ба́тька вдала́ся, син у ма́тір ви́йшов (уда́вся).
Руби дерево по себе – руба́й де́рево по собі́.
Выстрелить по ком – ви́стрілити (стре́лити) на ко́го (в ко́го).
По чём сукно? – по чі́м сукно́?
Посократи́ть – (срок) скороти́ти, прикороти́ти (строк), (штаты, содержание, расходы) зме́нши́ти (шта́ти, утри́мання, вида́тки), (во множ.) поскоро́чувати, поприкоро́чувати, позме́ншувати и позменша́ти що; срв. Сократи́ть.
Преде́льный – кра́йній, грани́чний.
-ный возраст – найви́щий вік.
-ный срок – кра́йній (оста́нній) строк (речіне́ць).
-ная скорость – найбі́льша ско́рість.
-ная температура – кра́йня, грани́чна температу́ра.
-ные цены – найви́щі (найбі́льші) ці́ни.
Приближа́ться, прибли́зиться – наближа́тися и набли́жуватися, набли́зи́тися, зближа́тися, збли́зи́тися, надближа́тися, надбли́зи́тися, доближа́тися, добли́зи́тися, (о мног.) понаближа́тися и -бли́жуватися, позближа́тися и -бли́жуватися и т. д. до ко́го, до чо́го; бли́жчати, побли́жчати до ко́го до чо́го; (наставать, наступать) над(і)хо́дити, надійти́, настига́ти, насти́г(ну)ти. [Стій, не набли́жуйсь (Куліш). От уже́ я набли́зи́вся до сво́го села́ (Франко). Наближа́вся академі́чний рік (Крим.). Оста́нні часи́ зближа́ються (Свидн.). Всі збли́зи́лись до йо́го (Стор.). А пі́сня все бли́жчала (Кониськ.). Ось вони́ надхо́дять (Куліш). Доближа́юсь до клу́ні (Г. Барв.). Настига́є весна́ (Г. Барв.)].
-жа́ется ночь, осень – надхо́дить (наближа́ється, надближа́ється, зближа́ється) ніч, о́сінь. [О́сінь надхо́дить, лі́то мина́є (Л. Укр.). Надхо́дить ніч (Франко)].
-жа́лась гроза – наближа́лася (надближа́лася, надхо́дила) гроза́ (громови́ця).
-жа́лся день свадьбы – надхо́див день весі́лля.
-жа́ется смерть, смертный (последний) час – наближа́ється (зближа́ється, надхо́дить) смерть, наближа́ється (надхо́дить, нахо́дить) сме́ртна (оста́тня и -ння) годи́на). [Отсе́ вже нахо́дить на ме́не оста́тня годи́на (Мирн.)].
Время -жа́ется, -жа́лось к полночи – дохо́дить, дохо́дило до пі́вночи, бере́ться, бра́лося (добира́ється, добира́лося) до пі́вночи. [Перехристи́лася і лягла́ вже, так до пі́вночи дохо́дило (Квітка). Бра́лося вже до пі́вночи (Мирн.). Вже було́ пі́зно, добира́лося до пі́вночи (Мирн.)].
-жа́ется полуденное время – бере́ться під обі́ди.
-жа́ется срок платежа – надхо́дить, наближа́ється строк ви́плати, платі́жний речіне́ць.
-жа́ться к концу – дохо́дити кра́ю, кінця́. [Тре́тя зима́ його́ життя́ дохо́дила кра́ю (Єфр.)].
Дело -жа́ется к концу – спра́ва дохо́дить кінця́.
Пропуска́ть и Пропуща́ть, пропусти́ть
1)
кого, что куда – пропуска́ти, пропусти́ти, пуска́ти, пусти́ти кого́, що куди́, через що, (через что) перепуска́ти, перепусти́ти кого́ через що (напр., через кордо́н), (давать дорогу) пропуска́ти, пропусти́ти кого́, пропуска́ти, пропусти́ти доро́гу кому́, пуска́ти, пусти́ти доро́гу кому́. [Нас пропусти́ли в ха́ту (Сл. Ум.). Патру́лі ніко́го не пропуска́ли (не пуска́ли) в мі́сто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли́», ка́же йо́му молоди́ця, пуска́ючи мене́ у две́рі (М. Вовч.). Хтів був їх (кни́ги) ви́писати з Пари́жу, а цензу́ра не пуска́є (Крим.). Нас перепусти́ли через кордо́н. Ой вороги́, вороги́, пропусті́те доро́ги (Чуб.)].
-ти́те-ка меня – пропусті́ть-но мене́, пусті́ть-но мене́.
-ти́те! – пропусті́ть! пусті́ть доро́гу! перепусті́ть доро́гу!
Здесь не -ка́ют – тут (сюдо́ю) не пуска́ють (не пропуска́ють).
Часовой -ти́л в ворота – вартови́й пусти́в у бра́му.
Нас -ти́ли через заставу – нас перепусти́ли (пропусти́ли) через заста́ву.
Цензура не -ка́ет – цензу́ра не пуска́є.
-ка́ть, -ти́ть куда воду, пар, воздух – пуска́ти, пусти́ти куди́ во́ду, па́ру, пові́тря.
-ка́ть, -ти́ть поезда́ через что – перепуска́ти, перепусти́ти поїзди́ через що. [За до́бу через Ки́їв перепу́щено сто поїзді́в (М. Гр.)].
-ка́ть, -ти́ть кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя – пуска́ти, пусти́ти кого́ прої́хати, пройти́ повз ко́го, повз се́бе, да́ти помину́ти кого́, себе́. [Пусти́в усі́х прої́хати повз йо́го, а тоді́ пої́хав слідо́м за ни́ми (М. Грінч.)];
2)
кого, что (миновать) – мина́ти, мину́ти, о(б)мина́ти, о(б)мину́ти (обминува́ти) кого́, що, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти кого́, що. [Як горі́лку п’ють, то мене́ мина́ють, а як б’ють, то від ме́не почина́ють (Номис). Помине́те дві ха́ти, а тре́тя на́ша (Звин.). Пока́зуючи дра́ми за-для наро́днього теа́тру, я зо́всім обмину́в о́перу (Грінч.). Промина́ємо пе́ршу причи́ну (Грінч.). Ввесь мак облама́в, ті́льки одну́ да ма́ківку да й обминува́в (Чуб.)].
Меня -ти́ли в списке – мене́ промину́ли в реє́стрі (в спи́ску);
3)
кого, что (проворонить) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти, упуска́ти, упусти́ти, проґа́влювати, проґа́вити кого́, що. [Хло́пець напру́жує слу́хи, боячи́сь пропусти́ти яки́й зрадли́вий звук (Коцюб.). Ща́стя, бра́тіку, хвили́ночка одна́: на́че хма́рка по-над на́ми промина́; не впусти́! (Крим.)].
Не -ти́ почтальона – не пропусти́ (не проґа́в) листоно́шу.
-ти́ть очередь, поезд – пропусти́ти, перепусти́ти че́ргу, по́їзд;
4)
что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) – мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що; (срв. Опуска́ть). [Та чита́йте, од сло́ва до сло́ва, не мина́йте ані ти́тла, ніже́ ті́ї ко́ми (Шевч.). Сьо́го не чита́й – мина́й (Сл. Гр.). Ти не все розказа́ла, де́що помину́ла (Звин.). Перепи́сувач промину́в два рядки́ (М. Грінч.). Промину́ла кві́точку наши́ти, – ось заве́рнусь та наши́ю (Черніг.)];
5)
что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти, упуска́ти, упусти́ти, промина́ти, промину́ти що (час, по́ру, те́рмін (строк), наго́ду); (срв. Упуска́ть).
-ти́ть время – упусти́ти, пропусти́ти, перепусти́ти час.
-ка́ть, -ти́ть время мешкая и т. п. – зга́яти, уга́яти, прога́яти, провакува́ти час, [Не дооремо́ сього́дні, бо пі́в-дня зга́яли, по́ки плуг поладна́ли (Харк.). А вга́єш півгоди́ни, він і ти з ним і всі поги́нуть (Куліш). А бери́ лиш ці́на та бу́демо молоти́ти, а то й день так проваку́ємо (Грінч. II)].
-ти́ть не использовав – пусти́ти ма́рно що, пусти́ти, не ви́користавши що. [Цю наго́ду му́симо ви́користати, не смі́ємо її́ пусти́ти ма́рно (Єфр.)].
-сти́ть удобный случай – промину́ти, упусти́ти до́бру наго́ду, слу́шний ви́падок.
-ка́ть лекции, заседания и т. п. – промина́ти, омина́ти, пропуска́ти, перепуска́ти, сов. промину́ти, обмину́ти, пропусти́ти, перепусти́ти ле́кції, засі́дання і т. ин. [Обрі́кся одпо́стувати оди́н ти́ждень тепе́речки та не омина́ти жа́дної слу́жби бо́жої (Крим.)].
-ка́ть, -сти́ть мимо ушей – слу́хати через верх, прослу́хувати, прослу́хати, пуска́ти повз (проз) ву́ха (у́ші). [Як ба́тько сказа́в: «не ва́жся за йо́го йти», – то я слу́хала його́ через верх (Г. Барв.). Бої́ться, щоб ні жо́дного слове́чка не прослу́хати, що йому́ бу́де Левко́ розка́зувати (Квітка)].
-ка́ть, -сти́ть мимо глаз что – пуска́ти, пусти́ти повз о́чі що.
-ка́ть нити основы сквозь ниченки – заво́дити осно́ву у ри́тки, у шо́хти (Вас.);
6)
что через (в) что (процеживать) – перепуска́ти, перепусти́ти що через (на) що, проці́джувати, проціди́ти що через що. [Перепусти́ти во́ду на фільтро́вий папі́р (М. Грінч.). Від то́го тво́ри його́ ті́льки ви́грають, як проду́кти вели́кого худо́жнього тала́нту, через широ́ке людське́ се́рце перепу́щені (Єфр.)].
-сти́ть бульон через сито – перепусти́ти бульйо́н через (на) си́то;
7)
что (сквозь себя: свет, лучи, воду) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти що (сві́тло (світ), промі́ння, во́ду). [Вода́ і скло до́бре пропуска́ють крізь се́бе світ (Ком.)].
Бумага -ка́ет чернила – папі́р пропуска́є чорни́ло;
8) (
хмельное в горло) хили́ти, вихиля́ти, ви́хилити, ціди́ти, ви́цідити, (быстро) хильну́ти, смикну́ти; срв. Выпива́ть 2. [Перехили́в ча́рку й ціди́в горі́лку пово́лі (Коцюб.). Ще по о́дній ви́хилили (Звин.). Що-дня ква́рту вихиля́є (Звин.). Смикне́мо по ча́рці (Харк.)].
-тить по одной, по рюмочке – ви́хилити по о́дній, по ча́рочці;
9)
-сти́ть (слух, молву) – пусти́ти чу́тку, чутки́, (о молве, позорящей кого) пусти́ти погові́р, (не)сла́ву про (за) ко́го, на ко́го.
Пропу́щенный
1) пропу́щений, пу́щений куди́, (
через что) перепу́щений куди́, через що;
2) проми́нутий, обми́нутий, поми́нутий;
3) (
провороненный) пропу́щений, упу́щений, перепу́щений, проґа́влений;
4) (
опущенный) проми́нутий, поми́нутий, пропу́щений;
5) (
упущенный) пропу́щений, перепу́щений, упу́щений, проми́нутий; зга́яний, уга́яний, прога́яний, провако́ваний (час).
-ный мимо ушей – прослу́ханий, пу́щений повз (проз) ву́ха;
6) перепу́щений через (на) що;
7) пропу́щений, перепу́щений (світ (сві́тло), про́мінь);
8) ви́хилений.
Просро́чивать, просро́чить – простро́чувати, простро́чити, пропуска́ти, пропусти́ти те́рмін, строк, зада́внювати, зада́вни́ти (ве́кселя, по́свідку).
-чить отпуск – простро́чити ві́дпу́стку.
-чить пять дней – простро́чити (пропусти́ти) п’ять днів.
-чить вексель, удостоверение на несколько дней – простро́чити, зада́вни́ти, ве́кселя, по́свідку на кі́лька днів.
Просро́ченный – простро́чений, зада́внений. [Простро́чений (зада́внений) ве́ксель. Простро́чений па́шпорт. Зада́внені борги́].
-ный платёж – простро́чений платі́ж или зави́ска, зале́глість (-лости).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Блатной, разг. – (принадлежащий и касающийся преступного мира; касающийся протекции) блатний:
блатная музыка – блатна музика;
блатная работёнка – блатна робота; (ещё) робота не бий лежачого;
блатной мир – блатний світ.
[Клєнцов польською мовою (він сидів у польських тюрмах, де дають з патронату білий хліб, вряди-годи масло, каву, а книжок — професорська, мовляв, бібліотека) гне матюки і пильно, з ненавистю й підозрою дивиться у вічі Фавстові. — Жаль-жаль. — говорить Клєнцов, — що тебе не посадовили до блатних… Жаль, там би одразу бандитський дух вивіявся… (Г.Косинка). Він нікого не мав; хата зяяла пусткою — пара дзиґликів, дюралевих засмалених кухлів, кіпи газет із вирізками про амністію та портретами вождів, за яких Нікандрич відбував строк; помер він од інсульту, прямо на сходнях водярні, куди його прилаштував на працю дільничий майор Сироватко; помер під кущами американського клена, під самий ранок, і помітила його — поговорювали — Ритка Кулеметниця, яка приторговувала краденим, курила міцний чорний тютюн; того місяця жовтня, з по-весінньому прогнутим небом, під розливисте жіноче голосіння — холодний вітер стугонів упрілими шибками — труну, обтягнуту, як того велить блатний закон, зеленим оксамитом, відносили на Байковий цвинтар (О.Ульяненко). Моя рука мимоволі простяглася до четвертої чарки. Він до всього ще й злодій. Хоча на блатного не схожий, скоріш на Кармалюка (брати Капранови). …джміль джмелить на трьох блатних акордах (В.Цибулько). Привів шеф блатних на роботу, відправив у відділ кадрів. Кадровик: — І так, що вмієте? Програми, мережі, бугалтерія? Досвід роботи який? Так, значиться, нічого не вмієте, ну от і добре, не треба перевчатись, будете менеджерами].
Обговорення статті
Время – час, пора, година, момент, період, епоха, доба, часина, тривалість, час-пора, часина, (устар.) діб (ж. р.) (р. доби):
а в это время – а (аж) в цей (під цей) час; а (аж) тут;
благоприятное, удобное время – [добра] година; сприятлива година; добра нагода, слушний (нагідний) час;
было время когда – був час (були часи, була пора) коли;
в более отдалённые времена – за давніх часів, у давніших часах;
в давние, древние времена – давніми часами (за стародавніх часів, давніх часів, у давні часи), давньою порою, у давні давна (віки), за давніх-давен (за давнього давна), у [давню] давнину (у [давній] давнині), давниною, за старожитних часів, застародавна; за давнього часу;
в данное время – [в] цей час, тепер;
в другое время – иншим часом, в инший час, в инші часи; иншим (другим) разом;
в зимнее время – зимової пори (доби), узимі (узимку, зимою);
в какое время – якого часу (у який час), у яку годину, коли; в яку пору;
в короткое время, за короткое время – за малий (за короткий) час, не за великий (за невеликий) час, за малу часину (годину);
в летнее время – літньої пори (доби), літнього часу, улітку, влітку (уліті, вліті, літком, літом);
в лучшие времена – за кращих (за ліпших) часів, у кращі (у ліпші) часи;
в любое время – будь-якого часу (у будь-який час), першого-ліпшого часу (першої-ліпшої часини), кожного часу, коли хочете, коли завгодно;
в любое время суток – цілодобово;
в настоящее время – тепер (иногда разг. тепереньки, теперечки), теперішнім часом (за теперішніх часів), нині; у наш час, у цей час, зараз, нині, за нашого часу; на теперішній час;
в настоящее время, когда… – тепер (нині), коли;
в наше время – за нашого часу (за наших часів), за наших днів, за нас;
в недавнее время – за недавніх часів (недавніми часами), недавно;
в непродолжительном, скором времени – незабаром (невзабарі), незадовго (иногда невдовзі, невзадовзі), через (за) недовгий час, небавом (иногда разг. незабавки, незабаром), затого, (лок.) ускорості (ускорах);
в ночное время – уночі, нічною порою (добою), нічної доби, нічного часу, о нічній порі; (устар.) вночішнього часу;
в обеденное время – в обід (обіди), під (в) обідню пору (об обідній порі), обідньої доби (в обідню добу), в обідню годину;
во время, во времена кого, чего – за кого; за чого; за часів кого, чого; під що; під час чого; попри що; серед чого; при чому; (передається ще й орудним відмінком);
во время жатвы – у (під) жнива, під час жнив, жнивами;
во время новолуния (первой четверти) – на молодику (на молодиці), (изредка) на нову;
во время оно, во времена оны (устар.) – во врем’я оно;
во время поста – постом;
во время сна – під час сну, спавши, (разг.) упереспи (упересипи);
во все времена – за всіх часів, у всі часи, на всі часи;
во всякое время – повсякчас, повсякчасно, в усякий (у всякий) час, в усяку пору (годину), коли б не було; в усі часи; завжди; (изредка устар.) на всяку діб;
в одно время – заразом; одночасно;
в одно и то же время – за одним заходом; одночасно; водночас;
в определённое время – у певний (визначений) час, певного часу; за певний, визначений час; (в опред. сроки) певними термінами, певними речінцями;
во сколько времени? – о якій годині?;
[в] первое время – на початку, спочатку, перший час, на перших порах, спершу;
[в] последнее время – останнім часом (останніми часами), останнього часу (в останній час); в останні часи;
в прежнее время, в прежние времена – за попередніх часів (давніших колишніх), попередніми часами, давніших літ, перше, (иногда разг.) упершені (упервині), попереду, давніш, давніше, раніш, раніше, передніш, передніше; (вульг.) допреж сього, спрежду;
в рабочее время – у робочий (у робітний) час, в [під] робочу (робітну) пору, під робочий (робітний) час, робочої (робітної) пори, робочою (робітною) порою;
временами и дурак правду говорит – як коли й дурне правду тне (Пр.); на премудрих часом чорт їздить (Пр.); і на мудрім дідько на Лису гору їздить (Пр.);
временами нужно… – часами (деколи) треба…;
время абсолютное – час абсолютний;
время боронования – волочінка;
время будущее – час майбутній, прийдешній;
время, в которое жили деды – дідівщина, дідизна;
время возки копен, хлеба с поля – возовиця, коповіз;
время вставания – устанок;
время выдержки (техн.) – тривалість витримування;
время всему научит – час усього навчить; час — найкращий учитель;
время все раны лечит – час усе лікує (Пр.); час всі рани гоїть (Пр.); збіжить вік – ото тобі й лік (Пр.);
время года – пора (доба, відміна) року;
время — деньги – час — то гроші; година (час) платить, година (час) тратить (Пр.); не товар платить, а час (Пр.);
время до восхода солнца – досхідна пора (доба);
время дообеденное – задобіддя, задобідня година;
время жатвы – жнива;
время золотое (молодые счастливые годы) – золота пора, золотий (красний) час, золоті (красні) роки (літа), красна молодість;
время идёт – час минає (збігає, плине);
время идёт быстро – час швидко минає (упливає), час лине [хутко, прутко];
время испытания (техн.) – тривалість випробування;
время, когда весной снег тает – відталь;
время, когда греет солнце (разг.) – вигріви;
время, когда ложатся спать – час, коли лягають спати, (разг. давн.) ляги (лягови, обляги, лягмо), (нареч.) улягом, облягома;
время, когда пасётся скот – пасовиця;
время кончилось (истекло) – час збіг, строк (термін) скінчився (минув, вийшов);
время косьбы (косовица) – косовиця;
время летит – час лине (летить, біжить), (образн.) час не змигнеться, (груб.) час чухрає;
время между весною и летом – залітки;
время не ждёт (не терпит, не стоит) – час не жде (не чекає, не стоїть, не триває), час тіснить;
время опадання листьев (листопад) – листопад, (иногда) падолист;
время от времени, от времени до времени – від часу до часу (час від часу, зрідка з часу до часу), часом (часами), час до часу, (зрідка) коли-не-коли; раз за разом, иноді, инколи; спорадично;
время пахания, пахоты – оранка;
время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления – відзимка;
время послеобеденное – пообідній час; сполуденок;
время поступления бумаги – час вступу паперу;
время перед вечером, под вечер, предвечерье – підвечірок (підвечір), підвечір’я (надвечір’я, надвечірок);
время перед жатвой, перед сбором нового хлеба – час перед жнивами, перед збором нового хліба, переджнив’я, (устар.) переднівок;
время перед обедом, предобеденное время – передобідній (передобідяний) час, передобідня пора (година, часина), передобіддя (переобідок) надобіддя;
время покажет – час покаже, з часом буде видно, з часом побачимо;
время полуденное приближается – (разг.) береться під обіди;
время появления первого льда – перволіддя;
время предрассветное, рассвет – досвіт, досвіток, досвітній час, досвітня година (доба, пора);
время прибавочное (для работы) – надробочий час;
время приближается, приближалось к полночи – доходить, доходило до півночі, береться, бралося (добирається, добиралося) до півночі, наближається наближалася північ;
время придёт — слезы утрет – час мине – сльози зжене (Пр.);
время прошлое, давно минувшее – час минулий (давній, давноминулий), давні (минулі) часі, давня давнина;
время работает на нас – час працює на нас;
время релаксации (техн.) – тривалість релаксування;
время роения пчёл – рійба (ройовиця);
время рождения овец – обкіт (р. -коту);
время сгребания сена – гребовиця;
время скоро проходит – час швидко упливає;
время собирания мака – макотрус;
время суток – час доби;
время терять – гаяти час, марнувати час;
время тянется долго – час тягнеться (спливає) довго;
время удара (техн.) – тривалість удару;
время упущено – упущено (пропущено) час (насм.) пора перепорилася (перепоріло); (устар.) проминуто час;
время успокоения (техн.) – тривалість заспокоєння;
в свободное время – на дозвіллі, вільного (гулящого) часу, вільним (гулящим) часом, у вільний (гулящий) час, на [по]гулянках (гулянками), гуляючи;
в своё время – свого часу (у свій час, іноді за свого часу); у належний час; (своевременно) своєчасно; на свій час;
всё время (разг.) – увесь (весь) час, усе, одно, повсякчас [годину], раз у раз (раз по раз);
всему своё время – на все свій час, усьому свій час;
в скором времени – незабаром, скоро, невдовзі;
в старое время – за старих часів, у старовину, за давніх часів (за давнього часу), у давнину;
всякому овощу свое время – усякий овоч має свій час (Пр.); порою сіно косять (Пр.); не тепер по гриби ходити: восени, як будуть родити (Пр.); кусає комар до пори (Пр.); тоді дери луб’я, як дереться (Пр.);
в течение… времени – протягом… часу;
в течение некоторого времени – протягом якогось часу;
в течение непродолжительного, некоторого времени – не за великий час, протягом недовгого часу; протягом якогось часу; за якийсь час;
в то время – того часу (в той час, під той час, тим часом, тими часами, за тих часів), на той час (на ту пору, о тій годині), за тієї години, [саме] тоді, тією добою (тієї доби); тоді;
в то время как… – тоді як, тимчасом як…; у той час як (коли)…; як; тоді, коли; тоді; того часу; під той час; тими часами; на той час; на ту пору;
в то же [самое] время – одночасно (рівночасно), в той-таки час (в той самий час), заразом, водночас (воднораз), (иногда) за одним заходом;
в условленное время – умовленої години, як умовлено;
в хорошее время (пока было хорошо) – за доброго часу, за добра;
выбрать время – вибраги годину (часину), улучити (спобігти) годину (час, часину);
выиграть время – вигадати час;
в это время – у (під) цей (під теперішній) час, у цю пору (в ці пори, о цій порі, тим часом); сей (цей) час; тут;
давать, дать время на что – давати, дати (надавати, надати) час на що;
делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй влітку, відпочинеш взимку (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.);
для своего времени – [як] на свій час; [як] для свого часу; під цей час; до времени;
до поры до времени – до часу, до пори, до часу, до якогось (до котрогось, до певного) часу, поки (доки) що; до слушного часу; до слушної нагоди; (устар.) покіль що;
до времени, прежде, раньше времени – передчасно (дочасно), перед часом (до часу), без часу, завчасно (завчасу), без пори;
долгое время – довгий (великий) час;
до настоящего (сего) времени – досі, до цього часу, дотепер, донині;
до недавнего времени – донедавна, до недавнього часу;
до недавнего времени бывший (существовавший) – донедавній;
до позднего времени (до поздней поры) – до пізнього часу, до пізньої години (пори), допізна;
до последнего времени – до останнього часу, донедавна; дотепер;
до сего времени (книжн.) – до сього (до цього) часу, досі;
до сего времени (до настоящего времени) бывший (существовавший) – дотеперішній (досьогочасний);
до того времени – доти, до того часу; (иногда) дотіль, дотиль, (диал.) дотля;
до того времени бывший (существовавший) – дотогочасний;
ей время выходить замуж – їй час іти заміж (дружитися, віддаватися), вона вже на відданні, вона вже на порі (у порі);
ему время (пора) жениться – час йому женитися (дружитися, одружуватися), він уже на порі (у порі), він уже на оженінні, він уже дохожалий (доходжалий), (лок.) він уже на стану став, (образн.) він уже під вусом, він уже підвусий;
если позволит время – якщо (коли) матиму час, якщо матиму коли; як буде коли;
есть время – є час; є коли;
за отсутствием времени – за браком часу; через брак часу; не мавши (не маючи) часу;
засекать, засечь время – відмічати, відмітити (реже заміча́ти, замі́тити, рус. засікати, засікти) час;
знай время и место – знай своє місце й час;
и до настоящего времени – і досі, і донині; й дотепер; і до цього (до теперішнього) часу;
идти с духом времени – іти з духом часу; потрапляти часові;
имел время – мав час; мав коли (мені) було коли;
имею время – маю час; у мене є час; маю коли; [мені] є коли;
иное время — иное бремя – що вік, то інший світ (Пр.);
как раз в то время – саме тоді; саме під (в) той час;
как раз в это время – саме тепер; саме тоді; саме під (в) цей час; під (в) той час; саме;
ко времени – вчасно, упору (впору);
короткое время – малий час; часочок; часинка; мала часина;
к тому времени – на той (під той) час; до того часу; під (на) ту пору;
летнее время – літо;
мне теперь не время – [тепер] я не маю часу; [тепер] мені нема коли; [тепер] мені ніколи;
на будущее время – надалі; на дальший час; на майбутнє; (иногда) на потім; (устар.) на потомні часи;
наверстать потерянное время – надолужити втрачений (страчений, згаяний, загаяний) час;
на вечные времена – на вічні часи; на безвік; на (у) вічний час; (устар.) на всі віки потомні;
на время – на [якийсь] час; до часу; про час;
надлежащее время – певний, слушний час;
назначенное, урочное время – визначений (призначений) час; визначені (призначені) години;
на короткое время – на [невеликий] час; на часину (на годину); на малий (на короткий, недовгий, якийсь) час;
на некоторое время – на який (на якийсь, на деякий) час; на яку (на якусь, на деяку) годину; на [який там] час; до часу;
на неопределенное время – на безрік;
настоящее время – час теперішній;
наступает, приближается обеденное время – настає (надходить) обідній час (обідня пора, обідня година); під обіди береться;
наступили дурные времена – настали лихі часи (злигодні); тісні роки впали;
нашего времени, относящийся к настоящему (нашему) времени, настоящий, современный нам – нашого часу (наших часів); сьогочасний; наших днів; сьогоденний;
на это требуется много времени – на це треба багато часу; це потребує (вимагає) багато часу; це відбере (забере) багато часу;
неблагоприятное, бедственное время – недобрий (лихий) час; недобра (лиха, тяжка, нещаслива, злигодня) година; лихоліття (устар. лихівщина); знегода (знегіддя);
не в наше время – не за наших часів; не за нас; не за нашої пам’яті;
не в своё время, не вовремя – не час; невчасно; не свого часу (не в свій час); не в пору; не в час;
не ко времени – не під (не в) пору; невчасно; не в слушну хвилину; не слушної пори;
некоторое время – який[сь] (деякий) час; (зрідка) котрийсь час; яка (якась) часина; скількись (кілька) часу; (зрідка) час-година;
нет времени у кого – не має часу хто; немає часу кому, у кого; не має коли хто; нема коли (ніколи) кому; ніколиться кому; (образн.) ніколи вже по опеньки ходити; нема коли (ніколи) [й] угору глянути; не маю часу;
не те времена – не ті часи; не та доба; (образн.) не тим вітром повіяло;
нет свободного времени – часу немає; (от работы) виробу немає;
не хватает, не достаёт времени – не стає (не вистачає) часу; (разг.) ніколиться;
новые времена – нові часи; нова доба; (образн.) новий вітер повіяв;
нужно идти в духе времени – треба потрапляти часові;
обеденное время – обідня година (пора, доба); обідній час; обід[и];
около того времени – близько того часу;
определённое время – певний (визначений, призначений) час (термін);
от времени до времени – час від часу; з часу до часу;
относящийся к этому, к тому, к новому времени – сьогочасний; тогочасний; тодішній; цьогочасний; новочасний; тоговіковий;
отсутствие свободного времени, недосуг – брак [вільного] часу; нікольство;
первое время, в первое время – на початку (спочатку); перший час (за перших часів); попервах;
по временам, временами, время от времени – часами (часом); порою; коли-не-коли; десь-колись; інколи; десь-не-десь;
по нынешним временам, по настоящему времени – [як] на теперішній час; [як] на теперішні часи;
по теперешним временам – як на тепер; як на ці (теперішні) часи;
потеря времени – трата часу; перевід (переводження) часу; марнування (гаяння) часу;
потерять время – згубити (змарнувати, згаяти, стратити, перевести) час;
потребуется много времени – візьме (забере) багато часу;
праздно время проводить, провести – переводити, перевести час; гуляти, згуляти; гулі справляти; байдикувати;
приходит, придёт, пришло время – настає, настане, настав (надходить, надійде, надійшов, приходить, прийде, прийшов) час; настає, настане, настала (надходить, надійде, надійшла, приходить, прийде, прийшла) година; година впаде, впала;
продолжительное время – тривалий час, великий час; довший час; довго; чимало часу;
прошедшее время – минулий час; минулість; той (ген той) час;
рабочее время – робітний, робочий час;
раннее, утреннее время – зарання; заранок (позаранок);
самое время – саме час;
свободное время – дозвілля; гулящий час;
с давнего времени – віддавна (здавна, спозадавна, спрадавна); з давніх (з прадавніх) часів; з давньої давнини (з давнього-давна, з давніх-давен); од найдавніших давен;
с какого времени? – відколи?; з якого часу?;
сколько времени? – котра година?;
с незапамятных времён – з давніх давен; від найдавніших часів;
с недавнего времени – з недавнього часу; знедавна (віднедавна);
с незапамятных времён – від (з) найдавніших (від непам’ятних) часів; з давнього-давна (з позадавного-давна, з давніх-давен); споконвіку (споконвічно); з вік-віку (з-перед віку, з правіку, від віку-правіку);
с некоторого времени – з якогось (від якогось, від котрогось) часу;
со временем – згодом, з часом;
со времени – від часу, від часів; з часів;
спустя долгое время – по довгому часі; довгий час пізніше (по тому, після того);
спустя (через) некоторое время – [трохи] згодом (трохи згодивши), згодня; перегодом (перегодя [якийсь час]), невдовзі (невзадовзі), небавом (незабавом, незабавно, незабавки), незабаром (зрідка невзабарі); по якімсь (по недовгім, по малім) часі; за якийсь час (зрідка за якимсь часом, за недовгим, за малим часом, по часі), по якійсь (по недовгій, по малій) годині; за якусь (за недовгу, за малу) годину; (зрідка) далі-подалі, далі-далі, туди далі;
старые времена – старі часи, давнина, старовина (старосвітщина, старосвітчина);
с течением времени – з бігом (з плином) часу, з часом, [трохи] згодом, дедалі;
с того времени как… – відколи, відтоді як…, з того часу як (коли)…, з тих часів як…; відколи;
с того времени, с тех пор – з (від) того часу (з тих часів), з тієї пори, відтоді;
с этого времени, отныне – відтепер (віднині), з цього (від цього) часу;
тем временем – тим часом, поки [там] що;
теперешнее время – теперішній час (теперішні часи), теперішність, сьогочасність, сучасність;
терять, потерять, тратить, потратить время [попусту] – марнувати, змарнувати (гайнувати, згайнувати, бавити, збавити) час, [дурно, дармо, даремно, марне] гаяти, згаяти, прогаяти (тратити, стратити, марнувати, змарнувати, губити, згубити) час, за дурницю гаяти, згаяти, загаяти час, [марно] зводити, звести (переводити, перевести) час;
то время – тогодення;
того времени, относящийся к тому времени (к тем временам) – тогочасний, тодішній, того часу (тих часів), (тоді) тоговіковий;
трата времени – гайнування (трата, втрата, перевід) часу, гайка, бавлення;
требующий, отнимающий много времени – (про роботу тощо) забарний, загайний, (лок.) забавний (бавний);
тяжелое, плохое время – лиха (важка, зла) година, лихі (важкі, злі) часи, злигодні (злі години), сутужний час, лихоліття;
убивать, убить время – гаяти, згаяти, загаяти, прогаяти час; марнувати, змарнувати, перевести, переводити час; струювати час;
удобное, благоприятное время – добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година;
указанное время – указаний (зазначений) час;
улучить, выбрать время – знайти (вибрати) час (часу), вигадати (вигодити) годину; добрати час (часу);
у него (у нее…) не было времени – він (вона…) не мав (не мала…) часу, він (вона…) не мав (не мала…) коли, йому (їй…) не було коли, йому (їй…) ніколи було, йому (їй…) ніколилося;
условленное время, проведенное в обучении ремеслу – термінування;
утреннее время – зарання, заранок;
через некоторое время – з часом, згодом, через який[сь] час, за якимсь часом, через скільки часу, трохи згодом;
это было не в мое (не в наше…) время – це ще не за мене (не за нас…) було, не за моїх (не за наших…) часів це [те] діялось, не в мої (не в наші…) часи це (те) діялось, (иногда лок.) не за мого (не за нашого) уряду;
это займёт, потребует много времени – це багато візьме (відбере забере) часу, на це багато піде часу.
[При добрій годині всі куми і побратими, а при лихій годині немає й родини (Пр.). Хто в літі гайнує, той у зимі голодує (бідує) (Пр.). Вдень тріщить, а вночі плющить (Пр.). Нічною се було добою (Котляревський). Вітрець схопився об обідній порі (Сл. Гр.). То було за царя Панька, як земля була тонка (Пр.). При добрій годині всі куми й побратими (Пр.). Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян Гаврилич гнув во врем’я оно (Т.Шевченко). Саме упереспи це робилось (Сл. Гр.). Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Б.Грінченко). Ой чом тепер не так, як перше було (Сл. Гр.). Упервій не так робилося (Сл. Гр.). Вона збудована вже в возовицю (Л.Українка). Се було саме у коповіз (Сл. Ум.). Як почнуться вигріви, то сніг пропаде (Сл. Гр.). Нерано, вже й пізні ляги минули (М.Коцюбинський). Хто б се глупої ночі, в такі вже обляги прийшов (Г.Барвінок). А час, мов віл, з гори чухра, його́ не налига́єш (П.Гулак-Артемовський). Уже й під обіди береться (Сл. Гр.). Все добре в свій час (Пр.). Це було саме в гребовицю (Сл. Гр.). Це було за царя Горошка як людей було трошка (Пр.). До часу глек воду носить (Пр.). До пори, до часу збанок воду носить (Пр.). Пішов перед часом сиру землю гризти (І.Франко). Пив дуже горілку, та так без пори і вмер (Сл. Гр.). Сідай, коли маєш час (М.Кропивницький). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (А.Тесленко). Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну (Сл. Гр.). Це не за нас стало, не за нас і перестане (Пр.). Гарні гості, та не в пору (Пр.). От раз тому багачеві заніколилось, а саме була сінна косовиця… (Казка). Часом з квасом, порою з водою (Пр.). Живі картини з позадавнього-давна виступали в дитячій голові (П.Мирний). Винен був гроші і не віддав, а далі-подалі віддав (Сл. Гр.). Час тягнеться довго, наче голодне літо (Пр.). Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду. Робив од устанку до смерку. Не поможу тобі, бо й самому ніколиться (АС). У лихий час і кум за собаку (Пр.). І тільки час ледь чутно зве на герць. Підступний ворог, не бере нахрапом. Він стиха п’є бурхливі води серць і плоті хліб з’їдає — теж неквапом (Люцина Хворост). Ти так хочеш назад, в узвичаєний ритм часоплину… (Л.Хворост). Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже чорна ваша злоба не впаде (В.Симоненко). Часу немає ніде (Анастасія Поритко). Час тече. А коли наливати — булькає (В.Слапчук). Вірю: прийде час, і ми зустрінемось. Подивимось одне одному в очі; потиснемо міцно руки українським воякам; дамо по пиці олігархам; низько вклонимось могилам загиблих на війні із зовнішнім і внутрішнім ворогами; підтримаємо скалічених на цій війні, їхні родини і родини загиблих, продовжуючи при цьому розбудовувати по-справжньому вільну Україну (Володимир Балух). Скоро отак ізлагодився, не хотів наш гідальго марно часу гаяти і здійснення своїх намірів на безрік одкладати, бо від того світові неабияка могла вчинитися шкода; скільки ще в ньому зла треба знищити, скільки беззаконня скасувати, скільки сваволі впинити, скільки помилок виправити, скільки повинностей виконати! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вони не вміли ні читати, ні писати й збували час воюючи, грабуючи та полюючи (Ю.Педан, перекл. Індра Монтенелі). Але що дивуватися, лежиш, прикутий до ліжка, часу як мух на гімні, невідомо що з ним робити (Ігор Пізнюк, перекл. Вєслава Мислівського). Його служниця Катрін, із якою во врем’я оно вони віддавались утіхам плотським, звісно, зірок з неба не хапала, але була вірною, неговіркою й старанною господинею і не прихищала на кухні гостей, ласих до смаковитих решток і вин доброї витримки (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). — Він сумує, — відповіла Урсула. — Йому здається, що ти маєш небавом умерти. — Скажи йому, — всміхнувся полковник, — що людина вмирає не тоді, коли повинна, а тоді, коли може (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). — Мушу зізнатися вам, що я викладаю літературу в Ліможі й коли-не-коли насмілююсь друкуватися в місцевій газеті (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). Навіть горе з часом виплаче всі сльози, тільки Час може втамувати скорботу, Час, свідок того, як гаснуть усі почуття, усі людські пристрасті, Час розрадник усіх жалів (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Він скоса дивиться на нас, тримаючи в руці чарку, але мовчить. За хвилину він раптом каже в напівтемряву: «А що таке, власне, час?». Георг здивовано опускає свою чарку на стіл. «Перець життя», — спокійно відповідаю я. Мене старий шахрай так швидко не зловить своїми трюками. Недарма ж я член верденбрюкського клубу поетів: ми звичні до великих питань (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Час — гроші (Б.Франклін). Поки ми думаємо, як згубити час, нас згублює час (Альфонс Але). Час — прекрасний учитель, але, на жаль, він убиває своїх учнів (Г.Берліоз). Любов до минулого часу найчастіше не що інше, як ненависть до часу теперішнього (П.Буаст). Час усіх розкладе по своїх місцях] Обговорення статті
Годность – придатність, здатність до чо́го, на що, здібність:
срок годности – (промежуток времени) строк придатності, (момент во времени) термін придатності.
[Він дістав такий строк, що його можна вважати строком придатності].
Обговорення статті
Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло:
ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк;
ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти;
без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі;
без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.);
бешенные деньги – скажені (страшні) гроші;
больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.);
большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти;
брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.);
бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші;
бумажные деньги – паперові гроші;
быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми);
ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей;
взыскивать деньги – стягати гроші з кого;
вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди;
возврат денег – повертання, повернення грошей;
вот уже и нет денег – от і по грошах;
время – деньги – час [є] гроші;
выдавать деньги – виплачувати гроші;
выдача денег – виплата грошей;
давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші;
денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей;
денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить;
денег не хватает – бракує, не стає грошей;
денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма);
денег стоит (разг.) – недешево (дорого);
деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.);
деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні;
деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш;
деньги не пахнут – грошам лиця нема;
деньги не щепка – гроші не полова;
деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.);
деньги обесцениваются – гроші знецінюються;
деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися;
деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.);
есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого;
забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою;
за деньгами – по гроші;
за деньги – за гроші, за плату; заплатно;
за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку;
за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого;
за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші;
из-за денег – через гроші;
карманные деньги – кишенькові гроші;
копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи;
кормовые деньги – харчові гроші, харчове;
кровные деньги – кривавиця;
крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші;
куча денег – купа (сила) грошей (грошви);
лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші;
любящий деньги – грошолюбний, грошолюб;
мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо;
мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки;
наградные деньги – нагорода грішми;
наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна);
на чистые деньги – на готові гроші;
на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші;
недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута;
не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний;
немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш;
не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей;
ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий;
обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші;
обращение денег – обіг грошей;
он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах;
он падок на деньги;
алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші;
остальные деньги – решта грошей;
отмывать деньги – відмивати гроші;
отпускать деньги – видавати, давати гроші;
отсутствие денег, перен. – безгрішшя;
очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей;
подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне;
потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші;
предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти;
представлять деньги – подавати, здавати гроші;
прогонные деньги – прогони;
растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші;
свободные деньги – вільні (гулящі) гроші;
собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати;
собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші;
собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші;
сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші;
суточные деньги – добові [гроші];
только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.);
требовать деньги – правити гроші;
тряхнуть деньгами – сипнути грішми;
туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші;
у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє);
употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що;
шальные деньги – дурні гроші.
[Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше].
Обговорення статті
Крайний – крайній, кінцевий, останній, (диал.) скрайній; страшенний, граничний; гострий, пекучий, нагальний, винятковий, доконечний, конечний; найсуворіший, найрішучіший, надзвичайний, надмірний; найгірший; найрадикальніший, екстремістський:
в крайнем случае – у крайньому (в найгіршому) разі;
до крайних пределов – до крайньої межі;
к крайнему сожалению – на превеликий жаль;
крайнее истощение – надзвичайне виснаження;
крайние левые (правые) – крайні ліві (праві);
крайний срок – крайній (останній) строк;
крайняя комната – крайня (остання) кімната;
крайняя мера – надзвичайний (рішучий, крутий, крайній) захід;
крайний срок – крайній строк (термін);
крайняя необходимость – гостра (крайня, конечна, доконечна, нагальна) потреба;
находиться в крайней нужде, в крайнем убожестве, в крайней нищете – терпіти якнайбільшу (крайню, надмірну) нужду; дуже бідувати; жити у великих злиднях (нестатках, у великому убозтві);
по крайней мере – принаймні, щонайменше, у всякому разі (иногда) бодай;
принять крайние меры – ужити надзвичайних (крайніх, гострих) заходів; удатися до надзвичайних (крайніх) заходів;
я имею крайнюю необходимость его видеть – у мене пильна (пекуча) потреба його бачити; мені його конче (притьмом) треба бачити. Обговорення статті
Сжатый – сти́снутий, сти́снений, зда́влений, зду́шений, зати́снутий, зати́снений, зці́плений, сту́лений, ущі́льнений, сти́слий, (о хлебе) зжа́тий, ско́шений:
сжатая речь – стисла мова (промова);
сжатые зубы – зціплені зуби;
сжатые кулаки – стиснені (стиснуті) кулаки;
сжатые сроки – стислий строк (термін);
сжатый воздух – стиснене повітря. Обговорення статті
Срокстрок, (лат.) термін, реченець, речінець, речінь:
без срока давности – безстроково, без строку давності;
в двухмесячный срок – за два місяці; протягом двох місяців;
в кратчайший срок – щонайшвидше (якнайшвидше); за найкоротший (найменший) час;
в определенные сроки – певними термінами;
в срок, к сроку – вчасно;
дай (дайте) срок! (разг.) – постривай, постривайте!; почекай-но, почекай-те-но!; підожди-но! підождіть-но!;
до истечения срока – до закінчення терміну (строку); до того, як закінчиться (мине, вийде) термін (строк);
за истечением (вследствие истечения) срока – через те, що закінчився (минув, вийшов) термін (строк, речене́ць, час), зважаючи (з огляду) на закінчення терміну (строку);
истечение срока – скінчення терміну;
конечный срок – оста́йній строк (те́рмін, речене́ць);
к определенному сроку – до визначеного (до певного) строку;
к [тому, определённому] сроку – на [той, певний (визначений)] термін;
назнача́ть срок – признача́ти (визнача́ти) те́рмін (строк, речіне́ць);
на срок – на [певний] час, на термін;
наступление срока – настання терміну;
не давать кому ни отдыха, ни сроку (срока) – не давати й вгору глянути кому; (вульг.) не давати й носа втерти кому;
обозначить срок – визначити, призначити термін; натермінувати;
оканчивать срок (службы) – строку добувати;
плата посрочная – пла́та на речене́ць;
по истечении срока – як (коли́) вийде (закінчиться, кінчиться, скінчиться), мине́ (о прошлом: як ви́йшов, скінчи́вся, мину́в) те́рмін (речіне́ць, строк); по закінченні (після закінчення) строку; як прийде термін;
по наступлении срока – як надійде термін;
при назначении срока – визнача́ючи речене́ць (те́рмін), коли визнача́ють речене́ць (те́рмін);
срок действиястрок дії, речене́ць ді́яння (чинности);
срок исполнения планастрок (термін) виконання плану;
срок истек – вийшов термін;
сроком до – на термін (строк) до; строком до;
срок платежа́ – платі́жний те́рмін (речіне́ць);
срок уже мину́л – те́рмін (речене́ць, строк) уже промину́в (минув), ви́йшов, (истёк) упли́в;
указанный срок – вказаний термін (строк), дата.
[Реченець умовленої сплати вже минув (І.Франко). Буває, наприклад, і так, що хтось позичить кому гроші, а той не має заплатити чим на реченець, от і продають землю… (М.Коцюбинський). Чувай! Надходить грізний реченець. Над полем чорний крик сурми полине. З могил повстануть подвиги й злочи́ни, І шлях у вічність ляже навпростець (Ю.Клен). Геть спогади — сперед очей. Із лиць — жалі, із уст — колючі присмерки ночей у цей сорокопуст. Як став — то вплав, як брід — то вслід, як мур — то хоч нурця, пройдімо лабіринтом бід до свого реченця, де щонайвища з нагород і найчесніша — мста за наш прихід і наш ісход під тягарем хреста (В.Стус). Не допускай такої мислі, що Бог покаже нам неласку. Життя людського строки стислі немає часу на поразку (Л.Костенко)].
Обговорення статті
Солдат – (нем. от итал.) солдат, (устар.) салдат.
[— Та й хіба ж ти знаєш хазяйство? Був у салдатах, служив десь швейцаром, а до хазяйства пнешся! — І вправитель повернувсь було до свого діла, але зараз же знов озвався: — Хіба що… От у контору мені треба одного чоловіка… (Б.Грінченко). Бій скінчено, і ми його програли! А через що — це зрозуміло всім: У нас були всілякі генерали, Але солдатів не було зовсім (Є.Плужник). Нарешті лейтенант і салдат стали збиратися в дорогу (І.Багряний). Навчився сачкувати так майстерно, немов солдат, що добуває строк (В.Стус). Звання, і прізвища, і дати. Печалі бронзове лиття. Лежать наморені солдати, а не проживши й півжиття! (Л.Костенко). Солдатам узагалі не варто жалітися. Якщо ти солдат — не жалійся. Хочеш жалітися — не будь солдатом. Солдат може пожалітися лише самому собі й тільки на самого себе (В.Слапчук). Все позаду. Спи солдате! Вже домовились сини, як дорожче збути хату, де продати ордени (Л.Талалай). Мені шкода солдатів — байдуже, на чиєму боці вони воювали. Але мені зовсім не жаль штабних генералів, які кидали війська у нелюдський вир вибухів і пожарищ заради нової зірочки на своїх широких погонах. А потім було наказано жити й мовчати (Володимир Вакуленко-К.). Але тепер я починаю розуміти, чому для цієї худенької, виснаженої жінки я не такий, як усі солдати світу: я — її дитя. Для неї я завжди залишався її дитиною, навіть тоді, коли був солдатом (Н.Сняданко, перекл. Е.М.Ремарка). Я тоді не розумів, що добрий солдат не той, що може бозна-що укоїти, а той, що може все витерпіти (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Якби наші солдати розуміли, через що ми воюємо, не можна було б вести жодної війни (Фрідріх Великий). Я змушував чекати імператорів та імператриць, та ніколи солдата (Ш.-Ж. де Лінь). 1. Солдати — це ті ж діти, тільки щось там уже виросло і автомат справжній. 2. Вислів “Розмір не має значення” придумали люди, що видають солдатам черевики].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КРА́ТКИЙ ще недо́вгий, (у мові) лаконі́чний, нерозве́зистий;
КРАТЧА́ЙШИЙ фраз. ду́же коро́ткий [в кратча́йший срок в ду́же коро́ткий строк].
ШУ́ТКА ще при́смішка, негат. хо́хма; зменш. жа́ртик;
шутка ли ти сміє́шся [шутка ли како́й срок ти сміє́шся яки́й строк];
шутки шутками сміх смі́хом;
в шутку, ра́ди шутки під весе́лу ру́ку /руч/, фраз. на сміх [хотя́ бы в шутку хоч би на сміх];
шутки в сто́рону ще до́сить жа́ртів.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Долгосрочный – довгостроко́вий, довготерміно́вий, -а, -е, на до́вгий строк, те́рмін.
Срок – те́рмін, -ну, речіне́ць, -нця́, строк, -ку. Истечение срока – скі́нчення стро́ку.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Деньги
• Без денег
– без грошей; безоплатно; не за гроші; не за плату; за так грошей; (за)дурно ((за)дарма); за спасибі.
• Без денег человек худенек
– без грошей чоловік не хороший. Пр. Без грошей чоловік як дурень. Пр. Без грошей як без очей (як без рук). Пр. То пан хороший, як багацько грошей. Пр.
• Больше денег — больше хлопот
– сіль для їди, а гроші для біди. Пр. Великі гроші — готова біда. Пр. Гроші біду роблять найбільшу. Пр. Гроші не знать що, та спать не дають. Пр. Грошей багацько [на світі], а щастя мало. Пр. Гроші то й роблять біду. Пр. Срібло та злото тягнуть у болото. Пр. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно. Пр.
• Брат-брат, сват-сват, а денежки не родня
– брат братом, сват сватом, а гроші не рідня. Пр. Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри. Пр. Сват не сват, а мого не руш нічого. Пр.
• Бросать деньги (деньгами)
– сипати (розкидатися) грішми (грошима); тринькати (розтринькувати) гроші.
• Быть при деньгах
– мати гроші; бути при грошах.
• Ввиду отсутствия денег
– за браком (через брак) грошей; через безгрішшя (безгрошів’я); бо нема(є) грошей.
• Вот уже и нет денег
– от і по грошах.
• Время — деньги
– час (є) гроші.
• Давать, дать деньги взаймы
– позичати, позичити гроші; давати, дати у пози(ч)ку гроші.
• Денег куры не клюют
– грошей і кури не клюють (і свині не їдять); грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха); валява грошей.
• Денег нет
– грошей нема(є); (жарт.) на гроші сухо; грошей голо; у кишені [аж] гуде; у кишені вітер віє (вітри віють); (іноді) дюдя в кишені свистить.
• Денег ни гроша
– грошей ні копійки; (розм.) грошей Біг дасть (катма).
• Денег стоит
(разг.) – недешево (дорого).
• Деньги — дело наживное
– гроші — набутна річ. Пр.
• Деньги не заработанные, доставшиеся даром
– дурні гроші; легкий гріш.
• Деньги не щепка
– гроші не полова.
• Деньги не щепки — на полу не подымешь
– грошей на дорозі не назбираєш. Пр.
• Деньги разошлись
– гроші вийшли; (образн.) гроші розкотилися.
• Деньги счёт любят
– копійка любить, щоб її рахували (лічили). Пр. Гроші лічбу люблять. Пр.
• Есть деньги у кого
– має гроші хто; є гроші в кого; (образн.) копійка волочиться у кого.
• За деньги
– за гроші; за плату.
• За наличные деньги
– за [гроші] готові; за готівку.
• За небольшие деньги
– не за великі гроші; невеликим коштом; недорого.
• Копить деньги
– складати (збивати, ховати) гроші; збивати гроші докупи.
• Кормовые деньги
– харчові гроші; харчове.
• Крупные деньги
– великі (великими купюрами, недрібні) гроші.
• Куча денег
– купа (сила) грошей (грошви).
• Мало денег
– мало грошей; грошей не гурт; грошей (на гроші) тонко; на гроші скупо. [Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть, тонко… Васильченко. Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо. Стефаник.]
• Медные деньги
– мідні гроші; мідяки.
• Мелкие деньги, мелочь
– дрібні [гроші]; дрібняки.
• Наличные деньги
– готові гроші; готівка (зрідка готовик, готовина, готовизна).
• Недостаток в деньгах
– брак (недостача) грошей; скрут(а) на гроші.
• Немалые деньги
– великі (немалі) гроші; чималий гріш.
• Не стало денег
– не стало (не вистачило, забракло) грошей.
• Ни за какие деньги
(разг.) – ні за які гроші; ні за яку ціну; ні за що.
• Обратить в деньги что
– повернути на (в) гроші що; (іноді) згрошити що. [Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать. Сл. Гр.]
• Он не при деньгах
– він не має грошей; нема в нього грошей; він не при грошах.
• Он падок на деньги; алчный, жадный до денег
(разг.) – він ласий на гроші (до грошей); він жадібний на гроші.
• Очень много денег
– дуже багато грошей; (іноді) грошей прірва (сила); до смутку грошей.
• Подъёмные деньги
– гроші на переїзд; переїзні гроші; переїзне.
• Потерять деньги
– загубити гроші; (жарт.) посіяти гроші.
• Растранжирить деньги
– розтринькати (протрясти) гроші.
• Свободные деньги
– вільні (гулящі) гроші.
• Серебряные деньги
– срібні гроші; срібняки.
• Собирать, собрать деньги
– збивати, назбивати грошей; (образн.) у кулак дбати.
• Собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что
– збитися (спромогтися) на що. [Збився Пилип і на хату. Сл. Гр.]
• Собраться с деньгами
– спромогтися (збитися) на гроші.
• Сорить деньгами
– сипати грішми; сипати гроші як полову; гатити гроші; (лок.) розкомашувати гроші.
• Суточные деньги
– добові [гроші].
• Только ума на деньги не купишь
– за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш. Пр.
• Тряхнуть деньгами
– сипнути грішми.
• Туго с деньгами
– сутужно з грішми (з грошима); (лок.) куцо на гроші.
• У меня все деньги вышли
– у мене [вже] по [всіх] грошах; я витратився (вивівся, звівся) з грошей; я геть-чисто витратився; я [геть-чисто] згрошився; (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє).
• Употребить деньги на что
– повернути (обернути) гроші нащо.
• Шальные деньги
– дурні гроші.
Жёсткий
• Жёсткая вода
– тверда вода.
• Жёсткая откровенность
(перен.) – гостра (сувора, груба) відвертість.
• Жёсткие меры
(перен.) – тверді (жорсткі) заходи.
• Жёсткий вагон
– твердий вагон.
• Жёсткий срок
– певний (точно визначений) термін (строк); жорсткий строк (термін).
• Жёсткое слово
– різке (жорстке, грубе) слово.
Истекать
• Срок договора истекает, истёк
– термін (строк) договору минає, минув (виходить, вийшов, кінчається, кінчився, закінчується, скінчився).
Истечение
• До истечения весны, лета, осени, зимы
– до кінця весни, літа, осені, зими; поки не закінчиться (не скінчиться) весна, літо, осінь, зима.
• До истечения срока, года
– до кінця (закінчення) строку, року, до терміну, до року.
• За истечением срока договор аннулирован
– умову (договір) анульовано (скасовано) через те (зважаючи на те), що минув термін (вийшов строк).
• По истечении года, срока
– як (коли) вийде (закінчиться, кінчиться, скінчиться, вийшов, скінчився) рік, строк; як мине (минув) рік, термін; після року, терміну; (книжн.) по закінченні (скінченні) року, строку.
• По истечении многих лет, много лет спустя
– після того, як мине (минуло) багато літ (років); по багатьох роках; через багато років (літ).
• По истечении трёх недель
– по трьох тижнях; після трьох тижнів; через три тижні; за (у) три тижні.
Между
• А между тем
– а проте (а тим часом).
• Бывать между людьми
– бувати серед людей.
• Быть (находиться, очутиться) между молотом и наковальней
(перен.) – бути між молотом і ковадлом; опинитися між молотом і ковадлом (під молотом на ковадлі); (іноді) залізти між молот і ковадло.
• Выбирать между кем
– вибирати з-між (з-поміж, з-проміж) кого.
• Выбирать между собой
– вибирати з-посеред себе.
• Жить между добрых людей
– жити серед добрих людей (поміж добрими людьми).
• Лучший между ними
– найліпший (найкращий) з-між (з-поміж, з-проміж) них.
• Между двух огней
– межи (між) двома вогнями; і звідси (і так) пече і звідти (і так) гаряче.
• Между делом
– поміж ділом; побіжно (мимохідь).
• Между жизнью и смертью
– (по)між життям і смертю.
• Между нами [говоря]; между нами будь сказано
– між нами кажучи (казавши); хай про нас [ця] річ.
• Между прочим
– між іншим.
• Между собой
– проміж себе.
• Между тем
– тим часом; проте; одначе (однак); аж.
• Между тем как
– тим часом як.
• Пройти между Сциллой и Харибдой
– пройти між (проміж, межи) Сциллою і Харібдою.
• Сидеть между двумя стульями
– сидіти на двох стільцях (між двома стільцями).
• Читать между строк
– читати (по)між рядками.
Минование
• По миновании надобности
– як (коли) мине потреба; минула потреба.
• По миновании срока
– як (коли) вийде, вийшов ((с)кінчиться, (с)кінчився, мине, минув) термін (строк, застар. реченець); по термінові (по строкові); (книжн.) по скінченні терміну.
Окончание
• Дело близится к окончанию
– діло доходить кінця (краю); діло (от-от, ось-ось уже) кінчається (закінчується).
• До окончания века
– до кінця віку.
• Окончание следует
– кінець (докінчення) буде. [Не хочу перечитувати того, що написав …кладу пера і обриваю… до завтра. (Кінець буде). Коцюбинський.]
• Окончание ярмарки, базара
– розторж. [Пішов Кульбашний на розторж купити дігтю на дорогу. Сл. Гр.]
• По окончании года, срока…
– коли (як) закінчиться (скінчиться, вийде, мине) рік, строк (термін)…
• По окончании университета он…
– закінчивши (скінчивши) університет, він…; (книжн.) по закінченні (після закінчення) університету він…
Срок
• В кратчайший срок
– щонайшвидше (якнайшвидше); за найкоротший (найменший) час.
• Дай(те) срок!
(разг.) – постривай, постривайте!; почекай-но, почекайте-но!; підожди-но! підождіть-но!
• К [определённому] сроку
– на [певний (визначений)] термін.
• На срок
– на [певний] час.
• Не давать кому ни отдыха, ни сроку (срока)
– не давати й вгору глянути кому; (вульг.) не давати й носа втерти кому.
• По истечении срока
– як вийде (закінчиться) строк; по закінченні (після закінчення) строку; як прийде термін.
Строка
• Не в строку
(устар.) – не до речі; не до ладу (не в лад); не до слова.
• Ставить, поставить в строку кому что
(устар.) – ставити, поставити (брати, узяти) за провину кому що; звинувачувати, звинуватити кого за що.
• Читать между строк (между строчек)
– читати між рядками.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

строк те́рмін,-ну, речине́ць,-нця́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Строк, -ку
1)
срок; 2) наем на срок.
У стро́ках ста́ти – наняться на известный срок.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

строк, -ку, в строку́; стро́ки́, -кі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. відсу́нути, -ну, -неш, гл.
1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть.
Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Чуб. V. 55. Не будуть та кватирочки відсувати. Мет. 154.
2) Отсрачивать, отсрочить (назначенное время, срокъ).
Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі. Новомоск. у.
Строк, -ку, м.
1) Срокъ.
Ще й до строку далеко. Мир. Пов. II. 72.
2) Наемъ на срокъ.
А я тебе ізгадаю в строку горюючи. Грин. III. 559. У строка́х ста́ти. Наняться на извѣстный срокъ. Ном. № 10323.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Срок — те́рмін, -ну; речіне́ць, -нця; строк, -ку; С. службы — те́рмін слу́жби.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Долгосро́чный = довгострокови́й (на довгий строк).
Посро́чный, но = строкови́й (С. Жел.), в стро́ки, на стро́к.
Просро́чивать, просро́чить = пропуска́ти, пропусти́ти строк, простро́чити(С. Жел.).
Срокъ = строк, сро́к (С. Жел.), срік (С. Жел.), ре́чень, рече́нець, речи́нець (С. Жел.), те́рмін (С. Жел. Ш.). — Въ срокъ = у свій час. — Дай срокъ! = підожди́, потріва́й.

Запропонуйте свій переклад