Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 37 статей
Запропонувати свій переклад для «стрімкий»
Шукати «стрімкий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Круто́й
1) (
круто свитый, сваренный, замешенный) крути́й. [Крута́ пря́жа. Крута́ ка́ша Крути́й хліб];
2) (
о горе́, береге, скале, лестнице, дороге) крути́й, при́крий, (очень) стрімки́й, стрімча́стий, кручува́тий, при́кро-крути́й; (о повороте) крути́й, рапто́вий. [Такі́ круті́ схо́ди, що наси́лу ви́йшла на їх (Київ). Мов се́рні по стрімки́х ска́лах тіка́ть їй довело́ся (Крим.). Стрімча́сті ске́лі (Тичина). Пішо́в шви́дко, деручи́ся кручува́тою сте́жкою вго́ру (Грінч.). Прошу́ злі́зти під го́ру, бо при́кра, та всіх не ви́тягнуть бички́ (Гнат.). При́крий бе́рег (Сл. Гр.)].
Дорога делает -то́й поворот вправо – шлях кру́то (рапто́во) поверта́є право́руч.
Уходили сивку -ты́е горки – був кінь та з’ї́здився (Приказка);
3) (
тяжёлый) суту́жний, при́крий, (о характере) крути́й, суво́рий.
-ты́е обстоятельства – суту́жні (при́крі) обста́вини.
У него очень -ты́е обстоятельства – йому́ ду́же кру́то, йому́ ду́же суту́жно.
-то́й характер, нрав – крута́, суво́ра, (пров.) сукри́ста вда́ча.
Человек -то́го характера, нрава – люди́на круто́ї вда́чі; люди́на крута́.
-та́я мера – суво́рий за́хід.
Придётся принять -ты́е меры – доведе́ться вжи́ти суво́рих за́ходів.
-то́й мороз – лю́тий моро́з.
Обры́вистый – кручува́тий, стрімки́й, крутобо́кий, зарви́стий, урви́стий. [Зарви́стий бе́рег]; (ещё о береге) крутобере́жжя, кру́ча (-чі).
С -ми берегами – крутобере́гий, крутобере́жний.
С -ми горами – крутого́рий.
Обры́висто – стрі́мко, кручува́то, крутобере́жно, крутобере́жисто, зарви́сто, відру́бом. [Покрі́вля на ха́ті з двох бокі́в спу́ском, а з двох одру́бом (Тесл.)].
Отве́сныйстрімки́й, сторчови́й, прямові́сний.
-ный берегстрімки́й бе́рег.
-ная скала – стрімка́ ске́ля.
-ное положение – прямові́сна, сторчова́ поста́ва.
В -ном положении – сторче́м, сторчма́; мат. – прямові́сно, в прямові́сній поста́ві.
Отру́боватый, отру́бчатый – обру́бувастий, крути́й, стрімки́й.
Приглу́бый – (о береге) при́крий, крути́й, стрімки́й.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Гуано – (испан.) гуано.
[Нічого нового й несподіваного там не було: безладдя рожевих кругляків, покритих гуано, наче цукровою глазур’ю, стрімкий схил до звалища скель, що вінчали бастіон (С.Павличко, перекл. В.Ґолдінґа)].
Обговорення статті
Стремительный – навальний, напористий; (быстрый) швидкий, бистрий, прудкий, шпаркий, невпинний, (бурный) бурхливий; (порывистый) рвучкий, поривчастий, поривний; (крутой, вертикальный) стрімкий, стрімливий, стрімголовий; (молниеносный) блискавичний:
стремительная атака – навальна атака;
стремительная река – швидка (бистра, шибка́) ріка;
стремительный бег времени – невпинний біг часу;
стремительный ветер – рвучкий (поривчатий, поривчастий, поривний) вітер;
стремительный рост инфляции – стрімке зростання інфляції;
стремительный рост промышленности – швидкий (бурхливий) розвиток промисловості;
стремительный удар – блискавичний удар.
[Удосвіта Кондров швиденько вийшов, Того нового воєводу кинув, Сів на коня невпинного, прудкого Та й полинув (А.Кримський). Сонце сліпуче било в очі, виринаючи з-за далеких сизих гребенястих пасом. Розмальовувало стрімке бескеття і всю панораму різноманітними фарбами, як геніальний маляр (І.Багряний). Власне, ніякої річки там і не було, ще так лишень, річечка чи джерело. Але мальовниче. Падала та річечка стрімким водоспадом серед надзвичайних у своїй первісній красі урвищ і шуміла-шуміла (І.Багряний). Навальний вітер рве полу накидки, — Ні затишку, ні проблиску ніде (М.Бажан). Жертви навального плину, оце збагніть: часу хода — лиш мить непроминального. Що приспішалося, вигине і мине нам відкривається стале одне (В.Стус, перекл. Р.М.Рільке). Глянь на полум’я: стрімко злітаючи вгору, воно не може ні прослатися, ні пригнутись, ані перепочити. У такому ж постійному русі й наш дух: що більше в ньому запалу, то жвавіший, завзятіший його стрімливий злет (А.Содомора, перекл. Сенеки). Минають дні я один Любов тече мов вода стрімлива Любов тече Як життя ліниве І як сподівання глумливе (Павло Матюща, перекл. Ґ.Аполінера)].
Обговорення статті
Эра – (от лат.) ера:
в … году нашей (новой) эры (н. э.)  – … року від Різдва Христового (від Р. Х.), … року нової (нрк. нашої) ери (н. е.);
до нашей (новой) эры (до н. э.) – до Різдва Христового (до Р. Х.), до нової (нрк. нашої) ери (до н. е.).
[Я знаю, прийдуть ті часи, Настане така ера, Коли на Україні всі Здивуються із зера, Що ним колись був цей Біда Отам де БАМ, де Чекунда… Я знаю, прийде та пора, Коли на Україні Розкаже Матінка стара, Як казку, це дитині. Я вірю, ті часи прийдуть, Як щезне брязк кайдання І возвеличать всі Біду За всі його страждання. Я знаю: прийде день такий, Коли вся тля епохи Геть розлетиться на друзки, — “Отці” і “скоморохи” (І.Багряний). Атеїсти кажуть про час «після Різдва Христового» — «наша ера». Дивно (С.Є.Лєц). От ви кажете — XXI століття, стрімкий прогрес, ера нанотехнологій… А рука з огірком в трилітровому слоїку як колись застрявала, так і досі застряє]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЯМОСТОЯ́ЩИЙ стовбо́ватий, стовбува́ти, фраз. гінки́й, струнки́й, стрімки́й.
СТРЕМИ́ТЬСЯ фраз. завзя́тися [я стреми́лся найти́ я завзя́вся знайти́], (куди) пну́тися, (до духовних джерел) тяжі́ти, фраз. ши́тися [стреми́ться на руководя́щую рабо́ту ши́тися в нача́льники];
стреми́ться к чему ще па́лко жада́ти /бажа́ти, хоті́ти/ чого, змага́ти / змага́тися/ до чого, рва́тися душе́ю куди;
стремя́щийся що /мн. хто/ ли́не тощо, наста́влений [стремя́щийся вла́ствовать /к влады́честву/ наста́влений панува́ти], спрямо́ваний куди, книжн. пра́гнучий, прикм. нестри́мний, гінки́й, совєт. стрімки́й, стрімли́вий, (діяти) охо́плений бажа́нням, жаду́щий; образ. у нестри́мному ру́сі, з приці́лом на що, стил. перероб. па́лко бажа́ючи, аж млі́є, рве́ться, див. ще мчащийся;
стремя́щийся к чему що пра́гне чого тощо, спо́внений пра́гнення /жаги́, бажа́ння/, охо́плений пра́гненням, наці́лений (всім єство́м) на що /куди/, орієнто́ваний на що, жаду́щий чого /бу́ти де/, прикм. спра́глий /спра́гнений/ чого, пориву́щий до чого, палки́й прихи́льник чого, аж млі́є, хо́че;
стремя́щийся в Ки́ев жаду́щий бу́ти в Ки́єві́;
стремя́щийся вперёд у нестри́мному ру́сі впере́д;
стремя́щийся ввысь виго́нистий, виго́нчастий, оказ. довисо́тній, (про дерево) поет. гінкочо́лий;
стремя́щийся к вла́сти жаду́щий вла́ди;
стремя́щийся к зна́ниям спра́глий знань;
стремя́щийся к идеа́лу наці́лений на ідеа́л;
стремя́щийся к ми́ру палки́й прихи́льник ми́ру;
стремя́щийся к бесконе́чности /преде́лу/ матем., спрямо́ваний у безконе́чність /до грани́ці/;
стремя́щийся к позна́нию / стремя́щийся к соверше́нствованию/ чего спра́глий пізна́ти /удоскона́лити/ що;
стремя́щийся к це́ли спра́глий (своє́ї) мети́;
стремя́щийся побыва́ть /заполучи́ть тощо/ спо́внений бажа́ння /па́лко бажа́ючи/ побува́ти /діста́ти тощо/.
ТЯНУ́ТЬСЯ (за ким) пле́нтатися, тарга́нитися, ПЕРЕН. стара́тися не відста́ти від кого, (до кого) відчува́ти по́тяг, (про мотив) ли́нути по́вагом, (про час) мина́ти, (про війну) трива́ти, (вгору) гна́тися, виганя́тися, (від А до Б) сяга́ти, (до чого) живомовн. су́нутись [тяну́ться, как к свято́й воде́ су́нутись як до свято́ї води́];
тяну́ться до бесконе́чности /невыноси́мо до́лго/, тягти́ся у ві́чність /фольк. за голо́дне літо/;
вре́мя тя́нется невыноси́мо до́лго час край загуби́в;
тя́нется нить снує́ться ни́тка /нить/;
тя́нущийся 1. що /мн. хто/ тя́гнеться тощо, тя́ганий, зви́клий тягти́ся, зму́шений утягну́тися, прикм. тягучки́й, тягу́чий, затя́жливий, простяжни́й, просте́ртий, простя́гнутий, розтя́гнутий, розтя́глий, трива́лий, галиц. тя́глий, неспине́нний, 2. плетущийся, 3. длящийся;
тя́нущийся вверх стрімки́й, гінки́й;
тя́нущийся к не́бу донебе́сний;
тя́нущийся к све́ту спра́глий сві́тла.
УСТРЕМЛЯ́ТЬ (очі тощо) ще порива́ти [на чужи́й корова́й оче́й не порива́й], руша́ти (як ві́тер), (вгору /гілля/) тягти́, /ракети/ запуска́ти, (стріли) наці́лювати, посила́ти, си́пати доще́м, (води) мча́ти, (полки) гна́ти, зневажл. пе́рти;
устремля́ть к чему (думки) наверта́ти до чого;
устремля́ть к небеса́м (думки) ве́сти́ до не́ба;
УСТРЕМЛЯ́ТЬСЯ ще шуга́ти (стріло́ю), леті́ти ку́лею /ві́тром, ві́трові навздогі́н/, (вгору) тягти́ся, порива́ти, ли́нути вго́ру, /про дерева/ виганя́ти, виганя́тися, (вперед) рва́тися, (думками) ли́нути, зано́ситися, відбіга́ти, ширя́ти, (про кров /до лиця/) прилива́ти, (про ворожі сили) зневажл. пе́рти; пор. СТРЕМИТЬСЯ;
устремля́ющий що /мн. хто/ спрямо́вує тощо, ра́ди́й спрямува́ти, прикм. рвучки́й;
устремля́ющий взгляд стил. перероб. уп’я́вши очі;
устремля́ющий внима́ние стил. перероб. зосере́дивши ува́гу;
устремля́ющий полки́ стил. перероб. ки́нувши /зневажл. попе́рши/ полки́;
устремля́ющийся/ устремля́емый спрямо́вуваний, скеро́вуваний, наці́люваний, пори́ваний, поси́ланий, наці́лений, зве́рнений, ки́нутий, зосере́джуваний, вту́плюваний, прили́ваний;
устремля́ющийся пориву́щий, прикм. шпарки́й, гінки́й, нестри́мний, блискави́чний, нава́льний, стрімли́вий, стрімки́й тощо, устремившийся;
устремля́ющийся ввысь небося́жний, небойду́чий, в небося́жному ле́ті;
УСТРЕМИ́ТЬ, устреми́ть взгляд /взор/ ще уп’я́лити /уп’я́сти/ о́чі;
устреми́ть взор на что вчепи́тися по́глядом за що;
УСТРЕМИ́ТЬСЯ ще ру́шити прожо́гом, шугну́ти /пори́нути/ стріло́ю і похідн., (думкою) поли́нути;
устреми́ться вверх, пусти́тися вго́ру;
устреми́вшийся, спрямо́ваний, скеро́ваний, наці́лений, зве́рнений, ки́нутий, попе́ртий, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Отвесныйстрімки́й, сторчови́й, -а́, -е́.
Ровный
1) (
гладкий) рі́вний, -а, -е;
2) (
о высоте) стрімки́й, -а́, -е́;
3) (
о движении) рі́вний, -а, -е, плавки́й, -а́, -е́.
Стремнистыйстрімки́й, крути́й, -а́, -е́, урви́стий, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Берег – бе́ріг (-рега);
• б. болотистый
– б. болоти́стий;
• б. вогнутый
– б. у[в]гну́тий;
• б. возвышенный
– б. горови́й;
• б. выпуклый
– б. ви́гнутий;
• б. высокий
– б. висо́кий;
• б. горный
– б. гірськи́й;
• б. заболоченный
– б. мочарува́тий;
• б. крутой
– крутобере́жжя; б. крути́й;
б. лесистый – б. ліси́стий;
• б. нависший
– на́висень (-сня);
• б. низкий
– б. низьки́й;
• б. низменный
– б. лугови́й;
• б. обнаженный
– б. ли́сий;
• б. обрывистый
– б. урви́стий;
• б. отвесный
– б. стрі́мкий;
• б. отлогий
– б. поло́гий;
• б. песчаный
– б. піща́ний;
• б. подмываемый
– б. підмивни́й;
• б. поемный
– оболо́нь (-ни);
• б. прижимной
– б. накладни́й;
• б. причальный
– б. прича́льний;
• б. противоположный
– б. проти́вний;
• б. скалистый
– б. скели́[я́]стий;
• б. топкий
– б. грузьки́й;
• б. угрожаемый
– б. загро́жуваний;
• б. укрепленный
– б. укрі́плений.
Стремнистыйстрімки́й.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Быстрый
• Быстрый ум
– бистрий (проникливий) розум.
• Быстрый, стремительный поток, ручей
– швидкий, стрімкий потік, ручай; бистрень. [Вона ішла… мені ж здавалось, що газель, Поміж кушами кроком полохливим, Назустріч бистренем бурхливим, Униз спускається зі скель. Олесь.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

круто́й стрімки́й, крути́й
обры́вистый 1. ури́вчастий, ури́вистий
2. стрімки́й, крути́й
отве́сный прямови́сний, стрімки́й
склон схил,-лу
с. горы́ схил гори́, узгі́р’я
с. круто́й схил стрімки́й
стреми́тельный стрімки́й

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Стрімки́й, стрімча́стий
1)
тонкий и высокий;
2)
крутой;
3)
стоймя стоящий (о пахоти);
4)
вертикальный.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

стрімки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Стрімки́й, -а́, -е́.
1) Высокій, тонкій и высокій; крутой.
Стрімка хата. Канев. у. Цей причілок дуже стрімкий.
2) Стоймя стоящій (о пахоти).
Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко. Волч. у.
Стрімча́стий, -а, -е = Стрімкий. МВ. III. 138.
Стрямки́й, -а́, -е́. Крутой. См. Стрімкий. Гора стрямка, треба воза гальмувати. Бессар.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Берег — бе́ріг, -рега; Б. обрывистый — бе́ріг урви́стий, крутобережжя; Б. отвесныйстрімки́й беріг, стінува́тий беріг.
*Крутой, круто — крути́й, кру́то, стрімки́й; К. откос — крута́ спохо́вина; К. берегстрімки́й бе́ріг; К. траектория — стрімка́ траєкто́рія.
*Отвесныйстрімки́й, стінува́тий, сторчови́й; О. берегстрімки́й бе́ріг; О. положение прибора — сторчове́ поло́ження при́строю.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вертика́льний, но = сторчови́й, стрімки́й, сторч, сторчака́, стрі́мко, на́ сторч. — Сторчова хата (себ-то така, що з сторчових дубків).
Конопе́ль, конопля́, здр. конопе́лька, рос. Cannabis sativa L. = коно́пля, частїше мн. коно́плї, здр. конопе́льки, одна стеблина — конопли́на. – Безсѣмянна́я конопля́ = пло́скінь. – Сѣмянна́я конопля́ = ма́тїрка. — (Витїпана, що йде на пряжу) — пря́диво, (а що лишаєть ся) — кло́ччя. С. Ан. Л. — На городї конопельки, вершки зелененькі. н. п. — Стрімкий як коноплина. Кн. — На городї конопельки, не вибрана плоскінь. н. п.
Остроконе́чный = кінча́тий, кінча́стий (С. Жел.), шпича́стий (С. З. Л.), стрімки́й, стрімча́стий, тільки про гори — шпиля́стий. С. Л. — Лихтарів шпичастих мосяжних два. Ст. Оп.
Отвѣ́сный, но = сторчови́й, стрі́мкий, сторч, на́всторч, стрі́мко.
Перпендикуля́рный, но = сторчови́й (Кн.), стрімки́й (С. Пар.), сторч, на́сторч, стрі́мко.
Стро́йный = 1. струнки́й (С. З.), струньки́й (С. Д. Ос.), ставни́й (С. З.), огрядни́й, стрімки́й, стебелькува́тий (Лев.). — А нема над неї в цїлім сьвітї нї з волохинь, нї з чорнявих та струнких латинок. Ст. С. — Така струнка, мов та тополенька гнучка. Пч. — Зерно коріння постелить в ту пору, кине струнькую стеблину у гору. Щоголев. — Одна ж дївка чорнявая, красовита та вродливая, ставна, гнучка і висока, мов тополя шелестливая. Мова. — Стан стрімкий, тонесенький. Як. — Євмен був саженого зросту, а стрімкий — як коноплина. Кн. — Стебелькувата дївчина. Ман. 2. ла́дний, зго́дний, згра́йний.