Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «супротив»
Шукати «супротив» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Довгота́, -ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. ІІІ. 19.
Зраде́цький, -а, -е. Измѣнническій. Зрадецькі речі супротив пана. Хата. 153.
Край, кра́ю, м.
1) Край, конецъ. Суне, суне той кухлик аж на край столу, — поки впав і розбився. Харьк. До краю одежі його приторкнулись. Єв. Мр. VI. 56. Нема краю тихому Дунаю. Мет. 14. Уразив він моє серце в самий край. КС. 1882. X. 37. Од кра́ю до кра́ю. Изъ конца въ конецъ. Тому доля запродала од краю до краю, а другому оставила те, де заховають. Шевч. 75.
2) Конецъ, окончаніе. Він отто переговорив та й край, більш нічого й не промовив. Екатер. г. Край уже! більше не хочу сьогодня робити. Харьк. Оце ж моєму наймитуванню край. Полт. До кра́ю. Окончательно. Він і перш був ледащо, а як прийшов з війська, то вже до краю розлайдачився. Подольск. Кра́ю, до кра́ю дово́дити. Оканчивать, приводить къ концу. Треба краю доводити, коли й де вінчати, та й весілля. Шевч. 107. Та доведу вже до краю, доведу — спочину. Шевч. 206.
3) Бортъ (судна). Мнж. 179.
4) Берегъ. На широкім Дунаю, недалеко від краю козак потопає. Гол. І. 115.
5) Сторона. Ой ходімо, товаришу, да на той край помалу. Мет. 85.
6) Край, страна, область. Ой визволи, Боже, нас всіх бідних невольників з тяжкої неволі, з віри бусурменської на ясні зорі, на тихі води, у край веселий. ЗОЮР. І. 214. Тяжко-важко умірати у чужому краю. Шевч. Рі́дний край. Родина, отечество. От і виходили з Запорожжя один за одним гетьмани козацькі... супротив ворогів рідного краю. К. ЧР. 11. Треба рятувати рідний край. Стор. МПр. 57.
7) Кусокъ (хлѣба). Як хліба край, то й під вербою рай. Посл.
8) Употребленное какъ нарѣчіе: а) Очень, крайне. Тут край треба грошей, а їх нема. Волч. у. Мені край треба продати корову, а инчу купити. Волч. у. б) На концѣ, на краю. Довго вони на могилі край села стояли. Макс. А думка край світу на хмарі гуля. Шевч. в) Возлѣ, около, при, надъ. Котору дитину любила-кохала, — край себе не маю. Макс. Виплакала карі очі, край козака стоя. Нп. Тільки край мого серденька як гадина в’ється. Грин. III. 220. По діброві вітер віє, гуляє по полю, край дороги гне тополю. Шевч. Надибав дівчину край долини. Гол. I. 120. Моя хата край води. Нп. Ум. Краєчок, крайо́к. З краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. II. 188.
Легко́ду́х, -ха, м.
1) Изнѣженный, слабый человѣкъ.
2) Малодушный человѣкъ. Тілько легкодухам здається, що наша сила ніщо, супротив тієї сили, що рине на нас. К. ХП. 127. «Гей, хто зо мною вийде битись, покоштувати стусанів?»... Дарес довгенько дожидався, мовчали всі, ніхто не йшов, з ним всякий битися боявся, собою страху всім задав. « Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так як мухи і пудохвети наголо!». Котл. Ен. II. 8. Легкодухів між ними не буває: ні слово нас, ні діло не злякає. К. ЦН. 159.
Передму́рря, -ря, с. Ограда; оплотъ. Передмурря всього християнства, що стоїть з мечем на чаті супротив поганства. К. ХП. 64.
Супроти́, супроти́в, нар. Противъ. Супротив двора та твоя кума. Чуб. Супротив його ніхто не встоїть. ЗОЮР. І. 97.

Запропонуйте свій переклад