Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Берцо́вый – гомі́лковий.
-ые костисуре́ля, або вели́ка гомі́лка, мала́ гомі́лка. [Гомі́лка ма́є дві кі́стки: вели́ку гомі́лку (суре́лю) й малу́ гомі́лку].
Кость
1) (
анат.) кість (р. ко́сти, тв. кі́стю, мн. ко́сті), кі́стка, масла́к, (соб.) масла́ччя. [Ой поби́в-потрощи́в мені́ ко́сті (Пісня). Застуди́лася – у кістка́х кру́тить (М. Грінч.). Брати́ гри́злися за ту́ю ба́тьківщину як соба́ки за масла́к (Грінч.). В одно́го па́на, ка́жуть, є таки́й мертв’я́к, що без шку́ри і без мня́са, саме́ масла́ччя (Сл. Гр.)].
Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) – суре́ля.
Кость плечевая – ці́вка.
Кость голенная – гомі́лка.
Ко́сти плесневые – плесна́.
Кость пальца (фаланга) – челено́к (-нка́), маслачо́к (-чка́).
Кость на спине у красной рыбы – ска́ба.
Кость слоновая (в изделиях) – слоно́ва кі́стка, слоні́вка.
Твёрдый как кость – тверди́й як кі́стка, око́стуватий. [Око́стувате де́рево – соки́ра відска́кує (Вас.)].
Кожа да ко́сти – самі́ кістки́ та шку́ра; сама́ снасть. [Не їсть хло́пець, схуд, сама́ снасть (Звин.)].
У него только кожа да -сти – у йо́го самі́ кістки́ та шку́ра, у йо́го ко́сті обтягну́ло.
Промокнуть до -сте́й – змо́кнути до рубця́, до ру́бчика.
Промёрзнуть до -сте́й – задубі́ти, закля́кнути.
Проникнуться чем-л. до мозга -сте́й – перейня́тись чим до оста́нньої волоси́нки. [До оста́нньої волоси́нки пере́йняті вузе́ньким дрібни́м міща́нством (Єфр.)].
До мозга -сте́й – до са́мого шпи́ку, до сами́х кісто́к, до само́ї ко́сти.
Кость от -сте́й – кість од ко́сти.
Лечь -стьми́ – голово́ю накла́сти, кістьми́ полягти́.
Белая -сть – па́нська (бі́ла) кі́стка.
С -те́й – ски́нути (з рахівни́ці).
На -сти – доки́нути (на рахівни́ці).
Пересчитать кому -сти – полічи́ти кому́ ре́бра.
Загоню туда, куда ворон -сте́й не занесёт – туди́ зажену́, куди́ во́рон і кі́стки не занесе́ (не зано́сив).
Пар -сте́й не ломит – па́ра па́рить, а не лама́є.
Язык без -сте́й – язи́к без кісто́к (то й ме́ле);
2) (
игральная) кість (р. ко́сти).
Играть в -сти – гра́ти (гуля́ти) в ко́сті. [Програ́в чума́к вози́ й во́ли в ко́сті (Пісня)].
Игрок в -сти – костя́р (-ра́), кости́р (-ря́), кости́рник, кости́ря (м. р.).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Берцовый, анат. – гомілко́вий; -вая кость – гомі́лка, -ки, суре́ля, -лі.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Суре́ля, -ліберцовая кость, трубчатая кость.
Одки́дав суре́лі – протянул ноги, лежит.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гу́ркало, -ла, с.
1)
= Гуркотій. Вх. Зн. 12.
2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех.
2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. Мнж. 178.
4) Маленькій водопадъ. Желех.
5)
= Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала). Ном. № 10879.
Суре́ля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ. Ном. № 10879.
Цуре́ля, -лі, ж. = Суре́ля.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кость = кість, кі́стка, здр. кі́сточка, поб. — костома́ха, (окрім риб) — масла́к, здр. — маслачо́к, зб. — масла́ччя. — Кость берцо́вая = (верхня) — суре́ля, (нижня) – гомі́лка. — К. плечева́я = цївка. — К. сѣда́лищная (os ischiadicum) = клуби́ця (С. Жел.). — К. осетро́вая, бѣлу́жья, севрю́жья (на спинї) = ска́ба́. Мов пси гододні за маслак гризуть ся знову. К. Ш. — Собаки гризли маслаки. Кот. — Посмоктати маслаки. С. З. — Поїв усе і кісточок не зосталось.

Запропонуйте свій переклад