Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «сутуга»
Шукати «сутуга» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Затрудни́тельный – трудни́й, утру́дливий, важки́й, скрутни́й, суту́жний, при́крий, моро́чний, моро́чливий, заморо́чний, заморо́чливий, тісни́й, крути́й, утя́жливий, недогі́дний.
-ное дело, -ная вещь – трудна́ (важка́, моро́члива) спра́ва, трудна́ (важка́, моро́члива) річ.
-ные обстоятельства – скрутні́ (суту́жні, при́крі, тісні́, круті́, утя́жливі, недогі́дні) обста́вини.
-ное положение – скрутне́ (суту́жне, при́кре) стано́вище, скрут (-ту) и скру́та (-ти), суту́га, приту́га, ха́лепа. [Ви́дко, що реда́ктор «Ді́ла» і серед ха́лепи не тра́тить гу́мору (Франко)].
Попасть в -ное положение, очутиться в -ном положении – попа́сти в скрутне́ (суту́жне и т. д.) стано́вище, в скрут, (в неловкое положение) попа́сти в кло́піт, вско́чити в ха́лепу, загна́тися на слизьке́.
Поставить кого в -ное положение – (образно) загна́ти кого́ на слизьке́, посади́ти кого́ на лід.
Он очутился в -ном положении – він попа́в в скрутне́ (суту́жне и т. д.) стано́вище, прийшо́в йому́ скрут.
Нужда́ и Ну́жда
1) потре́ба, (
изредка, ц.-слав.) ну́жда́, (потребность) потре́бина, (редко) по́тріб (-би), тре́ба; срв. На́добность. [Вже яка́ потре́ба, – ні до ко́го не йду, – вона́ заряту́є (Г. Барв.). Наду́мались збира́ти гро́ші про таку́ наро́дню ну́жду (Куліш)].
-да́ в чём – потре́ба чого́ или в чо́му, на що, ну́жда́ в чо́му; срв. Потре́бность.
Иметь -ду́ в чём – ма́ти потре́бу (ну́жду́) в чо́му, потребува́ти чого́; срв. Нужда́ться 1.
А тебе какая -да́ до этого дела? – а тобі́ яке́ ді́ло до ціє́ї спра́ви? а тобі́ що до цьо́го (до то́го)?, (фам.) а тобі́ до цьо́го яко́го ба́тька го́ре?
-да́ в ком – потре́ба в ко́му, на ко́го.
Ему -да́ в нём – йому́ він потрі́бний (потрі́бен), він ма́є ді́ло (спра́ву, зап. інте́рес) до йо́го.
-да́ к кому, до кого – ді́ло (спра́ва, зап. інте́рес) до ко́го. [Є в ме́не ді́ло до вас (Київ)] Какая мне -да́ до тебя? – яке́ мені́ ді́ло (яка́ мені́ ну́жда́) до те́бе? [Яка́ мені́ нужда́ до те́бе? (Квітка)].
Мне до них -ды мало – мені́ про них (їх) мали́й кло́піт (ба́йдуже).
Не твоя -да́, не заботься – не твій кло́піт, не турбу́йся.
Что нужды? – яка́ потре́ба?, (какой смысл?) яка́ ра́ція?, (зачем?), на́що? наві́що?, (пустое!) дарма́!
Велика -да́! – вели́ка вага́! овва́! вели́ке ді́ло опе́ньки!, (пустое!) дарма́.
Что за -да́ (Какая -да́) знать это? – яка́ потре́ба (на́що тре́ба) зна́ти це?
Нет ну́жды́ говорить об этом – нема́ потре́би говори́ти про це.
Нет ну́жды́ (кому до чего) – ба́йду́же (байду́жки, байду́же́чки) (кому́ про (за) що), дарма́ (кому́), (и горя мало) мале́ го́ре (кому́), ні га́дки (га́дки ма́ло) кому́ про (за) що, і га́дки не ма́є хто про (за) що, (шутл.) і за ву́хом не сверби́ть кому́. [Недо́ля жарту́є над старо́ю голово́ю, а йому́ байду́же (Шевч.) Дити́на кричи́ть, як не розі́рветься, а їй і ба́йдуже (Сл. Ум.). «Ба́йдуже!» – сказа́ла: «не жури́сь, коха́ний!» (Дніпр. Ч.). А мені́ про те й байдуже́чки (Кролевеч.). Хай світ зава́литься, – дарма́ мені́! (Грінч.). «Піду́, ті́льки неха́й об о́сени!» – «Дарма́, й підожде́мо» (Квітка)].
Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) – тобі́, ба́читься, й за ву́хом не сверби́ть (перекл. М. Рильськ.).
Ну́жды́ нет, что – дарма́ що. [Дарма́ що стари́й, аби́ бага́тий Приказка)].
Без видимой -ды́ – без види́мої (я́вної, очеви́дної) потре́би.
В случае -ды́, при -де́ – в потре́бі, під ну́жду; см. ещё На́добность (В случае -сти). [Що-ж, і го́рщик річ непога́на в потре́бі (Рада). Ви постерегли́ що і під нужду́, як ва́шої запобіга́в він ла́ски (Куліш)].
Крайняя (неотложная) -да́ в чём – вели́ка (коне́чна, пи́льна) потре́ба в чо́му й чого́; скру́та на що.
Я имею крайнюю -ду́ в деньгах – мені́ аж на́дто (ко́нче, до скру́ту) тре́ба гро́шей, мені́ аж на́дто (ко́нче, до скру́ту) тре́ба (потрі́бно) ма́ти гро́ші.
Я имею крайнюю -ду́ видеть его, см. Кра́йний 3.
По -де́ от -ды́ – з потре́би, через потре́бу.
По крайней (неотложной) -де́ – з вели́кої (коне́чної) потре́би, через вели́ку (коне́чну, пи́льну) потре́бу.
Испытывать -ду́ в чём – зазнава́ти недоста́чі, (нужди́) в чо́му, (нуждаться) потребува́ти чого́, нужда́тися чим. [Роздава́ти хліб не ті́льки свої́м підда́нцям, а й и́ншим, хто його́ потребува́в (Ор. Левиц.). Злида́р Макси́м полі́ном дров нужда́всь (Боров.)].
Он не испытывает -ды́ ни в чём – він не зна́є нужди́ ні в чо́му, він нічи́м не нужда́ється, йому́ нічо́го не браку́є.
-ды – потре́би (-тре́б), ну́жди (р. нужд), (редко) потреби́ни (-бин). [Уста́ми письме́нників наро́д гово́рить про своє́ життя́ і потре́би (Н. Громада). Се не мо́же перешко́дити нам писа́ти про свої́ потре́би (Грінч.). Ну́жди у вся́кого є: кому́ хлі́ба, кому́ до хлі́ба (Кониськ.). Опла́чували пода́тки, ми́та і и́нші рядові́ потре́бини (Куліш)].
Повседневные, текущие -ды – повсякде́нні (щоде́нні), пото́чні потре́би, (фам.) потрі́бка.
На все -ды не запасёшься – на всі потрі́бки не наста́(р)чишся; і не тре́ба, і те тре́ба, і тому́ тре́бові кінця́ нема́є (Приказка).
Отправлять свои -ды – відбува́ти свої́ (приро́дні) потре́би.
Удовлетворение нужд – задово́л(ьн)ювання (заспоко́ювання), оконч. задово́л(ьн)ення (заспоко́єння) потре́б.
Большая, малая -да́ (естественная надобность) – вели́ка, мала́ потре́ба, вели́ке, мале́ ді́ло. [Тре́ба на часи́ночку спини́тися, за мали́м ді́лом (Звин.)];
2) (
недостаток) ну́жда́, неста́ток (-тку) и (чаще мн.) неста́тки (-ків), (реже) недоста́ток и (чаще мн.) недоста́тки, недоста́ча и недоста́чі (-та́ч), (нищета) зли́дні (-нів), убо́зтво, (реже) убо́жество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скру́та (-ти, ж. р.). [Нужда́ зако́н зміня́є (Приказка). Гна́ла козакі́в ну́жда і жадо́ба во́лі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). По́ки був живи́й ба́тько, ми нужди́ й не зна́ли (Мирний). Він, як і всі, з хати́н убо́гих, пови́тих мо́роком нужди́ (Сосюра). І го́лодом не раз намлі́вся і вся́кої нужди́ натерпі́вся (Свидн.). Прийшо́в неста́ток, забра́в і оста́ток (Приказка). Неста́тки ймуть (-да́ одолевает) (М. Вовч.). А чи ві́даєш ти, що то недоста́тки, ти, що зросла́ в розко́шах? (Коцюб.). Зіста́рена тяжко́ю пра́цею та недоста́тками жі́нка (Грінч.). Її́ вро́да кра́сна, змарні́є у зли́днях та недоста́чах (Мирний). Я побоя́лася зли́днів, звича́йного матерія́льного вбо́жества (Л. Укр.)].
-да́ всему научит – ну́жда́ (біда́) всього́ на́вчи́ть, неста́тки (зли́дні) всього́ на́вча́ть, нужда́-му́ка – до́бра нау́ка (Приказка).
По -де́ – через ну́жду́ (неста́тки, зли́дні, убо́зство).
Жить в -де́, терпеть -ду́ – жи́ти в нужді́ (в не(до)ста́тках, в зли́днях, в убо́зтві, при зли́днях, при вбо́зтві, серед зли́днів, серед нужди́), жи́ти вбо́го (нужде́нно, злиде́нно, скру́тно), терпі́ти нужду́ (зли́дні), (бедствовать) (ду́же) бідува́ти, злиднюва́ти. [Вони́ живу́ть скру́тно (Звин.)].
Жить без -ды́ – жи́ти без нужди́ (без недоста́тків, несуту́жно, безну́ждно, невбо́го).
Денег наживёшь, без -ды проживёшь – гро́шей здобу́деш, життя́-вік перебу́деш (или біду́ перебу́деш).
Крайняя -да́ – як-найбі́льша (кра́йня, оста́ння) нужда́, зли́дні злиде́нно, оста́нні (вели́кі) зли́дні, вели́ке вбо́зтво.
Быть, нах(о)диться в крайней -де́ – бу́ти в як-найбі́льшій (кра́йній) нужді́, терпі́ти як-найбі́льшу (кра́йню) нужду́, жи́ти у вели́ких зли́днях (недоста́тках, у вели́кому вбо́зтві), си́льно бідува́ти.
Испытывать, испытать -ду́ – зазнава́ти, зазна́ти нужди́ (недоста́тків, зли́днів, убо́зтва), (бедствовать) бідува́ти. [Зма́лечку зазна́в нужди́ та бідува́ння (Васильч.)].
Про -ду́ закон не писан – як нема́ нічо́го, то й зако́н ні до чого; на поро́жню кеше́ню й зако́н не ва́жить.
Он близок к -де́ – йому́ недале́ко до зли́днів.
-да́ скачет, -да́ плачет, -да́ песенки поёт – зли́дні на́вча́ть співа́ти й скака́ти.
-да́ горемычная – зли́дні злиде́нні, (голь перекатная) голо́та нещади́ма.
-да́-птица – пу́гач (-ча).
-да́-хлеб – голо́дний хліб;
3) ну́жда́, (
затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скру́та (-ти, ж. р.), скрутне́ стано́вище, (стеснённое положение) суту́га, (реже приту́га), суту́жне стано́вище, тісно́та, (бедствие) біда́, ли́хо, ха́лепа, (горе) го́ре.
Быть, находиться в -де́ – бу́ти в нужді́, бу́ти в скрутно́му стано́вищі, бу́ти в скру́ті (в тісно́ті, в біді́, в приту́зі), зазнава́ти (сов. зазна́ти) ха́лепи. [Хіба́ ви ніко́ли не чита́ли, що вчини́в Дави́д, коли́ був у нужді́ і зголодні́в? (Морач.)].
Кто в море не бывал, тот -ды не знал – хто на мо́рі не бува́в, той ли́ха не зазна́в;
4) (
неволя) нево́ля, (принуждение) си́ла, при́мус, мус (-су), прину́ка.
-до́ю
а) (
поневоле) знево́лі, мимово́лі, несамохі́ть;
б) (
принудительно) си́лою, примусо́во, при́мусом;
в) (
по принуждению) з при́мусу, з му́су, з прину́ки, нево́лею.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Нужда
1) потре́ба, (
изредка, ц.-слав.) ну́жда́, (потребность) потре́бина, потребизна, (редко) по́тріб, (устар.) тре́ба;
2) (
недостаток) ну́жда́, неста́ток (-тку), (чаще мн.) неста́тки, (реже) недоста́ток, (чаще мн.) недоста́тки, недостача, недоста́чі, (нищета) зли́дні, убо́зтво, (реже) убо́жество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту), скру́та (-ти);
3) ну́жда́, (
затруднительное положение) скрут (-ту), скру́та (-ти), скрутне́ стано́вище, (стеснённое положение) суту́га, (реже приту́га), суту́жне стано́вище, тісно́та, (бедствие) біда́, ли́хо, ха́лепа, (горе) го́ре;
4) (
неволя) нево́ля, (принуждение) си́ла, при́мус, мус (-су), принука:
а тебе какая нужда́ до этого дела? – а тобі яке діло до цього?, а тобі́ яке́ ді́ло до ціє́ї спра́ви?, а тобі́ що до цьо́го (до то́го)?, (фамил.) а тобі́ до цьо́го яко́го ба́тька го́ре?;
большая, малая нужда́ (естественная надобность) – вели́ка, мала́ потре́ба, вели́ке, мале́ ді́ло;
без видимой нужды́ – без види́мої (я́вної, очеви́дної) потреби;
быть, находиться в крайней нужде – жити у великих нестатках (у великому вбозтві, у великих злиднях); дуже [тяжко, сильно] бідувати; терпіти крайню (якнайбільшу) нужду; бу́ти в якнайбі́льшій (кра́йній) нужді́;
быть, находиться в нужде́ – бу́ти в нужді́, бу́ти в скрутно́му стано́вищі, бу́ти в скру́ті (в тісно́ті, в біді́, в приту́зі), зазнава́ти (сов. зазна́ти) халепи;
велика нужда́! – вели́ка вага́! овва́! вели́ке ді́ло опе́ньки!, (пустое!) дарма́; який край!;
в случае нужды́, при нужде́ – у потре́бі, коли (як) буде потреба, під ну́жду; коли край треба буде;
в этом у нас большая нужда – ми цього дуже потребуємо;
денег наживёшь, без нужды проживёшь – грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (біду перебудеш) (Пр.);
ему нужда́ в нём – йому́ він потрі́бний (потрі́бен), він ма́є ді́ло (спра́ву, інте́рес) до його;
житейские нужды – життєві потреби;
жить в нужде, терпеть нужду – жити в нужді (у нестатках, у недостатках, у злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед зли́днів, серед нужди́); жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно); терпіти нужду (злидні); (бедствовать) [дуже] бідувати (злиднювати);
жить без нужды́ – жи́ти без нужди́ (без недоста́тків, несуту́жно, безну́ждно, невбо́го);
иметь нужду в чём – мати потребу (нужду) на що (в чому); потребувати чого;
испытывать, испытать нужду́ – зазнава́ти, зазна́ти нужди́ (недоста́тків, недостачі, зли́днів, убо́зтва), (бедствовать) бідувати; (нуждаться) потребува́ти чого́, нужда́тися чим;
какая мне нужда́ до тебя? – яке́ мені́ ді́ло (яка́ мені́ ну́жда́) до те́бе?;
крайняя нужда́ – як-найбі́льша (кра́йня, оста́ння) нужда́, зли́дні злиде́нні, оста́нні (вели́кі) зли́дні, вели́ке вбозтво;
крайняя (неотложная, кровная) нужда́ в чём – вели́ка (коне́чна, пильна, гостра, нагла) потре́ба в чо́му й чого́; скру́та на що; край треба (конче треба) чого;
кто в море не бывал, тот нужды не знал – хто на морі не бував, той лиха не знав (зазнав) (Пр.);
мне до них нужды мало – мені́ про них (їх) мали́й кло́піт (ба́йдуже);
на все нужды не запасёшься – на всі потрі́бки не наста́чишся (настарчишся) (Пр.); і (того) те тре́ба, і (того) те тре́ба, і тому́ тре́бові кінця́ нема́є (Пр.);
не испытывать нужды ни в чём – не потребувати нічого, не мати потреби ні в чому;
неотложные нужды – невідкладні потреби;
не твоя нужда́, не заботься – не твій кло́піт, не турбуйся;
нет ну́жды́ говорить об этом – нема́ (немає) потре́би говори́ти про (за) це; не варто говорити про це;
нет ну́жды́ кому до чего – ба́йду́же (байду́жки, байду́же́чки) кому́ про (за) що, дарма́ кому́ про (за) що, (и горя мало) мале́ го́ре (кому́), ні га́дки (га́дки ма́ло) кому́ про (за) що, і га́дки не ма́є хто про (за) що, (шутл.) і за ву́хом не сверби́ть кому́ що;
нужда́ в ком – потре́ба в ко́му, на ко́го;
нужда всему научит – нужда (біда) всього навчить (Пр.); нестатки (злидні) всього навчать (Пр.); нужда́-му́ка — до́бра нау́ка (Приказка);
нужда́ в чём – потре́ба чого́, в чо́му, на що, ну́жда́ в чо́му;
нужда́ горемычная – зли́дні злиде́нні, (голь перекатная) голо́та нещадима;
нужда́ к кому, до кого – ді́ло (спра́ва, зап. інте́рес) до ко́го;
нужда научит калачи есть – біда навчить коржі з салом їсти (Пр.); навчить лихо з маком коржі їсти (Пр.); навчить горе з салом кашу їсти (Пр.);
нужда́-птица – пугач;
нужда скачет, нужда пляшет, нужда песенки поёт – біда плаче, біда скаче, біда й пісеньки співа (Пр.); неволя плаче, неволя й скаче (Пр.); нужда мовчати не вміє (Пр.); злидні навчать співати й скакати (Пр.); навчить біда ворожити, як нема що в рот положити (Пр.);
нужда́-хлеб – голо́дний хліб;
нуждо́ю – а) (поневоле) знево́лі, мимово́лі, несамохі́ть; б) (принудительно) си́лою, примусо́во, при́мусом; в) (по принуждению) з при́мусу, з му́су, з прину́ки, неволею;
нужды – потре́би, ну́жди, (редко) потреби́ни;
нужды мало кому – малий клопіт кому; байдуже кому;
нужды нет – байдуже; дарма; ні (ані) гадки, і гадки нема;
он близок к нужде́ – йому́ недале́ко до злиднів;
он не испытывает нужды́ ни в чём – він не зна́є нужди́ ні в чо́му, він нічи́м не нужда́ється, йому́ нічо́го не бракує;
отправлять свои нужды – відбува́ти свої́ (приро́дні) потреби;
повседневные, текущие нужды – повсякде́нні (щоде́нні), пото́чні потре́би, (фамил.) потрібка;
по крайней (неотложной) нужде́ – з вели́кої (коне́чної) потре́би, через вели́ку (коне́чну, пи́льну) потребу;
по нужде – через нужду (нестатки, злидні, убозтво);
про нужду́ закон не писан – як нема́ нічо́го, то й зако́н ні до чого; на поро́жню кеше́ню й зако́н не важить;
справлять нужду, справить нужду, сходить по нужде – справляти, справити потребу; випорожнятися, випорожнитися; (шутл.) відкрити кінґстон;
тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) – тобі́, ба́читься, й за ву́хом не сверби́ть (перекл. М.Рильський);
удовлетворение нужд – задово́лювання (задово́льнювання, заспоко́ювання), (оконч.) задово́лення (задово́льнення, заспоко́єння) потреб;
что за нужда́ (какая нужда́) знать это? – яка́ потре́ба (на́що тре́ба) зна́ти це?;
что нужды? – яка́ потре́ба?, (какой смысл?) яка́ ра́ція?, (зачем?), на́що? наві́що?, (пустое!) дарма́!;
я имею крайнюю нужду в деньгах – мені край треба грошей; мені аж надто (конче, доконче, до скруту) треба грошей; мені аж надто (конче, доконче, до скруту) потрібні  (тре́ба (потрі́бно) ма́ти) гроші.
[— Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (І.Котляревський). Чи будуть дощі йти, чи ні, йому нужди мало: не стане свого хліба, йому принесуть (Г.Квітка-Основ’яненко). І він з своїм требом (Сл. Гр.). Недо́ля жарту́є над старо́ю голово́ю, а йому́ байду́же (Т.Шевченко). Вже яка́ потре́ба, — ні до ко́го не йду, — вона́ заряту́є (Г.Барвінок). Наду́мались збира́ти гро́ші про таку́ наро́дню ну́жду (П.Куліш). Опла́чували пода́тки, ми́та і и́нші рядові́ потре́бини (П.Куліш). Гна́ла козакі́в ну́жда і жадо́ба во́лі на Низ (П.Куліш). Ви постерегли́ що і під нужду́, як ва́шої запобіга́в він ла́ски (П.Куліш). Жила собі удова коло Києва, на Подолі, та не мала щастя-долі: було гірке її життя. Терпіла вона превелику нужду та вбожество (М.Вовчок). Неста́тки ймуть (М.Вовчок). По́ки був живи́й ба́тько, ми нужди́ й не зна́ли (П.Мирний). Скільки вона лиха в тій хаті витерпіла, нужди, холодних та голодних днів! (П.Мирний). Дити́на кричи́ть, як не розі́рветься, а їй і ба́йдуже (Сл. Ум.). Її́ вро́да кра́сна, змарні́є у зли́днях та недоста́чах (П.Мирний). Я побоя́лася зли́днів, звича́йного матерія́льного вбо́жества (Л.Українка). Як я люблю безрадісно тебе, Народе мій, убожеством прибитий, Знеможений і темністю повитий (М.Старицький). Працює з ранку до вечора — не розгинається, а в хаті нужда, бідність (І.Нечуй-Левицький). І го́лодом не раз намлі́вся і вся́кої нужди́ натерпі́вся (А.Свидницький). Ну́жди у вся́кого є: кому́ хлі́ба, кому́ до хлі́ба (О.Кониський). А чи ві́даєш ти, що то недоста́тки, ти, що зросла́ в розко́шах? (М.Коцюбинський). «Ба́йдуже!» — сказа́ла: «не жури́сь, коха́ний!» (Дніпрова Чайка). Хай світ зава́литься, — дарма́ мені́! (Б.Грінченко). Роздава́ти хліб не ті́льки свої́м підда́нцям, а й и́ншим, хто його́ потребува́в (Ор.Левицький). — Не дурій, чоловіче, не пхайся сам у нужду! (І.Франко). Зма́лечку зазна́в нужди́ та бідува́ння (С.Васильченко). Тре́ба на часи́ночку спини́тися, за мали́м ді́лом (АС). А мені́ про те й байдуже́чки (АС). Злида́р Макси́м полі́ном дров нужда́всь (АС). Нужда́ зако́н зміня́є (Пр.). Він, як і всі, з хати́н убо́гих, пови́тих мо́роком нужди́ (В.Сосюра). Прийшо́в неста́ток, забра́в і оста́ток (Пр.). Дарма́ що стари́й, аби́ бага́тий (Пр.). Зіста́рена тяжко́ю пра́цею та недоста́тками жі́нка (Б.Грінченко). Се не мо́же перешко́дити нам писа́ти про свої́ потре́би (Б.Грінченко). Вони́ живу́ть скру́тно (АС). Одна з них, Ганнуся, вчилась на курсах крою та шиття, готуючись поповнити армію швачок, що ремество їхнє підупало за військового комунізму й натурального господарства, коли кожен сам на себе прав, варив і нічого не шив, але під час непу потребувало швидкого поновлення відповідно до зросту потреб і смаків (В.Підмогильний). — Я вже від цього світу нічого не хочу, то й світ у мені потреби не має (В.Портяк). Щоб ту свою потребу справити, він зняв праву руку з заднього сідельного каблука і нищечком розв’язав собі очкура, що на ньому тільки штани й тримались — вони зразу спустились і обвисли йому на ногах, мов ті диби, тоді закотив якнайвище сорочку і випнув на вітер гузно, а воно було в нього чимале. Коли се зробив (а йому здавалось, що в такій халепі та притузі щось іншого годі було вигадати), ще одна труднація перед ним устала: як його одкласти без гуку й гурку. Зціпив сердега зуби, голову втягнув у плечі, надувся чимдуж — та ба, шкода заходу: все-таки не втримався, пустив із себе звучок… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Нарешті настав день од’їзду, такий радісний для Дон Кіхота і такий смутний та гіркий для Санча Панси, що плавав, як сир у маслі, в сій щедрій господі і здригався тепер од думки, що знов доведеться по пустошах та пущах голодом мліти з худющими порожніми саквами; та поки що він напихав їх скільки мога всякою, мовляв, потребизною (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Зенон мешкав у піддашші священницького будинку; на дошці, почепленій на сходах, усім мешканцям пансіону наказувалося збиратися для вечірньої молитви, заборонялося під страхом грошового стягнення приводити гулящих дівок і справляти нужду за межами відхожих місць (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Нужда незмірна, витираючи помиї всього світу, вона користується вашим обличчям як ганчіркою. Тож залишаються сліди (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Там був великий рів, який називався провалля і в який люди скидали сміття й відходи, виливали помиї, а вдосвіта там можна було побачити цілі гурти з оголеними частинами тіл — люди справляли свої найінтимніші потреби (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Обстоятельство
• Более благоприятные обстоятельства
– сприятливі обставини; (іноді поет.) краща доля.
• Всего удивительнее было то обстоятельство, что…
– [А] найдивніше було те, що…
• Выбиться из тяжёлых обстоятельств
– вибитися (виборсатися) з [важкого] скруту (з [важкої] скрути); вибитися (виборсатися) з тяжких (важких, скрутних) обставин; піднестися з біди.
• Оказался в стеснённых обстоятельствах кто-либо
– опинився у скруті (у скрутних обставинах, у сутузі) хто; тісно (до скруту) прийшлося кому; до скруту (до сутуги) дійшлося кому.
• По личным (семейным) обстоятельствам
– через особисті (родинні, сімейні) обставини; з особистих (родинних, сімейних) причин.
• По независящим [от меня] обстоятельствам
– через незалежні [від мене] обставини; з незалежних [від мене] причин.
• По непредвиденным обстоятельствам
– з непередбачених причин (обставин); через непередбачені обставини.
• Поправить свои обстоятельства
– поліпшити свою долю; підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. Вовчок.]
• Поступать сообразно обстоятельствам
– чинити (робити) як до обставин (відповідно до обставин, залежно від обставин); чинити (робити), зважаючи на обставини (зваживши обставини).
• При всех обстоятельствах
– за всяких (за всіх) обставин.
• При неблагоприятных, при хороших обстоятельствах
– за несприятливих, за добрих обставин; (іноді) у доброму разі.
• При плохих обстоятельствах
– за лихих обставин; (іноді) при лихій годині.
• Произошло одно неожиданное обстоятельство
– сталася одна несподівана подія (річ). [Гарасим усе був за двірника і дуже був задоволений своєю долею, коли раптом сталася одна несподівана подія… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. …Раптом сталася несподівана річ… Рильський, перекл. з Тургенєва.]
• Смотря (глядя) по обстоятельствам
– як до обставин; зважаючи на обставини; залежно від обставин.
• Так складываются обстоятельства
– так складається; так складаються обставини.
• Тонкий намёк на толстые обстоятельства
– тонкий (делікатний) натяк на грубу річ (на великий кус(ень)). [Наздогад буряків (навтяки буряки), щоб дали капусти (коли треба моркви). Пр. У вас, у молодих, теперечки й граматка, і всі смертні іріхи повиходили з моди, говорила Лекерія наздогад буряків, коли треба було моркви… Н.-Левицький.] – скрутні (сутужні) обставини; скрут(а) (сутуга).
• Учесть, взвесить обстоятельства
– зважити [на] обставини; узяти до уваги (на увагу) обставини.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Суту́га = дріт (залїзний).

Запропонуйте свій переклад