Знайдено 6 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Затруднительный – трудний, утрудливий, важкий, скрутний, сутужний, прикрий, морочний, морочливий, заморочний, заморочливий, тісний, крутий, утяжливий, недогідний. • -ное дело, -ная вещь – трудна (важка, морочлива) справа, трудна (важка, морочлива) річ. • -ные обстоятельства – скрутні (сутужні, прикрі, тісні, круті, утяжливі, недогідні) обставини. • -ное положение – скрутне (сутужне, прикре) становище, скрут (-ту) и скрута (-ти), сутуга, притуга, халепа. [Видко, що редактор «Діла» і серед халепи не тратить гумору (Франко)]. • Попасть в -ное положение, очутиться в -ном положении – попасти в скрутне (сутужне и т. д.) становище, в скрут, (в неловкое положение) попасти в клопіт, вскочити в халепу, загнатися на слизьке. • Поставить кого в -ное положение – (образно) загнати кого на слизьке, посадити кого на лід. • Он очутился в -ном положении – він попав в скрутне (сутужне и т. д.) становище, прийшов йому скрут. |
Нужда и Нужда –
1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-би), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, – ні до кого не йду, – вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. • -да в чём – потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. • Иметь -ду в чём – мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. • А тебе какая -да до этого дела? – а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? • -да в ком – потреба в кому, на кого. • Ему -да в нём – йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. • -да к кому, до кого – діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? – яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. • Мне до них -ды мало – мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). • Не твоя -да, не заботься – не твій клопіт, не турбуйся. • Что нужды? – яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! • Велика -да! – велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. • Что за -да (Какая -да) знать это? – яка потреба (нащо треба) знати це? • Нет нужды говорить об этом – нема потреби говорити про це. • Нет нужды (кому до чего) – байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя мало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» – сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, – дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» – «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. • Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) – тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). • Нужды нет, что – дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. • Без видимой -ды – без видимої (явної, очевидної) потреби. • В случае -ды, при -де – в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. • Крайняя (неотложная) -да в чём – велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. • Я имею крайнюю -ду в деньгах – мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. • Я имею крайнюю -ду видеть его, см. Крайний 3. • По -де от -ды – з потреби, через потребу. • По крайней (неотложной) -де – з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. • Испытывать -ду в чём – зазнавати недостачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. • Он не испытывает -ды ни в чём – він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. • -ды – потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. • Повседневные, текущие -ды – повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. • На все -ды не запасёшься – на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). • Отправлять свои -ды – відбувати свої (природні) потреби. • Удовлетворение нужд – задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. • Большая, малая -да (естественная надобность) – велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)]; 2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. • -да всему научит – нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука – добра наука (Приказка). • По -де – через нужду (нестатки, злидні, убозство). • Жить в -де, терпеть -ду – жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. • Жить без -ды – жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). • Денег наживёшь, без -ды проживёшь – грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). • Крайняя -да – як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденно, останні (великі) злидні, велике вбозтво. • Быть, нах(о)диться в крайней -де – бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. • Испытывать, испытать -ду – зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. • Про -ду закон не писан – як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. • Он близок к -де – йому недалеко до злиднів. • -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт – злидні навчать співати й скакати. • -да горемычная – злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. • -да-птица – пугач (-ча). • -да-хлеб – голодний хліб; 3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. • Быть, находиться в -де – бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. • Кто в море не бывал, тот -ды не знал – хто на морі не бував, той лиха не зазнав; 4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. • -дою – а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Затруднительный
• Затруднительное дело – трудна (тяжка, важка, морочлива) річ (справа); трудне (тяжке, важке, морочливе) діло. • Затруднительное положение – трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище; трудний (прикрий, сутужний, скрутний) стан; скрут(а) (сутуга, притуга, халепа). • Он попал в затруднительное положение, он очутился в затруднительном положении – він попав (потрапив) у трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище (у скрут(у)); він опинився у трудному (прикрому, сутужному, скрутному) становищі; сутужно стало йому; прийшов (настав) йому скрут. • Поставить в затруднительное положение кого – поставити кого в трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище; (образн.) загнати кого на слизьке; посадити кого на лід. |
Обстоятельство
• Более благоприятные обстоятельства – сприятливі обставини; (іноді поет.) краща доля. • Всего удивительнее было то обстоятельство, что… – [А] найдивніше було те, що… • Выбиться из тяжёлых обстоятельств – вибитися (виборсатися) з [важкого] скруту (з [важкої] скрути); вибитися (виборсатися) з тяжких (важких, скрутних) обставин; піднестися з біди. • Оказался в стеснённых обстоятельствах кто-либо – опинився у скруті (у скрутних обставинах, у сутузі) хто; тісно (до скруту) прийшлося кому; до скруту (до сутуги) дійшлося кому. • По личным (семейным) обстоятельствам – через особисті (родинні, сімейні) обставини; з особистих (родинних, сімейних) причин. • По независящим [от меня] обстоятельствам – через незалежні [від мене] обставини; з незалежних [від мене] причин. • По непредвиденным обстоятельствам – з непередбачених причин (обставин); через непередбачені обставини. • Поправить свои обстоятельства – поліпшити свою долю; підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. Вовчок.] • Поступать сообразно обстоятельствам – чинити (робити) як до обставин (відповідно до обставин, залежно від обставин); чинити (робити), зважаючи на обставини (зваживши обставини). • При всех обстоятельствах – за всяких (за всіх) обставин. • При неблагоприятных, при хороших обстоятельствах – за несприятливих, за добрих обставин; (іноді) у доброму разі. • При плохих обстоятельствах – за лихих обставин; (іноді) при лихій годині. • Произошло одно неожиданное обстоятельство – сталася одна несподівана подія (річ). [Гарасим усе був за двірника і дуже був задоволений своєю долею, коли раптом сталася одна несподівана подія… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. …Раптом сталася несподівана річ… Рильський, перекл. з Тургенєва.] • Смотря (глядя) по обстоятельствам – як до обставин; зважаючи на обставини; залежно від обставин. • Так складываются обстоятельства – так складається; так складаються обставини. • Тонкий намёк на толстые обстоятельства – тонкий (делікатний) натяк на грубу річ (на великий кус(ень)). [Наздогад буряків (навтяки буряки), щоб дали капусти (коли треба моркви). Пр. У вас, у молодих, теперечки й граматка, і всі смертні іріхи повиходили з моди, говорила Лекерія наздогад буряків, коли треба було моркви… Н.-Левицький.] – скрутні (сутужні) обставини; скрут(а) (сутуга). • Учесть, взвесить обстоятельства – зважити [на] обставини; узяти до уваги (на увагу) обставини. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Сутуга = дріт (залїзний). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)