Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «сутуга»
Шукати «сутуга» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Затруднительный – трудний, утрудливий, важкий, скрутний, сутужний, прикрий, морочний, морочливий, заморочний, заморочливий, тісний, крутий, утяжливий, недогідний.
• -ное дело, -ная вещь – трудна (важка, морочлива) справа, трудна (важка, морочлива) річ.
• -ные обстоятельства – скрутні (сутужні, прикрі, тісні, круті, утяжливі, недогідні) обставини.
• -ное положение – скрутне (сутужне, прикре) становище, скрут (-ту) и скрута (-ти), сутуга, притуга, халепа. [Видко, що редактор «Діла» і серед халепи не тратить гумору (Франко)].
• Попасть в -ное положение, очутиться в -ном положении – попасти в скрутне (сутужне и т. д.) становище, в скрут, (в неловкое положение) попасти в клопіт, вскочити в халепу, загнатися на слизьке.
• Поставить кого в -ное положение – (образно) загнати кого на слизьке, посадити кого на лід.
• Он очутился в -ном положении – він попав в скрутне (сутужне и т. д.) становище, прийшов йому скрут.
Нужда и Нужда –
1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-би), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, – ні до кого не йду, – вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)].
• -да в чём – потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность.
• Иметь -ду в чём – мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1.
• А тебе какая -да до этого дела? – а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе?
• -да в ком – потреба в кому, на кого.
• Ему -да в нём – йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його.
• -да к кому, до кого – діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? – яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)].
• Мне до них -ды мало – мені про них (їх) малий клопіт (байдуже).
• Не твоя -да, не заботься – не твій клопіт, не турбуйся.
• Что нужды? – яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма!
• Велика -да! – велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма.
• Что за -да (Какая -да) знать это? – яка потреба (нащо треба) знати це?
• Нет нужды говорить об этом – нема потреби говорити про це.
• Нет нужды (кому до чего) – байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя мало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» – сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, – дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» – «Дарма, й підождемо» (Квітка)].
• Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) – тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.).
• Нужды нет, что – дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)].
• Без видимой -ды – без видимої (явної, очевидної) потреби.
• В случае -ды, при -де – в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)].
• Крайняя (неотложная) -да в чём – велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що.
• Я имею крайнюю -ду в деньгах – мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші.
• Я имею крайнюю -ду видеть его, см. Крайний 3.
• По -де от -ды – з потреби, через потребу.
• По крайней (неотложной) -де – з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу.
• Испытывать -ду в чём – зазнавати недостачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)].
• Он не испытывает -ды ни в чём – він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує.
• -ды – потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)].
• Повседневные, текущие -ды – повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка.
• На все -ды не запасёшься – на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка).
• Отправлять свои -ды – відбувати свої (природні) потреби.
• Удовлетворение нужд – задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб.
• Большая, малая -да (естественная надобность) – велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];
2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)].
• -да всему научит – нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука – добра наука (Приказка).
• По -де – через нужду (нестатки, злидні, убозство).
• Жить в -де, терпеть -ду – жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)].
• Жить без -ды – жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого).
• Денег наживёшь, без -ды проживёшь – грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш).
• Крайняя -да – як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденно, останні (великі) злидні, велике вбозтво.
• Быть, нах(о)диться в крайней -де – бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати.
• Испытывать, испытать -ду – зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)].
• Про -ду закон не писан – як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить.
• Он близок к -де – йому недалеко до злиднів.
• -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт – злидні навчать співати й скакати.
• -да горемычная – злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима.
• -да-птица – пугач (-ча).
• -да-хлеб – голодний хліб;
3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе.
• Быть, находиться в -де – бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)].
• Кто в море не бывал, тот -ды не знал – хто на морі не бував, той лиха не зазнав;
4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука.
• -дою –
а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть;
б) (принудительно) силою, примусово, примусом;
в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Нужда –
1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, потребизна, (редко) потріб, (устар.) треба;
2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, (реже) недостаток, (чаще мн.) недостатки, недостача, недостачі, (нищета) злидні, убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту), скрута (-ти);
3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту), скрута (-ти), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе;
4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука:
• а тебе какая нужда до этого дела? – а тобі яке діло до цього?, а тобі яке діло до цієї справи?, а тобі що до цього (до того)?, (фамил.) а тобі до цього якого батька горе?;
• большая, малая нужда (естественная надобность) – велика, мала потреба, велике, мале діло;
• без видимой нужды – без видимої (явної, очевидної) потреби;
• быть, находиться в крайней нужде – жити у великих нестатках (у великому вбозтві, у великих злиднях); дуже [тяжко, сильно] бідувати; терпіти крайню (якнайбільшу) нужду; бути в якнайбільшій (крайній) нужді;
• быть, находиться в нужде – бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи;
• велика нужда! – велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма; який край!;
• в случае нужды, при нужде – у потребі, коли (як) буде потреба, під нужду; коли край треба буде;
• в этом у нас большая нужда – ми цього дуже потребуємо;
• денег наживёшь, без нужды проживёшь – грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (біду перебудеш) (Пр.);
• ему нужда в нём – йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, інтерес) до його;
• житейские нужды – життєві потреби;
• жить в нужде, терпеть нужду – жити в нужді (у нестатках, у недостатках, у злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди); жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно); терпіти нужду (злидні); (бедствовать) [дуже] бідувати (злиднювати);
• жить без нужды – жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого);
• иметь нужду в чём – мати потребу (нужду) на що (в чому); потребувати чого;
• испытывать, испытать нужду – зазнавати, зазнати нужди (недостатків, недостачі, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати; (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим;
• какая мне нужда до тебя? – яке мені діло (яка мені нужда) до тебе?;
• крайняя нужда – як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденні, останні (великі) злидні, велике вбозтво;
• крайняя (неотложная, кровная) нужда в чём – велика (конечна, пильна, гостра, нагла) потреба в чому й чого; скрута на що; край треба (конче треба) чого;
• кто в море не бывал, тот нужды не знал – хто на морі не бував, той лиха не знав (зазнав) (Пр.);
• мне до них нужды мало – мені про них (їх) малий клопіт (байдуже);
• на все нужды не запасёшься – на всі потрібки не настачишся (настарчишся) (Пр.); і (того) те треба, і (того) те треба, і тому требові кінця немає (Пр.);
• не испытывать нужды ни в чём – не потребувати нічого, не мати потреби ні в чому;
• неотложные нужды – невідкладні потреби;
• не твоя нужда, не заботься – не твій клопіт, не турбуйся;
• нет нужды говорить об этом – нема (немає) потреби говорити про (за) це; не варто говорити про це;
• нет нужды кому до чего – байдуже (байдужки, байдужечки) кому про (за) що, дарма кому про (за) що, (и горя мало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому що;
• нужда в ком – потреба в кому, на кого;
• нужда всему научит – нужда (біда) всього навчить (Пр.); нестатки (злидні) всього навчать (Пр.); нужда-мука — добра наука (Приказка);
• нужда в чём – потреба чого, в чому, на що, нужда в чому;
• нужда горемычная – злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима;
• нужда к кому, до кого – діло (справа, зап. інтерес) до кого;
• нужда научит калачи есть – біда навчить коржі з салом їсти (Пр.); навчить лихо з маком коржі їсти (Пр.); навчить горе з салом кашу їсти (Пр.);
• нужда-птица – пугач;
• нужда скачет, нужда пляшет, нужда песенки поёт – біда плаче, біда скаче, біда й пісеньки співа (Пр.); неволя плаче, неволя й скаче (Пр.); нужда мовчати не вміє (Пр.); злидні навчать співати й скакати (Пр.); навчить біда ворожити, як нема що в рот положити (Пр.);
• нужда-хлеб – голодний хліб;
• нуждою – а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею;
• нужды – потреби, нужди, (редко) потребини;
• нужды мало кому – малий клопіт кому; байдуже кому;
• нужды нет – байдуже; дарма; ні (ані) гадки, і гадки нема;
• он близок к нужде – йому недалеко до злиднів;
• он не испытывает нужды ни в чём – він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує;
• отправлять свои нужды – відбувати свої (природні) потреби;
• повседневные, текущие нужды – повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фамил.) потрібка;
• по крайней (неотложной) нужде – з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу;
• по нужде – через нужду (нестатки, злидні, убозтво);
• про нужду закон не писан – як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить;
• справлять нужду, справить нужду, сходить по нужде – справляти, справити потребу; випорожнятися, випорожнитися; (шутл.) відкрити кінґстон;
• тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) – тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М.Рильський);
• удовлетворение нужд – задоволювання (задовольнювання, заспокоювання), (оконч.) задоволення (задовольнення, заспокоєння) потреб;
• что за нужда (какая нужда) знать это? – яка потреба (нащо треба) знати це?;
• что нужды? – яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма!;
• я имею крайнюю нужду в деньгах – мені край треба грошей; мені аж надто (конче, доконче, до скруту) треба грошей; мені аж надто (конче, доконче, до скруту) потрібні  (треба (потрібно) мати) гроші.
[— Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (І.Котляревський). Чи будуть дощі йти, чи ні, йому нужди мало: не стане свого хліба, йому принесуть (Г.Квітка-Основ’яненко). І він з своїм требом (Сл. Гр.). Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Т.Шевченко). Вже яка потреба, — ні до кого не йду, — вона зарятує (Г.Барвінок). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (П.Куліш). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (П.Куліш). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (П.Куліш). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (П.Куліш). Жила собі удова коло Києва, на Подолі, та не мала щастя-долі: було гірке її життя. Терпіла вона превелику нужду та вбожество (М.Вовчок). Нестатки ймуть (М.Вовчок). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (П.Мирний). Скільки вона лиха в тій хаті витерпіла, нужди, холодних та голодних днів! (П.Мирний). Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (П.Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л.Українка). Як я люблю безрадісно тебе, Народе мій, убожеством прибитий, Знеможений і темністю повитий (М.Старицький). Працює з ранку до вечора — не розгинається, а в хаті нужда, бідність (І.Нечуй-Левицький). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (А.Свидницький). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (О.Кониський). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (М.Коцюбинський). «Байдуже!» — сказала: «не журись, коханий!» (Дніпрова Чайка). Хай світ завалиться, — дарма мені! (Б.Грінченко). Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор.Левицький). — Не дурій, чоловіче, не пхайся сам у нужду! (І.Франко). Змалечку зазнав нужди та бідування (С.Васильченко). Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (АС). А мені про те й байдужечки (АС). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (АС). Нужда закон зміняє (Пр.). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (В.Сосюра). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Пр.). Дарма що старий, аби багатий (Пр.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Б.Грінченко). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Б.Грінченко). Вони живуть скрутно (АС). Одна з них, Ганнуся, вчилась на курсах крою та шиття, готуючись поповнити армію швачок, що ремество їхнє підупало за військового комунізму й натурального господарства, коли кожен сам на себе прав, варив і нічого не шив, але під час непу потребувало швидкого поновлення відповідно до зросту потреб і смаків (В.Підмогильний). — Я вже від цього світу нічого не хочу, то й світ у мені потреби не має (В.Портяк). Щоб ту свою потребу справити, він зняв праву руку з заднього сідельного каблука і нищечком розв’язав собі очкура, що на ньому тільки штани й тримались — вони зразу спустились і обвисли йому на ногах, мов ті диби, тоді закотив якнайвище сорочку і випнув на вітер гузно, а воно було в нього чимале. Коли се зробив (а йому здавалось, що в такій халепі та притузі щось іншого годі було вигадати), ще одна труднація перед ним устала: як його одкласти без гуку й гурку. Зціпив сердега зуби, голову втягнув у плечі, надувся чимдуж — та ба, шкода заходу: все-таки не втримався, пустив із себе звучок… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Нарешті настав день од’їзду, такий радісний для Дон Кіхота і такий смутний та гіркий для Санча Панси, що плавав, як сир у маслі, в сій щедрій господі і здригався тепер од думки, що знов доведеться по пустошах та пущах голодом мліти з худющими порожніми саквами; та поки що він напихав їх скільки мога всякою, мовляв, потребизною (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Зенон мешкав у піддашші священницького будинку; на дошці, почепленій на сходах, усім мешканцям пансіону наказувалося збиратися для вечірньої молитви, заборонялося під страхом грошового стягнення приводити гулящих дівок і справляти нужду за межами відхожих місць (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Нужда незмірна, витираючи помиї всього світу, вона користується вашим обличчям як ганчіркою. Тож залишаються сліди (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Там був великий рів, який називався провалля і в який люди скидали сміття й відходи, виливали помиї, а вдосвіта там можна було побачити цілі гурти з оголеними частинами тіл — люди справляли свої найінтимніші потреби (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Затруднительный
• Затруднительное дело – трудна (тяжка, важка, морочлива) річ (справа); трудне (тяжке, важке, морочливе) діло.
• Затруднительное положение – трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище; трудний (прикрий, сутужний, скрутний) стан; скрут(а) (сутуга, притуга, халепа).
• Он попал в затруднительное положение, он очутился в затруднительном положении – він попав (потрапив) у трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище (у скрут(у)); він опинився у трудному (прикрому, сутужному, скрутному) становищі; сутужно стало йому; прийшов (настав) йому скрут.
• Поставить в затруднительное положение кого – поставити кого в трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище; (образн.) загнати кого на слизьке; посадити кого на лід.
Обстоятельство
• Более благоприятные обстоятельства – сприятливі обставини; (іноді поет.) краща доля.
• Всего удивительнее было то обстоятельство, что… – [А] найдивніше було те, що…
• Выбиться из тяжёлых обстоятельств – вибитися (виборсатися) з [важкого] скруту (з [важкої] скрути); вибитися (виборсатися) з тяжких (важких, скрутних) обставин; піднестися з біди.
• Оказался в стеснённых обстоятельствах кто-либо – опинився у скруті (у скрутних обставинах, у сутузі) хто; тісно (до скруту) прийшлося кому; до скруту (до сутуги) дійшлося кому.
• По личным (семейным) обстоятельствам – через особисті (родинні, сімейні) обставини; з особистих (родинних, сімейних) причин.
• По независящим [от меня] обстоятельствам – через незалежні [від мене] обставини; з незалежних [від мене] причин.
• По непредвиденным обстоятельствам – з непередбачених причин (обставин); через непередбачені обставини.
• Поправить свои обстоятельства – поліпшити свою долю; підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. Вовчок.]
• Поступать сообразно обстоятельствам – чинити (робити) як до обставин (відповідно до обставин, залежно від обставин); чинити (робити), зважаючи на обставини (зваживши обставини).
• При всех обстоятельствах – за всяких (за всіх) обставин.
• При неблагоприятных, при хороших обстоятельствах – за несприятливих, за добрих обставин; (іноді) у доброму разі.
• При плохих обстоятельствах – за лихих обставин; (іноді) при лихій годині.
• Произошло одно неожиданное обстоятельство – сталася одна несподівана подія (річ). [Гарасим усе був за двірника і дуже був задоволений своєю долею, коли раптом сталася одна несподівана подія… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. …Раптом сталася несподівана річ… Рильський, перекл. з Тургенєва.]
• Смотря (глядя) по обстоятельствам – як до обставин; зважаючи на обставини; залежно від обставин.
• Так складываются обстоятельства – так складається; так складаються обставини.
• Тонкий намёк на толстые обстоятельства – тонкий (делікатний) натяк на грубу річ (на великий кус(ень)). [Наздогад буряків (навтяки буряки), щоб дали капусти (коли треба моркви). Пр. У вас, у молодих, теперечки й граматка, і всі смертні іріхи повиходили з моди, говорила Лекерія наздогад буряків, коли треба було моркви… Н.-Левицький.] – скрутні (сутужні) обставини; скрут(а) (сутуга).
• Учесть, взвесить обстоятельства – зважити [на] обставини; узяти до уваги (на увагу) обставини.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Сутуга = дріт (залїзний).

Запропонуйте свій переклад