Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Издре́вле – зстарода́вна, від найдавні́шого да́вна, від найдавні́ших даве́н, споконві́ку, спреждеві́ку; срвн. Искони́.
-вле существующий – споконві́чний, спередві́чний; см. Иско́нный, Изнача́льный.
Ле́то
1) (
время года) лі́то, ум. лі́тко, лі́течко. [Лі́течко моє́ святе́ мину́ло хма́рою (Шевч.)].
Жаркое, дождливое -то – палю́че, дощови́те (мо́кре, мочли́ве) лі́то.
Засушливое, бездождное -то – посу́шне (засу́шливе, сухе́) лі́то, сухолі́ття (-ття).
Урожайное, благоприятное -то – (до́бре) полі́ття, (до́брий) полі́ток (-тку).
Бабье -то – ба́бине лі́то.
-то красное – лі́то (лі́течко) кра́сне (лю́бе). [Лі́течко лю́бе на то (щоб співа́ти) (Гліб.)].
Начало -та – поча́ток (-тку) лі́та, (будущего) за́лі́ток (-тку), (чаще во мн. ч.) за́лі́тки (-ків). [Не зоставля́й сі́на на за́лі́тки, а то бува́ ми́ші перегризу́ть (Вовч.)].
Середина -та – полови́на лі́та, ме́жінь (-жени); см. Меже́нь 1.
В разгаре -та – в гаря́чу лі́тню по́ру, в ро́згарі лі́та, в розпо́вні лі́та.
Ле́том, см. отдельно. Каждое -то – що-лі́та, що-лі́тка, лі́то крізь лі́то.
В это -то – цього́ лі́та, цього́річного лі́та.
В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том – того́ лі́та, торі́шнього лі́та.
В будущем -те – насту́пного (прийде́шнього) лі́та, на той рік улі́тку.
Этого -та, прошлого -та – сьоголі́тній, тоголі́тній. [Цього́ лі́та суни́ці соло́дші за тоголі́тні (Брацлавщ.)].
Погода в это -то была благоприятна – годи́на цього́ ро́ку була́ погі́дна (пого́жа), (для растительности) цього́ ро́ку було́ до́бре полі́ття (напр. на я́блука).
Сколько лет, сколько зим (не виделись)! – скі́льки літ, скі́льки зим (не ба́чилися)!
Проводить, провести -то – перебува́ти, перебу́ти лі́то и см. Летова́ть.
Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) – зоста́тися на лі́то, залітува́ти(ся). [Придба́ли дров на зи́му, а вони́ й заліту́ються (Вовч.)];
2) (
год) рік (р. ро́ку), лі́то.
В -то от сотворения мира 5508-ое – в лі́то від поча́тку (від сотво́рення) сві́ту 5508-ме.
В -то по Рождестве Христовом 15… – в лі́то по Різдві́ Христо́вому 15…, (стар.) ро́ку бо́жого 15…, (архаич.) лі́та госпо́дня 15… [Ро́ку бо́жого 1596 (Л. Зизаній)].
-та – ро́ки́ (р. ро́кі́в), літа́ (р. літ). [Всього́ одни́м оди́н сино́к за де́сять рокі́в, а то все до́чки (Мирний). Чима́ло літ переверну́лось, води́ чима́ло утекло́ (Шевч.)].
Через столько-то лет, спустя столько-то лет – за сті́льки-то ро́ків (літ), по стілько́х-то рока́х.
По истечении десяти лет – по десятьо́х рока́х, як (коли́) ви́йшло (мину́ло, збі́гло, спли(в)ло́) де́сять ро́ків (літ). [Головні́ його́ біо́графи писа́ли тоді́, як уже́ літ сто збі́гло після́ пое́тової сме́рти (Крим.)].
Столько-то лет тому назад – сті́льки-то ро́ків (літ) тому́, перед стількома́-то рока́ми. [Перед тридцятьма́ рока́ми німе́цька соція́л-демокра́тія була́ мало́ю па́ртією (Грінч.)].
Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад – ро́ків (літ) (з) п’ятсо́т, (з) півтора́ста (півтори́ со́тні) тому́ (бу́де). [Вже бу́де літ п’ятсо́т тому́, – на край шотла́ндський ві́льний війно́ю йшов коро́ль Едва́рд (Л. Укр.)].
Раз в сто лет – раз на сто ро́ків (літ).
Опыт десяти лет – до́свід десяти́ ро́ків (літ), десятирі́чний (десятилі́тній) до́свід.
Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. – кількарі́чний, кількалі́тній;
3)
Лета́ (о возрасте) – роки́ (р. ро́ків), літа́ (р. літ); (годы) літа́ (ум. лі́тка), вік (-ку) и віки́ (-кі́в), доба́; срвн. Год 2 и Во́зраст. [Я вихо́вував її́ до шости́ ро́ків (Кандід). За старе́чих Хафи́зових літ (Крим.). Ві́ку молодо́го ще був па́рубок (Кон.)].
Стольких-то лет – стілько́х-то ро́ків (літ), стілько́х-то літ ві́ку, сті́льки-то ро́ків ма́вши, (реже) по тако́му-то ро́ці (лі́ті), (о молодых ещё) по такі́й-то весні́. [Її́ донька́ Кунігу́нда, сімна́дцяти ро́ків (Кандід). Ді́вчина двадцяти́ кілько́х літ ві́ку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). За́раз по шістна́дцятому лі́ті пішла́ я за Дани́ла (Кониськ.). Ме́ншу, по дру́гій весні́, ді́вчинку забавля́є ня́нька (Коцюб.)].
Сколько ему лет? – скі́льки йому́ ро́ків? скі́льки він ма́є ро́ків? скі́льки йому́ ві́ку? який він завста́ршки? [Ві́ку йому́, хто його́ й зна, скі́льки й було́ (Еварн.)].
Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) – йому́ (він ма́є, йому́ було́ (він мав) сті́льки-то ро́ків, сті́льки-то літ (ві́ку).
Ему было около двадцати лет – йому́ літ до двадцятьо́х (до двадця́тка) дохо́дило (добира́лося).
Женщина тридцати лет – тридцятилі́тня жі́нка, жі́нка тридцяти́ ро́ків, літ (ві́ку), жі́нка, що ма́є три́дцять ро́ків.
Он умер двадцати лет – він поме́р двадцятьо́х років, по двадця́тому ро́ці, два́дцять літ ма́вши.
Человек лет пятидесяти – люди́на літ п’ятдесятьо́х, літ під п’ятдеся́т.
В возрасте семи лет – сьоми́ ро́ків, літ (ві́ку), по сьо́мому ро́ці, по сьо́мій весні́.
В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках – в де́сять ро́ків (де́сять ро́ків ма́вши, по деся́тому ро́ці) він ві́льно розмовля́в трьома́ мо́вами.
В двадцать лет жизнь только начинается – у два́дцять ро́ків (по двадця́тому ро́ці, з двадцятьо́х ро́ків) життя́ допі́ру почина́ється.
Каких лет, в каких -та́х – яко́го ві́ку, яки́х літ. [Розпита́й у ньо́го, яка́ Окта́вія, яко́го ві́ку (Куліш)].
Он ваших и т. п. лет – він ва́шого и т. п. ві́ку, ва́ших літ, у ва́ших літа́х (лі́тях), він года́ми таки́й бу́де як ви, він як ви завста́ршки (уста́ршки, завстарі́шки); він ва́шої верстви́ (доби́), (диал.) він у ва́шу діб, він у одну́ діб з ва́ми. [Він як Дани́ло уста́ршки (Хорол.). Така́ завстарі́шки, як я (Хорол.)].
Исполнилось столько-то лет кому – ви́йшло (мину́ло) сті́льки-то ро́ків (літ) кому́. [Мені́ сім літ мина́ло, а їй либо́нь мину́ло два́дцять літ (Л. Укр.)].
Более ста лет кому – пона́д сто ро́ків (літ) кому́, за[понад]столі́тній хто.
В ваши -та́ – у ва́ших літа́х; як на ва́ші ро́ки (літа́). [У ва́ших літа́х я все це знав (Київ). Як на ва́ші літа́ ви ще зовсі́м молоді́ (Київ)].
Он кажется старше своих лет – він видає́(ться) старі́шим за свої́ літа́, від свого́ ві́ку.
Ему нельзя дать его лет – він видає́(ться) моло́дшим за свої́ літа́.
В цвете лет, в цветущих -тах – в ро́зц[к]віті ві́ку.
Летами, по -та́м – на літа́, ві́ком. [У старости́ беру́ть двох ро́дичів молодо́го, на літа́ не молоди́х (Грінч. III). Ві́ком він уже не молоди́й (Київ)].
Под бременем лет – під ваго́ю (тягаре́м) (прожи́тих ро́кі́в.
Молодые -та – молоди́й вік, молоді́ літа́, мо́лодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю́ кра́щі літа́ та над молоді́ї? (Л. Укр.). Мені́ ста́ло жа́лко само́го себе́ – мої́х мо́лодощів мину́лих (Грінч.)].
Человек молодых лет – люди́на молодо́го ві́ку, ві́ком (літа́ми) молоди́й, на літа́ молоди́й.
В молодых -тах – молодо́го ві́ку, за молодо́го ві́ку, за молоди́х літ, у молодо́му віку́, у молоді́ роки́, за́молоду. [Ма́ти служи́ла молодо́го ві́ку (Мирний). Чи ти хо́чеш за́молоду м’я́со ї́сти, чи на ста́рість кістки́ гри́зти? (Рудч.)].
С молодых лет – з молодо́го ві́ку, з молоди́х літ, з-за́молоду, змо́лоду.
С малых лет – зма́лку, зма́лечку.
С самых ранних лет – з мало́го ма́лечку, з самі́сінького ма́лечку, з пу́п’яночку. [Таки́м був зма́лечку, таки́м зоста́всь і до ста́рости (Гр. Григ.). З самі́сінького ма́лечку не зазна́ла я добра́ (Полтавщ.)].
В немолодых -та́х – немолодо́го ві́ку, в немолоди́х літа́х (лі́тях). [Ожени́вся він удру́ге в немолоди́х уже́ лі́тях (Переясл.)].
Средних лет – сере́днього ві́ку, сере́дніх літ, сере́дній, середо́вий (чолові́к и т. п.). [Ой, мале́ньких потопи́ла (орда́), стари́х поруба́ла, а сере́дніх чолові́ків у поло́н погна́ла (Пісня)].
В -та́х – у літа́х, (з)лі́тній, під літа́ми, піді́йшлий, дохожа́лий, підста́ркуватий, пі́дстарий, підто́птаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) лі́тній, дохожа́лий, дохо́жий. [Мо́лодіжі нема́ – все старі́ або лі́тні лю́ди (Грінч.). Лі́тній чолові́к (Київщ.). Ба́ба Окса́на була́ під літа́ми, та ще кріпка́ собі́ жі́нка (Грінч.). По ши́нку похо́джував піді́йшлий уже жид з га́рним живо́тиком (Франко). Ді́вка вже дохожа́ла, не сього́дня-за́втра за́між пі́де (Сл. Гр.). Ді́вка вже дохо́жа – пора́ сва́тати (Борзенщ.)].
Зрелые -та́ – му́жні (дозрі́лі) літа́, ді́йшлий (дозрі́лий) вік.
В зрелых -та́х – у му́жніх літа́х.
Пожилые -та – лі́тній вік, дохожа́лість (-лости), підста́ркуватість (-тости). [Не вважа́ючи на свою́ дохожа́лість, вона́ люби́ла молоди́тись (Н.-Лев.)].
Преклонные -та́ – похи́лий вік, похи́лі літа́, да́вній вік, старі́ віки́, ста́рощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на сві́ті у похи́лих лі́тях не зовсі́м одини́ця (Куліш)].
Преклонных лет – похи́лого ві́ку, да́внього ві́ку. [Да́внього ві́ку люди́на був той Сулейма́н (Леонт.)].
На старости лет, на склоне лет – на ста́рости-лі́тя[а]х (диал. -лі́тьох), в стари́х віка́х, на схи́лі ві́ку. [Наш дире́ктор на ста́рости-лі́тях зовсі́м навісні́є (Крим.). Довело́ся їй на ста́рости-лі́тах збідні́ти (Федьк.). До́бре у молодо́му віку́, а в стари́х віка́х ке́псько (Гуманщ.)].
Войти в -та – дійти́ (му́жніх, дозрі́лих) літ, дійти́ дозрі́лого ві́ку.
Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -та́ми – він ще літ не дійшо́в (не дорі́с), він ще літа́ми (года́ми) не ви́йшов, йому́ ще літа́ (ро́ки́, года́) не ви́йшли. [Ме́ншая сестра́ літ не доросла́ (Метл.). Піп не хо́че вінча́ти: ще, ка́же, йому́ года́ не ви́йшли (Г. Барв.)].
Он уже не в тех -та́х, когда – він уже з тих літ ви́йшов, коли́; йому́ вже з літ ви́йшло. [Роди́, ба́бо, дити́ну, коли́ ба́бі з літ ви́йшло (Номис)].
-ми ушёл, а умом не дошёл – ви́ріс, а ума́ не ви́ніс; ви́ріс до не́ба, а дурни́й як (не) тре́ба (Приказки);
4) пі́вдень (-дня);
см. Юг;
5)
см. Ле́тник 1;
6) тепло́;
см. Тепло́, сщ.
Пора́
1) час, годи́на, пора́, доба́.

Не такая -ра́ теперь настала – не таки́й час тепе́р наста́в, не така́ годи́на (пора́) тепе́р наста́ла.
В обеденную -ру – в обі́дню годи́ну (до́бу), обі́дньої годи́ни, в обі́д; срв. Обе́д, Обе́денный. [Ой у неді́лю, в обі́дню годи́ну сам в нево́леньку попа́вся (Пісня)].
Подвечерняя -ра́ – підвечі́рок (-рка). [Це так: от вам пі́вдня, тоді́ підвечі́рок, а тоді́ – ве́чір (Звин.)].
Предрассветная -ра́ – досві́тня годи́на.
Послеобеденная -ра́ – пообі́дня, післяобі́дня годи́на, попо́лудень (-дня).
Глухая -ра – (поздняя) глу́па доба́; (мёртвый сезон) ме́ртва доба́.
Ночная, вечерняя -ра́ – нічна́, вечі́рня доба́ (діб), вечі́рній час, вечі́рня годи́на. [Тепе́р нічна́ діб,— не до́рого зби́ться з шля́ху (Київ.)].
Ночною, вечернею -ро́ю – нічно́ї, вечі́рньої доби́. [Нічно́ї доби́ з нево́лі утіка́ли (Дума)].
Осенняя -ра́ – осі́ння доба́.
Зимняя -ра́ – зи́мня (зимо́ва́) доба́. [Ну, а куди́-ж нам тепе́р, зимово́ї доби́, поді́тися? (М. Лев.)].
Рабочая -ра́ – робі́тній (робо́чий) час, робі́тня (робо́ча) доба́. [Вже наста́в гаря́чий робі́тній час (Н.-Лев.). А робо́чої доби́, що люде́й ніко́го в селі́ нема́є… (М. Вовч.)].
В какую (в такую, в эту) -ру – в яки́й (в таки́й, в цей) час, в яку́ (в таку́, в цю) добу́ (діб, по́ру, годи́ну). [А молоди́ця на́ша са́ме у цю діб постерегла́ зло́дія (Київ.)].
В раннюю, в позднюю -ру – в ра́нню, в пі́зню до́бу. [Оди́н до́щик об Мико́лі ви́пав в ра́нню до́бу (Манж.)].
До поздней -ры – допі́зна, до пі́знього ча́су, до пі́зньої годи́ни (доби́). Він сиді́в допі́зна (Гр.)].
С давних пор – зда́вна, відда́вна, з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в.
До недавних пор – донеда́вна, до неда́внього ча́су́.
На ту -ру – на той час, на ту по́ру. [І бліди́й мі́сяць на ту по́ру із хма́ри де-де вигляда́в (Шевч.)].
По -ре́ глядя – як до ча́су, як коли́.
Быть в самой лучшей -ре́ – бу́ти в цві́ті (в ро́зцвіті) ві́ку свого́.
Девица на -ре́ – ді́вчина на відда́нні, на відда́чі. [У ме́не-ж дочка́ на відда́нні (Г. Барв.)].
В одну -ру – в одни́х (в їдни́х) часа́х; см. Одновремё́нно.
На первых -ра́х – поперва́х, на пе́ршій порі́; срв. Сперва́. [Тепе́р вони́ пони́жчали, а поперва́х жа́рко бра́лись (Борз.)].
В кои -ры раз зайдёт – коли́ не коли́ (вряди́-годи) раз за́йде;
2) час, пора́. [Усьому́ під не́бом свій час і вся́кому ді́лу своя́ пора́: час роди́тись і час умира́ти, час наса́джувати і час вирива́ти наса́джене (Еккл.)].

На всё своя -ра́ – на все свій час (своя́ пора́).
До -ры́, до времени – до ча́су, до слу́шного ча́су; (покамест) по́ки що, до́ки що. [До ча́су дзба́нок во́ду но́сить (Приказка). Одбува́ючи до слу́шного ча́су сяки́й-таки́й одбу́ток… (Куліш). Неха́й до́ки що так бу́де, як і до́сі було́, а так яко́сь поба́чимо (Кониськ.)].
Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра́ – прихо́дить, надхо́дить, настає́ час, пора́, прийшо́в, наста́в час, прийшла́, наста́ла пора́ (що роби́ти). [Час прихо́дить умира́ти, ні́кому пора́ди да́ти (Пісня)].
С которых, с каких пор – відко́ли (диал. звідко́ли, звідукі́ль), з яко́го ча́су. [Відко́ли пішо́в, та й нема́ (Рудч.) Не пам’ята́є, коли́ са́ме змерз, відко́ли трясе́ться (Свидн.)].
С этой -ры́, с этих пор – з цьо́го ча́су, відтепе́р, (отныне) відни́ні. [Відтепе́р уве́сь час він оберта́в на лекту́ру (Франко)].
Существующий с этих пор, с тех пор – відтепе́рішній, відтоді́шній.
С тех пор, с той -ры́ – з то́го ча́су, відто́ді. [З то́го ча́су ставо́к чи́стий зарі́с осоко́ю (Шевч.). Відто́ді ду́мка про ві́рну ти́ху дружи́ну скраша́ла його́ безтала́ння (Коцюб.)].
До которых, до каких пор – до́ки, до́кіль (реже доко́ли), (до какого места) доку́ди, подо́ки. [До́ки бу́ду му́чить ду́шу і се́рцем болі́ти? (Шевч.). І до́кіль так ще бу́де? (Гліб.). Ви́значив кре́йдою подо́ки обрі́зувати (Звин.)].
До сих пор – до́сі, до́сіль, дотепе́р, до ц[с]ьо́го ча́су, по цей (сей) час. [Чужі́ лю́ди полу́днують, ми й до́сі не ї́ли (Метл.). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’ян.)].
Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) – о(т) по́ки, от по́сі, от по́ти, от подо́ки, от подо́ти. [Мені́ в ставку́ о по́ки (Зміїв.). І повелі́в: бурха́тимеш от по́ти, отту́т межа́ твої́м серди́тим хви́лям (Куліш). От подо́ти закача́й рука́ва (Липовеч.). От по́сі (до этого места) мої́ слова́, а да́льше напи́сано чию́сь ви́думку (Куліш). Ось по́ти моє́ї мо́ви (Ор. Лев.)].
До тех пор – до́ти, до́тіль, по́ти, по́тіль, допо́ти, допо́тіль. [Я до́ти не ве́льми на дівча́т вважа́в і зро́ду ніко́го не коха́в (М. Вовч.)].
Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор – дотепе́рішній, дотоді́шній.
С тех пор, с той -ры, как – (відто́ді) відко́ли. [Мину́в уже четве́ртий рік, відко́ли Дени́с Сиваше́нко відділи́вся від ба́тька (Грінч.). Відко́ли він ожени́вся, і в господа́рстві йому́ не веде́ться (Коцюб.). Відко́ли почала́ся пре́са, відто́ді пови́нно було́ з’яви́тися й чима́ло но́ви́х працьовникі́в на по́лі публіци́стики (Єфр.)].
До тех пор, пока… – до́ти – до́ки, по́ти – по́ки, до́ти – (аж) по́ки, до́тіль – до́кіль, по́тіль – по́кіль; срв. Пока́. [До́ти ходи́в, до́ки не накла́в голово́ю (Номис). До́ти лях мути́в, до́ки не наї́вся (Номис). По́ти пря́ла, по́ки й задріма́ла (Рудч.). По́тіль не переста́ну, по́кіль не доста́ну. По́тіль бить, по́кіль та щу́чина ко́жа облі́зе (Рудч.)].
В -ру, не в -ру, см. Впо́ру.
Вы пришли в самую -ру – ви прийшли́ са́ме в час.
Пора́, нар. – час, пора́.
-ра́ обедать, спать – час, пора́ обі́дати, спа́ти.
-ра́ на боковую – час на бокове́ньку, час ляга́ти.
-ра́ итти, ехать, -ра́ домой – час (пора́) іти́, ї́хати, час (пора́) додо́му. [Час додо́му, час, час і пора́ (Пісня). Час ї́хати (М. Вовч.). Але́ тобі́ спа́ти час, дити́но (Коцюб.). Та тобі́ ще, голу́бонько, не час умира́ти (Рудан.). Та го́ді сиді́ти, да пора́ леті́ти (Метл.). Ой го́ді-ж мені́ з кі́нними брата́ми уганя́ти, час мені́ коза́цьким нога́м пі́льгу да́ти (Дума)].
-ра́ б уже, давно б -ра́ – час-би (пора́-б) уже́, давно́-б час, давно́-б пора́. [Дороста́є літ дити́на, вже пора́-б жени́ти (Рудан.)].
Вам давно -ра́ было это сделать – вам давно́ слід було́ це зроби́ти.
Перейти -ре́, безл. – перепори́тися.
Уже и -ра́ перешла – вже й перепори́лось. [Чи не пора́ нам додо́му? – Уже́ й перепори́лось (Борз.)]. – См. Поро́ю.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Порядок – порядок, добрий стан, злагодженість, узгодженість, організованість, дисципліна, (строй) лад, стрій, устрій, (последовательность) послідовність, (очередь) черга, черговість, (обычай) зви́ча́й, (общественные отношения) порядки, зви́ча́ї, (способ) спосіб, метод:
боевые порядки пехоты – бойові порядки піхоти;
в административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком;
в алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку;
в бесспорном порядке – безсуперечно;
вводить порядки – заводити, запроваджувати лад;
вещи одного (и того же) порядка – речі того самого роду;
в надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що);
в надлежащем порядке (проводить) – (переводити) установленим порядком;
в порядке очереди – за чергою, по черзі (по ряду);
в обычном порядке – звичайним ладом (порядком);
в пожарном порядке (шутл.) – нагально; блискавично; як оком змигнути; ніби десь горить;
в порядке дискуссии – порядком дискусії;
в порядке исключения – як виняток;
в порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження;
в порядке назначения – як призначення;
в порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою;
в порядке обсуждения – як обговорення;
в порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію);
в порядке чего – з метою (заради, на предмет) чого, для чого, як що;
в принудительном порядке – примусово;
в произвольном порядке – довільно, в довільному порядку;
всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку;
в спешном порядке – нагально, негайно, спішно;
в установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено;
дело такого порядка – річ ось яка;
для порядка – для порядку; для годиться;
заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати;
законным порядком, в законом порядке – законним порядком; законно;
идти своим порядком – іти (собі) своїм звичаєм (своєю чергою, (диал.) своїм трибом);
изменить порядок – повернути лад;
напряжение порядка 100 вольт – напруга близько (коло) 100 вольт;
нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї);
нет никакого порядка – нема (немає) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема (немає);
номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду);
общественный порядок – громадський порядок;
одного [и того же] порядка – того самого ряду;
по давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом;
поддерживать порядок – пильнувати ладу;
по порядку – по черзі, послідовно; по ряду; (№ по порядку) чергове число;
порядок ближний, дальний – (физ.) порядок близький, далекий;
порядок вещей – порядок речей;
порядок дня – порядок денний;
порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що; порядкувати;
приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати щ о; доводити, довести до ума (до розуму) що;
приводить себя в порядок – опоряджатися;
призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого;
располагать что в возрастающем (убывающем) порядке – розташовувати (розміщати) що в висхідному (низхідному), зроставому (спадному) порядку;
располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати;
своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить;
следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу), вести порядок; доглядати ладу;
соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу);
соображения тактического порядка – міркування тактичного роду, тактичні міркування;
судебным порядком – судом (через суд), судовно;
считать по порядку – лічити з ряду, від ряду;
установленный, существующий порядок – заведений лад;
учреждать порядок – запроваджувати лад;
число по порядку – порядкове число;
это в порядке вещей – це звичайна (природна, нормальна) річ, це нормально (природно).
[Що в порядку лежить — саме в руку біжить (Пр.). О музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок; Нехай твоя научить ласка, Нехай твій шепчеть голосок, Латинь к війні як знаряджалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (І.Котляревський). Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (І.Нечуй-Левицький). Дома теж немає у неї ніякого порядку: одежа розкидана, кісники та стрічки і на печі, і під піччю валяються, де скинула що — там воно лежатиме хоч і вік (П.Мирний). — Пустіє, глухне наш край!  Незабаром й запліснявіє серед такої каламуті! — казав іноді Мирін, згадуючи давнє. — І порядки які тепер настали!? Що воно за порядки?.. Свій свого у неволю правторить… Старшина козацтво унівець повернула… Усі землі посіла… (П.Мирний). Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М.Коцюбинський). Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитромудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти, куди треба, таки досягти своєї мети… (М.Коцюбинський). У фризієра Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину з водою для волосся (Л.Мартович). Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (С.Васильченко). Поклавши всі своï ïстівні достатки на верстаті, поставивши поруч для порядку одв’язаний від торби походовий казаночок, він уже заходився краяти хліб, як зненацька згадав про фізкультуру. Йому конче захотілось розпочати день нормально, по-міському, так, ніби він уже зовсім у нових обставинах освоïвся (В.Підмогильний). Пиріг тепер сидить на особливому режимі, звідки він періодично виходить і сідає знову, ріжучи когось раз у раз для порядку (П.Вольвач). На світі залишилося багато безладу після тих, хто хотів довести його до ладу (Лешек Кумор). Лікар, який вважає, що у Вас усе в порядку, працює тільки в військкоматі].
Обговорення статті

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Закон – закон; право. Нарушать закон – ламати, переступати закон, право. Существующий, действующий закон – чинний закон. Жилищный закон – житловий закон. Противоречащий закону – суперечний із законом. Вводить закон в силу, в действие – надавати законові сили, чинности. Пренебречь законом, обойти закон – знехтувати закон; (шутл.) – розминутися з законом. Проводить закон в жизнь – переводити закон у життя. Прилагать закон – прикладати, застосовувати закона. По закону – по закону.
Порядок – порядок; (строй) – лад (очередь) – черга. По порядку – по черзі; по ряду; (№ по порядку) – чергове число. Порядок дня – порядок денний. В обычном порядке – звичайним порядком. Учреждать порядок – запроваджувати лад. В порядке (назначения, нагрузки…) – як призначення, як навантаження. Приводить в порядок, наводить порядок – впорядковувати; лад давати, робити. Изменить порядок – повернути лад. Смотреть за порядком – вести порядок; доглядати ладу. Вводить порядки – заводити, запроваджувати лад. Соблюдать порядок – додержувати порядку. Установленный, существующий порядок – заведений лад. Все в порядке – все гаразд. В порядке очередисм. Очередь. В спешном порядке – негайно; спішно. В бесспорном порядке – безсуперечно. В административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком. Судебным порядком – судовно. Число по порядку – порядкове число. Считать по порядку – лічити з ряду, від ряду. В надлежащем порядке (держать) – як слід, як годиться, як треба, як належить (тримати). В надлежащем порядке (проводить) – (переводити) установленим порядком.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вчерашний
• Вчерашнего дня не воротишь
– учорашнього дня не вернеш (не вернути). Пр. Учорашнього дня стома (ста) кіньми не доженеш. Пр.
• Искать вчерашнего дня
(разг. ирон.) – шукати (глядіти) вчорашнього дня. [Ходить він по подвір’ю, никає, то в садок подасться, постоїть під деревом і знов у двір, немов учорашнього дня шукає. Коцюбинський.]
• Со вчерашнего дня
– від (з) учорашнього дня; відучора (зучора); (лок.) від (з) учорашу. [Товаришу старшина! Ви ж мене знаєте не від учорашу! Гончар.]
• Со вчерашнего дня существующий
– відучорашній.
Пора
• Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор
– дотеперішній (досьогочасний), дотодішній (дотогочасний).
• В кои поры зайдёт
– коли-не-коли (вряди-годи) зайде.
• В летнюю пору
– літньої пори (доби); улітку (у літі, літом).
• В обеденную нору
– обідньої пори (доби, години); в обідню годину (добу); в обід.
• Вот до каких пор, вот до сих пор
(только в пространственном значении) – от (оце) поки (опоки); оце поти.
• В [самой] поре, во всей поре
(разг.) – [Саме] на порі.
• В самую пору (по мерке)
– саме до міри.
• В [самую] пору
– саме в час (саме впору).
• В ту пору
(лок. в те поры) – на той час (на ту пору); під той час; тоді.
• В эту пору
– на цю пору; на цей (на сей) час; тепер.
• До каких пор?
– до якого часу?; доки (рідше докіль)?
• До недавних пор
– донедавна; до недавнього часу.
• До поздней поры
– до пізнього часу; до пізньої години (доби); допізна.
• До поры до времени
– до часу; до якогось (до котрогось) часу; до певного (до слушного) часу; поки що (доти що).
• До сих пор
– досі (рідше досіль); дотепер; до сього часу (по сей час).
• До тех пор
– доти (рідше дотіль); поти (рідше потіль); до того часу.
• До тех пор, пока…
– доти, поки…; поти, поки…; доти, [аж] поки; (рідше) дотіль, докіль… (потіль, покіль…); до того часу, поки (аж поки); аж доти.
• На всё своя пора
– на все свій час (своя пора).
• На первых порах
– перший час; спершу; спочатку; (розм.) попервах.
• На ту пору
– в той час; на (в) ту пору; тоді; (рідше) о тій порі.
• Ночною, вечернею порою
– нічної, вечірньої доби (пори, години); нічного, вечірнього часу.
• По поре гладя
(разг.) – як до часу; як коли.
• Пора на боковую
Див. боковой.
• С давних пор
– здавна (віддавна); з (від) давнього часу; з (від) давніх часів; з давньої давнини; з давнього-давна; з давніх-давен.
• С каких, с которых пор
(разг.) – відколи (іноді звідколи); з якого часу.
• С некоторых пор
– з якогось (з котрогось, з певного) часу.
• С тех пор, с той поры
– відтоді; з того часу; з тої доби. [Відтоді та полонина вівчарева зветься. Сл. Гр.]
• С тех пор как; с той поры как
– відколи (відтоді) як; з (від) того часу як.
Существующий, существовавший с этих пор, с тех пор
– відтеперішній, відтодішній (відтогочасний).
• С этой поры
– відтепер (рідше віднині); з цього (з того) часу (від сього часу).
• Теперь настоящая пора
– тепер саме час.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Существующий (о законе) – чинний (тепе́р); (о штате) – тепе́рішній; -щие на этот счет предположения – міркува́ння про це; -щее положение дел – сього́днішнє, тепе́рішнє, нинішнє стано́вище.
Закон – пра́во, зако́н (-ну); (законоположение) – зако́н (-ну); з. действующий – чинне пра́во, чинний зако́н; з. квартирный – квартирний зако́н, зако́н про комі́рне; з. основной – основний зако́н; -ны существующие – тепе́рішні зако́ни, суча́сні зако́ни, сьогоча́сні зако́ни; в обход -на – обмина́ючи зако́н; во имя -на – і́менем зако́ну (пра́ва); в силу -на – силою зако́ну (пра́ва), за силою зако́ну (пра́ва); вводить закон в силу, действие – надава́ти зако́нові сили (чинности); вне -на – поза зако́ном; з-н входит в силу – зако́н набира́є сили, стає́ чинним; закон гласит – в зако́ні ска́зано; нарушать закон – лама́ти пра́во, переступа́ти зако́н; обратное действие -на – зворо́тна сила зако́ну; по -ну – згі́дно з зако́ном, як зако́н велить, пра́вно; полное собрание -нов – по́вна збі́рка зако́нів; поступать по -ну – чинити, ді́яти пра́вно; предусмотренный -ном – передба́чений у зако́ні; прилагать, применять закон – застосо́вувати зако́н; противный -ну – супере́чний зако́нові; противоречащий -ну – супере́чний зако́нові, що пере́чить зако́нові.
Образец – зразо́к (-зка), взір (-зо́ру), взіре́ць (-рця); -зцы товарные – зразки това́ру (кра́му); брать для -зца – бра́ти на зразо́к; брать за -зец – бра́ти, взяти на зразо́к; по -зцу – на зразо́к, на взіре́ць; продавать по -зцам – на зразки продава́ти; служить -зцом – бу́ти за зразо́к; существующего -зца (марки) – тепе́рішнього зразка́.
Порядок
1) порядок (-дку), лад (-ду); (
устройство) – лад (-ду); п. государственный – держа́вний лад; п. дня – порядок де́нний; п. правовой – пра́вний порядок, правола́д (-ду), пра́вний лад; п. следственный – порядок слі́дства; п. общежительный – інтерна́тський порядок; п. установленный, существующий – заве́дений лад; вводить -ки – заво́дити, запрова́джувати порядки; все в -ке – все гара́зд; п. давать чему – порядкува́ти, попорядкува́ти чим, розпоряджа́ти, розпорядити що; держать в надлежащем -ке – трима́ти, як нале́жить (як слід, у порядку); наводить п-к – заво́дити, завести лад; поддержание -дка – доде́ржання порядку; порядка ради – задля порядку, для порядку; приводить в -док что – упорядко́вувати, упорядкува́ти, що, лад дава́ти, да́ти чому́; смотреть за -ком – гляді́ти, догляда́ти порядку; соблюдать -док – доде́ржувати порядку; установлять -док – заво́дити, завести порядок (лад); утверждать -док – запрова́джувати лад;
2) (
способ) – порядок (-дку), спо́сіб (-собу); п. ведения книг – спо́сіб (порядок) вести книги; п. ведения предварительного следствия – яким порядком нести попере́днє (передсудо́ве́) слі́дство; п. обжалования решений суда – яким порядком оска́ржуються судо́ві присуди (вироки); п. частный – окре́мий порядок; в административном -ке – адміністративно, адміністративним порядком; в бесспорном -ке – безсупере́чно, безсупере́чним порядком; в дискуссионном -ке – спо́собом диску́сії, дискусі́йно; в законной -ке – пра́вним (зако́нним) порядком; в законодательном -ке – правода́тно, законода́тно; в -ке назначения, нагрузки – як призна́чення, як наванта́ження; в общем -ке – зага́льним порядком, спо́собом; в обычном -ке – звича́йним порядком, спо́собом; во внесметном -ке – позакошто́рисним порядком; в надлежащем -ке (проводить) – уста но́вленим порядком; в -ке поступления заказов – за тим порядком (за то́ю черго́ю), як надхо́дять замо́влення; в положенном, установленном -ке – заве́деним порядком; в спешном, срочном -ке – нега́йно, спі́шно; в -ке статьи закона – згі́дно з артикулом зако́ну, на підста́ві артикулу зако́ну; в том самом -ке – тим са́мим порядком; в ударном -ке – нага́льним порядком, нага́льно, в щонайпе́ршу чергу́; законным -ком – пра́вним спо́собом, пра́вним чином, пра́вно; судебным -ком – судо́м, судо́вно, судо́вим порядком, че́рез суд; этапным -ком – ета́пом; явочным -ком – оказо́вим (Н) спо́собом, без дозво́лу, оказо́во (Н);
3) (
очередь) – черга́, ряд (-лу); в алфавитном порядке (расположить) – за абе́ткою; номер по -ку – ну́мер (число́) з ряду, черговий ну́мер (число́); по -ку – в чергу́, з ряду; считать по порядку – лічити зряду; число по -ку – порядко́ве число́.
Правило – пра́вило; -ла внутреннего распорядка – пра́вила вну́трішнього порядку; -ла общие – зага́льні пра́вила; по всем существующим -лам – відпові́дно до всіх, які є, пра́вил; доде́ржавши всіх, які є, правил; принимать за -ло – бра́ти, узяти за пра́вило; соблюдать -ла – доде́ржувати пра́вил; с соблюдением этих правил (легко установить) – доде́ржуючи, доде́ржавши цих пра́вил, коли доде́ржувати цих пра́вил.
Предмет
1) річ (ре́чі), пре́дмет (-ту)
; -ты вывоза – вивозо́ві ре́чі, ре́чі на вивіз; -ты первой необходимости – найпотрібні́ші ре́чі, ре́чі на пе́ршу потре́бу; -ты роскоши – ре́чі ро́зкоші; п. сделки – об’є́кт зла́ди, уго́ди;
2) (
предмет преподавания) – пре́дмет (-ту), дисциплі́на, нау́ка;
3) (
в отдельных выражениях с «на этот, тот предмет»): действующие на этот п. правила – чинні про це пра́вила; на предмет образования фондов – на утво́рення фо́ндів, щоб утворити фо́нди; на предмет получения – щоб оде́ржати; на этот предмет: а) (выдано) – на це, для цьо́го; б) (существующие предположения) – про це.
Предположение
1) га́дка; (
соображение) – міркува́ння; (догадка) – здо́гад (-ду); -ния о причине пожара – здо́гади про причини поже́жі; п. по делу – міркува́ння в спра́ві; п. построить новый завод – га́дка (ду́мка) збудува́ти нову́ виро́бню; п. правильное – правдиве міркува́ння; существующие на этот счет -ния – міркува́ння, які є про це;
2) (
допущенне) – припу́щення; п. сметное – кошто́рисне припу́щення.
Строй – лад (-ду́); с. республиканский – республіка́нський лад; при существующем строе – за тепе́рішнього ладу́.
Штат – штат (-ту); ш. существующий – тепе́рішній штат; в штате (состоящий) – шта́тний; за -том – поза шта́том; -ты разбухли – шта́ти розрослися; по -ту – у шта́ті; по -ту не положено – у шта́ті нема́; сверх -та – пове́рх шта́ту, над штат, над шта́том; сокращать штаты – зву́жувати, звузити, зме́ншувати, зменшити шта́ти; назначить с зачислением в штат – призначити, зачисливши в штат; уволить по сокращению штатов – звільнити, бо зме́ншено штат.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вікові́чний, -а, -е. Вѣчный, вѣка существующій, вѣковѣчный. Здійміть свої верхи, ворота віковічні, порозчиняйтеся: увійде в вас царь слави. К. Псал. 55.
Кількалі́тній, -я, -є. Существующій нѣсколько лѣтъ. Желех.
Коро́ль, -ля, м.
1) Король.
Сейми, сеймики ревіли, сусіде мовчали, дивилися, як королі із Польщі втікають. Шевч. 130. То король ниверсали писав, самому Барабашу до рук подавав. Дума.
2) Названіе вола самой свѣтлой масти. КС. 1898. VII. 42.
3) Весенняя хороводная игра молодежи, существующая въ двухъ видахъ. Опис. у Чуб. III. 42 — 46, Ив. 74, Маркев. 70.
Ну лиш у хрещика, або в короля. МВ.
4) Король (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.
5) Преимущ. во мн. Родъ игры въ бирюльки; изъ употребляющихся при этомъ 36 палочекъ, четыре, болѣе толстыя, также называются
короля́ми. КС. 1887. VI. 478. Ум. Коро́лик.
Кро́сно, -на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кро́сна.
1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ (Желех.), или только изъ трехъ сторонъ; входить какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ:
кро́сна въ столярной пилѣ — станокъ, (Желех. Шух. І. 88), въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шесть, при помощи нижняго конца котораго вращается жерновъ (Шух. І. 146, 261).
2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы П. Желех.
3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ (Вас. 171), решетъ и ситъ (Вас. 175), также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ
Верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Твоя стара мати за кроснами сидить. Гол.
4) Полотно, холстина.
Поставила і виткала шовковії кросна. Нп. Г. Барв. 422. Ум. Кро́сенце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати. Чуб. III. 109.
Повто́рний, -а, -е. Вторичный. — брат. Членъ второго церковнаго братства, въ которое вступаютъ болѣе молодые люди, при существующемъ братствѣ изъ старшихъ лѣтами прихожанъ. МУЕ. III. 57.
Понеді́лкування, -ня, с.
1) Обычай замужнихъ женщинъ: быть свободной отъ обязательнаго труда въ каждый понедѣльникъ, теперь существующій въ болѣе или менѣе полномъ объемѣ лишь въ м. Борисполѣ, Переясл. у., гдѣ онъ сопровождается и пирушкой и право на него вносится въ брачный договоръ; въ остальныхъ мѣстностяхъ Украины обычай сохранился лишь въ формѣ воздержанія въ понедѣльникъ отъ извѣстнаго рода работы. КС. 1887. I. 180—183; IV, 763—771. О. 1861. X. 129.
2) Пощеніе въ понедѣльникъ.