Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Задё́ргивать, задё́рнуть – (завешивать) запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́, (о мног.) позапина́ти. [Позапина́в ві́кна фіра́нками].
-нуть кровать пологом – запну́ти лі́жко запина́лом.
Небо -нуло – (безл.) нахма́рило, (не́бо) затягло́ (заволокло́) хма́рами;
2)
-гивать, задё́ргать (лошадь) – засми́кувати, засми́кати, засі́пувати, засі́пати, заша́рпувати, заша́рпати (коня́ку).
Задё́рнутый – за́пнутий и за́пнений. [Сце́на ще запну́та].
Карти́на
1) (
живописное изображение) карти́на, о́браз (-зу), малю́нок (-нка), малюва́ння, мальо́вання, ма́ливо. [Ні́би намальо́ваний на чо́рному по́лі карти́ни сиді́в Кайда́ш (Н.-Лев.). Посла́в гонця́ до богома́за, щоб малюва́ння накупи́в (Котл.). І все диви́вся, усе́ диви́в на о́браз кра́сний на столі́: на нім були́ намальо́вані удова́ з своє́ю до́нькою (Федьк.). Га́рний як ма́ливо (Л. Укр.)].
Выставка -ти́н – карти́нна (худо́жня) ви́ста́ва.
Галлерея -ти́н – галере́я (гал. ґале́рія) карти́н, образі́в.
Как -на (красив) – як карти́на. [А як ся́де кіне́ць сто́ла та обіпре́ться руко́ю, – як та карти́на (Н.-Лев.)].
-на писанная – красу́ня мальо́вана, кра́сень мальо́ваний.
-на природы – карти́на приро́ди. [Не мо́жна сказа́ти, щоб і він не міг оціни́ти га́рну карти́ну приро́ди (Крим.)].
Живая -на – жива́ карти́на;
2) (
вид) краєви́д (-ду), вид (-ду), карти́на, крайо́браз (-зу). [Сами́й краєви́д без люде́й – що ра́мка без карти́ни (Л. Укр.)];
3) (
сцена) о́браз (-зу), карти́на, малю́нок (-нку). [Змалю́є перед ва́ми жахли́вий о́браз людсько́го вбо́жества (Єфр.). Карти́на повстає́: зібра́всь гурто́чок… (Л. Укр.)];
4)
театр. – карти́на, відмі́на, о́браз (-зу), (редко) постано́ва.
Коми́ческий – комі́чний, (для смеха) посміхо́вий, сміхови́нний. [Старшина́ допи́тує Ри́ндичку, і ся комі́чна сце́на виклика́є бага́то весе́лих іроні́чних ува́г (Грінч.). Казки́ посміхо́ві (Куліш)].
-ский актёр – комі́чний акте́[о́]р, ко́мік.
-ский автор – комеді́йний а́втор, а́втор коме́дій.
-ское произведение – комі́чне писа́ння, сміхови́н(к)а.
-ский стихотворец – пое́т-ко́мік, пое́т-гумори́ст.
-ская старуха – комі́чна стара́ (бабу́нька), акто́рка на хара́ктерні ро́лі.
-ская опера – комі́чна о́пера.
-ское положение (в драме) – комі́чне стано́вище.
Меня́ться, ме́ниваться
1) (
обмениваться) –
а) (
страд. з.) міня́тися, обмі́нюватися, замі́нюватися, вимі́нюватися, (промениваться) промі́нюватися.
Банковые билеты -тся на деньги – банкно́ти міня́ються на гро́ші;
б) (
возвр. з.) міня́тися, обмі́нюватися, замі́нюватися з ким чим. [Кайда́нами міня́ються, пра́вдою торгу́ють (Шевч.). Писанка́ми обмі́нююсь, як христо́суюсь (Г. Барв.)].
Давай -ться чем-л. – дава́й міня́тися чим и на що, дава́й мінька́ (мі́ньки) на що, ході́м мі́ньки на що. [Дава́й мінька́ на оде́жу (Куліш)].
-ться без придачи (вещь на вещь) – міня́тися так на та́к, (зап.) віть на ві́ть, то́кма.
-ться взглядами
а) (
переглядываться) ззира́тися, згляда́тися, перезира́тися, перегляда́тися з ким, між собо́ю;
б) (
мнениями) обмі́нюватися (діли́тися) по́глядами, думка́ми, звіря́ти по́гляди (думки́) одно́ о́дному, звіря́тися по́глядами (думка́ми) між собо́ю.
-ться крестами – міня́тися хреста́ми, брата́тися з ким, між собо́ю.
-ться словами – перекида́тися сло́вом (слова́ми) одно́ з о́дним, між собо́ю, перемовля́тися з ким, між собо́ю;
2) (
изменяться: страд. и ср. з.) міня́тися, зміня́тися и змі́нюватися, відміня́тися и відмі́нюватися; (только ср. з.) міни́тися, (переменяться) переміня́тися; (переиначиваться) переина́ч[кш]уватися. [Мі́сяць світи́в Окса́ні в лице́, і було́ ви́дно, як ди́вно міни́лося воно́ ко́жну мить (Васильч.). Сце́на шви́дко переміня́ється (Л. Укр.)].
Времена -тся – час мі́ниться.
Моды -тся – мо́ди з[від]міня́ються.
Ветер -тся – ві́тер мі́ниться (переміня́ється).
-ться в лице – міни́тися, міни́тися на лиці́, на виду́, міни́тися (зміня́тися) з лиця́. [Андрі́й аж міни́вся, так се́рдивсь (Коцюб.)].
-ться к лучшему – зміня́тися на кра́ще, поверта́ти на кра́ще.
Настава́ть, наста́ть
1) (
во времени) настава́ти (-стаю́, -стає́ш и (редко, диал.) -става́ю, -ва́єш), наста́ти, става́ти, ста́ти, поста́ти, встава́ти, вста́ти, (реже) наступа́ти, наступи́ти, (наспевать) настига́ти, насти́гти, пристига́ти, присти́г(ну)ти, приспіва́ти, приспі́ти, (подходить, наближаться, начинаться) захо́дити, зайти́, надхо́дити, надійти́, прихо́дити, прийти́, (о мног.) понастава́ти. [Настава́ло різдво́ (Тесл.). Настає́ яка́сь мить байду́жости (В. Підмог.). Ти́ша настава́ла в кімна́ті (В. Підмог.). Що-да́лі на сві́ті, то бі́льша біда́ настава́є (Номис). Ось ско́ро молоди́к наста́не (Богодух.). Наста́ла розлу́ка (Крим.). (Такі́) вче́ні понастава́ли, (що) все в їх дурни́ця (Грінч.). Гайдама́ки де́рли наро́д ро́ків мо́же з де́сять, аж по́ки Мандебу́рія ста́ла (ЗОЮР I). Після Тата́рщини нові́ поря́дки на Вкраї́ні поста́ли (Куліш). На мить поста́ла була́ ти́ша (Короленко). Вста́ла й весна́ (Шевч.). Подиви́сь: весна́ уста́ла (Грінч.). Пі́вніч наступа́є (Рудан.). Час наступа́є – ході́м! (Грінч.). Усьому́ наступа́є свій край (Грінч.). От і обі́дня пора́ насти́гла (Квітка). Насти́г день свято́ї во́лі (Кониськ.). Той час присти́г (Грінч.). О́сінь приспі́ла (Глібів). Було́ лі́то: са́ме жнива́ захо́дили (Звин.). Надхо́дить о́сінь (М. Вовч.) Десь надхо́дила весна́ (П. Тичина). Надхо́дить сце́на проща́ння (Грінч.). Тому́ раюва́нню надійшо́в шви́дко кіне́ць (Крим.). Надійшо́в день від’ї́зду (Франко). Як при́йде різдво́, вони́… (Крим.)].
-тала ночь – наста́ла (надійшла́, впа́ла, облягла́) ніч. [Ніч упа́ла (Сл. Гр.). Як облягла́ ніч, він і ви́їхав (Манж.)].
-ло утро, -та́л вечер – наста́в (прийшо́в) ра́нок, наста́в (надійшо́в, прийшо́в) ве́чір, прийшло́ на ра́но, на ве́чір (Гнатюк).
-та́ла зима – наста́ла (зайшла́, надійшла́, впа́ла) зима́;
2) (
о местности) настава́ти, наста́ти, почина́тися, поча́тися.
Здесь -таю́т пески – тут настаю́ть (почина́ються) піски́.
Негодова́ние – обу́рення (-ння). [Вся ця сце́на виклика́є обу́рення (Грінч.)].
-ние на что и против чего – обу́рення про́ти чо́го. [Обу́рення про́ти кривд і непра́вди (Доман.)].
Приводить, привести в -ние кого – обу́рювати, обу́рити кого́. [Москва́ почала́ мене́ се́рдити та обу́рювати (Крим.)].
Приходить, притти в (крайнее) -ние – почина́ти (ду́же) обу́рюватися и (ду́же) обу́рюватися, (ду́же) обу́ритися.
Исполненный -ния – по́вний обу́рення, обу́рений.
Он говорил в -нии, что… – він говори́в по́вний обу́рення (обу́рений, з обу́ренням), що…
Проща́льный – проща́льний, розлу́чний, відхідни́й, відхо́жий, від’їздни́й. [Ну, знов проща́льна сце́на! (Л. Укр.). І палкі́ше обгорта́є, тихі́ше шепо́че ре́чі, як ді́вчина на розлу́чній розмо́ві (Васильч.)].
-ный обед – проща́льний, відхідни́й обі́д.
-ное угощение – відхідне́ (-но́го), відхідна́, відхо́жа, від’їздна́ ча́рка.
-ный подарок – від’їздне́ (-но́го).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Душераздирающий – несамови́тий, нелю́дський, нестя́мний; (ужасающий) жахли́вий, разг. страше́нний;
душераздирающая сцена – жахли́ва сцена. Обговорення статті
Удивлённо – здивовано, подивовано.
[Здивовано підіймав брови, грізно хмурився, де гнівались в анекдоті, солодко всміхавсь, де йшла любовна сцена, реготавсь і знов пильно слухав, витягуючи губи, підіймаючи брови, дивуючись і гніваючись (В.Винниченко)].
Обговорення статті
Утрированный – переборщений, пересаджений, пересолений, переперчений, утрований, (частичн. преувеличенный) перебільшений, (гиперболизированный) гіперболізований.
[Його оповідання було великою мірою переборщеним (І.Франко). Мені і досі подобається ця сцена: у темних балахонах навпроти постатей у золотому одязі виходили Глупота і Втрачений час і виливали на Людину (білосніжні шати, струнка постава, вся постать висока і світла, символ людства, виконується гончарем) три цеберка бруду ( на цебрах великими літерами: гріховність, мертвенність, печаль), після чого золотоносні особи втішали Людство чудовими яскравими шатами. Тут була сила утрованих зображень (Катерина Маслик). …незважаючи на відверто неприродну, «ламку» пластику акторів, що різко і постійно змінюється, на дивну, «неадекватну» манеру героїв розмовляти, на непевний характер стосунків між персонажами, на знекровлені очі на фоні «утрованих» синців втоми і відчаю, абсолютно зрозуміло (якщо ж не «розуміється», то відчувається безпомилково), що мова йде… про вічне. Так, про кохання, про бажання і неможливість цього кохання, про ефемерність і хисткість людського щастя, про тих, кого ми любимо і тих, кого втрачаємо через необачність, жорстокість, хвороби, час; про втому душі від пошуків і нерозуміння їх марності, про важливість, ні, точніше… безцінність людського слова, про підтримку і допомогу людиною іншій людині в потрібний момент, навіть без імен і пояснень… (Мирослава Хоткевич)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Сцена
1) (
эстрада) кін (род. ко́ну), сце́на, -ни;
2) (
в пьесе) я́ва, -ви.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Сцена
• Появляться, появиться (выступать, выступить) на сцене
– з’являтися, з’явитися (виступати, виступити, виходити, вийти) на сцену (на кін).
• Устраивать, устроить (делать, сделать) сцену кому
– учиняти, учинити (робити, зробити) сцену кому.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кін, р. ко́ну – 1) помост, площадка;
2)
место игры;
3)
сцена;
4)
лагерь, табор;
5)
стенка в кулачных боях.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сце́на, -ни, -ні; сце́ни, сцен

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ина́кший, -а, -е. Иной. Зовсім инакша сцена. Левиц. Пов. 249.
Кін, ко́ну, м.
1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія.
Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35.
2) Мѣсто игры.
3) Сцена.
Про́тяг, -гу, м.
1) Протяженіе.
2) Продолженіе.
Нова сцена в хаті здалася йому тільки протягом першої. Левиц. І. 231.
3) Протяжность.
З про́тягом. Протяжно, растягивая. Вимовляв слова з протягом. Левиц. І. 157. Чіпка вимовляв кожне слово з протягом. Мир. ХРВ. 278.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Сце́на = 1. я́ва, сце́на (в драматичній дїї). 2. кін, кон (С. З.). — Якийсь час на кону пусто. Ст. Б. X. — Він певне затопив би цїлий кон сльозами, роздавив би всїх страшенним словом. Ст. Г. — Регочуть ся тодї, коли на кону йде щось поважне. Ст. Г.
Срисо́вывать, срисова́ть = спи́сувати, списа́ти; змальо́вувати, змалюва́ти.— Купив голуба, щоб з його списати крила ангелові. Кн. — Ой там на горі та стояли малярі і списали, змалювали черевички мої. н. п. — Поки Бога змалює, то чорта зъїсть. н. пр. — Мати наша, мати, де нам тебе взяти? Малярів наняти, матїр змалювати. н. п. – Сцена прогнання Катерини батьком і матїръю з дому змальована не як трагедия. Зап. Фр.
Тро́гательный, но = жа́лісний, но; жалібни́й, жалібно, зворушни́й, зворушли́вий, во, поруша́ючий. — Він умів находити глибокі зворушні тони. Фр. — Та сцена послужила Шевченкові мотивом до вельми зворушливої картини. Зап. Фр.

Запропонуйте свій переклад