Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «тепломір»
Шукати «тепломір» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гра́дусник – гра́дусник, (термометр) тепломі́р, (спиртовой) спиртомі́р.
Поднима́ться и Подыма́ться, подня́ться – підійматися (піднима́тися), під(ій)нятися, здійма́тися, (зниматися), знятися, здійня́тися, підво́дитися, підве́сти́ся, зво́дитися, зве́сти́ся, підно́ситися, підне́сти́ся, зно́ситися, зне́стися, (о мног.) попідійма́тися, поздійма́тися, попідво́дитися, позво́дитися; (стр. з.) бу́ти пі́днятим, зня́тим, підве́деним, зве́деним, підне́сеним, (при помощи рычага) підва́жуватися, підва́житися, бу́ти підва́женим. [Дим до не́ба підійма́всь (Шевч.). Ого́нь розгора́ється, здійма́ється все ви́ще й ви́ще (Васильч.). Там ви́соко блаки́тно-те́мне не́бо знима́ється у зо́рях осяйни́х (Грінч.). Підвели́сь похи́лені го́лови (Єфр.). Неха́й ли́хий знесе́ться, хоч до не́ба (Св. П.). Ни́жча полови́на ра́ми (у вікні́) підво́диться вго́ру].
• -ма́ться, -ня́ться с места, с постели, со стула (вставать) – підво́дитися, підве́сти́ся, зво́дитися, зве́стися (на но́ги), підійма́тися, під(ій)ня́тися, здійма́тися, зня́тися з мі́сця, з посте́лі, з крі́сла; срв. Встава́ть. [Підвела́ся з крі́сла (Коц.). Не хтів встава́ти, одна́к му́сів зве́стися (Коц.). Хо́че зня́тися з ла́ви, та не си́ла (М. Вовч.)].
• Он с места не -ма́ется – він з мі́сця не підво́диться (не ру́шить).
• Гости -нялись и ушли – го́сті зня́ли́сь і пішли́.
• Он упал, но тотчас же -ня́лся́ – він упа́в, але́ за́раз-же під[з]ві́вся (підня́всь).
• Больной -ня́лся – хво́рий підві́вся. [Лежа́в мі́сяців зо́ три; да́лі підві́всь. Хо́джу і роблю́ (Тесл.)].
• Всходы -ма́ются – схо́ди підбива́ються вго́ру (Грінч.).
• -ма́ться (вставать) – встава́ти, вста́ти, підійма́тися, підня́тися, (быстро) схо́плюватися, схопи́тися, (о мног.) повстава́ти, посхо́плюватися. [Со́нце так ра́но схопи́лося].
• Мы -няли́сь до рассвета – ми вста́ли (схопи́лися) ще вдо́світа (ще на світ не благослови́лось).
• -ма́ться на ноги (букв. и перен.) – спина́тися, с[зі]п’я́стися, зіпну́тися (зіпну́ся, зіпне́шся и т. д.), здійма́тися, зня́тися, зво́дитися, зве́сти́ся на но́ги, (порывисто) схо́плюватися, схопи́тися, схва́чуватися, схвати́тися, зрива́тися, зірва́тися на (рі́вні) но́ги. [Зві́вся на но́ги (Коцюб.)]. Лю́ди її́ я́кось ви́годували закі́ль зняла́сь на но́ги (Г. Барв.). Ті́льки сп’я́ло́ся на но́ги (подросло), вже хо́че жи́ти по-своє́му (Берд. п.). Украї́на почала́ на вла́сні но́ги в письме́нстві спина́тись (Єфр.)].
• -ма́ться на цыпочки – спина́тися, с[зі]п’ясти́ся, зіпну́тися навспи́нячки, на ди́бошки или на но́ги.
• Разоренному -ня́ться трудно (оправиться) – зубо́женому ва́жко підня́тися, ста́ти на но́ги.
• Заяц -ня́лся в четырёх шагах от собак – за́яць зня́вся (ско́чив) кро́ків за чоти́ри від соба́к.
• -ма́ться (о руке, голове) – з[під]во́дитися, з[під]ве́сти́ся, здійма́тися, зня́тися, підно́ситися, підне́сти́ся. [У ме́не рука́ не здійма́ється її́ уда́рити (Мирн.). Рука́ на те́бе не зведе́ться (Макс.)].
• Руки не -ма́ются что-л. делать – ру́ки не беру́ться (не здійма́ються) що роби́ти (или до робо́ти).
• -ма́ться на гору, по лестнице – здійма́тися, зня́тися, бра́тися на го́ру, по схо́дах; срв. Взбира́ться.
• -ма́ться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) – підійма́тися, підня́тися, здійма́тися, зня́тися, з[під]но́ситися, з[під]не́стися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбива́тися, підби́тися, підбира́тися, підібра́тися, (реже) підхо́дити, підійти́, підхо́плюватися, підхопи́тися, (о птицах, иногда) під[з]бива́тися, під[з]би́тися, вибива́тися, ви́битися. [Ви́соко підні́сся оре́л сизокри́лий (Самійл.). Він підні́сся по-над звича́йну, прозаї́чну буде́нщину (Крим.). Зно́сяться молитви́ до не́ба. Со́нце підняло́ся височе́нько (Неч.-Лев.). Со́нце вже ви́соко підби́лось вго́ру (Неч.-Лев.). Со́нце вже геть підійшло́ (Крим.). Си́ві голубо́ньки, здіймі́теся вго́ру (Чуб.). Підби́всь си́зий голубо́чок уго́ру висо́ко (Чуб.). Уже́ качки́ зно́сяться. З га́ласом зняло́сь воро́ння (Коц.)].
• -няла́сь стая голубей – зня́лася згра́я голубі́в.
• -ня́лся рой пчёл – зня́вся рій бджіл.
• -ма́лись высокие здания – здійма́лись висо́кі буди́нки.
• -ня́ться на воздух, -ться на аэроплане – зня́тися в пові́тря, зня́тися на літако́ві.
• Вот те высоты, на которые может -ня́ться свободный человеческий дух – ось ті високості, на які́ (куди́) здійня́тись мо́же ві́льний дух лю́дський (Коц.).
• Занавес -ма́ется – заві́са (запо́на, засло́на) підійма́ється, зно́ситься.
• -ма́ться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) – здійма́тися, зня́тися, підійма́тися, підня́тися, зно́ситися, зне́стися, устава́ти, уста́ти, повстава́ти, повста́ти, ста́витися, (о пыли ещё) збива́тися, зби́тися, курі́ти, закурі́ти. [Зняла́ся ку́рява (Васильч.). Ку́рява ста́вилась за бри́чкою (Свидн.). Повста́в леге́нький тума́н (Неч.-Лев.). Встає́ хма́ра з-за лима́ну (Шевч.). Зби́лася така́ ку́рява. Пил закурі́в (Хвильов.)].
• -ма́ться (о ветре, буре, грозе, метели) – здійма́тися, зня́тися, руша́ти(ся), (з)ру́шити(ся), (быстро: срываться) зрива́тися, зірва́тися, схо́плюватися, схопи́тися, устава́ти, уста́ти, зві́ятися, (о ветре, безл.) завітри́ти. [І зняла́ся вели́ка вітряна́ бу́ря (Св. П.). Здійма́ється (встає́) бу́ря, гроза́. Ру́шився бі́льший ві́тер (Мирн.). Зірва́лася шу́ра-бу́ря].
• -ла́сь гроза, метель – зняла́ся (ру́шила) завірю́ха, бу́ря.
• Ветер -ня́лся – зня́вся, схопи́вся (зірва́вся) ві́тер, или безл. завітри́ло (заветрило).
• -няла́сь волна (волнение) – зня́лася, вста́ла хви́ля. [Вста́ла на Чо́рному мо́рі би́страя хви́ля (Дума)].
• -ма́ться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) – зчиня́тися, зчини́тися, здій[зни]ма́тися, з(дій)ня́тися, підійма́тися, під(ій)ня́тися, повстава́ти, повста́ти, устава́ти, уста́ти, збива́тися, зби́тися. [Що-дня́ зчиня́лась яка́ істо́рія (Грінч.). Зчиня́вся невимо́вний ре́гіт (хохот) (Крим.). За столо́м здійма́вся страше́нний за́колот (Коц.). Зня́вся таки́й крик, на́че кого́ рі́зали (М. Вовч.). Зняла́ся револю́ція (Доман.). На селі́ підня́вся га́лас (Неч.-Лев.). Як підни́меться ка́шель (Квітка). Встаю́ть ві́йни. Така́ бу́ча (суматоха) зби́лася (М. Вовч.)].
• -ма́ется горячий спор – зчиня́ється палка́ спі́рка (Грінч.).
• Пламенем -ня́лся народный гнев – по́лум’ям зня́вся наро́дній гнів (Коц.).
• -ла́сь тревога – зняла́ся триво́га.
• -ма́ться (вырастать) – виганя́тися, ви́гнатися, підганя́тися, підігна́тися, уганя́ти, у(ві)гна́ти. [Росла́ вона́, уганя́ла ху́тче від козако́вого вну́ка Миха́йла (М. Вовч.)].
• -ма́ться (о волосах, шерсти) – підійма́тися, підня́тися, става́ти, ста́ти (ди́бом, ди́ба, ду́бом, догори́); срв. Дыби́ться 1. [І догори́ підня́всь у ме́не во́лос]; (об ушах) насторо́ш[ч]уватися, насторо́ш[ч]итися, нашоро́шуватися, нашоро́шитися.
• -ма́ться на дыбы (о лошади) – зво́дитися, зве́сти́ся, спина́тися, сп’ясти́ся, става́ти, ста́ти го́пки, ди́ба, ца́па; срв. Дыби́ться 2.
• Тесто -ма́ется – ті́сто підхо́дить (уго́ру).
• Вода -ма́ется – вода́ прибува́є, піджива́є, підхо́дить.
• Вода в реке -ма́ется – вода́ в рі́чці прибува́є, йде вго́ру.
• Вода -няла́сь в реке на сажень – води́ в рі́чці прибуло́ на са́жень, вода́ в рі́чці підійшла́ (підне́слася) на са́жень.
• Река -няла́сь – ріка́ підійшла́, підне́слася, зняла́ся, прибула́.
• Термометр -ня́лся на десять градусов – тепломі́р (гра́дусник) підня́вся (підні́сся) на де́сять ступені́в.
• Барометр -ма́ется – баро́метр підійма́ється, підно́ситься, йде вго́ру.
• -ма́ется настроение, голос – здійма́ється, підно́ситься на́стрій, підно́ситься го́лос.
• -ма́ться выше обыдёнщины – підно́ситися по-над буде́нщину (Крим.).
• -ма́ться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) – підно́ситися, підне́стися, іти́, піти́ вго́ру (Куліш).
• -ма́ться (войной и т. д.) на кого, против кого – става́ти, ста́ти, устава́ти, уста́ти, повстава́ти, повста́ти, підійма́тися, підня́тися, здійма́тися, зня́тися, зво́дитися, зве́стися на ко́го, на що, проти ко́го, проти чо́го. [Чи там ра́ду ра́дять, як на ту́рка ста́ти (Шевч.). Повста́ньмо-ж тепе́ра усі́, як оди́н (Л. Укр.). Вста́не наро́д на наро́д (Св. П.). Зведи́сь, наро́де, простягни́ ру́ку на свою́ пра́вду (Коц.)].
• -ня́лось восстание в стране – здійняло́сь повста́ння в краю́ (Л. Укр.).
• Все -няли́сь на общего врага – усі́ вста́ли на спі́льного во́рога.
• -ма́ться, -ня́ться на защиту своих прав, своей страны – става́ти, ста́ти до оборо́ни (на оборо́ну) свої́х прав, свого́ кра́ю.
• -ня́ться в оборону кого – уста́ти за ко́го, за що, обста́ти за ким, за чим.
• Знамя свободы -ма́ется – пра́пор во́лі зво́диться, зно́ситься, підно́ситься.
• -ма́ться (о цене) – іти́, піти́ вго́ру, (быстро) підска́кувати, підско́чити. [Ціна́ пішла́ вго́ру. Ціна́ на хліб ра́птом підско́чила (Коцюб.)].
• -ма́ться в цене – у гро́ші йти́.
• Цена на хлеб -ма́ется – ціна́ на хліб іде́ вго́ру (росте́).
• Хлеб в цене -ма́ется – хліб іде́ в гро́ші.
• -ма́ться на хитрости – бра́тися, узя́тися на спо́соби́, на шту́ки, на хи́трощі.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Градусник – тепломі́р, -ра, гра́дусник, -ка; -ный – тепломі́рний, гра́дусний, -а, -е.
Калориметр – кальори́метр, -тра, тепломі́р, -мі́ра.
Тепломер – тепломі́р, -ра, гра́дусник, -ка; -ный – тепломі́рний.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Тепломер – тепломі́р (-ра).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

калори́метр калори́метер,-тра, тепломі́р,-ра (прилад для вимірювання кількости тепла в калоріях)
тепломе́р тепломі́р,-ра
термо́метр термо́метер,-тра, тепломі́р,-ра (прилад для вимірювання температури)
т. аспирацио́нный термо́метер аспіраці́йний, тепломі́р ди́хальний
т. Бе́кмана термо́метер Бе́кмана [метастати́чний]
т. га́зовый термо́метер га́зовий
т. дистацио́нный термо́метер дистанці́йний
т. жи́дкостный термо́метер ріди́нний
т. компенсацио́нный термо́метер компенсаці́йний
т. конта́ктный термо́метер контакто́вий
т. максима́льный термо́метер максима́льний
т. опроки́дывающийся термо́метер перекидни́й
т. расшире́ния термо́метер розши́рення
т. регистри́рующий термо́метер реєструва́льний
т. рту́тный термо́метер рту́тний
т. самопи́шущий термо́метер самопи́сний
т. сопротивле́ния термо́метер о́пору
т. спирто́вый термо́метер спиртови́й
т. стогра́дусный термо́метер стогра́дусний
т. электри́ческий термо́метер електри́чний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Тепломі́р, -ра – тепломер, термометр.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Термометр – термо́ме́тр (-тра), тепломі́р (-ра).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гра́дус, -са, м. Градусъ. Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. Ком. Р. II. 79.
Гра́дусник, -ка, м. = Тепломір. Тепломір деякі називають просто градусником. Ком. Р. II. 79.
Кип’я́чий, -а, -е. Кипящій. Кланяється дяволу! Він тебе кип’ячою смолою напоїть. Шевч. 294. Потім ставлять тепломір у кип’ячу воду, то живе срібло піднімається вгору. Дещо.
Пособля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. пособи́ти, -блю́, -биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові. Ком. II. 81.
Тепломі́р, -ра, м. Термометръ. Термометр по нашому зветься тепломіром. Ком. II. 78.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гра́дусникъ = тепломі́р. — Є такий струмент, що показує на скільки що небудь нагрілось, зветь ся він тепломіром. Де-що про сьвіт Божий.
Калориме́тръ = тепломі́р.
Тепломѣ́ръ = тепломір (С. Ш.), гра́дусник. — Добре б було, як би у кожного хазяїна був тепломір, щоб знати скільки градусів тепла у хаті. Де-що про сьв. Б.
Тру́бка, тру́бочка = тру́бка (С. Ш.), ду́дка, ду́дочка (С. Л.), цївка, цївочка (С. З.), ру́рка, ру́рочка (С. Л.) і д. Труба́ (здр.). — Щоб зробити тепломір, беруть тоненьку дудочку, щоб дїрочка у їй була скрізь однакова. Де-що про Сьв. В. — Як будемо наливати воду в одну цївку, то вона перейде в другу і стане зовсїм нарівнї в обох цївках. Де-що про Сьв. Б. — Човник і ляда — ткачеві порада, берди і цївки — ви хлїб мій і сіль. В. Щ. — Та ще собі цївочку до рук прибрав, та й до кухви дохватився, та нишком цівочкою горілки напив ся. н. д. — Візьмемо рурочку таку тоненьку, то вода підійметь ся у рурочцї в гору. Де-що про Сьв. Б. — Колёсная тру́бка = ма́точина. — Кури́тельная т. = лю́лька (С. З. Л.), лю́лечка, проста зовсїм — клюва́к (Сп.), з березового коріня — буру́лька, буру́нька (С. Ш.). — Гей хто в лїсї — озови ся! Та викрешем огню, та запалим люльки — не жури ся. н. п. — Покуримо люльки та забудимось думки. н. пр. — Без люльки, як без жінки. н. пр. — Пішов же н у Тульчин люльку купувати — стоїть люлька, цибух довгий, нї з ким сторгувати. н. п. — За люлечку копієчку, за цибух три гроші. н. п. — У глибокій кишенї люлька — бурунька. н. п. — Тру́бка холста́ = суві́й полотна́, суві́йчик. С. З. — Тобі, мамо, та навійчики, а мінї, мамо, та сувійчики. н. п.