Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Глуха́рь, -рка
1) (
о человеке) глушко́, ж. глу́шка, глуш[х]ма́н, -ка, глуха́ тете́ря (р. -рі), глушка́ня;
2)
зоол. – глухи́й тетеру́к, го́тур, глуше́ць, (самка) глуха́ тете́ря, го́тка, глуши́ця, (птенец) готя́, глушеня́ (р. -я́ти).
Копалу́ха, зоол. – глуши́ця, глуха́ тете́ря, (зап.) го́тка.
Коса́ч, зоол.
1) (
птица) тетеру́к, тете́ря, (самец) тете́рич;
2) (
рыбка) си́ква, слиж, сли́зик, йоле́ць (-льця́).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Глухарка, зоол. – тетеру́чка, -ки; (о глуховатой женщине) глуха́ тете́ря, -рі.
Глухарь – тетеру́к, -ка; (о глуховатом человеке) глуха́ тете́ря.
Косач, зоол. – тетерва́к, -ка, тете́ря, -рі.
Тетерев, зоол. – тетеру́к, -ка́, тете́ря, -рі.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Тетеря
• Сонная тетеря
(прост.) – сонько (сонюх, сплюх); (іноді жарт.) дрімайло.
Глухой
• Глухая ночь
– глупа (глуха) ніч. [Минали години глупої ночі… Яновський. Ніч стояла глуха, ще чорніша по світлі. Коцюбинський.]
• Глухая осень
– пізня (глуха) осінь. [Як глуха осінь настала, як з ліса все листя опало, як чорне поле ворони вкрили, то тоді до старого Леся прийшла смерть. Стефаник.]
• Глухая пора, глухое время
(перен.) – мертва доба (пора); глухі часи.
• Глухая тетеря, глухарь
(груб.) – глуха тетеря; глухий, як тетерук; глушко (глухань, глуш(м)ан). [Навіки охрестили його глуханем. Стельмах.]
• Глух, как пень
– глухий, як (мов…) пень (як стовп). [Коли я кожен день Звертавсь до тебе з горем, Ти був глухий, мов пень. Годованець.]
• Глух к чему
– глухий на що, до чого. [Іван був глухий на дядькові перестороги. Бордуляк.]
• Глухое место
(перен.) – глушина; [глухий] закуток; закутень; застум. [Невже ціле життя ми просидимо в оцій глушині, серед цих дрібних інтриг? Шовкопляс. Хоч він і Барбос, а все-таки скучає в цьому глухому закутку за людьми. Стельмах.]
• Глухой не послышит, так догадается
– глухий не дочує, то вгадає. Пр. Глухий не почує, то видума. Пр. Глухий не дочує, то змислить. Пр. Глухий що не дочує, то вигадає (доложить, вимислить). Пр.
• Глухому две обедни не служат
– день не петрівський, язик не попівський — по двічі говорити. Пр. Сьогодні не вівторок, щоб повторювати разів із сорок. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Глухи́й
1)
глухой;
2)
беззвучный, мертвый;
3)
безлюдный, пустой, запустелый.
Глуха́ тете́ря(о человеке) глухарь.
Тетеря́, -ря́типтенец тетерки.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

тете́ра = тете́ря
тете́ря, -рі, -рі, -рею; -те́рі, -те́р
тетеря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Карти́на, -ни, ж.
1) Четырехугольникъ.
2) Небольшой листокъ бумаги.
3) Картина.
Так як на картині змалював той манастирь печерський. К. ЧР. А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, — як та картина. Левиц. І.
4) Изображеніе словесное въ образахъ.
Як би почав я виставляти в картинах да в речах, як той Тетеря обліг Паволоч, як хотів достать і вистинать усе місто... і як старший Шрам головою своєю одкупив полковий свій город, та не скоро б ще скончив своє оповідання. К. ЧР.
Тете́ра, -ри, ж. = Тетеря. Летіла тетера, не вчора — тепера; упала в лободу, шукаю не знайду. Ном. № 132, стр. 294. Ум. Тете́рка, тете́ронька, тете́рочка, теті́рка. Чуб. IV. 412.
Тете́ренька, тете́речка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Тете́рка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Тете́ря, -рі, ж.
1) =
Тетерка. Як дома кури, так у лісі тетеря. Ном. № 10265.
2) Родъ кушанья: а) изъ муки; б) изъ сухарей. Чуб. VII. 440. КС. 1883. XI. 505.
Троянцям всім дали тетері. Котл. Ен. II. 8. Ум. Тете́рька, тете́ренька, тете́речка. Чуб. IV. 233.
Тетеря́, -ря́ти, с. Птенецъ тетерки. Повна хата тетерят, та нікуди й не летять. Ном. стр. 295, № 151.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Глухи́й, -а́, -е́. 1) *Глуха́ тете́ря. О человеке: глухарь. Сл. Нік. Глушман.
2)
*Глухи́й на що. Глухой к чему. Іван був глухий на дядькові перестороги. Борд. 327.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Cicer arietinum L.нут звича́йний (Ру, Оп), туре́цький горо́х (Мл; Ср, Ln, Шм, Шс, Сл, ОсСД, СТ); нагу́т (Сл; Мн2, Mk, МчСД, ПД), турецький горіх (Оп); бахканець (СлПД), горох бараній (MkСТ), горох волоський (Ан, LnСТ), горох круглий (СлСТ), горох римський (ШсСТ), міхуда (СлСТ), наву́т (Мч, МсСТ, ПД), нагут (СмВЛ), нау́м (МсСТ), нау́т (Сл, Мч, Мс, ГбСТ), нут (Сл, Ос, Ук, МсСД, СТ), повнач (СлСД), сім’я пузирове (Мн2СД), тетеря (Сл), чечевичка біла (СлСД).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Тете́ря, тете́рька = тетїрка, тетерю́чка, тетери́ця, С. Ш.
Борови́къ = 1. гриб Boletus edulis = борови́к, білий гриб. С. Ан. 2. рос. Chimaphila umbellata = барві́нок, хреща́тий барві́нок, борови́к, пору́шник, становни́к. С. Ан. 3. пт. Tetrao tetrix = тетеру́к, тетерю́к, тете́ря, тете́ра, (сами́ця) — тетери́ця. С. Ш. — Глухий, як тетерун. н. пр. – Летїла тетера, не вчора, тепера; упала в лободу, шукаю — не знайду. н. з. (бжола).
Глуха́рка = 1. (про жінку) — глуха, глу́шка (С. Аф.), глуха́ тете́ря. — Чи ти, кумо, глушка? — Та були вушка, та різник поодрізував. н. пр. 2. (самиця пт. Tetrao urogallus) — глуши́ця, тете́ря (спільн. р.), тетїрка, тетери́ця. С. Ш. — Летїла тетеря, не вчора тепера, упала в лободу, шукаю не знайду? (н. з. — бжола). 3. гаси́лко (що кладеть ся на кобилку скрипки, щоб трохи приглушити голос). С. Пар.
Глуха́рь = 1. (про чоловіка) — глухи́й, глуха́рь, глушко́ (С. Аф.), глуха тете́ря (сп. р.). 2. пт. Tetrao urogallus — глуха́рь (С. Аф.), глуше́ць, тете́ря (сп. р.), тетеру́к. С. Ш. — Як дома кури, так у лїсї тетері. н. пр. — Глухий, як тетерук. н. пр. 3. гриб Воlеtus edulis — борови́к, бі́лий гриб. С. Ан.
Коса́чъ, пт. Tetrao tetrix = тете́ра, тете́ря, тетеру́к, сами́ця — тетери́ця. С. Ш. — Глухий, як тетерук. н. пр. — Як дома кури, так у лїсї тетеря. н. пр.
Ку́шанье = стра́ва, потра́ва, їжа, їство́, їда́, наїдки, (варене) — ва́риво, варе́не, (печене)— пече́ня, печи́сте, пече́не, (скоромне) — скоро́мина, скоро́мне, (пісне) — пісни́на, пісне́. — Голодному кожна страва добра. н. пр. — Хлїба не пік, страви не варив. Кн. — Яка приправа, така й потрава. н. пр. — На їжу був трохи вередливий. Кн. — Були там усякі їства штучні. Кот. — Хліб та вода — то козацька їда. н. пр. — Сьогодня варива нема, тільки печене. С. З. — Все стоїть на столі: і напи́тки і наїдки. Кр. — Різні стра́ви наро́дні на Українї: бі́ґос або бі́ґус (ковбаса або мъясо, печені або варені з квашеною капустою з салом), бри́нза або ґля́ґаний сир (сир з овечого молока), бу́цик або бу́цики (галушки або варяницї, смажені на маслї, їдять з сметаною або з медом), варе́ники (періжки з сиром або ягідьми, варені), варени́цї (шматочки тїста, зварені, їдять з маслом і сметаною), галушки́ (галки або шматочки тїста з юшкою з олїею або салом), голубцї (каша часом з мъясом, загорнута в капустяних листях), за́тїрка (юшка з тїста, розтертого дрібненько з олїєю або маслом), катлама́ (коржі в баранячому смальцї), ґру́ця (яшна каша з горохом), ква́ша (соложене тїсто з грушками або калиною), кутя́ (пшениця зварена з медовою ситою або риж з родзинками з миґдалевим молоком, обрядова страва на Сьвятвечір або на Голодну кутю), лемі́шка (запарене окропом борошно з молоком або маслом), ло́кшина (різане тоненько тїсто, зварене), макорже́ники (різані яблука, спечені в яйцях), мамали́ґа (кукурузяне борошно, запарене окропом, з маслом), орі́шки (пальчики з тїста на смальцї), пампушки́ (буханцї з олїєю і цибулею або часником), пенца́к (каша з цїлих яшних крупів), построма́ (сушена на сонцї баранина), пу́тря (рідка лемішка), рябко (з пшона з мъясом), тете́ря (з гречаної муки з пшоном, з олїєю), у́трібки (солянка з печінок і тельбухів), хома́ (тертий горох з сїмъям), шарпани́на або ба́ба-шарпани́на (пшенишне тїсто з юшкою з таранї або чабака), ши́йник (з ракових шийок), шулики́ (коржики з маком і медовою ситою), шупо́ня (горох з пшоняною кашою). Про українські народні страви д. Маркевича — „Обычаи, повѣрья, кухня и напитки Малороссіянъ“. К. 1861.
Те́теревъ, Telrao tetrix = тете́ра (С. Ш.), тете́ря, тетеру́к, тетерю́к (С. Л. Ш.), тетерва́к, зб. — тетерва́. — Глухий, як тетерук. н. пр.
Тю́ря = тете́ря (С. Ш.), пота́пцї. — Троянцям всїм дали тетері і відпустили на кватері. Кн.

Запропонуйте свій переклад