Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 43 статті
Запропонувати свій переклад для «той же»
Шукати «той же» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Же и ж
1) же, (
после гласной) ж; (со своей стороны) знов, пак. [Він-же. Я-ж. За моє жито мене-ж і бито. Люди не знатимуть, яка я, а я знов (= я же) їх не знатиму (М. Вовч.). Це так кажу я та й дивлюся на нього; він, знов – мовчить. Їздилося пак тим шляхом – з Гадяча до Київа – через Піски, Чорнухи, Березань і инші села];
2) бо, но. [Та йди-бо швидче сюди. Гляди-но! Де ти був до цього часу? Сядь-но, розкажи-но! (Рудан.)].

Ну же, да ну же – нубо, та нубо, (мн.) нум-же.
Полно же, перестань – годі-бо (нубо годі), перестань.
Когда же, где же, куда же, как же, кто же, что же и т. п. – коли-ж, де-ж, куди-ж, як-же, хто-ж, що-ж.
Если же – коли-ж, як-же, а як-що, як-же що.
Если же наши надежды не оправдаются, то… – коли-ж (як-же, а як-що) наші надії не справдяться, то…
Так же, точно так же – так-же, так само. Срв. Также.
Тот же, один и тот же – той-же, той(-же) самий.
В той же книге, но в другой статье… – в тій самій книжці, але в иншій статті…
Или же – або-ж, а чи. [Де поділось?! Ізгоріло? А чи затопило синє море? (Шевч.)].
Всё же – проте, все(-ж) таки.
Мера
1) (
измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, – відміряється вам (Біблія)].
-ры линейные (погонные), квадратные, кубические – міри лінійні, квадратові, кубічні.
-ра времени – міра часу, (измерение) вимір часу.
Палата мер и весов – палата мір і ваги.
-рою (по счёту) выдавать что – видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];
2) (
четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];
3) (
сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];
4) (
в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) міра.
-ра наказания – міра (вимір) кари.
-ра содеянного – міра заподіяного.
В той, в такой -ре (степени) – тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)].
В какой -ре – якою мірою, в якій мірі, в яку міру.
В большой, в значительной -ре (степени) – великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)].
В большей, в меньшей -ре – більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі.
В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) – однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)].
В полной -ре – повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)].
По -ре чего – відповідно до чого, в міру чого.
По -ре моих средств – відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів).
По -ре трудов и награда – відповідно до праці (в міру праці) й нагорода.
По -ре того как – в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)].
По -ре получения, поступления чего – в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що.
По -ре возможности, по -ре сил – в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе.
По -ре сил наших – як наша сила, як наше посилля.
По крайней -ре – принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. нижепо меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)].
По меньшей (по крайней) -ре (минимум) – що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п’ятеро дітей (Франко)].
Это по меньшей -ре странно – це, що-найменше, чудно (дивно).
По большей -ре – що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше.
В -ру (соответственно) – до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п’єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)].
Сделанный в -ру – зроблений до міри, помірний.
Не в -ру – не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)].
Без -ры – без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)].
Сверх, свыше -ры, через -ру – над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, – от і не піднесе (Грінч.). Що надто – то погано (Приказка)].
Свыше всякой -ры – (по)над усяку міру.
Всему есть -ра – всьому (на все) є міра (предел: край).
Превышать, превысить -ру – переходити, перейти міру.
Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём – знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)].
Душа -ру знает – душа міру знає.
Подойти под -ру, см. Мерка 2.
Выше -ры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не цибне;
6) (
мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)].
-ры воздействия – заходи (до) впливу, (щоб) вплинути.
-ры к восстановлению – заходи до відновлення.
-ры действительного наблюдения – засоби справжнього доглядання.
-ра обеспечения – спосіб забезпечення.
-ры предосторожности – застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность.
-ры предупредительные – запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що.
-ры пресечения – припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення.
-ры принудительные – примусові заходи.
Высшая -ра наказания – найвища кара, розстріл (-лу).
Изыскивать -ры – добирати способу.
Прибегать к -рам – вдаватися до заходів.
Прибегнуть к иным -рам – вжити инших заходів, удатися до иншого способу.
Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему – вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)].
Принимать зависящие -ры – вживати належних заходів.
Помогайте ему всеми -ми – (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Любитель –
1) (
чего) любитель, аматор, прихильник чого, охочий, охотливий, (редко) охотник, охітний, щирий до чого, залюбленик у чому, (знаток) знавець (-вця) чого, у чому, (охотник до чего) ласий до чого, на що, (шутл.) голінний до чого;
2) (
почитатель, ревнитель) прихильник;
3) (
непрофессионал) аматор:
любитель автомобилей, автомобильной езды – автівник;
любитель вашего таланта, вашей кисти – прихильник вашого таланту; пензля; залюбленик (залюблений, замилуваний) у вашому таланті, пензлі;
любитель легкой жизни – прихильник легкого життя, полегкар, легкобит;
любитель, любительница борща – борщівник, борщівниця;
любитель картофеля – картопельник, барабольник, бульбоїд, бульбожер;
любитель каши – кашник, кашолюб;
любитель кофе – кавник, каволюб, кавович;
любитель кошек – котолюб, (шутл.) котячий батько;
любитель, любительница лимонов – цитринник, цитринниця;
любитель, любительница сладостей – марципанник, марципанниця, цукерник, цукерниця;
любитель молока – молочник;
любитель науки, книги – прихильник науки, книги (книголюб);
любитель пения – співолюб (співолюбець); охочий до співів; замилуваний у співі;
любитель пиров – бенкетолюб, бенкетар;
любитель поесть, покушать – ласий (охочий) добре попоїсти; ласий (охочий) до доброї страви; ласій (ласун);
любитель почёта, славы – шанолюб (шанолюбець), славолюб (славолюбець);
любитель прекрасного, женского пола – прихильник гарного (красного) роду, (вульг.) охочий, ласий до жіноцтва;
любитель природи – природолюб (природолюбець);
любитель собирать грибы – грибар, грибівник;
любитель темноты – пітьмолюб;
любитель-фотограф – фотограф-аматор;
на любителя – на любителя, (ещё) на знавця (для знаців), (смотря на чей вкус) як на чий смак; як кому до смаку (до вподоби, до сподоби), (на гурмана, уже) на гурмана;
общество любителей природы – товариство прихильників природи; товариство природолюбців.
[І Хомяков, Русі ревнитель, Москви, отечества любитель (Т.Шевченко). Я не охочий до підслухів (Б.Грінченко). Охочий до лящів (Л.Глібів). Залюбленики в квітках (І.Нечуй-Левицький). Дуже охочий до гарних дівчат (І.Нечуй-Левицький). Ласий до гарних жінок (М.Леонтович). Великий любитель рідного слова, я в той же час не прихильник великої продукції (С.Васильченко). Раз якось іду я по жидівському базару в Толедо, аж бачу — хлопець один старі якість зошити й шпаргали торговцю шовком продає, а я собі зроду до читання охочий, на вулиці клаптик паперу підніму, і то почитаю; з тієї ж то цікавості узяв я в хлопчика один зошит і по письму зразу впізнав, що то арабщина (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Професіонал — людина, яка може виконувати свою роботу, коли вона йому не до душі. Любитель — людина, яка не може робити свою роботу, коли вона йому до душі (Дж. Агет). Не бійтеся робити те, що не вмієте. Пам’ятайте, ковчег побудував любитель, — професіонали ж побудували Титанік! (Дейв Бері). Любителі випити швидко стають професіоналами].
Обговорення статті
Мера
1) (
измерит. величина) міра (мн. міри);
2) (
четверик хлеба) мірка, міра;
3) (
сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця;
4) (
в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) міра;
6) (
мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу):
без меры – без міри, дуже (надто) багато, безмірно (без міри, міри нема), незмірно;
в большой, в значительной мере (степени) – великою мірою;
в большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; , в більшій, в меншій мірі;
в какой мере – якою мірою, в якій мірі, в яку міру;
в какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою, до якоїсь, до певної міри;
в меру (есть, пить) – в міру, до міри;
в меру необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі;
в меру потребностей – як до потреби, у міру потреби, скільки треба;
в меру своих сил – у міру своєї сили (снаги), скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги);
в одинаковой (в той же, в равной) мере (степени) – однаково, однаковою мірою, тією ж мірою, [а] так само, (зап.) зарівно;
в полной мере (вполне) – повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), у повній повні, уповні, ущерть, аж до краю, цілком;
всему есть мера – усьому (на все) є міра (край);
всему знай меру – усьому знай міру, у всьому потрібна міра;
всё хорошо в меру – у міру все добре (Пр.);
в той, в такой мере (степени) – тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі;
высшая мера наказания – найвища кара, розстріл (-лу);
выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне) (Пр.); проти сили і віл не потягне (Пр.);
душа меру знает – душа міру знає (Пр.); стала йому душа на мірі (Пр.);
знать, соблюдать меру, не знать меры в чём – знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому;
изыскивать меры – добирати способу;
мера времени – міра часу, (измерение) вимір часу;
мера за меру – міра за міру (Пр.); віть за віть (Пр.);
мера жесткости машины – міра жорсткости машини;
мера наказания – міра (вимір) кари;
мера обеспечения – спосіб забезпечення;
мера однородности – міра однорідності;
мера относительной анизотропии – міра відносної анізотропії;
мера содеянного – міра заподіяного;
мера хрупкости – міра крихкості;
мерой (по счёту) выдавать что – видавцем давати (видавати) що;
меры воздействия – заходи (до) впливу, щоб вплинути;
меры к восстановлению – заходи до відновлення;
меры линейные (погонные), квадратные, кубические – міри лінійні, квадратові, кубічні;
меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого, заходи, щоб запобігти чому;
меры предосторожности – застережні (запобіжні, пересторожні) заходи; заходи проти небезпеки;
меры пресечения – припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення;
меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні;
не в меру – не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; понад (усяку) міру, занадто, (иногда) через край; (не под силу) не під силу;
ни в коей, ни в какой мере – жодним способом, [аж] ніяк; жодною мірою;
о мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати);
палата мер и весов – палата мір і ваги;
по большей мере – що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше;
по крайней мере – принаймні, (хотя бы) хоча б, бодай; принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма;
по меньшей мере – щонайменше, принаймні;
по мере возможности, по мере сил – в міру спромоги, у міру можливості, по змозі (по спромозі), що сила зможе; якомога;
по мере, в меру того как – у міру того як;
по мере моих средств – відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів);
по мере надобности – у міру потреби, як до потреби, як буде (яка буде) потреба;
по мере получения, поступления чего – в міру [того] як надходить, (в прошлом) одержувано, надходило, (в будущем) надходитиме що;
по мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій, що спроможність (що сила) наша, у міру сил наших, як наша сила, (иногда) як наше посилля;
по мере того как – у міру [того] як;
по мере трудов и награда – відповідно до праці (в міру праці) й нагорода;
по мере усовершенствования – з удосконаленням;
по мере чего – в міру чого, відповідно до чого;
помогать ему всеми мерами (всемерно) – помагати (допомагати) йому всіма (всякими) способами (всяким способом);
превышать, превысить меру – переходити, перейти міру;
предупредительные меры – запобіжні (попередні) заходи;
прибегать к мерам – вдаватися до заходів;
прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів, удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу);
принимать меры предосторожности – вживати застережних (запобіжних) заходів, вдаватися до застережних (запобіжних) заходів;
принимать, принять меры – уживати, ужити заходів; добрати способу;
принимать, принять, употреблять, употребить меры по отношению к кому, к чему – вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу;
принимать [употреблять] зависящие меры – вживати належних заходів;
приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів;
принудительные меры – примусові заходи;
сверх, свыше меры, через [чрез] меру, не в меру – надміру, надто (занадто); понад (над, через) силу, (иногда) через лад, край;
свыше всякой меры – понад (над) усяку міру;
сделанный в меру – зроблений до міри, помірний;
чувство меры – відчуття (почуття) міри;
это по меньшей мере странно – це, що-найменше, чудно (дивно).
[Якою мірою міряєте, — відміряється вам (Біблія). Хліб видавцем дали (І.Нечуй-Левицький). Він мірку гороху насипав (Рудченко). Своїми буряками досипає її мірниці (М.Коцюбинський). Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (С.Єфремов). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Б.Грінченко). Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (С.Єфремов). Не всі однаково своїй долі корились (П.Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (І.Франко). Через лад уже брешеш (Номис). Використати повною мірою (С.Єфремов). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (С.Єфремов). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (С.Єфремов). Почував себе аж до краю героєм (А.Кримський). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (М.Коцюбинський). Кругом кождої матері роїлося бодай по п’ятеро дітей (І.Франко). У помірно натопленій хаті (Б.Грінченко). Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (П.Куліш). Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовчок). Се мук йому без міри завдало б (Б.Грінченко). Через лад багато набрав, — от і не піднесе (Б.Грінченко). Що надто — то погано (Пр.). Жартуйте та й міру знайте (І.Нечуй-Левицький). Держи віру, держи й міру (Пр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (П.Куліш). Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (В.Самійленко). — Не буду більше, паночку, — запевнив його Санчо, — признаюсь, що я розжартувався через лад (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ох ви, чоловіки, — каже. — Не дивно, що жінкам нема терпцю на вас. Не маєте міри навіть у шалапутстві. А ця міра — я шилом патоки більше вхоплю. Як на мене, коли б вам не дати жінок на підмогу, то всіх вас ще десятилітніми живцем на небо потягли б (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Я свою міру знаю: упав — досить].
Обговорення статті
Момент – (лат.) момент, мент, мить, часинка, часиночка, хвилина, секунда:
благоприятный момент – слушний момент;
в [один] момент – миттю, умить, в одну мить, за [одну] мить (хвилину), в [один] момент; (разг. образн.) в один черк; як «га» сказати;
в данный момент, в настоящий момент – у цей момент, у цю мить, у цей час, тепер [оце], саме тепер, нині, наразі, у наш час;
в несколько моментов – в (за) кілька (декілька) моментів;
в тот же момент – у той же (у той-таки) момент; тієї ж миті; у ту саму мить; саме в той час; саме на той час;
выжидать момент – вижидати моменту, пильнувати хвилі;
в этот момент – у (на) цей (той) момент; цієї (тієї) миті; у цю (ту) мить; під цю (ту) мить; під цю (ту) хвилину; під цю (ту) часину;
как раз в тот момент – саме в (на) той момент; саме тієї миті; саме в ту мить; саме в той час (у ту хвилину, у ту часину);
к настоящему моменту – на цей час, дотепер, донині;
критический, определённый момент – критичний, певний момент;
ловить момент – ловити мить (момент);
момент вращающий, дополнительный, закручивающий, изгибающий, изгибно-крутильный, крутящий, ломающий, начальный, неуравновешенный, опрокидывающий, приведенный, разрушающий, распределенный, расчётный, скручивающий, сосредоточенный, тормозящий, удерживающий, центробежный – обертальний, додатковий, закручувальний, згинальний, згинально-крутильний, крутильний (закрутний), ламальний, початковий, незрівноважений, перекидальний, зведений, руйнівний, розподілений, розрахунковий, скручувальний, зосереджений, гальмівний, утримувальний, відцентровий;
момент защемления, количества движения, начала разрушения, разрушения, сдвига, сопротивления – момент затисковий, кількости руху, початку руйнування, зруйнування, зсувовий, опору (опоровий);
на один момент – на одну мить; на один момент; на одну [коротеньку] часинку (часиночку), на годинку (годиночку);
на текущий момент – натепер, на теперішній момент;
решающий момент – вирішальний момент;
с этого момента – відтепер, віднині, відтак;
с этого момента поподробней – а тепер детальніше;
улучить момент – добрати (вигадати) момент (часину, часинку).
[Нехай життя – момент і зложене з моментів, ми вічність носимо в душі (Франко). А молоді козаки одного черку опинилися на конях (М. Вовчок). Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовчок)]. Обговорення статті
Радио – (от лат.) радіо, (шутл.) словоблудник: передавать по радіо – передавати радіом, (рус.) передавати по радіо; по радіо – через радіо, радіом, (редко) в радіо; (рус.) по радіо;
проводовое радио – дротове радіо, (шутл.) брехунець;
работник радио – радієць;
сарафанное радио – (реклама, маркетинг) з уст в уста, (ещё, ирон., шутл.) бабське радіо, баба бабі сказала, циганська пошта, народний телеграф.
[Вчора поблизу смітника знайшов радійко. Знайомий небога на прізвисько Конструктор, який непогано розуміється на техніці, за кілька годин відремонтував словоблудник — хоч якісь там містичні дискурси пробубонить (В.Вакуленко-К.). … оголошено в радіо та в часописах, що з літаків на легкопадах скинуто людей, переодягнених в однострої міліції та НКВД, і населенню запропоновано виявляти й виловлювати цих людей (Віктор Петров). Радіо — це засіб розваги, який дозволяє мільйонам людей слухати той же жарт одночасно, і при цьому залишатися самотніми (Т.С.Еліот). Радіо ніколи не замінить газету — ним не можна прибити муху (В.Черчіл)].
Обговорення статті
Самый – самий, сам:
в (на) самом деле – справді, насправді, фактично, само собою зрозуміло;
в самом начале – на самому (самісінькому) початку; аж на початку; того [ж] самого дня; тій самої днини; тим самим днем; (реже) у той самий день;
в самом расцвете сил – саме (якраз) у розквіті сил;
в самый раз – якраз;
до самого утра, вечера – аж до ранку, аж до вечора; до самого города;
до самого моря… – аж до міста; аж до моря…;
на самом конце – на самому (на самісінькому) кінці; аж на кінці;
он самый – саме він;
поразить в самое сердце – уразити в саме (у самісіньке) серце;
под самым носом – під самісіньким носом;
по той же самой причине – з тієї [ж] самої причини; через те [ж] саме;
самый большой – найбільший, якнайбільший, щонайбільший; якомога більший;
самая малость – зовсім мало;
самое время сделать – саме час зробити;
самый большой круг задач – величезна кількість (величезне коло, величезний обсяг) завдань;
самый дорогой – найдорожчий; щонайдорожчий (якнайдорожчий);
самый лучший, большой… – найкращий (найліпший), найбільший…; щонайкращий (щонайліпший, якнайкращий, якнайліпший), щонайбільший (якнайбільший)…;
самый честный, самый культурный, самый удачный – найчесніший, найкультурніший, найудаліший;
самое большое – щонайбільше;
самые различные формы – найрізноманітніші форми;
с самого утра – від (з) самого ранку;
такой же самый – такий же самий;
тем самым – цим; тим самим;
тот же самый – такий самий (такий же);
тот самый – той самий;
у самого моря – біля (коло, край) самого (самісінького) моря; біля (коло, край) моря. Обговорення статті
Степень
1) ступінь, міра, розмір, обсяг, інтенсивність;
2) посада, ранг, звання, чин, титул; розряд, категорія;
3) етап, стадія, фаза, щабель;
4) (
родства) коліно;
5) (
матем.) степінь:
в большей степени – великою мірою (у великій мірі); дуже (вельми);
в большей или в меньшей степени – більшою або меншою мірою (рідше у більшій або меншій мірі); більш-менш, більше-менше;
в высшей степени – надзвичайно; високою (найвищою) мірою;
в гораздо большей степени – далеко більше;
в должной степени – належно, як належить, належною мірою (у належній мірі);
в (до) известной, некоторой степени – певною, якоюсь мірою; у певній, у якійсь мірі; до певної, до якоїсь міри;
в (до) какой степени – як, якою мірою, до якої міри, у якій мірі;
в значительной степени – значно, значною мірою;
в небольшой степени – незначно, незначною мірою;
в одинаковой (в равной) степени – однаково, однаковою мірою, в однаковій мірі;
в разной степени – різною мірою;
возведение в степень – піднесення до степеня (степенювання);
в той же степени – тією ж мірою;
в той или иной степени – так чи інакше, так чи так, тою чи іншою мірою;
до известной степени – певною (деякою, якоюсь) мірою, до певної (до деякої) міри, в якійсь (у деякій) мірі;
до некоторой (в некоторой) степени – до деякої (до якоїсь, до певної) міри, деякою (якоюсь, певною) мірою, якось, у деякому (якомусь, певному) розумінні, почасти;
до последней степени – до краю, до останньої межі;
до такой степени – настільки, аж так;
ни в какой степени, ни в малейшей степени – аж ніяк, ніяк, зовсім, анітрохи, жодною мірою, ні в якій мірі;
степень наказания – міра кари (покарання);
степень числа – степінь числа;
ученая степень – науковий ступінь. Обговорення статті
Таёжник, таёжница – тайговик, тайжанин, тайговичка, тайжанка.
[І тайговик — азієць лисий На ласий вказує шматок, Та наші хатні блюдолизи Під той же хиляться флагшток (Степан Бабій)].
Обговорення статті
Тяжеленный – важезний, важенний, важелезний, вагучий, важучий.
[Вагуча пітьма пеленою Щораз ляга на скутий ум (П.Грабовський). Та вже й мусив На полицю класти І цвяхований жупан свій, Шаблю й спис товстючий, І пістоль, і дробівницю, І мушкет важучий (Яків Щоголів). Зараз на плиті кипить важезний казан, з-під кришки його сердито пухкає каша (Віктор Близнець). Всі челядники й роби поставали й задивились на малого дужця, той же гупав і гупав, немовби важезний дубовий обрубок був іграшкою (Іван Білик). На тому перехресті мало не збило мене авто (бридка зелена цистерна), бо в найостанніший момент, коли я вже однією ногою стояв на бордюрі, виявилося, що заради ускладнення руху (кому не знайоме це відчуття безнадійно сповільненого уві сні бігу) нав’язано мені важелезного візка з валізами та картонними пакунками — я ледве спромігся витягти його на тротуар. Юрій Іздрик). Важенний (наголос на другому складі) — розмовне. Означає «дуже важкий». Важенна ноша, важенний камінь (Борис Рогоза). Віл везе важучий віз — Вовну, вату,верболіз. Вперся віл, і впало з воза Вісім в’язок верболозу (Скоромовка)].
Обговорення статті
Уборная
1) (
комната, в которой убираются) вбиральня (убиральня),
2) (
отхожее место) убиральня, туалет, відходок, нужник:
женская, мужская уборная – чоловіча, жіноча вбиральня (туалет).
[Нижче шлунка його нутрощі вили наче скажений пес. Вона одхиляла двері од третьої кімнати, з своєї вбиральні, виглядала звідти з розпущеним волоссям і з голими руками й кликала його до себе (М.Коцюбинський). Левко посміхнувся. Вистраждана ця хата! Півтора року тому він дістав її за ордером, і хазяї зустріли його, як того звіра. Не давали води, вбиральню замикали (В.Підмогильний). Про одежу вже й не думати. Діти голі та босі бігають навіть зимою. Живемо напівголодні, сонця ніколи не бачимо, бабраємось у  бруді, дихаємо смітником та нужником, з хвороб не вилазимо. Та отак не день, не місяць, не рік, а роки, а без кінця до самої смерти нашої (В.Винниченко). В’язні пробували застосовувати іншу методу боротьби за свої арештантські інтереси під час таких от вранішніх, обідніх і вечірніх процедур у вбиральні — методу пасивного спротиву, яку застосували й тепер. Вони слухняно виходили і навіть ретельно підганяли один одного і в той же час не виходили, барилися, гузалися то з мисками, то з ложками — вони вигравали час для своїх бідолашних товаришів, які ще не скористалися з усіх благ такої от прекрасної інституції, як ця вбиральня з текучою, прекрасною, холодною й чистою водою (І.Багряний). Зайшов у невеличкий двір, піщаний, закиданий іржавою бляхою та іншою ламанню. Навколо були такі ж самі дворики, з дощаними, видними через низькі парканчики, відхідками по кутках. І в тому дворі, що до нього зайшов Лука, теж стояв у кутку такий, укритий іржавою бляхою відходок (Василь Чапленко). Там були кімнати адміністрації, і акторські вбиральні, і просто комори, захаращені всяким мотлохом. Панував гамір, безладдя, грюкали двері, лаялися адміністратори й режисери, валилося зі стін розмальоване тинькування, кришилися, а то й гепали з ніш безносі погруддя (М.Бажан). Обійстя Дмитра Несміяна колись нічим не вирізнялося від інших: халупчина з прибудованою коморою, під вікнами — городчик, повний чорнобривців, далі стаєнчина, збоку — гноярка і нужник із кукурудзиння, а ще далі в глибині — стодола для збіжжя і сіна (Р.Федорів). Середульше вискочило, босоноге, стоїть на порозі, сюди стріляє-зиркає вибалушеним чорносливом та й зразу — круть і до нужника подріботіло, аж сніг закурів (Є.Гуцало). Вже треба було йти на роботу, і один рудий томик Грицько взяв із собою вниз. Викинув погризену обкладинку, а середину почепив на цвях у нужнику. Тепер щоразу, розім’явши в руках відірваний аркуш, повільно читав про якихось пігмеїв, про людей, котрих Йосип вперто обзивав шайкою вбивць і шпійонів, про те, що половину нашої землі треба засіяти, а половину заасфальтувати і, дивуючись такій мудрості, не поспішаючи, використовував аркуш за потребою (Ю.Ґудзь). На нашому подвір’ї падали, розбивалися й відскакували крики і зойки двадцяти збудованих по колу будинків, додавало свою розпачливу лепту й дрібне птаство консьєржок, що з самої весни, якої ніколи не бачило, кудкудакало в клітках біля вбиралень; усі вбиральні купчились у тьмавому затінку, хитаючи розбитими, роззявленими дверима (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Вони здіймали галасу більше за нього самого, а він добряче галасував Величезна рука, що тримала його нутрощі, стискувала їх дедалі дужче. Джез мусив бігти. Скорчившись у три погибелі, він помчав сходами нагору до вбиральні. А у вбиральні тішився, що був у самих трусах (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Робітники жили в страшній скупченості в напіврозвалених бараках. Інженери не потурбувалися побудувати для них убиральні, натомість поставили по селищах на Різдво по одній переносній убиральні на кожні п’ятдесят чоловік, показавши привселюдно, як треба користуватися цими спорудами, щоб вони служили скількимога довше (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Закон Савіджа: Щастя стукає у двері лише тоді, коли ти сидиш в туалеті (закони Мерфі)].
Обговорення статті
Чёрт – чорт, дідько, люципер, лукавий, куций, (нечистый) лихий, нечистий, (болотный) анцибол, анциболот, анциболотник:
будто черти горох молотили (в свайки играли) (разг., устар.) – неначе (наче), немов (мов), ніби (нібито), буцімто (буцім) чорт сім кіп гороху змолотив;
до чёрта, чёрт знает сколько (разг.) – до чорта (до біса, достобіса, до дідька), до лиха (до лихої години), до смутку; (эвфем.) до сина (до хріна); (ругат.) до стилої мами; страшенно;
за каким (за коим) чёртом (прост.) – якого чорта (біса, дідька); (иногда эвфем.) якого сина;
какого чёрта, для какого чёрта (разг.) – якого чорта (біса, дідька); (эвфем. также) якого сина (хріна); (иногда давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі; на кий біс;
как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего) (разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого);
к чёрту, к чертям, ко всем чертям (разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (ругат. ещё) під три чорти, к лихій годині;
к чёрту на кулички (на рога) (разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (иногда) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби;
на чёрта (разг.) – на чорта (на біса);
не было печали, [так] черти накачали – не мала баба клопоту, так купила порося (Пр.); не було клопоту, так чорт надав (Пр.); купив чорта з рогами на свою шию (Пр.); не мала дівка лиха, так Каленика привела (Пр.);
ни к чёрту (не годится) (разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (иногда фиг. о какой-нибудь непригодной вещи) надібок у піч, мишам на снідання;
ни чёрта (разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма;
один чёрт (разг.) – один чорт (один біс); який дідько печений, такий і варений (Пр.); який один дідько, такий і другий (Пр.); все один чорт, що собака, що хорт (Пр.); той же Савка, та на других санках (Пр.);
одному чёрту известно – сам чорт (дідько) зна (знає);
[сам] чёрт не брат кому – [сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому;
сам чёрт не разберёт (не поймёт) (разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє);
[сам] чёрт ногу (голову) сломит (разг.) – [сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть;
сто чертей! (бран.) – сто (стонадцять) чортів!;
у него чёрт в подкладке, сатана в заплатке – лисом підшитий, псом підбитий (Пр.);
у чёрта на куличках, на рогах (разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах;
чем чёрт не шутит (разг.) – чого на світі не буває; бува (буває);
чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём (разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам.. ) хто, що;
чёрта лысого – чорта (дідька) лисого; чорта пухлого;
чёрта с два! (разг.). – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але!;
чёрт возьми, чёрт побери (разг.) – чорт його бери!, чорт побери!; дій його честі!; (иногда) матері його ковінька!;
чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык (разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик; чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути;
чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их) (разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила); [і] надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); [і] надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс);
чёрт его (их…) знает – чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна (знає); смуток його (їх…) зна (знає);
черти возьмут кого (разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого;
чёрт знает кто (что, какой, где, куда…) (разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…);
чёрт ли сладит с кем (разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким;
чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал) (разг.) – чорт мене (тебе, його її, нас, вас, їх) бери (о многих, побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав);
чёрт мошну тачает, скряга её набивает – скупий збирає, а чорт калитку шиє (Пр.);
чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого;
чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого – чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто;
чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними) (разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере;
чёрт-те что, чёрт-те как – чорт зна що, чорт зна як; чортзна-що, чортзна-як, казна-що, казна-як; (редко) чорть-і-що, чорть-і-як;
чертям (всем чертям) тошно (разг.) – аж пекло сміється;
что за чёрт (разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).
[Лізти чортові в зуби (Пр.). Якби в чорта грива, була б з нього кобила (Пр.). — Одначе ж, чорт побери, земляче, ти, видно, її соломою годував! (М.Гоголь). Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І.Нечуй-Левицький). І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! (Сл. Гр.). Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті (Н. п.). Вигадай чорта, він вам і ратиці на стіл (Пр.). Послав Бог роботу, та забрав чорт охоту (Пр.). Править, як чорт болотом (Пр.). Про вовка помовка, а чорт пана несе (Пр.). Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе (Пр.). — Козолуп! Піди, брат, турни його к чортам собачим звідси. Хай другим шляхом їде… Ну, сволоч народ! Якраз йому тоді треба їхать, як не можна (В.Винниченко). Але тепер, коли все скінчилось гаразд (дай Боже так і в усіх пригодах), скажіть мені, ваша милость, хіба ж то не смішно було, що отаке чорть-і-що нас налякало,- мене принаймні, бо ви, пане, я вже бачу, не знаєте й не відаєте, що таке страх чи переляк (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Чорти батька зна що говориш, чоловіче! — вигукнув Дон Кіхот (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Бог мене побий,— обізвався тоді корчмар,— коли той Дон Кіхот чи Дон Анциболот не порубав міхів із червоним вином, що в головах йому стояли! Отож, мабуть, вино розлилося, а сей молодець дума, що то кров! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тільки-но хто згадував директора, крамаря хапали чорти, він, забувши про свої муки, несамовитів і казився, чухаючи своє тіло від голови до п’ят (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Отака ваша історія? — Певно, що така. А яка ваша? Ми порівняємо їх і, може, я нарешті зрозумію, на кий біс ви закинули мене посеред ночі до холодного підвалу, який смердить лайном? (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). З першого дня роботи виявилося до дідька й трохи (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). 1. — Тату! Чорт лізе в хату!!! — Не біда, синку, аби не москаль. 2. Дружина — чоловікові: — Тебе сьогодні знову викликають у школу: малий знову розбив вікно. — Чорт побери! Скільки ж у них там вікон?!].
Обговорення статті
Хлипко – (непрочно) хистко, хитко, (слабо) кволо, хирляво, хиряво.
[Тим-то й полюбив його Черевань і сестру в його засватав. От же й тепер він, бачся, той же, да ні: усе в його стало якось хистко, і слово його хоть і бойке, да не таке тверде й щире, як правдиво козацьке слово. Простий був чоловічина Черевань, а й йому стало розумно, що тут щось да не так (П.Куліш)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МЕРА ще спосіб [меры защиты способи захисту], фраз. межа [меры приличия межа пристойности];
ни в коей мере (ни в какой мере) фраз. ніяким світом;
в полной мере ще цілком, (задовольнити) до гаразду;
в равной мере /в одинаковой мере, в той же мере/ однаково, а так само, (на початку думки) рівно ж;
в такой мере аж так(ий);
по мере того мірою того;
по крайней мере ще принайменше, щонайменше, (хоч) бодай, галиц. прецінь;
по мере сил по змозі;
не зная меры на всю міру;
мерой (порціями) видавцем;
без меры (пити) безощадно;
сверх меры ще через край, (хвалити) аж он як, (гніватися) хіба ж так.
ОТПЛАЧИВАТЬ образ. давати здачі, ПЕРЕН. мститися, уроч. воздавати;
отплачивающий що /мн. хто/ дає здачі тощо, захоплений відплатою, ставши мститися, радий помститися, месник, прикм. мстивий, відплачувальний, віддячувальний;
отплачивающий той же монетой здатний віддячити тим самим;
отплачивающийся/отплачиваемый відплачуваний, віддячуваний;
СТЕПЕНЬ (культурности) рівень, (доктора) ще звання, титул;
в высшей степени (з присл.) аж он як [аж он як просто], (з прикм.) аж он який [аж он який чорний], живомовн. що аж [в высшей степени кислый кислий що аж], та як же ж [в высшей степени приятно та як же ж приємно], такий... такий... [в высшей степени ловкий такий спритний, такий спритний];
в высшей степени опечаленный смутний наче осіння хмара;
в гораздо большей степени далеко більше;
в значительной степени ще значно;
в одинаковой степени /в равной степени/ ще однаково, /рівною мірою/;
в разной степени різною мірою;
в той же степени тією ж мірою;
по степени чего відповідно до рівня чого;
в той или иной степени так чи так, так чи інак(ше);
до некоторой степени вставн. сказати б;
до такой степени настільки, аж так [зачем до такой степени наедаться нащо аж так наїдатися];
до такой степени, что аж [до такой степени популярное имя, что стало тошнить дуже поширене ім’я, що аж стало нудити];
не в такой степени (спрощений) не аж так надто.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Монета – монета. Той же монетой (отплатить) – тими ж грішми (віддати).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Влить
• Влить в состав
(перен.) – улити (додати) до складу; поповнити склад.
• Тех же щей, да пожиже влей
– хоч того самого, аби в другу миску. Пр. Те саме, тільки в другій мисці. Пр. Той же Панько, та в других штанях. Пр. Який дідько печений, такий і варений. Пр.
Момент
• В данный момент, в настоящий момент
– у цей (у даний момент) (іноді у цю мить); тепер [оце]; саме тепер.
• В [один] момент
(разг.) – в одну мить (умить, миттю); за [одну] мить; в [один] момент; (розм. образн.) в один черк; як «га» сказати.
• В тот же момент
– у той же (у той-таки) момент; тієї ж миті; у ту саму мить; саме в той час; саме на той час.
• В этот момент
– у (на) цей (той) момент; цієї (тієї) миті; у цю (ту) мить; під цю (ту) мить; під цю (ту) хвилину; під цю (ту) часину.
• Как раз в тот момент
– саме в (на) той момент; саме тієї миті; саме в ту мить; саме в той час (у ту хвилину, у ту часину).
• Ловить момент
– ловити мить (момент).
• На один момент
– на одну мить; на один (мо)мент; на одну [коротеньку] часинку (часиночку).
• Решающий момент
– вирішальний момент.
• Текущий момент
– теперішній (поточний) момент.
• Улучить момент
– добрати (вигодити) момент (часин(к)у).
Монета
• Гони монету!
(фам. вульг.) – сип грошей!; давай [сюди] гроші!
• Платить, отплатить той же монетой
– платити, відплатити тим же (тією самою монетою); тими ж грішми (грошима) віддавати, віддати; віддячувати, віддячити тим самим; віть за віть віддавати, віддати.
• Принимать, принять что за чистую монету
– брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за щиру правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за щиру правду.
Один
• Баба да бес — один в них вес
– де чорт не зможе, там баба поможе. Пр. З бабою і дідько справу програв. Пр.
• Ближняя родня — на одном солнце платья сушили
– пень горів, а він рукинагрів та й став йому дядьком. Пр. Його мати й моя мати в одній воді сорочки (хустки) прали. Пр. Мій батько і твій батько (дід) коло одної печі грілися. Пр. Ми родичі: на одному сонці онучі сушили. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Така рідня, як чорт козі дядько. Пр. Василь бабі сестра в третіх, а я йому сваха. Пр. Дідового сусіда молотники. Пр.
• Во всём этом виноват один я
– в усьому цьому винний тільки я.
• В один из дней (однажды)
– одного дня (одної днини).
• В один прекрасный день
– одного чудового (красного, прекрасного, гарного, прегарного) дня; однієї (одної) чудової (красної, гарної) днини.
• В одном кармане — вошь на аркане, в другом — вошь на цепи
– шапка-бирка, зверху дірка. Пр. У кишені — тарган та блоха, у хлібі — ратиці та хвіст. Пр. В одній кишені пусто, а в другій — нема нічого. Пр. У кишені вітер гуляє. Пр.
• Вот я и один, кругом ни души
– от я і сам, навколо ні душі (ні лялечки).
• [Все] в один голос
– [Усі] в одно (за одно); [усі] одностайні; [усі] як один (в один голос).
• Все до одного
– усі до одного; геть (чисто) всі; усі до [одної] душі. [Напакували цілу мажу хлібом та паляницями, таранню, чехонню та всякими харчами, положили на віз чимале барильце й горілки, та й поїхали з косарями всі до душі… Барвінок.]
• Все за одного и один за всех
– усі за одного і один за всіх.
• Все как один
(разг.) – усі як один. [Повстаньмо ж тепера усі як один. За діло братерське, спільне!.. Українка.]
• Всё к одному сведётся
– усе на одно вийде (до одного зійде).
• Ехать одним волом
– їхати одним волом; (розм.) їхати бовкуном.
• За (в) один присест
– за одним присідом; за одним разом; за одним заходом. [За одним присідом вечеря з обідом. Номис.]
• За двумя зайцами погонишься — ни одного не поймаешь
– за двома зайцями поженешся, жодного (і одного) не впіймаєш. Пр. Хто два зайці гонить, жодного не здогонить. Пр. Двох зайців поженеш — і одного (жодного) не доженеш. Пр. Як відкусиш (за)багато, ковтнеш мало. Пр.
• За один раз дерево не срубишь
– за один раз дерево не зітнеш (не зрубаєш). Пр. За одним разом дерево не звалиться. Пр. Один раз цюкнеш — дуб не впаде. Пр.
• За одного битого двух небитых дают
– за битого двох небитих дають. Пр. За одного битого двох небитих дають, та ще й не беруть. Пр. Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то й два дадуть. Пр.
• Из одного гнезда
– з одного (з того самого) гнізда (кубла); одногніздки.
• Не один десяток чего
– не один десяток чого; не однодесять чого.
• Не он один волновался в тот день
– не тільки він (не він сам(ий)) хвилювався того дня (тієї днини).
• Не я один, а все это говорят
– не тільки я (не я сам, не я один), а всі так кажуть.
• Ни в одном глазу
(фам.) – аніже; анітрішки (анітрішечки).
• Ни один не…
– ні один не…; жоден (жодний) не…
• Нос — семерым рос, одному достался
– ну й ніс, для свята ріс, а ти один в будень носиш. Пр. Ніс так ніс — як через Дніпро міст. Пр.
• Один ведь
– сам же; сам один же.
• Один в один; один к одному
– один в один; голова в голову; (іноді) як (мов, наче…) перемиті; одним лицем. [Уродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного; голос у голос, волос у волос. Вовчок. Зуби в нього були один в один, як намисто. Смолич. Парубки мов перемиті. Піджаки наопашки. Яновський.]
• Один в поле не воин
– один у полі не вояк (не воїн). Пр. Один — як ні одного. Пр. Один кіл плота не вдержить. Пр. Де нема спілки, там нема й силки. Пр.
• Один другого
– один одного.
• Один другого стоит
– один одного варт(ий) (іноді розм. стоїть).
• Один-единственный
– одним один; [один] однісінький (одніський).
• Один за другим
– один за одним; один по одному.
• Один из пары
– допарок.
• Один и тот же
– той [же] самий; один; (іноді) один і той самий.
• Один как перст
(разг.) – сам [собі] (сам один) як палець; сам собі (сам один); одним один [як пучка]; (образн.) сам (один), як билина в полі; один, як (мов, наче…) порошинка в оці.
• Один лучше другого
– один за (від) одного кращий (ліпший); (іноді) як (мов, наче…) перемиті.
• Один на один
– сам на сам (один на один); (іноді ще) сам-один; віч-на-віч; на самоті. [Серединський розказував, як у його був такий здоровий пес, що сам-один йшов на ведмедя. Н.-Левицький.]
• Один [Нестор] и у каши не спор
– одна бджола мало меду наносить. Пр. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться. Пр. Одним пальцем і голки не вдержиш. Пр. Де робить купа, не болить коло пупа. Пр. Коли робити вкупі, то не болітиме в пупі. Пр.
• Один-одинёхонек (один-одинёшенек)
(разг.) – Сам-самісінький (один-однісінький); сам душею; сам-один; (іноді) один-одинцем. [Зостався Мирон сам собі, як палець… Один-одинцем. Мирний.]
• Один раз куда ни шло
(разг.) – раз мати породила.
• Один с сошкой, а семеро с ложкой
– семеро до рота, один до роботи. Пр. До готового хліба знайдеться губа. Пр. Мельники до готової муки. Пр. Готовеньке і кицька з’їсть. Пр.
• Один только; исключительно один
– сам тільки; сам за себе.
• Один только (один-единственный) раз
– один тільки раз; [тільки] раз-разом. [Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Барвінок.]
• Одним духом
(разг.) – одним духом; за одним духом; духом (зменшувальне душком); миттю (умить).
• Одним миром мазаны
– одним миром мазані (мировані). Обоє рябоє. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр. Який дідько печений, такий і варений. Пр.
• Одним словом
– одне (одно) слово; одним словом (сказати).
• Одним хлебом питался кто
– жив самим хлібом хто.
• Одному ехать — и дорога долга
– тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Пр. У порожній хаті сумно й спати. Пр.
• Он один знает, скажет что-либо
– тільки він знає, скаже що.
• Подходите по одному
– підходьте по одному (поодинці).
• Пытался не один (сделать что-либо)
– не один намагався (силкувався, поривався); (іноді образн. розм.) не один біг, та спіткнувся.
• Решили в один голос…
– одноголосно ухвалили…
• Решительно (положительно) ни одного
– жоднісінького; ні однісінького; (застар.) ніже єдиного.
• Семеро одного не ждут
– двоє третього не чекають (не ждуть). Пр. Як двоє, то одного не ждуть (не чекають). Пр. Опізнився козак, то буде й так. Пр.
• Семь бед — один ответ
– більше як півкопи лиха не буде. Пр. Чи раз, чи два — одна біда. Пр. Чи раз батька вдарив, чи сім раз — однаково. Пр. Раз на світ родила мати, раз і помирати. Пр.
• Семь раз примерь, один раз отрежь
– десять разів мір, а раз утни. Пр. Тричі міряй, а раз відріж. Пр. Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш (відріжеш) — не приточиш. Пр.
• Совершенно один
– сам-один; [сам] самісінький.
• С одного вола трёх шкур не дерут
– з одного вола двох шкур не деруть. Пр. З однієї липи двічі лика не деруть. Пр. Винного двома батогами не б’ють. Пр. Двічі на літо лика не деруть. Пр.
• Танцевать одному
– танцювати самому; (іноді жарт.) танцювати бовкуном.
• Целый день сидит один
– цілий (цілісінький) день сам (сам-один).
• Я был там один
– я був там сам.
Отплатить
• Отплатить добром за зло
– відплатити (віддячити) добром за зло.
• Отплатить за дружбу кому
– віддружити кому.
• Платить, отплатить той же монетой
Див. монета.
Платить
• Платить, заплатить (отдавать, отдать) дань кому, чему
(перен.) – віддавати, віддати данину (належне) кому, чому.
• Платить, отплатить той же монетой
– платити, сплатити тією самою монетою; тими ж грішми віддавати, віддати; віддячувати, віддячити тим самим; як ти мені, так і я тобі (як ви мені, так і я вам).
• Платить по частям
– платити (сплачувати) частинами (частками).
• Платить, уплатить по счёту
– сплачувати, сплатити (оплачувати, оплатити) рахунок.
• Платить чёрной неблагодарностью
– платити чорною невдячністю (невдякою).
Самый
• В самом начале
– на самому (самісінькому) початку; аж на початку.
• В тот же самый день
– того [ж] самого дня; тієї самої днини; тим самим днем; (рідше) у той самий день.
• До самого утра, вечера
– аж до ранку, аж до вечора.
• До самой Одессы; до самого моря…
– аж до Одеси; аж до моря…
• На самом конце
– на самому (на самісінькому) кінці; аж на кінці.
• Поразить в самое сердце
– уразити в саме (у самісіньке) серце.
• По той же самой причине
– з тієї [ж] самої причини; через те [ж] саме.
• Самый дорогой
– найдорожчий; щонайдорожчий (якнайдорожчий).
• Самый лучший, большой…
– найкращий (найліпший), найбільший…; щонайкращий (щонайліпший, якнайкращий, якнайліпший), щонайбільший (якнайбільший)…
• Самый честный, самый культурный, самый удачный
– найчесніший, найкультурніший, найудаліший.
• У самого моря
– біля (коло, край) самого (самісінького) моря; біля (коло, край) моря.
Черт
• Будто черти горох молотили (в свайки играли)
(разг. устар.) – (не)наче, (не)мов, ніби(то), буцім(то) чорт сім кіп гороху змолотив. [Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. Н.-Левицький.]
• До чёрта
(разг.) – до чорта (до біса, достобіса), до лиха (до лихої години), до смутку; (евфем.) до сина (до хріна); (лайл.) до сталої мами; страшенно.
• За каким (за коим) чёртом
(прост.) – якого чорта (біса, дідька); (іноді евфем.) якого сина.
• Какого чёрта, для какого чёрта
(разг.) – якого чорта (біса, дядька); (евфем. також) якого сина (хріна); (іноді давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі. [Чого мені журитися, якої нетечі? Манжура.]
• Как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего)
(разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого).
• К чёрту, к чертям, ко всем чертям
(разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (лайл. ще) під три чорти, к лихій годині.
• К чёрту на кулички (на рога)
(разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (іноді) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби.
• На чёрта
(разг.) – на чорта (на біса).
• Не было печали, [так] черти накачали
– не мала баба клопоту, так купила порося. Пр. Не було клопоту, так чорт надав. Пр. Купив чорта з рогами на свою шию. Пр. Не мала дівка лиха, так Каленика привела. Пр.
• Ни к чёрту (не годится)
(разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (іноді фіг. про якусь негодящу річ) надібок у піч, мишам на снідання.
• Ни чёрта
(разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма.
• Один чёрт
(разг.) – один чорт (один біс). Який дідько печений, такий і варений. Пр. Який один дідько, такий і другий. Пр. Все один чорт, що собака, що хорт. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр.
• Одному чёрту известно
– сам чорт (дідько) зна(є).
• [Сам] чёрт не брат кому
– [Сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому.
• Сам чёрт не разберёт (не поймёт)
(разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє).
• [Сам] чёрт ногу (голову) сломит
(разг.) – [Сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть. [Колись, хоч би в епоху Наполеона, добре було воювати! Зійшлися дві армії, стукнулись, розійшлись. Ні тобі фронтів, ні сидіння в окопах. А тепер почни розбиратися в операціях, — сам чорт в’язи скрутить. Ковганюк, перекл. з Шолохова.]
• Сто чертей!
(бранное) – сто (стонадцять) чортів!
• У него чёрт в подкладке, сатана в заплатке
– лисом підшитий, псом підбитий. Пр.
• У чёрта на куличках, на рогах
(разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах.
• Чем чёрт не шутит
(разг.) – чого на світі не буває; бува(є).
• Чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём
(разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам…) хто, що.[Нащо ти це кинув? — спитав Борис. — Лист якийсь рекомендаційний, на біса мені лист! Кундзіч, перекл. з Толстого.]
• Чёрта лысого
– чорта (дідька) лисого; чорта пухлого.
• Черта с два!
(разг.) – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але! [І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! Сл. Гр.]
• Чёрт возьми
(разг.) – чорт його бери!; дій його честі!; (іноді) матері його ковінька!
• Чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык
(разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик, чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути. [А ти вип’єш зі мною з радощів? — спитав він. І зараз же з тривогою подумав: «Ну, от і знов чорт мені надав бовкнути!» Ковганюк, перекл. з Шолохова.]
• Чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их)
(разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила), (і) надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); (і) надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс).
• Чёрт его (их…) знает
– чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна(є); смуток його (їх…) зна(є).
• Черти возьмут кого
(разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого.
• Чёрт знает кто (что, какой, где, куда…)
(разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…).
• Чёрт ли сладит с кем
(разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким.
• Чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал)
(разг.) – чорт мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) бери (про багатьох побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав).
• Чёрт мошну тачает, скряга её набивает
– скупий збирає, а чорт калитку шиє. Пр.
• Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого
(разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого. [Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті. Н. п.]
• Чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого
– чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто.
• Чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними)
(разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере.
• Чертям (всем чертям) тошно
(разг.) – аж пекло сміється.
• Что за чёрт
(разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).
Щи
• Тех же щей, да пожиже влей
– хоч того самого, аби в іншу миску. Пр. Нехай книш, аби не паляниця. Пр. Хоч гірше, аби інше. Пр. Ту ж саму тетерю і на вечерю. Пр. Той же Панько, тільки в других штанях. Пр.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Одним миром мазаны. Див. Одного поля ягода.
1. Обоє рябоє.
2. Ворон ворону ока не виклює.
3. Собака собаці хвоста не одкусить.
4. Родом кури чубаті.
5. Зійшовся Яким з таким.
6. Сміється горшок з кітла, а обидва чорні.
7. Насміявся кулик болоту та й сам туди ж.
8. Той же Савка, та на других санках.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

той же, та ж, те ж; займ.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Білотарчик, -ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра съ той же пѣсней называется Володарь. Чуб. ІІІ. 39.
Згинатися, -наюся, -єшся, сов. в. зігнутися, -нуся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Чуб. V. 67. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся. Мет. 459.
Карабин, -ну, м. Карабинъ, короткое ружье. Ой той же то козак Зарвай а він бистрого ока: ой як затопив із карабина, вивернув Шамрай бока. Мет. Ум. Карабинок. В руках карабинок, на плечах кишкетик, на плечах кишкетик, при боку багнетик. Гол. І. 149.
Катів, -това, -тове.
1) Принадлежащій палачу.
Пекла — бодай катових рук не втекла. Ном. № 12284.
2) Бранное слово, употребляемое подобно слову
чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. Макс. Іди собі к катовій матері! Иди къ чорту!
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. К. Кр. 40. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом. К. ХП. 114, 115.
Толок, -ка, м.
1) =
Толк = Товк. Треба брехні толок дать. Ном. № 6862. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. Кобел. у. Випасти, спасти на толок. Придти на умъ, въ голову. Драг. 183. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Драг. 79. Йому не спади на толок. Харьк. г.
2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока. Лебед. у. Міус. окр.
Убожство, -ва, с. Убожество. Той же зоставсь ув убозстві, а йому фортуна на войні послужила. К. ЧР. 199.
Хвиль, -ля, м.
1) Валетъ въ картахъ.
2) Названіе игры въ карты и козырной дамы въ той же игрѣ. КС. 1887. VI. 36S.
Хистко, нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Хихички, -чок, ж. Хихиканье, пересмѣшки. І хихички — той же сміх. Ном. № 12644.
Чокалка, -ки, ж. Особенно злой волкъ? Той же вовк, тільки злійший над вовка. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Накручувати, сов. в. накрутити, гл. *4) Свивать, свить. Вдосвіта накрутить перевесел, щоб були готові. Крим. *5) —кого. Подбивать, подбить, взвинчивать, взвинтить, натравливать, натравить. Той же, бісова душа, його накручує, а він прийде додому та з мене знущається. Полт. у. Г. Йов. *6) Неразборчиво написать. Будь ласка, почитайте, що він тут накрутив. Полт. у. Г. Йов.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Разбирать, разобрать, ся = 1. розбірати, розвалювати, розібрати, розвалити, мур – розмурувати, відмурувати, греблю – розтамувати, розгатити. — Розібрали стіну та й знайшли. — Звелів царь розмурувати темницю і випустити. н. к. Ман. 2. розкладати, розбірати, розікласти, розібрати, про кілько — порозкладати. — Порозкладали книжки, щоб знать, куди яку класти. — Разбирать по мастямъ = мастити, розмастити. — Разобрать на части = розстосувати, розробити, розпотрошити. 3. розбірати, розкуповувати, розібрати, розкупити, порозкуповувати. — Багато було навезено кавунів, та все в той же день порозкуповували. 4. розбірати, розібрати, зрозуміти (С. Л.), втямити (С. Л.), розторопати (С. Л.), второпати, розчовпати (С. Л.), розшолопати (С. Л.), вчовпати (С. Л.), розчумати, розчурукати, розчухати, розшулїчити, розсмакувати. — Не розберу, що він каже. — Нічого не розібрав. — Не второпав я до чого хтось мінї казав це. Баз. — Парубок не розшолопав, що той казав Гр. Чайч. — Мову ж його розчовпавши, пристали. Дум. — За гомоном не можна було розчовпати хто куди горне. Лев. В. — Тепер би вже розсмакували не так. К. X. 5. порядкувати, упорядковувати, упорядкувати (С. Ш.), улаштувати. — Упорядкував свої папери. 6. хмілити, розбірати, розібрати (про хміль).
Щи, щицы, 2-й від. щей, щецъ = капусняк, борщ. — Лѣнивыя щи = борщ з сьвіжою нерубаною капустою. – Кислыя щи = квас (що шумує). — Тѣхъ же щей, да пожиже влей. н. пр = той же Панько, та в других штанях. н. пр.

Запропонуйте свій переклад