Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 86 статей
Запропонувати свій переклад для «торг»
Шукати «торг» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

База́р – база́р (р. -ру), ри́нок (р. -нку), торг (ум. торжо́к), мі́сто, торго́виця (также и место, где происходит торговля скотом).
• Ходить на базар – ходи́ти у (на) база́р.
Вести́ или весть –
1) ве́сти́, прова́дити. [Дівчи́ноньку до вінця́ веду́ть. Куди́ бог прова́дить? Прова́дити ві́йсько до бо́ю];
2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) прова́дити, керува́ти, кермува́ти, кочува́ти (гал.). [Се керма́нич молоде́нький, се дара́бу він кочу́є (Федьк.)];
3) (простираться, направляться) вести́, прова́дити, прямува́ти, дово́дити. [Сте́жка веде́ до га́ю. Сі́ни прова́дять до світли́ці. Куди́ цей шлях пряму́є?];
4) Вести́ дело, работу – прова́дити (справува́ти) ді́ло, спра́ву (спра́ви), робо́ту. [За́гад ді́ло справу́є].
• В. процесс, тяжбу с кем – позива́тися з ким.
• Судья ведё́т процесс, дело – суде́ць прова́дить проце́с, спра́ву.
• Вести́ борьбу, вести́ войну – точи́ти (прова́дити) боротьбу́, війну́.
• Вести́ хоровод – вести́ тано́к.
• Вести́ разговор, -ти́ речь, -ти́ рассказ – прова́дити (вести́) розмо́ву, мо́ву, ре́чі, оповіда́ння.
• Вести́ переговоры – вести́ переспра́ви, трактува́ти. [Коро́ль трактува́в з ха́ном про дові́чне зами́р’я (Куліш)].
• Вести́ переписку – листува́тися з ким.
• Вести́ дневник – вести́ щоде́нника.
• Вести́ торговые сношения – прова́дити (відбува́ти) торг, торго́ві зно́сини.
• Вести́ жизнь – прова́дити життя́.
• Вести́ хозяйство – держа́ти хазя́йство, господа́рство, хазяйнува́ти, господарюва́ти.
• Вести́ детей – прова́дити ді́ти, вихо́вувати ді́ти.
• Вести́ свой род от кого-л. – вести́ свій родові́д (родословную), похо́дити від ко́го, бу́ти з ро́ду кого́.
• Вести́ дело к тому (так), чтобы… – кермува́ти (гну́ти) на те, щоб…, хили́ти ре́чі так, щоб… [Я тя́млю, куди́ ти керму́єш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти́ нас до су́ду].
• Вести́ себя – пово́дитися (сов. повести́ся), держа́тися, справува́тися (гал.). [Сестра́ навча́є, як мені́, малі́й, тре́ба пово́дитися, як дя́дину любе́нько віта́ти (М. Вовч.). Справу́йся до́бре, не пусту́й (Франко)].
• Вести́ себя по отношению к кому-л. – обхо́дити ко́ло ко́го, трима́тися супроти́ ко́го. [Лу́чче коли́-б Я́ків тихе́нько обхо́див ко́ло йо́го (М. Вовч.)].
• Вести́ себя хорошо, достойным образом – шанува́тися, чти́тися. [Гляди́-ж шану́йся, стережи́сь, роби́ти так не вчись (Гліб.)].
• Плохо вести́ себя – не шанува́тися, пу́сто йти;
5) (корчить, коробить) судо́мити, жолоби́ти, безл. [Пу́чки судо́мить. До́шку жоло́бить].
• А он и ухом не ведё́т – а він ані га́дки, а він і га́дки не ма́є, а він ні ку́є, ні ме́ле.
Дешё́[о́]вка –
1) деше́ва річ; см. Дешеви́нка;
2) см. Дешеви́зна.
• Купить по -ке – купи́ти де́шево;
3) (распродажа товаров по уменьш. ценам) деше́вий торг, деше́вий розпро́даж (р. -жу) (м. р.);
4) (простая водка) деше́ва (р. -вої), сива́к.
Зерново́й – зернови́й, збіжжови́й. [Збіжжови́й торг].
• -во́й хлеб – збі́жжя, пашня́, пашни́ця. [Роди́, бо́же, жи́то, пшени́цю, уся́ку (вся́кую) пашни́цю (Примовка)].
• -во́й склад – гамазе́я, гамазе́й (-зе́ю), паше́нна комо́ра.
Комме́рция – коме́рція, торг (-гу), торго́[і́]вля (-лі), (чаще с иронией) га́ндель (-длю). [Профе́сор не ки́дався до га́ндлю, до нажи́ви (Кон.)].
• Вести -цию, заниматься -цией – прова́дити коме́рцію, (проще) ходи́ти, бу́ти при коме́рції, комерсува́ти, (вульг.) комерцюва́ти.
• Поддержите -цию – про́шу́ (про́симо) до то́ргу!
• Плохая вышла -ция – ке́пський ви́йшов га́ндель.
• -ции советник – ра́дник комерці́йний.
Кра́сный –
1) (о цвете) черво́ний, (поэт., устар.) черве́ний, черле́ний. [Черво́на кали́на. Черво́не вино́ (Гол.)].
• Ярко -ный – яскра́во-черво́ний, жи́во-черво́ний, при́кро-черво́ний. [Гу́би жи́во-черво́ні (Свидн.). Ху́стка така́ при́кро-черво́на, аж о́чім боляче́ диви́тися на не́ї (Харківщ.)].
• Тёмно -ный – вишне́вий, буряко́вий.
• Кроваво -ный – крива́во-черво́ний, кро[и]ва́вий.
• Золотисто -ный – черво́но-золоти́й.
• Коричнево -ный – (о цвете глиняной посуды) червінько́вий (Вас.).
• Окрашивать, окрасить чем-либо -ным – червони́ти, почервони́ти, зачервони́ти. [Кров червони́ла па́льці і стіка́ла на зе́млю (Коцюб.)].
• Окраситься чем-либо -ным – зачервоні́ти, почервони́тися. [Ру́ки почервони́лися ви́шнями (М. Грінч.)].
• Окрашенный -ным – почерво́нений, зачерво́нений. [Зачерво́нені твоє́ю кро́в’ю (Куліш)].
• -ное знамя – черво́ний пра́пор.
• -ный цвет – черво́ний ко́лір (-льору).
• -ная площадь – черво́ний майда́н, черво́на пло́ща.
• -ная нить (иноск.) – черво́на ни́тка.
• -ный петух – черво́ний пі́вень.
• Пустить -ного петуха – пусти́ти черво́ного пі́вня, підпали́ти.
• -ный (хвойный) лес – бір (р. бо́ру), шпилько́вий ліс.
• -ная лоза, см. Краснота́л.
• -ное дерево – черво́не де́рево, маго́нь (-го́ню).
• -ная строка (в книге, рукописи) – нови́й рядо́к, абза́ц.
• Начните с -ной строки – почні́ть з ново́го рядка́.
• -ное яичко – кра́шанка, черво́не яє́чко;
2) (о политич. убежден., партиях) черво́ний.
• -ная армия, гвардия – черво́на а́рмія, гва́рдія;
3) (красивый, прекрасный) кра́сний, (кратк. форма) кра́сен (-сна, -сне). [Сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на то́бі тя́жко жи́ти (Пісня). Ой рясна́, красна́ в лу́зі кали́на, а ще красні́ша у Петра́ дочка́ (Колядка). Я́сен та кра́сен світ мені́ став, як його́ покоха́ла (М. Вовч.)].
• -ная девица – кра́сна ді́вчина (ді́вка, па́нна), (в песнях и обрядах) кра́сна діви́ця. [На горо́ді верба́ ря́сна, а в хати́ні ді́вка кра́сна (Пісня). Зоря́-зоряни́ця, кра́сная діви́ця (Пісня)].
• -ный молодец – до́брий молоде́ць. [Гей чого́, хло́пці, до́брі моло́дці, чого́ смутні́-невесе́лі? (Пісня)].
• -ное лето – кра́сне лі́то.
• -ное солнышко – ясне́ (кра́сне) со́нечко.
• -ная горка – про́води́ (-ві́д и (реже) -дів), провідни́й ти́ждень. [Весі́лля бу́де на провідно́му ти́жні (М. Грінч.)].
• -ный поезд – весі́льний по́їзд.
• -ные дни – ясні́ (кра́сні) дні, (переносно ещё) розко́ші (-шів).
• Прошли мои -ные дни – мину́ли(ся) мої́ ясні́ дні, мину́ли(ся) мої́ розко́ші.
• Чем твоя жизнь -на́? – чим твоє́ життя́ кра́сне (га́рне)?
• Не -на́ моя жизнь – сумне́ (невесе́ле) моє́ життя́.
• -ное словцо – до́теп (-пу), доте́пне, при́кладне сло́во.
• Он так и сыпет -ными словцами – він так і си́пле до́тепами.
• Прибавить для -ного словца – доки́нути, щоб дотепні́ш було́, прибреха́ти.
• -ный двор – двір (р. дво́ру).
• -ная изба – світли́ця.
• -ный угол – по́куття (-ття), по́куть (-ті).
• Сидеть в -ном углу – сиді́ти на по́кутті; (о женихе с невестой) сиді́ти на поса́ді.
• -ное окно – поку́тнє́ вікно́.
• -ное крыльцо – пере́дній ґа́нок (-нку).
• -ный зверь – хутряни́й (смуха́тий) звір.
• -ная рыба – безко́ста, хрящова́ ри́ба, білори́биця.
• -ный товар – панськи́й крам, -ські́ мате́рії, мануфакту́рна крамина́.
• -ный ряд – крамни́й ряд, торг мате́ріями, мануфакту́рні крамни́ці.
• Не -на́ изба углами, -на́ пирогами – хоч нема́, де й сі́сти, аби́ було́ що з’ї́сти (Приказка).
• Это -ная цена – це кра́сна ціна́ (найви́ща, найбі́льша ціна́).
• Долг платежём -сен – лю́биш позича́ти, люби́ й віддава́ти; яке́ дав, таке́ взяв (Приказки);
4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. – волови́к, воло́вий язи́к, медуни́ця, медуни́чник, красноко́рінь, рум’я́нка, рум’я́нчик.
Ларево́й –
1) рундуко́вий, рунду́чний. [Рунду́чний торг (Сл. Гр.)];
2) скри́невий. Срвн. Ларь 1 и 2.
Ли́шнее, сщ. – зайвина́, ли́шка, зали́шок (-шку), за́йве (-ого), зали́шнє (-нього); срв. Изли́шек, Избы́ток. [Ма́рко відлічи́в собі́ скі́льки припада́ло й одісла́в зайвину́ наза́д (Грінч.). Діжда́лась м’яси́ва, ли́шку з’ї́ла, її́ зава́дило (Основа)].
• Он имеет всё необходимое и даже -нее – у йо́го все потрі́бне є і на́віть за́йве (зайвина́, зали́шнє).
• Конфисковать, отобрать -нее – конфіскува́ти (відібра́ти) ли́шки (зайвину́).
• Это уже -нее – це вже на́дто (над мі́ру, за́йве, зайвина́).
• -нее хватить (выпить) – перебра́ти мі́ру, хильну́ти через край.
• С -ним – з ли́шкою, з зали́шком, з верхо́м, з чимсь, з га́ком. [Вже со́рок з ли́шкою мина́є, як ми бра́лись (Кониськ.). Сот зо́ три з зали́шком (Квітка). Со́рок ро́ків з верхо́м (Павлик). За со́рок з чимсь літ (Кониськ.)].
• Без -него – без ли́шку, як раз. [Щоб додо́му дої́хати, то тре́ба без ли́шку де́в’ять карбо́ванців (Крим.)].
• Без -него (торг.: без запроса) – без запра́ви.
Масло́вый – (о коров. масле) маслови́й, ма́сляний; (о жидком животн.) лойови́й; (о растит.) олі́йовий, олі́йний.
• -вое производство, см. Маслоде́лие 1 и 2.
• -вая торговля – торг (торго́вля) ма́слом, ло́єм, олі́єю.
Матери́к –
1) (суша) суході́л (-долу), суході́лля (-лля), су́ша. [Фінікі́йці прова́дили торг і на суходо́лі (Л. Укр.). Ти, рі́ченько, ти, би́страя, ви́кинь ко́сті на су́шу (Чуб. V)];
2) (континент) суході́л, (варв.) контине́нт (-ту). [Вели́кі суходо́ли звемо́ частя́ми сві́ту (Герин.)];
3) (подпочва) матери́к (-ка́), сталина́, (тверди́й) ґрунт (-ту), (нетронутая) щире́ць (-рця́). Докопа́лися до материка́, либо́нь і вода́ бу́де (Сл. Гр.)];
4) Берег -ри́к – нагі́рний, (на)го́ряний бе́рег (-рега);
5) (стрежень реки) стри́жень (-жня), фарва́тер (-ру) (ріки́).
Мелочни́чество –
1) торг дрібни́м кра́мом, дрі́б’язком;
2) дріб’язкува́ння, марнува́ння ча́су на дрібни́ці; чіпля́ння до дрібни́ць, до вся́кої дрібни́ці.
Мелочно́й –
1) (относящ. к мелочи) дріб’язко́вий; (о товаре) дрібни́й.
• -на́я лавка – крамни́ця з дрібни́м кра́мом.
• -ная продажа – дрібни́й про́даж (-жу); (розничная) роздрібни́й про́даж, про́даж на ро́здріб, уро́здріб.
• -но́й товар – дрібни́й крам (-му), дрі́б’язок; срв. Ме́лочь 1.
• -на́я торговля –
а) дрібни́й торг, дрібна́ торгі́вля, (розничная) роздрібна́ торго́вля, торг на ро́здріб, уро́здріб;
б) (лавка) дрібноторго́вля, крамни́ця з дрібни́м кра́мом.
• -но́й торговец – дрібни́й кра́ма́р (-ря́);
2) (пустяковый) дріб’язко́вий, дріб’язни́й, дріб’язки́й, дрібничко́вий, дрібни́цький, дрібни́й. [Дріб’язко́вий хара́ктер поле́міки (Єфр.). Дрібні́ сварки́ (Ніков.). Дрібні́, непотрі́бні слова́ (Коцюб.)].
• -ны́е счёты – дріб’язко́ві (дрібні́) раху́нки (-ків).
• -но́е (погрязшее в мелочах) существование – дріб’язне́ (дрібни́цьке) життя́ (животі́ння). [Вона́ чу́ла передсма́к усі́х дрібни́х спліто́к дріб’язно́го життя́ тата́рської жі́нки (Коцюб.). Гидо́тність дрібни́цького животі́ння (Н. Рада)].
• -но́й человек – дріб’язко́ва люди́на, (с назойливостью) дріботу́н (-на́), -ту́нка. [Дріботу́н, – до всьо́го йому́ свого́ но́са тре́ба, хо́ч-би там яка́ дурни́ця була́ (Кониськ.)].
Меново́й, Меновно́й – мінови́й, виміно́вий, вимі́нний, замі́нний, обмі́нний.
• -ва́я запись, см. Меновна́я.
• -ва́я торговля – обмі́нний торг (-гу), мінова́ торго́вля.
• -во́е хозяйство – мінове́ господа́рство.
• -ва́я ценность, стоимость – вимінна́ (виміно́ва, мінова́) ва́ртість (-тости). [Тре́ба відрізня́ти спожи́вчу ва́ртість від міново́ї (виміно́вої) ва́ртости (Екон. Наука)].
Мни́мый – на́чеб-то (яки́йсь), ні́би(-то) (яки́йсь), (архаич.) мни́маний, (ненастоящий) неправди́вий, неспра́вжній, нещи́рий, псе́вдо-, (воображаемый) уя́вний, (предполагаемый) га́даний, (придуманный) на[у]ду́маний, прими́слений, (притворный) уда́ваний, уда́ний, (фиктивный) фікти́вний; срв. Ло́жный. [Мни́маний духо́вний чин (Ів. Вишенський). Цей на зага́льну га́дку символі́ст, цей га́даний основополо́жник украї́нського символі́зму ті́льки з вели́ким застере́женням мо́же бу́ти запрова́джений до його́ лав (М. Зеров). Він умі́в буди́ти від сну зачаро́вані краї́ни і знав, як зру́шити ре́чі з їх уда́ваного заціпені́ння (М. Калин.)].
• -мый больной – уя́вний (наду́маний, уда́ваний, уда́ний) хво́рий.
• -мая величина, -мое число, мат. – уя́вна величина́, уя́вне число́.
• -мый друг – ні́би-при́ятель, неправди́вий (нещи́рий, уда́ваний, уда́ний) при́ятель (друг).
• -мое изображение, физ. – уя́вне зобра́ження, -ний о́браз.
• -мое исключение – неправди́вий (неспра́вжній, уя́вний) ви́няток (-тку), псе́вдо-ви́няток.
• -мое преимущество – уя́вна (га́дана) перева́га.
• -мая причина – уя́вна (га́дана) причи́на.
• -мое противоречие – ні́би-супере́чність, неспра́вжня супере́чність (-ности).
• -мый путешественник – ні́би-то подоро́жній, га́даний (уда́ваний, уда́ний) подоро́жній (-нього).
• -мая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть (-ти), завмертя́ (-тя́), завме́рлість (-лости).
• -мое счастье – га́дане ща́стя.
• -мый счёт, торг. – фікти́вний раху́нок (-нку).
• -мый ученый – ква́зі-вче́ний, псе́вдо-вче́ний (-ного).
Морско́й – мо́рськи́й, моряни́й. [Прислуха́лася до шу́му морсько́го (Л. Укр.). Як небе́сна височина́, так мо́рська глибина́ (Номис.)].
• -ко́й залив – мо́рська́ зато́ка.
• -ка́я вода, соль – мо́рська́ вода́, сіль. [Промива́є ка́рі о́чі морсько́ю водо́ю (Чуб. V)].
• -ка́я болезнь – морська́ х(в)оро́ба.
• -ко́е растение – мо́рська́ росли́на.
• -ка́я рыба – мо́рська́ ри́ба. [Яка́ в їх ріка́ ри́бна, що уся́ка ри́ба веде́ться, на́віть морська́ (М. Вовч.)].
• -ка́я свинка зоол. Cavia porcellus – морща́к, морча́к (-ка́), морща́ (-ща́ти), мо́рська́ сви́нка.
• -ка́я торговля – морськи́й торг (-гу), морська́ торго́вля.
• -ко́е министерство – морське́ міністе́рство.
• -ко́е сражение – морськи́й бій (р. бо́ю).
• -ка́я победа – морська́ перемо́га, перемо́га на мо́рі.
• -ки́е законы – морські́ зако́ни.
• -ки́е силы – морські́ си́ли.
• -ки́е державы – морські́ (морепла́вні) держа́ви. [Всі морепла́вні держа́ви ма́ють тут свої́х консулі́в (Калит.)].
• -ка́я служба – морська́ (морепла́вна, фло́тська) слу́жба.
• -ко́й офицер – морськи́й (фло́тський) офіце́р.
• -ка́я карта – морська́ (морепла́вна) ка́рта.
• -ко́е искусство – нау́ка морепла́вства.
Несостоя́вшийся –
1) що не відбу́вся, невідбу́тий. [Невідбу́тий торг (Сл. пр. м.)];
2) (неосуществлённый) незді́йснений.
• -шийся акт – незді́йснений акт.
Опто́вый – гуртови́й.
• -вая торговля – гуртова́ торгі́вля, -ви́й торг.
• -вая продажа – гуртови́й про́даж, продава́ння гурто́м.
Отли́чный –
1) (разный) відмі́нний, відмі́тний від чо́го чим, опрі́чний від чо́го.
• Этот предмет -ли́чен от других своим видом – ця річ відмі́нна від и́нших свої́м ви́глядом (що-до сво́го ви́гляду);
2) (превосходный) чудо́вий, ду́же га́рний, прега́рний, ва́жний, добря́чий, до́брий, добре́нний, (с виду) кра́сний. [Кра́сна карто́пля. Кра́сний торг (торговля). Ва́жний, добре́нний ове́с. До́брі ко́ні. Добря́че вино́].
• -ный музыкант – чудо́вий (ду́же га́рний) музи́ка.
• -ный человек – чудо́ва, ду́же га́рна люди́на.
• -ные дарования – чудо́ві зда́тності, чудо́ва, прега́рна кебе́та.
• -нейшим образом – любі́сінько.
Па́ртия –
1) па́ртія, сторона́, (гал. устар.) сторонни́цтво. [Комуністи́чна па́ртія];
2) (отряд военный) загі́н (-го́ну), ві́дділ (-лу), (навербованный) за́тяг (-гу). [А козаки́ тимча́сом су́нули з Украї́ни по́вагом, свої́ заго́ни до ку́пи склика́ючи (Куліш). Ой, де-ж твої́, па́не Са́во, би́тії таля́ри, що їх набра́в на Вкраї́ні, во́дячи затя́ги]; (группа) вата́га, гурт, ва́лка, бато́ва́, батівня́, бу́рса, бу́рта, ба́нда, (о чумаках) хо́дка. [Аж о́нде яка́ батова́ од ши́нку йде (Канів. п.). Чима́ла бу́рса (бу́рта) косарі́в пішла́, – чи не на Дін? (Полт. г.). Яка́-ж вата́га розбиша́к (Котл.). Жену́ть гурта́ми христия́н у колізе́й (Шевч.). Ва́лка новобра́нців (М. Левицьк.). Чума́цька ва́лка (Коцюб.). Хо́дка чумакі́в (М. Вовч.)]; см. Отря́д;
3) торг. – па́ртія, гурт;
4) (об игре, игроках) па́ртія, (диал.) гра́йка. [Ході́ть до ме́не на гра́йку];
5) муз. – па́ртія. [Басо́ва па́ртія];
6) (о брачной партии) па́ртія, па́ра.
Пло́щадь –
1) (общественная в городе, в деревне) майда́н, плац (зап. пляц). [Посто́яла серед Софі́йського майда́ну (Неч.-Лев.). До́сі пам’ята́ю, як ба́чу, ту у́лицю широ́ку і той плац вели́кий (М. Вовч.). По самі́й сере́дині місте́чка чотирогра́нястий плац, де я́рмарок стає́ (Свидн.)].
• -щадь торговая – мі́сто, торго́виця, торг. [Сей пляц зве́ться торго́виця і ді́литься на кі́нську торго́вицю і на воло́ву торго́вицю (Свидн.)];
2) (плоскость, ровное место) пло́ща, площи́на́. [Земля́ здає́ться рі́вною площино́ю (Ном.)].
• -щадь, ограниченная окружностью – ко́ло, круг, кругови́на. [Просто́ре ко́ло перед ґа́нком цілко́м заросло́ бузко́м та шипши́ною (Ор. Лев.)];
3) геом. – пло́ща. [Пло́ща трику́тника].
• -щадь посевная – пло́ща засівна́.
• -щадь засеянной земли – пло́ща засі́яної землі́.
Поспева́ть, поспе́ть –
1) (созревать) постига́ти, пости́г(ну)ти, спі́ти, поспіва́ти, поспі́ти (б. вр. -спі́ю, -єш…) и поспі́нути (б. вр. -спі́ну, -неш…), пристига́ти, присти́г(ну)ти, приспіва́ти, приспі́ти и -спі́нути, (вызреть) вистига́ти, ви́стиг(ну)ти, виспіва́ти, ви́спіти и -спінути; срв. Вызрева́ть, Дозрева́ть, Созрева́ть. [Уже́ й чере́шні пости́гли (Свидн.). У тій порі́, як я́годи поспі́нуть (Житом.). Горі́хи вже присти́гли (Звин.). Вже вдо́воньці пшени́ця приспі́ла (Чуб.)];
2) (быть готовым) постига́ти, пости́г(ну)ти, вистига́ти, ви́стиг(ну)ти, поспіва́ти, поспі́ти.
• Обед, ужин -пе́л – обі́д пости́г (поспі́в), вече́ря пости́гла (поспі́ла). [Уже́ й вече́ря пости́гла (Чуб.). Вече́ря поспі́ла (Коцюб.)].
• Хлеб -пе́л (в печи или в квашне) – хліб пости́г, ви́стиг. [Тут хліб пости́г – вийма́ю, а в дру́гій діжі́ ви́стиг – саджа́ю (Г. Барв.)];
3) (успевать к сроку) постига́ти, пости́г(ну)ти, вистига́ти, ви́стиг(ну)ти, устига́ти, усти́г(ну)ти, поспіва́ти, поспі́ти и -нути, успіва́ти, успі́ти и -нути, виспіва́ти, ви́спіти и -нути (куди́, що зроби́ти), настига́ти, насти́г(ну)ти, наспіва́ти, наспі́ти и -нути (куди́, до чо́го и на що); срв. Подоспе́ть, Приспе́ть. [Ви́йде і йде було́ не хапа́ючись, а пости́гне са́ме в по́ру (М. Вовч.). Ой вистига́йте, сла́вні чумаче́ньки, зимува́ти до лу́гу (Лис.). Не встиг коза́к Неча́й на ко́ника сі́сти (Макс.). Поспі́неш з ко́зами на торг (Приказка). Не ви́спінеш ти – спі́знишся. Ох, ли́шенько! коли́-ж я туди́ насти́гну (Квітка). Ране́нько ви́йду, на обі́д наспі́ну (Мирн.)].
• -пе́ем, не спеши – пости́гнемо, ви́стигнемо, всти́гнемо и т. д., не поспіша́йсь.
• Везде -пе́ть – всю́ди (скрізь) доско́чити, похопи́тися.
• Наш пострел везде -пе́л – де не посі́й, то вро́диться; той доско́цень (доско́цький) усього́ доско́чить, ніко́ли не спі́зниться, пе́рший похо́питься, ви́хопиться. [О, то доско́цень, усього́ доско́чить! ніко́ли запі́зно не при́йде (Франко). Бач, яки́й доско́цький, пе́рший ви́хопився (Гр.)].
• Везде поспева́ющий – проскочу́щий [Була́ і знако́ма проскочу́ща невиди́мка паніма́тки Любора́цької (Свид.)].
• -ва́ть за кем, за чем – поспіша́тися, поспіши́тися, успіша́тися, успіши́тися, уганя́ти(ся), угна́ти(ся), похопи́тися за ким, за чим, збіга́ти, збі́гти, з’їжджа́ти, з’ї́хати, схо́дити, зійти́ з ким, з чим. [Вже ма́ти за не́ю було́ ніко́ли не поспі́шиться (Квітка). Само́ письме́нство стоя́ло ни́жче від життя́, не вспіша́лося за ним, одстава́ло (Єфр.). А я розка́зую та розпи́тую, так що вона́ й одка́зувати не вспі́шиться (Проскурівна). Ся́де на поку́ті, розпу́стить язика́… не мо́жна мені́ за не́ю й сло́вом похопи́тись (Н.-Лев.). Хіба́ яка́ коня́ка збіжи́ть з парово́зом? (Звин.)].
• Вы идёте слишком скоро, я не могу -спе́ть за вами – ду́же шви́дко (пру́дко) ви йдете́, я й не вспішу́ся (не поспішу́ся, не вжену́ся, не похоплю́ся) за ва́ми, не збіжу́ (не зійду́) з ва́ми.
Предпринима́ть, предприня́ть – почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти що, підійма́тися, підня́тися чого́; (браться за что) бра́тися, взя́тися до чо́го, захо́джуватися, заходи́тися коло чо́го; (принимать наперёд какие-либо меры) вжива́ти, вжи́ти (напере́д) яки́хсь за́ходів. [Ой що-ж тепе́р почну́ я, нещасли́ва, з дрібни́ми ді́тьми! (Л. Укр.). Що мені́ поча́ти, щоб ви́зволитися з зли́днів? – Та що-ж-би розпоча́в я го́лий-бо́сий? Заве́сти торг? Я-ж ні шага́ не мав (Л. Укр.)].
• Трест -ма́ет устройство фабрики – трест захо́джується коло будува́ння фа́брики (-ється будува́ти фа́брику), трест бере́ться до будува́ння фа́брики.
• -ня́ть кругосветное путешествие – підня́тися по́дорожи навко́ло сві́та.
• Предпри́нятый – поча́тий, розпоча́тий.
• -ться – почина́тися, поча́тися, розпочина́тися, розпоча́тися; вжива́тися (напере́д).
Производи́ть, произвести́ и произве́сть –
1) (творить, рождать) роди́ти, зроди́ти и породи́ти, плоди́ти, сплоди́ти; (о земле) зроща́ти, зрости́ти що; (создавать) твори́ти, створи́ти, витворя́ти, ви́творити що; (делать, совершать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, зчиня́ти, зчини́ти, учиня́ти, учини́ти, справля́ти, спра́вити що; (служить причиной чего) спричиня́ти, спричини́ти що, спричиня́тися, спричини́тися до чо́го. [Я-ж бо не своє́ю во́лею роди́всь на світ, мене́ зроди́ла приро́да (Крим.). Земля́ все була́ як ка́мінь, хлі́ба не роди́ла (Рудан.). Де ме́рзлий ґрунт нічо́го не зроща́ (Грінч.). Нічо́го, опрі́ч проте́сту та опози́ції, систе́ма репре́сій не ви́творила (Єфр.)].
• -сти на свет – зроди́ти на світ, сплоди́ти. [Та я-ж тебе́ зроди́ла на світ. Я тебе́ году́ю (Крим.). Не той та́то, що сплоди́в, а той, що ви́годував (Номис). Та бода́й тая рі́чка ри́би не сплоди́ла (Чуб. V)].
• -сти́ из себя – вроди́ти з се́бе, ви́дати з се́бе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)].
• Страна эта -во́дит золото – краї́на ця ро́дить (ви́дачі) зо́лото.
• Эта земля -во́дит много овса – ця земля́ ро́дить (видає́, зроща́є) бага́то вівса́.
• Ничтожные причины -во́дят часто большие перевороты – незначні́ причи́ни спричиня́ються ча́сто до вели́ких переворо́тів (спричиня́ють ча́сто вели́кі переворо́ти).
• Это -ведёт хорошее действие – це спра́вить (зро́бить) до́брий вплив, це до́бре поді́є.
• -ди́ть, -сти́ впечатление на кого – справля́ти, спра́вити, роби́ти, зроби́ти, чини́ти, вчини́ти вра́же[і́]ння на ко́го, врази́ти кого́. [Докла́д Лаго́вського спра́вив вели́ке вражі́ння на з’ї́зді (Крим.). Той сон таке́ на ме́не зроби́в вражі́ння, що й не знаю (Кониськ.). Вражі́ння, яке́ вони́ чини́ли, нагада́ло мені́ Ші́ллерову бала́ду (Грінч.)].
• -сти́ неприятное впечатление на кого – спра́вити, зроби́ти, вчини́ти при́кре вра́ження на ко́го, при́кро врази́ти кого́.
• Это событие -вело́ на него сильное впечатление – ця поді́я спра́вила (зроби́ла, вчини́ла) на йо́го вели́ке вра́ження, ду́же його́ врази́ла.
• -дить эффект, фурор – роби́ти, чини́ти ефе́кт, фуро́р. [Те́мні о́чі, на́тхнуті коха́нням, роби́ли вели́кий ефе́кт (Неч.-Лев.). Його́ про́повідь чини́ла фуро́р (Крим.)].
• -сти́ чудо – спра́вити, зроби́ти чу́до. [І ука́з сей чу́до спра́вив (Франко)].
• -ди́ть шум, беспорядок, сумятицу – чини́ти, зчиня́ти, роби́ти шум (га́лас, ґвалт), чини́ти, роби́ти не́лад, ко́лот, бунт. [Він чи́нить у грома́ді вся́кий не́лад (Грінч.). По́гляди Д. Кулі́ша́ зчини́ли превели́кий ко́лот і в моско́вській, і в украї́нській пре́сі (Грінч.)].
• -ди́ть, -сти́ опустошение – чини́ти, зчини́ти и учини́ти спусто́шення в чо́му, пусто́шити, спусто́шити що.
• -дить сон, испарину – спричиня́ти сон, ви́пар.
• -ди́ть давление – роби́ти ти́снення, натиска́ти на що.
• -дить опыты – роби́ти до́сліди;
2) (изготовлять, выделывать) виробля́ти, роби́ти, ви́робити що, продукува́ти, спродукува́ти и ви́продукувати що. [Робі́тник виробля́є ті прега́рні мате́рії, з яки́х дру́гий поши́є оде́жу (Єфр.). Хто ро́бить бага́тство, той і пови́нен з йо́го кори́стуватись (Єфр.). Робі́тникові пови́нно-б доста́тися все те, що він вла́сною пра́цею ви́робить (Єфр.)];
3) (дело) перево́дити, переве́сти, роби́ти, зроби́ти; (исполнять) відбува́ти, відбу́ти що. [Му́сила старода́вня Русь байдака́ми пла́вати і торги́ свої́, і во́йни водо́ю відбува́ти (Куліш). Атмосфе́ра, в які́й дово́диться одбува́ти свою́ робо́ту комі́сії (Н.-Рада)].
• -ди́ть следствие, дознание – перево́дити, прова́дити, роби́ти слі́дство, дізна́ння.
• -ди́ть допрос – чини́ти, перево́дити до́пит.
• -ди́ть суд – чини́ти, відправля́ти суд.
• -ди́ть ревизию – перево́дити (роби́ти) реві́зію, відбува́ти реві́зію. [Сього́дні в во́лості одбува́ють реві́зію (Звин.)].
• -ди́ть работу, уплату – перево́дити, справля́ти, роби́ти робо́ту, ви́плату.
• -ди́ть раздел – перево́дити (роби́ти) по́діл.
• -дить торговлю – ве́сти́, прова́дити торг.
• -ди́ть учёт – роби́ти о́блік чому́.
• Воен. -сти́ смотр – переве́сти, зроби́ти, учини́ти о́гляд;
4) что из чего, от чего – виво́дити, ви́вести що з чо́го, від чо́го.
• Он -дит свой род от знаменитых предков – він виво́дить свій рід від сла́вних пре́дків.
• Это слово -дят от греческого корня – це сло́во виво́дять від гре́цького ко́реня;
5) кого во что – промува́ти, попромува́ти кого́ в що.
• -ди́ть, -сти́ в следующий чин – промува́ти, попромува́ти кого́ в ви́щий чин, ранг.
Произведё́нный –
1) зро́джений, спло́джений, зро́щений; ство́рений, ви́творений; зро́блений, зчи́нений, учи́нений, спра́влений, спричи́нений;
2) ви́роблений, спродуко́ваний;
3) переве́дений, зро́блений, відбу́тий;
4) ви́ведений з чо́го;
5) попромо́ваний в що.
-ться –
1) роди́тися, бу́ти зро́дженим, плоди́тися, бу́ти спло́дженим, зроща́тися, бу́ти зро́щеним; твори́тися, бу́ти ство́реним, витворя́тися, бу́ти ви́твореним, чини́тися, зчиня́тися, бу́ти зчи́неним, учи́неним, справля́тися, бу́ти спра́вленим, спричиня́тися, бу́ти спричи́неним;
2) виробля́тися, бу́ти ви́робленим, продукува́тися, бу́ти спродуко́ваним;
3) перево́дитися, бу́ти переве́деним, роби́тися, бу́ти зро́бленим, відбува́тися, бу́ти відбу́тим. [Ви́бори до 3-ої й 4-ої дум всю́ди в Росі́ї, а найбі́льше на Украї́ні, перево́дились си́лами духове́нства (Н. Рада), Робо́та дружні́ше одбува́ється, коли́ йде пла́вним, рі́вним хо́дом (Єфр.)].
• Продажа -дится – про́даж прова́диться, торг веде́ться;
4) виво́дитися, бу́ти ви́веденим з чо́го и від чого;
5) промуватися, бу́ти попромо́ваним.
Публи́чный –
1) (открытый) публі́чний, прилю́дний, привселю́дний, принаро́дни[і]й, уселю́дний. [Урочи́сті зі́брання Акаде́мії – завсігди́ прилю́дні (Стат. Акад.). Без жа́дних прикра́с ви́ставлено на привселю́дне позо́рище болячки́ суча́сного грома́дського ладу́ (Єфр.)].
• -ная казнь – прилю́дна ка́ра.
• -ная продажа – прилю́дний про́даж.
• Продать с -чных торгов – прода́ти з прилю́дного то́ргу, з ліцита́ції (зап.).
• Назначить к продаже с -ных торгов – пусти́ти на прилю́дний торг, (зап.) на ліцита́цію;
2) (для публики устроенный) публі́чний, (всенародный) всенаро́дній, (общественный) грома́дський, (народный) наро́дній.
• -ное гулянье – грома́дська гу́лянка;
3) (принадлежащий обществу) грома́дський. [Грома́дські буди́нки, ліка́рні, зе́млі].
• -чный дом – дім розпу́сти, (грубо) барда́к (-ка́), бурде́й.
• -чная женщина – пові́я, ба́хурка, розпу́сниця; см. Проститу́тка.
Пушно́й –
1) мохна́тий, смуха́тий. [Яка́ во́вна, мохна́та, така́ неві́стка бага́та (Основа 1862)].
• -но́й зверь – звір мохна́тий, смуха́тий. [З опро́чих знов звірі́в, котрі́ смуха́ті, то він їх бив і шку́ру з них здира́в (Крим.)];
2) хутряний.
• -но́й товар – ху́тра, хутря́ний крам.
• -ны́е ряды – хутря́ний база́р, хутря́ний ри́нок, хутря́ний торг;
3) поло́в’яний.
• -но́й хлеб – хліб з поло́вою.
• -на́я земля – пухка́ земля́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мнимый – позірний; начебто, ніби, нібито (якийсь), (ненастоящий) неправдивий, несправжній, нещирий, псевдо-, (воображаемый) уявний, уявлюваний, (предполагаемый) гаданий, (придуманный, вымышленный) надуманий, удуманий, примислений, вигаданий, (притворный) удаваний, уданий, (фиктивный) фіктивний:
• мнимая величина, мнимое число (матем.) – уявна величина, уявне число;
• мнимая причина – уявна (гадана) причина;
• мнимая смерть – нібисмерть, гадана смерть, завмертя, завмерлість;
• мнимое изображение (физ.) – уявне зображення, уявний образ;
• мнимое исключение – неправдивий (несправжній, уявний) виняток, псевдовиняток;
• мнимое преимущество – уявна (гадана) перевага;
• мнимое противоречие – нібисуперечність, несправжня суперечність;
• мнимое счастье – гадане щастя;
• мнимый больной – уявний (надуманий, удаваний, уда́ний) хворий;
• мнимый брак – гаданий шлюб;
• мнимый друг – нібиприятель, неправдивий (нещирий, удаваний, уданий) приятель (друг);
• мнимый путешественник – нібито подорожній, гаданий (удаваний, уданий) подорожній (-нього);
• мнимый счёт (торг.) – фіктивний рахунок;
• мнимый учёный – псевдонауковець, квазівчений, (нрк.) псевдовчений.
[Від позірного тепла обіймів мною затрусило ще більше (Юлія Кропив’янська). Цей на загальну гадку символіст, цей гаданий основоположник українського символізму тільки з великим застереженням може бути запроваджений до його лав (М.Зеров). Він ніколи не випробовував на собі міцність пут Гемінея. Те, що було, толерантно називають «громадянським шлюбом». У когось він вдалий буває, а в нього… Несправжній шлюб… несправжня відповідальність… справжня самотність… (Оксана Радушинська). Викладач матаналізу — студентам: — А в наш час за 30 копійок можно було купити комплексний обід! — Ага! Чисто уявний!]. Обговорення статті
Несостоявшийся –
1) що (який) не відбувся, невідбутий, нездійснений;
2) (неосуществлённый) нездійснений:
• несостоявшееся государство – неспроможна (нездала, провальна, невдала) держава;
• несостоявшиеся торги – невідбутий торг;
• несостояшийся акт – незді́йснений акт;
• несостоявшийся актор – невідбутий (нездійснений) актор. Обговорення статті
Пивзавод – (рус.) пивзавод, броварня, пивоварня, пивоварний завод, (редко) пиворобниця, (диал.) пив’ярня, (устар.) пивниця, бровар.
[І будеш в плузі походжати, До броваря дрова таскати, А може, підеш бовкуном (І.Котляревський). Кидає пахар на полі плуг із волами, кидає пивовар казани в броварі, кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу, батьки покидають маленьких дітей, сини — немощних батьків і матірок, і всяке манівцем да ночами, степами, тернами да байраками чимчикує на Запорожжє до Хмельницького (П.Куліш). Рік удався недорідний, собі хліба ледве ставало, а продати — і не кажи. Заробити ж де? Коло других сіл і пивниці, і винниці, і сахарні, а в їх — хоч би зламана (П.Мирний). Загарбав край, неначе відумерщину, і брав за все — живе і неживе. За дим, за торг, ставщину, сухомельщину, спасне, гребельне, з воза, рогове. Обклав податком вулики, броварні, степи, луги, левади запосів. В монастирях, обладнаних під псарні, святі ченці удержували псів (Л.Костенко). Пив’ярня «У коцура» — це дві маленькі зали, з’єднані широким отвором дверей. Там з ранку до вечора сидять, міняючись, малостранські пиворізи за найсмачнішим у Празі пивом (Р.Іванчук). Пивзавод «Оболонь» випустив пиво під новою маркою «Базар». Тепер «Базар» буде фільтрований та не фільтрований]. Обговорення статті
Производиться –
1) роди́тися, породжуватися, бу́ти зро́дженим, породитися, спородитися, плоди́тися, бу́ти спло́дженим, зроща́тися, бу́ти зро́щеним; твори́тися, створюватися, утворюватися, бу́ти ство́реним, витворя́тися, бу́ти ви́твореним, чини́тися, зчиня́тися, бу́ти зчи́неним, учи́неним, справля́тися, бу́ти спра́вленим, спричиня́тися, бу́ти спричи́неним;
2) виробля́тися, виро́блюватися, бу́ти ви́робленим, продукува́тися, бу́ти спродуко́ваним;
3) перево́дитися, бу́ти переве́деним, роби́тися, бу́ти зро́бленим, відбува́тися, бу́ти відбу́тим;
4) виво́дитися, бу́ти ви́веденим з чо́го, від чого;
5) підвищуватися, підвищитися, надаватися, промуватися, бу́ти попромо́ваним:
• продажа производится – про́даж прова́диться, торг веде́ться.
[Робо́та дружні́ше одбува́ється, коли́ йде пла́вним, рі́вним хо́дом (С.Єфремов)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ТОРГ (в усіх значеннях) ще торго́вище.
БАЗА́Р ще ри́нок, торг (старих речей) танди́та, товчо́к, барахо́лка, суч. суперма́ркет; (галас) ПЕРЕН. ще ша́рварок.
СДЕ́ЛКА ще контра́кт, торг, ді́ло, опера́ція, негат. ґеше́фт, ша́хер-ма́хер, махіна́ція, збереж. гал. інте́рес [на э́той сделке на цьо́му інтересі];
мни́мая сделка фікти́вна уго́да, фікти́вний контра́кт.
ТОРГОВА́ТЬ ще виставля́ти на про́даж, рідко купцюва́ти торгова́ть со́вестью торгува́ти со́вістю, фраз. позича́ти о́чі в Сірка́;
торгу́ющий що /мн. хто/ торгу́є тощо, за́йня́тий торгі́влею /то́ргом/, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ торгува́ти, торгіве́ць, крама́р, прикм. торгове́льний, крама́рський, метки́й-на-то́рг /-до-то́ргу/;
торгу́ющий мя́сом м’яса́р;
торгу́ющий на база́ре базаря́нин;
торгу́ющий на я́рмарке ярмарча́нин;
торгу́ющий со́вестью прода́жна шку́ра;
торгу́емый торго́ваний;
СТОРГОВА́ТЬ фраз. приторгува́ти.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Торг – торг, -гу.
Базар – база́р, -ру, то́рг, -гу; -ный – база́рний, -а, -е, торго́вий, -а, -е.
Рынок –
1) ри́нок, -нку, база́р, -ру, торг, -гу;
2) (толкучий рынок) – товчо́к, -чка́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Торговля – торгівля, торг. Оптовая торговля – гуртова торгівля. Розничная торговля – роздрібна торгівля. Внутренняя торговля – внутрішня торгівля. Заниматься торговлей – торгувати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Баба
• Баба с воза, кобыле легче – баба з воза, кобилі легше. Пр. Тарах баба з воза (з коліс), кобилі (на колеса, колесам, коням, возові) легше. Пр.
• Бабье дело – жіноча (бабська) річ; жіноче (бабське) діло. [Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля. П. Куліш.]
• Бабье лето – бабине літо; погожа (погідна) підосінь.
• Бабьи сказки – дурниці; нісенітниці; (образн.) Рябої кобили сон. Пр. Брех стара на покуті! Пр. Тоді то було, як баба була дівкою. Пр. Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло. Пр. [Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? Коцюбинський.]
• Бабьи сплетни – жіночі плітки (балачки); баб’яча брехня (баб’ячі брехні); (образн.) Сорока сороці, ворона вороні. Пр. Сорока летить, а собака на хвості сидить. Пр. Баб’ячої брехні не об’їдеш і на свині. Пр.
• Бой-баба – козир-баба; король-баба; козир-жінка; козир-молодиця. [О, та баба ж козир була. Квітка-Основ’яненко. Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась. Котляревський.]
• Где баба, там рынок, где две, там базар – дві баби — торг, а три — ярмарок. Пр. Дві баби, одна гуска — цілий ярмарок. Пр.
• Где чёрт не сладит, туда бабу пошлёт – де чорт не зможе, туди бабу пошле. Пр. Де чорт не зможе, там баба поможе. Пр. Де є баба, там і чорта не треба. Пр. Куди чорт не поспіє, туди бабу пошле. Пр. То така баба, що й дідька не треба. Пр.
• Злая баба – зла (люта) баба (жінка); злюка (злісниця, з’їдуха, бузувірка); яга (язя); (образн.) Баба сім миль із-за пекла. Пр. То язя з пекла родом. Пр.
• Каменная баба (археол.) – баба; кам’яна баба; баба-кам’яниця; бовван; [кам’яний, камінний] мамай. [А другий — козарлюга вже в літах, досить підтоптаний, стояв, як, бува, камінний мамай на степовій могилі… Ільченко.]
• Повивальная баба (бабка) (устар.) – баба; (частіше з епітетом) баба-(с)повитуха (баба-бранка, баба-пупорізка). [Баба-повитуха все днювала і ночувала в Лемішок. Н.-Левицький.]
• Сварливая баба – сварлива баба (жінка); ґарґара; гризюка. [Коли б не стара ґарґара, а то всіх, як іржа залізо те, точить… Мирний.]
• Сделаться, стать бабой – збабіти (збабитися); (про багатьох) побабіти. [Побабіли, вражі діти! Де ваш дух козачий? Старицький.]
• Сердилась баба на торг, а торг про то и не ведал – сердилась баба на торг, а торг того й не чує. Пр. Сердилась баба на торг, та й дуже, а торгові й байдуже. Пр.
• Скачет баба задом и передом, а торг идёт своим чередом – скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла йдуть своїм чередом. Пр.
• Снежная (снеговая) баба – [Снігова] баба; сніговий дід; сніговик.
• Сорок лет — бабий век – сорок літ — жіночий (баб’ячий) вік. Пр. Як сорок літ стане — жінка в’яне. Пр.
• Упрямая баба – уперта (затята, запекла, клята) баба (молодиця); (образн.) баба з кованим носом. Номис. Ти їй «голено», а вона — «стрижено». Номис. їй кажеш «овес», а вона каже «гречка». Номис
Бойкий
• Бойкая торговля – жвава торгівля; жвавий торг.
• Бойкая улица, дорога – людна вулиця, людний шлях.
• Бойкий, бойкая на ноги – швидкий, швидка; (образн.) політун, політуха.
• Бойкий, бойкая на язык (на слова) – спритний, спритна на слові; язикатий, язиката.
• Бойкое место – людне місце; (давн.) розміри. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине. Сл. Гр.]
Вечер
• Близится, приближается вечер (к вечеру); наступает, наступил вечер (вечереть, повечереть) – на(д)ближається, зближається вечір; вечоріє, повечоріло (з(а)вечоріло); вечір настає; настав; вечір надходить, надійшов (заходить, зайшов); повертається], повернуло(ся) на вечір; (тільки недокон.) на вечір кладеться (хилиться); [уже] день (сонце) вечоріє; (тавтологічний вислів) вечір вечоріє; (образн.) на зорі починає брати; уже зорі на небі.
• Вечер покажет, каков был день; хвали день по вечеру; день хвалится вечером – хвали день увечері. Пр. Не хвали день до вечора. Пр. Не хвались, ідучи на торг, а хвалися, йдучи з торгу. Пр. Не кажи гоп, поки не перескочиш. Пр.
• В тот вечер – того вечора (тієї вечорини).
• Дело было к вечеру – було надвечір.
• Добрый вечер! – добривечір!; добрий вечір; дай Боже вечір добрий! [Дай Боже вечір добрий, вельможний пане! Шевченко.]
• Каждый вечер – щовечора (щовечір, щовечерини); кожного вечора.
• К вечеру, под вечер – надвечір (надвечори, проти вечора, перед вечір, вечором, (лок.) напідвечір); (давн. образн.) у вечірньому прузі.
• Накануне вечером (вечор) – звечора; учора звечора (ввечір). [Де звечора лежав замет, На ранок — клапті піни. Мисик.]
• Однажды, как-то вечером – одного вечора; раз (якось) увечері. [Одного вечора ми й спати полягали, її нема. Вовчок.]
• По вечерам – вечорами.
• Поздно вечером – пізно ввечері (вечір пізно); пізнього вечора; (давн. образн.) у [пізні] обляги (ляги, лягови); улягома.
• Утро вечера мудренее – ранок мудріший від вечора. Пр. Вечір думає, а ранок умає. Пр. Завтра буде видніше. Пр. Ранок покаже. Пр. Година вранці варта двох увечері. Пр. Ніч — дорадниця-мати: порадить, що починати (казати). Пр. Ніч-мати дасть пораду. Пр.
• Утром и вечером – рано й вечір (уранці й увечері); (образн.) встаючи й лягаючи.
Воз
• Воз (новостей, сплетен) (образн. фам.) – (новин, пліток) і на віз (і на два вози) не забереш.
• Что с возу упало, то пропало – що з воза впало, те пропало. Пр. Упало — пиши пропало. Пр. Давно пропало, що з возу впало. Пр. Що з горшка вибіжить, того не позбираєш. Пр. Що прийшло — як у воду ввійшло. Пр. Пізно з козами на торг. Пр. Слини з землі не підняти. Пр. Пройшло (минуло) літо, не ходи в луг по калину. Пр.
Гусь
• Гусь да баба — торг – як дві баби та гуска, то весь базар. Пр.
• Гусь лапчатый, хорош гусь, каков гусь (разг. ирон.) – то шпак, шпаками годований, ото птах.
• Гусь свинье не товарищ – гусь свині не товариш. Пр. Кінь волові не товариш (не рівня, не пара). Пр. Погодилися, як порося з вовком. Пр. Чешися кінь з конем, а віл з волом. Пр. Лимар ситникові не товариш. Пр. Пан з паном, а Іван з Іваном. Пр. Віл до вола, кінь до коня, а свиня в тин [коли нема з ким].
• Ему как с гуся вода – йому як з гуся (з гуски) вода; він не сушить (не морочить, не клопоче) собі голови нічим; а йому й байдуже; а він і байдуже; байдужісінько йому; йому ані гадки.
Коза
• Драть, пороть, лупить, сечь, как Сидорову козу (разг.) – бити (лупцювати, лупити, латати), як сидорову козу; нещадно бити.
• Захочет сена коза — будет у воза – прийде коза до воза та й скаже бе (ме). Пр.
• Не спеши с козами на торг – маєш час (не поспішай) з козами на торг. Пр.
• Отставной козы барабанщик (разг. ирон.) – п’яте колесо до воза; собаці п’ята нога.
Хвалиться
• Не хвались, йдучи на рать, а хвались, йдучи с рати – не хвалися, ідучи до бою (у бій). Пр. Не хвалися, як ідеш у поле, а хвалися, як ідеш із поля. Пр. Не хвалися, ідучи на торг, а хвалися, ідучи з торгу. Пр. Скажеш гоп, як перескочиш. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пото́ржка, -ки – торг, торговля.
Торг, -гу –
1) торг, договор (о купле и продаже). Доби́ти то́ргу – заключить сделку.
2) рынок, базар.
• Він до цьо́го то́ргу й пі́шки – очень охотно на это идет.
Цінува́ти –
1) ценить, оценивать;
2) производить опись и оценку имущества;
3) производить аукционный торг.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Торг –
1) торг (-гу); без торгу – без то́ргу, не торгу́ючись; вести торг из-за цены – торгува́тися за ціну́;
2) (торговля) – торгі́вля, торг (-гу); т. розничный – роздрібний торг, торг на ро́здріб;
3) (рынок) – торг (-гу), ринок (-ку).
Базар – база́р (-ру), торг (-гу).
Площадь –
1) (общественная в городе, в деревне) – майда́н (-ну), пляц (-цу); п. базарная – база́рний майда́н; (для торговли животными) – торго́виця (Г); п. торговая – торг (-гу) (Г);
2) (геометрия) – пло́ща; п. жилая – житлова́ пло́ща; п. посевная – засівна́ пло́ща; по -ди – пло́щею.
Производить, -вести –
1) (создавать ценности ) – продукува́ти, випродукувати, витво́рювати, витворити;
2) (вырабатывать, изготовлять) – виробляти, виробити;
3) (совершать что-либо: операции, работу) – робити, зробити, чинити, учинити, прова́дити, провести; п. опись и оценку – робити, зробити о́пис та о́цінку; п. разбор дела – розгляда́ти, розглянути спра́ву; п. расследование дела – дослі́джувати, дослідити спра́ву; (через допрос) – до́пит чинити (робити) в спра́ві; п. торговлю – ве́сти торг (торгі́влю), прова́дити торг (торгі́влю), торгува́ти; п. учет – прова́дити (робити) о́блік, облі́чувати, облічити; (должностному лицу в израсходовании денег) – перевіряти, переві́рити кого́; п. учет векселей – дисконтува́ти ве́кселі.
Рынок (полит. экон.) – ринок (-нку); (базар) – база́р (-ру), ринок (-нку), торг (-гу); р. внешний – зокі́льний, закордо́нний ринок; р. внутренний – середо́вий, вну́трішній ринок; р. скотский, сенной, зерновой – торго́виця; р. толкучий – точо́к (-чка́), торжо́к (-жка́); р. хлебный (как эконом. термин) – хлі́бний ринок, збіжже́вий ринок; (площадь) – житній база́р.
Торговля – торгі́вля, торг (-гу); (занятие) – крамарюва́ння; т. ввозная – довозо́ва торгі́вля; т. внешняя – зо́кі́льна, закордо́нна торгі́вля; т. внутренняя – вну́трішня, середо́ва торгі́вля; т. в раздробь – торгі́вля на ро́здріб; т. вывозная – вивозо́вий торг, торгі́вля на вивіз, вивозо́ва; т. мануфактурой – мануфакту́рна торгі́вля; т. мелочная – торгі́вля (торг) дрібним кра́мом, дрібна́ торгі́вля, про́даж дрібно́го кра́му, дрібний про́даж чого́; т. меновая – мінова́ торгі́вля; т. оптовая – гуртова́ торгі́вля; т. отпускная – торгі́вля видавна́; т. розничная – роздрібна́ торгі́вля, торгі́вля на ро́здріб; т. частная – прива́тна торгі́вля; вести -лю – торгува́ти чим, прова́дити, ма́ти торгі́влю; для производства -ли – на торг, на торгі́влю, щоб торгува́ти; заниматься -лей – жити з торгі́влі, за приділ ма́ти торгі́влю (Н), торгува́ти, крамарюва́ти; оставить -лю – залишити торгі́влю, покинути торгува́ти; производить -лю – торгува́ти, прова́дити торгі́влю.
Торжище – торг (-гу), торго́виця.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Не хвались, идучи на рать, а хвались, идучи с рати. —
1. Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу.
2. Не кажи гоц, поки не перескочиш.
3. Поки хвалько нахвалиться, будько добудеться.
4. Наперед невода риби не лови.
5. Ще не зловив, а вже скубе.
6. Де той у Бога Великдень, а він уже з крашанками.
7. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
Поспешишь - людей насмешишь. Не спеши на тот свет, там хороших людей нет. —
1. Хто спішить, той людей смішить.
2. Оце, нетерплячка бере.
3. Прудка ріка береги розмиває.
4. Швидка робота, як нагла смерть.
5. На один раз не зітнеш дерева.
6. Це не так швидко, як на мертвого сорочку шить.
7. Поспієш з козами на торг.
8. Помаленьку, бо спину зломиш.
9. Де той у Бога Великдень, а він уже із крашанками.
Соловья баснями не кормят. —
1. Соловей піснями не сит.
2. Сердилась баба на торг, а торг того і не чув.
Что с воза упало, то пропало. Упало - пиши пропало. —
1. Давно пропало, що з возу впало.
2. Що з горшка вибіжить, то не позбираєш.
3. Що пройшло, яку воду ввійшло.
4. Не поможе воронові мило, а вмерлому кадило.
5. Пізно з козами на торг.
6. Мертвого з гроба не вертають.
7. Слини з землі не підняти.
8. Внесе нечиста, не винесе й пречиста.
9. Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило.
10. Пройшло літо, не ходи в луг по калину.
11. Поможе, як мертвому кадило.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

торг, то́ргу, -гові, на торгу́ і на то́рзі; торги́, -гі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́ба, -би, ж.
1) Женщина, баба (нѣсколько пренебрежительно). Де баб сім, там торг зовсім. Ном. № 9805. В баби язик — як ло́патень. Ном. № 9082. Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. № 8663.
2) Старуха. Сто баб — сто немочей. Посл. Возрадуються дітки маленькі і баби старенькі. Чуб. ІІІ. 410. Як був собі дід та баба, та була у їх курочка. Рудч. Ск. І. 19. Нехай він знає, як лаяти старих бабів. Алв. 87. Общепринятыя формы сельской вѣжливости требуютъ каждую старуху называть ба́бою, но это обязательно только для лицъ, которыя лѣтами гораздо моложе старухи, къ которой обращаются. Чуб. VII. 355.
3) Бабка, бабушка, мать отца или матери.
4) Повивальная бабка, акушерка; чаще съ эпитетомъ: ба́ба-сповитуха, ба́ба-пупорізка.
5) Нищая. Баба в торбу візьме (пугаютъ дѣтей). Ном. № 9272.
6) Знахарка. Порадились між собою, казали (до хворої) бабу привести. Прийшла старенька бабуся, аж біла; роспиталась, подивилась, та й похитала головою: «Дитино моя нещаслива»! каже, — «твій вік уже недовгий». МВ. І. 7 7. Як Бог поможе, то й баба поможе. Ном. № 8415. Сто баб — сто лік. Ном. № 8420.
7) Ба́ба-яга́. См. яга.
8) Ди́ка ба́ба = Літавиця. Літавиця називаєся також перелестниця або дика баба. Гн. II. 5.
9) Кіці (ку́ці, ку́ца, ціці)-баба. Игра въ жмурки вообще, а въ частности тотъ изъ играющихъ, который, съ завязанными глазами, долженъ ловить другихъ. КС. 1887. VI. 481.
10) Тісна́ ба́ба, кісна́ ба́ба. Преимущественно дѣтская игра, въ которой сидящіе на краяхъ скамьи начинаютъ тѣснить внутри сидящихъ къ срединѣ ея. т. ч. тѣ оказываются какъ бы въ тискахъ. КС. 1887. VI. 480.
11) Ба́бу перево́зити. Дѣтская игра: бросаютъ камешки или черепки такъ, чтобы они пошли по водѣ рикошетомъ; сколько камень или черепокъ сдѣлалъ скачковъ, столько бросавшій перевіз баб. КС. 1887. VI. 479.
12) Каменный истуканъ, находимый въ степи, большею частью на курганахъ. КС. 1890. VII. 68.
13) Истуканъ, слѣпленный изъ снѣгу. Качати бабу з снігу. Шейк.
14) Высокій конусообразный сугробъ, бугоръ снѣга. Вулиці забиті, заметені; по дворах, врівень з хатами, стоять страшенні снігові баби, — і тільки вітер куйовдить їх гострі голови. Мир. Пов. І. 212.
15) Колода, чурбанъ съ рукоятями для вбиванія свай или утрамбовки земли. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі. ЗОЮР. І. 75.
16) Пучекъ сѣна, который кладется подъ столъ на сочельникъ. ЕЗ. V. 91.
17) Въ кро́снах то-же, что сука въ варстаті. См. навій. МУЕ. ІІІ. 25.
18) Большой шарообразный комокъ горшечной глины, образованный для перевозки глины съ мѣста добыванія въ мастерскую горшечника. Шух. I. 260.
19) Родъ кушанья, испеченнаго изъ кукурузнаго тѣста, солонины, масла, яицъ и пр. Шух. I. 144. Kolb. I. 52.
20) Ба́ба-шарпани́на. Родъ постной ба́би (см.
19) изъ пшеничнаго тѣста, рыбы, коноплянаго масла и пр. Маркев. 151.
21) Родъ пасхи. МУЕ. I. 108. Хазяїновита хазяйка (напече)... пасок і всякої всячини: пани і панійки, папушники там, баби, пундики. Сим. 205.
22) Птица пеликанъ, Pelecanus crispus. Шейк. Съ измѣн. удар.: баба́. Одес. у.
23) = Соя, Corvus glandarius.
24) = Бабець. Вх. Пч. II. 19.
25) Родъ грибовъ: agaricus procerus. Морд.
26) Родъ большихъ грушъ. Шейк.
27) мн. Баби́. Созвѣздіе Плеядъ. Шейк. Ум. Ба́бка (см.), ба́бонька, ба́бойка (галиц.), ба́бочка, бабу́ня, бабу́нечка, бабу́ся, бабу́сенька, бабу́сечка, ба́бця. За исключеніемъ ба́бки и ба́бочки, всѣ остальныя употребляются преимущественно: въ знач. 3-мъ какъ ласкательныя имена, даваемыя внуками бубушкѣ, также когда говорятъ вообще старухѣ (знач.
2) съ симпатіей къ ней; въ 4 — 6 значеніяхъ употребляются главнымъ образомъ какъ слова обращенія. Добре вам, бабуню, було тут жити. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Чи вже ж отсе, бабуню, Чаплі? — спитала Маруся у однієї старої баби. Левиц. Пов. 371. Одна буде та й за кумочку, друга буде за бабунечку. Грин. ІІІ. 487. Взяла зіллє, поклонилась: Спасибі, бабусю! Шевч. 16. Прибігла мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. МПр. 59 Принесіть мені, бабусю, вишневу квіточку... принесіть, бабусенько! МВ. І. 78. Як поїхав королевич до бабусеньки: «Бабусенько, голубонько, одгадай сей сон!» Чуб. V. 767. Ой бабусю — бабусечко, що будеш робити? Як приїде дід із лісу — буде бабку бити. Чуб. V. 1131. Ба́бка и ба́бочка употребляются по отношенію какъ къ молодымъ, такъ и старымъ женщинамъ; послѣднее — ласкательное. Ув. Бабе́га, баби́сько, ба́бище.
Ба́витися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. МВ. II. 33. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. Чуб. III. 39.
2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Чуб. V. 12. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Шевч. 306. Іди ж хутчій, не бався. О. 1861. III. Г.-Арт. 84. Не бавмося, та ходімо швидче додому. Канев. у.
Лихи́й, -а́, -е́.
1) Злой. Помер наш пан, почав молодий господарувати. І старий був недобрий, а сей такий лихий, що нехай Господь боронить! МВ. І. 114. Лихий доброго попсує. Ном. № 5983. Нещаслива година, як лиха родина. Ном. № 9335. Лиха доля і під землею надибає. Ном. № 1728. Бу́ти лихо́ї во́лі, лихи́м ду́хом ди́хати (на ко́го). Быть злымъ (на кого). І пан був лихої волі на його, і всі попи околичні хропли, сопли. Св. Л. 287. На дитину лихим духом дише. Грин. III. 304. Бу́де лихи́й світ (кому́). Будетъ бѣда. Не сміла сказати... бо буде їй лихий світ. Св. Л. 184.
2) Дурной, худой. Не можеш збути, як лихого шеляга. Ном. № 2867. По ярмарку лихий торг. Посл. Бу́ти лихи́м на що. Быть плохимъ въ чемъ-либо. Лихий на шерсть. Вас. 209. Лихи́й на о́чі. Съ дурнымъ глазомъ. Мнж. 155.
3) Ветхій. Лихий сірячок.
4) Чортъ. Нехай його лихий візьме. Шевч. 79. Лихий їх зна, що там робили. Котл. Ен. Иногда: лихи́й-необа́чний. От, нахилився, а він, лихий-необачний (то б то чорт), взяв мене за бороду та й не пуска. Рудч. Ск. I. 117. К лихі́й ма́тері! Къ чорту!
5) Лихе́. Зло. Що годиться по суботах: добре робити, чи лихе робити? Єв. Л. VI. 9. Романе! лихим живеши, литвином ореши. Ном. № 662.
6) Лиха́ годи́на. Несчастіе, бѣда, дурныя обстоятельства, бѣдствованіе. При добрій годині й чужі побратими; при лихій годині нема і родини. Ном. № 2310. Щоб тебе́ не мину́ла лиха́ годи́на! (Проклятіе). Ном. № 3746. Буде тепер мені лиха година від моєї пані. Г. Барв. 314.
7) Лиха́ напа́сть. Внезапное несчастье; болѣзнь. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. 152.
8) Лихі́ о́чі. Дурной глазъ, который, согласно народному повѣрью, есть у нѣкоторыхъ людей, могущихъ однимъ взглядомъ причинить какое-нибудь несчастіе, болѣзнь й даже смерть. Цур та пек, лихим очам! Ном. № 8359.
9) Лихи́й час. а) Неблагопріятное, несчастное время. б) Плохое расположеніе духа. В добрий час поговорити, а в лихий помовчати. Ном. № 8362. Ум. Лихе́нький, лихе́сенький. Єсть у мене коник вороненький, — перескоче ті чари лихенькі. Чуб. V. 1197. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ном. № 428. Ой хоть він (чоловік) був лихесенький, та на ввесь світ славнесенький. Гол. І. 89.
Неді́льний, -а, -е. Воскресный. Субітнім шляхом на недільний торг. Ном. № 6654.
І. Поспіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. поспі́ти, -пі́ю, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Поспіють яблука. ЗОЮР. І. 310. Козакова пшениця поспіла. Мет. 28.
2) Успѣвать, успѣть. Поспієш з козами на торг. Ном. № 5563. Ой умер син у неділю вранці, нелюба невістка в обідню годину, та й не поспіла в одну домовину. Чуб. V. 714.
3) = Постигати, постигнути 3. Ні кадила, ні світила, — отак мене смерть поспіла. Грин. III. 144.
Поспіша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. поспіши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. = Поспішати, поспішити. А по воду йде, постішається. Чуб. V. 700. Потішається з козами на торг. Ном. № 7739. Постішився козаченько той періг із’їсти. Чуб. V. 436.
Пото́ржка, -ки, ж. Торгъ, торговля. Сьогодня на базарі нема поторжки. Лебед. у.
Пра́сольство, -ва, с. Мелочной торгъ вяленою рыбою и солью, прасольство.
Ранда́рь, -ря́, м. = Орандарь. Із жидом-рандаром торг торговала. Мет.
Рунду́чний, -а, -е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
Торг, -гу, м.
1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. Шейк.
2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. Посл. Я на торгу була, торгом торгувала. Грин. III. 417. Він, вона до сього́ то́ргу й пішки. Онъ, она очень рады этому. Ком. II. 68. Ум. Торжо́к. Мет. 205.
Торжо́к, -жку́, м. Ум. отъ торг.
Хті́ти, хо́чу, -чеш, гл. = Хотіти. Все є так, як хтів цар. Чуб. II. 61. Ой повезу лиху долю на торг продавати.... бачуть люде, що ледащо, — не хтять купувати. Грин. ІІІ. 402.
Цінува́ти, -ну́ю, -єш, гл.
1) Цѣнить, оцѣнивать. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать. Ном. № 10543.
2) Производить опись и оцѣнку имущества для аукціоннаго торга. Наїхали жиди, жиди-орандарі воли й вози цінувать. Рудч. Чп. 129. Производить аукціонный торгъ. Грин. I. 113. См. Ціно́вка.
Штрих, -ху, м. ? Суботнім штрихом на недільним торг. Чуб. 1. 273.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Корові́д, -во́ду, м. Хоровод. Рудч. Желех. Корово́ди. Возня, затяжка. Желех. Торг був скінчений без великих короводів. Борд.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Leucanthemum vulgare Lam. — короли́ця звича́йна (Ру, Оп); золотоцвіт серпник (Вх1), короли́ця (Сл; Вх7, Гд, Mk, Ук, Он, Сб — СТ, ПД, ДС, БО, ГЦ), короли́ця білоголо́ва (Вх2, Вх6, Мл); австрейки (Ос — ВЛ), бишишник (Ан — СЛ), білиця (Ln — СТ), білоголовник (Чн, Ан, Ln, См — СТ, ПС, СЛ), ворожка (Mk, См — СД, ПД), гвоздички (См — ДС), голова(и) іванова(і) (Ан, См — ПС), горицвіт (Mk, См — СТ, ПД, ДС), ді(є)ви́чник (Tl, Сб — СТ, ПС), дівочник (Ан — ПС), жабрей (Ан — СЛ), жовтопуп (Го2 — СЛ), золотник (Hl — БУ), золототи́сячник (Сб — СД), золотоцві́т (Во, Ан, Жл, Го2 — СТ, СЛ), іванів цвіт (Во, Го2 — СЛ), іван-трава (Ан, См — ПС, СЛ), ка́ни́ця (Вх, Жл, Вх1, Вх2, Вх6, Ду, Он — БО), королиця біла (Км), королиця жінська (Км), королиця кінська (См), королі́вка (Жл, Вх1, Вх7 — БО), коро́лька (Жл, Вх1, Вх7, Гд, Он — БО), корольки́ (Сб — ЗК), корольо́к (Он — БО), корулька (См), кра́лька (Вх7, Ду — ЛМ), крячка (Км), купалка (См — СЛ), купалка біла (Ан — СЛ), маргаретка (Км), маруна (Км), маруна польова (Ан, Сл — ПД), мар’яна (Км), мар’яша лісова (Ан — ПС), невістилки (См), неві́стка(и) (Жл, Вх6, Вх7, Шх, Ду, Гб2, Коб — ГЦ), невісточки (Сл), невісту(о)лька (Км), невісту́льки́ (Нв, Жл, Вх1, Вх2, Вх6, Вх7, Шх, Ощ, Ду, Ук, Кар — ВЛ, ГЦ, ЗК), нив’яник (Км), око волове (Во, Го2 — СЛ), орішник (Ан — ПС), підбі́л (Сб — СТ), подбіл (Сл — ПЦ), поральник добрий (Ан — ПС), правда (Км), пригортень (Ос — ВЛ), пупавка (Ан — СЛ), пупавка біла (Ан — СЛ), п’ятак (Mk), ранник (Ос — ПЦ), рома́н (Рг1, Вл, Ан, Пс, Мн, Сл, Mk — СД, ПД, ПС), роман білий (Ан), роман великий (Ан), роман лісовий (Ан), роман лопастий (Сл — СЛ), роман польовий (Ан), романе́ць (Вл, Пс, Кр, Mj, Ум, Ян2, Ів, Сл — СД, ПД), романець білий (Ан — ПД), роман-зілля (Сл), романиця біла (Ан — ПД), романів цвіт (Ан — СД), рома́шка (Ан, Ос, Рм, Кч, Сб, Коб — ЗАГ), рома́шка бі́ла (Сб — СТ), рома́шка ди́ка (Сб — ПД), рома́шка польова́ (Ук, Сб — ЗК), ромашок дикий (Ос — ПД), роме́н (Рг1, Ln, Пс, Мн, Ум, Ів, Сл — СТ), ромен білий (Ук), роме́н-зі́лля(є) (Ан, Ів, Сл), ром’янець (Ос — ПД), рум’янок (Mk, См — СД, ДС), сабур (Ан — СЛ), салда-балда (Ос — ВЛ), серпівни́к (Гд — БО), серпі́й (Вх, Вх1, Ду — ВЛ), серпник (Нв, Вх, Жл, Вх2, Mk, См — ВЛ, ДС, ЛМ), снігу́рка (Сб — ПЗ), сонечко (Ан — ВЛ), сонічник (См — ДС), соніч(ш)ник дикий (Нв, Вх1 — ВЛ), соняшник (Ан — СЛ), стоцвіт (Ln, Го2 — СТ, СЛ), таре́льці (Гб — ДС), тари(а)лованя (Км), тарі(е)лка (Км), тарі(е)лканя (Км), тарі́лочка (Ан, Жл — СД), тарі́льці (Сб — ЗК), то́пник бі́лий (Ан, Жл — ВЛ), торг (Вх7 — ВЛ), торолька (Км), цуцики (Ан — ПЦ), цюцки (Ан — ПС).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Торгъ = 1. торг, пото́ржка (дїя). — В торгу нема гнїву. н. пр. 2. торг, торжо́к (С. Ш.), торго́виця (С. Ш.), ри́нок. — Бути козї на торзї. н. пр. — Не рада коза на торг, так ведуть. н. пр. — Ой піду я на торжок, куплю собі голубок. н. п.
База́ръ = база́рь, торг, торжо́к, місто, ри́нок. — Ой пішов чумак в Самарь на базарь. н. п. — Ой піду я на торжок, куплю собі голубок. н. п. — У Київі на ринку пють козаки горілку. н. п.
Комме́рція = торг (С. Л.), торго́виця (С. Ш.), га́ндель (С. Л. Л.). — Нема торговицї без жидівської головицї. н. пр. — Нема здатнїйшого до гандлю, як жиди.
Моше́нникъ, ца = моше́ник, ця, шахра́й, ка, ниця (С. З.), махля́р, ка, шалапу́т, шалага́н, ка, дури́сьвіт, ка (С. З.), шали́хвіст, ка, ошука́нець (С. З.), ошу́кач, шальві́ра (сп. р.) і д. Жу́ликъ. — Коли на торг ідуть дурнї і дїти, починають шахраї багатїти. н. пр. — Коли луччую честь у вас іміють похлїбцї і шальвіри, нежели ми. Сагайдашний. С. З.
Перето́ржка = оста́ннїй торг.
Пло́щадь = майда́н (С. З. Л.), здр. майда́нчик (С. Л.), плац, пляц, площа. – Торго́вая пло́щадь = мі́сто (С. З.), торго́виця (С. Ш.), торг, здр. торжо́к(С.Ш.), де важниця — важня́. — До сходу сонця рано-рано у Вифлеємі на майдані зійшов ся люд. К. Ш. — Ой як вийдемо на майдан, та вдаримо в барабан. н. п. — Рано збудять, оглядітись не дадуть, перекличуть, до майдану поведуть, стануть вчить. В. Щ. — Стояли в шиках посредї майдану сїчового Л. В. — Ватага перейшла на соборний майдан. Пр. — Не велику й не багату чоловік построїв хату, — та й поставив у селї коло міста на шпилї. В. Щ. — Куди ідеш? на торговицю. С. Ш. — Не хоче коза на торг, так ведуть. н. пр. — Бути козї на торзі н. пр. — Пішов котик на торжок, купив собі пиріжок. н. п.
Поспѣва́ть, поспѣ́ть = 1. поспіва́ти, виспіва́ти (С. Аф.), спі́ти, спілїти, сти́гнути, вистига́ти, постига́ти, пристига́ти, поспі́ти (С. Л.), ви́спіти (С. Аф.), ви́стигнути, пости́гнути, насти́гнути, присти́гнути, присти́гти (С. Л.), всти́гнути (Ос.), доспі́ти. — Жито поспіло, приспіло дїло. н. п. — Жито виспіло. С. Аф. — Щоб пшениця виросла і поспіла. н. к. Грінч. — Настигли яблука. Лев. — Настигли ягоди. н. к. — Доспіє й в нашій ниві колос. Ст. — Ско́ро поспѣваю́щій = скоро́здрий, скороздри́вий, скороздрі́лий, ско́роздрій. — Овес ско́роздрій вже й поспів. 2. поспіва́ти, вистига́ти (С. Аф.), наспіва́ти, настига́ти, встига́ти (Лев.), приспіва́ти, поспі́ти (С. Л.), ви́стигти (С. Аф.), наспі́ти, насти́гти (С. Л.), пасти́гнути, приспі́ти, біжучи — збі́гти. — Поспієм, поспієм з козами на торг. н. пр. — А наші не вистигли на ярмарок. С. Аф. — Уставай, та йди скоріше та вистигай у город. н. о. Грінч. — Бог поміг мінї настигнуть саме на весїлля. Мак. — Зо всім військом московським зшедши ся пристиг до Самари. Л. В. — Я з їм не збіжу. Кр. — Хіба яка коняка збіжить з паравозом? Кр.
Производи́ть, произвести́, произве́сть = 1. творити (С. Жел. Ш.), утво́рювати (С. Ш.), роби́ти (С. Л.), чини́ти (С. Л.), дїяти, утвори́ти (С. Ш.), зроби́ти (С. Л.), учини́ти (С. Л. Ш.), удїяти, вдїяти (С. Л.), спра́вити, ви́робити (С. Жел.), що погане — ко́їти, нако́їти. — Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. н. пр. — На чиїм возї їдеш, тому й ласку твори. н. нр. — Шевченко утворив поему „Гайдамаки“. — Київська адмінїстрация звелїла справити ревізиї. Кн. — Произве́сть безпоря́докъ, замѣша́тельство, раздо́ръ = счини́ти розгордїя́ж, ко́лот, бу́чу, накалабро́дити, набаламу́тити, накаламу́тити (С. Л.). — За онучу та счинили бучу. н. нр. — Производи́ть о́пись = цїнува́ти, поцїнува́ти. — П. торго́влю = вести́ торг, торгува́ти, крамарюва́ти. — П. дѣ́ло въ судѣ́, слѣ́дствіе = вести́ дїло, спра́ву, слїдство. 2. роди́ти (С. Пар.), породи́ти (С. Пар.) сплоди́ти (С. Л.). — На що ж мене на сьвіт породила? н. п. — Породила мене мати у високих у палатах. К. Ш. 3. виво́дити, ви́вести. — Виводить свій рід від шляхти за часів Гетьманщини. — Виводити слова од корнїв. 4. повиша́ти, призво́дити, пови́сити, призвести́. — Мого давно вже призвели в копитани.
Ры́нокъ = ри́нок, база́рь (С. Аф.), торг, торжо́к, торго́виця (С. Ш.), мі́сто. С. З. — У Київі на ринку пъють чумаки горілку. н. п. — Бути козї на торзі. н. пр. — Не рада коза на торг, так ведуть. н. пр. — Куди їдеш? На торговицю. С. Ш. — Пішов на торжок, купив собі пиріжок. н. п. — Іти на місто. С. З. — Толку́чій ры́нокъ = товчо́к, товку́н, товку́чка, точо́к, С. Ш. — Купив на товкуні. С. Ш.
Торго́вля = торг (С. Л.), торго́вля (С. Ш.), торгува́ння (С. Ш.), купе́цство, мануфактурним або дрібним крамом — кра́марство, крамарю́вання (С. Л.), найбільше про жидів — га́ндель, гандлюва́ння (С. Л.), скотиною — пра́сольство.

Запропонуйте свій переклад