Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «требувати»
Шукати «требувати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Нужда́ться
1)
в ком, в чём – потребува́ти кого́, чого́, ма́ти потре́бу в ко́му, в чо́му и кого́, чого, нужда́тися ким, чим, (редко, диал.) тре́бувати чого́. [Ми нови́х богі́в не потребу́ємо (Етн. Зб.). Стара́ люди́на тепла́ потребу́є, споко́ю (М. Левиц.). Сто́млене ті́ло потребу́є відпочи́нку (Черкас.). Потребува́ла учи́телька дров на зи́му (Коцюб.). Є́дности, яка́-б роби́ла нас незла́маною си́лою, потребу́ємо й ми (Коцюб.). Парубки́ вдаю́ть, бу́цім-то вони́ не нужда́ються дівка́ми (Звин.). Вони́ ба́бою нужда́ються (Вінниччина). Я ва́шою робо́тою не нужда́юся (Звин.). Він таки́й сильни́й, що не тре́бує на́шої по́мочи (Звин.). Весі́льні пісні́ – не для конце́ртів; вони́ немо́в требу́ють і всього́ ото́чення весі́льного (Ол. Пчілка)].
-ться в деньгах – ма́ти потре́бу (ну́жду́) в гро́шах, нужда́тися грі́шми (гроши́ма), (жалуясь) бі́дкатися грі́шми (гроши́ма). [В Пе́рсію збира́юсь, то й бі́дкаюсь гроши́ма на доро́гу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах – йому́ аж на́дто (до скру́ту, ко́нче, аж-а́ж) потрі́бні гро́ші, він ма́є як-найбі́льшу (кра́йню) нужду́ (потре́бу) в гро́шах, йому ду́же (аж на́дто, аж-аж) скру́тно (суту́жно) на гро́ші.
Он -дался в ста рублях – він не ма́в і ста[о] карбо́ванців, він нужда́вся ст(ом)а́ карбо́ванцями, йому́ бракува́ло (нестава́ло) сто карбо́ванців; (очень нужны были) йому́ були́ ду́же (аж на́дто, ко́нче, до скру́ту) потрі́бні сто карбо́ванців.
Он -ется во всём – він терпи́ть нужду́ і в усьо́му, він усі́м нужда́ється, йому́ всього́ браку́є (нестає́).
Он ни в чём не -ется – він не зна́є нужди́ ні в чо́му, він нічи́м не нужда́ється, йому́ нічо́го не браку́є (не тре́ба).
Обувь -ется в починке – взуття́ потребу́є (ботинки: череви́ки и т. п. потребу́ють) (по)ла́годження (пола́годи); (фам.) чо́боти (череви́ки) про́сять попра́ви.
Это не -ется в комментариях – це не потребу́є (не вимага́є, изредка: не ва́рте) коментарі́в (поя́снення, поя́снень), до цьо́го коментарі́ непотрі́бні (за́йві).
Я не -даюсь в ваших советах – я не потребу́ю ва́ших пора́д, мені́ непотрі́бні (без потре́би) ва́ші пора́ди.
Я в нём не -даюсь – мені́ він непотрі́бний (без потре́би);
2) (
материально) терпі́ти ну́жду́ (зли́дні, недоста́тки), прийма́ти (зазнава́ти) ну́жди́, (бедствовать) бідува́ти, злиднюва́ти.
Они очень -ются – вони́ ду́же біду́ють.
Нуждающийся в ком, в чём – що потребу́є кого́, чого́ и т. п.: бі́дний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадни́й чим, чого́ и на що. [А скі́льки є сирі́т, бі́дних і на хліб і на прихи́льне сло́во! (Звин.). Коли́ це бува́ло, щоб ми хлі́бом жадні́ були́? (Ржищівщ.). На карто́плю ми не жадні́ (Звин.). У сусі́да до́ньок сім, та й є до́ля всім, а в ме́не одна́, та й та до́лі жадна́ (Приказка)].

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Требува́ти
1)
пробовать, отведывать;
2)
пробовать, пытаться, испытывать;
3) (
гал.) чого, чим – нуждаться, иметь необходимость в чем.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Требува́ти, -бую, -єш, гл.
1) Пробовать, отвѣдывать. Борз. Сосниц. у.
2) Пробовать, пытаться, испытывать. Сосн. у.
Розуму требую. Гол. II. 276.
3)
чо́го, чим. Нуждаться, имѣть необходимость въ чемъ. Вх. Зн. 70. Пана сі не бою, війтом не требую. Шух. І. 199.
Трібува́ти, -бу́ю, -єш, гл. = Требувати. Вх. Лем. 475.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Получа́ть, получи́ть = прийма́ти, од(від)бира́ти (С. Жел. З. Л.), оде́ржувати (С. Жел.), при́́няти, оді(віді)бра́ти (С. Л.), одержа́ти (С. З. Л.). — Тиї листи до рук приняв. н. д. — Суддї, підсудки, писарі, що одбірали хабарі. Кот. — Я що місяця від хазяїна гроші відбіраю. Хар. Чайч. — На два листи не одержав нїякої відповідї. Фр. — Чого требувати будеш, все одержиш. Ис. Копинський. С. З — Получи́ть возмо́жность = розмогти́ ся, спромоги́ ся (С. Л.). — П. неуда́чу, отка́зъ = о́близня пійма́ти (С. Л.), в сватаннї — гарбуза́ зъїсти. — П. вы́говоръ = діста́ти нага́ну. — П. наказа́ніе = відбу́ти ка́ру. — П. на́сморкъ = захопи́ти не́жит. — П. наслѣ́дство = одібра́ти спа́док. — П. при́былъ отъ торго́вли = убаришува́ти (С. Ш.).
Тре́бовать, не(по)тре́бовать, вы́требовать, ся = 1. вимага́ти (С. Л.), тре́бувати (С. Ш.), доправля́ти ся (судом), допомина́ти ся, намага́ти ся, пра́вити (С. З. Л.), потре́бувати, намогти́ ся, ви́правити (С. Аф.). — Найпростїша гуманність вимагала не питати у Шевченка. Кн. — Соломія вже і не допоминалась і не вимагала. Лев. — Душно, як двоє правлять, а третьому нїчого дать. н. пр. — Соцький з десяцьким прийшли правити подать. Коц. — Він виправив свої гроші. С. Аф. 2. потребува́ти. — Риба, свинина і дичина́ потребу́ють вина. н. пр. — На э́то тре́буется мно́го вре́мени = на се тре́ба бага́то часу, се потребу́є бага́то ча́су.

Запропонуйте свій переклад