Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 52 статті
Шукати «треп*» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Трепетание, трепет – тріпотіння, тріпотання, трепетання, тремтіння, трепет, дрижання, дрож, тріпання, стріпування, мерехтіння, блимання, мигтіння, миготіння. Обговорення статті
Трепетать – трепотіти, тріпотіти, тремтіти, труситися, дрижати. Обговорення статті
Трепетно – тремтливо, тріпотливо, мерехтливо, трепетно. Обговорення статті
Трепетность – тремтливість, тріпотливість, тре́петність, боязкість. Обговорення статті
Трепетный – трепетний, тріпотливий, тремтливий, (об огне) мерехтливий, мигтючий, миготючий, миготливий, (робкий, боязливый) боязки́й. Обговорення статті
Трепещущий – який (що) тріпотить, тріпотливий, тремтливий, трепетливий, трепетний, лопотючий, (об огне) мерехтливий, мигтючий, миготючий, миготливий, (робкий, боязливый) боязки́й.
[Трепетна земля (Т.Шевченко). Зуби його цокотіли, і руки зробилися тріпотливими, неспокійними, вони ніби шукали чогось (Г.Тютюнник). Дід ішов і співав. І ся немудра стареча пісня, тремтливий голос, і сей темний силует церкви..— все те творило гармонію тихої гуцульської ночі (Г.Хоткевич). Скажи, що прологом ночі Буває вечір тремтливий, І день пригаса. Додам я: Хай буде це наша ніч (В.Стус). Письмен прадавніх тріпотлива в’язь Снує узори сірі й невеселі… Та що казати, коли навіть князь Щитом прикрився від краплин зі стелі!.. (Любов Проць). Йому подобалося вважати себе безжалісним вівісектором, який порпається у тріпотливих надрах власної душі (В.Вишневий, перекл. О.Гакслі). Тіло звернуло праворуч, занурилося в миготючий світляний ґаз, в глибину провалля поміж шкляними блоками, де танцювали басамаги світла (Л.Кононович, перекл. Ж.-П.Сартра)]
 Обговорення статті
Трёп, трепотня, трепня, прост. – плескання (тріпання) [язиком], базікання, патякання, розпатякування, верзякання, варнякання, ляпання; (пустые разговоры) балачки. Обговорення статті
Трепыхаться, трепыхнуться – тріпатися, тріпнутися, тріпонутися, (содрогаться) стріпуватися, стріпнутися, стріпонутися, стрепехатися, стрепехнутися, (трепетаться) тріпотатися, (колебаться) коливатися, (биться) битися, побиватися. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ТРЕПА́ТЬ, трепа́ть не́рвы кому тягти́ ду́шу /вари́ти во́ду/ з кого;
трепа́ть ю́бки скака́ти у гре́чку;
трепа́ть языко́м ще пра́вити /точи́ти/ тереве́ні;
трепа́ющий/тре́плющий 1. що /мн. хто/ ша́рпає тощо, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ ша́рпати, зда́тний розша́рпати, прикм. ша́рпальний, стил. перероб. ша́рпаючи;
тре́плющий не́рвы = мотающий не́рвы; 2. взъерошивающий, 3. колотящий, 4. встряхивающий, вытрушивающий, 5. изнашивающий, 6. трясущий, 7. похлопывающий, 8. болтающий;
ПОТРЕПА́ТЬ (знегодами) попотрі́пати, підсил. залля́ти са́ла за шку́ру;
трепа́ющийся/тре́плющийся/трёпанный 1. рва́ний, ша́рпаний, 2. куйо́вджений, ску́баний, 3. то́вчений, те́ртий, чу́храний, 4. трі́паний, 5. зно́шуваний, розтрі́пуваний, обтрі́пуваний, розша́рпуваний, обша́рпуваний; 6. ті́паний, 8. розбазі́каний, базі́ка, пустомоло́т.
ТРЕПЕ́РСТИЕ трипе́рстя.
ТРЕ́ПЕТ галиц. тре́ма;
с тре́петом із стра́хом Бо́жим.
ТРЕПЕТА́ТЬ, се́рдце трепе́щет се́рце захо́диться;
трепеща́, із стра́хом Бо́жим;
трепе́щущий що тріпоти́ть тощо, зви́клий тремті́ти, боягу́з, тріпоту́н, прикм. тріпотли́вий, тремтли́вий, тремтя́чий, /вогонь/ мерехтли́вий, миготли́вий, мерехки́й, мигтю́чий, книжн. тре́петний, /хто/ боягу́зливий, боязки́й, стил. перероб. з душе́ю у п’я́тах, пор. трясущийся;
ЗАТРЕПЕТА́ТЬ образ. затруси́тися, як лист восени́ і похідн.;
затрепета́вший затріпоті́лий, (про світло) замерехті́лий, (прапор) залопоті́лий, (хто) затремті́лий, ОКРЕМА УВАГА
ТРЕ́ПЕТНЫЙ (про світло) ще мерехки́й.
ТРЕПЫХА́ТЬСЯ (про тіло) ще дри́ґати;
трепыха́ющийся = трепещущий тощо дриґотли́вий;
ВСТРЕПЫХНУ́ТЬСЯ тріпону́тися, стріпону́тися, струсну́тися.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Трепак – гопа́к, -ка́, тропа́к, -ка́.
Трепалка – те́рлиця, -ці.
Трепальщик – тіпа́льник, -ка; -щица – тіпа́льниця, -ці.
Трепание –
1) (конопли, льна) тіпа́ння, -ння;
2) (за волосы) чу́блення, -ння.
Трепать –
1) (конопли) тіпа́ти, -па́ю, -па́єш;
2) (дергать) ті́пати, -паю, -паєш, ша́рпати, -паю, -паєш;
3) (по плечу) плеска́ти, -щу́, -щеш.
Трепет –
1) (дрожание) тремті́ння, -ння;
2) (страх) тре́пет, -ту.
Трепетание – тремті́ння, -ння.
Трепетать – тремті́ти, -чу́, -ти́ш.
Трепетный – тремтя́чий, -а, -е.
Трепка – прочуха́нка, -ки.
Трепло – бите́льня, -ні.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Трепалка, текст. – тіпа́лка.
Трепальный – тіпа́льний;
• т. машина – тіпа́лка;
• т. отделение – тіпа́льня.
Трепальщик, -ца – тіпа́льник (-ка), тіпа́льниця.
Трепание (льна, конопли) – тіпа́ння.
Трепать, текст. – тіпа́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Трепка
• Давать, дать, задавать, задать трёпку кому (разг.) – давати, дати прочухана (прочуханки) кому; давати, дати хлосту кому; давати, дати затірки кому; давати, дати (завдавати, завдати) чосу кому; перегону давати, дати кому; давати, дати шкварки кому; давати, дати перцю (парла) кому; утерти маку кому; перегнати через гречку кого; перегнати на росу кого.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

трепа́лка текс. тіпа́лка,-ки, те́рниця,-ці
трепа́льный тіпа́льний
трепа́н трепа́н,-на (хірургічний інструмент для свердління кістки)
трепана́ция трепана́ція,-ції (операція розкриття кісткової порожнини)
трепа́ние 1. тіпа́ння (льону, коноплі)
2. чухра́ння (вовни)
трепа́ние тіпа́ння
трепа́ть 1. тіпа́ти; 2. чухра́ти
тре́пел мін. тре́пел,-пелу (осадова гірська порода, яку використовують в будівництві)

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Трепать (лошадь рукой) — пле́скати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Трепа́къ = тропа́к (С. Ш.), гопа́к, гоца́к (С. Аф.). — Танцова́ть т. = го́пати, го́цати, гопцюва́ти. — Єще вдарю тропака, бо в мене натура така. С. Ш.
Трепа́лка, трепа́ло = те́рлиця, те́рниця (С. Ш.), бите́льня, бите́льниця. — На горо́дї терлиця сама тре н. п.
Трепа́льщикъ, ца = потїпа́ч, ка.
Трепа́ніе = тїпання, тїпани́на. С. Ш.
Трепа́ть = 1. (вы́трепать) — тїпати (С. Ш.), ви́тїпати (С. Аф.). — Тїпає коноплї. 2. (потрепа́ть) — тріпати (С. Ш.), потріпа́ти. 3. ша́рпати (С. З.), то́ргати, та́ргати (С. Ш.), сїпати (С. З.), термо́сити (С. Ш.), сми́кати (С. З.), кундо́сити. — Нехай мою русу косу та Дунай вода носить, нехай же той нелюболько в руках не кундосить. н. п.
Трепета́ніе = тре́пет, тремтїння. С. Ш.
Трепета́ть, ся = трепотїти (С. Ш.), тріпота́ти (С. Л. Ш.), трепета́ти, ся (С. Ш.), тремтїти (С. Л. Ш.), труси́ти ся, трі́пати ся. — Сьміливо йду я і новая сила наче збудилась, встає; чую, як тихо тріпоче й радїє серце побите моє. Чайч. — Роса на листях тремтїла. С. Ш.
Тре́петный = тремтя́чий.
Тре́петъ = д. Трепета́ніе.
Трёпка = тріпани́на (С. Ш.), почубе́нька, поскубе́нька, прочуха́н, тю́жка, перегі́н — Дайте йому поскубеньки. Сп. — Я тобі задам перегону. Кр.
Тре́пла = трепло́ (д. Весло́).
Трепло́ = д. Трепа́лка.