Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «троща»
Шукати «троща» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кораблекруше́ниетро́ща, потро́щення, розбиття́, ава́рія корабля́, кораблеги́бель (-лі), кораблеги́н (-ну).
Потерпеть -ние – зазна́ти тро́щі, ава́рії (корабля́), кораблеги́ну.
Мы потерпели -ние – корабе́ль нам (наш) розби́вся, потрощи́вся.
Потерпевший -ние – розби́тий (потро́щений) корабля́нин, люди́на з розби́того (потро́щеного) корабля́, кораблеги́нець (-нця), кораблето́нець (-нця).
Мы, потерпевшие -ние – ми лю́ди з розби́того (потро́щеного) корабля́, ми – розби́ті (потро́щені) корабля́ни.
Круше́ние – розбиття́, тро́ща чого́.
-ние поезда – розбиття́ по́їзда.
Потерпеть -ние (о поезде, корабле, аэроплане) – розби́тися, потрощи́тися, зазна́ти розбиття́.
Потерпеть -ние на скалах, у берега – розби́тися об ске́лі; розби́тися край бе́рега (при бе́резі, у бе́резі).
Произошло -ние поезда – по́їзд розби́вся, потрощи́вся.
-ние произошло от столкновения поездов (кораблей) – розбиття́ ста́лося через сути́чку поїзді́в (кораблі́в).
Потерпевший -ние (о поезде, корабле, аэроплане) – розби́тий, поби́тий, потро́щений (по́їзд, корабе́ль, аеропла́н). [Дошки́ з поби́того корабля́ прибива́ло до бе́рега (М. Гр.). Це лю́ди з поби́того (потро́щеного) по́їзда (Звин.)].
-ние надежд – руйнува́ння (оконч. зруйнува́ння) наді́й (Єфр.).
Потерпевший -ние надежд – збезнаді́єний. -ние планов – заги́бель пла́нів.
Прут – прут (-та), (хворостина) хворости́на, хмизи́на, хвойди́на, рі́зка, дубе́ць (-бця́), (лозы) лози́на, (обычно орешника) лі́ска, (тальника) шелюжи́на, (о железном) прут, (жел. решетки) ґра́та, (для прожигания отверстий в дереве) жига́ло, (для вязания) (железн.) дро́тик, (деревян.) пру́тик. [Бог не кара́є пру́том (Номис). Взяв прут підска́куючи погна́в гу́си з обо́ри (Грінч. III). Тре́ба назла́мувати дубці́в з уся́кого де́рева (Грінч. I). Поплели́ ще ко́шики з хвойди́нок (М. Грінч.). Чухра́є різки́ з бері́зки (МУЕ)].
Пру́тья, соб. – пру́ття, хворости́ння, тро́ща, (тонкий мелкий валежник) хмиз (-зу). [Да помости́ла мости́ з клено́вої тро́щі (Радом. п.)].
Обильный -тьями (о дереве) – прутня́стий. [Нова́ ха́та вигляда́ла з-за рядка́ прутня́стих верб (Мирн.)].

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Тро́ща, -щі – (соб.) ветки, прутья.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бе́рдо, -да, с.
1) Бердо, ткацкій снарядъ: родъ гребня въ рамкѣ, сквозь зубья котораго проходять нити основы. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Части: горизонтальныя планки рамки —
листви, зубья — троща, промежутки между зубьями — комірки. Шух. І. 256. То же, что и блят.
2) Пропасть. Вх. Зн. 2. Ум.
Бердечко. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.
Троща́, -щі́, ж.
1) =
Трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Млак. 59. Да помостила мости з кленової трощі. Радом. у. Збіжє мов гой, мов троща. Гн. II. 27. Пшениця як троща. Каменец. у. Жовняри як трощі. Гол.
2) =
Трость 4. Шух. І. 256.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Acorus calamus L.лепеха́ звича́йна (Ру, Оп); лепеха́ (Сл; Ав, Рг1, Ан, Пс, Мн2, Вх7, Rs, Гр, Ду, Ів, Mk, Ос, Ук, Гб, Мг, КобСД, ПД, ВЛ, ПЦ, ПС, ЗК), шува́р звича́йний (Вх1, Вх2, Вх6, Мл); а́ги(і)р (Зл, СбЗК), а́єр (Шк, Пс, Жл, Ум, Гр, Дб, Ду, Ів, Сл, Os, Mk, УкСД, ПЛ), а́ї́р (Чн, Рг1, Ln, Жл, Вх1, Вх6, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk, Ук, МгЗАГ), аїрний корінь (ОсПД), аляр (ОсСД), а́рник (МгЗК), вишера (СлВЛ), га́в’я́р (Рг1, Ан, Шк, Пс, Жл, Вх1, Вх6, Ду, Ів, Сл, MkСД), га́їр (Ан, Го1, Гр, СлПС, СЛ), га́йвір (Гр), га́лки (РмПЦ), галяр (Гр, Сл), ґоґору́дза (ГдБО), ір (Ав, Вх, Ln, Жл, Вх1, Вх6, Tl, Гр, Сл, MkСД, СТ), ірни́к (Во, Жл), ірниця (АнСД), ірячни́к (ГдБО), йор (Го1, СлСЛ), кальмус (Сл), канки́ (СбВЛ), катери́на (Лс2ПЦ), кияхи́ (МгГЦ), коломня (Сл), ко́сатень (СбДС), косатни́к (СбБО), коситеня татарове (MkПД), ко́си́тень (Шх, МгГЦ, ЗК), кувши́нки (СбСТ), ле́пех (Ан, Жл, Сл, Mk, Лс1, Ос, УкСД, ПЦ), лепеха вонюча (СлПС), лепеха́ жиді́вська (Рг1, Пс), лепеха-різак (СлСД), лепеша (Mk), лепешни́к (Ан, Вх7, Ів, Лс2СД, ПЦ, ПС), лепешня́(к) (См, РмПЦ), лепи́ха (воню́ча) (СбСТ), ле́піх (СбДС), лепішни́к (Вх7ДС), лепішняк (СлСД), ли́пих (МгЗК), липни́ха (СбСТ), липу́ха (СбПЗ), ліпаха (См), лір (TlСД), лопу́х (МгГЦ), осока́ (СбСД), осока́ паху́ча (СбСД), осока́ широ́ка (СбСД), о́стрий бур’я́н (МгЗК), пади́волос (МгЗК), па(и)хурка (СлПС), пі́вники жа́б’ячі (СбПД), піща́лка (СбДС), плишни́к (ГбПЗ), плюща́й (Лс2ПЦ), рамни́к (МгЗК), ре́вінь (СбБО), різа́к (СбСТ), ро’гіз (СбСД, ПД), сасина (GsЛМ), саш (Гб, МгЗК, ЛМ), саш бі́лий (Вх6, Вх7ЗК), сашина (Вх7ЛМ), сашина біла (Вх6), сіва́р (Мл, MkСД, ВЛ), сми́чка (СбДС), тартараки (HzГЛ), тата́ра (Лс2ПЦ), татара́к (Жл, Mj, Гр, ДуПД), тата́р-зі́лля (Ос, Ук, СбСД, ПД), татаринник (СбДС), татари́ння (Вх7, СбВЛ), тата́рка (Лс2, Ос, КобСД, ВЛ, ПЦ, ГЦ), тата́рни́к (Вх7, Дб, Рм, См, СваВЛ, ПЦ, ДС, БУ, БО), татарове зілля (Mk, ОсПД), тата́рське воню́че зі́лля (СбПД), тата́рське зі́лля(є) (Гв, Во, Вх, Рг1, Ан, Шк, Ln, Пс, Gs, Мн2, Вх1, Вх6, Вх7, Hl, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Гб2, Кч, Мг, Коб, МалЗАГ), тата́рський ко́рінь (Го2, Ос, Кч, КобВЛ, СЛ, ДС, БО, ГЦ), тата́рче зі́лля (СбВЛ), тетерни́к (РмПЦ), тросни́к (МгЗК), тро́ща (СбДС), цар-зі́лля (СбСД), царське зіллє (АнВЛ), шабальни́к (Жл), шава́р (Вх7, Коб, НесВЛ, БО), шалана́ (Жл), шаш (Кч, МгБО, ГЦ, ЗК), швар (КчБО), шива́р (НесДС), шива́р зеле́ний (СбДС), широ́ка трава́ (МгЗК), шіва́р (Жл), шова́р(ни́к) (Он, МгБО, ЗК), шу́ва́р (Вх, Ан, Шк, Пс, Жл, Вх3, Ду, Сл, Mk, Ук, Он, Гб, Кч, Мг, СваСТ, ПД, ВЛ, ДС, БО, ГЦ), шувар татарський (Mk), шуварник (Сл), шу́вор (ГбСТ), щува́р (СбЗК), я́вгір (СбСД), я́вер (АнСД, СЛ), яве(і)ро́вий ко́рінь (Ан, ІвСД), я́в’єр (СбПС), я́вір (Ум, Ів, СлСЛ), явор (ОсПС), я́гір (СбПС), яр (Гр, Mk, Лс2, СмСД, ПС, СЛ), я́рус (СбПС).
Phleum pratense L.тимофі́ївка лучна́ (Ру, Оп); му́шка пасті́вна (Вх1, Вх6, Мл), тимофі́йка (СлСЛ); аржанець (Шм), бір (Mk), бранка (HlБУ), бріянка (Mk), жи́тниця (Вх7, Ду, Яв, ІвЗК), матіушка (СлВЛ), матіювка (Вх7ЛМ), метлюк (СлПЦ), миша́к (Гр, Ду, УкПС), муши́й (Вх7ДС, БУ), му́шка жи́тна (Вх7ДС), палочник (ЧнСЛ), пирей стовбуватий (АнСТ), пирі́(е)й (Ан, Ум, Ду, ІвСТ), ржа́не́ць (Чн, Рг1, Ум, Ян2, Ду, Ів, СлСД, СЛ), рже́нець (Пс), рожнець (Го1СЛ), тимоте́йка (Сл, Mk), св. Тимотея трава (Вх1), тимка (Вх1), тимофе́йка (Мн2, Mk, ГбПД, ВЛ), тимо́тка (Сл, Mk, ГбДС), тимофієва трава (СрСТ), тимофієвка (Чн, Кр, Шм2, Ян2, Яв, СлСД, ПД, СЛ), тимофі́ївка (Ів, Сл, Ук), тоща (MkБУ), тра́вка (КобБО), тра́вка-сі́янка (МлВЛ), троща (Hl, СмВЛ, БУ).
Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel ** (Phragmites communis Trin.)очере́т звича́йний (Ру, Оп); очере́т (Вх1, Вх6, Сл; Чн, Вх, Рг1, Ср, Вл, Лч, Ан, Ln, Пс, Gs, Мн2, Rs, Шс2, Ян3, Ян4, Дб, Ів, Mk, Ос, Ук, МгЗАГ), очерет південний (Оп), тростина́ звича́йна (Во, Вх1, Вх6, Мл); ачеред (АнСЛ), ви́шай (Вх7БО), волоса́нь (ОнБО), имши́на (МгЗК), ками́ш (Ср, Ln, Мн2, Шс2, Ян3, Ян4, МгСТ, ЗК), коми́ш (Лч, Ум, Гр, Ду, Ів, Сл, Ос, Ук, Мс, ГбСД, СТ, СЛ), комиши́на (ГбСТ), куга (Ян3, Ян4СТ), куни́ці (Вл, Жл), лепеха́ жиді́вська (ГбВЛ), липіх (БкБУ), мислі́нка (Гб2ГЦ), міте́лки́ (СалСД), ове́с ди́кий (МгЗК), очерет меженний (Го2СТ), очеретя́нка (МгЗК), очеро́т (ГбПЗ), па́пороть водяна́ (Гб2ГЦ), піща́нська трава́ (МгЗК), пу́калка (ГбВЛ), саш (Вх7, МгЗК), саш надо́вий (Вх7ЗК), са(р)ши́на (Вх7ЗК, ЛМ), сашник (Вх7БО), сита (OsПЛ), сітняг (Сл), спича́к (Ум), тачи́нник (ОнБО), те(и)рстина (Вх7, ГбЛМ), трість (Вх7ВЛ), троск (Ду), трос(т)ни́к (Жл, Шс2, МгСТ, ЗК), трости́на (Вх7, Mj, Сл, MkПД, ВЛ), тростовни́к (Жл, Mk), тро́стя (Жл), трость (Гв, Жл, Hl, Mj, Ум, Гр, Ів, Сл, MkПД, БУ), тро́ща (Во, Mj, Гр, Ук, См, ГбСТ, БУ), трустина (МлВЛ), череда́ (МгЗК), чере́т (Гр, АрСД, ПЗ), шавкові́ца (Лс2ПС), шалина (Вх7СЯ), шаш (Гд, См, МгБО, ЗК), шашни́к (МгЗК), шпаки́ (МоСТ), шува́р (МгЗК), ярли́к (ДзПД).

Запропонуйте свій переклад