Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «тягло»
Шукати «тягло» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Карава́н
1) (
обоз) карава́н (-ну), карава́на (-ни), ва́лка. [За-для йо́го заверта́ють карава́ни, іду́ть сте́пом і ма́рне погиба́ють (Куліш). Азі́йське купе́цтво тягло́ ва́лками з Кри́му ми́мо Черка́с на Пути́вель або на Ки́їв (Куліш)];
2) (
лошадей, птиц) табу́н (-на́), ключ (-ча́);
3) (
партия богомольцев или купцов) чері́дка, грома́дка, табу́н (-на́).
Ломово́й – (служащий для ломанья) ломови́й; (грузовой) ванта́жний, тяглови́й.
-во́й волос – си́ве з кло́поту воло́сся.
-ва́я дорога – вибо́їста (грудна́) путь (доро́га).
-вы́е дроги, роспуски – биндюги́ (-гі́в), биндю́г (-га́).
-вое железо – (залі́зний) брухт (-ту).
-вой извозчик, см. Ломови́к 2.
-ва́я лошадь, см. Ломови́к 1.
-ва́я скотинатягло́.
-вая работа – важка́ пра́ця, (стар.) кана́льська робо́та.
Ля́мка
1) (
ремень чересплечн.) ля́м(к)а, тягло́. [Сюди́ ходи́ли запоро́жці на заробі́тки до ля́ми (Сторож.)].
Тянуть -кой, идти -кой – лямува́ти, ве́сти́ тя́гом (на тяглі́), тягти́ на тяглі́. [Веду́ть за кодо́ли на тяглі́ гале́ру (Дн. Ч.). Не́від на тяглі́ тя́гнуть до одмі́лу (Черкащ.)].
Тянуть -ку – тягти́ ля́м(к)у, тягти́ тягло́, (перен.) тягти́ ярмо́, біду́ тягти́. [Доведе́ться до кінця́ ві́ку біду́ тягти́ (М. Гр.). З дня на день тягти́ ярмо́ буде́нної пра́ці (Єфр.)].
Надевать -ку, запрягать в -ку – залямо́вувати, запряга́ти у ля́м(к)у, лямува́ти кого́. [Запряга́ють у ля́мку, ляму́ють волі́в (Сл. Гр.)].
На себя надевать -ку, запрягаться в -ку – залямо́вуватися, запряга́тися у ля́м(к)у. [Два чолові́ки залямо́вуються і тя́гнуть не́від до бе́рега (Яворн.)].
Надел -ку, так тяни – коли взя́вся за гуж, не кажи́, що не дуж (Номис); сиди́ш у ряду́, то й тягни́ біду́ (Приказка).
Тяни -ку, пока не выкопают ямку – тягни́ ярмо́, до́ки ві́ку; на тім сві́ті спочи́неш;
2) (
шлея) шлея́, шле́йка;
3) (
ошейник) наши́йник.
Ми́мо
1)
предл. с род. п. – повз, проз, (реже) поз, попри ко́го, що, побіля́, (п)о́біч ко́го, чо́го, (диал.) ми́мо що и чого́. [Повз ньо́го проско́чив кі́ньми станови́й (Коцюб.). Ї́демо повз тютюно́ві планта́ції (Кониськ.). Що-дня́ йду проз ва́шу ха́ту (Звин.). Нагля́дів га́рну молоди́чку та все бі́га поз двір, щоб як-не́будь зачепи́ти її́ (Рудч.). Орлі́в імпе́рії нести́ поз о́браз імпера́тора (Л. Укр.). Му́сів бі́гти попри ва́с (Франко). Іду́ попри ко́рчму (Кам’янеч.). А трива́йте лише́нь, я піду́ побіля́ йо́го (Квітка). Ми́мо коло́дізь ішли́ (Сл. Гр.). Азі́йське купе́цтво тягло́ ва́лками з Кри́му ми́мо Черкас (Куліш)].
Проходить, пройти, проезжать, проехать, пролетать, пролететь -мо кого, чего – прохо́дити, пройти́, ї́хати, прої́хати, леті́ти (проліта́ти), пролеті́ти повз ко́го, що, мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, обмина́ти, обмину́ти кого́, що. [Пішла́ сте́жкою навпросте́ць, мину́ла манасти́р (Н.-Лев.). Але по́душка помину́ла його́ та влучи́ла благочи́нного по голові́ (Н.-Лев.)].
Я прошол -мо вас – я пройшо́в повз вас, я мину́в вас.
Проезжал -мо моего дома, а ко мне не заехал – ї́хав повз мою́ ха́ту (или мина́в мою́ ха́ту), а до ме́не не заї́хав.
-мо такого явления пройти нельзя – об[по]мину́ти таке́ я́вище не мо́жна. Пропускать, пропустить -мо ушей, глаз, см. Пропуска́ть 5;
2)
нрч. – ми́мо (малоупотребит.), стороно́ю, побіля́, (п)о́біч, не туди́; повз ко́го, що; (обыкновенно же мимо передаётся описательно через выражения с глаголом мина́ти и пр.). [Стої́ть собі́ кацапчу́к, ті́лько погляда́є, а каца́пка ми́мо йде та й його́ пита́є (Рудан.). Стороно́ю дощ іде́, стороно́ю (Купал. пісня). Побіля́ ї́хав, до нас не заї́хав (Звин.). Дим несе́ться не в ві́чі, а побіля́ (о́біч) (Крим.)] Поля, луга, река, текущая -мо – лани́, лу́ки, ріка́, що повз їх протіка́є.
Он выстрелил -мо – він не влучи́в.
Опять -мо! – знов не влучи́в! знов не туди́! знов по́біч!
Не -мо говорится, молвится – не на ві́тер гово́риться (ка́жеться).
Проехать -мо – мину́ти, помину́ти кого́, що.
-мо, всё -мо и -мо – геть да́лі, все да́лі і да́лі; побіля́, все побіля́ й побіля́.
Поди-ка ты -мо! проваливай -мо! – іди́ (собі́) геть! (отвяжись, не получишь) дзу́ськи! дзусь! адзу́сь!
Пошол -мо! (кучеру) – мина́й! не с[зу]пиня́йся! поганя́й! (фамил.) паня́й!
Ступить -мо – не так ступи́ти, ступну́ти о́бік, (споткнуться) спотикну́тися, спіткну́тися.
Неисчерпа́емый – невиче́рпний, невичерпа́нний; срв. Неиссяка́емый 2. [Запа́с його́ жа́ртів невиче́рпний (Н.-Лев.). Його́ вибага́нки були́ невиче́рпні (В. Підмог.). Його́ тягло́ до землі́, невичерпа́нної скарбни́ці бага́тства (Франко). Єги́пет є і ни́ні кра́єм невнчерпа́нної плодови́тости (Калит.)].
Непреодоли́мо, нрч. – неперемо́жно, непобо́рно, неперебо́рно, нездола́нно, (устар.) необори́мо. [Ді́вчина така́ бага́та на ту прина́дну жіно́чість, що неперемо́жно ва́бить до се́бе мужчи́н (Грінч.). Туди́ мене́ притягну́ло неперемо́жно (М. Левицьк.). Його́ непобо́рно тягло́ до грома́дської дія́льности (Франко). Ти стережи́сь! сильни́й він непобо́рно (Крим.)].
Призва́ние
1) (
действ.) покли́кання, прикли́кання, по́клик (-ку);
2) (
наклонность) покли́кання; нату́ра. [Збу́джене вже літерату́рне поклика́ння тягло́ його́ до письме́нства (Єфр.). Белетри́стика не є моє́ покли́кання (Крим.)].
Следовать своему -нию – іти́ за свої́м покли́канням, іти́ за своє́ю нату́рою.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Хохол
1) чуб, чупри́на, чупер, (
диал.) чубайка, чемер, чівка, хобот; (на бритой голове) оселедець;
2) (
с разными оттенками) хохол:
надрать хохол – нам’яти ирху.
[Бояри вмиг скомпоновали, На аркуш маніхвест, кругом, По всіх повітах розіслали, Щоб військо йшло під коругов; Щоб голови всі обголяли, Чуприни довгі оставляли, А ус в півлокоть би тирчав; Щоб сала і пшона набрали, Щоб сухарів понапікали, Щоб ложку, казанок всяк мав (І.Котляревський). Як тільки пан із паном за- змагався, Дивись — у мужиків чуприни вже тріщать (Є.Гребінка). Закрутивши чорні уси, За ухо чуприну, Підняв шапку — човни стали. «Нехай ворог гине! Не в Синопу, отамани, Панове-молодці, А у Царград, до султана Поїдемо в гості!» (Т.Шевченко). Взяв він його добре за чемер (Сл. Гр.). А кулик чайку Взяв за чубайку. Чайка кигиче: «Згинь ти, куличе!» Чайка кигиче: «Згинь ти, куличе!» (Н.п.). На що тому жінка молода у кого й стара за чуприну водить! (Номис). — А ми хіба порожні? Он, бач, пана везу! — Ну, то й вези його з Богом! — глухо одмовив чоловік і почав на шкапійчині чуба поправляти (П.Мирний). Хотіла збудить Петра, торсала його за плечі з усіх боків, смикала за чуприну, а він лежить, як колода (І.Нечуй-Левицький). Мовчки, похмуро їв він хліб з часником та часом сердито покрикував на дітей, як вони., дуже міцно почнуть дерти один одного за чуби та нароблять галасу (М.Коцюбинський). Тюхтій-хохол, що, хоч дурний, та хитрий, Макітру хилить виключно по вітру, Міркує шлунком і хропе гуртом (Є.Маланюк). Населення на Вкраїні — малоросійські хохли (Остап Вишня). Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил. Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил, Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?.. (В.Баранов). «А братія мовчить собі витріщивши очі. Може так і треба?». Так і треба, бо не встигли нас побити, як біжимо вибачатися за те, що пручалися, коли нас били у нашій же хаті. Бо ми травоїдні хохли, безсловесне тягло в закривавлених імперських возах сусідів — росіян, поляків. Так було, так є, але так не повинно бути (Леонід Залізняк). Очі затуляє довгий чуб — гламурний оселедець на пів щоки. Криві худорляві ноги підкреслюють тісні претісні штани. А між них, тих кривульок модніх — ширінка до колін висить. І плутаються люди, чи воно жінка, чи чоловік (П.Кукуй). — Мати мала певні літературні нахили, добре відчувала на смак російську мову – і українську вивчила. Вона була партійним працівником, перекладала протоколи для ЦК українською мовою. Єдина в осередку, хто міг це робити! З нею працювало двадцятеро хохлів, які не знали своєї мови (В.Брюґґен). Депутат, прізвище якого все одно забудеться Вічністю, вніс черговий метушливий проект щодо заборони в публічній сфері слів «жид», «хахол» і «москаль». Не зовсім зрозуміло при цьому, як бути з «маланцем», «малоросом» і «кацапом». До того ж можна було розширити список «ляхом», «бульбашем», «чурбаном», «хачиком», а також «німчурою», «жабоїдом», «макаронником», «піндосом» та іншими красивими назвами (Ю.Андрухович). — Ну, гаразд, хохол, — через зціплені зуби мовив наш командир. — Але якщо ти будеш нас затримувати, я тебе пристрілю. — Ти ще раз назвеш мене хохлом, я тебе сам пристрілю, — відповів я (В.Слапчук). — Обабіч дороги — старі дупляві верби порохняві. Прислухаюся — так і є: з одної, найгрубішої, і чути ту музику. Підкрався, звівся навшпиньки, зазирнув у дупло — сидить. Мале, як пів вашого Цилька, пане Годюр, в руках скрипочка, на голові зелений капелюшок. З павуном. У мене чупер на голові встав, і аж не смап’ятався, коли був удома. Щастя, що в хаті була свячена вода (В.Кожелянко). Я теж лінивий хохол… (А.Чехов)].
Обговорення статті
Щемящий – який (що) щемить (стискує, стискає), щемкий, щемний, щемливий, щемлячий, скимни́й, терпки́й, то́скний:
щемящая боль – щемливий (щемкий, щемний, щемлячий, скимний, терпкий) біль; щем.
[Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити з скелі у крутіж: «На, жери і мене!» Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки (М.Коцюбинський). У грудях ропавий бубнявіє щем за цих баляндрасників, дурнів, нікчем. І гостре бажання зринає, мов рик: ще вистане мужності вибути вік, ще виживу, вистою, викричу я, допоки поглине мене течія. Хай світ збожеволів, та розум ясний ізісподу входить у витлілі сни. Ще треба терпіти і марне — клясти. А ти мене, Господи Боже, прости (В.Стус). Світлий і щемкий настрій сну супроводжував його повсюди, Львів ще ніколи не був таким прекрасним і приязним до нього, усе складалося саме по собі (Костянтин Москалець). Стівен забрав понівечену, тремтячу праву руку і виставив ліву. Знову змахнув рукав сутани, коли злітала лінійка, і знов гучний хряскіт та лютий, шалений, палючий, щемлистий біль, від якого пальці корчаться в багряно-тремткий згусток драглів (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Щемна туга охопила мене: я стою перед замком, у якому, можливо, провів своє дитинство (Г.Малець, перекл. П.Модіяно)].
Обговорення статті
Комфорт – (англ.) комфорт, затишок, виго́да:
душевный комфорт – душевний комфорт.
[Хоч і не з комфо́ртом, та все́-таки до́сить чи́сто й вигі́дно (І.Франко). Це найліпший і наймодерніший експрес в СССР; найкомфортабельніший експрес у так званій робітничо-селянській державі. Мавши маршрут майже на пів земної кулі, маршрут «Нєгорєлоє — Владівосток», тобто від понурої Прибалтики і до берегів Японського моря, маршрут на 12 тисяч кілометрів і стільки ж назад, він був до того відповідно пристосований і устаткований, — до комфорту і вигод в безперервній десятиденній мандрівці (І.Багряний). Андрій Андрійович думав про те, як йому мало потрібно від жінки, щоб відчувати душевний комфорт. Зараз йому до нестями хотілося жити так, щоб тягло до рідної домівки, щоб стіни були зігріті затишком та спокоєм (С.Талан). Припустімо навіть, що за сімдесят років існування в комфорті та безпеці, під захистом надійно заблокованої дром-зони, нам все-таки вдалося б побудувати величезний флот для звільнення людства. Що далі? (О.Авраменко). То були дурнувато радісна безтурботність і душевний комфорт. Поклавши яблуко до кишені, я кинувся навздогін за Еммою (В.Горбатька, перекл. Ренсома Ріґґза). Принаймні двом молодим леді з цих сімей він дав дуже різні почуття. Те, що для Фанні означало спокій і душевний комфорт, оберталося нудьгою та роздратуванням для Мері (В.Горбатько, перекл. Дж.Остін). Життя — це серія проблем. Ви або маєте проблему зараз, або вже її владнали, або готуєтесь до нової. А все тому, що для Бога ваш характер важливіший за ваш комфорт. Для Бога важливіше зробити ваше життя святим, ніж щасливим (Наталія Гоїн, перекл. Ріка Ворена). Комфорт — це компроміс із свободою (Е.Кант)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛЯ́МКА укр. тягло́.
ТЯНУ́ТЬ (до себе) притяга́ти, (куди) затяга́ти, (слова) розтяга́ти, (убік) відтяга́ти, (душу) ще витяга́ти, (до кого) ма́ти по́тяг, (жили) сота́ти, висо́тувати, (чуже) цурпе́лити, ти́рити, (у небо) ва́бити, (про комин) ма́ти тя́гу;
тяну́ть за язы́к ще випи́тувати, приму́шувати говори́ти;
тяну́ть каните́ль ще розво́дити тягани́ну, тягти́ Сірка́ за хвіст;
тяну́ть ля́мку тягну́ти во́за /тягло́/;
он тя́нет пусто́й но́мер йому́ не сві́тить;
тя́нущий 1. що /мн. хто/ тя́гне тощо, зви́клий тягти́, тяга́ч, витяга́ч, затяга́ч, про тяга́ч тощо, витяга́льник, розтяга́льник, затяга́льник, протяга́льник тощо, прикм. тягу́чий, витяга́льний, розтяга́льний, затяга́льний, протяга́льний тощо, складн. тягни́- [тягни́біда], 2. тех. тягови́й, робо́чий [тя́нущий винт робо́чий ґвинт], 3. = тя́нущий волынку заба́рливий, схи́льний зволіка́ти;
тя́нущий ду́шу (тя́нущий за ду́шу) зда́тний ви́йняти ду́шу;
тя́нущий жи́лы зви́клий тягти́ жи́ли;
тя́нущий за язы́к коротк. тягни́-за-язи́к;
тя́нущий каните́ль зви́клий волово́дити;
тя́нущий ля́мку тягни́біда;
тя́нущая боль тягу́чий біль.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лямка – ля́ма, -ми, тягло́, -ла́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Тяга (движущая сила) – тягло́;
• т. (архитектурная
) – ґзимс (-су);
• т. (воздуха
) – тяг (-гу);
• т. (стяжка
) – стя́гель (-ля);
• т. (
для передачи движения) – тя́гель (-ля);
• т. аккумуляторная
тягло́ акумуля́торне;
• т. анкерная
– с. а́нкерний;
• т. бичевая
– лямува́ння, лямо́вання;
• т. вытяжная
– тяг витяжни́й;
• т. главная
– тя́гель головни́й;
• т. золотниковая
– т. сувако́вий;
• т. искусственная
– тяг шту́чний;
• т. коленчатая
– тя́гель колінча́стий;
• т. конная
тягло́ кі́нське;
• т. кривая
– тя́гель криви́й;
• т. направляющая
– т. напрямни́й;
• т. независимая (трамв. вагонов
) – тягло́ незале́жне;
• т. обратная
– тя́гель зворо́тний;
• т. окружная
– тяг обкружни́й;
• т. опрокидывающаяся
– тя́гель перекидни́й;
• т. паровая
тя́гло парове́;
• т. переводная
– тя́гель перевідни́й;
• т-и перекрещенные
– т-лі перехре́щені;
• т. поворотная (в плуге
) – ди́шлик (-ка);
• т. подвесная
– т. почіпни́й;
• т. подкосная
– стя́гель косяко́вий;
• т. полая
– с. ду́тий;
• т. пружинящая
– тя́гель пружни́й;
• т. радиальная
– с. радія́льний;
• т. распределительная
– тя́гель розподі́льчий;
• т. регулирующая
– т. регулівни́й;
• т. регуляторная
– т. регуля́торний;
• т. рулевая
– т. стернови́й;
• т. ручная
– т. ручни́й;
• т. связаная
– т. звя́заний;
• т. семафорная
– т. семафо́рний;
• т. сильная (воздуха
) – тяг вели́кий;
• т. сквозная
– стя́гель наскрізни́й;
• т. слабая (воздуха
) – тяг мали́й;
• т. соединительная
– с. злучни́й;
• т. стенная
– гзимс насті́нний;
• т. сцепная
– с. зчіпни́й;
• т. тормозная
– тя́гель гальмівни́й;
• т. упряжная
– т. запряжни́й;
• т. уравнительная
– т. вирівня́льний;
• т. установочная
– стя́гель установни́й;
• т. шпренгельная
– с. підсилко́вий;
• т. штыкообразная
– т. багнетува́тий;
• т. эксцентриковая
– т. ексцентрико́вий;
• т. электрическая
тягло́ електри́чне.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

лебёдка ко́рба,-би, катери́нка,-ки, мотови́ло,-ла, тягло́,-ла́, коловоро́т,-та
л. авари́йная ко́рба [катери́нка] аварі́йна
л. бараба́нная ко́рба [катери́нка] бараба́нна
л. кранова́я ко́рба [катери́нка] зво́дова
л. ли́фта ко́рба лі́фта
л. монта́жная ко́рба [катери́нка] монта́жна
л. отка́точная ко́рба [катери́нка] відко́тна
л. пневмати́ческая ко́рба [катери́нка] пневмати́чна
л. подвесна́я ко́рба почіпна́ [підвісна́], мотови́ло підвісне́ [почіпне́]
л. подъёмная ко́рба [катери́нка] підійма́льна
л. рудни́чная ко́рба [катери́нка] копа́льнева
л. ручна́я мотови́ло,-ла
л. скре́перная катери́нка [ко́рба] скре́перна
л. трелёвочная ко́рба [катери́нка] трелюва́льна
л. тягова́я ко́рба [катери́нка] тягова́
л. цепна́я ко́рба [катери́нка] ланцюго́ва
ля́мка ля́мка,-ки, тягло́,-ла́
тя́га 1. тя́гнення
2. тя́га,-ги, тяг,-гу, тягло́,-ла́
3. тя́гель,-ля (переривач руху)
т. возду́шная тя́га пові́тря́на
т. вытяжна́я тя́га витяжна́
т. дымово́й трубы́ тя́га дима́рна
т. есте́ственная тя́га приро́дна
т. ко́нная тя́га кі́нська [кі́нна]
т. направля́ющая тя́га напрямна́
т. рулева́я тя́га кермова́
т. соедини́тельная тя́га сполу́чна
т. спускова́я тя́га спускова́
т. тормозна́я тя́га гальмівна́
т. электри́ческая тя́га електри́чна
т. электрово́зная тя́га електровозна

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Тягло́
1)
тяга, лямка;
2)
рабочий скот.
Тягло́м тягти́ – тащить по земле.
Тягло́м – гужем.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зо́хматися, -маюся, -єшся, гл. Пожелать. Мати собі міркувала, що як пійде на розглядини, що й своє, мовляв, тягло, і велика ікона від покійної жінки дітям зосталась, то я й зохмаюсь (заміж). Г. Барв. 231. Почула, що чоловік до свата збірається, та й собі зохмалась туди ж іти.
Тяге́льце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
Тягло́, -ла́, с.
1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр.
Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі. Черк. у.
2) Рабочая скотина, рабочій скотъ.
Здохне мабуть не сьогодні-завтра бідне тягло без сіна. Грин. II. 209. Чи багато тягол було на роботі? Новомоск. у. Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга. КС. 1898. VII. 47.
3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ).
А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки. Полт. г.
4)
Тягло́м тягти́. Тащить по землѣ. Ум. Тяге́льце. Шейк.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Конный — кі́нний; К. армия — кі́нна а́рмія; К. артиллерия — кі́нна артиле́рія; К. тяга — кі́нне тягло́.
*Механический — механі́чний; М. смесь — мішани́на; М. тяга — механі́чне тягло́.
*Тягатягло́, -ла́; тяг, -гу; — тягло́ кі́нне; Т. механическая — механі́чне тягло́; Т. соединительная — злучни́й тяг; Т. спусковая — спускови́й тяг.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ля́мка = ля́ма, ля́мина, тягло́, шлея́. — Надїв шлею і тягну її, і тягтиму вже до віку. Кн.
Скотъ = д. Скоти́на.С. молодо́й = молодни́к, молодня́к, молодови́к. — С. рабо́чій = робо́чий скот, тя́гло́. — С. рога́тый = д. під сл. Рога́тый.

Запропонуйте свій переклад