Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Беремене́ть – вагітні́ти, вагоні́ти, ваготі́ти, черева́тіти, на дити́ну захо́дити, захо́дити в тяж.
Бре́мя
1) вага́, вагота́, тяга́р (
р. -ра́), тягота́, но́ша (р. -ші), ванта́ж. [Несемо́ свій тяга́р. Ви́зволитися з-під ваготи́, що лежа́ла (тяжі́ла) на нас. Гріхі́в на ме́ні й так бага́то; вели́ка но́ша їх, важка́ вона́ (Конис.)];
2) тяж. [Уже́ його́ жі́нка зайшла́ в тяж =
забеременела].
Разрешиться от -ени – оброди́(ни)тися, розроди́нитися, злегчи́тися, спорожни́тися, розси́патися;
3)
лежать -енем на ком – тяжі́[и́]ти, ваготі́ти на ко́му.
Забере́менеть – (о женщине) завагітні́ти, заважні́ти, завагон[т]і́ти, затяготні́ти, зайти́ в тяж, зайти́ на дити́ну, ста́ти при наді́ї, (грубов.) зачерева́тіти; (о свинье) запоросі́ти, ста́ти поро́сною; (о корове) ста́ти ті́льною; (о кобыле) ста́ти жере́бною.
Запряга́ть, запре́чь
1) запряга́ти, запрягти́ (
пр. вр. запрі́г, -прягла́), (о мног.) позапряга́ти, повпряга́ти кого́. [Запряга́йте, хло́пці, ко́ні ворони́ї (Пісня). Воли́ позапряга́ють (Грінч. III). Сі́рі воли́ повпряга́ли (Чуб. V)].
-пре́чь лошадей – запрягти́ ко́ні и ко́ней.
-га́ть, -пре́чь (вола или корову) в одиночку – запряга́ти, запрягти́ (вола́, коро́ву) бовкуно́м.
-га́ть сборно, совместно – спряга́ти (сво́го й чужо́го коня́, вола́), спряга́тися, спрягти́ся;
2) (
принуждать кого-л. к тяж. раб.) запряга́ти, запрягти́ кого́ до чо́го.
Запряжё́нный – запря́жений, (о мног.) позапря́гані.
Ка́торга
1) (
ссылка) ка́торга, Сибі́р (-ру).
Присудить к -ге кого – засуди́ти на ка́торгу кого́.
Сослать в -гу – засла́ти, завда́ти на ка́торгу (на Сибі́р) кого́. [На ві́чну ка́торгу завда́в (Сл. Гр.). На Сибі́р засуди́ли за те, що бра́та вбив (Харківщ.)];
2) (
турецк. галера) ка́то[е]рга. [Не оди́н же то з козакі́в побува́в у туре́цькій нево́лі; там на гале́рах-ка́торгах ко́вано нево́льника до опа́чин (вёсел) (Куліш)];
3) (
перен. о тяжел. работе, беспросветной тяж. жизни) ка́торга. [Хоч би вже шви́дше смерть мене́ з ціє́ї ка́торги ви́зволила (Богодух. п.)].
Кольцо́
1) кі́льце́, ко́ло, (
обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);
2) (
круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.
Пускать дым -цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.
Окружать -цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);
3) (
для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).
Венчальные -ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.
Размениваться -цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;
4) (
техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.
Внешнее -цо́ – околи́шня каблу́чка.
Нажимное -цо́ – притиско́ва каблу́чка;
5) (
извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];
6)
см. Звено́.
Мышь, зоол. Mus – ми́ша, (зап.) миш (-ші), соб. мишва́. [Ми́ша у стозі́, а піп у селі́ ніко́ли не заги́нуть (Номис). Мишва́ прити́хла (Гліб.)].
Был бы хлеб, а -ши будут – аби́ боло́то, а жа́би́ бу́дуть.
Кошка спит, а всё -шей видит – голо́дній ку́рці про́со на ду́мці.
И мышь в свою норку тащит корку – ку́рка що гребе́, то все на себе́; ніхто́ собі́ не во́рог.
Гора мышь родила – з вели́кої хма́ри та мали́й дощ; зайшла́ гора́ в тяж, а привела́ ми́шу.
Мышь домовая (Mus musculus L.) – ми́ша ха́тня, ми́ша сільська́.
Мышь желтогорлая (Mus flavicollis L.) – ми́ша жовтоши́йка, ми́ша жовтого́рла.
Мышь лесная (Mus sylvaticus L.) – ми́ша лісова́.
Мышь малютка (Micromys minutus Pall.) – ми́ша мала́, ми́ша-маля́ (-ля́ти), ми́ша мізи́нна, ми́ша бадиля́рка.
Мышь полевая
а) (
Apodemus agrarius Pall.) ми́ша польова́;
б) (
полёвка, Microtus arvalis Pall.) но́риця звича́йна, жи́тник, повх (-ха) звича́йний.
Мышь садовая (степная, Mus musculus hortulanus Nordm.) – ми́ша садова́ (степова́).
Мыши, зоол.Muridae – мишува́ті.
Мыши летучие, зоол.
а) (
Chiroptera) летю́чі ми́ші, кажани́, лиликува́ті (-тих), ли́лики (-ків);
б) (
нетопыри, Vespertilionidae) кажанува́ті (-тих). [Через база́р кажа́н костокри́лий перелети́ть (Шевч.). Ли́лик виліта́є (Рудан.)].
Мышь летучая большеухая (Paramyotis Bechsteini Kuhl.) – нічви́д довгову́хий.
Мышь лет. бульдоговая (Molossus rufus E. Geoffr.) – кажа́н (-на́) бульдо́говий.
Мышь лет. водяная
а) (
Selesius mustaficinus Kuhl.) нічви́д вуса́тий;
б) (
Selesius daubentoni Kuhl.) нічви́д колово́дний.
Мышь лет. двуцветная (Vespertilio murinus L.) – ли́лик двоба́рв(н)ий, ли́лик миша́стий, ли́лик звича́йний.
Мышь лет. длиннокрылая (Miniopterus Schreibersi Kuhl.) – довгокри́лиць (-льця), довгокри́лий кажа́н.
Мышь лет. прудовая – (Capaccinus dasycneme Boie) – нічви́д ставкови́й.
Мышь лет. реснитчатая (Isotus emarginatus E. Geoffr.) – нічви́д рясокри́лий.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Тяжеловес – (борец, боксёр, политик) важковаговик, (тяж, разг.) ваговик.
[У наступ пішли ваговики: великі й неповороткі ведмеді. За ними йшли лісовики, гноми, водяники (Вадим Дорошенко). Зустрічаються два боксери — ваговик і «мухач». Ваговик: — Вчора приходжу з тренування раніше і застаю жінку з якимсь мужиком. Правою беру його за кадик, а лівою — в голову. Він через балкон і з віконною рамою на вулицю. Легковаговик: — Не повіриш — така ж фігня. Мужик встає, а я йому серією: знизу, збоку, лівою, правою, в корпус, в голову і відчуваю – за очками виграю…].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЕРЕ́МЕНЕТЬ живомовн. черева́тіти, захо́дити на дити́ну, захо́дити в тяж, образ. горба́тіти спе́реду;
беременеющая що захо́дить на тяж.
БЕРЕ́МЕННОСТЬ ще тяж;
скло́нная к бере́менности швидка́ на тяж.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Тяж – тяж (-жа);
• т. (тяга
) – тя́гель (-ля).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мышь
• Был бы хлеб, а мыши будут
– аби болото, а жаби будуть. Пр. Аби корито, а свині будуть. Пр.
• Гора родила мышь
– зайшла гора в тяж, а привела мишу. Пр. Могила мишу породила. Пр. З великої хмари [та] малий дощ. Пр. Грім раба вбив. Пр. Ставився, як лев, а загинув, як муха. Пр.
• И мышь в свою норку тащит корку
– курка що гребе, то все на себе. Пр. Ніхто собі не ворог. Пр. Де ви бачили такі граблі, щоб від себе гребли. Пр.
• Кошка спит, а всё мышей видит
– голодній курці просо на думці. Пр. Голодній кумі хліб на умі. Пр.
• Летучая мышь
– кажан; лилик.
• Надулся, как мышь на крупу
(разг.) – надувсь, як сич [на вітер, на віхолу]; надувся, мов сич [на сову]; надувся, мов квочка на дощ; надувся, як воша на морозі; надувся, як міх ковальський (циганський). [Надувся, як Миколай на малай. Пр.]
• Худа та мышь, которая одну лазею знает
– худа та миша, що лиш одну діру до ями має. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Тяж, -жу
1)
тяга;
2)
кольцо в плуге;
3)
бремя.
У тяжі́, у тяжу́ бу́ти, ходи́ти – быть беременной.
Зайти́ в тяж – забеременеть.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Тяж, -жу, м.
1) =
Ужва 2. Вх. Зн. 72.
2)
У тяжі́, у тяжу́ бу́ти, ходи́ти. Быть беременной. Я в тяжу. О. 1861. XI. 30. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. НВолын. у. Зайти́ в тяж. Забеременѣть. Драг. 260.
Ярмо́, -ма́, с.
1)
Ярмо. Kolb. І. 67. Части его: верхняя пластина, лежащая на шеѣ у воловъ: ча́шовина, нижняя подъ шеей — підгі́рля, соединяютъ ихъ двѣ сні́зки, а съ наружной стороны запираются шеи воловъ двумя же зано́зами; къ чашовині посредствомъ приво́ю прикрѣпляется дереревянное плетеное кольцо — каблу́чка, надѣвающееся на дышло. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. Чашовина посрединѣ подбивается желѣзной підковою, а підгірля называется также підши́йок; снізки прикрѣпляются къ чашовині наверху затя́гачами или заволі́чками, кожанымъ или веревочнымъ, иногда же вмѣсто затягача въ снізок продѣвается кіло́чок; каблучка къ дышлу прикрѣпляется прити́кою. Рудч. Чп. 250. Гуцульскія названія: чашовина = плече́, підгірля = підгорниця, снізок = смик, занози = за́нізки, каблучка = живе́ць (желѣзное кольцо) или ро́скрут (изъ паренаго дерева); живець къ дышлу (тяж) прикрѣпленъ прити́качем. Шух. І. 165. Прикрѣпить ярмо къ дышлу — ярмо́ нарва́ти. Рудч. Чп. 97. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Іти неначе у ярмо — крайне неохотно итти. Ном. № 5095.
2) Ключица. Вх. Уг. 278.
3) Иго.
Роскувать козак сестру свою не хоче, сам не соромиться конать в ярмі у ляха.... Шевч. 160. Ум. Яре́мце. АД. І. 53. На них (волах) яремці все тисові. Гол. II. 17. См. еще Єрмо.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бала́стъ = тяж, (? с. п.), саву́р.(Пісок, камінь то що, чим наружаєть ся для ваги судно, як не має краму або иншої клажі.) Слово Саву́р вживаєть ся на побережжі Озовського моря. (Чи не має з сим звязку назва звісної в народнїй думі „Про трьох братів“ Савур могили?)
Плугъ = плуг, плужо́к, що робить велику борозну — борозни́стий. — Плуг складаєть ся з двох частин: 1. плуг, 2. колїшня́, колїсня́ або телїга, телїжка. Части́ни плу́га: 1. градїль (основа або ричаг плуга), в йому ко́чит, ко́чик (Полт.), кучу́к (Херс.) — се кілок, за котрий чіпляєть тяж, гужа́ (Полт.) — ремінь або ланцюг, що звязує плуг з колїшнею, і па́склин — клин в градїлї, що держить чересло. 2. чересло́, що ріже землю, а в йому заборозе́ники — кілочки, що регулїрують чересло. 3. стовба́ — зъєдиняє градїль з лемішем. 4. жа́бка, щоб піднїмать або опускать градїль. 5. поли́ця, поли́чка, що одвертає скиби землї. 6. лемі́ш — підрізує скибу, кінець його — перо́. 7. чепі́га — дві ручки плугові, щоб повертати плуг — робо́ча, де треба одрізувати скибу, і я́лова або гуля́ча, що йде по борознї. 8. хвостовики́, їх два, кожний нарізно зоветь ся за́хвісток, вони зъязують чепігу з лемішем, щоб брать глибшу або мільшу борозну. — Нема над те ремесло, як леміш та чересло. н. пр. — На весїлля берись, а за чепігу держись. н. пр. — Гей, гей воли! Чого ж ви стали? Чи поле дуже заросло? Чи леміша иржа поїла? Чи затупилось чересло. Руд. — Части́ни колїшнї: 1. вісь, кінцї її — рукави́, середина — плече́, на нїй залїзнї штаби вверху — сто́си, знизу — піді́сок, на кіпцї рукавів — за́гвіздок або заколе́сник — кілочок. 2. ко́лесо одно цїле, а друге без обода — баране́ць, в йому сту́пиця або коло́дка або ма́точина, з шпи́цями і залїзним обручем навкруги ступицї — ри́хвою. 3. сокирня́ або тупірня́ — регулятор для постанови плуга на ширшу або вузчу скибу, в нїй кладеть ся соки́ра. 4. ключ, до котрого чіпляють війце, а в йому крючо́к (Херс.) або шлю́га або начо́ка (Полт.), що за його чіпляють війце. 5. війце́ — дишель: коли припрягають друге війце, то між ними прироблюють скра́клї. — Всї назви, належачі до плуга, записані Ф. Красиньським в с. Керелівцї в Звенигородщинї і провірені від людей з Полтавщини (село Срібне) і Херсонщини (с. Перешори); які були одміни в останнїх — те визначено — Полт. Херс.

Запропонуйте свій переклад