Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «тяма»
Шукати «тяма» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лё́гкий и -гок
1) ле́гки́й (-ка́, -ке́). [Паляни́ця легка́, до́бре ви́печена (Звин.)].

-кий как перо легки́й як пір’ї́на, легки́й як пух.
-кий груз, багаж – легки́й ванта́ж, бага́ж.
-кий мусор, горн. – штиб (-бу).
-кая почва – легки́й ґрунт, перегні́й (-но́ю); пухка́ земля́.
Да будет ему земля -ка! (о покойнике) – хай йому́ земля́ перо́м! Неха́й йому́ земля́ легка́! Ле́гко йому́ лежа́ти, перо́м зе́млю держа́ти (Номис).
-кая кавалерия – легка́ кінно́та.
-кое войско – легке́ ві́йсько.
-кая атлетика – легка́ атле́тика.
-кое орудие – легка́ гарма́та.
-кое ружьё – легка́ рушни́ця;
2) (
малый, незначительный слабый и т. п.) легки́й, леге́нький, невели́кий, невели́чкий, незначни́й.
-кая проседь – леге́нька сивина́.
С -кою проседью – сивува́тий, підси́вий, шпакува́тий.
-кие морщины – леге́нькі (неглибо́кі) змо́ршки.
-кий ветерок – леге́нький вітере́ць, (зефир) ле́гіт (-готу). [У віко́нце влива́ється ле́гіт майо́вий (Л. Укр.)].
-кий порыв ветра – леге́нький по́дув (по́дих) ві́тру.
-кий дымок – леге́нький, ріде́нький димо́к (-мку́).
-кий морозец – леге́нький (невели́чкий, мале́нький) морозе́ць.
-кий туман, -кая тучка – легки́й (леге́нький) тума́н, легка́ (ріде́нька, прозо́ра) хма́рка. [Над доли́нами стої́ть си́зий, легки́й тума́н (Неч.-Лев.)].
-кое наказание – неважка́ (легка́) ка́ра.
-кая вина – неважка́ прови́на.
-кий вздох, стон – леге́ньке зідха́ння, леге́нький сто́гін.
-кий смех послышался среди публики – ти́хий (леге́нький) сміх почу́вся серед пу́бліки.
-кая улыбка – леге́нька у́смішка.
-кий стук, шум – ти́хий сту́кіт (го́мін).
-кий сон – легки́й, некрі́пки́й сон.
У него -кий сон – він некрі́пко (нетве́рдо, чу́тко, чу́йно) спить.
-кое движение – легки́й (леге́нький, незначни́й) рух.
С -кою иронией – з легко́ю (леге́нькою) іро́нією.
На её лице вспыхнула -кая краска – обли́ччя в не́ї (їй) тро́хи зашарі́лося (спалахну́ло леге́ньким рум’я́нцем).
-кая поступь, -кий шаг – легка́ хода́.
-кий огонь – пові́льний (легки́й) ого́нь.
-кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана – легки́й біль, легка́ хоро́ба (засту́да, вто́ма, ра́на).
-кий озноб, жар – легки́й (невели́чкий) моро́з (жар).
У него -кий озноб, жар – його́ тро́хи моро́зить, у йо́го мале́нький (невели́чкий) жар.
-кие роды – неважке́ (легке́) ро́диво, неважкі́ (легкі́) роди́ни (зап. поло́ги).
-кое лекарство – деліка́тні (м’які́) лі́ки.
Слабит -ко и нежно – проно́сить м’я́ко й деліка́тно.
-кие средства, меры – м’які́ за́соби (за́ходи).
-кий характер – м’яка́ (нетяжка́, несуво́ра, лагі́дна) вда́ча.
-кое сердце – м’яке́ се́рце.
-кий табак – легки́й (неміцни́й, па́нський) тютю́н.
-кое вино, пиво – неміцне́ (легке́) вино́, пи́во.
-кий раствор – неміцни́й ро́зчин.
-кий напиток – легки́й напі́й.
-кий запах – легки́й, тонки́й пах (дух).
-кие духи, ароматы – легкі́ (неміцні́) па́хощі;
3) (
необременительный) легки́й, необтя́жливий, невтя́жливий, (о пище: удобоваримый) легкостра́вний, стравни́й. [Хліб глевки́й, на зу́би легки́й (Номис)].
-кая должность, -кие обязанности – легка́ (невтя́жлива) поса́да, необтя́жливі обо́в’язки.
-кий труд – легка́ пра́ця, (осудительно) легки́й хліб.
Зарабатывать -ким трудом – заробля́ти легко́ю робо́тою, легкоби́том. [Сі́яти грі́шми, що заробля́в я легкоби́том (Кониськ.)].
-кий хлеб – легки́й (незагорьо́ваний) хліб.
-кая жизнь – легке́ життя́, життя́ в доста́тках, в розко́шах, легки́й хліб.
Он привык к -кой жизни – він звик до легко́го життя́, до легко́го хлі́ба, він легкоби́том вік звікува́в (Кониськ.).
-кий обед, завтрак, ужин – легка́ (стравна́, деліка́тна) ї́жа, легка́ стра́ва, легки́й (деліка́тний) обі́д (сніда́нок), легка́ (деліка́тна) вече́ря; срвн. То́нкий.
-кая закуска – легка́ (леге́нька) пере́куска.
-кий воздух – легке́, рідке́ пові́тря; сві́же пові́тря;
4) (
нетрудный) легки́й, неважки́й, (простой) про́стий, нему́дрий.
-кое дело – легка́ (нему́дра, неважка́) спра́ва (робо́та).
-кое ли дело! – ле́гко сказа́ти! то не жарт!
-кое для понимания изложение, доказательство – ви́клад, до́каз зрозумі́лий, (иногда) розу́мний.
-кая фраза, задача – легке́ ре́чення, завда́ння.
-кий слог – легка́ мо́ва.
Этот писатель отличается -ким слогом – у цьо́го письме́нника легка́ мо́ва, ви́дко легку́ мо́ву.
-кий стих – легки́й вірш.
-кий экзамен, -кое испытание – легки́й і́спит.
-кий танец – легки́й (неважки́й) та́нець (-нця).
Он упивался -ким успехом – він п’яні́в з легко́го у́спіху.
-кая добыча – легка́ здо́бич;
5) (
весёлый) легки́й, леге́нький, весе́лий, (поверхностный) поверхо́вний, побі́жний, легкобі́жний, (ветреный) по́ле́гкий.
-кая жизнь – легке́ (безжу́рне) життя́.
-кая шутка – леге́нький жарт.
-кая радость, -кое настроение – безхма́рна ра́дість, безхма́рний на́стрій.
-кое отношение к своим обязанностям – легкова́ження свої́ми обо́в’язками.
-кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. – побі́жне (поверхо́вне, поглибо́ке) знання́ чого́сь (спра́ви, пре́дмету), мала́ тя́ма в чому́сь.
-кий ум – неглибо́кий (легкобі́жний) ро́зум.
-кое увлечение – легкобі́жне (скоромину́ще, неглибо́ке) захо́плення.
Чувство женское -ко – жіно́че почуття́ по́легке (неглибо́ке, непості́йне).
-кий характер – неглибо́ка вда́ча; м’яка́ (ла́гі́дна) вда́ча.
-кий человек – неглибо́ка (легкоду́мна) люди́на, по́легка люди́на.
-кий взгляд на вещи – поверхо́вне (легкова́жне) ста́влення до справ.
-кое обращение в обществе – ві́льне, неви́мушене пово́дження в товари́стві.
С ним -ко́ и горе – з ним і ли́хо не страшне́.
-кие движения – легкі́, ві́льні (неви́мушені) ру́хи.
-кий голос – ві́льний (плавки́й) го́лос.
-кая музыка – легка́ (непова́жна) му́зи́ка.
-кое чтение, -кая литература – легке́ чита́ння, легка́ лекту́ра; (изящная) кра́сне письме́нство; (эротическ.) лекту́ра (письме́нство) про коха́ння, ероти́чна лекту́ра, ероти́чне письме́нство;
6) (
легкомысленный, ветренный) по́легкий, легкова́жний, легкоду́мний.
-кого поведения девица – по́легка ді́вчина, ді́вчина легки́х зви́чаїв.
Искательница, любительница -ких приключений – охо́ча до легки́х романти́чних приго́д, охо́ча ле́гко поромансува́ти, романсо́ва аванту́рниця.
-кие нравы – по́легкі, ві́льні зви́чаї.
Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона – п’є́са (твір, музи́ка) легко́го змі́сту, то́ну;
7) (
быстрый, расторопный) легки́й, швидки́й, прудки́й, метки́й, жва́вий, мото́рний. [Ота́ смі́лива, метка́ Ка́тря (М. Вовч.). Жва́вий, як ри́бка в рі́чці (Номис)].
-кий на ногу – швидки́й (прудки́й, легки́й) на но́ги.
-кий на под’ём – рухли́вий, ворушки́й.
-кий на ходу – (о машине) легки́й у робо́ті, (об экипаже колесн.) легки́й, розко́тистий, котю́чий, бігки́й, (о санях, лодке) легки́й, плавки́й; срвн. Легкохо́дный. [Легки́й чо́вен (Полт.)].
-кий на кулак (драчливый) – битли́вий, швидки́й на кула́к (до бі́йки).
-кий на руку (удачливый) – легки́й на ру́ку.
С -кой руки – з легко́ї руки́. [З щи́рого се́рця та з легко́ї руки́ діду́сь дарува́в (Кониськ.)].
Он -гок на руку – у йо́го легка́ рука́, він до́брий на почи́н. [Кароо́кий чолові́к – до́брий на почи́н (Мирг.)].
Делать на -кую руку – роби́ти аби́як (на спіх, на швидку́ ру́ку, на швидку́ руч).
Работа на -кую руку – швидка́ робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис)].
-кий на слёзы – тонкосльо́зий, (сущ.) тонкослі́зка.
-кий на язык
а) язика́тий, слизькоязи́кий;
б) говірки́й, балаку́чий, балакли́вий.

-гок на помине – про во́вка помо́вка, а вовк і в ха́ту (Приказка).
-кая кисть – легки́й пе́нзель (-зля);
8) (
негромоздкий, стройный) легки́й, струнки́й.
-кая колокольня, беседка, колонна – легка́ (струнка́) дзвіни́ця, альта́нка, коло́на.
-кие украшения – легкі́ оздо́би.
Более -кий, наиболее -кий – ле́гший, найле́гший и т. д. [Але́ Оле́ся була́ ле́гша на ско́ки (Н.-Лев.)].
Становиться более -ким, см. Легча́ть.
Довольно -кий – до́сить легки́й, леге́нький и т. д., см. Лё́гонький.
Понима́ние – розумі́ння, зрозумі́ння, (соображение, толк) тя́ма, тя́мок (-мку), (сознательн. представл.) свідо́мість (-мости), (взаимное) порозумі́ння. [Розумі́ння краси́ ча́сто бува́є умо́вним (Грінч.). На́ція була́ в розумі́нні Шевче́нка сім’є́ю з рі́вних люде́й-браті́в (Грінч.)].
-ние правды и добра – розумі́ння пра́вди та добра́.
-ние права народного – зрозумі́ння пра́ва наро́днього.
-ние своего положения – свідо́мість свого́ ста́ну (стано́вища).
У толпы нет -ния – на́товп не ма́є тя́ми.
Нет -ния и телегу подмазать – нема́ тя́ми й во́за підма́зати.
Нет никакого -ния к чему – чорт-ма тя́ми до чо́го.
Вкладывать своё -ние в чьи-л. речи – вклада́ти вла́сний тя́мок у чиї́сь ре́чі.
Притти ко взаимному -нию – прийти́ (дійти́) до порозумі́ння з ким.
Поня́тие – розумі́ння, поня́ття, тя́ма, утя́мок (-мку), тя́мо́к (-мку́).
Национальные -тия – націона́льні розумі́ння.
Абстрактные -тия – умозо́рні, абстра́ктні розумі́ння.
Счастье -тие индивидуальное – ща́стя – розумі́ння індивідуа́льне.
Два великие -тия смерти и любви – два вели́кі тямки – сме́рти і любо́ви (Конис.).
Высокие -тия добра и правды – висо́кі втя́мки добра́ і пра́вди (Неч.-Лев.).
-тия не имеет – тя́ми не ма́є; не тя́мить.
Ложное -тие – фальши́ва тя́ма.
Представле́ние
1) (
действ.) виставля́ння, поставля́ння (напр., сві́дків); (кого кому) рекомендува́ння, предста́влення кого́ кому́; (кого к чему: к награде, чину) виставля́ння кого́ на що (на нагоро́ду на чин), подава́ння (напр., відо́мостей, зві́тів, докуме́нтів); (воображением) уя́влювання и уявля́ння, (оконч.) уя́влення;
2) уя́ва, уя́влення, ви́обра́ження, (
понятие о чём) тя́ма про що. [Одна́кові уя́влення добра́ і зла (Наш). Вона́ була́ у йо́го в уя́ві чимсь ви́щим (Грінч.)].
В -нии кого – в уя́вленні кого́, чиї́м.
Вы и -ния об этом не имеете – ви й уя́влення про це не ма́єте, ви і не уявля́єте собі́ цього́.
Отчётливое -ние о чём – вира́зне (я́сне) уя́влення про що;
3)
-ние театральное (действие и спектакль) – виста́ва. [Виста́ва відбува́лась про́сто не́ба (на открытом месте) (Єфр.)].
Эта драма имела пять -ний – ця дра́ма ма́ла п’ять виста́в;
4)
канц. – пода́ння, вне́се́ння.
На ваше -ние от такого-то числа – на ва́ше пода́ння від (з) тако́го-то числа́.
В ответ на ваше -ние – відповіда́ючи на ва́ше пода́ння.
По -нию кого – з пода́ння чийо́го, кого́.
Входить с -нием – зверта́тися з пода́нням до ко́го;
5)
мат. – предста́влення. [Графі́чне предста́влення фу́нкції].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Поднатуживаться, поднатужиться, разг. – (напрягаться, напрячься немного) піднатужуватися, піднатужитися, (прилагать, приложить усилия) напружуватися, напружитися, напружувати, напружити сили, напинатися, напнутися, нап’ястися, натужуватися, натужитися, натягтися, посилкуватися, нап’ясти жили, докладати, докласти зусиль.
[Єремія дуже задумався, що то буде, що далі з того вийде. Силкувалась, вгадувала це його здорова тяма в голові, і.. не могла вгадати (І. Нечуй-Левицький)].
Обговорення статті
Толк
1) (
разум) толк (товк), тяма, глузд, розум, інтелект, (прок) користь, пуття, добро, (мнение, суждение, устар.) думка, міркування, (толкование, устар.) тлумачення, (смысл) сенс, рація, зміст;
2) (
пересуды, разговоры, уст.) пере́су́ди, розмови, балачки, (молва, слухи) чутка, чутки, поголо́ска, по́голос, поголо́сок;
3) (
разновидность учения) напрям (спрямування), (рел.) секта:
без толку – без пуття; без ладу; безглуздо; (разг.) по-дурному;
взять в толк – узяти до тями (у тямки, у тямок); добрати розуму; зрозуміти; збагнути; уторопати;
во всем этом мало толку – в усьому цьому мало глузду (сенсу);
в толк не возьму – невтямки мені; не доберу розуму (ума); не второпаю (не збагну);
где ум, там и толк – де голова, там і розум (Пр.); де розум, там і глузд (Пр.);
говорите толком – кажіть ладом;
дать толк чему – дати лад чому; довести до пуття що;
делать не спеша, с толком – не поспішаючи робити; покладаючи робити;
добиться толку – допитатися; дійти пуття, добитися толку;
другого толка – іншого штибу;
знать (понимать) толк в чём – розумітися (знатися) на чому; тямити силу в чому; смак знати в чому;
из него толк выйдет (будет) – з нього будуть люди; з нього буде пуття; з нього щось [путнє] буде;
какой толк в том… – який сенс в тому;
не будет из этого толку – не буде з цього діла (ладу, пуття, добра); (фиг.) з цього дива не буде пива (Пр.);
не будет толку из кого – не буде пуття з кого; нічого не вийде з кого; добра не буде з кого;
повод к толкам – привід до пересудів (балачок, розмов);
поговорить толком, детально – поговорити (побалакати) до пуття (до ладу), детально (докладно);
пошли толки о ком – узяли на язики кого;
православные старообрядческого толка – православні-старообрядці;
сбивать, сбить с толку кого – спантеличувати, спантеличити кого; збивати, збити з пантелику кого; збивати, збити з плигу (з пливу) кого; затуркувати, затуркати кого (голову кому); забивати, забити баки кому;
сбиваться, сбиться с толку – спантеличуватися, спантеличитися; збиватися, збитися з пантелику (з плигу, з пливу); затуркуватися, затуркатися;
сбитый с толку – спантеличений, заторо́плений;
старый волк знает толк – вовк старий не лізе до ями (Пр.); був вовк у сіті, був і перед сіттю (Пр.); старий вовк лапу собі відгризе, а в руки не дасться (Пр.); мудрий не лізе під стіл (Пр.); старого лиса не виведеш із лісу (Пр.); старий кінь знає, де йому сідло долягає (Пр.);
с толком (говорить, делать что-либо) – з розумом (розумно, розсудливо, з розсудом); до пуття (до діла, до ладу);
что из него толку? – який з нього пожиток?;
что толку? – який сенс?;
шуму много, а толку мало – галасу багато, а діла мало (Пр.); діла на копійку, а балачок на карбованець (Пр.); хвальби повні торби, а в торбах нема нічого (а в тих торбах пусто) (Пр.); розносився, як чорт (як дідько) з бубном (Пр.).
[Збився з пантелику, як пияк з дороги (Пр.). На лихо Бог дасть толк (Номис). У нашому повку чортимає товку (Номис). Еней од страху з плигу збився (І.Котляревський). — Бог з вами, добродію! .. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму… (І.Котляревський). — Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан утямку ніяк не візьме (Панас Мирний). — Чи можете утямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М.Зеров). Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський). Певні були, що ті не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б.Грінченко). — Та ну тебе! Як сам був непутящий, Той інших любиш збити із пуття (М.Лукаш, перекл. В.Шекспіра). — Бо треба нам, чого не знаєм ми, Що знаємо — з того пуття немає (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — А що ж ми робитимемо в тому комітеті? А то пристати пристанемо, а толку дасть Біг… (М.Лукаш, перекл. А.Стіля). — Онде диво! Подивіться! Я хотів би, як годиться, Все народу з’ясувати, Та не можу ради дати, Бо й самому не до тями… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). … мало не перехрестився з великого чуда та дива, — він ніяк не міг узяти собі в тямки що́ все це означає; його супровідники теж нічого не розуміли (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Гроші — як гній: якщо їх не розкидати, від них буде мало користі (Ф.Бекон). Сенс в житті розумієш тільки потім, але жити доводиться спочатку (С.К’єркеґор). Після вчорашнього пограбування банку грабіжникам вдалося зникнути з мільйоном доларів. Поліціянти спантеличені й намагаються з’ясувати мотиви такого зухвалого злочину].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СОЗНА́НИЕ фраз. тя́ма;
сознание о чём (гризе) ду́мка про що;
в сознании при па́м’яті;
в по́лном сознании свідо́мий себе́, свідо́мо;
быть в сознании бу́ти при па́м’яті (тя́мі);
лиши́ться сознания /потеря́ть сознание/ ще втра́тити пам’ять;
до поте́ри сознания до безпа́м’яті, до безпа́м’яття;
быть без сознания бу́ти без па́м’яті;
находя́щийся вне сознания позасвідо́мий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Понятие
1) (
понимание) розумі́ння, -ння (чого́);
2) (
способность понимать) тя́ма, -ми;
3) (
представление, мысль) тя́ма, -ми, ду́мка, -ки.
Смысл
1) (
способность) ро́зум, -му, тя́ма, -ми. Здравый смысл – здоро́вий ро́зум;
2) (
значение) розумі́ння, -ння, зна́чення, -ння. Прямой смысл этих слов – власти́ве розумі́ння (зна́чення) цих слів.
Соображение
1) міркува́ння;
2) (
мнение, взгляд) мірко́вання, -ння, ду́мка, -ки;
3) (
рассудок) тя́ма, -ми, глузд, -ду.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Рассудок – розум; глузд; тяма. Лишиться рассудка – збожеволіти; обезглуздіти; (ирон.) – з глузду зсунутись.
Толктяма; глузд; розум. Без толку – без пуття. Понимать, знать толк в чем – розумітися, знатися на чому. Взять в толк – добрати (розуму). Добиться толку – допитатися. Сбивать, -ся с толку – збивати, -ся з пантелику; затуркати кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Тя́мапонимание, понятие, соображение, смышленность, уменье, сметка.
Не при тя́мі – не в своем уме.
Тямо́к, -мку́, см. Тя́ма. Без тямку́ – без сознания, не сознавая.
Не в тямку́ мені́ – а) не помнится; б) в толк не возьму.
В тямку́ кла́сти – мотать на ус.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

тя́ма, -ми, -мі

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Тя́ма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Лебед. у. Має тяму до римарства. Борз. у. Не при тя́мі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі. МВ. (О. 1862. І. 103).
Тя́мок, мку, м. = Тяма. Без тя́мку. Безъ сознанія, не сознавая. Чіпка без тямку поволік ноги далі. Мир. ХРВ. 238.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Па́мать = 1. па́мъять (С. Л.), тя́ма, тя́мка (С. Ш.), по́мка, па́мороки (С. Л.), Останнє, здаєть ся, вживаєть ся тільки у виразї: „заби́ти па́мороки“. — Таку ледачу памъять маю, що й не згадаю. Б. Г. — Въ па́мять врѣ́заться = в тямки́, в знаки́ да́тись. — Приводи́ть на па́мять = прига́дувати. 2. спо́мин, зга́дка. — Посажу коло хатини на спомин дружинї і яблуню і грушечку на спомин єдиній. К. Ш. — На па́мять = 1. д. Наизу́сть. 2. на спо́мин, на зга́дку, на неза́будь. 3. (вещ) — па́мъятка. — Се мінї зосталась памъятка після батька. 4. поминки, панахви́да.
Поня́тіе = 1. тя́ма (С. Л. Ш.), тям, тя́мка (С. Л. Ш), стя́мок (С. З.). — З журби та з трівоги зовсім свій тям розгубила. М. В. — Як тяма є, нехай зробить. Номис. 2. розумі́ння, ду́мка, мисль. — Не було поміж народом певного розуміння про право власности на землю. Бар. О. — В громадських розуміннях істория положила на двох руських народностях свої сліди. Бар. О. На Українї не могло витворить ся такого розуміння про громаду. Бар. О.
Разсу́докъ = розсу́док, глузд (С. З. Л.). тя́ма (С. Л. Ш.), па́мороки. — Лиши́ть, ся разсу́дка = глузд одби́ти (С. З.), з глу́зду зсу́нутись (С. Аф.) обезглу́здїти (С. З.).
Смыслъ = тя́ма, тя́мка (С. Л. Ш), стя́мок, змисл, ро́зум, розумі́ння, глузд (С. Аф. Л.), товк, раху́ба. — Яка тяма є. С. Ш. — Въ како́мъ смы́слѣ вы говори́те? = як се розумі́ти? про́ти чо́го се ви ка́жете? Кр. — Прямо́й, со́бственный смыслъ = власти́ве розумі́ння. – Здра́вый смыслъ = здоро́вий ро́зум. – По смы́слу зако́на = по ро́зуму зако́на. — Приро́дный смыслъ = про́стий, прирожде́ний ро́зум. — Въ э́томъ нѣтъ смы́сла = в сїм не ма́є глу́зду.
Соображе́ніе = міркува́ння, розважа́ння, зніркува́ння, рахува́ння, раху́ба, тям, тя́ма, тя́мок. — Безъ соображе́нія = нерозва́жно. — По моему́ соображе́нію = на мою́ ду́мку, на мій по́гляд, як я гада́ю. — Приня́ть въ соображе́ніе = взя́ти на ува́гу, зва́жити.
Толкъ = 1. товк (С. Ш.), толк (С. Ш.), то́лок (С. Ш.), тя́ма, тям, глузд, пантели́к. — Який ум, такий і товк. н. пр. — Як в тебе є товк, то в мене є гроші. С. Ш. — Нема в тебе толку, хоч запали — не трісне. н. пр. — На лихо Бог дасть толк. н. пр. — Треба брехнї толок дать. н. пр. — Впало йому на толок. С. Ш. — Глузд за розум повернув. н. пр. — Безъ то́лку = без пуття́. — Доби́ться то́лку = допита́ти ся. — Сби́ть, ся съ то́лку = зби́ти, ся з пантели́ку, з пли́гу, па́мороки заби́ти. — Будь ласкав, сватоньку старику, ізбий Енея з пантелику. Кот. — Еней од страху з плигу збив ся, в умі сердега помішавсь. Кот. — То́лкомъ = до пуття́. — Не вміє росказать до пуття. 2. (частїше мн. То́лки) — поголо́с, поговір, погово́ри і д. Молва́. 3. се́кта.
Умѣ́ніе, умѣ́нье = умі́ння (С. Л. Ш.), у(в)мі́лість, умі́ток (С. Л.), хист, тям, тя́ма. — Вмілість говорити промовисто вабила до його. Кн. — Хочу гарно зробити, а тяму нема. Сп. — Не маєш хисту, то й не бери ся. Кр.

Запропонуйте свій переклад