Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Шукати «т* не мен*» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Наваристый – наваристий:
• наваристый суп, бульйон, борщ – наваристий суп (юшка), бульйон, борщ.
[Мати, поставивши перед Василем тарілку наваристого борщу, була не менш здивована з його байдужості до любимої страви (Ю.Яновський). Добра штука — горох, подумав тоді Григорій, ковтаючи голодну слинку, бо згадалися йому наваристі супи і кулеші з гороху, що їх варила ще мати, покійна, горох родив на їхньому клинці, згадалися сковороди з білими горохвяниками, їх треба їсти гарячими, із підсмаженим салом (Володимир Дрозд). Коли посідали за стіл, пан Мартин прицмокував від задоволення язиком, куштуючи смачні напої та не менш смачні страви, йому сподобалося все: і наваристий борщ зі свіжою зеленню, і пшеничні пампушки з салом та часником, і гречані млинці з сметаною, і шулики з маком та медом… (В.Малик). Розкладала полумиски й горщики, ринку й таріль, і тільки-но торкався посуд простеленого обруса, як у ньому з’являлася їжа, та ще й неабияка: борщ м’ясний, наваристий і присмачена салом каша до нього, печені качки, гречаники, вареники і сластьони. Іван аж білий став, дивлячись на те багатство… (Валерій Шевчук). Якщо в хаті смачно пахне свіжовипеченим хлібом, Якщо на плиті булькає наваристий борщ, А в філіжанці духмяниться кава. Якщо я вільно кажу, що я хочу, як хочу, і кому хочу Тією мовою, якою я хочу, і мене при цьому розуміють, Якщо я дружу з сусідами і вважаю їх прекрасними людьми, Хоча вони й зовсім не схожі на мене. Якщо я маю змогу займатися улюбленою справою Та ще й отримую за це гідну платню. Якщо я впевнена, що в новинах мені завжди скажуть правду, А товари, які мені пропонують купити, тільки якісні й корисні. Якщо я знаю, що моя дитина в цій країні матиме прекрасне майбутнє… То яка, нафіг,  національна ідея мені ще потрібна??????!!!!!!!! (Галина Каранда)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МЕ́НЕЕ фраз. не так [менее серьёзно не так серйозно];
тем не менее ще фраз. таки́ [я таки́ скажу́], а проте́... таки́ [а ты тем не менее молчи́ а проте́ ти таки́ мовчи́], та... все одно́ [тем не менее он зашёл та він все одно́ зайшо́в], а от же [тем не менее, засну́л а от же, засну́в], вставн. позати́м, по́при це все;
и тем не менее і таки́ [и тем не менее я сел і я таки́ сів];
но тем не менее та все́ таки́, а втім одна́к [но тем не менее я вы́играл та я все таки́ ви́грав, а втім одна́к я ви́грав], фраз. таки [я таки скажу];
тем не менее – факт! (коли важко повірити) але́ ж ма́єш!

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Менее – менш. Менее всего – якнайменше; щонайменше; менш над усе. Тем не менее – з усім тим; однак; проте; усе-таки; а втім.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Менее
• Более или менее – більш чи менш (більш або менш); більш-менш (менш-більш).
• Менее всего – найменше (якнайменше); (іноді) менш за все (менш над усе).
• Не более (и) не менее как… – не більше (і) не менше як…; не більше (і) не менше тільки…
• Тем не менее – проте (а проте); однак (одначе); а все-таки (а все ж таки); з усім тим; (зах.) прецінь.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пре́дці, пре́ці, пре́дця, пре́ця, пре́дся, пре́ся, пре́цінь, нар. – однако, тем не менее.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пре́дці, пре́дця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять. Гол. І. 304.
Тайкома́, нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

метре́са, метре́с; ч. метр
1. шаноблива назва жінки, видатної своїми обдаруваннями і знаннями в науці, мистецтві, літературі. [ Аж раптом на вогник зазирнула метреса Оксана Стефанівна і всім нам поставила діягноз <…> (Богдан Стасюк, ФБ, 14.01.2017). Першими лауреатами премії «Золотий капелюх» у номінації «Наїзд року» стали співаки Потап і Настя – за пародію «Не пара» на Аллу Пугачову та Софію Ротару, яку представляли під час проведення фестивалю «Crimea Music Fest». Андрій Доманський, який був разом із Катериною Осадчою ведучим карнавалу, вручаючи «чумачечім» артистам преміальні капелюхи, запитав, чи не боялись Потап і Настя «посягнути» на метрес. (Україна молода, 2011). Він, зрозуміло, не міг конкурувати з паризькими, але, тим не менш, став предметом чорної заздрості двох найбагатших бучацьких метрес – дружини воєводського коморного Граноцького та перестарілої діви Мантшиковської, останньої представниці колись славетної і численної землевласницької фамілії, бічної гілки Остророгів. (Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля», К., 2007). Нащо бути вам другою Ліною? Нащо бути вам третьою Лесею? Нащо бути в поезії тлінною, Іще в юності ставши метресою? (Літературна Україна, 2004, № 43, с. 8).]
2. заст. коханка, полюбовниця, утриманка. [Стало зрозуміло, що це не ще одна звичайна метреса, не одна з багатьох коханок «зліва», яку можна прогнати, підкупити або відписати на васала. (Анджей Сапковський «Божі воїни», пер. Андрій Поритко, 2006). Лейтенант Дельфіко охоче розповів мені про те, що вісті про прінцесу завдяки її листам, а особливо донесенням шпиків, почали приходити в Неаполь ще з Венеції, де вона начебто перебувала під опікою маркіза де Вількура, амбасадора Франції, бувши його метресою. (Юрій Косач «Володарка Понтиди», 1987). Отже, коли я вирішив одружитися з Мері, я знав, що братиму шлюб не з метресою, а з порядною жінкою. (Борис Крумов «На альпійській верховині», пер. Любим Копиленко, 1976). Нехай би граф сам собі їхав зі своїми метресами, нехай би й голову собі зламав або зійшов на жебрака, – але я, пощо я пустив із ним свою дитину? (Іван Франко «Великий шум», 1907).]
див.: учи́телька, наста́вниця
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 284 – 1 значення.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – 2 значення.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Горожа́нка = городя́нка. — Єсть, багато городянок, вибирай любую; ти пан Возний, тобі треба не мене сїльськую. Кот. — Чи я з города городяночка, чи з деревні поселяночка. н. п.
Дереве́нскій = сїльськи́й, селя́нський. — Ти пан Возний, тобі треба не мене сїльськую. Кот.
Ме́нѣе = д. Ме́ньше. — Ме́нѣе всего́ = найме́нше, що найме́нше. — Тѣмъ не ме́нѣе = одна́к, одна́че, про те́, усе́ таки. — Якийсь чудний, а про те добрий чоловік. — Хоч тобі й не хочеть ся, однак мусиш так робити.