Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «ув’язнення»
Шукати «ув’язнення» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Аре́ст – аре́шт (р. -ту), (у)в’я́знення.
Домашний аре́ст – домо́ве в’я́знення.
Взять, посадить под аре́ст – заарештува́ти, узяти за (під) сторо́жу, до аре́шту, під аре́шт.
Заключе́ние
1) (
в тюрьму и т. п.) ув’я́знення, зачиня́ння (оконч. зачи́нення), замика́ння (замкне́ння, замкнуття́), завдава́ння (завдання́), закида́ння (заки́нення) до в’язни́ці. [Поста́вився до свого́ ув’я́знення цілко́м байду́жно].
Тюремное -ние – (тюре́мне) ув’я́знення, в’яз(н)е́ння, замкне́ння.[Сажа́є її́ у тяжке́ в’язе́ння (О. Левиц.)].
Домашнее -ние – домо́ве в’яз(н)е́ння (О. Левиц.).
Одиночное -ние – само́тнє замкне́ння.
Предварительное -ние – досудо́ве́ замкне́ння, попере́днє ув’я́знення (замкне́ння).
Наказать тюремным -нием – покара́ти в’язни́цею.
Подвергнуть -нию – замкну́ти, забра́ти (узя́ти) до в’язни́ці, в тюрму́, за сторо́жу, (гал.) да́ти за ключ;
2) (
вывод) ви́сновок (-новку). [Яки́й ви́сновок тре́ба зроби́ти з ва́ших слів? Ви́сновок експе́ртної комі́сії. Ви́сновок прокуро́ра].
Вывести -ние – зроби́ти ви́сновок, ви́снувати.
Давать своё -ние – подава́ти свій ви́сновок, висло́влювати (подава́ти) свою́ ду́мку.
На ваше -ние – на ва́шу ду́мку, на ваш ви́сновок;
3) кіне́ць (-нця́), закі́нчення.

В -ние – в кінці́ всьо́го, на закі́нчення, наоста́нці, наоста́нку, напослі́док, напри́кінці.
-ние счетов – замкне́ння раху́нків.
Выпить в -ние – ви́пити наоста́нку, на поту́ху;
4)
-ние условия, договора, контракта – склада́ння умо́ви, догово́ру, контра́кту, підпи́сування, підписа́ння умо́ви, догово́ру, контра́кту.
-ние мира, перемирия – замире́ння.
Заменя́ть, замени́ть – (кого, что) заміня́ти, заміни́ти, переміня́ти, переміни́ти, заступа́ти, заступи́ти ко́го, що, става́ти, ста́ти за ко́го, за́мість ко́го; (служить чем) відбува́ти за що, за ко́го. [Це сло́во тре́ба заміни́ти и́ншим. Стари́й незду́жа, а переміни́ти ні́кому: у йо́го не було́ сині́в (Чуб. II). А на господа́рстві заступи́ти мене́ ні́кому (Мова). У за́лі містечко́вого клу́бу, що заступа́ла теа́тр, було́ по́вно наро́ду (М. Левиц.). Вона́ мені́ за́мість ма́тери ста́ла. Та воно́ не піч, а ті́льки за піч тут одбува́ (М. Вовч.)].
-ни́ть чем – заміни́ти, об[д]міни́ти що на що. [До́сить ті́льки одміни́ти де́які старі́ слова́ на на́ші тепе́рішні (Єфр.)].
-ни́ть тюремное заключение денежным штрафом – заміни́ти ув’я́знення на грошову́ пеню́.
Одна мысль быстро -ня́ет другую – ду́мка ду́мку побива́є.
Не могу уйти из дому, некому меня -ни́ть – не мо́жу піти́ з ха́ти (з до́му), бо нема́ кому́ заступи́ти мене́; ні від ко́го мені́ піти́ з до́му, бо са́ма-одна́.
Он -нё́н новым лицом – його́ заміни́ла (заступи́ла) нова́ люди́на.
Заменё́нный – замі́нений, перемі́нений (на ко́го, на що), засту́плений.
Заточе́ние
1) ув’я́знення, за́мкнення, нево́ля; (
ссылка) засла́ння́; см. Заточа́ть;
2) заго́стрення, зато́чення;
см. Зата́чивать, заточи́ть.
Зачё́т
1) (
наказания, платежа) зарахо́вування, оконч. зарахува́ння.
В -чё́т – на раху́нок.
В -чё́т предварительного заключения – в раху́нок попере́днього ув’я́знення.
Без -чё́та прежней службы – не рахува́вши (не зарахо́вуючи) відбу́тої слу́жби;
2) (
засчитывание) залі́чування, залі́чення.
Не в -чё́т – не в лічбу́, не в раху́нок;
3) (
замен) замі́на.
В -чё́т уплаты – на замі́ну випла́ти;
4) (
семестровый, годичный) зарахо́вування, оконч. зарахува́ння, за́лічка, за́лік (-ку), зарахо́вання.
Сдавать, сдать -чёт – склада́ти, скла́сти зарахо́вання. [І́спитів не бу́де, а зарахува́ння – бу́дуть (Крим.)].
Лише́ние – позбавляння, відбирання, оконч. позбавлення, відібрання, (утрата) втрата, втрачення. [Позба́влення жіно́к вибо́рчого пра́ва (Н. Рада)].
-ние пра́ва го́лоса – позба́влення (відібра́ння) вибо́рчих прав (пра́ва голосува́ти, бра́ти у́часть у ви́борах).
-ние свободы со строгой изоляцией – позба́влення во́лі (ув’я́знення) з по́вною (з суво́рою) ізоля́цією.
-ние прав состояния – позба́влення грома́дських прав.
-ние прав и преимуществ по службе – позба́влення прав і привіле́їв службо́вих.
Это для меня большое -ние – це мені́ вели́ка втра́та, (неудобство) невиго́да;
2)
см. Нужда́ 2.
Ме́сто
1) (
известное пространство) мі́сце (-ця, им. мн. місця́, р. місць и місці́в), (редко мі́сто), місци́на, місти́на; срв. I. Месте́чко. [Сіда́й, – мі́сця ста́не (Кониськ.). Із яки́х то місць на той я́рмарок не понаво́зили уся́кого хлі́ба! (Квітка). Поро́жніх місці́в за стола́ми не знайшла́ я (Н.-Лев.). У тих міста́х, де тече́ рі́чка Сама́ра (Стор.). Нема́є місци́ни в моє́му дворі́, щоб не скуштува́ла мої́х сліз гірки́х (Мирний)].
Каждое тело занимает определённое -то – ко́жне ті́ло займа́є (бере́, забира́є) пе́вне мі́сце.
Это не ваше -то – це не ва́ше мі́сце.
Здесь мало -та для двоих – тут ма́ло мі́сця для (на) двох.
Прошу занять -та́ – проха́ю сі́сти на свої́ місця́; срв. Занима́ть 1.
Нет -та – нема́(є) мі́сця.
На -то – на мі́сце. [Поста́в кни́жку на мі́сце (Київщ.)].
На -те, не на -те – на (своє́му) мі́сці, не на (своє́му) мі́сці. [Усе́ в те́бе не на мі́сці стої́ть (Київщ.)].
Всё хорошо на своём -те – все на своє́му мі́сці га́рне (до́бре).
В другое, в иное -то – в и́нше мі́сце, (куда-либо) куди́-и́нде, куди́-и́нше. [Пішо́в на я́рмарок, а мо́же куди́-и́нше (Рудч.)].
В другом, в ином -те – в и́ншому мі́сці, и́нде, (где-либо) де(сь)-и́нде. [«Ході́м до ме́не вече́ряти!» – «Ні, я вже обіця́вся и́нде» (Куліш). Тре́ба пошука́ти по́мочі де-и́нде (Грінч.). Десь-и́нде живе́ (Сим.)].
Во всяком другом -те – в уся́кому и́ншому мі́сці, скрізь-деи́нде.
Ни в каком, ни в одном -те – в жа́дному мі́сці, ніде́.
В разных -та́х – у рі́зних місця́х; (отдельно) рі́зно. [Ми живемо́ не вку́пі, а рі́зно (Звин.)].
В отдалённых -та́х – по дале́ких світа́х. [Ки́нувся по дале́ких світа́х сі́на добува́ти (Грінч. II)].
Из другого -та – з и́ншого мі́сця.
С -та на -то – з мі́сця на мі́сце.
До этого -та – до цього́ мі́сця, (до сих пор) до́сі, до́сіль, до-сю́ди, по́ти; срв. Пора́. [До-сю́ди тре́ба ви́вчити (Київщ.). От по́ти твій горо́д, а да́лі вже мій (Грінч.)].
До какого -та – до яко́го мі́сця, (до каких пор) доку́ди, подо́ки; срв. Пора́.
Всякие -та́ – вся́кі місця́, всі усю́ди (-дів).
По всяким, по всем -та́м – по всіх усю́дах, скрізь.
Со всех мест – з усі́х місць, звідусі́ль, звідусю́ди.
-та́ми, в некоторых -та́х – місця́ми, (реже місцем), поде́куди, де-не-де́, де́-де, де́-куди, и́нде. [Місця́ми і женці́ білі́ли, і ко́пи вже стоя́ли (Свидниц.). Мі́сцем такі́ були́ здорове́нні байра́ки, що бо́же сві́те! (Грінч. II). Сивина́ поде́куди із чо́рним воло́ссям (Куліш). Ти́хо навкруги́… Лиш де-не-де́ проки́неться пта́шка (Коцюб.). Де́-куди ви́дно немо́в ряди́ вели́ких бі́лих кома́х, – то косарі́ (Франко). И́нде протру́хли дошки́ (Кониськ.)].
К -ту сказать – до ре́чи, до ді́ла сказа́ти. [Гово́рить зо́всім не до ре́чи (Київщ.)]. Тут говори́ти ві́льно, аби́ до ді́ла (Київщ.)].
Ваши слова здесь совсем не у -та – ва́ші слова́ тут зо́всі́м не до ре́чи (не до ді́ла, не до ладу́).
Здесь хорошее -то для сада – тут га́рне (до́бре) мі́сце під сад, тут га́рна (до́бра) місци́на для са́ду (під сад).
Долго ли проживёте в наших -та́х? – чи до́вго проживете́ в на́ших місця́х?
Есть хорошие -та в книге – є га́рні місця́ (у́ступи) в кни́жці.
По -та́м! – на мі́сце! на місця́!
Ни с -та(!) – ані ру́ш(!), ані з мі́сця. [Стій, кажу́ тобі́, ані ру́ш! (Київщ.). Як уско́чила в баю́ру – ко́ні, ані ру́ш (Липовеч.). І вся ва́рта ані з мі́сця (Рудан.)].
Не трогайтесь с -та – не руша́йтеся з мі́сця.
С -та не двинусь – з мі́сця не зру́шуся.
С -та в карьер, см. I. Карье́р.
Нигде -та себе не найду – ніде́ мі́сця собі́ не знайду́; не зна́ю, де приткну́тися, де приткну́ти себе́.
Он и -та не пригреет – він і мі́сця не нагрі́є.
Только -то тепло (бежал) – (уті́к) і мі́сце холо́дне; см. И след просты́л (под Простыва́ть).
Пора костям на -то – кістки́ давно́ про́сяться на спочи́нок.
Бойкое -то – ро́зигри (-рів), лю́дне мі́сце. [Він на таки́х ро́зиграх живе́, що хто йде, не мине́ (Сл. Гр.)].
Больное, слабое -то – болю́че, дошку́льне мі́сце, боля́чка, слаба́ сторона́. [Найпеку́чіші потре́би та болячки́ свого́ ча́су (Єфр.). Він зна́є, що раху́нки – моя́ слаба́ сторона́ (Франко)].
Попал на его больное -то – тра́пив йому́ са́ме на болю́че.
Верное, надёжное -то – пе́вне мі́сце.
Возвышенное -то – висо́ке мі́сце, підви́щення (-ння), висо́кість (-кости).
Глухое пустынное -то – глухе́, безлю́дне, пусте́льне мі́сце, за́куток (-тку), за́кутень (-тня), за́стум (-му). [Село́ на́ше у за́кутні тако́му, що ніхто́ туди́ не за́йде (Кам’янеч.). І засвіти́вся світ по за́стумах моско́вських (Куліш)].
Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) – мі́сце тверде́, м’яке́.
Купе на два -та – купе́ на дві осо́бі, двоособо́ве купе́.
Живописные -та́ – мальовни́чі місця́, -ча місце́вість (-вости).
Защищённое -то, см. Защищё́нный.
Лобное -то, см. Ло́бный.
Неведомое -то, -мые та – бе́звість (-ти), (реже) бе́звісті (-тей и -тів). [Пливе́ у сі́рі бе́звісті нудьга́ (Коцюб.)].
Новозаселённое -то – новозалю́днене мі́сце, новосе́лиця.
Общее -то – зага́льне мі́сце, зага́льник, трюї́зм (-му).
-та́ отдалённые, не столь отдалённые – місця́ дале́кі, не такі́ дале́кі, неблизькі́ світи́ (-ті́в).
Открытое, видное -то – відкри́те мі́сце.
На открытом, на видном -те – на видно́ті́, (пров.) на видноці́. [Поклади́ щось на видноті́, щоб було́ напо́хваті (Н.-Лев.). Пусти́ в сі́ни, не хо́чу стоя́ти на видноці́ (Гнід.)].
Отхожее -то, см. Отхо́жий.
Почётное -то – поче́сне мі́сце; (красный угол) поку́ття (-ття), по́куть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) поса́д (-ду). [Они́сю посади́ли на поса́ді (Н.-Лев.)].
Пустое -то – поро́жнє мі́сце.
Сборное -то – збірне́ мі́сце, збірни́й пункт (-ту), збо́рище.
Свалочное -то – смі́тник (-ка), смі́тнище.
Святые -та – святі́, пра́ведні місця́, (куда ходят на отпуст) відпусто́ві місця́. [І де ходи́ла, в яки́х-то пра́ведних міста́х, а в нас, серде́чна, опочи́ла (Шевч.). Відпусто́ве мі́сто Люрд (Калит.)].
Складочное -то, -то складки – складо́вище.
Сохранное -то – схо́ванка, схо́вище, схо́ва, криї́вка, (пров.) пі́дра (-ри) и пі́дря (-рі). [Тре́ба десь схова́ти, та схо́ванки нія́кої не знайду́ (Звин.)].
Спальное -то – спа́льне мі́сце.
Укромное -то – за́ти́шок (-шку), за́хист (-ту), за́хисток (-тку). [Край бе́рега, у за́тишку, прив’я́зані човни́ (Глібів)].
Укрытое -то – скри́те мі́сце, скри́ток (-тку).
Усадебное -то – сади́ба, ґрунт (-ту).
Якорное -то – я́кірна сто́янка.
-то битвы, сражения, см. Побо́ище 2.
-то водворения – мі́сце (для) осе́лення.
-то встречи – мі́сце (для) зу́стрічи, (свидания) мі́сце схо́дин.
Назначено -то встречи – ви́значено мі́сце (для) зу́стрічи; ви́[при]зна́чено мі́сце, де зустрі́тися (зійти́ся, з’ї́хатися).
-то действия – мі́сце ді́ї, дійове́ мі́сце.
-то (постоянного) жительства – мі́сце (пості́йного) перебува́ння (пробува́ння, прожива́ння).
Зарегистрироваться по -ту жительства – зареєструва́тися при (на) мі́сці перебува́ння.
-то заключения – мі́сце ув’я́знення, арешта́нтська (-кої), в’язни́ця, тюрма́.
-то исполнения – мі́сце ви́конання.
-то для лежания, для сидения (в вагоне) – мі́сце лежа́че, сидя́че.
-то ловли – ло́ви (-вів), ло́вище.
-то назначения – мі́сце призна́чення.
-то нахождения – мі́сце перебува́ння, мі́сце, де перебува́є.
По -ту назначения – до призна́ченого мі́сця.
-то охоты – мі́сце полюва́ння, ло́вище, (стар.) го́ни (-нів).
-то платежа – мі́сце випла́ти.
-то преступления – мі́сце, де вчи́нено зло́чин, мі́сце зло́чину.
На -те преступления – на мі́сці зло́чину; на гаря́чому (вчи́нку).
-то проезда – мі́сце для прої́зду, прої́зд (-ду). [Прої́зду не дав і на ступі́нь (Звягельщ.)].
-то рождения – мі́сце наро́дження; (геолог.) родо́вище.
-то сбора, собрания – мі́сце збо́ру, збо́рище.
-то службы – мі́сце слу́жби (урядува́ння).
По -ту службы – (на вопр.: куда) на мі́сце слу́жби; (где) на (при) мі́сці слу́жби, на слу́жбі; см. По 1.
-то в театре – мі́сце в теа́трі.
-то у(с)покоения – мі́сце спочи́нку (спочи́ву), спочи́нок (-нку). [Чия́ домови́на? – Анакрео́нтів спочи́нок (Грінч.)].
Быть на первом, на главном -те – бу́ти на пе́ршому мі́сці, пе́ред води́ти.
Быть убитым на -те – бу́ти вби́тому, де стоя́в (-я́ла, -я́ло) или на мі́сці.
Взять -то (напр., для проезда) – взя́ти (купи́ти) мі́сце.
Дать -то кому – да́ти мі́сце кому́.
Занимать первое -то между кем – займа́ти пере́днє (чі́льне) мі́сце серед ко́го.
Занимать, занять -то кого, чего – заступа́ти, заступи́ти кого́, що.
Иметь -то где, когда – відбува́тися, ді́ятися, трапля́тися, сов. відбу́тися, ста́тися, тра́питися, несов. и сов. ма́ти мі́сце де, коли́. [В поліклі́ніці не раз трапля́лися при́крі ви́падки (Пр. Правда). Ціка́во навести́ кі́лька фа́ктів, що ма́ли мі́сце під час пере́вірки в рі́зних устано́вах (Пр. Правда)].
Оставлять, оставить -то кому, чему – лиша́ти, лиши́ти, (редко) ки́дати, поки́нути мі́сце кому́, чому́, для ко́го, для чо́го. [Валу́євський циркуля́р не ки́дав мі́сця для путя́щої наро́дньої кни́жки (Єфр.)].
Освобождать, освободить, очищать, очистить -то – звільня́ти, звільни́ти, пробира́ти, пробра́ти мі́сце; прийма́тися, прийня́тися; см. Очища́ть 3. [Пообі́дали і встава́йте, звільня́йте місця́ для и́нших (Київщ.)].
Подхватить с -та (о лошадях) – взя́ти з копи́та́. [Ко́ні зра́зу стрепену́лися, взяли́ з копи́та́, і ми помча́ли з гори́ (Короленко)].
Производить, произвести дознание на -те – виві́дувати на мі́сці, перево́дити, переве́сти́ дізна́ння на мі́сці.
Сойтись, собраться, сложить в одно -то – зійти́ся, зібра́тися, скла́сти до-гу́рту, у-гу́рт, до-мі́сця, до ку́пи, ум. до-ку́пки, до-ку́почки, до-ку́поньки. [Вовк, медві́дь і каба́н зібра́лись у-гу́рт (Рудч.). Су́дна на́ші, розси́павшись, знов зійшли́сь доку́пи (Куліш)].
Считаться -та́ми – рахува́тися місця́ми.
Устоять, не устоять на -те – всто́яти, не всто́яти на мі́сці.
Уступать, уступить -то кому, чему – поступа́тися, поступи́тися мі́сцем кому́, (редко) попуска́ти, попусти́ти мі́сця (мі́сце) кому́, чому́. [Всі (що сиді́ли на коло́ді) посу́нулися, поступа́ючась мі́сцем (мені́) (Коцюб.). Кра́плі коти́лися і зника́ли, щоб попусти́ти мі́сце нови́м (Грінч.)].
Наше -то свято! – ду́х свят при нас (при на́шій ха́ті)! си́ла бо́жа-хресто́ва з на́ми!
С -та не встать, света белого не видать! – бода́й я з цього́ мі́сця не зійшо́в (не зійшла́), бода́й я сві́ту не поба́чив (не поба́чила)!
Не человек -том красится, а -то человеком – не мі́сце скра́сить люди́ну, а люди́на мі́сце.
Невеста без -та, жених без ума – молода́ – грошови́та: вся в дірка́х сви́та; молоди́й – тяму́ха: в голо́ві маку́ха; молода́ без скри́ні, без кали́тки, молоди́й без кле́пки (Гуманщ.);
2)
места́ (по отнош. к админ. центру) – місця́. [Як запрова́джують на місця́х ле́нінську націона́льну полі́тику (Пр. Правда)];
3) (
должность) поса́да, мі́сце, (редко) помі́стя (-стя). [Дамо́ поса́ду в конто́рі на 1200 рі́чних (Кониськ.). По вака́ціях тре́ба в Ка́м’янець за мі́сцем (Свидниц.). Чи не зна́єте, де́-б тут помі́стя мо́жна знайти́? (М. Вовч.)].
-то конторщика – мі́сце конто́рника.
Доходное -то – пожи́вна поса́да, тепле́ньке мі́сце; срв. I. Месте́чко 2.
Насиженное -то – наси́джене (те́пле) мі́сце.
Быть при -те – ма́ти поса́ду, бу́ти на поса́ді.
Быть без -та – бу́ти без поса́ди, (шутл.) сиді́ти на бурку́, ганя́ти соба́к.
Он без -та, не у -та – він без поса́ди, він не ма́є поса́ди.
Занимать, занять -то – обійма́ти, обня́ти, (о)посіда́ти, (о)посі́сти поса́ду.
Лишить -та – ски́нути з поса́ди.
Лишиться -та – (по)збу́тися поса́ди, втра́тити поса́ду.
Определять, определить к -ту, см. Определя́ть 3.
Поступить на -то – діста́ти поса́ду, ста́ти на поса́ду.
Он вполне на своём -те – він цілком на своєму місці;
4) (
учреждение) установа, уряд (-ду).
Оффициальное -то – урядо́ве мі́сце.
Присутственное -то, см. Прису́тственный.
Судебное -то – судо́ва́ устано́ва;
5) (
о клади, грузе) паку́нок (-нка), па́ка.
У меня три -та багажа – у ме́не три паку́нки;
6)
анат. placenta – послі́д (-ду), по́слідень (-дня), ложи́сько; см. После́д 2.
Одино́чный – одини́чний, пооди́нчий. [Бади́лля склада́ється з пооди́нчих бадили́н (Неч.-Лев.)].
-ное дерево, оставляемое при порубке леса – мая́к.
-ное заключение – само́тнє ув’я́знення, самоти́нне ув’я́знення.
Предвари́тельный
1) попере́дній; (
заблаговременный) заздалегі́дний; (упредительный) запобі́жни́й.
-ное условие – попере́дня умо́ва.
-ное соглашение – попере́дня зго́да.
-ное обсуждение, рассмотрение – попере́днє обміркува́ння, попере́дній ро́згляд.
-ное следствие, тюремное заключение – попере́днє слі́дство, ув’я́знення.
-ное исполнение – попере́днє ви́кона́ння.
-ная цензура – попере́дня цензу́ра.
-ная подготовка – попере́днє, заздалегі́дне підготува́ння.
-ное оповещение – заздалегі́дне опові́щення, -ная мера – попере́дній, запобі́жни́й за́хід (-ходу);
2) попере́дній, підгото́вчий.

-ные работы – попере́дня (підгото́вча) робо́та.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Заключение
1) (
арестованных) ув’я́знення, -ння;
2) (
комиссии) ви́сновок, -ку;
3) (
договора) склада́ння, -ння.
Заточение
1) (
ссылка) заслання́;
2) (
состояние узника) ув’я́знення, -ння.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Арест – арешт; ув’язнення. Взять, посадить под арест – заарештувати; узяти за (під) сторожу, до арешту, під арешт. Домашний арест – домове ув’язнення.
Заключение (вывод) – висновок; (условия, договора) – складання; (книги, счетов) – замкнення; (в тюрьму) – ув’язнення. В заключение (необходимо отметить) – наприкінці (треба відзначити). На (ваше) заключение – (вам) на висновок. Дать, сделать (свое) заключение – подати, зробити (свій) висновок, подати свою думку. Обвинительное заключение – обвинний висновок. По заключению (сделки, условия) – склавши, підписавши (угоду, умову). Сделать заключение – зробити висновок; подати своє міркування. По заключению чьему – за чиїм висновком. Согласно заключению вашему – згідно з вашим висновком. Заключение выводить – висновувати; робити висновок.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Заключение
• В заключение
(книжн.) – на закінчення; наостанці (наостанку, напослідок); наприкінці; у кінці (на кінець) усього.
• Вывести заключение
– зробити висновок; виснувати.
• Давать, дать заключение
– давати, дати (подавати, подати) свій висновок; висловлювати, висловити (давати, дати, подавати, подати) свою думку; складати, скласти присуд.
• На заключение
– на вирішення; на присуд.
• На заключение сделки, условия
– уклавши (склавши, підписавши) угоду, умову.
• По заключению врача
– за висновком (після висновку) лікаря; за лікаревим висновком.
• При заключении условия
– укладаючи умову; як укладалося умову.
• Приходить, прийти к заключению
– доходити, дійти [до] висновку; приходити, прийти (привертатися, привернутися) до якої думки; ставити, стати на чому.
• Тюремное заключение
ув’язнення; (багаторазово недокон.) ув’язнювання.
Место
• Белые места
– білі місця; прогалини.
• Бойкое место
– людне місце; (іноді давн.) розигри. [Він на таких розиграх живе, що хто йде — не мине. Сл. Гр.]
• Болотистое место (топило, топь)
– багнище (багнисько); мокрявина; багнисте місце. [У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє… Шевченко.]
• Больное место
– болюче (дошкульне, живе, вразливе) місце; болячка.
• Быть без места
– бути без посади; (жарт. образн.) сидіти на бруку (діал. на бурку). [Хвалити Бога, коли ще трапиться добре місце, а як же сидітимуть на бурку! Н.-Левицький.]
• Быть в уютном, удобном месте
– бути за привіллям; бути у затишку. [Був за привіллям у вас і я, і коні. Сл. Гр.]
• Быть на первом, на главном месте
– бути на першому, на чільному місці; перед вести.
• В другое, в иное место
– в інше місце; деінде (десь-інде); куди-інде (куди інше, кудись-інде) (іноді інде).
• В неведомые (безвестные) места
– на безвість.
• В неведомых (безвестных, неизвестных) местах
– на безвісті.
• Вновь населённое место
– ново-заселене (новозалюднене) місце; новоселиця.
• Во всех местах
– скрізь; по всіх усюдах.
• Возвышенное место
– високе місце; узвишшя; підвищення.
• В отдалённых местах
– по далеких місцях; по далеких світах.
• Выжженное место
– згар; паленина.
• Глаза на мокром месте у кого
(разг.) – тонкосльозий (тонкослізка) хто; кисне, як кваша хто; на мокрому місці очі в кого.
• Глухое место
– глухе (безлюдне) місце; закутень (застум). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Сл. Гр. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Н. п.]
• До этого места
– досі; до цього місця.
• Живого места не оставить
– геть побити (зранити, порубати, постріляти…).
• Злачное место
(перен.) – зелений затишок; вертеп; кубло; місце веселої гульби й пиятики.
• Знать своё место
– знати своє місце; поводитися як належить (як слід, як треба, як годиться); не переступати межі звичайності; бути скромними; держатися свого берега.
• Из какого-нибудь другого места
– з якого(сь) іншого місця; звідкись-інде (звідкілясь-інде).
• Иметь место
(книжн.) – бувати (бути); траплятися; (іноді) діятися (відбуватися).
• Имеют место ещё отдельные недостатки
– є ще (іноді маємо ще) окремі хиби, бувають (трапляються) ще окремі хиби.
• К месту, у места
– до речі (доречно); до діла; до ладу.
• Места не столь отдалённые
– місця не такі далекі; (нар.) де козам роги правлять (утинають).
• Места общего пользования
– місця спільного користування.
• Место базара (базарная площадь)
– базарище (торговище).
• Место битвы
– бойовище (лок. боїще); бойове поле; місце (поле) бою; (образн.) поле крові.
• Место, где было озеро
– озерище (озерявина).
• Место, где собирается ярмарка (ярмарочное место)
– ярмарковище (ярмарочище).
• Место, где стоял замок
– замчище.
• Место для сидения, лежания
– місце сидіти, місце лежати.
• Место заключения
– місце ув’язнення; в’язниця; тюрма.
• Место за плотиной
– загребелля.
• Место за столом
– застілля.
• Место на реке, где стирают бельё
– місце (плесо), де перуть білизну; прало.
• Место, освещаемое, обогреваемое солнцем
– осоння (осонь, пригрів).
• Место, очищенное от зарослей
– теребівля.
• Место под печью
– Підпіччя.
• Место под плетнём, за плетнём (под тыном, за тыном)
– підтиння, затиння.
• Место под скамьёй в хате
– підлавиччя.
• Место, покрытое развалинами
– руйновище.
• Место склада, складочное место
– складовище.
• Место торга (скотом)
– торговище. [Кози никали по майдану, чи не лишилось де на торговищі хоч стебла сіна від учорашнього ярмарку. Коцюбинський.]
• На вашем месте
– вами бувши; (часом) на вашому місці.
• На видном, на открытом, на освещенном месте
– на видноті.
• Назначить на место кого
– призначити на посаду кого; призначити (настановити) на місце кого.
• На месте преступления
– на місці злочину; (піймати, застати…) на гарячому [вчинку].
• Населённое место
– оселене (залюднене) місце; селище (оселище); (істор.) осада.
• Насиженное место
– насиджене (тепле) місце.
• Неведомые, неизвестные, безвестные места
– безвість (також у мн.) безвісті.
• Невеста без места, жених без ума
– молода — грошовита, вся в дірках свита. Пр. Молодий — тямуха: в голові макуха. Пр.
• Не к месту, не у места
– не до речі, не до діла.
• Не место красит человека, а человек место
– не місце красить людину, а людина місце. Пр. Не посада красить чоловіка, а чоловік посаду. Пр. Не одежа красить людину, а добрі діла. Пр. У кого в голові капустяна розсада, тому не дасть ума й посада. Пр. Доти чоловік добрий, доки його десятником не настановлять (не нарядять). Пр.
• Не находить себе места
– не знаходити [собі] ніде місця; не знати, де приткнутися (де приткнути себе).
• Нет места; не должно быть места кому, чему
(книжн.) – нема(є) місця кому, чому; не повинно бути кого, чого.
• Ни в одном месте
– у жодному (ані в одному) місці; ніде.
• Ни с места!
– ані руш!; ані з місця!
• Общее место
– загальник.
• Он и места не пригреет
– він і місця не нагріє.
• Оставаться, остаться на месте, не подвинуться
– лишатися, лишитися на місці; не зрушити з місця; (іноді образн.) дзьобом сісти.
• Отхожее место
– відходок.
• По всяким местам
– по всіх усюдах; скрізь; усюди.
• По местам!
– на місце!; на місця!
• По месту назначения
– на призначене місце; до призначеного місця; за призначенням.
• По месту службы
– (на запитання „куди?“) На місце служби; (де) на (при) місці служби; на службі.
• Пора костям на место
– кістки давно просяться на спочинок.
• Поставить на [своё] место кого; указать кому [его] место
(перен.) – поставити на [своє] місце кого; показати кому [його] місце; (іноді) присадити кого; (розм. образн.) смикнути (сіпнути) за полу кого.
• Поставить себя на чьё-либо место
– поставити себе на чиєму місці.
• Поступить на место
– стати на посаду; дістати посаду.
• Почётное место
– почесне місце; покуття (покуть); (для молодих) посад (посаг).
• Присутственные места
(устар.) – урядові (державні) установи.
• Рабочее место
– робоче (робітне) місце.
• Сердце (душа) не на месте у кого
– серце (душа) не на місці в кого; боїться (непокоїться) хто; лихе передчуття у кого.
• Слабое место
– дошкульне (слабке) місце; слабина.
• С места брать, взять
– з місця рвонути; (про коней ще) узяти (рвонути) з копита.
• С места в карьер
– з місця навскач; з копита [ускач]; (перен.) зопалу; відразу; раптом.
• Только место тепло (бежал)
– [Утік] і місце холодне.
• Узкое место
– вузьке місце; вузина.
• Уступать, уступить место кому
– поступатися, поступитися місцем перед ким; (давн.) попускати, попустити місця кому.
• Худые вести не лежат на месте
– лихі вісті не лежать на місці. Пр.
• Честь и место!
(устар. шутл.) – просимо, коли ласка!; будьте дорогим гостем!; гостюйте, коли ласка! [«А, ваше благородіє! — сказав Пугачов, побачивши мене. — Просимо завітати, честь і місце, будьте ласкаві!» Сенченко, перекл. з Пушкіна.]
• Чистое место на заросшем озере или болоте
– чистовід; вікнина (вікновина).
• Чтоб мне не сойти с места!
(фам.) – бодай (щоб) я з цього місця не зійшов (не зійшла).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Арест – аре́шт (-ту), ув’язнення, в’язнення; а. домашний – дома́шній аре́шт, аре́шт удо́ма; взять, посадить под арест – заарештува́ти, узяти під аре́шт, до аре́шту, ув’язнити кого́; наложить арест – накла́сти аре́шт; подвергаться -ту – підпада́ти аре́штові; снятие ареста с имущества – зві́льнення майна́ з-під заборо́ни, скасува́ння заборо́ни на майно́.
Заключение
1) (
вывод) – висновок (-вку) на що, з чо́го; з. обвинительное – висновок на обвинува́чення; з. предварительное (по делу) – попере́дній висновок; выводить -ние – робити, зробити висновок, висно́вувати, виснувати; давать, делать свое -ние – подава́ти, пода́ти, робити, зробити свій висново́к; на ваше -ние – на ваш висновок, на вирішення, на присуд; -ние по докладу – висновок на до́повідь; по -нии, после -ния – пі́сля висновку; по -нию (исполнять) – на підста́ві висновку; по -нию чьему (следует) – за чиї́м висновком; прийти к -нию – прийти до висновку; согласно вашего -ния – згі́дно з ва́шим висновком; с присоединением -ния – долуча́ючи, долучивши висновок, з долу́ченим висновком;
2) (
тюремное) – ув’язнення, за́мкнення; з. одиночное – окре́ме ув’язнення; з. предварительное – передсудо́ве ув’язнення (за́мкнення); держать в -нии – держа́ти у в’язниці; он в -нии – він ув’язнений, він у в’язниці; подвергать -нию – ув’язнювати, ув’язнити, держа́ти у в’язниці, садити, посадити у в’язницю;
3) (
окончание) – кіне́ць (-нця), закі́нчення; в -ние (сказать) – на закі́нченні, закі́нчуючи, кінча́ючи, наприкінці́, напослі́док, наоста́тку;
4) (
книг, счетов) – закі́нчування, закі́нчення, зве́дення; з. баланса – зведе́ння, закі́нчення балянсу;
5) (
условия, договора) – уклада́ння; з. займа – уклада́ння по́зики; з. мира – замирення; по -нии условия – укла́вши умо́ву; с -нием договора дела должны поправиться – як бу́де укла́дений до́гові́р (як укладу́ть до́гові́р), спра́ви ма́ють піти на кра́ще.
Лишение
1) (
потеря) – втра́та; (недостаток, нужда) – неста́тки (-ків), злидні (-днів); терпеть -ния – зазнавати злиднів;
2) (
действ.) – позба́влення, позба́ва (Н); л. свободы – позба́влення во́лі, ув’язнення кого́; подвергать лишению прав – позбавляти, позба́вити прав.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ув’я́знення, -ння, -нню

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Заключение — ви́сновок, -вку; ув’я́знення.
*Место — мі́сце, -ця; М. болотистое — багни́ще, -ща, мі́сце боло́тисте; М. боя — бойо́вище; М. в тени — за́тінок; М. для убоя скота — мі́сце для зарі́зу това́ру; М. заключения — мі́сце ув’я́знення; М. защищенное — захи́щене мі́сце; М. открытое — відкри́те мі́сце; М. отхожее — відхо́док; М. передков — мі́сце передкі́в; М. сборное — збірне́ мі́сце, збірни́й пункт; М. стояния — мі́сце стоя́ння; М. укрытое — скри́те мі́сце, скрито́к, -тка; во всех местах — скрізь, усю́ди; к месту — до ре́чи (про розмову), ни с места — ані руш.
*Порядок — поря́док, -дку; П. боевой — бойови́й поря́док; П. внутренний — вну́трішній поря́док; П. воинский — військо́вий поря́док; П. в’ючный — в’ю́чний поря́док; П. дисциплинарный — дисципліна́рний поря́док; П. для боя — поря́док для бо́ю; П. для движения — поря́док для ру́ху: П. комбинированный — комбіно́ваний поря́док; П. наружный — зо́внішній поря́док; П. общий — зага́льний поря́док; П. пеший — пі́ший поря́док; П. содержания арестованных в местах заключения — поря́док утримання заарешто́ваних в місця́х ув’я́знення.