Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «уповні»
Шукати «уповні» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вдо́воль – дово́лі, вво́лю, удо́звіль, усма́к, до́сить, вдо́сталь, удоста́чу, упо́вні, досхочу́, до призволя́щого. [Всього́ є вдо́сталь (удоста́чу, дово́лі). Чого́, чого́, а сього́ упо́вні бу́де! (М. Вовч.)]. Наї́стися усма́к (досхочу́, удо́звіль, до призволя́щого). Насумува́тися, наспіва́тися усма́к, уво́лю].
Изоби́лие чего – рясно́та, рясо́та чого́, розкі́шшя, ро́зкіш (-коши), при[до]ві́лля, призві́л (-во́лу) у чо́му, (полнота) щерть, по́вня, по́внява у чо́му, чого́, (достаток) доста́ча, доста́ток (-тку), обычно во мн. доста́тки (-ків) в чо́му чого́, (довольство) дого́да в чо́му; срвн. Оби́лие, Избы́ток. [Мої́м бага́тством я втіша́вся і по́внею моє́ю весели́вся (Кн. Іова). І на по́лі у те́бе бу́де по́вня (Кн. Іова). Там рясо́та така́, що гілля́ підпира́й (Кам. п.)].
В -лии чтоупо́вні, удо́звіль, здо́біль чого́. [Удо́звіль хлі́ба (Звин.). Всього́ в ме́не здо́біль; скри́ня як нали́та (Г. Барв.)].
Иметь в -лии что, чего – ма́ти удо́звіль, здо́біль чого́, (достаточно) удо́стач, удо́сталь чого́.
В -лии (обильно) – ря́сно; в таком -лии (так обильно) – так ря́сно. [Співе́ць тужли́вих пережива́ннів, яки́х ря́сно дово́диться зазнава́ти се́ред на́шої буде́нщини (Єфр.)].
Жить в -лии – жи́ти в розко́шах, в дові́ллі, в приві́ллі, го́йно.
-лие плодов земных – рясно́та ово́щ[ч]ів зе́мни́х (на о́вощ[ч]і зе́мні́), розкі́шшя, дові́лля в о́вочах зе́мни́х или упо́вні, удо́звіль о́вочів зе́мни́х.
Рог -лия – ріг доста́тку (доста́тків). [Вони́ були́ для ме́не тим ро́гом доста́тків, з яко́го си́палися на ме́не вся́кі раюва́ння (Кон.)].
Изоби́льно – ря́сно, удо́звіль, упо́вні, здо́біль, гу́сто, розкі́шно (напр. розцвісти́ся).
По́лный, по́лон
1) (
содержащий сколько может вместить) по́вний, по́вен чого́. [Напою́ коня́ з по́вного відра́. Хіба́ реву́ть воли́, як я́сла по́вні? (Мирн.). Нарва́ла грушо́к по́вен фартушо́к].
Совершенно -ный, полны́м -ный – повні́сінький, повні́ненький, (преимущ. в песнях) по́вна-повни́ця.
-ная луна – мі́сяць упо́вні, по́вня, по́вний мі́сяць.
-ная вода – повнові́ддя, вели́ка вода́.
Становиться -ным – сповня́тися, виповня́тися.
-ный возраст – повнолі́ття.
Ему -ных тридцать лет – йому́ спо́вна (всі) три́цять ро́ків.
Ведро -но́ воды – у відрі́ по́вно води́; відро́ по́вне води́.
Двор -лон людей – у дворі́ по́вно люде́й.
Увидел двор -ный людей – поба́чив у дворі́ по́вно люде́й; поба́чив двір по́вен люде́й.
-ный до краёв – по́вний уще́рть, по́вний аж по (са́мі) ві́нця.
-ный с верхом – по́вний з ве́рхом (з на́спою).
Глаза -ны слёз – в оча́х по́вно сліз.
-ные слёз глаза – о́чі сліз по́вні.
Человек -ный надежд – люди́на по́вна наді́й.
Голова -на́ дум – у голові́ по́вно думо́к.
Взгляд -ный муки – по́гляд по́вний му́ки.
-ный интереса к чему – по́вний ціка́вости до чо́го, ду́же ціка́вий до чо́го;
2) (
содержащий в себе всё должное, неумалённый) по́вний, зупо́вний, ці́лий, (у)ве́сь, все́нький. [Та-ж ко́жний за́дум наш у цій юдо́лі свої́х наді́й зупо́вних не дохо́дить (Куліш). Тре́ба, ка́жуть, ізозва́ти зупо́вную ра́ду, щоб і ві́йсько з Запорі́жжя було́ на ра́ді (Куліш)].
При -ном собрании – при по́вному збо́рі.
-ное собрание сочинений – по́вна (компле́тна) збі́рка тво́рів (писа́ннів).
-ный пансионер – пансіоне́р (пожиле́ць) на всьому́ гото́вому.
В -ном уме – при по́вному ро́зумі, спо́вна ро́зуму бу́вши.
В -ном ли ты уме? – чи ти спо́вна ро́зуму?
В -ном об’ёме – до кра́ю, цілко́м.
Он изучил эту науку в -ном об’ёме – він простудіюва́в цю нау́ку цілко́м (до кра́ю).
-ный рабочий день – ці́лий робі́тний день;
3) (
законченный, до конца доведенный или дошедший) цілкови́тий, дове́ршений, по́вний. [Цілкови́те розумі́ння спра́ви. Цілкови́тий бе́злад. Цілкови́та ілю́зія. Дове́ршене безглу́здя. По́вна ра́дість].
Предоставить -ную свободу – да́ти по́вну (цілкови́ту, всю) во́лю;
4)
-ный в лице – повнови́дий; (в теле) гладки́й, огрядни́й, опа́систий, опа́листий, тіли́стий, дебе́лий, (насм.) бари́лькуватий. Срв. Толстя́к;
5) (
об одежде) рясни́й. [Рясна́ спідни́ця, рясна́ сви́та].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мера
1) (
измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри);
2) (
четверик хлеба) мі́рка, мі́ра;
3) (
сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця;
4) (
в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) мі́ра;
6) (
мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу):
без меры – без мі́ри, дуже (надто) багато, безмірно (без міри, мі́ри нема), незмі́рно;
в большой, в значительной мере (степени) – вели́кою мі́рою;
в большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; , в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі;
в какой мере – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру;
в какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою, до якоїсь, до певної міри;
в меру (есть, пить) – в міру, до міри;
в меру необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі;
в меру потребностей – як до потреби, у міру потреби, скільки треба;
в меру своих сил – у міру своєї сили (снаги), скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги);
в одинаковой (в той же, в равной) мере (степени) – однаково, однаковою мірою, тією ж мірою, [а] так само, (зап.) зарі́вно;
в полной мере (вполне) – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), у повній повні, уповні, уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м;
всему есть мера – усьому (на все) є міра (край);
всему знай меру – усьому знай міру, у всьому потрібна міра;
всё хорошо в меру – у міру все добре (Пр.);
в той, в такой мере (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі;
высшая мера наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу);
выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне) (Пр.); проти сили і віл не потягне (Пр.);
душа меру знает – душа міру знає (Пр.); стала йому душа на мірі (Пр.);
знать, соблюдать меру, не знать меры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му;
изыскивать меры – добира́ти спо́собу;
мера времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су;
мера за меру – міра за міру (Пр.); віть за віть (Пр.);
мера жесткости машины – міра жорсткости машини;
мера наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри;
мера обеспечения – спо́сіб забезпе́чення;
мера однородности – міра однорідності;
мера относительной анизотропии – міра відносної анізотропії;
мера содеянного – мі́ра заподі́яного;
мера хрупкости – міра крихкості;
мерой (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що;
меры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, щоб впли́нути;
меры к восстановлению – за́ходи до відно́влення;
меры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні;
меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого, заходи, щоб запобігти чому;
меры предосторожности – застережні (запобіжні, пересторо́жні) заходи; заходи проти небезпеки;
меры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення;
меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні;
не в меру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; понад (усяку) міру, занадто, (иногда) через край; (не под силу) не під си́лу;
ни в коей, ни в какой мере – жодним способом, [аж] ніяк; жодною мірою;
о мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати);
палата мер и весов – пала́та мір і ваги́;
по большей мере – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше;
по крайней мере – прина́ймні, (хотя бы) хоча б, бода́й; прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма;
по меньшей мере – щонайменше, принаймні;
по мере возможности, по мере сил – в мі́ру спромо́ги, у міру можливості, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же; якомога;
по мере, в меру того как – у міру того як;
по мере моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів);
по мере надобности – у міру потреби, як до потреби, як буде (яка буде) потреба;
по мере получения, поступления чего – в мі́ру [того] як надхо́дить, (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило, (в будущем) надхо́дитиме що;
по мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій, що спроможність (що сила) наша, у міру сил наших, як наша сила, (иногда) як наше поси́лля;
по мере того как – у міру [того] як;
по мере трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да;
по мере усовершенствования – з удосконаленням;
по мере чего – в мі́ру чого́, відпові́дно до чо́го;
помогать ему всеми мерами (всемерно) – помагати (допомагати) йому всіма (всякими) способами (вся́ким спо́собом);
превышать, превысить меру – перехо́дити, перейти́ мі́ру;
предупредительные меры – запобіжні (попередні́) заходи;
прибегать к мерам – вдава́тися до за́ходів;
прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів, удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу);
принимать меры предосторожности – вживати застережних (запобіжних) заходів, вдаватися до застережних (запобіжних) заходів;
принимать, принять меры – уживати, ужити заходів; добра́ти спо́собу;
принимать, принять, употреблять, употребить меры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу;
принимать [употреблять] зависящие меры – вживати належних заходів;
приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів;
принудительные меры – примусо́ві за́ходи;
сверх, свыше меры, через [чрез] меру, не в меру – надмі́ру, надто (занадто); понад (над, через) силу, (иногда) через лад, край;
свыше всякой меры – понад (над) уся́ку мі́ру;
сделанный в меру – зро́блений до мі́ри, помі́рний;
чувство меры – відчуття (почуття) міри;
это по меньшей мере странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
[Яко́ю мі́рою мі́ряєте, — відмі́ряється вам (Біблія). Хліб видавце́м дали́ (І.Нечуй-Левицький). Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудченко). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (М.Коцюбинський). Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (С.Єфремов). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Б.Грінченко). Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (С.Єфремов). Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (П.Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (І.Франко). Через лад уже брешеш (Номис). Ви́користати по́вною мі́рою (С.Єфремов). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (С.Єфремов). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (С.Єфремов). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (А.Кримський). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (М.Коцюбинський). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (І.Франко). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Б.Грінченко). Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (П.Куліш). Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовчок). Се мук йому́ без мі́ри завдало́ б (Б.Грінченко). Через лад багато набра́в, — от і не піднесе́ (Б.Грінченко). Що на́дто — то пога́но (Пр.). Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (І.Нечуй-Левицький). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Пр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (П.Куліш). Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (В.Самійленко). — Не буду більше, паночку, — запевнив його Санчо, — признаюсь, що я розжартувався через лад (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ох ви, чоловіки, — каже. — Не дивно, що жінкам нема терпцю на вас. Не маєте міри навіть у шалапутстві. А ця міра — я шилом патоки більше вхоплю. Як на мене, коли б вам не дати жінок на підмогу, то всіх вас ще десятилітніми живцем на небо потягли б (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Я свою міру знаю: упав — досить].
Обговорення статті
Полностью – цілко́м, спо́вна́, цілкови́то, по́вністю, (в полной мере) по́вною (всіє́ю, ці́лою) мі́рою, з усією повнотою, в усій повноті, до по́вної по́вні, (вдоволь) упо́вні:
он удовлетворён полностью – його́ завдово́лено цілко́м (спо́вна);
отослать деньги полностью – відісла́ти гро́ші спо́вна;
полностью удовлетворительный – цілком задовільний;
удовлетвориться полностью – завдовольни́тися цілко́м, уще́рть;
целиком и полностью – цілком і сповна; геть цілком; (ещё) тілом і душею; з руками й ногами; з усім гамузом; від початку до кінця; повною мірою; цілком і повністю.
[Марта ревнувала Антона. Уперто, затаєно, сильно, до всіх і всього. До стрічних жінок, до природи, до вечорів, коли він замикався у своїй хаті, до його думок і мрій. Їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (М.Коцюбинський). Хоча огонь побачено ще недовго по півночі, та й досі не вдалося вгасити його цілком (І.Франко). Його́ вимага́ння я завдовольни́в цілко́м. Гро́ші ви́плачено спо́вна. Розплати́вся по́вною мі́рою (АС). Не дасть йому́ розвину́ти худо́жницького смаку́ свого́ до по́вної по́вні (П.Куліш). Я не могла бачити вповні її лице (О.Кобилянська). Він хотів дати повністю відчути, наскільки Дорош від нього залежний (Г.Тютюнник). Хочеться чуда і трішки вина. Дні пролітають, як сірі перони. Чорний букет надвечір’я — ворони — місту підносить струнка далина. Що ж, я свій вік одробила сповна. Що ж, я свій вік одробила по-людськи. Дні облітають, як чорні пелюстки. Хочеться чуда і трішки вина (Л.Костенко). — Боже ти мій Господи! — вигукнув Дон Кіхот.— Що се ти, Санчо, мелеш, що се ти плещеш? Оті всі приказки, що ти нанизуєш, мов те намисто, зовсім до нашої справи не тичуться. На Бога, Санчо, мовчи вже краще і гляди свого осла та не сунь носа, куди не слід. Зрозумій нарешті і затям собі раз назавжди: все, що я робив, роблю й будь-коли робитиму — все те цілком розумне й повністю відповідає регулам рицарським, які я знаю краще за будь-якого іншого рицаря в світі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
Обговорення статті
Полный, полон, полн
1) (
содержащий сколько может вместить) по́вний, по́вен чого́, напо́внений, запо́внений, спо́внений;
2) (
содержащий в себе всё должное, неумалённый) по́вний, зупо́вний, ці́лий, уве́сь, весь, все́нький, (ещё) вичерпний, необмежений, найвищий;
3) (
законченный, до конца доведенный или дошедший) цілкови́тий, дове́ршений, по́вний, цілий, остаточний;
4) (
в лице) повнови́дий; (в теле) гладки́й, огрядни́й, опа́систий, по́вний, товсти́й, тлу́стий, опа́листий, тіли́стий, дебе́лий, (диал.) грубий, (насм.) бари́лькуватий;
5) (
об одежде) рясни́й:
ведро полно́ воды – у відрі́ по́вно води́; відро́ по́вне води́;
взгляд полный муки – по́гляд по́вний му́ки;
в полной безопасности – у цілковитій безпеці; цілком (зовсім) безпечно;
в полной мере – цілком, повністю, повною мірою (на повну міру, у повній мірі); (иногда) до повної, повні (у повній повні, уповні);
в полной памяти – при повній пам’яті;
в полном (во всём) параде – при повному (при повнім) параді; у всьому (у повному) уборі (убранні);
в полном ли ты уме? – чи ти сповна розуму (при повному, повнім розумі)?;
в полном объёме – до кра́ю, цілко́м;
в полном рассудке – при повному розумі; сповна розуму бувши;
в полном смысле слова – у повному розумінні (значенні) слова, справжній (-ня, -нє, -ні);
в полном уме – при по́вному ро́зумі, спо́вна ро́зуму бу́вши;
в полную силу – на повну (всю) силу;
глаза полны слёз, полные слёз глаза – в оча́х по́вно сліз; о́чі сліз по́вні;
голова полна́ дум – у голові́ по́вно думо́к;
двор полон людей – у дворі́ по́вно люде́й;
дом их — полная чаша – їх господа — повна чаша; у їх (їхній) господі всього вдосталь; є в них що їсти й пити;
дышать, вдыхать полной грудью – дихати, удихати на повні груди;
ему полных тридцать лет – йому́ спо́вна (всі) три́дцять ро́ків;
изучить в полном объёме – вивчити (простудіюва́ти) цілко́м (до кра́ю);
испить полную чашу – випити (спити, скуштувати) добру повну;
комната полна народу – у кімнаті повно людей;
на полном газе (газу) (разг.) – на повному газі;
на полную мощность – на всю (повну) потужність;
полная вода – повнові́ддя, вели́ка вода́;
полная заурядность – сіряк сіряком, сірятина;
полная луна, полный месяц – мі́сяць упо́вні, по́вня, по́вний мі́сяць;
полная (ответственность, неосведомленность…) – цілковита (відповідальність, необізнаність…);
полная победа – повна (цілковита) перемога;
полная тишина – повна (цілковита) тиша;
полное затмение – повне затемнення;
полное лицо – повне обличчя (лице), повний вид;
полное собрание сочинений – по́вна (редко компле́тна) збі́рка тво́рів (редко писа́ннів);
полный возраст – повнолі́ття;
полный до краёв – по́вний уще́рть, по́вний аж по (са́мі) ві́нця;
полный звук – повний звук;
полный интереса к чему – по́вний ціка́вости до чо́го, ду́же ціка́вий до чо́го;
полный надежд – по́вний наді́й;
полный (полон) до краёв – повний ущерть; повний [аж] по [самі] вінця;
полный пансионер – пансіоне́р (пожиле́ць) на всьому́ гото́вому;
полный рабочий день…, полная сумма… – цілий робочий (робітний) день…, ціла сума…;
полный с верхом – по́вний з ве́рхом (з на́спою);
полный сирота – круглий сирота;
полный тупица – тупак тупаком;
полный успех – цілковитий успіх;
полным-полно (полна, полно) (разг.) – повний-повнісінький (повнісінький, повна-повнісінька, повнісінька, повне-повнісіньке, повнісіньке); повно-повнісінько (повнісінько);
полным ходом; на полный ход – повним ходом; на повний (на повен) голос;
по полной – по повній;
предоставить полную свободу – да́ти (надати) по́вну (цілкови́ту, всю) во́лю;
при полном собрании – при по́вному збо́рі;
совершенно полный, полны́м полный – повні́сінький, повні́ненький, (преимущ. в песнях) по́вна-повни́ця;
с полным основанием можно утверждать – є всі підстави стверджувати, з цілковитою певністю (цілком певно) можна стверджувати;
становиться полным – сповня́тися, виповня́тися;
хлопот (забот) полон рот у кого – клопоту (турбот) повна голова кому, в кого.
[Та-ж ко́жний за́дум наш у цій юдо́лі свої́х наді́й зупо́вних не дохо́дить (П.Куліш). Хіба́ реву́ть воли́, як я́сла по́вні? (П.Мирний). Нарва́ла грушо́к по́вен фартушо́к. Цілкови́те розумі́ння спра́ви. Цілкови́тий бе́злад. Цілкови́та ілю́зія. Дове́ршене безглу́здя. По́вна ра́дість. Рясна́ спідни́ця, рясна́ сви́та (АС). Саме на світ почало благословлятись, як Дон Кіхот виїхав із корчми вже зуповним рицарем, і такий же був радий, та веселий, та втішний, так у ньому серце грало, що на Росинантові аж попруги тріщали (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Декому для повного щастя бракує тільки щастя (С.Є.Лєц). Товсті люди живуть коротше. Але їдять довше (С.Є.Лєц). Тлустій людині завжди є що втрачати].
Обговорення статті
Шумящий – що (який) шумить, шумливий, шумотливий, голосни́й, гамірни́й, шу́мни́й, шумки́й, гомінки́й, галасли́вий, гомінли́вий, гамірли́вий, крикли́вий, (кто) шуми́ло.
[Вривається якийсь п’яний гамірливий мудак і починає вимагати, щоб увімкнули телевізор (В.Горбатько, перекл. Дж.Патерсона). Бачила бездонну блакить, шумотливі дерева, а внизу мерехтливе море серед сріблястих дюн (В.Шовкун, перекл. Ґрації Деледи). Однак при кінці навчання студентик дивився звисока уже і на докторів у хутрових пальтах, згорблених у трапезній над повними тарелями, уповні задоволених зі своїх зашкарублих нудних знань, і на отих шумких спудеїв-неотес, які заздалегідь вирішили вивчати саме доста, щоб отримати дармову роботу, і на тих-от бідолашок, у яких жага до знань минеться з молодою кров’ю (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Диким істеричним реготом зайшовся весь спантеличений, приголомшений, гомінливий і голодний люд. Усі сміялися, обіймалися, реготали, зрозумівши нарешті, що багатовікове панування Страху скінчилося (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Схилився над дійницею, над шумливим молоком (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Дівчина проходила стежками повз живопліт і спритно, мов гнучке звірятко, прошмигувала між кущами; вечорами, коли небо ставало іскристим і слизьким, як лід, її фігуру обливало світло місяця чи огортала гойдлива тінь тополі, її супроводжував задушливий аромат левконії чи вологий, підвальний запах весняної землі, або ж під її ногами шурхотіло сухе листя чи склянисто хрустіли дрібні крижини; вона виходила з-за рогу вулиці — і ми, присівши під опорами мосту й похапливо сьорбаючи надто гаряче течиво, з’їдали на різьбленому камені картопляний суп чи борщ, чи ріденьку кашу, призначену мені на вечерю; на скількох доріжках, вулицях, у скількох приміщеннях зберігалася постать цієї дівчини, скільки разів я відчував прохолоду її кровистих вуст, близьке тепло її тіла; скільки разів я вдивлявся в темряві в її смагляве, болісно пройняте тілесним ритмом обличчя; хлоп’яче кохання й жіночі ревнощі; ніжність і затятість; розлуки й повернення; дитинність і зрілість; вулиці, тротуари, двері будинків, люди, картини неба, парки з шумкою тінню, сповнені її білих рук; народні гуляння в ситцевих кольорах, дощі, сонця, дерева й повітря — все заполонене її образами, стійкішими під заплющеними повіками, ніж замасковані серед зелені танки, побілені літаки та різнокаліберні гармати, виставлені на жовтенькому пісочку роззявам на огляд (О.Бойченко, перекл. Т.Боровського)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ведро
• Дождь льёт как из ведра
– дощ ллє (іллє) як з відра (як з цебра, як з луба, як з коновки, як з бочки); дощ [як] відром (цебром, дійницею) ллє; дощ як з-під ринви.
• Перейти дорогу с полными вёдрами
– перейти дорогу з повними відрами; уповні. [Я води набрала Та вповні шлях і перейшла. Шевченко.]
Глубокий
• Более глубокий
– глибший.
• В глубокую осень
– пізньої осені.
• Глубокая древность
– давня (сива, стара, далека, глуха) давнина; прадавнина; давня-предавня старовина; престаровина. [Давня то давнина, а наче вчора діялось. Вовчок. Човни золотії із сивої-сивої давнини причалюють… Тичина.]
• Глубокая ночь
– глупа (пізня) ніч (північ); (іноді) добра ніч; ніч уповні. [А які то до тебе гості добивались у глупу північ? Кропивницький. Вже була добра ніч, коли вони рушили в полонину. Франко.]
• Глубокая печаль
– тяжка (глибока) туга (журба); тяжкий (глибокий) сум (смуток). [Глибока, тиха, нерозважна туга Вникає в серце, каменем ляга. Українка.]
• Глубокая старость
– старезна (іноді безлітня) старість.
• Глубокий вечер
– пізній вечір; (розм.) пізні (старечі) обляги ((в)ляги, лягови). [Це діялось у пізні лягови, — ніде анітелень. Сл. Гр.]
• Глубокий овраг
– глибокий яр; крутояр. [Ой повій, повій да буйний вітер, Та з глибокого яру… Н. п.]
• Глубокий поклон
– низький уклін (поклін). [Проказує боєць останні свої бажання: — Кланяюсь низьким поклоном… Довженко.]
• Глубокий старик
– дуже старий (старезний, давній, іноді безлітній) дід (старик); (образн.) старий, аж мохом поріс (узявся); старий, аж порохня сиплеться. [Бісів дід! Аж порохня з його сиплеться, а ще таки плутає ногами. Мирний.]
• Глубокий траур
– велика (глибока) жалоба. [Долорес у глибокій жалобі, стоїть на колінах коло одної могили, убраної свіжими вінками з живих квітів. Українка.]
• Глубокое невежество
– велике неуцтво; темне невігластво.
• Довольно глубокий
– досить (доволі) глибокий; (розм.) глибоченький.
• До глубокой ночи
– до пізньої (до самої, до глупої) ночі; (розм.) до пізніх лягів (облягів).
• Здесь глубокая, не глубокая вода
– тут глибоко, не глибоко. [Ви краше мені скажіть, чи не глибоко тут? Я хочу скупатися. Чабанівський.]
• Очень глубокий, глубочайший
– найглибший (щонайглибший, якнайглибший). [Гуркнув грім. Задрижали нараз Гір найглибші основи… Франко.]
• С глубоким (глубочайшим) почтением, уважением
– з високою (найвищою) пошаною, повагою.
Изобилие
• Бороться за изобилие чего
– боротися за достаток і наддостаток чого.
• Всё имеется в изобилии
– усього удозвіль (уповні, подостатком, у достатку, наддостаток, лок. здобіль); усього дуже багато; (образн.) [аж] через вінця ллється. [Всього в мене здобіль; скриня як налита. Барвінок.]
• В этом году изобилие фруктов, овощей
– цього року ряснота (рясота) садовини (овочу, фруктів), городини; цього року ряснота (рясота) на садовину (на овоч, на фрукти), на городину; цього року довілля (розкішшя) на садовину (на овоч, на фрукти), на городину; цього року уповні (удозвіль) садовини (овочу, фруктів), городини.
• Жить в изобилии
– жити в розкошах (у довіллі, у привіллі, давн. гойно); (образн.) у розкошах (у достатках) купатися.
• Рог изобилия
(книжн.) – ріг достатку.
Луна
• Луна на второй четверти
– (місяць-)перекрій.
• Луна на ущербе, ущерблённая луна
– щербатий місяць.
• Луну с неба достал бы [для неё]
– і неба б [їй] прихилив; рад небо прихилити [їй].
• Неполная луна
– місяць-недобір; (іноді) підповня (місяць к (на) повні).
• Ничто не ново под луной
– нема нічого нового під місяцем і сонцем; усе старе на нашій бабусі-землі.
• Полная луна, полнолуние
– повний місяць; місяць уповні; повня.
• Появилась молодая луна
– місяць (молодик) народився.
• С луны свалился
(перен.) – з місяця (з неба) впав.
Мера
• Без меры
– без міри; дуже (надто) багато; безмірно (без міри, міри нема); незмірно.
• В большей, в меньшей мере
– більшою, меншою мірою; у більшій, у меншій мірі.
• В какой мере
– якою мірою (у якій мірі).
• В какой-то, в известной мере
– якоюсь, певною мірою; до якоїсь, до певної міри.
• В меру (
їсти, пити) – до міри; у міру.
• В меру потребностей
– як до потреби; у міру потреби; скільки треба.
• В меру своих сил
– у міру своєї сили (снаги); скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги).
• В одинаковой мере
– однаковою мірою; в однаковій мірі; однаково; [а] так само.
• В полной мере (вполне)
– повною мірою; на повну міру; у повній мірі; (іноді) до повної повні (у повній повні, уповні). [Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. П. Куліш.]
• Всему есть мера
– усьому (на все) є міра.
• Всему знай меру
– усьому знай міру; у всьому потрібна міра.
• Всё хорошо в меру
– у міру все добре. Пр.
• Выше меры и конь не скачет (не прянет)
– понад себе і кінь не скочить (не цибне). Пр. Проти сили і віл не потягне. Пр.
• Душа меру знает
– душа міру знає. Пр. Стала йому душа на мірі. Пр.
• Мера за меру
– міра за міру. Пр. Віть за віть. Пр.
• Не в меру
– не до міри; не в міру; понад [усяку] міру; занадто; (іноді) через край.
• Ни в коей, ни в какой мере
– жодним способом; [аж] ніяк.
• По крайней мере
– принаймні; хоча б; бодай.
• По меньшей мере
– щонайменше; принаймні.
• По мере возможности
– у міру можливості; по змозі (по спромозі).
• По мере надобности
– у міру потреби; як до потреби; як буде (яка буде) потреба.
• По мере поступления чего
– у міру [того], як надходить (надходило, надходитиме) що.
• По мере сил наших
– по змозі (по спромозі) нашій; що спроможність (що сила) наша; у міру сил наших; як наша сила; (іноді) як наше посилля.
• По мере того как
– у міру [того] як.
• По мере чего
– у міру чого; (іноді) відповідно до чого.
• Помогать ему всеми мерами (всемерно)
– (до)помагати йому всіма (всякими) способами.
• Сверх, свыше меры, через (чрез) меру
– надміру; надто (занадто); (по)над силу; (іноді) через лад; через край. [Через лад уже брешеш. Номис.]
• Чувство меры
– відчуття (почуття) міри.
• Меры по предупреждению чего
– запобіжні заходи проти чого; заходи, щоб запобігти чому.
• Меры предосторожности
– застережні (запобіжні заходи).
• Прибегать, прибегнуть к иным мерам
– уживати, ужити інших заходів; удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу).
• Принимать, принять меры
– уживати, ужити заходів.
• Приняты необходимые меры
– ужито потрібних заходів.
Полный
• В полной безопасности
– у цілковитій безпеці; цілком (зовсім) безпечно.
• В полной мере
– повною мірою (на повну міру, у повній мірі); (іноді) до повної, повні (у повній повні, уповні).
• В полном (во всём) параде
Див. парад.
• В полном ли ты уме?
– чи ти сповна розуму (при повному, повнім розумі)?
• В полном рассудке
– при повному розумі; сповна розуму бувши.
• В полном смысле слова
– у повному розумінні (значенні) слова; справжній (-ня, -не, -ні).
• Дом их — полная чаша
– їх господа — повна чаша; у їх [ній] господі всього вдосталь; є в них що їсти й пити.
• Дышать, вдыхать полной грудью
– дихати, удихати на повні груди.
• Испить полную чашу
– випити (спити, скуштувати) добру повну.
• На полном газе (газу)
(разг.) – на повному газі.
• Полная луна, полный месяц
– місяць уповні; повня; повний місяць.
• Полный (полон) до краёв
– повний ущерть; повний [аж] по [самі] вінця.
• Полный с верхом
– повний з верхом (з наспою).
• Полным-полно (полна, полно)
(разг.) – (повний-)повнісінький ((повна-)повнісінька, (повне-) повнісіньке); (повно-)повнісінько.
• Полным ходом; на полный ход
– повним ходом; на повний (на повен) голос.
• Хлопот (забот) полон рот у кого
– клопоту (турбот) повна голова кому, в кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Впо́вні
1)
вдоволь;
2)
вполне.
Вповні́ перейти́ доро́гу – перейти дорогу с полным чем-нибудь (к удаче). Мі́сяць упо́вніполная луна.
Жінка впо́вні – беременная.
Упо́вні, см. Впо́вні.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Полность, полнота – докла́дність (-ности), повно́та; п. содержания – докла́дність (повно́та) змі́сту; полностью (возместить) – цілко́м, уповні́; в такой -те изложить – так докла́дно викласти; для -ты сведений – щоб докладні́ше да́ти відо́мості; с надлежащей -той – докла́дно, як нале́жить.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

упо́вні, присл.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Упо́вні, нар.
1) Съ наполненной посудой (съ полной рюмкой, полными ведрами).
Випий до мене вповні, бо в мене брови чорні. Черк. у. Впо́вні перейти́ доро́гу. Перейти дорогу съ полными ведрами. Я води набрала та вповні шлях і перейшла. Шевч.
2)
Місяць упо́вні. Полная луна. Зійшов над нашою хатою місяць уповні. МВ. І. 93.
3) О женщинѣ: беременная.
Чи правда, що твоя Катруся вповні?... Ох, правда, правда! Сподіваюся онучати. Г. Барв. 298.
4) Вдоволь.
Чого, чого, а сього уповні буде. МВ. (О. 1862. І. 75).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вполнѣ́ = впо́внї, упо́внї (С. З.), зовсїм, цїлком, до кра́ю, до оста́нку.