Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «употреблении»
Шукати «употреблении» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Большой – великий, немалий, чималий, численний, важливий, видатний, визначний, сильний, (взрослый) здоровий;
без больших усилий – без великих зусиль;
большая буква – велика буква;
большая дорога не стоит – шлях не спить (не гуляє);
большая (крупная) шишка (о ком) – велике цабе; [велика] цяця (птиця);
большая просьба – велике (уклінне) прохання;
большие – старші; великі; дорослі; здорові;
большие трудности – великі труднощі;
большое дело! – (ирон.) велике діло!, подумаєш!;
большое спасибо – дуже (вельми) дякую;
большой палец – великий палець;
большому кораблю большое и плаванье – великому кораблеві – велике плавання (Пр.); великому возові (кораблеві) велика й дорога (Пр.); великому велика й яма (Пр.); більшому більше й треба (Пр.); коли мені, сліпому, курка, то тобі, видющому, й дві (Пр.);
делать большие глаза – робити великі очі; (эмоц.) витріщатися; (разг.) дивитися виторопнем;
довольно большой (изрядный, порядочный) – чималий, чималенький; величенький; (книжн.) досить (доволі) великий;
жить на большую ногу – жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському); розкошувати; панувати; (зрідка) жити велико;
за большим погонишься, малое потеряешь – за більшим поженись, то й того рішись (Пр.);
задачи большой важности – завдання великої (чималої) ваги;
играть большую роль – відігравати велику роль;
из большой тучи малая капля – з великої хмари та малий дощ [буває]; велика хмара, та малий дощ;
иметь большое значение (большой вес) – мати велике значення (велику вагу); багато важити;
иметь большое распространение – бути дуже поширеним;
на большой [палец] – такий, що ну; дуже добрий, (нареч.) дуже добре;
не большая хитрость – не велика мудрість;
не большой руки – не аж такий;
от большого ума (ирон.) – з великого (дурного) розуму; здуру;
по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи;
представляющий большой интерес – дуже цікавий;
самое большое если – од сили;
с большим вниманием – дуже (вельми) уважно; з великою (пильною) увагою;
с большим трудом – на превелику (через велику) силу; силу-в-силу; з великими труднощами; ледве; ледь; на превелику силу; ледве-ледве;
с большим удовольствием – залюбки; з великою втіхою (приємністю, охотою);
слишком большой – завеликий;
это ещё большой вопрос – це ще хтозна; це ще велике питання; (образн.) це ще вилами по воді писано;
это здесь в большом ходу, в большом употреблении – це тут звичайне; це тут звичайна (світова) річ; так тут заведено (ведеться).
[А шлях не спить: то той стрінеться, то інший, то возом іде, то йде (Вовчок). З великого розуму у дур заходить (Пр.). Як я молодою бувала, то сорок вареників з’їдала, а тепер хамелю, хамелю – силу-в-силу п’ятдесят умелю (Номис). Велике дерево в гурті не росте (Пр.). Сніги сильні. Сильна вода. Ти вже не маленька, а здорова дівчина. Чимала хата. Чимала сім’я. Величенький млин (АС)]
Обговорення статті
Употребление, употребленье – (действие) уживання, вжиття (ужиття), заживання, застосо́вування, застосува́ння, використо́вування, використа́ння, ви́трачення, витрача́ння; (состояние) вжиток (ужиток):
бывший в употреблении, б/у, бу – вживаний (був уживаний, б/у), (поношенный, ещё) тандитний;
в большом употреблениии – широко вживаний, у широкому вжитку;
вводить в употребление – запроваджувати в ужиток;
выходить из употребления – виходити з ужитку; виводитися;
годный к употреблению – ужитний (ужитковий); придатний до (для) вжитку;
для (домашнего) употребления – для (хатнього) вжитку;
изъять из употребления – вилучити з ужитку;
для внутреннего употребления – для внутрішнього вживання;
по употреблении – вживши;
при употреблении чего – вживаючи що;
способ употребления – спосіб уживання;
целесообразное употребление – доцільний ужиток.
[Порох, який приніс капітан, лишився без ужитку (І.Франко). Увійшов молодий панок, років, може, двадцяти двох, з непевною і передчасно постарілою фізіономією, що носила виразні сліди надмірного вживання гострих напитків (І.Франко). Плекання поетистичности в творах Стуса не тільки потреба душі, але й свідома технічна програма. Деякі дрібниці суто граматичного характеру зраджують це. Обмежуся на одному прикладі: вживання кличної форми. У сучасній українській мові клична форма виходить поволі з ужитку, за винятком часто вживаних слів типу мамо, сестро, тату, брате, друже… Зокрема в назвах не-осіб клична форма вживається чимраз менше. Стус удається до кличної форми дуже систематично, здається, без жодного відхилення. Але один деталь показує, що це в нього не жива форма. У кличній формі наголос не падає звичайно на останній склад, а відтягається ближче до початку слова, як от сестра’, але се’стро, земля’, але зе’мле, весна’, але ве’сно. У Стуса послідовно наголос лишається на кінці (Ю.Шевельов). У всіх країнах мови як мови, інструмент спілкування, у нас це фактор відчуження. Глуха ворожість оточує нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі. Ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити. Я ж не можу кроку ступити, скрізь привертаю увагу, іноді навіть позитивну, але від цього не легше. Бо в самій природі цієї уваги є щось протиприродне, принизливе. Людина розмовляє рідною мовою, а на неї озираються. Сина в дитячому садку задражнили, навіть Борька сказав: «Хохол». Україна — це резервація для українців. Жоден українець не почувається своїм у своїй державі. Він тут чужий самим фактом вживання своєї мови (Л.Костенко). За дослідженнями, куріння, надмірне вживання алкоголю, переїдання, малорухомий спосіб життя різко скорочують тривалість відведених нам років. При цьому з’ясувалося, що пробіжки щоранку, вживання здорової їжі та відмова від шкідливих звичок можуть суттєво продовжити ваше жалюгідне існування].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЫТЬ, быть без ума́ от кого умира́ти /пропада́ти/ за ким;
быть в бе́дственном положе́нии бідува́ти;
быть в долгу́ у кого заборгува́ти кому;
быть в нереши́тельности те́ртися-м’я́тися;
быть вне себя́ нетя́митися;
быть нови́нкой бу́ти в новину́;
быть впере́ди ве́сти́ пере́д;
быть в употребле́нии вжива́тися, бу́ти в ужи́тку;
быть вы́нужденным му́сити, му́сіти;
быть вы́ше чего підне́стися над чим;
быть действи́тельным юр. ма́ти си́лу;
быть единомы́шленником фаміл. в одну́ ду́дку гра́ти, одни́м ду́хом ди́хати;
быть ино́го мне́ния ма́ти і́ншу ду́мку;
быть на краю́ ги́бели стоя́ти над прі́рвою; ходи́ти ко́ло сме́рти, зазира́ти сме́рті в о́чі;
быть на уме́ бу́ти на думці; бу́ти до вподо́би, бу́ти до ми́слі;
быть откры́тым (про двері) стоя́ти о́твором;
быть по вку́су кому смакува́ти;
быть учи́телем /секретарём, сто́ляро́м тощо/ учителюва́ти, секретарюва́ти, столярува́ти тощо/;
что бы (там) ни́ было хай що бу́де;
как бы там ни́ было як не є;
была́ не была́ стра́хи́ не ля́хи́!, де на́ше не пропада́ло!, пан або́ пропа́в!;
как и не́ было чего де те що й поді́лося;
мне не́ с кем бы́ло я не мав з ким;
бу́дет и на на́шей у́лице пра́здник і в на́ше віко́нце загля́не со́нце;
и бу́дет ли? чи й бу́де?;
бу́дет по-мо́ему ви́йде на моє́;
бу́дет тебе́ /бу́дет Вам/ обе́д /приме́р тощо/ ма́тимеш /матимете/ обі́д /при́клад тощо/;
бу́дет тебе́ хлопо́т ма́тимеш кло́піт;
бу́дет тебе́! матимеш!;
не я бу́ду хай мене́ вб’ють;
будь здоро́в! 1. здоро́в (будь)!, 2. куди́ твоє́ ді́ло! я тобі да́м! [маши́на – будь здоров! маши́на – я тобі да́м!];
будь ты неладен! а западись, ти! не будь плох не розгуби́вшись;
не будь упря́м, а будь прям не будь упе́ртий, а будь відве́ртий;
будь то А или Б хай то бу́де А чи Б, фраз. це /то/ А чи Б [будь то ле́то и́ли зима́ літо це чи зима́];
будь то... будь то ще хоч... хоч [будь то брат будь то сын хоч брат хоч син];
бу́дьте любе́зны (сказать, принять тощо) (скажіть!, візьміть! тощо) з ла́ски своє́ї;
что зна́чит быть кем що то бу́ти ким;
бу́дучи фраз. бу́вши;
бу́дущий майбу́тній, прийде́шній, уроч. гряду́щий, забут. буду́чий, (про віки) насту́пний, пото́мний, за́втрашній;
бы́вший коли́шній, ОКРЕМА УВАГА;
бывший до неда́внего вре́мени донеда́вній;
ра́нее бывший коли́шній, що був коли́сь;
бывший в употребле́нии вжи́ваний;
бывший до настоя́щего вре́мени дотепе́рішній;
бывший не у дел зві́льнений від справ;
бывший тогда́ тоді́шній;
ПРОБЫ́ТЬ ще бу́ти;
пробывший = ОКРЕМА УВАГА
УПОТРЕБЛЕ́НИЕ, быть в употребле́нии, вжива́тися;
по употребле́нии вжи́вши, пі́сля́ вжи́тку;
при употребле́нии вжива́ючи, під час вжива́ння;
бы́вший в употребле́нии вжи́ваний;
гото́вый к употребле́нию гото́вий до вжи́тку;
пе́ред употребле́нием взба́лтывать!, сколоті́ть до вжива́ння!.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Употребление – ужи́ток, -тку, ужива́ння, -ння; бывший в употреблении – ужи́ваний, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Употребление – вживання; вжиток. Выходить из употребления – виводитися. Изъять из употребления – вилучити з ужитку. Бывший в употреблении – вживаний. Годный к употреблениюсм. Годный. При употреблении – вживаючи. По употреблении – вживши. Для (домашнего) употребления – для (хатнього) вжитку. Целесообразное употребление – доцільний ужиток.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Большой
• Большая дорога не стоит
– шлях не спить (не гуляє). [А шлях не спить: то той стрінеться, то інший, то возом їде, то йде. Вовчок.]
• Большая (крупная) шишка (оком)
– велике цабе; [велика] цяця (птиця). [Він дума, що тепер уже дуже велике цабе. Сл. Гр. Піймали велику, мабуть, птицю…— Чи не самого Дорошенка? Тобілевич.]
• Большие
– старші; великі; дорослі.
• Большому кораблю большое и плаванье
– великому кораблеві — велике плавання. Пр. Великому возові (кораблеві) велика й дорога. Пр. Великому велика й яма. Пр. Більшому більше й треба. Пр. Коли мені, сліпому, курка, то тобі, видющому, й дві. Пр.
• Делать большие глаза
– робити великі очі; (емоц.) витріщатися; (розм.) дивитися виторопнем.
• Довольно большой (изрядный, порядочный)
– чималий; величенький; (книжн.) досить (доволі) великий.
• Жить на большую ногу
– жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському); розкошувати; панувати; (зрідка) жити велико.
• За большим погонишься, малое потеряешь
– за більшим поженись, то й того рішись. Пр.
• Задачи большой важности
– завдання великої (чималої) ваги.
• От большого ума
(ирон.) – з великого (дурного) розуму; здуру. [З великого розуму у дур заходить. Пр.]
• С большим вниманием
– дуже (вельми) уважно; з великою (пильною) увагою.
• С большим трудом
– на превелику (через велику) силу; силу-в-силу. [Зовсім уже почало на світ благословлятись, і через велику силу заснула я, та так заснула, що ледве-ледве мати розбудили!.. Кропивницький. Як я молодою бувала, то сорок вареників з’їдала, а тепер хамелю, хамелю — силу-в-силу п’ятдесят умелю. Номис.]
• С большим удовольствием
– залюбки; з великою втіхою (приємністю, охотою). [На Наталю молодую залюбки дивились. Сл. Гр.]
• Это ещё большой вопрос
– це ще хтозна; це ще велике питання; (образн.) це ще вилами по воді писано.
• Это здесь в большом ходу, в большом употреблении
– це тут звичайне; це тут звичайна (світова) річ; так тут заведено (ведеться).
Бывший
• Бывший в употреблении
– уживаний (заживаний) уже.
• Бывший давно когда-то
– давне-колишній; позаколишній; днедавній.
• Бывший перед этим
– дотеперішній.
• Бывший раньше
– попередній (передніший).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зажи́ванийбывший в употреблении.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Употребление
1) ужиток (-тку); (
длительн. действ.) – ужива́ння, ужиткува́ння; у. целесообразное – доці́льний ужиток, доці́льне ужива́ння; бывший в -нии – уживаний; быть в -нии – ужива́тися; в большом -нии (средство) – бага́то (ча́сто) вжива́ють; выходить из -ния – виво́дитися, вихо́дити, вийти з ужитку; годный к -нию – ужитко́вий, ужитний, прида́тний до вжитку; для наружного употребления – для зо́кільного вжитку; для собственного -ния – собі́ на вжиток, на вла́сне ужива́ння, на вла́сне ужиткува́ння; негодный к -нию – невжитний, неприда́тний до вжива́ння; при -нии – коли вжива́ють, коли вжива́тимуть, ужива́ючи; способ -ния – як ужива́ти, спо́сіб ужитку, спо́сіб ужива́ти; способ -ния следующий – ужива́ти так, спо́сіб ужива́ти такий;
2) (
обращение на что, куда) – оберта́ння на що;
3) (
потребление) – спожива́ння, споживок (-вку).
Целесообразный (об употреблении) – доці́льний; считать более -ным – вважа́ти за доцільні́ше.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Брат, -та, м.
1) Брать.
Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Мо́скві — реб’ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69.
2)
— у пе́рших. Двоюродный брать.
3)
— у дру́гих. Троюродный брать.
4)
— чопови́й. Собутыльникъ. Млак. 85.
5)
Ста́рший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у.
6)
Моло́дший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. Бра́тець, бра́тік, бра́тічок, братко́, брато́к, брато́чок, бра́тонько, бра́течко, брату́ньо, брату́сь, брату́сик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное бра́тік, бра́тічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469.
7)
Брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11.
8)
Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21.
9)
Три бра́ти. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Ло́кіть, -ктя, м.
1) Локоть (часть руки).
Близько локіть, та не вкусиш. Ном. № 5395.
2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.:
Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. КС. 1889. IV. 41). Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Єв. Л. XII. 25. Ой дам тобі... локіть полотенця. Чуб. V. 504.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Неторго́ваний, -а, -е. Непокупной, не бывший в употреблении. Доп'яли десь новий неторгований горщик. Дн. Чайка, II. 16.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Употребле́ніе = у(в)жива́ння (С. Л. Ш.), у(в)жи́ток (С. Л. Ш.), ужи́вок (С. Ш.), ужиття́ (С. Ш.), спожива́ння, пожи́ток (С. Л.), пожиткува́ння. — Ко уживанню на всї потомниї часи. Ст. Л. — Гусла давно вже вийшли з ужитку народнього. З. Боян. — Бы́вшій въ употребле́ніи = у(в)жи́ваний (С. Ш.), зажи́ваний. — Мідень уживаний... Кубків столових не заживаних... К. Ст. Оп.

Запропонуйте свій переклад