Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 31 статтю
Запропонувати свій переклад для «управа»
Шукати «управа» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возде́лывание и -ланье – обробі́ток (р. -тку), обро́бка, обро́блення, по́рання, упра́ва (гал.), упра́влення (гал.).
Волостно́й – волосни́й.
Волостно́й старшина – волосни́й старшина́, волосни́й голова́, війт (гал.) (р. ві́йта).
Волостно́е правление – волосна́ упра́ва, (вульг.) – во́лость (р. -сти).
Генера́льный – зага́льний, головни́й, генера́льний. [Генера́льна репети́ція].
Генера́льное межевание – зага́льне (генера́льне) межува́ння.
Генера́льное сражение – бій остато́чний.
Генера́льный штаб – генера́льна (найви́ща) упра́ва ві́йська, головна́ військо́ва́ упра́ва.
Го́рный
1) гі́рський, гі́рний, горови́й, верхови́нський. [Гі́рський розбі́йник. Горова́ вода́. Верхови́нські озе́ра].

Го́рная цепь – гі́рське па́смо, па́смо (па́смуга) гір. [Па́смуги Тієнь-Шану].
Го́рный кряж, хребет – гі́рський кряж (р. кряжа́).
Го́рная равнина – полони́на, ум. полони́нка, полони́ночка.
Го́рная тропинка – гі́рська сте́жка, (гал.) плай (р. плая́);
2) (
нагорный) нагі́рний, наго́ряний. [За́мок нагі́рний. Наго́ряна земля́];
3) (
покрытый горами) гі́рський, горя́нський [На́ша місце́вість степова́, а не гі́рська (Крим.). І на Дніпро́вій Украї́ні, і на горя́нській за кордо́ном (Мордов.)];
4) (
рудокопный) гірни́чий, гі́рський.
Го́рный инженер – гірни́чий інжені́р, інжені́р-гірни́к.
Го́рное дело, промысел – гірни́цтво.
Го́рный институт – гірни́чий інститу́т.
Го́рное правление – гірни́ча упра́ва;
5)
минер. и геол. Го́рная порода – гі́рська поро́да, горотві́р (р. горотво́ру).
Го́рное масло – гі́рська олі́я.
Го́рный хрусталь – гі́рський кришта́ль.
Домоуправле́ние – домо́ва упра́ва, домоуправлі́ння.
Забо́титься, позабо́титься о ком, о чём – (стараться) дба́ти, подба́ти про (за) ко́го, про (за) що, клопота́тися, поклопота́тися ким или про (за) ко́го, за що, турбува́тися, потурбува́тися про (за) ко́го, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побива́тися, жури́тися, пожури́тися за (про) ко́го, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнува́ти чого́; (иметь попечение (о ком, о чём) піклува́тися, попіклува́тися ким, чим, про ко́го, про що, опі́куватися ким, коха́ти кого́, що. [Вона́ дба́є за старо́го, стари́й за ню дба́є (Рудан.). Про ви́шукання ко́штів на ремо́нт неха́й подба́є господа́рча упра́ва. У пе́клі все те́пло, а піди́ в рай, то й про дро́ва дбай (Номис). Усе́ клопота́вся, щоб тим лю́дям кра́ще жи́ти було́ (Грінч.). По́ки не жени́всь – нічи́м не жури́всь, а як ожени́всь, то всім зажури́всь: і ло́жкою, і ми́скою, і тре́тьою коли́скою (Пісня). І про оде́жу чого́ побива́єтеся? (Єв. Мт.). Він ду́же коха́є своє́ здоро́в’я. Кому́-ж і піклува́тися про ді́ти, як не ба́тькові та ма́тері? З обов’я́зку мого́ я пови́нен піклува́тися за вас. Якщо́ я ді́тьми опі́куюся, то це ті́льки моя́ ла́ска (Крим.)].
Я об этом не забо́чусь – я про це не турбу́юся (цим не журю́ся), мене́ це не обхо́дить; ба́йдуже мені́ до то́го.
-ться о здоровьи – дба́ти про здоро́в’я.
Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) – занедбо́вувати и зане́дбувати, занедба́ти кого́, що, занеха́ювати, занеха́(я)ти кого́, що, не́хтувати що. [Занедбо́вуєш, си́ну, господа́рство, і воно́-ж за те́бе не дба́тиме. Ті́льки хоч і як він не́хтував своє́ ті́ло, та все не міг його́ зо́всім поду́жати (Грін.)].
Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) – ні про ві́що не дба́ти, нічи́м не піклува́тися, занедба́ти все; і га́дки ні про що не ма́ти.
Не -тся кто – не піклу́ється, не дба́є хто, і га́дки не ма́є хто.
Забо́тящийся – (прич.) що дба́є, клопо́четься и т. д.; (как прил.) см. Забо́тливый.
Ни о чём не -щийся – до всьо́го (про все) недба́лий.
Заводско́й
1) завідськи́й. [Це хло́пці завідські́ – на заво́ді ро́блять].

-ско́е управление – завідське́ управлі́ння; (правление) завідська́ упра́ва;
2) до́брого за́воду, завідськи́й. [До́брий кінь – не мужи́цький, а завідськи́й].
Коменда́нтский – коменда́нтський.
-ское управление – коменда́нтська упра́ва.
Лесоуправле́ние
1) (
действие) лісоврядува́ння, урядува́ння ліса́ми;
2) (
учреждение) лісова́ упра́ва, лісоуправлі́ння (-ння).
Правле́ние
1) (
действие) керува́ння, кермува́ння, правува́ння ким, чим; порядкува́ння, справува́ння, урядува́ння и т. д., см. Пра́вить.
-ние делами, страной – керува́ння, порядкува́ння спра́вами, краї́ною, управува́ння реча́ми, урядува́ння над краї́ною и т. д. [Деспоти́чне царське урядува́ння].
Образ -ния – фо́рма урядува́ння, (держа́вний) лад.
Деспотический образ -ния – деспоти́чний лад;
2) (
руководительство, начальство) керу́нок (-нку), уря́д, упра́ва, заря́д (-ду), (командование, стар.) рейме́нт (-нту). [Під чиї́м рейме́нтом].
Бразды, кормило -ния – урядо́ве стерно́, ке́рма урядува́ння, урядо́ва вла́да.
Принять -ние – ста́ти на уря́д, прийня́ти уря́д, обня́ти уря́д;
3) (
учреждения, заведения, общества) упра́ва, ра́да, заря́д (-ду), (гал.) ви́діл (-лу).
Член -ния – член упра́ви, ра́ди, (гал.) виділо́вий (-вого);
4) (
название учреждения) уря́д (-ду), розпра́ва.
Податное -ние – податко́вий уря́д.
Губернское -ние – губе́рнська розпра́ва.
Волостное -ние – во́лость, волосна́ розпра́ва.
Про́мысл – про́мисл, во́ля бо́жа, упра́ва бо́жа. [Пригляда́йсь упра́ві бо́жій, бо хто-б те ви́простав, що він скриви́в (Кн. Еккл.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

УПРАВЛЕ́НИЕ ще врядува́ння, адміністрування, фраз. ору́да [под управле́нием під ору́дою];
гла́вное управле́ние головна́ упра́ва;
администрати́вное управле́ние (дія) урядува́ння;
ме́стное управле́ние місце́ве врядува́ння;
о́рганы госуда́рственного управле́ния о́ргани (держа́вного) урядува́ння (держа́ви).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Управаупра́ва, -ви.
Правление
1) упра́ва, -ви;
2) (
действие) правува́ння, порядкува́ння, -ння (ким).
Управление
1) керува́ння, -ння;
2) (
учреждение) управлі́ння, -ння, упра́ва, -ви.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Правление (действие) – керування; урядування; (орган) – управа; правління. Бразды правления – стерно влади.
Управление – керування; урядування; порядкування; (учреждение) управа. Общий ход управления – загальне керування.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Управа
• Есть управа, нет управы на кого
– є рада, нема ради на кого; можна дати раду, не можна дати ради кому, з ким.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

управле́ние тех. керува́ння, управля́ння; скерува́ння, упра́влення; скеро́вання, адм.-г. упра́ва,-ви
у. автоматизи́рованное керува́ння автоматизо́ване
у. автомати́ческое керува́ння автомати́чне
у. адапти́вное керува́ння адапти́вне
у. диспе́тчерское керува́ння диспе́тчерське
у. дистанцио́нное керува́ння дистанці́йне
у. операти́вное керува́ння операти́вне
у. произво́дственно-техни́ческое керува́ння виробни́чо-техні́чне
у. рулево́е керува́ння кермове́ [стернове́]
у. технологи́ческое керува́ння технологі́чне

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Управаупра́ва.
Правление
1) (
учреждение) – упра́ва; п. железных дорогупра́ва залізниці;
2) (
распорядительный орган учреждения) – виділ (-лу); п. союза – виділ спі́лки;
3) (
действие) – керува́ння, правува́ння.
Управление
1) (
учреждение) – упра́ва; у. железнодорожное – залізнича упра́ва;
2) (
в знач. «ведомство») – за́ряд (-ду); у. военное – військо́вий за́ряд; у. лесное (лесоуправление) – лісовий за́ряд;
3) (
действие) – керува́ння, правува́ння; система -ния – систе́ма керува́ння.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

впра́ва (в чому, яка), але упра́ва (уряд). Фізи́чні впра́ви. Академі́чна упра́ва
упра́ва, -ви; упра́ви, упра́в (administratio), але впра́ва, -ви (exercitatio). Упра́ва Акаде́мії. Фізи́чні впра́ви

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Комендантский — коменда́нтський; К. управление — коменда́нтська упра́ва.
*Управлениеупра́ва, управлі́ння, керува́ння; У. боем — керува́ння бо́єм; У. войсками — керува́ння ві́йськом; У. Государственное Политическое — Держа́вне Політи́чне Управлі́ння; У. дивизии — управлі́ння диві́зії; У. комендантское — коменда́нтське управлі́ння; У. огнем — керува́ння вогне́м; У. техническое — техні́чне керува́ння; У. частью — керува́ння части́ною.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Воздѣ́лываніе = обро́блювання, упра́ва (Гал.) — Управа тютюну.
Обрабо́тка = обро́блювання, обро́бка, обробі́ток, тільки про землю і рослину — упра́ва (Гал. С. III.). — Обробка поля. — Цур йому з тим обробітком поля. Ер. — Обробка коштуватиме дорожче, нїж саме дерево. Кр. — Управа тютюну. Гал.
Правле́ніе = 1. правува́ння, ору́дування, керува́ння. 2. упра́ва (С. Ш.), уря́д, ряд (С. Ж.).
Ра́туша = ра́туша (купецька управа по малих містах).
Управле́ніе = 1. правува́ння, упра́вство (С. Ш.), керува́ння, ору́дування. 2. упра́ва, уря́д.

Запропонуйте свій переклад