Знайдено 2 статті
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Уража́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. урази́ти, -жу́, -зи́ш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. Гол. І. 2. 2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Лебед. у. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574. 3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим. Новомоск. у. 4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. Левиц. Пов. 5. |
Урази́ти, -ся. См. Уражати, -ся. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)