Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «урядник»
Шукати «урядник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прави́тельственный – урядо́вий.
• -ный служащий – уря́дник, урядо́вець (-вця).
• -ный муж – урядо́ва осо́ба.
Приди́рчивый – приче́пливий, уї́дливий, напа́дкуватий, напа́сний, (вульг.) собакува́тий. [Собакува́тий у нас уря́дник (Гр.)].

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вря́дник, уря́дник – урядник.
Уря́дник, см. Вря́дник.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

уря́дник, -ка; -ники, -ків

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Собакува́тий, -а, -е. Придирчивый, злой. Грин. III. 303. Собакуватий у нас урядник — страх. Волч. у.
Уря́дник, -ка, м. Чиновникъ, должностное лицо. Шейк. Чуб. II. 71, 72.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

уря́дничка, уря́дничок; ч. уря́дник
службовиця, чиновниця. [Врешті закохана героїня, як і свого часу Анна, після закінчення матури “поступила на службу як урядничка в одній з установ” <…> (Н. Тихолоз «Фантазія з присмаком ностальгії (із секретів художньої творчості Анни Франко-Ключко)», 2012). Йому тоді признали, що він був прийнятий до “Студентського куреня", але сьогодні рано тут була його сестра — урядничка міністерства закордонних справ, яка протестувала проти зачислення до куреня її ще замолодого брата. (Вісті комбатанта, 1983, №4). А з вашої платні будемо щомісячно стігати по двісті крон, — додала урядничка. (Михайло Шмайда «Роз’їзди», 1969). Я ані вчителька, ані офіціантка при пошті, ані кандидатка на докторський диплом, ані взагалі жодна урядничка, та емансипована лиш в тому напрямі, що й без «фаху» не уважаю мужчин за досконаліших від нас. (Ольга Кобилянська «Через кладку», 1940). Далі жила пані Шмідова — урядничка суду, яка часто заходила до пані Слюсарчикової і приносила цукерки <…> (Юрій Косач «Дада пізнає життя», 1937). Дня 27. вересня в Тернополі померла почтова урядничка Мерія Назаркевич. (Діло, 08.10.1922). Посол з Нового Санча Поточек, складаючи подання в руки одної з урядничок, всунув їй дискретно хабара. (Громадська думка, 02.04.1920).]
див.: уря́дниця, урядо́виця, службо́виця, чино́вниця
уря́дниця, уря́дниць; ч. уря́дник
1. службовиця, чиновниця. [«<…> Це стосується 67 видів допомог. Зокрема, і про субсидії», – зазначила урядниця. (Львівська пошта, 30.12.2020). По закінченні студій працювала урядницею у страхово-кредитному товаристві “Дністер” <…> (Наталія Тихолоз «Фантазія з присмаком ностальгії (із секретів художньої творчості Анни Франко-Ключко)», 2012). Мої ровесниці, деякі з бідніших родин, стали лікарками, вчительками, високими урядницями. (Віталій Бендер «Станція Пугаловська», 1979). Учора вернувся з Франкфурту до такого самого комітету, де мене познайомив Смаль-Стоцький з урядницею міс Кайтель. (Улас Самчук «Плянета ДіПі: нотатки й листи», 1946). Котра члениця не прийде заплатить кару 50 ц., а урядниця 1 дол. (Свобода, 1936, №194, с. 3).]
2. заст. уря́дниця до́му — та, хто вела домашнє господарство в когось. [І ось, це було ще до вечора, за пророкуванням преподобного, привезли три вози бочок, повних вина, від якоїсь урядниці дому христолюбного князя Всеволода. (Данило Туптало «Житія Святих Четьї Мінеї», Т. ІХ, трав. 2010).]
див.: уря́дничка, урядо́виця, упоря́дниця, службо́виця, чино́вниця

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Нагря́нуть = надійти́, над’їхати, набі́гти (несподївано, нагло), насу́нути, наско́чити, вда́рити, напа́сти. — Набігли на мою хату і урядник, і староста, і соцький, трохи не все село. Кн. — Тільки сїли обідати, як насунули гостї. — Тільки росташували ся, як ударить дощ.