Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «ученик»
Шукати «ученик» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Продавшийся – що (який) продався, запродався; запроданець, запроданка.
[По цій коротенькій прелюдії, виконаній з обох сторін однаковим гоном, знялась ціла буря голосів. Чи чув він, що примар одібрав бомагу?.. О, він пустить їх, запроданець отой, бодай би не встав в останній день на суд Божий!.. Ба, не пустить! Пустить, побачите, пустить!.. То село не пустить!.. Ні, це вже кінець світа настає…. (М.Коцюбинський). — Ти? Ти вступиш у хор панегіристів? Тую зграю запроданців, злочинців проти хисту? О, краще б ти навіки занімів, позбувся рук, оглух, ніж так упасти! І се був мій найкращий ученик!.. (Л.Українка). Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас. Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас (О.Довженко). О земле з переораним чолом, З губами, пересохлими від сміху! Тебе вінчали з кривдою і злом, Байстрятам шматували на утіху. Вкраїнонько! Розтерзана на шмаття, У смороді й тумані гнойовім, Кричиш ти мені в мозок, мов прокляття І зайдам, і запроданцям твоїм (В.Симоненко). — Бачиш, ще кілька років тому практично всі оці «цікаві люди» вірили, що тепер нарешті житимуть так, як хотіли все життя, що їх ціла країна на руках носити буде, що більше не буде проблем з грошима, що ми тут швидко Європу зробимо. А тепер їм ще гірше, ніж було колись. — Але тепер їх не переслідує кей-джи-бі, хіба ні? — Знаєш, кей-джи-бі їх принаймні цінувало. А те бидло, яке завдяки зокрема їм повилазило з-під плінтусів і побачило якийсь кавалок життя, їх же вважає невдахами. А тих, кого визнали поза нашим болітцем, — запроданцями (О.Форостина)]].
Обговорення статті

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Ученик, -ницаученик (-ка́), у́чень (-чня), учениця.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бу́йний, -а, -е.
1) Крупный.
Бачте, яка буйна (картопля)! Г. Барв. 428. Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Радом. у. Ученик нехай читає тілько буйну печать. К. Гр. 15. Буйний дощ.
2) Рослый (о растеніяхъ).
Уродило жито високе, буйне. Чуб. III. 399. Шумить буйна нива. Рудч. Чп. 104. Буйна трава поросла.
3) О почвѣ: жирный.
Буйна земля. Хотин. у.
4) Сильный, буйный.
Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филечку спильна поглядає. Мет. 77. Із-за гори буйний вітер віє. Мет. 27.
5) Буйный.
Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Пѣсн. Ум. Буйне́нькій, буйне́сенький. Аж де взявся буйненький вітрець. Чуб. ІІІ. 301.
Две́рниця, -ці, ж. Придверница. Петр же столе перед дверми знадвору... Другий ученик.... сказав дверниці, і ввела Петра. Єв. І. XVIII. 16.
Учени́к, -ка́, м. = Учень. Посідали з Ісусом ученики його. Св. Мр. II. 15.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кру́пный, но = вели́кий, здоро́вий, бу́йний, бу́йно, цупки́й, цу́пко, (про дощ) — крапли́стий, крапчи́стий, (про овоч, зерно) — дорі́дний, (про сіль) — дрібча́стий. — Буйний колос, буйна трава. С. Аф. Ш. — Ученик нехай читає тільки буйну печать. К. Г. — Буйно книжку друковано. Чайч. — Цупка сіль. — Цупко сіль зімъято. Чайч. — Та пішов дощик краплистий. н. п. — Дощ не дуже крапчистий. Чайч. — Дорідні вишнї. — Цього року дорідна пшениця. Лев. — Дорідні сливи. Кр. — Говори́ть кру́пно = говори́ти з се́рцем, з пересе́рдя, свари́ти ся.
Уча́щійся = ученик, у́чень.