Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «фіялковий»
Шукати «фіялковий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Белокры́льник, бот.фія́лковий ко́рінь.
Зме́йка
1) гадю́чка, га́динка, га́динонька, га́диночка, змі́йка, (
гал.) га́шечка;
2)
бот. Briza media L. – здри́жник, трясу́чка.
-ка водяная, Calla palustrisфія́лко́вий ко́рінь;
3) (
в ружье) бля́шка проти замка́.
Ко́рень
1) ко́рінь (-реня),
ум. коріне́ць (-нця́), корі́нчик, ув. корени́ще, кореня́ка, соб. корі́ння, ум. корі́ннячко. [Ка́мінь росте́ без ко́реня (Номис)].
-рни и -ре́нья – корі́ння, ко́рені (-нів). [Му́сить плуг квітки́ з корі́нням рва́ти (Франко)].
-рень дерева, идущий в землю вертикально – сто́вба.
-рень зуба, пера, ногтя – ко́рінь зу́ба, пера́, ні́гтя.
-рень книги, см. Корешо́к 3.
-рень дела – поча́ток спра́ви.
-рень учения горек, а плоды его сладки – учи́тися гі́рко, а зна́ти со́лодко; працю́й гі́рко, а з’їси́ со́лодко (Комар).
Смотреть в -рень (вещей) – диви́тися в ко́рінь (рече́й).
Пряные -ре́нья – корі́ння, пря́нощі (-щів).
Питаться -ре́ньями – живи́тися корі́нням.
Хлеб на -рню́ – хліб (збі́жжя) на пні́ (на стеблі́, в на́коренку). [Запро́дував лихваря́м збі́жжя ще в на́коренку (Л. Укр.)].
До -рня, в -рень истреблять – до ко́реня, до на́коренку, до корі́ннячка, у-пе́нь, до-ще́нту, до ноги́ ни́щити (з[ви]ни́щувати) кого́, що.
Изругать в -рень кого – ви́лаяти на всі за́ставки́ (на всі бо́ки, на всю губу́) кого́.
Покраснеть до -рня волос, см. Покрасне́ть.
С -рнем рвать, вырывать, вырвать что – з корі́нням рва́ти, вирива́ти, ви́рвати що, (искоренять) викоріня́ти и викорі́нювати, ви́коренити що.
С -рнем вон – ге́ть з корі́нням (з ко́ренем).
Пускать, пустить -рни во что – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь (корі́ння) у що, (глубоко) укоріня́тися и укорі́нюватися в чо́му и у що, за[роз]коріня́тися, за[роз]корени́тися, окорени́тися (гли́боко) в чо́му. [Те, що найгли́бше пуска́є своє́ корі́ння в наро́дню ду́шу (Грінч.). В саду́ ви́шенька вкорени́лась (Грінч. III)].
Это дерево пускает отростки от -рня – це де́рево пуска́є (виганя́є, виго́нить) па́рості (па́гони, па́гінки, па́ростя), па́роститься з ко́реня (з корі́ння).
Злоупотребления пустили глубокие -рни – надужиття́ (зловжива́ння) геть розкорени́лися.
Прикрепиться -рня́ми к чему – прикорени́тися до чо́го.
Пресечь зло в -рне – припини́ти (зни́щити) зло при ко́рені (при корі́нні, в ко́рені, в за́родку).
В -рне неправильно – в ко́рені (в осно́ві свої́й) несправедли́во (неправди́во, непра́вильно).
При самом -рне отрубить, отрезать – при са́мому ко́рені (при са́мому корі́нні, при́кро) відруба́ти, відрі́зати (відтя́ти) що. [При́кро, одруба́в де́рево (Хорольщ.). При́кро одрі́зав ні́готь (Хорольщ.)].
Подсечь под -рень – підсі́кти (підтя́ти) при ко́рені (при корі́нні) що.
-рень за -рень – о́ко за о́ко. Сделанный из -рня, см. Корнево́й 2;
2) (
в народн. назв. различных растений) ко́рінь, корі́ння.
-рень белый, La erpitium latifolium L. – староду́б (-ба).
-рень бобовый, Corydalis solida Sm. – ряст (-ту).
-рень винный
а) (
копытный, скипидарный), см. Ко́петень;
б) (
животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. – ра́кові ши́йки (-йок), рачки́ (-кі́в), ле́вурда.
-рень водяной, Calla palustris L. – образки́ (-кі́в), фія́лковий ко́рінь.
-рень волчий, Aconitum Napellus L. – зозу́лині череви́чки (-ків).
-рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. – вовчу́г (-га́), вовчуга́н, во́вча (бича́ча) трава́.
-рень гвоздичный, Geum urbanum L. – гребі́нник, виви́шник, гравіла́т (-ту).
-рень глистный, Dictamnus albus L. – ясене́ць (-нця́), (редко) ломи́ніс (-носа).
-рень горький, Saussurea amara D. C. – гірки́й ко́рінь, гірча́к (-ка́).
-рень громовый, см. Спа́ржа (дикая).
-рень драконов, Arum dracunculus – кліщине́ць (-нця́).
-рень дубильный, Statice latifolia Smith. – керме́к широколи́стий, дуби́льний ко́рінь, чинба́рник.
-рень жабин, Campanula sibirica L. – дзво́ник сибі́рський, жа́бин ко́рінь.
-рень железный, см. под Желе́зный.
-рень жёлтый, Statice tatarica L. – керме́к тата́рський, жовти́во.
-рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. – курзі́лля; см. Лапча́тка.
-рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. – ла́стовень (-вня), змії́ний ко́рінь.
-рень золотой
а)
Lilium martagon L., см. Ли́лия;
б)
Asphodelus luteus L. – зо́лотень (-тня) жо́втий.
-рень зубной, см. Камнело́мка.
-рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. – овер’я́н (-ну), бі́сове (чо́ртове) ребро́, котя́че зі́лля.
-рень красильный, Rubia tinctorum L. – маре́на.
-рень красный, Anchusa officinalis L. – волови́к (-ка), рум’я́нка, красноко́рінь (-реня), меду́нка, свиню́шник.
-рень любовный, Platanthera bifolia Rich. – лю́бка, нічна́ фія́лка.
-рень майский, см. Петро́в крест. -рень Марьин, см. Пио́н.
-рень медвежий, Meum Athamaticum – бу́рич ведме́жий.
-рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. – мандраго́ра, мандриґу́ля.
-рень олений, Torilis Anthriscus Gmel – опу́цьки (-ків), оши́пок (-пка), сверби́гуз (-за).
-рень параличный, см. Пере́ступень.
-рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. – паху́чка звича́йна.
-рень пьяный, см. Белена́.
-рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. – молоча́й (-ча́ю) лозови́й, молоча́к (-ка), рома́нів ко́рінь.
-рень рвотный – а) см. Ко́петень;
б) іпекакуа́на.

-рень сальный, см. Око́пник.
-рень сладкий, Scorzonera hispanica L. – змія́чка еспа́нська, соло́дкий ко́рінь.
-рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. – чорноко́рінь (-реня), соба́чий ко́рінь (язи́к), воло́вий язи́к.
-рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. – вовчо́к (-чка́) півні́чний.
-рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. – соло́дкий ко́рінь, солоде́ць (-дця́), солоди́ка, люкре́ція, люкри́ця.
-рень сухотный, Arum maculatum L. – кліщине́ць (-нця́) плями́стий, ко́зяча борода́.
-рень фиалковый, Iris florentina L. – пі́вники флоренті́йські, коси́ця, фія́лковий ко́рінь.
-рень хлебный, Psoralea bituminosa L. – псора́лея.
-рень царский, Imperatoria Ostruthium L. – царзі́лля, (редко) староду́б.
-рень чемеричный, Veratrum album L. – бі́ла чемери́ця, чемери́ка, чемерни́к.
-рень чумный, Petasites officinalis L. – кремена́ лікарська.
-рень алтейный, фарм. – проскурняко́вий ко́рінь (-ко́ве корі́ння);
3) (
перен. о человеке) дуб, дуба́р (-ря́), непохи́тний, упе́ртий, суво́рий;
4)
запрячь лошадь в -рень – запрягти́ коня́ в голо́блі.
Лошадь ходит в -рню́ – кінь пра́вить (бі́гає) за голобе́льного;
5)
грам. – ко́рінь.
-рень слова – ко́рінь сло́ва;
6)
мат. – ко́рінь.
-рень из числа а – ко́рінь з числа́ а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а – добува́ти, добу́ти ко́реня n-ого ступеня́ з числа́ а или коренюва́ти, прокоренюва́ти число́ а число́м n.
Лило́вый – ліло́вий, бузко́вий, масако́вий, фія́лковий. [Лі́лова би́нда (Брацлавщ.). Захо́дило со́нце; сі́рими та ліло́вими баранця́ми побі́гли волоха́ті хмари́нки (Васильч.)].
Лягу́шечник, раст.
1)
бот. Ranunculus, см. Лю́тик 1;
2)
бот. Hydrocharis L. – жабурни́к, по́винець-жа́бник, водо́крас;
3)
бот. Polygonum lapathifolium, Polygonum tomentosum Schrank. – гірча́к повсти́стий, бі́ла трава́, гре́чка степова́, кишечки́;
4)
бот. Silybum Marianum Gaertn. – розторо́пша, дід-будя́к, коло́ватні;
5)
бот. Calla palustris L. – образки́ (-кі́в), білокри́льник боло́тяний, красу́ха, фія́лковий ко́рінь.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Фиалковыйфіялковий (совет. фиалковий).
[Тане гомін, мов туман ранковий. Гасне захід. Вкруг — анітелень. Над ланами висне спокій — Голубливо-фіалковий — і бадьорий супить брови день (В.Стус). Того вечора, вбрана в чорну бомбазинову сукню з скромною трикутною вставкою фіалкового кольору й чорною оксамитною стрічкою, пов’язаною навколо її худої шиї, вона була втіленням величної пишноти; майже кожен Форсайт вважав, що чорний і фіалковий кольори надають вечірньому вбранню цнотливої строгості (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі)].
Обговорення статті
Частить
1) (
разг.) частити, дріботіти, дрібушити, дрібцювати, (усилит.) дріботати, (о пульсе) частішати;
2) (
слишком часто ходить) учащати (вчащати), унаджуватися:
дождик частит – дощик дріботить.
[Де люблять — не части; де не люблять — не ходи! (Пр.). — А я ж вам хіба бороню ходити до мене, хоть би і не годилось вам так учащати? (І.Котляревський). Стала вона до діброви учащати (М.Вовчок). — Кажу тобі, — витратився й витрусився до останньої гривні, ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай, — дріботів дід Грицай (І.Нечуй-Левицький). Рухливий чоловічок в тій хвилі найшовся коло велета, дрібцюючи довкола нього (І.Франко). Смерк фіалковий лила в оселі твоїй, кльошем зметнувши, сміялась, казала немов: «буду тебе любити, але — змалій! величі не підважить моя любов». Млів — і малів. Уже не літав — ішов, часом то й дрібушив, мов кімнатний пес. …Хлипала за вікном незграба-любов, ох і висока ж, Господи, — до небес (Л.Хворост). Я чула якось серед ночі, Як плакав дощ невтішно й тихо, Між хмари заховавши лихо І повні сліз холодних очі. Краплинки по дахах стікали, Несміло в вікна дріботіли, Немов сказати щось хотіли, Чи трохи співчуття чекали (Т.Чорновіл). Він полегшено зітхав і, дрібуляючи, квапливо спускався сходами, приєднуючись до товаришів в одній з найближчих кав’ярень, з дерев’яною обставою й оцинкованим шинквасом, які пахли анісівкою і тирсою, куди інколи Жак заходив за ним, кличучи вечеряти (О.Жупанський, перекл. А.Камю)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лиловыйфія́лковий, -а, -е.
Фиалка, бот. – фіялка, -ки; -ковыйфія́лковий, -а, -е.
Фиолетовыйфія́лковий, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Розовый – роже́вий;
• р.-фиолетовый
– роже́во-фіялко́вий.
Светлый – я́сний;
• с.-голубой
– я́сно-блаки́тний;
• с.-желтый
– я́сно-жо́втий;
• с.-зеленый
– я́сно-зеле́ний;
• с.-красный
– я́сно-черво́ний;
• с.-фиолетовый
– я́сно-фіялко́вий.
Цвет – ко́лір (-льору);
• ц. (окраска
) – ба́рва;
• ц. белый
– к. бі́лий;
• ц. бирюзовый
– к. туркезо́вий;
• ц. железный
– залізоцві́тник (-ка);
• ц. желтый
– к. жо́втий;
• ц. жирный
– к. масни́й;
• ц. зеленый
– к. зеле́ний;
• ц. калильный
– к. жарови́й;
• ц. красный
– к. черво́ний;
• ц. модный
– к. мо́дний;
• ц-а побежалые
– ко́льори мінли́ві;
• ц. сигнальный
– к. гаслівни́й;
• ц. синий
– к. си́ній;
• ц. фиолетовый
– к. фія́лко́вий;
• ц. черный
– к. чо́рний;
• ц. яркий
– к. яскра́вий.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

фиоле́товый фіоле́товий, фіялко́вий (темно- бузковий колір, синій з червонуватим відтінком)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ве́ра, нар. Навѣрное. Еще хоць бись пила фіялковий корень, вера уж не будеш нашим дівкам ровень. Гол. IV. 435. Хоць би ти обшила хижечку докола, вера ти не найдеш ньонечка сокола. Гол. IV. 424.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Фиолетовыйфіялко́вий.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Calla palustris L.образки́ боло́тяні; білокри́льник боло́тний (Мл), греби́ш болотя́ний (Вх1, Вх6; Жл), образки́ (Сл; Рг1, Пс, Жл, Мн, УкСД, ВЛ), образки́ боло́тні (Ру, Оп); бобівник (ОсВЛ), бобовник (СмПЦ), бобовник свинячий (См), воско́вник (МсСТ), ірень (Вх1, Вх6), кал (МсСТ), ка́ли (МсСТ), капелюшник (АнПЛ), красуха (Сл), крокоті́й (Жл), момеч (HzГЛ), рачки лугові (ОсПЦ), фія́лковий ко́рінь (Рг1, Ан, Мн, Ів), хвіялко́вий ко́рінь (Ду, Сл).
Iris germanica L.пі́вники садо́ві́ (Ру; Ср, Ян4, СлСТ); коситень водний (Во), коси́тень горо́дний (Мл; Mk), коси́тень німе́цький (Во, Вх2, Вх6, Мл), пі́вники німе́цькі (Сл, Оп); бендаси́ (Вх7ВЛ), бендюги́ (Вх7ДС), катарва́к (КобГЦ), качеписки (Км), качорики (Км), ко́гутки (ПчЗК), кос (БкБУ), ко́сатень (Ощ, ПчГЦ, ЗК), косатець (Во), косатик синій (ОсПЦ), ко́сатинє (МлВЛ), ко́сатинь (Mk, БкБУ, ГЦ), ко́си (Бк, ГбБУ, ЛМ), ко́си́тень (Вх7, Шх, Ду, Сл, Гб2ПД, ДС, ГЦ), коситець голубий (Км), коси́ця(і) (Ан, Гр, Мч, Ос, Бк, МсСТ, ПД, БУ), коси́чка (Вх7, МсСТ, ЛМ), ко́сітин (БкБУ), кося́та (БкБУ), косяти́на (БкБУ), лілія́к (Гб2ГЦ), ліля лазурова (Км), папушо́йка (ГбСТ), півник городній (См), пі́вники (Лч, Rs, Ду, Ів, СлВЛ), півники сині (СлСД), проліска (Ан, СмСТ, СЛ), сазани (АнСЛ), саш (СмВЛ), саш голубий (Км), стрі́чки (Лс2ПС), фіялковий корінь (Tl), шаш (СмСТ), шаш голубий (Км).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Змѣ́йка водяна́я, рос. Саllа palustris L. = фія́лковий корі́нь. С. Ан.
Лило́вый = бузко́вий, фія́лковий, фіоле́товий (С. Ш.), масако́вий. — Тёмно-лило́вый = вишне́вий. — Яка спідниця? – Наче попова комилавка — масакова. Кн. — Веселка має такі цьвіти: червоний, жовтогарячий, зелений, блакітний, синїй і вишневий. Де що про Св. Б.
Фіоле́товий = фія́лковий, синє-голуби́й, масако́вий. — Така масакова хустка, як у попа комилавка. Кн.
Хлѣ́бница = 1. хлїбниця (С. Ш.), пе́карка, перепіча́йка і д. Бу́лошница. — Така погана перепічайка — напече хлїба глевкого. н. о. 2. рос. Calta palustris L. = фія́лковий корі́нь. С. Ан.