Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 71 статтю

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дря́ква, бот. (Cuclamen europaeum) – альпі́йська фія́лка, цикля́мен, (вульг.) свиня́чий хліб, свиня́к.
Ко́рень
1) ко́рінь (-реня),
ум. коріне́ць (-нця́), корі́нчик, ув. корени́ще, кореня́ка, соб. корі́ння, ум. корі́ннячко. [Ка́мінь росте́ без ко́реня (Номис)].
-рни и -ре́нья – корі́ння, ко́рені (-нів). [Му́сить плуг квітки́ з корі́нням рва́ти (Франко)].
-рень дерева, идущий в землю вертикально – сто́вба.
-рень зуба, пера, ногтя – ко́рінь зу́ба, пера́, ні́гтя.
-рень книги, см. Корешо́к 3.
-рень дела – поча́ток спра́ви.
-рень учения горек, а плоды его сладки – учи́тися гі́рко, а зна́ти со́лодко; працю́й гі́рко, а з’їси́ со́лодко (Комар).
Смотреть в -рень (вещей) – диви́тися в ко́рінь (рече́й).
Пряные -ре́нья – корі́ння, пря́нощі (-щів).
Питаться -ре́ньями – живи́тися корі́нням.
Хлеб на -рню́ – хліб (збі́жжя) на пні́ (на стеблі́, в на́коренку). [Запро́дував лихваря́м збі́жжя ще в на́коренку (Л. Укр.)].
До -рня, в -рень истреблять – до ко́реня, до на́коренку, до корі́ннячка, у-пе́нь, до-ще́нту, до ноги́ ни́щити (з[ви]ни́щувати) кого́, що.
Изругать в -рень кого – ви́лаяти на всі за́ставки́ (на всі бо́ки, на всю губу́) кого́.
Покраснеть до -рня волос, см. Покрасне́ть.
С -рнем рвать, вырывать, вырвать что – з корі́нням рва́ти, вирива́ти, ви́рвати що, (искоренять) викоріня́ти и викорі́нювати, ви́коренити що.
С -рнем вон – ге́ть з корі́нням (з ко́ренем).
Пускать, пустить -рни во что – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь (корі́ння) у що, (глубоко) укоріня́тися и укорі́нюватися в чо́му и у що, за[роз]коріня́тися, за[роз]корени́тися, окорени́тися (гли́боко) в чо́му. [Те, що найгли́бше пуска́є своє́ корі́ння в наро́дню ду́шу (Грінч.). В саду́ ви́шенька вкорени́лась (Грінч. III)].
Это дерево пускает отростки от -рня – це де́рево пуска́є (виганя́є, виго́нить) па́рості (па́гони, па́гінки, па́ростя), па́роститься з ко́реня (з корі́ння).
Злоупотребления пустили глубокие -рни – надужиття́ (зловжива́ння) геть розкорени́лися.
Прикрепиться -рня́ми к чему – прикорени́тися до чо́го.
Пресечь зло в -рне – припини́ти (зни́щити) зло при ко́рені (при корі́нні, в ко́рені, в за́родку).
В -рне неправильно – в ко́рені (в осно́ві свої́й) несправедли́во (неправди́во, непра́вильно).
При самом -рне отрубить, отрезать – при са́мому ко́рені (при са́мому корі́нні, при́кро) відруба́ти, відрі́зати (відтя́ти) що. [При́кро, одруба́в де́рево (Хорольщ.). При́кро одрі́зав ні́готь (Хорольщ.)].
Подсечь под -рень – підсі́кти (підтя́ти) при ко́рені (при корі́нні) що.
-рень за -рень – о́ко за о́ко. Сделанный из -рня, см. Корнево́й 2;
2) (
в народн. назв. различных растений) ко́рінь, корі́ння.
-рень белый, La erpitium latifolium L. – староду́б (-ба).
-рень бобовый, Corydalis solida Sm. – ряст (-ту).
-рень винный
а) (
копытный, скипидарный), см. Ко́петень;
б) (
животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. – ра́кові ши́йки (-йок), рачки́ (-кі́в), ле́вурда.
-рень водяной, Calla palustris L. – образки́ (-кі́в), фія́лковий ко́рінь.
-рень волчий, Aconitum Napellus L. – зозу́лині череви́чки (-ків).
-рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. – вовчу́г (-га́), вовчуга́н, во́вча (бича́ча) трава́.
-рень гвоздичный, Geum urbanum L. – гребі́нник, виви́шник, гравіла́т (-ту).
-рень глистный, Dictamnus albus L. – ясене́ць (-нця́), (редко) ломи́ніс (-носа).
-рень горький, Saussurea amara D. C. – гірки́й ко́рінь, гірча́к (-ка́).
-рень громовый, см. Спа́ржа (дикая).
-рень драконов, Arum dracunculus – кліщине́ць (-нця́).
-рень дубильный, Statice latifolia Smith. – керме́к широколи́стий, дуби́льний ко́рінь, чинба́рник.
-рень жабин, Campanula sibirica L. – дзво́ник сибі́рський, жа́бин ко́рінь.
-рень железный, см. под Желе́зный.
-рень жёлтый, Statice tatarica L. – керме́к тата́рський, жовти́во.
-рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. – курзі́лля; см. Лапча́тка.
-рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. – ла́стовень (-вня), змії́ний ко́рінь.
-рень золотой
а)
Lilium martagon L., см. Ли́лия;
б)
Asphodelus luteus L. – зо́лотень (-тня) жо́втий.
-рень зубной, см. Камнело́мка.
-рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. – овер’я́н (-ну), бі́сове (чо́ртове) ребро́, котя́че зі́лля.
-рень красильный, Rubia tinctorum L. – маре́на.
-рень красный, Anchusa officinalis L. – волови́к (-ка), рум’я́нка, красноко́рінь (-реня), меду́нка, свиню́шник.
-рень любовный, Platanthera bifolia Rich. – лю́бка, нічна́ фія́лка.
-рень майский, см. Петро́в крест. -рень Марьин, см. Пио́н.
-рень медвежий, Meum Athamaticum – бу́рич ведме́жий.
-рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. – мандраго́ра, мандриґу́ля.
-рень олений, Torilis Anthriscus Gmel – опу́цьки (-ків), оши́пок (-пка), сверби́гуз (-за).
-рень параличный, см. Пере́ступень.
-рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. – паху́чка звича́йна.
-рень пьяный, см. Белена́.
-рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. – молоча́й (-ча́ю) лозови́й, молоча́к (-ка), рома́нів ко́рінь.
-рень рвотный – а) см. Ко́петень;
б) іпекакуа́на.

-рень сальный, см. Око́пник.
-рень сладкий, Scorzonera hispanica L. – змія́чка еспа́нська, соло́дкий ко́рінь.
-рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. – чорноко́рінь (-реня), соба́чий ко́рінь (язи́к), воло́вий язи́к.
-рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. – вовчо́к (-чка́) півні́чний.
-рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. – соло́дкий ко́рінь, солоде́ць (-дця́), солоди́ка, люкре́ція, люкри́ця.
-рень сухотный, Arum maculatum L. – кліщине́ць (-нця́) плями́стий, ко́зяча борода́.
-рень фиалковый, Iris florentina L. – пі́вники флоренті́йські, коси́ця, фія́лковий ко́рінь.
-рень хлебный, Psoralea bituminosa L. – псора́лея.
-рень царский, Imperatoria Ostruthium L. – царзі́лля, (редко) староду́б.
-рень чемеричный, Veratrum album L. – бі́ла чемери́ця, чемери́ка, чемерни́к.
-рень чумный, Petasites officinalis L. – кремена́ лікарська.
-рень алтейный, фарм. – проскурняко́вий ко́рінь (-ко́ве корі́ння);
3) (
перен. о человеке) дуб, дуба́р (-ря́), непохи́тний, упе́ртий, суво́рий;
4)
запрячь лошадь в -рень – запрягти́ коня́ в голо́блі.
Лошадь ходит в -рню́ – кінь пра́вить (бі́гає) за голобе́льного;
5)
грам. – ко́рінь.
-рень слова – ко́рінь сло́ва;
6)
мат. – ко́рінь.
-рень из числа а – ко́рінь з числа́ а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а – добува́ти, добу́ти ко́реня n-ого ступеня́ з числа́ а или коренюва́ти, прокоренюва́ти число́ а число́м n.
Краса́вица
1) красу́ня, вродли́виця, вро́дниця, хорошу́ля, красю́чка, гарню́чка, кра́ля, красо́чка, красо́ха, красі́тка, красу́ха, красови́ця, (
редко) краса́виця, (пров.) хупа́вка, ум.-ласк. красу́ненька, хорошу́ленька, кра́лечка, (пров.) хупа́вочка. [Красу́ня ді́вчина Пара́ска (Кон.). За вві́чливі ста́нси, гучні́ мадриґа́ли вродли́виці теж нагоро́ду дава́ли (Л. Укр.). Ти́хим сном наві́ки вро́дниця засну́ла (Щогол.). Таку́ кра́лю ви́сватали, що хоч за гетьма́на, то не со́ром (Шевч.). Що й каза́ти, ді́вка красови́ця (Звин.). Таки́х краси́виць, як ти, на сві́ті бага́то (Звин.). Красо́ха така́! (М. Вовч.)].
-ца-щеголиха – красу́ня-чепуру́ха.
-ца писаная – пи́сана красу́ня, кра́ля мальо́вана. [Та й поберемо́ся, моя́ кра́ля мальо́вана (Шевч.)];
2)
бот. -ца ночная, Hesperis matronalis L. – вечі́рня фія́лка, нічна́ фія́лка, вечі́рня доба́, нічна́ доба́, вечерни́ці паху́чі.
-ца (девица) в зелени, Nigella damascena L. – чорну́шка нечо́са, нече́сані панночки́, павучки́, кудри́нці, патлашки́ (-кі́в).
-ца, Atropa Belladonna L. – белядо́на, во́вчі я́годи, краса́вка, матриґа́н, запри́дух, отру́йниця.
Ма́ткин – ма́тчин (-на, -не).
-на душка, бот. Viola odorata L. – фія́лка паху́ча.
Ночной – нічни́й, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночі́шній. [По́гляд звів геть на не́бо нічне́є (Л. Укр.). В те́мряві нічні́й (Вороний). Калата́ло нічно́го сто́рожа (Коцюб.). Гудо́к прорі́зав пові́тря; кінча́лася нічна́ змі́на (Ледянко). Холо́дне вночі́шнє пові́тря (Грінч.) Серед вночі́шньої ти́ші (Корол.). Цвірча́ли вночі́шні цвіркуни́ (Загірня)].
-на́я бабочка, -но́й мотылёк – не́тля, нічни́й мете́лик. [В гнівли́ве се́рце по́мисл злий, як не́тля в сві́тло, ли́не (Франко)].
-ны́м бытом – вночі́; см. ниже -но́й порой. -но́е время, -на́я пора – нічни́й (вночі́шній) час, нічна́ доба́, (редко) нічна́ діб (р. доби́); см. Пора́ 1.
В -но́е время, -но́й порой, в -ну́ю пору – вночі́, за но́чи, нічно́го (вночі́шнього) ча́су, нічно́ї доби́, нічно́ю добо́ю, (диал.) уні́чпори (Біл.-Нос.); срв. Но́чью.
-но́й горшок – нічни́й го́рщик, нічни́й горще́чок, (нічне́) горня́(тко), урина́л (-ла), нічна́ ва́за, (эвфем.) генера́л. [Переда́йте мені́, будь ла́ска, нічни́й го́рщик (М. Хвильов.). Карло́ Іва́нович увійшо́в з поро́жнім «генера́лом» і поста́вив його́ обере́жно під кро́вать (М. Хвильов.). Шви́дше посади́ дити́ну на горня́тко! (Звин.)].
-но́й дозор – нічни́й дозі́р, нічна́ ва́рта (ча́та).
-на́я красавица, бот.
а) (
Hesperis matronalis L.) вечерни́ці (-ниць) (паху́чі), вечі́рня (нічна́) фія́лка, вечі́рня (нічна́) доба́;
б)
-на́я красавица и -на́я красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна́ краса́;
в)
-на́я красавица и -ны́е духи (-но́й дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна́ фія́лка.
-но́й мрак, см. Мрак.
-но́й отдых – нічни́й відпочи́нок (-нку), спокі́йне ночі́вля (-ля, ср. р.). [Як тебе́ забра́ли в москалі́, – ні одного́ спокі́йного ночі́вля не ма́ли ми (Г. Барв.)].
-но́й пастух – нічни́й пасту́х, нічлі́жник, (редко ночлі́жник), нічліжа́нин, (редко) ночліжа́нин (мн. -жа́ни, -жа́н). [Ночлі́жники ба́чили, що такі́-то коло їх ко́ней ворожи́ли (Номис)].
-ная птица – нічни́й (вночі́шній) птах, нічна́ (вночі́шня) пта́ха (пта́шка), нічни́ця.
-на́я работа – нічна́ (вночі́шня) робо́та; нічкува́ння.
-ная рубашка – нічна́ соро́чка, соро́чка на́ ніч.
-но́е светило – нічне́ світи́ло, мі́сяць (-ця), мі́сяць ясноро́гий, нічни́к (-ка́) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота́ діжа́.
-на́я тень – нічна́ (вночі́шня) тінь; (видение) нічни́й при́вид.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Фиалка, бот. – фіялка, -ки; -ковый – фія́лковий, -а, -е.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

фія́лка, -лки, -лці; -я́лки, -я́лок

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Души́стий, -а, -е = Духовитий. Души́стий богу́н. Раст. Daphne Cneorum. ЗЮЗО. І. 121. Души́сті васи́льки. Раст. Ocimum basilicum. ЗЮЗО. І. 129. Души́сті гвозди́ки. Раст. Dianthus Caryophyllus. ЗЮЗО. І. 121. Души́стий горо́шок. Раст. Lathyrus odoratus. ЗЮЗО. І. 126. Души́ста не́хворощ. Раст. Artemisia annua. ЗЮЗО. І. 112. Души́ста фія́лка. Viola odorata. ЗЮЗО. І. 141.
Фія́лка, -ки, ж. Раст. а) фіалка, Viola odorata L, ЗЮЗО. І. 14 1. б) — вечі́рня. Hesperis matronalis L. ЗЮЗО. І. 125. в) — лісова́. Viola mirabilis. ЗЮЗО. І. 141. См. Хвіялка. Ум. Фія́лочка.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Atropa bella-donna L.беладо́на звича́йна; беладо́нна ліка́рська (Ру), белладонна звичайна (Оп), белядо́на (Сл), отро́вниця пе́ся ви́шня (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), пе́ся ви́шня (Вх3; Жл, Mk); атропа (ОсЛМ), беладо́нна (Мс, МгСТ, ЗК), белладо́нна (Ук), білодо́нна (СбПД), бішена ягодка (Км), вишні песії (Во, Tl), ви́шня во́вча (Rs, МгВЛ, ЗК), во́вчі я́годи (Жл, Ум, Ду, Ів, Сл, См, Мс, Мг, СбСД, СТ, ВЛ, БО, ЗК), во́вчі я́годи чо́рні (Сл, СбДС, ГЦ), гурча́вка (МгЗК), дурма́н (Ів, МсСТ), дурман сонний (Км), заприду́х (Ів), красавиця (Во, Ln, MkСТ), краса́вка (Tl, Сл, Ук, Мс, Мг, СбСД, СТ, ЗК), краса́вчик (МсСТ), мадрабу́ля (ОнБО), мадраґа́н (Вх6, Вх7ГЦ), мадраґу́ля (См, МгЗК), мадраґу́на (Гб2ГЦ), мадребу́ля (ОнБО), мадриґа́н (Вх6, Вх7ГЦ), мандра́ґуля (СбГЦ), мандрагу́ра (МгЗК), мандриґуля(а) (Нв, Он, См, СбПД, БО, ЗК, ЛМ), матраґуна (GsБУ), матриґа́н (Шх, Ду, Ук, Бк, Гу, Гб2, КобБУ, ГЦ), матриґу́ла (БкБУ), матриґу́н(а) (Gs, Бк, СбГЛ, БУ, ГЦ), матриду́н(а) (Вх7ГЦ), матріґан (Км), надраґо́ля (См, МгЗК), надраґ(г)у́ля (Вх7, МгЗК, ЛМ), німечник (См), німи́ця (Гв, Gs, Tl, Мг, СбГЛ, ГЦ, ЗК), німиця чорна (См), о́дурь со́нна (Mk, СбДС), островниця (Км), отравниця (Mk), отро́вниця (Жл), отруйниця (Сл), пи́сі я́годи (СбЗК), погане зілля (MkПД), по́кшик (Ан, ІвПД), рай-дерево (Mk), сліпота́ ку́ряча (МсСТ), сонне зілля (Tl), со́нник (Сл, Км, СбЗК), фія́лка (МгЗК), царичка (GsГЛ), чо́рні я́годи (СбДС), шпинз (МгЗК).
Colchicum autumnale L.пізньоцві́т осі́нній (Оп); пізноцві́т (Сл; Жл), пізноцві́т осі́нний (Вх1, Вх3, Вх6, Мл, Ру); баранду́ші (МсСТ), безвременник (Км), бранду́ші осі́нні (МгЗК), бринду́ша (МгЗК), бринду́ші осі́нні (Км, МгГЦ, ЗК), бринду́ші ро́зові (МгЗК), бринду́шка (Гб2ГЦ), зима́ (Лс2ПС), зимови́к осі́нній (Жл, Сл), зимов(н)ик (Мн, Мн2, Сл, СмСД), зимовник луговий (Шм2), кіке́рич (МгЗК), козо́дрис (МгЗК), коко́драс (МгЗК), куку́чки (МгЗК), лілі́я ди́ка (МгЗК), лі́то ба́бине (Лс2ПЦ), ломинус (ГвДС), майки (GsБУ), моро́з (Жл, Сл, Лс2, РмСД, ПЦ), морозець (Км), морозь (Сл), не́бо (Лс2ПЦ), осе́нни́к (Рг1, Пс, Жл, Ду), осинник (Км), осі́нник (Мн, Сл, Mk, Пч, МгСД, СТ, ЗК), пі́зній цвіт (МгЗК), пізньо́цві́т (МгГЦ, ЗК), пізньоцві́тник (МгЗК), про́лісок (МгЗК), раст (См, МгПЗ, ЗК), раст лі́тній (МгЗК), раст ме́ртвий (МгЗК), раст осі́нній (МгЗК), раст пі́зній (МгЗК), ра́стик (МгЗК), розмарі́я (Мг, КобЗК), ряст (МгЗК), синю́рка (МгЗК), смикавки́ (КобГЦ), снігурки́ (МгЗК), сон (МгЗК), фіа́лка (МгЗК), часни́к ди́кий (МгЗК), ческнок (См), чеснок дикий (Вх7ЛМ), чи́жми зозу́лині (МгЗК), чінгашки́ (МгЗК), чуда́к (МгЗК), шапра́н ди́кий (Ум, Ів, Сл), ша́фра́н (МгГЦ, ЗК), шафра́н ди́кий (Сл, КарГЦ), шафран луговий (См), шафран моровий (Мн2), шафра́нки (МгЗК).
Convallaria majalis L.конва́лія звича́йна (Ру, Оп); конва́лія (Сл; Вх, Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн, Вх2, Гр, Ян2, Дб, Ду, Ів, Mk, Ва, Ос, Ук, Пч, Мс, Гб, МгЗАГ), конва́лія маєва́ (Вх6, Мл), конвалія парічка (Вх1), ландиш благовонний (Во); вазелі́нки (МгЗК), ва́нни́к (Ан, Жл, Ів), виногра́д ди́кий (Вх7, СваДС), виноград лісовий (Вх6), ву́шко за́яче (МсСТ), гладиш (Tl), джінджіра́ґ (МгЗК), дунду́рик (ГтЗК), дюндюраґ (КмЗК), дюндю́риґ (МгЗК), дюндю́рик (Км, СбЗК), дьондучки́ (МгЗК), дьоньдюра́г (СбБО), дьо́ньдьвіраг (СбЗК), зво́ники біле́нькі (МсСТ), капуста заяча (АнСЛ), качанчики (ОсВЛ), кашка (СлПС), конвалінка (ГбЛМ), конва́лія ди́ка (СбГУ), конвалія запашна (Сл), коновалія (СлСД), кукоричка (АнВЛ), кукурі́чка (Вх7ДС), кукурудза (ОсВЛ), кукуру(д)зка (Сл, Mk, Ос, МгПД, ВЛ, ДС, ЗК), кукурудзка лісова (MkПД), кукуруза вовча (MkПД), кунволія (Пс), купе́ка (Ду, СмСД), купина (СмСД), ладичка (Км), ладичник (СлВЛ), лакримйо́ри (Гб2ГЦ), ландаш (ОсВЛ), ла́нди́ш (Чн, Рг1, Ln, Жл, Мн, Hl, Ян2, Сл, Ос, Бк, Рм, Мс, Гб, МгЗАГ), ландишник (АнВЛ), ландо́ш (Ан, ГтСД, ЗК), ландуш (ОсСД, ПД, ВЛ), ландушка (АнСТ, СЛ), ла́ниш (СбБО), ланташ (ОсВЛ), лантиш (Км), лантус (АнСЛ), ла́нтуші (СбСД), лониш (АнСД), любка (Го1, ОсСЛ), маївка (Вх7ДС), мела́йчики (МгЗК), небітойка (MkПД), парічка (дика) (Гв, Вх6ВЛ), пу́кавка (МалЗК), пумпе́рики (МгЗК), ра́нник (Рг1, Hl, Rs, MkПД, ВЛ, БУ), свіча́рник (Гв, ЖлБО), сколо́здрики лісні́ (МгГЦ), сльо́зик (СбБУ), фія́лка (МгЗК), фіялки вовчі (MkПД), чемериця (СлПС), чемериця лугова (АнВЛ), черемка лугова (СбБО), черле́ні я́годи (ГтЗК), черомха польова (АнСТ), шестка (MkПД), язик лісний (АнВЛ), язи́к лісови́й (Км, СбБО).
Crocus heuffelianus Herbertшафра́н карпа́тський; шафра́н Ге́йфелів (Сл), шафра́н Ге́йфеля (Ру, Оп); бренду́шка (Жл, Сл, MkПД, ЗК), бриндусь (MkГЦ), бринду́ша (Гу, МалГЦ, ЗК), бринду́ші (Кар, Коб, НесБО, ГЦ), бринду́шка (Жл, Вх7, Mk, Гу, КобГЦ), бриндушки́ (Сн, КобГЦ), бриндюшки́ (Шх, Mk, ТкаПД, ДС, ГЦ), вапре́ни (НесГЦ), і́боля (ГтЗК), і́боя (ГтЗК), лі́то ба́бине (КобГЦ), ма́нна Бо́жа (КобГЦ), про́ліски (КобБО), раст(о́к) (ГтЗК), си́ньки (НесЗК), фія́лка (ГтЗК).
Cyclamen purpurascens Miller ** (Cyclamen europaeum auct., non L.)цикламе́н пурпуро́вий; альпейська фіялка (Вх3), галушник европейський (Вх2, Вх3, Вх6), цикламе́н європе́йський (Ру, Оп), циклямен (Сл); оріх свинський (HlБУ), фіа́лка альпі́йська (Ук).
Hepatica nobilis Schreberпідлі́ски звича́йні; вітрениця синьоцвіта (Во), пере́ліска(и) (Сл; Рг1, Пс, Жл, Мн, Шм2, Mj, Ум, Ян2, Ду, ІвСД, ВЛ), печі́ночниця звича́йна (Ру, Оп), підліска трилатчаста (Вх1, Вх2, Вх6), пра́ліска трила́тчаста (Мл); бле́кот (МгЗК), блеко́та́ (Мг, СбСТ, ПЗ, ГЦ, ЗК), болотни́к (МгЗК), бра́бин (Гб2ГЦ), бра́тики (СбЗК), васильо́чки (СбСТ), вітряни́ця (МгЗК), гепа́тика (Вх7ДС), гла́зки аню́тині (Мг, СбЗАГ), грома́шик (НвВЛ), дзвоно́чки (МгГЦ), зірочки́ (СбСТ), і́боя (МгЗК), і́буля (МгЗК), калю́жниця (СбСЛ), ко́питиннє (МгЗК), копи́тник (Сл, Ос, Мг, СбСД, СТ, ВЛ, ПЦ, ПС, БО), копитня́к (Мг, СбСД, ПС, ЗК), корольоска синя (См), ла́пки ганю́тині (СбПД), о́чко воло́ве (МгЗК), перво́цві́т (Ум, Ів, Сл, См, СбСД, СТ, ПД, ДС, ЗК), печінко́ва трава́ (СбСД), печі́но́чниця (МгГЦ, ЗК), печо́ночник (СбСЛ), печо́ночниця (СбСЛ), підлі́ска (ГбДС), пі́дліски (Вх, MkПД, ДС), підлісник (СмДС), підлі́сок (СбСТ), підлі́щ(и)ки (Вх, Жл, Mk, Мг, КобВЛ, ДС, ЗК), підсні́жники (СбСТ, ПЗ), пра́ліска (См, ГбДС), пра́ліска си́ня (Вх7ВЛ), про́ліска(и) (Рг1, Пс, Жл, Мн, Ум, Ду, Ів, Сл, См, Мг, Сб, Пок, СваСД, ВЛ, ДС, БУ, ЗК), про́ліска си́ня (СбСД), про́лісок (Пс, СбВЛ), си́ній цвіт (Жл, СмВЛ), синя́к (СбСТ), синячки́ (СбВЛ), синьоцві́т (СбСТ, ПД), скороздро́сть (СбПЗ), скоролі́ски (Mk, СбВЛ), сліпота́ (СбДС), сліпота́ ку́ряча (СбСТ), троянда (Mk, СмСД), ура́зник (СбПЗ), фіа́лка(и) (Мг, СбСД, СТ, ВЛ, ГЦ, ЗК), фіа́лка лісова́ (СбВЛ), фія́лка(и) (Mk, Мг, Сб, КобСТ, ДС, БО, ЗК), фо́стики ми́шачі (СбГЦ), францівни́к (ОнБО), хвіа́лка (СбСД), цирковки́ (МгЗК), чобітки́ зозу́лині (МгЗК), ясногла́зки (СбДС).
Hesperis matronalis L.вечорни́ці духмя́ні; вече́рка госпожанка (Вх1; Жл), вечерни́ці паху́чі (Сл), вече́рниця паху́ча (Мл), нічна́ фіа́лка (Ру, Оп); бузок трав’янистий (КриСТ), вечерни́ці души́сті (Рг1, Ан, Ln, Шс, Ів, СлСД, СТ), вечерниця (Мн2, Шс2, MkСТ, ПД), вечірник (Mk), вечорниці пахучі (КриСТ), здоба нічна (СлСД), тютюнець (MjПД), фія́лка вечі́рня (Ду, Сл), фіялка нічна (Чн, Ln, Шм, Шс, СлСТ, СЛ), фіялки вечерні (Рг1).
Hesperis tristis L.вечорни́ці плаку́чі (Оп); вечерни́ці плаку́чі (Сл; Ан), вече́рниця сумови́та (Мл), вечорни́ці похму́рі (Ру); вече́рни́ця (Ср, Ln, Шс, Ян4, ЯвСТ), доба́ вечірня (Ан, Ів), доба́ нічна́ (Ан, Ів), фія́лка вечі́рня (Ln, Шс, ГрСТ), фіялка нічна (Сл).
Matthiola incana (L.) R.Br.левко́я си́ва, матіо́ла си́ва; левко́й си́вий (Ру, Оп), левконія звичайна (Вх1; Mk), левконія сиза (Вх3), левко́я сі́ра (Мл), ливконія зимова (Во), матьо́ля сиве́нька (Сл); вечі́рники (ВасВЛ), левко́ї (КобДС), левко́й (Mk, УкПД), левко́нія (Ду, Ів, Сл, Mk, УкПД), левконія озима (Mk), левко́я (КобДС), лєвко́нія (Жл), лівко́ї (МсСТ), матіо́ла (Ук, Мс, КобСТ, ДС), метіо́ла (КобДС), метьоля (СлСД), сокирки городні (Вх, ДуДС), фіа́лка нічна́ (Ук, Мс, ОпаСТ).
Matthiola longipetala (Vent.) DC.левко́я довгопелюстко́ва, матіо́ла довгопелюстко́ва; левко́й гостроро́гий (Ру), левкой довгопелюстковий (Оп), матьо́ля дворо́га (Сл); вечорни́ці (МсСТ), за́пах вечі́рній (МсСТ), маціоля (Сл), метео́ла (МсСТ), метіо́ла (МсСТ), мітіо́л(а) (МсСТ), мітіо́на (МсСТ), фіалка вечірня (МсСТ), фія́(а)лка (МсСТ).
Oenothera biennis L.еноте́ра дворі́чна (Ру, Оп), переле́т дворі́чний; веслин дволітний (Вх6), весли́н лю́льочник (Вх2, Мл), еноте́ра дволі́тня (Сл), люлочник двулітний (Вх1); бобовник (ОсПЦ), бурячки (ОсВЛ), віх (АнСТ), віховика (АнСТ), дівенна (Вх1, СмПД), дівина (Нв, ДуВЛ), енотера (ШсСТ), жовнери (АнПС), жовте́ць (Ан, Яв, СлПС, СЛ), коров’як (ОсВЛ), крокос (АнСТ), купино (АнСТ), лучина нічна (Сл), люлічник (Км), люл(ь)о́чник (Нв, Жл, Ду, Км, СмСТ, ВЛ), мак жовтий запашний (КриСТ), масло коров’яче (ОсВЛ), миколайки (ОсПЦ), натягач (ОсВЛ), ослинник (Шс, ОсСТ, ПД), ослова трава (Км), переле́т (Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн, Кр, Ян2, СлСД), перелета (Hl, MkПД, БУ), переліт (Км), рапунцель (Чн, LnСТ, СЛ), сві́чка нічна́ (Ln, КриСТ), солодкий корінь (СлСЛ), фіялка жовта нічна (Го1СЛ).
Platanthera bifolia (L.) L.C.M.Richardлю́бка дволи́ста (Сл, Ру, Оп); ши́рот па́рлист (Вх1, Вх2, Мл); дівока (Нв, Вх1ВЛ), зозу́лі (КобБО), любка (Ан, Ян2, СлСД), любка біла (MkПД), меді́вка (КчБО), сльози кукушкині (Рг1, Пс), сторчець смольний (АнСД), сто́рчи́ки (КобБО, ГЦ), твердості(у)й (Км, См), то́рчики бі́лі (ТкаДС), фіялка нічна (Сл), хвіялка нічна (Сл), череви́чки зозу́лині (КобГЦ).
Reseda odorata L.резеда́ запашна́ (Ру, Оп); резеда благовонна (Во), резеда́ паху́ча (Вх1; Ln, Шс, Мл, Сл, MkСТ, ПД), резеда пахучка (Вх6); борі́дка ца́рська (МсСТ), зі́рка вечі́рня (МсСТ), зі́рка ра́ння (МсСТ), зі́ронька вечі́рня (МсСТ), зі́рочка ночна́ (МсСТ), зо́рька вече́рня (МсСТ), коро́на ца́рська (МсСТ), красота́ ночна́ (МсСТ), мали́новий цвіт (Ан, Ів), резе́да́ (Рг1, Ср, Жл, Hl, Шм2, Ум, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, МсЗАГ), руква (HlБУ), фіа́лка ночна́ (МсСТ).
Scilla bifolia L.про́ліски дволи́сті (Сл); луківка двулиста (Вх1, Вх2, Вх3, Вх6), про́ліска дволи́ста (Ру, Оп); бринду́ші (МгЗК), бринду́шки си́ні (МгЗК), голубе́ зі́лля (Вх4, МгЗК), дзвоники (СлСД), здрасть (КузДС), кікірі́чі (МгЗК), козінки́ (МгЗК), козо́дрис (МгЗК), коно́драс (МгЗК), конопе́лька (МгЗК), короліска (СлСД), куку́шка (МгЗК), лукі́вка (Жл), небесники (MkБУ), острівка (HlБУ), о́хрівка (БкБУ), пере́ліска (МгЗК), підсні́жник (КчБО), подсніжник (LnСТ), прозерень (СмПД), про́ліс (МгЗК), про́ліска (Ан, Шс2, Ян2, Сл, МгСД, СТ, СЛ, ГЦ, ЗК), про́ліски (Ln, Ду, Сл, КчСТ, БО), про́лісок (Ук, Кч, МгБО, ЗК), просерен синий (MkПД), просорен (См), раст(ь) (Ан, См, МгПД, ВЛ, ЗК), раст гвоздичний (АнПД), раст си́ній (Вх6, Вх7, МгВЛ, ЗК), ра́стик (Вх7, МгЗК), ряс (Лс2ПЦ), ряст (Рг1, Вл, Ан, Ln, Мн, Шс2, ІвСД, СТ, ВЛ), ряст кримський (Ан), ряст синій (СлСД), сине́тка (Вх6, МгЗК), сини́чки (МгЗК), синюрки́ (МгЗК), си́нька (МгЗК), синьо́драс (МгЗК), синьо́дрис (МгЗК), синьора́ст (МгЗК), си́рі(о)тки (Ан, МгСЛ, ЗК), сірє́нь (МалЗК), скоро́ліски (Ду), фія́лка (МгЗК), цибу́ля ди́ка (МгЗК), цирківки́ (МгЗК), цирківни́чка (МгЗК), циркуни́чка (МгЗК), циркунки́ (МгЗК), цінка́шка (МгЗК).
Viola L.фія́лка (Вх2, Вх3, Сл; Чн, Жл, ІвСЛ); фіа́лка (Ру, Оп).
Viola accrescens Klokovфія́лка розро́сла; фіалка зросла (Оп), фіа́лка розроста́юча (Ру).
Viola alba Besserфія́лка бі́ла; фіа́лка бі́ла (Ру, Оп).
Viola alba Besser subsp. albaфія́лка бі́ла типова.
Viola alba Besser subsp. scotophylla (Jordan) Nymanфія́лка бі́ла темноли́ста.
Viola ambigua Waldst. & Kit.фія́лка двозна́чна; фіа́лка двозна́чна (Ру, Оп), фія́лка степова́ (Сл); підлісок (Сл).
Viola arvensis Murrayфія́лка польова́ (Во); братки́ польові́ (Сл), фіа́лка польова́ (Ру, Оп); братики польові (ОсВЛ), бра́тіки (СалСД), братки (Ян2, СлСД), золотушник (ОсСЛ), іван-та-марія (Сл), мачиха (Вх6), мачоха (Во), полуцвіт (ОсВЛ), ранник (ОсВЛ).
Viola biflora L.фія́лка двоцві́та; фіа́лка двоквітко́ва (Ру, Оп), фіялка двуцвіта (Вх1); гла́зки аню́ткині польові (ПчЗК), цапки́ (ПчЗК).
Viola canina L.фія́лка соба́ча (Сл; LnСТ); фіа́лка соба́ча (Ру, Оп), фія́лка песя́ча (Вх1, Вх6, Мл); братки́ (Ан, Ду, ІвПД), кулинки (АнПЦ), москалики (СлПЦ), підлісник (СмСД), подлісок (HlБУ), прилісок (Mk), ранник (СмПС), сокирки́ (Ан, Ду, ІвПД), фіялка (Рг, Пс), фіялка дурна (MkПД).
Viola canina L. subsp. caninaфія́лка соба́ча типо́ва.
Viola canina L. subsp. montana (L.) Hartmanфія́лка соба́ча гірська́.
Viola collina Besserфія́лка па́горбова; фіа́лка па́горбкова (Ру, Оп).
Viola cretacea Klokovфія́лка крейдяна́; фіа́лка крейдяна́ (Ру, Оп).
Viola dacica Borbásфія́лка дакі́йська; фіалка дакійська (Оп).
Viola declinata Waldst. & Kit.фія́лка відхи́лена; фіа́лка відхи́лена (Ру, Оп), фіа́лка східнокарпа́тська (Ру); діду́ськи (КобГЦ), топі́рчики (ШхГЦ).
Viola elatior Friesфія́лка висо́ка (Мл, Сл); фіа́лка висо́ка (Ру, Оп).
Viola epipsila Ledeb.фія́лка різноли́ста; фіа́лка різноли́ста (Ру, Оп).
Viola hirta L.фія́лка шорстка́; фіа́лка шерша́ва (Ру, Оп), фія́лка косма́та (Вх1, Вх6, Мл), фія́лка мохна́та (Сл); василе́чок (Ан, Ів), жирицвіт (ОсСД), зозу́льки (Вл, Ум, Ду, Ів, СмПЦ), котик (Ан, Сл, СмСД, ПС, СЛ), мудики (ОсСД), фіялка (Ср, Ln, Шс, Ян4, ОсСТ, ПД, СЛ), черевички (ОсПД), яйця котові (АнСЛ).
Viola jagellonica Zapal .фія́лка яґелло́нська; фіа́лка ягело́нська (Ру, Оп).
Viola jooi Jankaфія́лка Джо́я; фіа́лка Джо́я (Ру, Оп).
Viola jordanii Hanryфія́лка Жорда́на; фіа́лка Жорда́на (Ру, Оп).
Viola kitaibeliana Schultesфія́лка Кита́йбеля; фіалка Китайбелева (Оп), фіа́лка Кита́йбеля (Ру).
Viola lavrenkoana Klokovфія́лка Лавре́нка; фіа́лка Лавре́нка (Ру, Оп).
Viola matutina Klokov [=Viola tricolor L. subsp. matutina (Klokov) Valentine]фія́лка ранко́ва; фіа́лка ранко́ва (Ру, Оп).
Viola mirabilis L.фія́лка дивови́жна (Мл, Сл); фіалка дивна (Оп), фіа́лка дивови́жна (Ру); бишишник (ОсВЛ), волосник (АнСД), живоко́стник (Нв, Жл, Вх1ДС), зараза (ОсВЛ), калачики польові лісові (ОсВЛ), капусник (АнВЛ), копитень (АнВЛ), пі́длі́сок (Рг1, Ан, Пс, Жл, Ян2, Ду, Ів, СлСД), підорішник (АнСЛ), підосинник (АнСЛ), сердечник (ОсВЛ), фіялка (ОсСД, ПД), фія́лка лісова́ (Рг1, Ан, Пс, Ян2, Ду, Ів, СлСД), черевички зозулині (ОсСД).
Viola montana L. [=Viola canina L. subsp. montana (L.) Hartman]фія́лка гірська́; фіа́лка гірська́ (Ру, Оп).
Viola nemausensis Jordan [≈Viola tricolor L.]фія́лка прованса́льська; фіа́лка ні́мська (Ру, Оп).
Viola odorata L.фія́лка запашна́; фіа́лка запашна́ (Ру, Оп; Сл), фія́лка благовонна (Во), фія́лка паху́ча (Вх1, Вх2, Вх6, Мл, Сл); а́рво(а)чки (Мг, СбЗК), биши́шник (Ан, ІвСД), бра́тчики польові́ (Гб2ГЦ), буріне́ць (Гб2ГЦ), ві́ялка (МгЗК), дзеркальце́ (БкБУ), і́бола (СбЗК), і́бо(л)я (МгЗК), копи́тці кінські́ (АнСД), лю́бчики (СбСД), мотилки́ (МгЗК), парфу́нька (Гб2ГЦ), пахня́чка (СбДС), пе́сики (СбЗК), пі́длі́сок (Рг1, Жл, Кр, Mj, Ум, ІвСД), си́ротки (МгЗК), сліпота́ ку́ряча (РмПЦ), смолка (Рг1), уразник чолові́цький (СбВЛ), фіа́лка (МгГЦ, ЗК), фія́вка (Ду), фія́лка (Мн, Mj, Гр, Ду, Сл, Mk, Ос, Рм, Гб, Мг, КобЗАГ), фія́лка души́ста (Рг1, LnСТ), фіялка пахнюча (HlБУ), хві(и)я́лка (Гр, Ду, Mk), цирковки́ (МгЗК), череви́чки си́ні (СбПД), чорну́шечки голубі́ (МгЗК).
Viola oreades Bieb.фія́лка кри́мська; фіа́лка кри́мська (Ру, Оп).
Viola palustris L.фія́лка боло́тяна (Вх1, Мл, Сл); фіа́лка боло́тна (Ру, Оп).
Viola persicifolia Schreber ** (Viola stagnina Kit.)фія́лка персиколи́ста, фія́лка моча́рна; фіа́лка ставкова́ (Ру, Оп).
Viola pontica W.Becker [≈Viola suavis Bieb.]фія́лка причорномо́рська; фіа́лка понті́йська (Ру, Оп).
Viola pumila Chaixфія́лка низька́; фіа́лка низька́ (Ру, Оп).
Viola reichenbachiana Jordan ex Boreau ** (Viola sylvestris Lam. pro parte)фія́лка лісова́ (Вх1, Мл, Сл); фіа́лка лісова́ (Ру), фіалка Рейхенбаха (Оп); брато́к лісови́й (Рг1, Ан, Пс), золотушник (ОсВЛ), підліска (MkПД), проліски борові (АнПС), сердечник (ОсВЛ), черевички зозулині (Сл, ОсВЛ).
Viola riviniana Reichenb.фія́лка Ріві́на; фіалка Рівінієва (Оп), фіа́лка Ріві́нія (Ру).
Viola rupestris F.W.Schmidt ** (Viola arenaria DC.)фія́лка каменелю́бна, фія́лка піскова́ (Мл, Сл); фіалка гола (Оп), фіалка піскова (Оп) фіа́лка піща́на (Ру); драб (Рг1, Пс, Жл, Ду, ОнБО), піднімок (Рг, Ан), про́ліски (Вл, Пс).
Viola saxatilis F.W.Schmidt [=Viola tricolor L. subsp. subalpina Gaudin]фія́лка ске́льна; фіалка скельна (Оп).
Viola scotophylla Jordan [=Viola alba Besser subsp. scotophylla (Jordan) Nyman]фія́лка темноли́ста; фіалка темнолиста (Оп).
Viola sieheana W.Beckerфія́лка Зи́га; фіа́лка Зі́га (Ру, Оп).
Viola suavis Bieb.фія́лка приє́мна; фіа́лка приє́мна (Ру, Оп); фіа́лка (МсСТ), фія́лка (МсСТ).
Viola tanaitica Grossetфія́лка донська́; фіа́лка донська́ (Ру, Оп).
Viola tricolor L.фія́лка трико́лірна, бра́тки́ ди́кі; братки́ триба́рві (Сл), фіа́лка трико́лірна (Ру, Оп), фіялка трибарвиста (Вх1), фіялка трибарвка (Вх2, Вх6), фія́лка триба́рвна (Мл); а́рво(а)чки (МгЗК), арвачки білі (Км), берлади́нка (Вх7ГЦ), брат-з-сестро́ю (Ан, Жл, Ів, Mk, СмСТ, ДС), бра́ти ди́кі (СбПЗ), бра́ти(і)ки (Рг1, Пс, Мн2, Rs, Сл, Mk, Ос, Рм, Мг, СбСД, ПД, ВЛ, ПЦ, ДС, ЗК), бра́тики польові́ (Км, СбВЛ), братики-й-сестрички(а) (СбСД), бра́тики-та-сестри́чки (СбСД), братик-і-сестриця (СлПС), бра́ти(і)к-і-сестри́чка (СбСД, ПС), брат-і-сестра́ (Ум, Ук, Мг, СбСД, ЗК), бра́тка (ГрСД), бра́тки́ (Во, Hz, Рг1, Ср, Вл, Шк, Ln, Пс, Жл, Мн2, Mj, Ум, Ян4, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Он, Рм, Гб2, Мг, Сб, Коб, СваЗАГ), братки городні (Ан, ОсСД, ПД), братко́ (Гр), браток (MjПД), бра́т-(та-)сестра́ (Ум, Ів, Сл, См), бра́тчики (Шк, Ум, Ос, Бк, Гу, См, Гб, Сб, КобСТ, ПД, ВЛ, ПЗ, ДС, БУ), бра́тчики ди́кі (СбДС), братчики польові (Км), бра́тчик-і-сестри́чка (Вх, Вх1ДС), василечки (GsГЛ), васильок (GsГЦ), волосник (АнСЛ), вучканки́ жо́вті (СбЗК), гла́зки аню́тині (Ln, Сл, Лс2, Рм, Мг, СбСД, СТ, ВЛ, ПЦ, ПС, СЛ), глистник (АнПС), дзвіночки (Км), дзво́ники (СбПД), за́йчики (Гб2ГЦ), заморник (Км), зановать (АнПД), зашорник (АнПС), зіновать (СмПД), зірочки (Ан, Кр, СлСД), зозу́льки (Вл, Ду, См, МгСД, ЗК), і́боля (МгЗК), іван-да-марія (Ln, ОсСД, СТ, СЛ), іва́н-да-ма́р’я (Ав, Рг1, Ан, Пс, Кр, Шм, Мг, СбСД, СЛ, ЗК), іван-(і-)марія (Ян4, ОсПД, СТ), іван-і-мар’я (Ср, Рм, СбСТ, ПЦ, ПЗ, ДС), іва́н-ма́р’я (СбПД), іва́н-та(й)-марі́я (Мн, Ів, Сб, КобСД, ГЦ), іва́н-та-ма́р’я (Ум, Ян2, Мг, СбСД, ВЛ, ЗК), каманиця триколірна (Км), комани́ця (Нв, СмСД, ЛМ), ма́ржєче зі́ллє (Вх7, МгГЦ, ЗК), маржини (Вх7ГЦ), марія (Ан), маслюк (Tl), ма́ти-ма́чуха (МгЗК), мать-і-ма́чуха (МгЗК), ма́чу(о)ха (Мг, СбПД, ЗК), метлячки (Км), моти́лики (Гб2ГЦ), мотилки́ (МгЗК), олекса-й-марія (Км), олексій-та-марія (СлСТ), олія (АнПД), о́чко (МгГЦ), о́чко воло́ве (МгГЦ), полуквітки (Сл), полу́цві́т (Ав, Рг1, Ln, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, Сл, MkСД, СТ, ПД), полу́цвітки (Ан, Ду, Ів, Сл, ОсСД, ПД), пору́шка (Вх7ДС), пузирятник (АнПС), самукишка (Км), середки́ (КобГЦ), сестри́чки(а) (Вх, Мн, Вх3, Вх6, См, МгПД, ВЛ, ЗК), сирі́тка (ОнБО), си́рітки́ (Вх7, МгЗК), си́роти (СбБУ), сліпота́ ку́ряча (РмПЦ), сльо́зки (СбПС), соба́чки (СбСЛ), сокирки́ (Ан, СбСТ, ПС), топірці́ (СбДС), топі́рчики (Шх, Гб2ГЦ), три брат(к)и́ (Мг, СбЗК), тройцві́т (См, СбСТ, ВЛ), фіа́лка (Мг, СбСД, ГЦ, ЗК), фіа́лка багатоко́лірна (СбСД), фіа́лка польова́ (СбПД), фіа́лки трицві́тні (СбСТ), фія́лка (Ос, Мг, СбСД, ПД, ДС, ЗК), фіялка полева (Км), хвіа́лка (СбСД), цапки́ (СбЗК), череви́чки (Ос, СбСД, ПД), череви́чки зозу́л(ьч)ині (Ан, Ів, Сл, Mk, Ос, СбСД, ВЛ, ПД, ПС, ЗК), чо́біт удо́дів (Рг1, Ум, Ду), чорнобри́вці (МгЗК), чорну́шки (МгЗК).
Viola tricolor L. subsp. matutina (Klokov) Valentineфія́лка трико́лірна ранко́ва.
Viola tricolor L. subsp. subalpina Gaudinфія́лка трико́лірна ске́льна.
Viola tricolor L. subsp. tricolorфія́лка трико́лірна типо́ва.
Viola uliginosa Besserфія́лка багно́ва (Сл); фіалка багнова (Оп), фія́лка млакова́ (Мл).
Viola × wittrockiana Gams ** (Viola hybrida hort.)бра́тки́ садо́ві́ (Ру); братки (Оп), фіа́лка гібри́дна (Ру, Оп).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Фіа́лка, рос. Viola = фія́лка. (С. Ш.) — V. саnina L. = братки́, сокирки́, V. mirabilis L. = лїсова́ фія́лка, підлїсок, V. odorata L. = кінські копи́тцї, беши́нник, підлїсок, V. tricolor L. = братки́, брат з сестро́ю, полу́цьвітки, Іва́н та Ма́ръя. С. Ан.