Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «хвацький»
Шукати «хвацький» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Залё́тный
1) залі́[ьо́]тни́й, залеті́лий. [Стоя́ло ві́йсько тут зальо́тне (Котл.)].

-ная птица – залету́ха, пта́шечка-залету́шечка, залі́тна́ пти́ця;
2) (
удалой) хва́цький, молоде́цький.
-ный малый, -ная голова – шиба́й-голова́, проби́й-голова́.
Эй, вы, залё́тные! (о лошадях) – гей, ви, соколи́-літуни́!
Залихва́тский
1) (
лихой, удалой) хва́цький, молоде́цький; (о лошадях) жва́вий, баски́й, порс(ь)ки́й; (о песне, танце) завзя́тий, хва́цький;
2) (
бесшабашный) очайду́шний.
Лиха́чий
1) зухува́тий, зухі́вський, хва́цький, коза́чий:
2) скорокі́нний, лихачі́вський;
Срв. Лиха́ч 1 и 2.
Лихо́й, прлг.
1) (
бойкий, удалой) –
а) (
о человеке) хва́цький, мото́рний, голі́нний, бадьо́рний бадьори́стий, жва́вий, бра́вий.
-хо́й малый – мото́рний па́рубок (-бка), голі́нний хло́пець, зух (-ха), ко́зир (-ря), коза́к (-ка́); срв. Лиха́ч 1. [Ене́й був па́рубок мото́рний і хло́пець хоть куди́ коза́к (Котл.)].
-хо́й ездок – бра́вий їзде́ць (-дця́).
-хо́е дело – молоде́цька спра́ва;
б) (
о лошади) баски́й. [Пої́хала в свої́м ридва́ні баски́ми ко́нями, як звір (Котл.)];
2) (
худой, злой, злобный) лихи́й, злий; срв. Злой 1. [Як до те́бе ходи́ти, тебе́ ві́рно люби́ти? В те́бе ба́тько лихи́й, в те́бе ма́ти лиха́, і соба́ки лихі́ (Пісня). Зла́я до́ля (Шевч.)].
-хая болезнь – пога́на сла́бість, лиха́ (францу́зька) хворо́ба, пра́нці (-ців).
-хо́й глаз – лихе́ (урі́чливе, урі́чне) о́ко.
-хо́е дело – недо́бре ді́ло, лихи́й учи́нок (-нку), злочи́нство.
-ха́я сторона – лиха́ краї́на (сторона́).
-хо́й человек – лиха́ люди́на.
-хи́м (благим) матом кричать, см. Мат.
-ха́ беда почин – ва́жко розгойда́тися, а да́лі ле́гко.
-хо́е споро: не умрёт скоро – по́гань сиві́є, та не старі́є.
-хо́е лихим избывается – на лю́ту х(в)оро́бу лю́тий і вік.
Тот не лих, кто во хмелю тих – хто п’є та спить, той не гріши́ть;
3) (
сердитый) злий, лихи́й, лю́тий, серди́тий на ко́го.
За что до нас ты лих? – за що (чого́) ти злий (лихи́й) на нас? За що на нас ти злу́єш?
Молоде́цкий
1) молоде́цький, молоде́чий, парубо́цький, парубо́чий.

-кий вечер – молоде́цький ве́чір.
-кий обычай – молоде́цький (молоде́чий, парубо́цький) звича́й;
2) (
удалой) молоде́цький, молоде́чий, юна́цький, коза́цький, (бравый, ухарский) хва́цький, зухува́тий, бадьори́стий, бадьо́рний. [Гей, як кри́кнув цар туре́цький та на свої́ слу́ги молоде́цькі (Пісня). Стан висо́кий, ус коза́цький, чо́рні бро́ви і юна́цький по́гляд смі́ливий, палки́й (Грінч.). Де-ж си́ла його́ молоде́ча? Він-же і збро́ї в руці́ не вде́ржить (Л. Укр.). Хва́цьке запоро́зьке ві́йсько ви́коренили (Стор.). Вибира́й все молодці́в: чи убо́гий, чи бага́тий, аби́ був зухува́тий (Чуб. V). Сам був таки́й бадьори́стий: козаки́ каза́ли проміж се́бе – «оре́л» (Стор.)].
Пои́мчивый
1) (
конь) берки́й, давки́й;
2) (
способный) тямки́й;
3) (
о собаке) хапки́й, хва́цький;
4) (
о воде) зали́вистий.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАДО́РНЫЙ, ще зачі́пливий, (спів) заго́нистий, молоде́цький, хва́цький, шпарки́й.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Залётный – перелі́тний, -а, -е; (о молод. удалом) хва́цький.
Лихой
1) (
злой) лихи́й, зли́й, -а, -е;
2) (
резвый, бойкий) мото́рний, хва́цький, жва́вий, -а, -е;
3) (
о лошади) баски́й.
Ухарскийхва́цький, -а, -е; -ски – хва́цько.
Хватскийхвацький, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бой
• Биться кулачным боем
– битися навкулачки. [За це, закачавши рукави, з тобою биться буду! навкулачки! Тичина.]
• Бой-баба
Див. баба.
• Бой-девка
– козир-дівка; зух-дівка; вогонь-дівка; вогонь, а не дівка (дівчина); відважна дівка (дівчина). [Була козир-дівка: чи на вулиці, чи у танцях, чи в дружках, чи в колядці, — усім була голова… Квітка-Основ’яненко.]
• Бой-парень
– зух; відважний (хвацький) хлопець. [Над зухами був зух і вуси завивав до самих аж до вух. Рильський, перекл. із Міцкевича.]
• Брать с бою что
– брати з бою що; брати ((з)добувати) штурмом [з] боєм) що. [Ці гольтіпаки, що зросли між гною, Права патриціїв забрали з бою. Мисик, перекл. із Бернса.]
• В бою
– у бою; серед бою; (давн.) в січі. [Храни вас Бог, молодята, в січі. Старицький.]
• Ввязаться в бой
– устряти (ув’язатися) в бій.
• Вступать, вступить, идти, пойти в бой
– ставати, стати, йти, піти до бою (до побою, в бій, на бій); стинатися, стятися з ким. [О, скільки лицарів задля такої дами пішло на бій, на смерть! Рильський, перекл. із Міцкевича.]
• Вступать, вступить с кем в открытый бой
– ставати, стати до відкритого бою; (давн. образн.) давати, дати кому поле.
• Место боя
– бойовище; бойове поле; місце (поле) бою; лан битви; бойовисько; (зрідка) побойовисько; поле крові; кров’яна нива; (лок.) боїще. [Зори плугами Се бойовисько… Українка. Всього бува на ниві кров’яній. Старицький.]
Разухабистый
• Разухабистый малый (парень)
хвацький (спритний) хлопець; зух; (іноді) дзіндзівер-зух. [Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п’є — не проливає, Коли чи б’є — то вже влучає. Йому людей давить — як мух. Котляревський.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Хва́цькиймолодецкий.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

хва́цький, -ка, -ке

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Хва́цький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили. Стор. II. 205.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Залётный = 1. перелїтний, мандрівни́й. (С. Пар.). 2. голїнний (С. З.), хва́цький (С. Ш.), відва́жний. — Залётная голова́ = шиба́й-голова́, зайди́-голова́. — А Пархім теж парубок голїнвий хоч куди. Кв.
Лиха́чъ = хват (С. Ш.), хва́цький (С. Ш.), мото́рний, жва́вий.
Лихо́й, ли́хо = 1. лихи́й, зли́й, ли́хо, зле́. — Лихий попутав. Мир. 2. хва́цький, ко, мото́рний, но, жва́вий, во, (про коня) — баски́й. — Тай хвацько ж танцює. Кн. — Та й хвацька ж то колись була козацькая мати! Еге !.. була, та поплила; їі не вертати. Гул. Ар. — Баскі коні за мить перелинули міст. Чайч.
Ло́вкій, ко = 1. зру́чний, но (С. З. Л.), ру́чий (С. З. Л.), про палицю то-що — замашни́й (С. Аф.). — Незручно батіг держати, бо рукава довгі. С. З. — Замашна гилка. — Смерте страшна, замашная косо! Сковорода. 2. метки́й (С. Л.), мото́рний, но (С. З.). спри́тни́й, но, жва́вий, во, хва́тський, хва́цький, ко (С. Ш.), шамки́й (С. З.), зру́чний, но, ру́чий, згра́бний, но, до влучання в мету — влучки́й, влучни́й, в(у)лу́чен (С. Ш.). — Меткий хлопець. — Веселий, ручий молодик, письменний, сьмілий, балакливий. Мет. — Отце ж Сара хоч і стара, та, бач, жінка руча. У. в. — Цей кіт дуже спри́тний. Кр. — Бог хоч не скорен, та влучен. н. пр.
Поспѣ́шливый, во = спі́шний, но, поспішни́й (С. Л.), хватки́й (С. З. Ш.), хапки́й (С. Ш.), сквапни́й (С. Л. Ш.), сквапли́вий, во (С. З.), квапли́вий, во (С. З.), поква́пний, но, хапли́вий, во (С. Ш.), похопли́вий, во, по́хватни́й, хва́тський, хва́цький, ко (С. Ш.), хва́тко, ха́пко, хапко́м (С. З. Ш.), по́хватком, хватькома́ (Лев.), по́спіхом, похва́ткою, на швидку́ ру́ку, ско́рим ча́сом, пи́льною годи́ною. — І ти не дуже то хваткий і я не прудкий. н. пр. — Сю цедулку хватком в кутку писаную. С. З. — Хватким часом. С. З. — Пропадуть мої конопельки! подумала Кайдашиха: похоплива невісточка попряде їх собі. Лев. — Ходячи підказує дияконові молитви, похапки відчитує євангелїю. Лев. В. — Читав багато, але якось похапцем. Лев. В. — Похваткою причепурившись, сїла на ослонї. Лев. Б. — Суд сквапливий рідко коли справедливий. н. пр. — Сквапно одягають ся і виходять. Фр. — Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибувайте. н. д. — Поспѣ́шливый человѣ́къ = скорохва́т, скорохва́тський.
У́харскій = хва́тський (С. Ш.), хва́цький.
Хва́тскій = хва́тський, хва́цький.

Запропонуйте свій переклад