Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Фортепиано, фортепьяно – (итал.) фортепіяно, піяно, (разг.) фортеп’яно, (совет.) фортепіано.
[Аполінара до музики: — Ну, грайте! Тільки, благаю, — піяно, піяно… (М.Куліш). Нам ніч ворожить на зірках, Шепоче синьо щось і п’яно, А ми з тобою в свічниках, А душі наші в фортеп’яно (В.Слапчук). І треба було чути, що за звуки він добував із того фортеп’яно. Там була одна синьйора, в рожевому халаті, з якимись щипчиками у волоссі… ходячий мішок із грішми, скажу я вам, американська жінка якогось страховика… так-от, у неї текли сльози, струмком стікали по нічному крему, а вона дивилася і плакала без перестанку (Роман Скакун, перекл. Алесандра Баріко). Як не дивно, але не бувши особливо принадний, він, однак, зумів здійснити свій задум, як і казав, і побрався з учителькою гри на фортепіано, яка була нічогенька з себе і подарувала йому разом зі своїми меблями кілька років сімейного щастя. Щоправда, Жозефенові, зрештою, вдалося зберегти лише меблі, а не жінку (О.Жупанський, перекл. А.Камю). — Певно, навчання дочки  гри на фортеп’яні коштували тобі цілого статку? — Навпаки. Купив сусідню квартиру за пів ціни].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ходячийходячий, -а, -е.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ходя́чий
1)
ходящий;
2)
бродячий.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ходя́чий, -ча, -че

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ходя́чий, -а, -е.
1) Ходящій.
2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи.
Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь.
3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни.
Ота жінка ходяча вмерла. НВолын. у. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ходя́чій = ходя́чий, ходя́щий. — Не дай спати ходячому, серцем замірати. К. Ш.