Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «царювання»
Шукати «царювання» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

В
1) (
с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві́) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди́ в світли́цю, кинь у комо́ру, вско́чити уві́ щось, ско́чив ув амба́р].
Еду в город, в Киев – ї́ду до мі́ста, до Ки́їва.
В руки – до рук.
В церковь – до це́ркви.
Поехал в деревню – пої́хав на село́;
2) (
с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві́), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли́ в салда́ти. Не вдава́йсь у ту́гу (в лю́бощі). Ві́ра в се́бе].
Обратиться в лгуна – переверну́тися на брехуна́ (также: в брехуна́).
Обратиться в пар – взя́тися па́рою.
Вступить в бой, в разговор – ста́ти до бо́ю, до розмо́ви;
3) (
с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку – на дода́ток, на зна́к, на до́від, на жа́рт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.).
Во внимание принять – до ува́ги взя́ти.
В наказание – за ка́ру.
Вменить в вину – поста́вити за вину́.
Во внимание к чему-л. – з ува́ги на що.
Поставить в пример – поста́вити за зразо́к.
В память – на не́забудь;
4) (
в длину, ширину, толщину, глубину) завдо́вжки, завши́ршки, завто́вшки, завгли́бшки, или: удо́вж, уши́р, уто́вш, угли́б.
В величину – завбі́льшки, убі́льшки.
Во весь рост – на ввесь (на ці́лий) зріст.
Груз в десять пудов – вага́ на де́сять пу́дів.
Пьеса в трёх действиях – піє́са на три ді́ї.
Здание в три этажа – буди́нок на три по́верхи;
5) (
с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.).
В розницу, в присядку, в карты – в ро́здріб, навпри́сядки, у ка́рти.
В клочки – на шматки́.
Во все лопатки, во всю ивановскую – на всі за́ставки́.
Во всё горло – на всі за́води и т. д.;
6) (
с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время – того́ дня, тіє́ї но́чи, обі́дньої доби́ и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду – під обі́дню добу́, під до́бру годи́нку и т. д. В наше время, в старину – за на́шого ча́су (за на́ших часів), за старовини́.
Во время чего-л. – за чо́го, під час чо́го: за царюва́ння Неро́на, за Неро́на, під час війни́; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору – нічно́ю добо́ю; в последнее время – оста́нніми часа́ми.
В полночь, в полдень – опі́вно́чі, опі́вдні, об обі́дній порі́.
В срок – свого́ ча́су, вча́сно. За с твор. пад.: в третий раз – за тре́тім ра́зом.
Два рубля в месяц – два рублі́ на мі́сяць.
В ту пору – на ту по́ру;
7) (
с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму – за одну́ зи́му;
8) (
с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел – в ба́тька вдавсь;
9) (
с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в ха́ті, в мі́сті, у воді́. Также – на с местным, напр.: на селі́, на мі́сті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях – на ду́мці, на ми́слі; во сне – уві сні́; в беде – під лиху́ годи́ну, при лихі́й годи́ні; в здравом уме – при здоро́вім (-вому) ро́зумі, при ста́рості, при бі́дності; что мне в вас? – що мені́ по вас? в этом отношении, во всех отношениях – з цьо́го по́гляду, з уся́кого по́гляду, всіма́ сторона́ми; в пяти верстах – за п’ять версто́в и т. д.;
10) (
с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.), за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце – у тра́вні; в пятом часу – о п’я́тій годи́ні; в прошлом году – мину́лого ро́ку; в печальном веке – під сумни́й вік, за сумно́го ві́ку.
Госуда́рствование – державува́ння, панува́ння, господарюва́ння, царюва́ння, володарюва́ння.
I. Ми́рный
1) (
спокойный, миролюбивый) ми́рний, суми́рний, тихоми́рний, спокі́йний, супокі́йний, упокі́йний, ла́гі́дний, ти́хий. [Да́й-же, бо́же, щоб ва́ша спі́лка була́ ми́рна і жила́ в ладу́ та в ми́рі (Н.-Лев.). Поча́ток ново́го, суми́рного розмежува́ння наро́дів (Н. Рада). Брати́! Чи всіх ми способі́в вже бра́лись тихоми́рних? (Грінч.). Іди́лія – це карти́нка з тихоми́рного, бли́зького до приро́ди життя́ (Єфр.). Упокі́йний (прошедший без войны) рік (Куліш). Не Литва́ та Украї́на ви́нні, що їх га́рну ла́гідну спі́лку розби́то (Грінч.)].
В -ное время – за ми́рних часі́в, за ми́рного ча́су, ми́рними часа́ми, під ми́рний час.
-ные жители – ми́рна лю́дність (-ности).
-ный народ – ми́рний наро́д (-ду).
-ный нрав – ла́гідна (суми́рна) вда́ча.
-ные отношения – ми́рні стосу́нки (-ків), суми́р (-ру), зго́да, зла́года.
-ное положение – ми́рне стано́вище, -ний стан (-ну).
На -ном положении – на ми́рному стано́вищі, (зап.) на ста́ні супоко́ю.
-ный сон – ти́хий (ла́гідний) сон (р. сну). [Все ла́гідним сном спочива́ло (Вороний)].
-ное царствование – ми́рне царюва́ння;
2) (
мировой) мирови́й.
-ный договор – мирова́ уго́да (умо́ва).
-ная конференция – мирова́ конфере́нція.
-ные переговоры – мирові́ переспра́ви (-пра́в), перемо́ви (-мов), перегово́ри (-рів).
Вести -ные переговоры – прова́дити мирові́ переспра́ви (перемо́ви про мир), трактува́ти, пактува́ти, перегово́рювати про мир з ким.
-ные условия – мирові́ умо́ви. [Парла́мент ухвали́в мирові́ умо́ви (Н. Рада)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Царствованиецарюва́ння, панува́ння, -ння.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

царюва́ння, -ння, -нню, в -нні

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Царюва́ння, -ня, с. Царствованіе. Так він думками благими нехай царство обіймає, щоб за його царювання жили праведні в покої. К. Псалт. 163.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Госуда́рствованіе = царюва́ння, панува́ння. С. Л.
Ца́рствованіе = царюва́ння, панува́ння. С. Л. — Въ ца́рствованіе = за царюва́ння, за царя́. — За царя Гороха, як людей було трохи. н. пр. — За царя Саса — хоч роспережи паса. н. пр.